Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж

Відповідно до пункту 26 частини другої статті 17, частини дев’ятої статті 80 Кодексу цивільного захисту України, з метою вдосконалення організації і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і гасіння пожеж органами управління та підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Статут дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

Статут дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж.

2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МНС України від 13 березня 2012 року № 575 "Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 травня 2012 року за № 835/21147.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна М.О.

1. Цей Статут визначає систему організації і зміст дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - ОРС ЦЗ) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій.

2. Дія цього Статуту поширюється виключно на органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ.

3. ОРС ЦЗ складається з органів управління та підрозділів:

органи управління ОРС ЦЗ - апарат, територіальні органи ДСНС та їх структурні підрозділи, призначені для керівництва діяльністю підрозділів ОРС ЦЗ відповідно до компетенції;

підрозділи ОРС ЦЗ - аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні та інші формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення.

Основні завдання, повноваження, права та структура ОРС ЦЗ, а також основні засади щодо порядку її повсякденної діяльності та функціонування під час виконання завдань за призначенням визначаються Положенням про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 липня 2014 року № 631, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 2014 року за № 853/25630.

4. ДСНС для територіальних органів та аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування ОРС ЦЗ установлює зони відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації (далі - НС) та порядок їх залучення до виконання завдань за призначенням.

5. Застосування положень цього Статуту здійснюється з урахуванням інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок дій у НС.

Положення цього Статуту застосовуються з урахуванням конкретних особливостей підрозділів ОРС ЦЗ, умов обстановки, характеру дій і завдань, що необхідно виконати.

Для вирішення завдань забезпечення дій підрозділів ОРС ЦЗ, з огляду на особливості їх організаційної структури і призначення, необхідно додатково керуватися організаційно-розпорядчими документами, що стосуються оперативного, матеріально-технічного та інших видів забезпечення.

6. Органи управління та сили ОРС ЦЗ залежно від масштабу і особливостей НС, що прогнозується або виникла, функціонують в одному з таких режимів роботи єдиної державної системи цивільного захисту: повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.

Порядок введення відповідних режимів діяльності визначається Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11.

1. Терміни та поняття, що використовуються в цьому Статуті, уживаються в значеннях, викладених у Кодексі цивільного захисту України, інших законодавчих та нормативно-правових актах з питань цивільного захисту.

2. Позначення та скорочення, що використовуються в цьому Статуті:

АРІНР - аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи;

ВНП - вибухонебезпечні предмети;

ДТП - дорожньо-транспортна пригода;

Керівник робіт із НС - керівник робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

НС - надзвичайна ситуація;

ОРС ЦЗ - Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

ПДР - правила дорожнього руху;

ПЛА - план локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ППУ - пересувні пункти управління;

РПДГ - рятувальна парашутно-десантна група;

РХБ захисту - радіаційного, хімічного та біологічного захисту;

УКХ та КХ - ультракороткохвильовий та короткохвильовий зв’язок;

Штаб з ліквідації НС - штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

1. Систему управління в НС складають:

органи управління - безпосередні (Керівник робіт із НС і Штаб з ліквідації НС) та координуючі (спеціальна комісія з ліквідації наслідків НС, комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та НС);

пункти управління (стаціонарні та пересувні) та центри управління в НС;

системи зв’язку та інформатизації.

2. Система управління повинна мати високу ступінь готовності, забезпечувати надійність функціонування її складових та можливість як централізованого, так і безпосереднього управління підрозділами.

3. Для безпосереднього управління АРІНР у разі виникнення будь-якої НС призначається Керівник робіт із НС. Порядок призначення, повноваження та функції Керівника робіт із НС визначено статтею 75 Кодексу цивільного захисту України.

4. До прибуття Керівника робіт із НС його обов’язки виконує керівник підрозділу (служби, формування) сил цивільного захисту або оперативної групи (представник центру управління в НС), який прибув до зони НС першим. Якщо НС трапилася на потенційно небезпечному об’єкті або об’єкті підвищеної небезпеки, до прибуття Керівника робіт із НС його обов’язки виконує диспетчер об’єкта або особа старшого інженерно-технічного персоналу, яка перебуває на зміні.

5. У разі ліквідації наслідків НС, яка за характером та наслідками не потребує спеціального призначення Керівника робіт із НС, обов’язки такого керівника забезпечує керівник аварійно-рятувальної служби, що виконує ліквідацію наслідків цієї НС.

6. Для безпосередньої організації і координації АРІНР з ліквідації наслідків НС утворюється Штаб з ліквідації НС, який є робочим органом Керівника робіт із НС.

Організація роботи Штабу з ліквідації НС здійснюється відповідно до Положення про штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2014 року № 1406, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 січня 2015 року за № 47/26492.

7. Основними завданнями управління є:

підтримання постійної готовності до виконання завдань за призначенням;

завчасне планування дій підрозділів ОРС ЦЗ;

безперервне збирання та вивчення даних про обстановку в районі НС;

своєчасне прийняття рішень та доведення їх до підлеглих;

організація та забезпечення безперервної взаємодії органів управління та підпорядкованих їм сил цивільного захисту;

підготовка підрозділів ОРС ЦЗ до проведення АРІНР;

організація всебічного забезпечення підрозділів ОРС ЦЗ, залучених до виконання робіт, та підтримання належного рівня морально-психологічного стану цих підрозділів.

8. Принципами управління під час НС є:

безперервність управління, яке досягається своєчасним прийняттям рішень та оперативним доведенням завдань до підпорядкованих підрозділів ОРС ЦЗ, наявністю зв’язку з ними та взаємодіючими органами управління, своєчасним розгортанням пересувних пунктів управління;

послідовність управління, що полягає в рішучому і наполегливому впровадженні заходів, передбачених планами реагування на НС, планами локалізації і ліквідації наслідків аварій, організаційно-розпорядчими документами щодо дій персоналу в разі загрози або виникнення НС, планами цивільного захисту на особливий період та прийнятих рішень щодо проведення АРІНР у встановлені терміни;

гнучкість управління, яке забезпечується оперативним реагуванням на зміну обстановки, своєчасним уточненням прийнятих рішень, поставлених завдань підпорядкованим підрозділам ОРС ЦЗ та порядку взаємодії;

стійкість управління, що досягається шляхом забезпечення безперебійного функціонування основного (стаціонарного) пункту управління і розгортанням у зоні НС ППУ та дублюючих засобів зв’язку.

9. Управління силами розпочинається з моменту отримання оперативно-черговою (диспетчерською) службою або керівником органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ інформації про виникнення НС і здійснюється залежно від обставин, що склалися у зоні НС, та включає такі заходи:

уточнення та оцінку обстановки в зоні НС, прогнозування масштабів і наслідків НС;

визначення першочергових завдань, надання попередніх розпоряджень для приведення в готовність підпорядкованих підрозділів ОРС ЦЗ до проведення АРІНР;

подальший аналіз ситуації (збір даних про характер та масштаби НС, уточнення розрахунку сил і засобів тощо), підготовку та прийняття рішення і доведення завдань до підпорядкованих підрозділів ОРС ЦЗ;

здійснення постійного моніторингу обстановки, оперативне інформування відповідних органів управління та населення про розвиток НС та вжиті заходи для ліквідації її наслідків;

організацію всебічного забезпечення проведення АРІНР;

підготовку пропозицій щодо залучення додаткових підрозділів ОРС ЦЗ з інших регіонів, організацію їх взаємодії, визначення конкретних завдань додатково залученим силам;

координацію дій сил і засобів, залучених до проведення АРІНР;

організацію повернення залучених сил і засобів до місць постійної дислокації після виконання завдань з ліквідації наслідків НС.

10. Під час ліквідації наслідків НС Керівник робіт із НС приймає рішення на проведення АРІНР, яке оформлюється розпорядженням та включає такі основні елементи:

висновки з оцінки обстановки (основні дані про характер і масштаби НС, обсяг робіт, що необхідно виконати, умови їх проведення, наявність та можливості сил і засобів);

порядок проведення АРІНР та завдання підпорядкованим підрозділам ОРС ЦЗ (район проведення АРІНР, розрахунок сил і засобів, послідовність та строки проведення робіт, об’єкти зосередження основних зусиль, порядок використання технічних засобів);

організацію взаємодії сил цивільного захисту;

забезпечення дій підрозділів під час ліквідації наслідків НС;

дотримання заходів безпеки під час проведення АРІНР;

організацію управління та зв’язку (визначення складу органу управління, розміщення пункту управління, порядку організації зв’язку).

Рішення приймається після оцінки обстановки в районі НС з використанням даних наземної, повітряної розвідки та інших джерел інформації.

11. Керівник робіт із НС під час постановки завдань додатково визначає:

авіаційним підрозділам - порядок організації використання авіаційних сил і засобів, аеродроми базування, алгоритм взаємодії з наземними силами;

підрозділам РХБ захисту - шляхи ведення радіаційної хімічної та біологічної розвідки і контролю, ділянки місцевості та об’єкти, що підлягають дезактивації, дегазації або дезінфекції, строки проведення робіт, час і місце розташування пунктів (ділянок) спеціальної та санітарної обробки, район зосередження після виконання завдання;

пожежно-рятувальним підрозділам - ділянки (об’єкти) проведення пожежно-рятувальних робіт, алгоритм дій на маршрутах і в районі НС;

піротехнічним підрозділам - межі ділянок місцевості, що підлягають нетехнічному або технічному обстеженню на наявність ВНП та проведенню гуманітарного розмінування; шляхи підходу до цих ділянок; організацію та порядок виконання робіт, знешкодження виявлених ВНП (із зазначенням місць знищення), отримання, транспортування та зберігання (за потреби) вибухових речовин та засобів підриву;

підрозділам водолазно-рятувальних робіт - ділянки акваторії та об’єкти проведення пошуково-рятувальних робіт;

кінологічним підрозділам - об’єкти та ділянки проведення пошукових робіт з використанням службових собак, місця з найбільшою ймовірністю знаходження постраждалих, найбільш зручні шляхи підходу кінологічних груп та порядок організації взаємодії;

медичним підрозділам - завдання, місце і час розгортання для надання медичної допомоги постраждалим, їх взаємодії з підрозділами ОРС ЦЗ, шляхи евакуації постраждалих з району виникнення НС.

12. Збирання даних про обстановку в зоні НС, їх аналіз та узагальнення, прогнозування масштабів і наслідків НС здійснює Штаб з ліквідації НС.

Основними джерелами отримання даних про обстановку в зоні НС є інформація, отримана від органів управління та підрозділів ОРС ЦЗ, залучених до проведення АРІНР.

13. Первинна інформація про загрозу або виникнення НС може містити мінімально необхідні дані про обстановку в зоні НС для прийняття оперативних рішень щодо визначення першочергових завдань залученим підрозділам ОРС ЦЗ та (за потреби) приведення в готовність додаткових сил і засобів, висування їх у зону НС та проведення АРІНР.

Детальна інформація про обстановку в зоні НС надається після проведення розвідки на початковому етапі проведення АРІНР з метою уточнення завдань для додаткових сил та містить дані про час та місце виникнення НС, характер та масштаби, ужиті першочергові заходи, поточну ситуацію в зоні НС, прогноз її розвитку та пропозиції щодо додаткового залучення в разі необхідності до ліквідації наслідків НС підрозділів ОРС ЦЗ.

14. Інформація про хід та результати виконання АРІНР подається в строки, визначені організаційно-розпорядчими документами, і містить дані про кількість урятованих, здійснені заходи, залучені сили, стан матеріально-технічного забезпечення підрозділів ОРС ЦЗ.

15. Аналіз обстановки в повному обсязі проводять Керівник робіт із НС, Штаб з ліквідації НС, керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ. Основні елементи аналізу обстановки включають:

характер і масштаби розвитку НС, кількість постраждалих, ступінь небезпеки для населення, межі небезпечних зон та прогнозування наслідків НС;

види і обсяги АРІНР та умови, у яких вони проводяться;

потребу в силах та засобах для проведення робіт у максимально стислі строки;

кількість, укомплектованість, забезпеченість і готовність до дій сил та засобів, послідовність уведення їх у зону НС для проведення АРІНР.

Під час аналізу обстановки співвідносять потребу в силах та засобах для проведення АРІНР з можливостями залучених підрозділів ОРС ЦЗ, проводять розрахунки з метою їх оптимального застосування.

16. Управління під час проведення АРІНР завершується після виконання всього комплексу завдань та повернення сил і засобів до пунктів постійної дислокації.

1. ППУ створюються на базі територіальних органів та аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування ДСНС і розгортаються в зоні НС.

На ППУ розміщуються і працюють органи управління - члени спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС, Керівник робіт із НС, начальник Штабу з ліквідації НС та робочі групи Штабу з ліквідації НС.

Переміщення ППУ здійснюється за рішенням Керівника робіт із НС, у разі раптового ускладнення обстановки - за рішенням керівника органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ, у підпорядкуванні якого знаходиться ППУ, з наступною доповіддю Керівнику робіт із НС.

Роботу на ППУ визначає начальник Штабу з ліквідації НС. У місці розгортання ППУ встановлюється особливий режим пересування і допуску.

ППУ розгортається і функціонує за своєю схемою та оперативним складом і повинен забезпечити стійкість, надійність і безперервність управління силами та засобами в цілодобовому режимі.

З метою забезпечення безперервності управління на ППУ організовується цілодобове чергування.

2. Територія для розгортання ППУ розмежовується на зони: адміністративну, господарську, автостоянки та контрольно-пропускного пункту.

Територія ППУ огороджується червоно-білою стрічкою, обладнується зовнішнім освітленням, між наметами розмічаються доріжки.

Розгортання ППУ здійснюється за прикладом, передбаченим у зразку розгортання пересувного пункту управління (додаток 1).

3. На контрольно-пропускному пункті, біля наметів та пересувного вузла зв’язку встановлюються відповідні інформаційні знаки, зразки яких наведено в додатку 2 до цього Статуту, на вході до адміністративної зони монтується щогла та піднімається прапор ДСНС.

4. У адміністративній зоні ППУ розгортаються пересувний вузол зв’язку та намети, в яких розміщуються:

спеціальна комісія з ліквідації наслідків НС;

Штаб з ліквідації НС з робочими місцями Керівника робіт із НС, начальника Штабу з ліквідації НС та робочих груп Штабу з ліквідації НС;

група охорони.

5. Основні робочі приміщення пункту управління обладнуються засобами зв’язку, передачі інформації, оргтехнікою, технічними засобами управління, меблями, електроосвітленням.

6. Приміщення спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС комплектується робочими столами і стільцями для керівництва, членів і секретаріату комісії, підставкою для карт, засобами зв’язку, комп’ютерним, периферійним та проекційним обладнанням.

Комплектація приміщень спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС здійснюється згідно із зразком внутрішнього облаштування приміщень спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС та Штабу з ліквідації НС (додаток 3) і орієнтовного переліку майна та обладнання приміщення спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС (додаток 4).

7. У приміщенні Штабу з ліквідації НС обладнуються робочі місця для Керівника робіт із НС, начальника та членів робочих груп Штабу з ліквідації НС. Робочі місця комплектуються столами і стільцями, комп’ютерами, засобами зв’язку, у приміщенні встановлюються проекційне обладнання, мережеві принтери, копіювальний апарат, стіл для роботи з картографічними матеріалами та підставка для карт.

Комплектація приміщень Штабу з ліквідації наслідків НС здійснюється згідно із зразком внутрішнього облаштування приміщень спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС та Штабу з ліквідації НС і орієнтовного переліку майна та обладнання приміщення Штабу з ліквідації НС (додаток 5).

8. На пересувному вузлі зв’язку розгортаються технічні засоби для забезпечення радіо-, супутникового, мобільного, а за потреби дротового телефонного та факсимільного зв’язку і передачі даних з використанням мережі Інтернет. Для організації зв’язку в зоні НС пересувний вузол зв’язку комплектується переносними радіостанціями.

Орієнтовний перелік майна та обладнання пересувного вузла зв’язку ППУ наведено в додатку 6 до цього Статуту.

9. Приміщення групи охорони комплектується столами, стільцями, дошкою документації, ліжками, матрацами, подушками, комплектами постільної білизни, тумбочками, вішалками для верхнього одягу, телефонним апаратом. На контрольно-пропускному пункті встановлюється шлагбаум, постовий гриб і телефонний апарат.

10. У господарській зоні ППУ розміщуються:

пункт відпочинку особового складу, не залученого до проведення АРІНР;

пункт харчування, польова кухня, комора для продуктів харчування та цистерна для питної води;

пункт медичної допомоги;

засоби санітарно-гігієнічного забезпечення (польовий душ, туалет, умивальник та сміттєзбірник);

пересувна електростанція.

11. Пункт відпочинку комплектується ліжками, матрацами, подушками, постільною білизною, тумбочками, стільцями, вішалками для верхнього одягу, телефонним апаратом.

Орієнтовний перелік майна та обладнання пункту відпочинку ППУ наведено в додатку 7 до цього Статуту.

12. Пункт харчування комплектується столами для прийому їжі особовим складом, стільцями, посудом, вішалками для верхнього одягу, телефонним апаратом. До складу пункту харчування входить польова кухня, комора продуктів харчування та ємність для питної води.

Орієнтовний перелік майна та обладнання пункту харчування ППУ наведено в додатку 8 до цього Статуту.

13. Пункт медичної допомоги комплектується лікарськими засобами, медичними виробами та іншим майном відповідно до табеля оснащення.

Орієнтовний перелік майна та обладнання пункту медичної допомоги ППУ наведено в додатку 9 до цього Статуту.

14. Для підвищення оперативності та безперервності управління під час ліквідації наслідків НС у складі ППУ можуть створюватися допоміжні пункти управління на засобах авіаційного, морського, річкового та автомобільного транспорту.

1. Зв’язок є основним процесом, що забезпечує безперервне управління підрозділами під час ліквідації наслідків НС. Система зв’язку має забезпечувати надійне та своєчасне передавання наказів, розпоряджень, команд, сигналів та донесень на всіх етапах дій органів управління та підрозділів ОРС ЦЗ.

Залежно від особливостей території (місцевості), на якій виникла НС, визначаються електронні комунікаційні мережі, які необхідно використовувати (організовувати) на цій території на період ліквідації наслідків НС.

Залежно від рівня НС визначаються необхідні технічні засоби електронних комунікацій, які доповнюють діючі системи зв’язку ДСНС рухомими (мобільними) засобами, що дозволяють забезпечити управління підрозділами на марші та безпосередньо в зоні НС.

2. Основним видом зв’язку на період проведення АРІНР є радіозв’язок. Радіозв’язок організовується засобами, які знаходяться на оснащенні підрозділів ОРС ЦЗ. Під час ліквідації наслідків НС організовується УКХ, КХ та супутниковий радіозв’язок за зразком схеми зв’язку (додаток 10).

3. Під час визначення масштабів НС, за потреби розгортання ППУ з метою забезпечення ефективного управління силами та засобами, залученими до ліквідації наслідків НС, і своєчасного інформування керівництва, залучаються додаткові технічні засоби електронних комунікацій, а саме:

мережі, радіонапрямки УКХ та КХ радіозв’язку;

прямі канали електронних комунікацій;

телефони місцевого (міжміського) зв’язку електронної комунікаційної мережі загального користування;

польова мережа автоматичного (ручного) зв’язку;

мережа гучномовного зв’язку;

мережа передавання даних чи факсимільних повідомлень;

комплекс супутникового зв’язку.

4. Зв’язок організовується відповідно до рішення керівника органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ.

5. Надійність та якість зв’язку у НС досягається:

завчасним плануванням заходів з організації зв’язку;

завчасним обладнанням вузлів зв’язку пунктів управління сучасними технічними засобами зв’язку та утриманням їх у постійній готовності до використання;

комплексним використанням різних видів і технічних засобів зв’язку;

належною спеціальною підготовкою та постійними тренуваннями фахівців зв’язку;

наявністю резерву технічних засобів зв’язку.

6. Радіозв’язок є найважливішим засобом, який спроможний забезпечити безперервне управління підрозділами ОРЗ ЦЗ.

Дротовий зв’язок використовується для нарощування системи зв’язку під час проведення довготривалих АРІНР.

Мережі операторів рухомого (мобільного) зв’язку застосовуються на постійній основі за умови його наявності.

7. На місці ліквідації НС організовується зв’язок з державним центром управління у НС, територіальними органами ДСНС, мобільною оперативною групою та оперативно-черговими (диспетчерськими) службами центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, спеціалізованими службами цивільного захисту, що беруть участь у ліквідації наслідків НС.

8. На місці ліквідації НС організовується радіомережа керівника органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ у складі радіостанції керівника органу управління (підрозділу) - головна радіостанція та начальників підпорядкованих, приданих та взаємодіючих підрозділів - кореспонденти радіомережі.

9. Зв’язок між взаємодіючими підрозділами ОРС ЦЗ організовується технічними засобами зв’язку підрозділів, які беруть участь у ліквідації НС. У разі порушення зв’язку начальники взаємодіючих підрозділів зобов’язані вжити всіх заходів щодо його відновлення.

1. Взаємодія між органами управління та підрозділами ОРС ЦЗ з іншими силами цивільного захисту, залученими до проведення АРІНР, організовується відповідно до взаємоузгоджених планів та організаційно-розпорядчих документів з питань взаємодії та визначається в рішенні Керівника робіт із НС.

2. Для організації взаємодії визначаються:

взаємодіючі служби цивільного захисту;

порядок організації зв’язку та доведення сигналів оповіщення;

взаємний обмін оперативною інформацією про обстановку в зоні НС та хід проведення АРІНР;

завдання та ділянки проведення АРІНР для кожного підрозділу ОРС ЦЗ;

порядок проведення робіт на суміжних ділянках, особливо під час виконання робіт, що можуть становити небезпеку або впливати на роботу кожного підрозділу ОРС ЦЗ;

час і місце зосередження зусиль під час спільного виконання особливо важливих і складних робіт;

порядок всебічного забезпечення спільних заходів та взаємного надання допомоги матеріально-технічними та іншими засобами.

3. Під час зміни обстановки в зоні НС процедура взаємодії між органами управління та підрозділами ОРС ЦЗ з іншими силами цивільного захисту, залученими до проведення АРІНР уточняється.

1. Ліквідація наслідків НС полягає в проведенні комплексу заходів, які включають АРІНР, що здійснюються в разі виникнення НС і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зон НС.

2. АРІНР проводяться в максимально стислі строки, безперервно до їх повного завершення, з найбільш повним використанням можливостей сил і засобів, неухильним дотриманням вимог установлених режимів робіт та заходів безпеки.

3. Організація робіт з реагування на НС та ліквідації наслідків НС здійснюється в порядку, встановленому главами 15 та 16 Кодексу цивільного захисту України .

4. Організація проведення АРІНР включає:

прийом і обробку інформації про виникнення НС;

доведення до підрозділів ОРС ЦЗ сигналів оповіщення;

виїзд і переміщення сил до місця виникнення НС;

розвідку зони НС, у тому числі з повітря;

розгортання сил і засобів, залучених до ліквідації наслідків НС;

пошук, рятування постраждалих у зоні НС, надання їм домедичної, екстреної психологічної допомоги і підготовку до евакуації в безпечні райони (місця);

локалізацію та ліквідацію наслідків НС;

збір і повернення сил і засобів до місця постійної дислокації.

5. Для підрозділів ОРС ЦЗ установлюються такі сигнали оповіщення:

сигнал "Тривога" - для збору та виїзду чергових сил підрозділів ОРС ЦЗ;

сигнал "Збір - аварія" - для збору попередньо визначеного особового складу підрозділів ОРС ЦЗ, не задіяного до чергування у місцях постійної дислокації підрозділів.

6. Інформація про загрозу або виникнення НС та інших небезпечних подій надходить до оперативно-чергової (диспетчерської) служби підрозділів ОРС ЦЗ від оперативно-чергової служби ДСНС, оперативно-координаційного центру територіального органу ДСНС, оперативно-чергових служб органів влади, підприємств, установ, організацій, а також населення.

7. Прийом та обробку інформації про загрозу або виникнення НС та інших небезпечних подій у підрозділах ОРС ЦЗ здійснює оперативно-чергова (диспетчерська) служба в такому порядку:

подати сигнал "Тривога" для виїзду чергових підрозділів до місця виклику;

здійснити реєстрацію інформації про НС;

ввести в дію відповідний план реагування на НС (ПЛА);

доповісти начальнику гарнізону ОРС ЦЗ відповідного рівня, оперативно-координаційного центру територіального органу ДСНС про загрозу або виникнення НС та інших небезпечних подій, уточнити про необхідність збору особового складу підрозділу ОРС ЦЗ за сигналом "Збір - аварія";

довести у визначеному в гарнізоні порядку інформацію про загрозу або виникнення НС та інших небезпечних подій до взаємодіючих служб цивільного захисту.

8. Під час отримання інформації про НС оперативний черговий (черговий диспетчер, радіотелефоніст) повинен встановити:

місце виникнення НС;

наявність і характер небезпеки життю і здоров’ю людей;

особливості та характеристику об’єкта, на якому відбулася НС;

номер телефону, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка повідомила інформацію про НС;

інші відомості про НС.

9. Подання сигналу "Тривога" здійснюється відразу після встановлення місцезнаходження або інших відомостей про місце виникнення НС і узгодження рішення про виїзд.

Обробка виклику завершується в найкоротший час, вона не має затримувати виїзд сил і засобів до місця виникнення НС.

10. Прийом інформації про НС проводиться в найкоротший строк. Відсутність окремих даних не може бути підставою для затримання виїзду підрозділів, якщо відомо місце її виникнення.

11. Додаткову (уточнену) інформацію про НС оперативний черговий (черговий диспетчер, радіотелефоніст) повинен негайно передати наявними каналами зв’язку відповідальній особі, яка очолює підрозділ, залучений до проведення АРІНР, у тому числі й під час пересування до місця виникнення НС.

12. Виїзд і рух до місця виклику (НС) слід здійснювати в найкоротший час, що досягається:

швидким збором і виїздом особового складу підрозділу (протягом часу, що не перевищує нормативний) та знанням особовим складом функціональних обов’язків;

рухом спеціальної техніки найкоротшим маршрутом із гранично можливою швидкістю, що забезпечує безпеку, у тому числі з використанням спеціальних сигналів і відступом (за потреби), в установленому порядку від вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306;

знанням особливостей району виїзду.

13. У разі вимушеної зупинки спеціальної техніки, що рухається в колоні, пов’язаної з несправністю або ДТП, керівник підрозділу, залученого до проведення АРІНР, зобов’язаний:

негайно повідомити про те, що трапилося, оперативному черговому (черговому диспетчеру, радіотелефоністу);

залишити на місці зупинки транспортний засіб та водія для очікування технічної допомоги (у разі ДТП - очікування працівників Національної поліції);

ужити заходів із доставки особового складу і спеціального устаткування, що знаходилися в цьому автомобілі, до місця виклику.

14. Під час пересування до зони НС залізничним, водним або повітряним транспортом на шляху проходження керівник підрозділу зобов’язаний:

організувати розміщення, харчування, медичне забезпечення та відпочинок особового складу;

забезпечити збереження спеціальної техніки та обладнання;

за наявності часу організувати вивчення особовим складом обстановки в зоні НС і уточнити його дії під час проведення АРІНР.

15. Розгортання сил і засобів, призначених для ліквідації наслідків НС, розміщення особового складу, спеціальної техніки та обладнання в зоні НС здійснюються за рішенням Керівника робіт із НС.

16. Рятування людей під час НС є першочерговим завданням АРІНР і становить сукупність заходів щодо переміщення людей із зони впливу небезпечних факторів НС та їх вторинних проявів або захисту людей від впливу цих факторів, у тому числі з використанням засобів індивідуального захисту та захисних споруд (укриттів).

Рятування людей під час НС слід проводити з використанням усіх можливих форм, способів і методів, а також технічних засобів, що забезпечують найбільшу безпеку як постраждалих, так і особового складу, залученого до проведення АРІНР.

17. Основними способами рятування людей і майна є:

евакуація із зони НС, у тому числі з використанням спеціальних технічних засобів та авіації;

захист від впливу небезпечних факторів НС.

Для рятування людей обираються найбільш безпечні шляхи і способи. Переміщення людей у безпечне місце здійснюється з урахуванням умов ліквідації наслідків НС та стану постраждалих.

Захист людей від впливу небезпечних факторів НС у разі неможливості переміщення в безпечне місце здійснюється з використанням усіх можливих засобів та методів із дотриманням заходів безпеки та вимог нормативно-правових актів.

Рятувальні роботи припиняються за рішенням Керівника робіт із НС після ретельного огляду місць можливого перебування людей та відповідної інформації від керівників рятувальних груп.

18. Під час АРІНР постраждалим надається домедична або екстрена медична допомога.

До прибуття в зону НС медичного персоналу екстреної медичної допомоги домедичну допомогу постраждалим надає особовий склад підрозділів, що проводять АРІНР.

19. Локалізація НС передбачає проведення заходів щодо запобігання поширенню та зменшення впливу небезпечних факторів НС.

Основними способами локалізації НС є:

ізоляція небезпечних факторів НС за допомогою використання відповідних речовин або інших засобів;

переміщення або інші дії з предметами, що мають ознаки небезпечних факторів НС;

хімічна нейтралізація, гальмування дії небезпечних факторів НС за допомогою відповідних речовин або інших засобів;

припинення технологічного процесу.

Запобігання поширенню і зменшення впливу небезпечних факторів НС досягаються комбінованим застосуванням зазначених основних способів локалізації НС.

20. Вибір способу локалізації НС визначається відповідно до характеру, особливостей НС та здійснюється згідно з організаційно-розпорядчими документами.

21. Спосіб проведення АРІНР визначає керівник підрозділу ОРС ЦЗ безпосередньо на місці робіт на основі вивчення обстановки, стану пошкоджених об’єктів, наявності та характеру небезпечних факторів НС і можливостей підрозділу.

22. У разі масових руйнувань з наявністю постраждалих основні зусилля зосереджуються на порятунку людей. Основу угруповання сил складають підрозділи ОРС ЦЗ, посилені інженерною технікою та спеціальними засобами, для виконання завдань з розчищення завалів, проходів, забезпечення освітлення ділянок робіт.

23. У разі виникнення НС, пов’язаної із забрудненням місцевості та об’єктів хімічно небезпечними або радіоактивними речовинами, основні зусилля слід зосереджувати на порятунку постраждалих, захисті населення в зоні забруднення, локалізації та ліквідації джерел ураження.

Насамперед у зону НС вводяться підрозділи РХБ захисту, які діють у взаємодії з іншими підрозділами ОРС ЦЗ.

Розгортається пункт спеціальної обробки техніки та санітарної обробки особового складу.

24. У разі повені (паводку) основні зусилля зосереджуються на порятунку потерпілих та евакуації населення із зони підтоплення, а також на ліквідації наслідків НС.

25. Для забезпечення виконання завдань можуть проводитися спеціальні роботи, до яких належать:

організація зв’язку та освітлення у зоні НС;

розкриття та розбирання конструкцій;

підйом (спуск) на висоту (з висоти);

водолазні роботи;

піротехнічні роботи, гуманітарне розмінування, спеціальні вибухові роботи;

десантування з повітряних суден РПДГ та аварійно-рятувального спорядження парашутним та безпарашутним способами, евакуація постраждалих з режиму зависання вертольота.

Спеціальні роботи виконуються із застосуванням відповідних технологій та спеціальної техніки.

26. Збір сил і засобів на місці ліквідації наслідків НС передбачає перевірку наявності особового складу, комплектності спеціальної техніки і устаткування відповідно до табелів належності.

Про завершення збору сил і засобів на місці ліквідації наслідків НС та перевірку їх готовності до виконання завдань за призначенням керівник підрозділу ОРС ЦЗ доповідає Керівнику робіт із НС та оперативному черговому (черговому диспетчеру).

27. Перед поверненням до місця постійної дислокації керівник підрозділу оформлює і направляє до Штабу з ліквідації НС у встановленому порядку звітні матеріали про проведені роботи.

Повернення сил і засобів підрозділів ОРС ЦЗ до місця постійної дислокації проводиться за розпорядженням Керівника робіт із НС.

28. Проведення АРІНР організовується з дотриманням заходів безпеки, урахуванням працездатності особового складу підрозділів ОРС ЦЗ і можливостей спеціальної техніки та обладнання.

Режим роботи при цьому слід установлювати з урахуванням допустимого строку перебування особового складу в зоні НС, а також стану працездатності особового складу підрозділів ОРС ЦЗ під час роботи в певних умовах.

29. Заміна підрозділів, задіяних до проведення АРІНР, відбувається після закінчення встановленого часу роботи. Час і порядок заміни визначає Керівник робіт із НС.

З метою забезпечення безперервності АРІНР заміна особового складу проводиться безпосередньо на робочих місцях. Техніка підрозділів ОРС ЦЗ, що змінюються, за потреби передається прибулим підрозділам на місці роботи.

30. Керівник підрозділу ОРС ЦЗ, який замінюється, зобов’язаний передати керівнику прибулого підрозділу об’єкти (ділянки) робіт, повідомивши йому всі необхідні дані про місце, умови ведення робіт, місцезнаходження потерпілих, організацію зв’язку.

31. Після завершення передання об’єктів (ділянки) робіт сили і засоби, що змінюються, виводяться у визначений пункт збору, приводяться в готовність до подальших дій, після чого відводяться в район відпочинку (дислокації).

32. До ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж залучаються ОРС ЦЗ, аварійно-рятувальні служби (державні, регіональні, комунальні, об’єктові, громадських організацій), формування цивільного захисту, спеціалізовані служби цивільного захисту, пожежно-рятувальні підрозділи (частини), добровільні формування цивільного захисту, а також громадські організації, добровольці та волонтери.

33. Рішення про закінчення аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) та інших невідкладних робіт приймає Керівник робіт із НС із подальшим оформленням звітних матеріалів про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків НС.

34. У разі виникнення НС, пов’язаної з авіаційною подією, здійснюється авіаційний пошук і рятування відповідно до Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 березня 2015 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 квітня 2015 року за № 364/26809.

1. Керівник органу управління ОРС ЦЗ після отримання інформації про НС зобов’язаний:

направити до місця НС мобільну оперативну групу для проведення розвідки, оцінки обстановки та прийняття рішення на проведення АРІНР;

уточнити обстановку, місця проведення робіт з урахуванням заходів щодо забезпечення безпеки рятувальників, складність та обсяги АРІНР, необхідну кількість сил та засобів з урахуванням метеоумов, часу доби та пори року;

визначити першочергові заходи з ліквідації наслідків НС та необхідні сили, засоби і способи дій;

невідкладно віддати розпорядження щодо залучення до АРІНР наявних сил і засобів гарнізону, при цьому основні зусилля зосередити на пошуку та рятуванні людей;

привести в готовність особовий склад, визначений для роботи у складі Штабу з ліквідації НС;

організувати інформування про НС та взаємодію з органами управління та силами цивільного захисту територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, суб’єктами господарювання відповідно до планів реагування та/або інструкцій взаємодії;

за потреби підготувати пропозиції щодо додаткового залучення сил і засобів;

здійснювати постійний моніторинг обстановки та оперативне інформування про розвиток НС підрозділів, залучених до виконання робіт;

організувати всебічне забезпечення проведення АРІНР;

після завершення ліквідації наслідків НС організувати повернення сил і засобів до місць постійної дислокації та забезпечити оформлення та передання до оперативно-чергової служби документів.

2. Після отримання розпорядження про залучення до проведення АРІНР керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ:

з’ясовує завдання, визначає першочергові заходи з підготовки до виконання отриманого завдання;

оцінює обстановку в зоні НС;

доводить завдання підпорядкованим підрозділам та заходи щодо дотримання вимог безпеки;

організовує управління, взаємодію, всебічне забезпечення дій підпорядкованих підрозділів.

Під час постановки завдань на проведення АРІНР керівник підрозділу ОРС ЦЗ визначає:

об’єкти та місця проведення АРІНР;

види, обсяги, строки проведення АРІНР, сили і засоби для їх виконання;

час готовності до виконання завдань;

маршрути пересування до району НС;

місце розташування залучених сил та засобів у районі НС;

старших на робочих місцях;

шляхи евакуації постраждалих;

строк початку робіт, тривалість робочих змін, час організації відпочинку та харчування;

строки та форму доповідей про обсяги виконаних робіт;

заходи безпеки з урахуванням особливостей конкретної НС та видів робіт;

організацію забезпечення.

Документи, що розробляються під час організації АРІНР, викладаються чітко і коротко в обсязі, необхідному для визначення завдань виконавцям, організації взаємодії та всебічного забезпечення АРІНР.

1. Наслідками НС (небезпечних подій), пов’язаних із повінню (паводком, катастрофічним затопленням), можуть бути:

загибель людей;

затоплення населених пунктів, сільськогосподарських угідь;

порушення функціонування систем життєзабезпечення населення;

порушення транспортного сполучення з населеними пунктами (територіями);

пошкодження і руйнування будівель та споруд, залізничних і автомобільних шляхів, мостів, тунелів;

руйнування обладнання, комунікацій, гідроспоруд та меліоративних систем;

псування та знищення продуктів харчування, сировини, пального, добрив тощо;

загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

загроза виникнення спалахів інфекційних захворювань (епідемії);

зсувні процеси, вимивання родючого шару ґрунту;

погіршення якості питної води.

2. Повінь (паводок) характеризується необхідністю оперативного реагування, пошуку постраждалих, забезпечення доступу рятувальників для рятування людей, надання домедичної, екстреної медичної допомоги постраждалим і їх евакуація до закладів охорони здоров’я.

Для безпечного ведення рятувальних робіт організовується та здійснюється постійний контроль за виконанням рятувальниками заходів безпеки та за потреби негайне надання їм допомоги.

З метою надання допомоги підрозділам ОРС ЦЗ, що виконують пошуково-рятувальні роботи, формуються та підтримуються в постійній готовності резервні пошуково-рятувальні групи.

3. Під час проведення АРІНР реалізуються такі завдання:

розвідка маршруту висування і ділянки робіт;