Про затвердження Статуту державних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій з організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на гірничорудних і нерудних підприємствах та інших підземних спорудах, окрім вугільних

Відповідно до частини четвертої статті 79 Кодексу цивільного захисту України та статті 29 Гірничого закону України , з метою вдосконалення організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт органами управління та підрозділами державних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій на гірничорудних і нерудних підприємствах та інших підземних спорудах, окрім вугільних,

1. Затвердити Статут державних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій з організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на гірничорудних і нерудних підприємствах та інших підземних спорудах, окрім вугільних, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Скакун В.О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Статут визначає порядок організації управління, особливі вимоги безпеки, послідовність і зміст дій органів управління та підрозділів державних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДВАРФ), спрямований на виконання заходів з ліквідації наслідків аварій на гірничорудних і нерудних підприємствах та інших підземних спорудах, окрім вугільних (далі - об’єкти, що обслуговуються), пошук, рятування і захист людей, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників.

До ДВАРФ належать державні воєнізовані гірничорятувальні (аварійно-рятувальні) загони, частини, групи сфери управління ДСНС та її територіальних органів.

2. У цьому Статуті терміни вживаються в значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Законі України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" , Гірничому законі України, Законі України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актах, що регламентують діяльність ДВАРФ.

3. Дія цього Статуту поширюється на підрозділи ДВАРФ.

4. План локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки (план ліквідації аварій) (далі - ПЛА) розроблюється відповідно до законодавства. Підрозділ ДВАРФ повинен мати електронну версію ПЛА кожного об`єкта, що ним обслуговується.

5. До аварій на об’єктах, що обслуговуються підрозділами ДВАРФ, відносяться: пожежі, неконтрольовані вибухи та/або загазування гірничих виробок (далі - виробок), прорив води (пульпи) і затоплення виробок, обвалення гірничих порід, гірничий удар, проникнення у виробки шкідливих та отруйних речовин, ураження електрострумом, аварійна зупинка (зависання) кабіни підйомника (кліті), аварійна зупинка головної вентиляторної установки, відключення електроенергії, яке може спричинити ураження, травмування людей або створює на території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю людей, порушення виробничого процесу чи спричинить наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

У разі виникнення аварій підрозділи ДВАРФ виконують тільки ті роботи, які вимагають застосування засобів захисту органів дихання, спеціального оснащення та надання домедичної допомоги постраждалим від аварій і нещасних випадків.

6. Головними завданнями підрозділів ДВАРФ під час організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (далі - АРІНР) у виробках є:

пошук і рятування людей на уражених об’єктах, надання домедичної допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров’я стані;

ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;

захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій;

забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

виконання робіт, пов’язаних з технологією підприємств, що обслуговуються, які потребують спеціальної кваліфікації, застосування засобів захисту органів дихання та спеціального гірничорятувального оснащення.

7. Послідовність виконання заходів з рятування людей, дії основних працівників ДВАРФ, членів ДГК, керівників (власників), посадових осіб, робітників, службовців та ІТП об’єкта, які беруть участь в організації та проведенні АРІНР, визначається на початковому етапі - ПЛА, у подальшому - обраною технологією і розробленими на цій основі оперативними планами заходів з ліквідації наслідків аварії (далі - оперативний план) залежно від умов та характеру розвитку аварії.

8. АРІНР проводяться підрозділами ДВАРФ відповідно до вимог статті 79 Кодексу цивільного захисту , статті 30 Гірничого закону України та цього Статуту.

У тому випадку, якщо цим Статутом не обумовлено правил безпечного проведення робіт, вони проводяться згідно з вимогами відповідних Правил безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 грудня 2016 року № 1592 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2017 року за № 129/29997, Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 березня 2010 року № 61, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 356/17651 (далі - ПБ).

9. З метою забезпечення екстреного виїзду підрозділів ДВАРФ для організації АРІНР з ліквідації наслідків аварії на об’єкт, що обслуговується, та швидкого зосередження на ньому сил і засобів:

підрозділ ДВАРФ повинен мати зв’язок з відповідним об’єктом, що ним обслуговується, а орган управління ДВАРФ - зі своїми підрозділами;

підрозділ ДВАРФ повинен виїзджати на об’єкт, що ним обслуговується, у достатній кількості забезпеченим автотранспортом, оснащенням і матеріалами для ліквідації наслідків аварії на цьому об`єкті. Вид та кількість автотранспорту, тип оснащення та матеріалів визначаються ДСНС.

10. З метою доставки підрозділів ДВАРФ для ліквідації аварії у віддалені райони може використовуватись авіаційний, залізничний та інші види транспорту, відповідно до законодавства.

11. Залучення основних працівників, автотранспорту та оснащення ДВАРФ для виконання робіт не за призначенням заборонено.

1. Заходи щодо ліквідації наслідків аварії вживаються негайно після виявлення ознак аварії. Затримка у виконанні заходів, передбачених ПЛА, не допускається.

2. Черговий біля засобів зв’язку підрозділу ДВАРФ, отримавши повідомлення про виникнення аварії на об’єкті, що обслуговується, негайно вмикає сигнал "Тривога" та заповнює путівку на виїзд підрозділу ДВАРФ для ліквідації наслідків аварії (додаток 1) у двох примірниках. Основні працівники підрозділу ДВАРФ негайно збираються і виїжджають за сигналом "Тривога" та прямують до об’єкту, на якому сталась аварія (далі - аварійний об’єкт), маючи при собі путівку на виїзд, ПЛА цього об’єкта та необхідну для роботи командного пункту з управління підрозділами державних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій під час організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (далі - КП) оперативну документацію відповідно до видів оперативної документації, ведення якої здійснюється на командному пункті з управління підрозділами державних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій під час організації та проведення аварійно­рятувальних та інших невідкладних робіт (додаток 2).

3. Під час руху до аварійного об’єкта працівники ДВАРФ готують мінімальне оснащення відділення, переодягаються в спецодяг тощо. Місце переодягання в спецодяг та включення в респіратори визначається командиром ДВАРФ.

У разі вимушених зупинок керівник підрозділу ДВАРФ, який виїхав на аварійний об’єкт, повинен негайно повідомити про це підрозділ ДВАРФ, що розташований найближче до аварійного об’єкта, та вжити вичерпних заходів для продовження руху.

4. Прибувши на аварійний об’єкт, керівники підрозділів, залучених до ліквідації наслідків аварії, прибувають до КП для отримання завдання, а основні працівники готуються до виконання завдань за призначенням безпосередньо на аварійному об’єкті.

Старша посадова особа ДВАРФ (посадова особа, яка очолює підрозділи ДФАРФ при проведенні АРІНР), отримавши письмове завдання від керівника робіт з ліквідації наслідків аварії (представника об’єкта), стисло роз’яснює керівникам підрозділів ДВАРФ, які прибули на аварійний об’єкт, обстановку та зміст завдання, визначає додаткове оснащення, яке необхідно взяти із собою.

5. Підрозділи ДВАРФ, які прибули першими на аварійний об’єкт, направляються відповідно до ПЛА для рятування людей та ліквідації наслідків аварії в такій послідовності:

у разі виникнення пожежі у виробках, у яких передбачено загальношахтне або місцеве реверсування вентиляційного струменя повітря, після проведення реверсування перше відділення направляють на ліквідацію пожежі з боку свіжого струменя повітря, а друге відділення по вихідному струменю повітря назустріч людям, які виходять із найбільш уражених продуктами горіння ділянок і виробок;

у разі виникнення пожежі у виробках, у яких не передбачено зміну режиму провітрювання перше відділення направляють найкоротшим шляхом у виробки з вихідним струменем повітря назустріч людям, які виходять з найбільш уражених продуктами горіння ділянок і виробок, для надання їм допомоги і евакуації до найближчого свіжого струменя повітря, друге відділення направляють на ліквідацію пожежі з боку свіжого струменя повітря;

у разі виникнення пожежі в копрах баштового типу перше відділення направляється в приміщення копра для евакуації людей, друге відділення - для гасіння пожежі;

у разі виникнення пожежі в тупикових виробках перше відділення направляють в аварійну виробку для ліквідації пожежі, друге відділення - для евакуації людей із зони ураження на свіжий струмінь повітря і надання їм допомоги;

у разі виникнення пожежі у стволах, по яких подається свіже повітря в рудник, шахту, і їх надшахтних будівлях перше відділення, яке прибуло, направляють для включення водяної завіси в гирлі ствола, перекриття стволів та

гасіння пожежі з надшахтної будівлі або з горизонту, що знаходиться вище осередку пожежі, друге відділення у рудник, шахту для евакуації людей з навколоствольних виробок цих стволів та подальшого гасіння осередків пожежі, що виникли в навколоствольному дворі;

у разі виникнення пожежі у вертикальних стволах і шурфах з вихідним струменем повітря та їх надшахтних будівлях перше відділення направляють на гасіння пожежі, друге відділення у навколоствольний двір для запобігання поширенню пожежі у виробки;

у разі виникнення пожежі в похилих стволах, вентиляційних збійках, що мають вихід на поверхню, і навколоствольних дворах з вихідним струменем повітря перше відділення направляють у рудник, шахту для порятунку людей, друге відділення - для гасіння пожежі;

у разі виникнення пожежі в підземному складі вибухових матеріалів (речовин) перше відділення направляють до складу вибухових матеріалів (речовин) для евакуації людей і виносу з нього вибухових матеріалів (речовин), друге відділення - до складу вибухових матеріалів (речовин) для ліквідації пожежі;

у разі виникнення пожежі в підземному електровозному гаражі і зарядній камері перше відділення направляють у електровозний гараж для евакуації людей і виносу електровозних акумуляторних батарей на свіжий струмінь повітря, інші відділення - для обстеження виробок та ліквідації наслідків аварії;

у разі виникнення вибухів у виробках перше відділення направляють найкоротшим шляхом назустріч людям, які виходять із найбільш уражених продуктами вибуху виробок, для евакуації їх до найближчого свіжого струменя повітря і надання допомоги, а друге відділення - для ліквідації можливих осередків горіння та відновлення провітрювання аварійної виробки, інші відділення направляють для евакуації людей до найближчого свіжого струменя повітря і надання їм допомоги та ліквідації наслідків аварії;

у разі раптових викидів гірничої маси та газу у виробках, які провітрюються за рахунок загальношахтної депресії, перше відділення направляють найкоротшим шляхом для надання допомоги постраждалим у виробках з вихідним, з аварійної ділянки, струменем повітря, друге відділення - у виробки зі струменем повітря, що надходить. У тупиковій виробці перше відділення направляють в аварійну виробку для евакуації людей до найближчого свіжого струменя повітря і надання їм допомоги, а друге евакуюють людей з інших ділянок, уражених продуктами раптового викиду гірничої маси та газу. Інші відділення направляють для евакуації людей з уражених ділянок, прибирання викинутої гірничої маси і відновлення нормального режиму провітрювання аварійної ділянці;

у разі виникнення пожеж, неконтрольованих вибухів і раптових викидів гірничої маси та газу, коли кут падіння виробки 30° та більше і вільний отвір для проходу відділення ДВАРФ у респіраторах завдовжки менше ніж 0,7 м, а завширшки менше ніж 0,6 м, відділення, яке виконує обстеження з боку вихідного струменя повітря, направляють тільки до гирла виробки. Обстеження виробки в таких умовах, за необхідності, може бути виконано після перевірки кріплення сполучення її з іншими виробками, наявності достовірної інформації про місце аварії, по команді з КП, після оцінки можливості проведення АРІНР в ізолюючому респіраторі згідно з обстановкою, що склалася;

у разі обвалення виробок та гірничих ударах перше відділення, як правило, направляють до місця аварії з боку струменя повітря, що надходить, для надання допомоги людям, які знаходяться в зоні ураження, і відновлення провітрювання, друге відділення - з боку вихідного струменя повітря для надання допомоги людям у зоні ураження і визначення зони обвалення. Інші відділення направляють на аварійну ділянку залежно від конкретної обстановки;

при проривах води (пульпи) і затопленні виробок перше відділення направляють, як правило, проти течії води по нижньому горизонту аварійної ділянці для надання допомоги і евакуації людей до навколоствольного двору, друге відділення - у виробки верхнього горизонту для надання допомоги і евакуації людей до навколоствольного двору.

6. Керівники підрозділів (взводів, відділень ДВАРФ), отримавши завдання, стисло роз’яснюють працівникам відділень (гірничорятувальникам) обстановку та зміст завдання і негайно приступають до його виконання, а старша посадова особа підрозділу ДВАРФ для безпосередньої організації і координації АРІНР з ліквідації наслідків аварії (далі - управління аварійно-рятувальними роботами) на КП.

7. КП - це спеціально обладнані і оснащені технічними засобами автоматизовані робочі місця, розташовані на наземній базі, звідки керівник робіт з організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (далі - керівник робіт) здійснює управління підрозділами ДВАРФ, які беруть участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (далі - АРІНР) під час ліквідації наслідків аварії.

КП розгортається під час проведення АРІНР на руднику, шахті, підприємстві, на якому сталася аварія (далі - аварійний об`єкт) і згортається після повного закінчення цих робіт.

КП розгортається в окремому приміщенні об’єкта, на якому сталася аварія, та забезпечується необхідною кількістю комп’ютерної та офісної техніки, безперебійним зв’язком для надійного управління підрозділами (силами), залученими до проведення АРІНР та забезпечення ведення оперативної документації.

8. Під час ліквідації наслідків аварії посадові особи на КП:

визначають зону ураження аварією, кількість та місце знаходження в цій зоні людей, організовують їх пошук, рятування та надання домедичної допомоги;

організовують розвідку та моніторинг інформації про розвиток аварії, визначають головний напрямок дій по скороченню зони ураження, ліквідації наслідків аварії з урахуванням обстановки, яка склалася на об’єкті;

розробляють оперативний план заходів з ліквідації наслідків аварії (далі - оперативний план), зосереджують на об’єкті, на якому сталася аварія, необхідні сили та технічні засоби та своєчасно вводять їх у дію;

здійснюють постійний контроль проведення АРІНР, утворюють резерв сил і технічних засобів для швидкого введення їх у дію в разі ускладнення обстановки на аварійній ділянці;

утворюють групи фахівців для розробки і ведення оперативної документації, розробки рекомендацій з найбільш ефективних та безпечних способів ліквідації наслідків аварії;

організовують безперебійне функціонування спеціальних і допоміжних служб при ліквідації наслідків аварії;

ведуть оперативну документацію, ведення якої здійснюється на командному пункті з управління підрозділами державних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій під час організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (далі - оперативна документація).

9. Для безперервного виконання завдань з ліквідації наслідків аварії на аварійному об`єкті утворюється оперативна група, група зв’язку, група побутового забезпечення, розгортаються наземна і підземна бази, аварійна газоаналітична лабораторія, майстерні з ремонту гірничорятувальної апаратури тощо.

Наземна база розгортається під час ліквідації наслідків аварії затяжного характеру в місцях, де ускладнена доставка технічного оснащення та матеріалів. Наземна база розміщується в придатному для цього приміщенні аварійного об`єкта.

Кількість гірничорятувального обладнання, матеріалів, запасних частин на наземній базі визначається керівником робіт залежно від характеру аварії.

10. Керівником робіт призначається старша посадова особа ДВАРФ яка очолює підрозділи ДФАРФ та організовує заходи з:

проведення АРІНР;

доставки на наземну базу матеріалів та видачі їх підрозділам ДВАРФ, які беруть участь у проведенні АРІНР;

ведення обліку та своєчасне інформування керівника робіт про наявність запасу матеріалів та вжитих заходах щодо їх поповнення;

забезпечення справності обладнання та апаратури.

На наземній базі цілодобово чергує водій допоміжного автомобіля ДВАРФ або аварійного об`єкта.

11. Підземна база розгортається за розпорядженням керівника робіт для розміщення сил і засобів ДВАРФ, необхідних для проведення АРІНР та організації зв’язку підрозділів ДВАРФ з КП.

Начальник підземної бази призначається керівником робіт та забезпечує безперервний зв’язок підрозділів ДВАРФ з КП, облік надходження, витрат та наявності технічного оснащення і матеріалів, здійснює укомплектування підземної бази обладнанням та матеріалами, необхідними для проведення АРІНР, забезпечує місця для відпочинку працівників ДВАРФ, які беруть участь у проведенні АРІНР.

Підземна база розгортається у виробці зі свіжим струменем повітря, яка знаходиться найближче до загазованої зони, в якій обов’язково проводиться періодичний контроль складу повітря.

У разі виникнення будь-якої загрози для осіб, які знаходяться на підземній базі, її розгортають у безпечному місці та повідомляють про це керівника робіт і підрозділ ДВАРФ, що бере участь у проведенні АРІНР. При відновленні провітрювання і кріплення гірничої виробки (далі - виробка) підземна база з дозволу керівника робіт розгортається в безпосередній близькості від місця проведення АРІНР.

Перелік та кількість матеріалів і обладнання, які знаходяться на підземній базі, визначаються керівником робіт під час розробки оперативних планів. Начальник підземної бази забезпечує облік надходження, витрат та наявності технічного обладнання і матеріалів на підземній базі.

На підземній базі знаходяться запасні балони з киснем і регенеративні патрони до робочих респіраторів відповідно до кількості працівників ДВАРФ, які беруть участь у проведенні АРІНР, знаходяться в резерві, а також запасні контейнери з охолоджувальними елементами, апарат штучної вентиляції легенів, сумка медичного працівника з медикаментами, ноші та ковдри.

12. Під час ліквідації аварії затяжного характеру, а також під час проведення АРІНР, пов’язаних з рятуванням людей, начальником підземної бази забезпечується чергування на ній медичних працівників ДВАРФ та/або медичних працівників аварійного об`єкта з необхідним обладнанням.

Харчування та матеріально-побутове забезпечення працівників ДВАРФ, залучених до ліквідації наслідків аварії, на час проведення АРІНР здійснюється відповідно до законодавства.

13. По завершенню АРІНР за розпорядженням керівника робіт здійснюється згортання підземної бази та забезпечується обов’язкове повернення технічного оснащення в ті підрозділи, з яких воно надійшло на підземну базу.

14. При проведенні АРІНР використовується світлова та звукова сигналізація, дротовий, бездротовий та високочастотний зв’язок тощо. Для забезпечення безперервного зв’язку організовується постійне чергування біля засобів зв’язку та вживаються заходи щодо підтримання його стійкості. Безпосередня організація зв’язку, чергування біля засобів зв`язку (скасування чергування), перенесення засобів зв’язку здійснюється працівниками ДВАРФ та відповідними працівниками аварійного об’єкта під управлінням керівника робіт.

15. Для оперативного отримання результатів аналізів, відібраних на аварійній ділянці проб повітря, розгортається аварійна газоаналітична лабораторія (далі - АГАЛ) у спеціально відведеному приміщенні аварійного об`єкта або безпосередньо у виробці. АГАЛ розгортається та згортається за письмовим розпорядженням керівника робіт в оперативному журналі. Начальник АГАЛ призначається керівником робіт для організації:

цілодобової безперервної роботи АГАЛ;

своєчасної обробки та передачі керівнику робіт результатів аналізів проб повітря;

забезпечення працівників АГАЛ необхідними для виконання аналізів матеріалами, апаратурою та запасними частинами.

16. Депресійні зйомки здійснюються з метою аналізу стійкості прийнятого режиму провітрювання аварійної ділянці, визначення витоку повітря через ізольовані ділянки, розробки заходів з попередження перевертання вентиляційного струменя під дією теплової депресії. Проведення депресійних зйомок на аварійному об`єкті здійснюється в об`ємах та в терміни, передбачені оперативним планом.

Результати депресійних зйомок використовують для:

оперативного провітрювання аварійного об`єкта;

контролю за станом виробок;

виявлення факторів, які ускладнюють провітрювання;

виявлення резервів при провітрюванні виробок;

розрахунку аварійних вентиляційних режимів та аналізу стійкості вентиляційних струменів.

За результатами депресійних зйомок та відповідними рекомендаціями вносяться зміни щодо провітрювання аварійної ділянці, якими користуються при складанні оперативного плану.

17. Для розробки рекомендацій з найбільш ефективних та безпечних способів ліквідації наслідків аварії і ведення оперативної документації утворюється група з найбільш досвідчених працівників ДВАРФ (далі - оперативна група).

Оперативна група:

здійснює аналіз обстановки на аварійній ділянці;

оцінює можливий розвиток аварії, її наслідки;

розробляє пропозиції щодо вибору головного напрямку АРІНР, технології і тактики ліквідації наслідків аварії;

веде оперативну документацію на КП;

забезпечує, за вказівкою керівника робіт створення необхідного резерву сил і технічних засобів для проведення АРІНР відповідно до оперативного плану;

проводить аналіз інформації про зміни обстановки на аварійній ділянці (зона ураження, дії з рятування людей, можливі ускладнення) та ефективності виконання заходів визначених ПЛА;

веде облік кількості працівників у складі підрозділів ДВАРФ, які беруть участь в АРІНР у загазованому аерогазовому середовищі та в зоні підвищеної температури;

веде облік обладнання та оснащення, що застосовується під час проведення АРІНР;

виконує розрахунки (водозабезпечення на аварійній ділянці, аварійного вентиляційного режиму та його можливих змін, параметрів розвитку і гасіння пожежі, кількості матеріалів для безпосереднього гасіння пожежі, її локалізації та ліквідації). До складу оперативної групи включаються працівники оперативного, технічного та профілактичного напрямків, взводу депресійних зйомок, газоаналітичної лабораторії та інші спеціалісти ДВАРФ.

18. Кількість підрозділів ДВАРФ, види, кількість спеціального оснащення та час їх зосередження на об’єкті, на якому сталась аварія, у початковий момент визначаються відповідно до плану виїздів підрозділів ДВАРФ для ліквідації наслідків аварій на об’єктах і територіях, що обслуговуються, на відповідний рік (далі - план виїздів). Зразок плану виїздів підрозділів ДВАРФ для ліквідації наслідків аварій на об’єктах і територіях, що обслуговуються, на відповідний рік відображено у додатку 3.

Порядок чергування основних працівників біля засобів зв’язку підрозділу ДВАРФ, який виїхав на аварійний об’єкт визначається його керівником.

19. Для працівників підрозділів ДВАРФ, які беруть участь у ліквідації наслідків аварії, вводиться добовий графік залучення підрозділів ДВАРФ до ліквідації наслідків аварії на об’єкті, що обслуговується (далі - добовий графік) (додаток 4). Під час ліквідації наслідків складних і затяжних аварій керівник підрозділу ДВАРФ, на обслуговуванні якого знаходиться аварійний об’єкт, забезпечує проведення заходів із зосередження сил та засобів, запровадження добового графіка.

Основні працівники, вільні від несення служби, отримавши повідомлення про аварію, зобов’язані прибути до підрозділу, ознайомитися з порядком несення служби та бути готовими до виконання завдань за призначенням.

1. Управління АРІНР включає:

управління підрозділами ДВАРФ під час проведення АРІНР на аварійному об’єкті;

постановку завдань основним працівникам ДВАРФ та представникам підприємства, передбачених ПЛА, оперативними планами, іншими документами, та забезпечення їхнього виконання;

забезпечення стійкого зв’язку з підрозділами ДВАРФ, які залучені до проведення АРІНР;

створення групи спеціалістів ДВАРФ та інших організацій для ведення оперативної документації, виконання розрахунків і розробки рекомендацій з найбільш ефективних і безпечних способів ліквідації наслідків аварії;

аналіз результатів: проведення АРІНР, прийняття рішень та їх своєчасної реалізації, розробки та своєчасного коригування дій виконавців;

виконання необхідних розрахунків відповідно до цього Статуту;

ведення документації, передбаченої цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами та організаційно-розпорядчими документами з питань проведення АРІНР.

2. Керівник робіт призначається для безпосереднього управління АРІНР під час ліквідації наслідків аварії на об’єкті, що обслуговується ДВАРФ.

До прибуття керівника робіт його функції виконує гірничий диспетчер (черговий по об’єкту, що обслуговується), диспетчер (черговий, оператор) об’єкта, що обслуговуються підрозділами ДВАРФ.

Командир ДВАРФ, заступник (помічник) командира ДВАРФ, отримавши повідомлення про аварію, негайно прибуває на аварійний об`єкт і очолює управління підрозділами ДВАРФ під час проведення АРІНР.

Керівнику робіт забороняється відволікатися від виконання своїх прямих обов’язків щодо управління підпорядкованими підрозділами при проведенні АРІНР, зокрема здійснювати інформування про аварійну обстановку і хід ведення робіт з ліквідації наслідків аварії. Інформування про обстановку, що склалася, обов’язки покладаються на відповідних посадових осіб, призначених зі складу керівництва ДВАРФ.

До виконання обов’язків керівника робіт на об’єктах, що обслуговуються, призначають осіб, які мають відповідну підготовку, з питань організації протиаварійного захисту гірничих підприємств, охорони праці, забезпечення безпеки та здоров’я людей в особливо небезпечних умовах, проектування, будівництва (реконструкції) експлуатації, ліквідації (консервації) гірничих підприємств.

Права та обов’язки керівника робіт визначаються Кодексом цивільного захисту України, Гірничим законом України, а функції - ПБ, ПЛА, цим Статутом.

Якщо при ліквідації наслідків аварії з’ясувалося, що вона за характером та/або наслідками (класифікаційною ознакою) набуває ознак надзвичайної ситуації, ліквідація наслідків такої надзвичайної ситуації здійснюється відповідно до статей 71 - 79 Кодексу цивільного захисту України .

3. У разі виникнення аварії керівник робіт негайно приступає до виконання заходів, визначених ПЛА, та контролює їх виконання. Одночасно він уточнює кількість людей, які знаходяться в зоні аварії та в зоні можливого ураження, їх місцезнаходження, результати виконання заходів з рятування людей, попередження розвитку аварії, здійснення передбаченого ПЛА вентиляційного режиму.

4. Керівник робіт при організації та проведенні АРІНР забезпечує:

виконання заходів, визначених ПЛА;

визначення зони ураження, спричинену небезпечними чинниками аварії, прогноз її розвитку і можливі наслідки, загрозу для життя та/або здоров’я людей та завдання матеріальних збитків;

вибір основного напрямку та технології проведення АРІНР, обмеження зони ураження з урахуванням конкретних умов, що склалися на об’єкті (режим провітрювання, можливі його зміни, газові і теплові умови, наявність сил та технічних засобів тощо);

зосередження на аварійному об’єкті необхідних сил, технічних засобів і матеріалів, своєчасне та обґрунтоване введення їх у дію;

забезпечення безпеки проведення АРІНР, своєчасне усунення ускладнень, що виникають;

створення резерву сил і технічних засобів для своєчасного введення їх у дію у разі ускладнення обстановки на аварійній ділянці, забезпечення умов для їх розміщення на тривалий термін;

організацію та забезпечення безперебійного зв’язку з підрозділами на місцях проведення АРІНР для уточнення обстановки й оперативного управління;

забезпечення якісного та своєчасного виконання поставлених завдань і контроль їх виконання.

5. Працівникам об’єкта та організацій, які залучаються до проведення АРІНР, оперативні завдання видає керівник робіт, які оформлюються у вигляді розпоряджень та записуються в оперативний журнал з ліквідації наслідків аварії (далі - оперативний журнал) (додаток 5).

6. КП забезпечується зв’язком для оперативного управління підрозділами, які беруть участь у проведенні АРІНР.

7. Прибувши на об’єкт, на якому сталася аварія, командир ДВАРФ (його заступник, помічник) зобов’язаний узяти на себе управління АРІНР, зробивши відповідний запис в оперативному журналі.

8. Якщо в ліквідації наслідків аварії беруть участь два та/або більше підрозділів ДВАРФ, управління АРІНР здійснює старша посадова особа підрозділу ДВАРФ, який обслуговує аварійний об’єкт.

10. Під час постановки завдань підрозділам ДВАРФ керівник робіт повідомляє про:

вид та місце аварії, час її виникнення, можливу зону ураження, кількість людей, які знаходяться в зоні аварії та зоні можливого ураження, та ймовірні місця їх знаходження, стан провітрювання об’єкта та аварійної ділянки;

заходи, здійснені згідно з ПЛА із рятування людей, мінімізації зони ураження та попередження розвитку аварії до прибуття додаткових підрозділів ДВАРФ;

маршрут руху підрозділів ДВАРФ, стан виробок, приміщень, споруд, комунікацій тощо на шляху руху, місце включення в респіратори;

тиск кисню в респіраторах, при якому необхідно повертатись із зони ураження, або метод його розрахунку;

необхідне додаткове оснащення;

оперативне завдання підрозділу ДВАРФ, завдання, видані іншим підрозділам ДВАРФ та членам ДГК (працівникам аварійного об’єкта), які працюють у зоні аварії;

спосіб та порядок забезпечення зв’язку з посадовими особами на КП, місця розміщення засобів пожежогасіння, зв’язку, підземної бази;

можливі ускладнення під час виконання завдання та заходи, що повинні бути здійснені кожним підрозділом ДВАРФ щодо їх попередження.

Керівник підрозділу ДВАРФ, за виключенням того підрозділу, який прибув на об’єкт першим, отримує завдання з обов’язковим підписом в оперативному журналі.

11. Якщо заходи, передбачені ПЛА, не забезпечують позитивних результатів, або отримано уточнені дані про обстановку на аварійній ділянці, не передбачені ПЛА, керівник робіт з ліквідації наслідків аварії зобов’язаний забезпечити розроблення оперативного плану заходів із ліквідації наслідків аварії (далі - оперативний план) (додаток 6).

В оперативному плані відображається обстановка, яка склалася на

аварійній ділянці на момент розробки плану, подальші заходи щодо реалізації обраної технології ліквідації аварії та її наслідків, забезпечення безпечних умов для виконавців, строки виконання заходів та відповідальні за виконання посадові особи ДВАРФ та аварійного об’єкта. Оперативний план підписується керівником робіт з ліквідації наслідків аварії і керівником робіт.

У разі необхідності прийняття термінового рішення, не передбаченого ПЛА або оперативним планом, керівник робіт записує своє рішення в оперативний журнал та забезпечує його виконання.

Додатково в оперативному плані відображаються заходи щодо матеріально-технічного забезпечення АРІНР, необхідні паспорти проведення робіт, ескізи тощо.

У разі зміни тактики ліквідації аварії та/або обстановки на аварійній ділянці розробляється черговий оперативний план.

12. Керівник робіт під час організації проведення АРІНР ураховує рекомендації посадових осіб аварійного об’єкта, представників установ і організацій, спеціалізованих інститутів, експертних комісій та окремих спеціалістів.

13. КП діє в цілодобовому режимі з моменту розгортання до повного закінчення проведення АРІНР.

Керівник робіт постійно знаходиться на КП і має право залишати його в разі спуску в рудник, шахту, відвідування іншого об’єкта, де сталась аварія, для уточнення обстановки на місці проведення АРІНР або для відпочинку, призначивши замість за себе старшу посадову особу ДВАРВ, яка прибула на аварійний об`єкт. Про це робиться запис в оперативному журналі.

14. На посадову особу, яка тимчасово прийняла на себе управління підрозділами ДВАРФ під час проведення АРІНР, розповсюджуються права та обов’язки керівника робіт.

Під час вибуття керівника робіт до аварійної ділянці (для відпочинку) він безпосередньо доводить прийняті ним рішення та розпорядження до відома особи, яка виконуватиме його обов’язки на КП, та робить про це запис в оперативному журналі.

15. Управління АРІНР безпосередньо на аварійному об’єкті здійснює посадова особа ДВАРФ за посадою не нижче командира відділення.

16. Для управління підрозділами ДВАРФ під час проведення АРІНР забезпечується стійкий зв’язок між:

керівником робіт та підрозділами, що виконують завдання з проведення АРІНР безпосередньо на аварійному об’єкті, підземною та надземною базою, іншими спеціальними службами;

відділеннями, що працюють у загазованому середовищі та підземними і надземними базами (відділеннями, виставленими в резерв);

працівниками відділення, що працюють у загазованому середовищі під час спуску-підйому транспортними засобами.

Зв’язок між працівниками відділення в загазованому середовищі здійснюється за такими кодами:

Під час спуску і підйому транспортом аварійного об’єкта застосовуються такі сигнали:

Керівником робіт забезпечується стале функціонування системи зв’язку на аварійному об’єкті, а безпосередньо на місці проведення АРІНР - старшою посадовою особою ДВАРФ у зміні.

1. Члени ДГК, отримавши повідомлення про аварію, переходять у розпорядження керівника робіт та діють за його вказівками.

2. Члени ДГК, які знаходяться під час виникнення аварії в зоні аварії, повинні включитися в респіратори або саморятівники, організувати включення в саморятівники людей, які знаходяться в зоні аварії та в зоні можливого ураження, і їх евакуацію на струмінь свіжого повітря, надавши постраждалим домедичну допомогу, доповісти керівнику робіт про обстановку та виконані заходи і діяти за його розпорядженням.

3. Члени ДГК, які знаходяться під час виникнення аварії на об’єкті, але поза зоною аварії, зобов’язані повідомити диспетчера про виникнення аварії та обстановку, негайно приступити до ліквідації її наслідків усіма наявними на об’єкті засобами, залучивши для допомоги інших працівників об’єкта.

4. Члени ДГК, які знаходяться під час виникнення аварії поза об’єктом, на якому сталась аварія, прибувають до КП і направляються на аварійну ділянку для проведення АРІНР згідно із завданням керівника робіт.

5. Після прибуття на аварійну ділянку підрозділів ДВАРФ члени ДГК інформують старшу посадову особу ДВАРФ про обстановку, яка склалася, і переходять у його розпорядження.

6. У подальшому члени ДГК супроводжують відділення ДВАРФ на аварійну ділянку та беруть участь (у складі відділень) у заходах із доставки загазованими виробками протиаварійних матеріалів, управління механізмами, монтажу і демонтажу обладнання тощо. При цьому кількісний склад членів ДГК на одне відділення ДВАРФ не повинен перевищувати двох осіб.

1. Дії підрозділів ДВАРФ спрямовуються на рятування людей, ліквідацію наслідків аварії згідно з ПЛА та оперативним планом.

2. При проведенні АРІНР безпосередньо на аварійній ділянці в разі необхідності негайного вжиття превентивних заходів для рятування людей, проведення АРІНР тощо, командир відділення ДВАРФ може прийняти рішення не передбачене завданням, виданим керівником робіт. Про своє рішення він доповідає керівнику робіт та робить відповідний запис в оперативний журнал.

3. Під час проведення АРІНР уживаються заходи щодо забезпечення безпечних умов для працівників:

посилення кріплення виробок;

припинення робіт при вибухонебезпечному складі аерогазового середовища, зниженні температури повітря;

постійний контроль за складом і температурою повітря тощо.

4. Під час проведення АРІНР (незалежно від складу аерогазового середовища спуск працівників ДВАРФ у рудник, шахту, прохід на аварійний об’єкт без респіраторів заборонено.

5. Під час проведення АРІНР у виробках, комунікаціях, приміщеннях із свіжим повітрям, знімати респіратори дозволяється лише з дозволу старшої посадової особи ДВАРФ, при цьому респіратори повинні знаходитися на місці виконання робіт.

6. Допускається з дозволу керівника робіт застосування апаратів на стисненому повітрі під час проведення АРІНР або робіт, пов’язаних із технологією об’єктів, що обслуговуються. Зразок розрахунку для своєчасного повернення гірничорятувальників з непридатної для дихання атмосфери при застосуванні апаратів на стисненому повітрі наведено в додатку 7 до цього Статуту.

7. На аварійну ділянку допускаються особи з дозволу керівника робіт. Для цього у виробках, комунікаціях, приміщеннях, що межують з аварійною ділянкою, виставляються пости безпеки з числа працівників ДВАРФ та членів ДГК, працівників аварійного об’єкта.

8. Для ефективного проведення АРІНР необхідно використовувати наявні на підприємстві машини, механізми і обладнання (електровози, бурові станки, лебідки, насоси, конвеєри, вентилятори тощо) та залучати фахівців з їх обслуговування.

9. Керівник робіт із ліквідації наслідків аварії (призначений зі складу керівників аварійного об’єкта), у разі необхідності залучає членів ДГК, працівників аварійного об’єкта для проведення АРІНР у незагазованому середовищі та на поверхні, забезпечує своєчасне постачання необхідного обладнання і матеріалів.

10. Доставка обладнання і матеріалів до місця проведення АРІНР здійснюється:

у зоні аварії та зоні можливого ураження - силами підрозділів ДВАРФ та членами ДГК;

поза зоною можливого ураження, за вказівкою керівника робіт їз ліквідації аварії - членами ДГК тощо.

11. Повернення підрозділів ДВАРФ до місць постійної дислокації після завершення АРІНР здійснюється з письмового дозволу керівника робіт.

1. Для проведення АРІНР у непридатному для дихання середовищі відділення ДВАРФ складається з 5 осіб, ураховуючи його командира.

2. При проведенні АРІНР на аварійному об’єкті, на якому відсутні загрози самозаймання корисних копалин, вибухів газу і пилу допускається, з дозволу керівника робіт проведення АРІНР відділенням ДВАРФ у складі 4 працівників.

3. Якщо місце проведення АРІНР знаходиться поблизу струменя свіжого повітря, а проведення АРІНР відділенням ДВАРФ у повному складі недоцільне та/або неможливе, дозволяється направляти в загазоване середовище групи працівників ДВАРФ у складі 2-3 осіб з інтервалом виходу груп 2-3 хвилини, у разі сильного задимлення відстань між групами складає не більше 10 метрів.

При цьому решта працівників відділення ДВАРФ повинна мати постійний зв’язок та перебувати в постійній готовності до надання допомоги групі працівників ДВАРФ, які знаходяться в загазованому середовищі.

4. Кожному працівникові відділення ДВАРФ (для взаємодії) присвоюється порядковий номер (1, 2, 3, 4) і визначаються обов’язки. Порядковий номер наноситься фарбою з лівого боку каски розміром 40 мм по висоті і не менше 4 мм завтовшки. Таким же розміром на касці командира відділення ДВАРФ наносяться літери КВ.

5. Працівники відділення ДВАРФ пересуваються виробками у такому порядку:

під час руху вперед визначеним маршрутом ведучим є командир, який очолює відділення;

при поверненні відділення з місця проведення АРІНР командир йде останнім;

аналогічно здійснюється посадка та/або висадка з шахтних транспортних засобів.

6. Під час прямування маршрутом зі складною мережею виробок, комунікацій, приміщень у задимленому середовищі працівники відділення ДВАРФ лишають в місцях їх розгалуження умовні знаки, які вказують напрямок їхнього руху (відмітки крейдою, захрещення виробок тощо).

Працівники відділення ДВАРФ повинні використати всі можливі засоби для якнайшвидшого прибуття до місця проведення АРІНР (електровози, підземний і поверхневий транспорт, механічні підйоми тощо).

7. Під час прямування до місця проведення АРІНР виробкою, комунікаціями, приміщеннями зі струменем свіжого повітря командир відділення ДВАРФ зобов’язаний, використовуючи шахтні телефони та інші засоби зв’язку, періодично повідомляти на КП про своє місцезнаходження та обстановку за маршрутом руху (кількість і самопочуття працівників аварійного об’єкта, наявність води в протипожежному трубопроводі, стан виробок і вентиляційних пристроїв, можливості використання транспортних засобів для доставки обладнання та матеріалів тощо). Під час пересування загазованими і задимленими виробками необхідні відомості передаються лініями зв’язку на підземну базу або на КП (резервному відділенню ДВАРФ).

8. Місце включення гірничорятувальників відділення ДВАРФ у респіратори визначається керівником робіт або командиром відділення ДВАРФ на підставі показань приладів контролю складу аерогазового середовища. Перед уключенням у респіратори проводиться їхня обов’язкова перевірка.

9. Відділенню ДВАРФ, яке розпочало рух у загазованому середовищі, призначається резервне відділення, яке розміщується на струмені свіжого повітря поблизу від загазованих виробок, комунікацій, приміщень або на підземній базі.

Призначене в резерв відділення (далі - резервне відділення) забезпечує:

зв’язок з керівником робіт та відділенням ДВАРФ, яке бере участь у проведенні АРІНР;

контроль температури і складу аерогазового середовища, що виходить з аварійної виробки (ділянки);

контроль тривалості знаходження в загазованому середовищі відділення ДВАРФ за умов роботи в зоні підвищеної температури або витрати кисню (технічного обмеження життєзабезпечення);

контроль складу аерогазового середовища в місці свого розміщення;

постійну готовність до надання допомоги відділенню ДВАРФ, яке залучено до проведення АРІНР;

негайне (за дозволом керівника робіт) висування для надання допомоги відділенню ДВАРФ, яке брало участь у проведенні АРІНР та вчасно не повернулося із загазованого середовища (зони підвищеної температури).

10. У разі недостатньої кількості відділень ДВАРФ для проведення АРІНР резервне відділення не виставляється, а на місці включення в респіратори встановлюється ввімкнена акумуляторна лампа з червоним світлом або світловідбивний жетон та апарат зв’язку, на видному місці записуються час виконання замірів, температура аерогазового середовища, концентрація небезпечних газів, напрямок руху, найменування відділення ДВАРФ та прізвище його командира.

До роботи в непридатному для дихання аерогазовому середовищі забороняється залучати відділення ДВАРФ, укомплектовані працівниками різних взводів.

11. Відділення, що направляються в загазовані виробки, комунікації, приміщення зобов’язані резервувати в балонах респіраторів на не передбачені випадки 5 МПа (50 атм.) кисню, а при застосуванні респіраторів з хімічно зв’язаним киснем - 25 % їх захисної здатності.

12. У разі направлення відділення ДВАРФ у загазовані виробки, комунікації, приміщення для рятування людей, то запас кисню на не передбачені випадки може бути знижено до 2 МПа (20 атм.), а при застосуванні респіраторів з хімічно зв’язаним киснем - 10 % їх захисної здатності. Під час роботи поблизу струменя свіжого повітря в добре обстежених, зручних для пересування виробках, комунікаціях, приміщеннях, запас кисню на не передбачені випадки також може бути знижений до 2 МПа (20 атм.), а при застосуванні респіраторів з хімічно зв’язаним киснем - 10 % їх захисної здатності.

13. Робочий запас кисню витрачається:

під час руху в будь-якому напрямку горизонтальними та пологими виробками (до 10°), а також догори пологими, похилими, крутими і вертикальними виробками (більше 10°) - половина на рух уперед та половина на повернення;

під час руху донизу пологими, похилими, крутими і вертикальними (комунікаціями, приміщеннями) виробками (більше 10°) - одна третина на рух уперед і дві третини на повернення.

14. У разі застосування відділенням ДВАРФ при пересуванні в загазованих виробках шахтних транспортних засобів (електровозів, підйомів тощо), запас кисню на зворотний шлях повинен залишатися з розрахунку повернення пішки.

Для визначення можливості виконання розвідки складним маршрутом або при використанні транспортних засобів аварійного об’єкта керівник робіт проводить розрахунок витрат кисню відповідно до зразка розрахунку витрат кисню під час роботи в респіраторах на 100 м шляху в літрах наведеного у додатку 8.