Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води

З цією метою здійснюється класифікація проблем за ступенем їх важливості (погіршення здоров'я населення в результаті низької якості водних ресурсів, істотне погіршення стану або небезпека заподіяння непоправної шкоди екосистемі), а також класифікація природоохоронних дій для визначення необхідних обсягів капіталовкладень та їх екологічної ефективності (з наданням пріоритету заходам із значним еколого-економічним ефектом, які придатні до поетапної реалізації, забезпечені необхідною проектною документацією, передпроектними дослідженнями тощо).

Розроблення конкретних заходів і розподіл коштів на їх практичну реалізацію здійснюються не тільки за галузевою, а й за цільовою ознакою.

У першу чергу передбачається виконання заходів, які не потребують значних капітальних затрат, а саме:

підвищення загальної культури виробництва;

суворе дотримання технологічних норм споживання і використання водних ресурсів;

підтримання у належному стані діючих водоохоронних споруд;

запобігання аварійним ситуаціям;

забезпечення своєчасного прибирання сміття та очищення забудованих територій, суворого контролю з боку природоохоронних органів за станом забудованих територій міст;

дотримання законодавства щодо режиму використання прибережних смуг та водоохоронних зон;

контроль за зберіганням та використанням органічних і мінеральних добрив, отрутохімікатів, детергентів, нафтопродуктів тощо з метою запобігання їх виносу у водні об'єкти.

Визначення пріоритетних цілей та засобів їх досягнення проведено згідно з двома етапами екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

Перший етап (до 2000 року) - поліпшення екологічної ситуації за рахунок стабілізації і щорічного зниження рівнів забруднення та виснаження водних об'єктів, створення нормативно-правових, організаційних та економічних передумов переходу до екологічно безпечного використання водних об'єктів.

Головними завданнями цього етапу є:

обмеження шкідливого впливу найбільш небезпечних забруднювачів водних джерел басейну Дніпра, припинення скидання забруднених комунальних стічних вод, забезпечення очищення стічних вод відповідно до проектних параметрів очисних споруд;

зменшення водоспоживання на основі раціонального водокористування з урахуванням структурної перебудови господарства, технологічної модернізації та реконструкції промислового і аграрного виробництв, комунального господарства;

завершення створення водоохоронних зон та прибережних смуг усіх водойм басейну;

подальше вдосконалення нормативно-правової та еколого-економічної баз безпечного користування водними об'єктами і охорони їх від забруднення;

поліпшення системи управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів відповідно до напрямів екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води;

удосконалення економічного механізму реалізації водоохоронної діяльності;

впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

удосконалення системи моніторингу екологічного стану басейну Дніпра шляхом розвитку відомчих мереж та служб, створення на базі Мінекобезпеки центру узагальнення баз даних про екологічний стан басейну Дніпра;

розроблення і прийняття спільно з Російською Федерацією та Республікою Білорусь міждержавної угоди про використання і охорону вод у басейні Дніпра, забезпечення плідного міжнародного співробітництва;

розроблення і впровадження програм екологічної освіти та виховання.

На першому етапі необхідно зробити акцент на стабілізацію і зменшення скидання забруднюючих речовин з міських очисних споруд, зменшення надходження забруднень від промислових об'єктів, тваринницьких комплексів і ферм та сільських населених пунктів, з урбанізованих територій, будівництво недорогих споруд з осадження завислих речовин на системах зливової каналізації великих міст, через які надходить більша частина біогенних забруднень.

Протягом першого етапу передбачається проведення науково-дослідних, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт на виконання заходів, розроблених відповідно до визначених напрямів дій.

Другий етап (до 2010 року) - завершення реалізації широкомасштабних заходів щодо повного припинення скидання забруднюючих речовин у межах встановлених нормативів. Якщо аналогічні заходи проводитимуться у верхів'ях басейну (Російська Федерація, Республіка Білорусь), слід очікувати можливого доведення параметрів якості водних об'єктів басейну Дніпра до нормативів культурно-побутового і рибогосподарського призначення, які гарантуватимуть екологічну безпеку життєдіяльності населення та досягнення балансу між рівнями шкідливого впливу на водні об'єкти і їх спроможністю до відновлення.

Головними завданнями цього етапу є:

сприяння структурній перебудові економіки на засадах сталого еколого-економічного розвитку;

екологізація суспільного виробництва;

приведення виробничих процесів у промисловості, сільському та комунальному господарствах у відповідність з екологічними вимогами, нормативами та стандартами;

водоохоронні дії в населених пунктах, на господарських об'єктах, сільськогосподарських угіддях, в результаті реалізації яких використання водних об'єктів у басейні Дніпра буде екологічно безпечнішим;

впровадження науково обгрунтованих технологій водоохоронної діяльності в зонах впливу Чорнобильської АЕС, що забезпечить скидання і знешкодження поверхневих та фільтраційних вод, які містять радіонукліди, відповідно до нормативів радіаційної безпеки;

загальне екологічне оздоровлення водотоків і водоймищ внаслідок реалізації широкомасштабних заходів у водозбірних басейнах, забезпечення нормативів якості поверхневих вод;

розроблення та впровадження екологічних стандартів межі стійкості екосистеми басейну Дніпра до антропогенних навантажень і визначення на їх основі параметрів збалансованості процесів використання та відтворення водних ресурсів для постійного і стабільного економічного розвитку територій басейну;

удосконалення системи еколого-економічного регулювання діяльності господарського комплексу в басейні Дніпра з метою відновлення природних властивостей водних об'єктів, створення умов для компетентного управління використанням водних ресурсів і розвитком продуктивних сил;

створення автоматизованої системи оцінки екологічних ситуацій, прогнозування шкідливого впливу на водні об'єкти;

розроблення і впровадження автоматизованих технологій управління використанням водних ресурсів та продуктивних сил;

здійснення організаційної, технічної, інформаційної інтеграції у світову спільноту у сфері водоохоронної діяльності.

Протягом другого етапу триватиме здійснення науково-дослідницьких, проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт, спрямованих на виконання намічених Програмою заходів.

Стратегічна мета - досягнення екологічно безпечного використання водних ресурсів, що гарантуватиме екологічну безпеку водних об'єктів, у тому числі у разі виникнення техногенних аварій, та створить передумови для визначення сукупності чинників необхідної рівноваги між шкідливим впливом на водні ресурси басейну Дніпра і здатністю їх до самовідтворення.

Основні цілі:

зниження вмісту у водних об'єктах басейну Дніпра біогенних речовин, нафтопродуктів, пестицидів, іонів важких металів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин;

припинення засмічення водних об'єктів;

удосконалення нормативно-правової та еколого-економічної бази з метою поліпшення якісного стану водних об'єктів;

удосконалення системи обліку, моніторингу та контролю забруднення поверхневих і підземних вод, розроблення та введення в дію системи ідентифікації та інструментального контролю за всіма стаціонарними джерелами забруднення поверхневих вод із створенням відповідної інформаційної бази даних.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:

1) упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства

Довгострокові цілі:

повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених та недостатньо очищених стічних вод комунального господарства;

забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод установленим нормативам та стандартам.

Проміжні цілі:

припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм;

забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод проектним параметрам очисних споруд.

У цій Програмі враховано передбачені Державною програмою водопостачання та каналізування населених пунктів України на 1996-2000 роки, розробленою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про епідемічну ситуацію у зв'язку з розповсюдженням холери" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст.369), та Програмою розвитку водопровідно-каналізаційного господарства України заходи щодо широкомасштабного будівництва і реконструкції очисних споруд (каналізаційних мереж, насосних станцій тощо) міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів, військових містечок та гарнізонів, інфекційних лікарень (відділень).

В основу формування Програми покладено такі завдання:

ліквідація диспропорцій між потужностями водопроводів та потужностями каналізації з метою підвищення ефективності роботи очисних споруд;

завершення будівництва об'єктів високого ступеня будівельної готовності та введення їх у дію;

пріоритетне спрямування державних капіталовкладень на здійснення заходів щодо запобігання надходженню у водні об'єкти басейну неочищених стічних вод;

розв'язання проблеми зменшення обсягів осадів, що утворюються на очисних спорудах каналізації за рахунок ширшого впровадження технології їх механічного зневоднення;

заміна аварійних каналізаційних мереж та спрацьованого обладнання очисних станцій;

усунення вторинного бактеріального забруднення водойм за рахунок будівництва та введення в дію очисних споруд інфекційних лікарень.

З метою підвищення рівня експлуатації очисних споруд передбачається:

підтримка на державному рівні розроблення та впровадження сучасних технологій очищення стічних вод;

запобігання надходженню на комунальні очисні споруди неочищених і недостатньо очищених промислових стічних вод, створення умов для ефективного контролю за їх надходженням;

розроблення і впровадження дієвих заходів щодо посилення контролю за забрудненням поверхневих та підземних вод комунальними підприємствами;

2) упорядкування існуючого водовідведення на господарських об'єктах

Довгострокові цілі:

повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених та недостатньо очищених стічних вод господарських об'єктів;

забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод установленим нормативам та стандартам із застосуванням найкращих існуючих технологій.

Проміжні цілі:

припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм;

забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод проектним параметрам очисних споруд.

Будівництво (реконструкція) очисних споруд на господарських об'єктах потребує підтримки на державному рівні в комплексі заходів щодо структурної перебудови економіки.

Для упорядкування існуючого водовідведення на господарських об'єктах передбачається:

застосування економічних та адміністративних засобів регулювання і стимулювання будівництва та реконструкції очисних споруд на промислових підприємствах за рахунок власних коштів та інших джерел фінансування;

розроблення і впровадження сучасних методів переробки та утилізації відходів очисних споруд;

посилення контролю за достовірністю інформації про скидання зворотних вод;

розроблення і впровадження системи ідентифікації порушників умов скидання промислових стічних вод до міської каналізації;

сприяння оснащенню виробничих об'єктів засобами емісійного моніторингу за скиданням стічних вод;

удосконалення контролю за попереднім очищенням виробничих стічних вод;

проведення необхідних науково-дослідницьких робіт.

Для запобігання забрудненню водних об'єктів та підземних вод інфільтраційними водами накопичувачів промислових відходів (особливо токсичних) та міських звалищ, нафтопродуктами, отрутохімікатами тощо необхідно реалізувати природоохоронні заходи на особливо небезпечних накопичувачах відходів та стоків підприємств, підпорядкованих Мінпрому.

З метою забезпечення проведення цілеспрямованої екологічної політики щодо накопичувачів промислових відходів та стоків передбачається:

інвентаризація накопичувачів промислових відходів та стоків;

удосконалення нормативно-правової документації щодо проектування, будівництва та експлуатації накопичувачів промислових відходів та стоків;

систематичне проведення інспекцій стану промислових гідроспоруд;

проведення необхідних науково-дослідницьких робіт.

Система аналогічних заходів має бути розроблена та впроваджена і щодо накопичувачів комунальних відходів та територій, забруднених нафтопродуктами, отрутохімікатами тощо;

3) упорядкування існуючого водовідведення на сільськогосподарських угіддях

Довгострокові цілі:

подальший розвиток землеробства у басейні Дніпра шляхом дотримання екологічної рівноваги в сільськогосподарському виробництві та досягнення протиерозійної стійкості агроландшафтів;

повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених стоків від підприємств інтенсивного тваринництва.

Проміжні цілі:

забезпечення максимально можливого регулювання поверхневого стоку із сільгоспугідь;

припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм.

Агротехнічні та водоохоронні заходи на сільгоспугіддях басейну підготовлені Держкомземом з урахуванням вимог регіональних програм захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель, розроблених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1993 року N 334 "Про першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної реформи".

Програмою передбачається:

будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд (валів земляних, канав, терас, доріг, лотків-перепадів, водоскидів, загат, протиерозійних ставків - накопичувачів твердого стоку тощо);

агротехнічні протиерозійні заходи (щілювання ріллі, безполицевий обробіток грунту);

рекультивація порушених земель;

консервація еродованої і техногенно забрудненої ріллі (способом залуження та залісення);

впровадження перспективних гідротехнічних заходів щодо знешкодження колекторно-дренажного стоку та будівництва біоінженерних споруд.

Запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами підприємств інтенсивного тваринництва досягається шляхом:

будівництва гноєнакопичувальних ємкостей;

переходу на підстилкове утримання тварин тощо.

Здійснення зазначених заходів після проведення відповідних робіт щодо їх науково-дослідного, нормативно-правового та методичного забезпечення повинно передбачатися регіональними та місцевими екологічними програмами із залученням коштів підприємств та інших джерел фінансування.

З метою забезпечення заходів щодо упорядкування існуючого водовідведення на сільськогосподарських угіддях передбачається:

удосконалення відповідної нормативно-правової документації;

проведення організаційно-технічних заходів (забезпечення контролю за зберіганням та використанням) щодо запобігання виносу в водні об'єкти органічних та мінеральних добрив, отрутохімікатів, детергентів, нафтопродуктів тощо;

посилення контролю і підвищення відповідальності за порушення правил зберігання, використання та втрати у природному середовищі хімічних засобів захисту рослин та добрив;

проведення спеціальних досліджень за забрудненням водних об'єктів від дифузних джерел, пов'язаних з поверхневим змивом із сільськогосподарських угідь, тваринницьких комплексів і ферм;

4) упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях

Довгострокові цілі:

повне припинення скидання в водні об'єкти неочищених поверхневих стічних вод на територіях міст та селищ міського типу.

Проміжні цілі:

припинення засмічення водних об'єктів;

припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм.

З метою забезпечення упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях передбачається:

перебудова системи водовідведення, обладнання мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах;

посилення контролю з боку природоохоронних органів за станом поверхні забудованих територій міст та своєчасним прибиранням сміття;

створення під час реконструкції та забудови міст нових мереж дощової каналізації та їх спрямування до очисних споруд;

розроблення і впровадження відповідної нормативно-правової документації;

розроблення і введення в дію системи оцінки діючих очисних споруд та обліку міських зливових стоків із створенням відповідної інформаційної бази даних;

5) забезпечення екологічно безпечного функціонування Дніпровського каскаду водосховищ

Довгострокові та проміжні цілі:

підвищення рівня екологічно безпечного функціонування водосховищ;

поліпшення санітарно-гігієнічного становища найбільш екологічно вразливих ділянок водосховищ;

забезпечення необхідних інженерно-технічних умов господарської діяльності та проживання населення на окремих ділянках берегової зони, запобігання ризику небезпечних геологічних процесів внаслідок експлуатації водосховищ;

зменшення антропогенної евтрофікації водосховищ;

створення умов для відтворення та охорони біологічних ресурсів;

забезпечення наукового обгрунтування оптимального режиму експлуатації водосховищ та екологічної регламентації режимів попусків.

Створення необхідних інженерно-технічних умов для господарської діяльності та проживання населення (берегоукріплення, заходи боротьби з підтопленням прилеглих територій, будівництво захисних дамб тощо), зменшення антропогенної евтрофікації водосховищ, створення водоохоронних та на окремих ділянках акваторії і берегової зони заповідних зон з відповідним облаштуванням та режимом використання забезпечується виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації Програми. Крім того, з метою поліпшення санітарного стану та збільшення рибних запасів водосховищ передбачається розширення обсягів вирощування та вселення до водосховищ риб, які харчуються переважно річковими рослинами, здійснення інших природоохоронних заходів згідно з програмою "Дніпрориба", розробленою Мінрибгоспом та об'єднанням "Укррибгосп", та відповідним науково-дослідним забезпеченням.

Здійснення інших природоохоронних заходів щодо реалізації Програми (відокремлення мілководдя або відродження проточно-острівної системи, заходи щодо запобігання вторинному забрудненню вод донними відкладами Дніпра та водосховищ), спрямованих на поліпшення екологічного стану водосховищ, повинно реалізовуватися з урахуванням екологічних особливостей як самих водосховищ, так і заплав Дніпра, тільки після проведення комплексу науково-дослідницьких та проектних робіт і експериментальних досліджень.

З метою забезпечення виконання заходів щодо реалізації Програми передбачається коригування Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду;

6) запобігання забрудненню підземних вод

Довгострокові цілі:

стан підземних вод (як за якістю, так і за кількістю) контролюється таким чином, щоб забезпечити їх стале та безпечне використання відповідними галузями господарства з гарантуванням сталого розвитку взаємопов'язаних елементів навколишнього природного середовища (рослинності, ландшафту тощо).

Проміжні цілі:

запобігання забрудненню підземних вод у найбільш екологічно несприятливих районах.

Заходи щодо охорони підземних вод і ліквідації джерел їх забруднення, у тому числі перших від поверхні водоносних горизонтів, забезпечуються виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації Програми.

З метою запобігання забрудненню підземних вод передбачається:

розроблення і введення в дію системи ідентифікації та удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної бази даних;

створення системи управління якістю підземних вод;

дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні води, їх захищеності, якісного стану;

організація системи моніторингу.

Стратегічна мета - забезпечення у процесі використання водних ресурсів пріоритету природоохоронних функцій над господарськими, раціональне використання поверхневих та підземних вод, широке впровадження водозберігаючих технологій в усіх галузях народного господарства.

Основні цілі:

скорочення обсягів водоспоживання із впровадженням сучасних водозберігаючих технологій;

зменшення витрат води і скидання забруднених стічних вод за рахунок удосконалення технологічних процесів у металургійній, коксохімічній, гірничодобувній та інших галузях промисловості;

скорочення використання свіжої води промисловістю за рахунок мінералізованих підземних і шахтних вод;

використання в промисловості оборотної і повторно-послідовно використовуваної води на рівні 90-92 відсотків загального обсягу води, що споживається промисловими підприємствами.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:

1) екосистемне регулювання потреб водоспоживання

З метою забезпечення екосистемного регулювання охорони водних джерел і водоспоживання передбачається:

розроблення басейнової системи використання і охорони вод, водогосподарських балансів;

удосконалення схеми управління режимом використання водних джерел з розробленням і впровадженням методів оптимізації структури та пріоритетів водокористування шляхом запровадження його поетапного територіально-пооб'єктного ліцензування та регламентації;

розроблення і впровадження методів регулювання розміщення, розвитку і структури господарських об'єктів з пріоритетним врахуванням умов їх водозабезпечення та стійкості екосистеми до антропогенного навантаження;

подальше удосконалення нормативів екологічної безпеки водокористування;

розроблення і впровадження більш раціональних нормативів водокористування в населених пунктах, на господарських об'єктах, сільськогосподарських угіддях;

проведення інвентаризації заборів води об'єктами господарської діяльності;

удосконалення системи обліку та контролю за використанням водних ресурсів;

стимулювання забезпечення водою виробничих потреб за рахунок доочищених стічних вод населених пунктів, мінералізованих підземних і шахтних вод, повторного використання промислових стічних вод після відповідної підготовки тощо;

стимулювання розроблення і впровадження ефективних технологічних схем знесолення високомінералізованих стічних вод.

2) упорядкування і підвищення технічного і технологічного рівнів спеціального водокористування

Здійснення заходів повинно забезпечуватися:

виконанням природоохоронних планів, розроблених об'єктами господарювання, а також галузевих науково-технічних та інвестиційних, регіональних та місцевих екологічних програм;

забезпеченням обліку використання вод;

виконанням Програми поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1995-2000 роки;

підвищенням надійності систем водопостачання питної вод;

3) впровадження мало- і безводних технологій, повторного використання стічних вод, замкнутих (безстічних) систем виробничого водопостачання

Здійснення заходів передбачає:

підтримку на державному рівні (за рахунок надання державних кредитів, стимулювання залучення власних коштів тощо) будівництва та реконструкції споруд виробничого водопостачання підприємств гірничодобувної та хімічної галузей промисловості в комплексі заходів щодо їх структурної перебудови;

будівництво та реконструкцію споруд виробничого водопостачання об'єктів господарювання;

впровадження водозберігаючих технологій у сільському господарстві (краплинне та інші види зрошення);

впровадження екологічного аудиту з метою оцінки впливу виробничих технологій на водні об'єкти та розробки способів їх удосконалення.

Стратегічна мета - поліпшення загального екологічного стану водних об'єктів басейну Дніпра, яке забезпечить стійке функціонування природних екосистем і гармонійний розвиток господарських комплексів у його басейні.

Основні цілі:

відновлення малих річок та основних притоків Дніпра шляхом створення водоохоронних зон та прибережних смуг, розчищення та упорядкування поряд з відповідними заходами водовідведення в їх водозбірних басейнах;

поліпшення гідрологічного, морфологічного і гідрохімічного режиму водоймищ та водотоків з метою створення умов для збалансованого розвитку біоти та їх сталого використання;

сприяння збільшенню видового різноманіття тваринного світу та рослинності у водних об'єктах;

сприяння формуванню таких властивостей русла річок, берегів і прибережних смуг та зон, які забезпечували б можливість розвитку саморегулюючих біоценозів;

збереження водовідтворювальної здатності ландшафтів, оптимізація їх структури та забезпечення екологічної рівноваги природних процесів шляхом досягнення оптимального співвідношення угідь різних типів у водозбірних басейнах річок.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:

1) створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних смуг

забезпечення виконання робіт, пов'язаних із створенням та упорядкуванням водоохоронних зон і прибережних смуг;

відновлення рослинного покриву на берегах водних об'єктів;

підтримання встановленого режиму на територіях водоохоронних зон та прибережних смуг;

2) роботи на річках та водних об'єктах

відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок;

берегоукріплення;

3) здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів

З метою припинення негативних процесів на водозборах річок та комплексного впровадження грунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства передбачається виконання заходів відповідно до Концепції розвитку землеробства України на період до 2005 року (постанова Ради Міністрів Української РСР від 8 травня 1990 року N 107) , а саме:

впровадження грунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території водозбору;

залуження сильно еродованих орних земель з переведенням їх до складу поліпшених сіножатей;

створення захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях;

вилучення із сільськогосподарського обороту непродуктивних земель під залісення тощо;

будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд;

4) запобігання шкідливій дії вод (будівництво гідротехнічних споруд, захисних дамб тощо)

Заходи розроблені і здійснюватимуться відповідно до Комплексної програми проведення протипаводкових заходів на 1994-2000 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 1994 року N 37) .

З метою забезпечення заходів, спрямованих на відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та боротьбу із шкідливою дією вод, Програмою передбачається:

розроблення і впровадження критеріїв оцінки водності річок та інших водних об'єктів, їх сучасного і прогнозного стану з метою забезпечення екологічно безпечного використання;

забезпечення контролю за дотриманням законодавства про режим використання прибережних смуг та водоохоронних зон;

розроблення і впровадження в басейні Дніпра ефективної системи контролю за дотриманням правил користування водними об'єктами, режиму водоохоронних зон та прибережних смуг;

завершення екологічної паспортизації малих річок та інших водних об'єктів відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 18 грудня 1987 року N 658 із створенням відповідної інформаційної бази даних;

удосконалення системи моніторингу та контролю за станом водних об'єктів, водоохоронних зон та прибережних смуг, зон санітарної охорони тощо;

5) роботи з удосконалення мережі природно-заповідного фонду

Мета:

збереження цілісної єдиної екосистеми басейну Дніпра;

забезпечення охорони біологічного та географічного різноманіття, сприяння підтриманню екологічної стійкості екосистеми та структури природних комплексів;

відновлення та підтримання водоохоронних, відтворювальних та інших функцій екосистеми, відродження джерел, що дають початок річкам.

Програмою передбачається проведення заходів відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 48, ст. 430), а саме:

розширення мережі природно-заповідного фонду в басейні Дніпра, його упорядкування та утримання;

розроблення і впровадження системи еталонних територій для здійснення фонового екологічного моніторингу на базі мережі природно-заповідного фонду басейну;

проведення науково-дослідницьких робіт, пов'язаних із створенням і веденням кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду в басейні Дніпра.

Основні цілі:

удосконалення системи управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

впровадження принципів поліпшення екологічного стану водних об'єктів на основі басейнового підходу, на засадах якого розроблятимуться і впроваджуватимуться водоохоронні програми регіонів, областей, окремих населених пунктів.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:

розроблення засад та проектування організаційної структури і функціональних схем управління у басейні;

розроблення і затвердження Положення про басейновий принцип управління водокористуванням і охороною вод, відтворенням водних ресурсів та екологічним оздоровленням водних об'єктів;

підготовка інших нормативних актів, що забезпечують реалізацію басейнового принципу управління;

розроблення нормативно-методичної бази еколого-інвестиційної діяльності і функціонування управлінської інфраструктури у басейні;

впровадження взаємоузгодженої нормативно-методичної бази системи обліку, моніторингу та контролю за водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів у басейні;

створення (проектування, відповідна організація тощо) басейнової геоінформаційної системи з банком еколого-водогосподарської інформації.

Завдання якісного водопостачання питної води на території басейну Дніпра полягає насамперед у забезпеченні якісного стану поверхневих та підземних водних об'єктів.

Ефективність заходів щодо якісного забезпечення питною водою визначатиметься насамперед обсягами та ефективністю водоохоронних заходів щодо зменшення та нейтралізації негативного антропогенного навантаження на водні джерела, а не тільки розвитком систем водопостачання та забезпеченням відповідної якісної водопідготовки.

Стратегічна мета - забезпечення якісного стану поверхневих та підземних об'єктів як джерел питного водопостачання, забезпечення в достатньому обсязі населення якісною питною водою.

Основні цілі:

удосконалення системи забезпечення населення якісною питною водою;

зменшення непродуктивних витрат та вторинного забруднення води в мережах водопостачання;

вирішення питань забезпечення сільського населення якісною питною водою в місцевостях, де вона не відповідає вимогам стандарту.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:

розвиток та створення нових систем водозабезпечення в містах, селищах міського типу, військових містечках та гарнізонах, у сільській місцевості;

реконструкція аварійних мереж водопостачання із заміною спрацьованого обладнання;

поліпшення рівня водопідготовки в системах комунального та відомчого водопостачання шляхом введення в експлуатацію нових технологій водоочищення та знезараження питної води;

забезпечення балансу потужностей об'єктів водопостачання та потужностей очисних споруд стічних вод і каналізаційних мереж у місцях їх будівництва.

Реалізацію заходів Програми щодо поліпшення якості питної води необхідно здійснювати одночасно з виконанням інших заходів і програм, а саме:

Національної програми забезпечення населення України якісною питною водою, якою передбачається:

забезпечення систем водопостачання населених пунктів устаткуванням і реагентами для поліпшення якості питної води;

удосконалення галузевої системи моніторингу якості питної води;

перехід на використання альтернативних джерел постачання населення якісною питною водою з урахуванням регіональних особливостей (визначення можливостей і обсягів впровадження інфільтраційних водозаборів у басейні Дніпра, застосування індивідуальних та локальних пристроїв для доочищення питної води, виробництво води в пляшках і пакетах тощо);

удосконалення економічних і правових засад функціонування водопровідного господарства;

програма поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1995-2000 роки, якою передбачається впровадження приладів обліку споживання питної води з метою її раціонального використання;

розроблення проекту Закону України про питну воду та введення його в дію з метою нормативного забезпечення взаємовідносин між власниками комунальних споруд, виробниками послуг та їх споживачами.

Стратегічна мета - зменшення впливу радіоактивного забруднення на стан водних об'єктів басейну Дніпра.

Основні цілі:

локалізація забруднених радіонуклідами поверхневих вод ближньої зони Чорнобильської АЕС та перехоплення поверхневих змивів з території Білорусі, зменшення винесення у водні об'єкти радіонуклідів, недопущення радіоактивного забруднення грунтових та підземних вод із свердловин і колодязів, які не експлуатуються;

впровадження науково обгрунтованої технології водоохоронної діяльності в зонах впливу ЧАЕС та для запобігання іншим випадкам радіаційного забруднення водних систем.

Пріоритетні заходи та шляхи їх реалізації:

продовження робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щодо запобігання забрудненню водних об'єктів радіоактивними речовинами відповідно до проекту Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та Схеми водоохоронних заходів від радіаційного забруднення поверхневих та підземних вод у зоні відчуження ЧАЕС, якими передбачено здійснення інженерних водоохоронних заходів у зоні ЧАЕС, зокрема:

проведення русловирівнювальних і берегозакріплювальних робіт на Прип'яті;

недопущення радіоактивного забруднення грунтових та підземних вод із свердловин та колодязів, які не експлуатуються;

спорудження дамби на правобережній заплаві Прип'яті;

здійснення комплексу заходів на польдерній лівобережній системі "Прип'ятська" в зоні відчуження ЧАЕС;

розроблення і впровадження науково обгрунтованих технологій водоохоронної діяльності в зоні впливу ЧАЕС.

З метою забезпечення реалізації заходів щодо зменшення впливу радіоактивного забруднення передбачається:

удосконалення методології прогнозування радіаційного стану водних об'єктів;

розроблення і впровадження сучасних методів очищення водних об'єктів від радіоактивного забруднення;

удосконалення системи моніторингу радіоактивного забруднення.

Реалізація запропонованих заходів у повному обсязі дасть змогу зробити використання водних об'єктів басейну Дніпра екологічно безпечним, що буде запорукою припинення погіршення екологічного стану річок і водоймищ і формування стійких тенденцій до поліпшення якості води в них і відповідно якості питної води.

З метою вирішення завдань та науково-технічного обгрунтування конкретних природоохоронних заходів Програми доцільно розширити масштаби робіт щодо їх науково-дослідницького, нормативно-правового та методичного забезпечення, удосконалення системи моніторингу, створення басейнової інформаційної системи екологічного менеджменту тощо.

Розроблення науково-технічних засад виконання завдань та заходів Програми має здійснюватися під управлінням Мінекобезпеки установами заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з відповідною координацією з боку провідних організацій за напрямами:

упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства - Держжитлокомунгоспу, Національної академії наук;

упорядкування існуючого водовідведення на господарських об'єктах - Мінпрому та інших галузевих міністерств, а також Національної академії наук;

упорядкування існуючого водовідведення на сільськогосподарських угіддях - Мінсільгосппроду, Держкомзему;

упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях - Держкоммістобудування;

забезпечення екологічно безпечного функціонування водосховищ Дніпровського каскаду - Держводгоспу, Мінекобезпеки, Національної академії наук, Держкомгідромету, Міненерго;

запобігання забрудненню підземних вод - Держкомгеології, Національної академії наук, Мінекобезпеки;

екологічно безпечне використання водних ресурсів (упорядкування та підвищення технічного і технологічного рівня спеціального водокористування; впровадження мало- і безводних технологій, повторного використання стічних вод, замкнутих (безстічних) систем виробничого водопостачання) - Мінекобезпеки, Національної академії наук, Мінпрому та інших галузевих міністерств;

відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та заходи боротьби із шкідливою дією вод - Держводгоспу, Мінлісгоспу, Мінекобезпеки, Національної академії наук;

впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів - Мінекобезпеки, Держводгоспу;

поліпшення якості питної води - Держжитлокомунгоспу, МОЗ, Національної академії наук;

зменшення впливу радіоактивного забруднення - Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Мінекобезпеки, Держкомгідромету.

З метою узгодження зазначених напрямів досліджень, визначення термінів, виконавців, обсягів та джерел фінансування має бути розроблена комплексна програма науково-дослідних робіт з екологічного відродження басейну Дніпра за участю науково-дослідних інститутів та наукових центрів Мінекобезпеки, Національної академії наук, Держводгоспу, Держжитлокомунгоспу, Держкомгідромету, Держкомгеології та інших.

Для забезпечення державних органів управління систематичною та оперативною інформацією про стан навколишнього природного середовища, прогнозами щодо його змін та розроблення на цій основі науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень передбачається всебічна підтримка заходів, спрямованих на розвиток системи екологічного моніторингу та інформаційної системи екологічного менеджменту в басейні Дніпра з виділенням відповідних фінансових ресурсів, технічним та кадровим забезпеченням.

На основі систематичних даних державної системи спостережень та відповідних наукових досліджень буде підготовлено наукову доповідь та щорічники, присвячені екологічному стану басейну Дніпра.

Екологічне оздоровлення басейну Дніпра повинно здійснюватися як на основі виконання цієї Програми, так і державних галузевих, регіональних та місцевих екологічних програм, за рахунок коштів обласних та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, власних можливостей господарських органів усіх форм власності.

Враховуючи необхідність визначення повного комплексу заходів екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води для визначення їх ефективності та врахування в проектах річних планів розвитку народного господарства з дотриманням басейнового принципу планування та управління відповідно до Водного кодексу України, до Програми включено заходи затверджених або розроблених програм в обсягах, віднесених до басейну Дніпра, а саме:

Державної програми водопостачання та каналізування населених пунктів України, розробленої відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про епідемічну ситуацію у зв'язку з розповсюдженням холери" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст. 369) та Програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства України;

Комплексної програми проведення протипаводкових заходів на 1994-2000 роки;

Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні;

програми "Дніпрориба", розробленої Мінрибгоспом та об'єднанням "Укррибгосп";

розроблених Держкомземом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1993 року N 334 "Про першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної реформи" агротехнічних та водоохоронних заходів на сільгоспугіддях басейну, якими передбачається виконання належного обсягу робіт з будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд на водозбірних площах басейну за рахунок коштів державного бюджету. Інші агротехнічні протиерозійні заходи (щілювання ріллі, безполицевий обробіток грунту), рекультивація порушених земель, консервація еродованої і техногенно забрудненої ріллі тощо виконуватимуться переважно власними силами господарств та інших землекористувачів.

Зважаючи на те, що запобігання або зменшення шкідливого впливу виробництва на стан водних об'єктів є невід'ємною складовою частиною технологічного процесу, з урахуванням його досконалості та екологічної спрямованості, необхідно забезпечити взаємоузгодженість управління природоохоронною та господарською діяльністю. У зв'язку з цим передбачається:

стимулювати включення водоохоронних та водозберігаючих заходів до загальних програм розвитку галузей виробництва, що сприятиме зменшенню обсягів сукупних витрат;

забезпечити врахування стратегії Програми у прийнятті рішень щодо розвитку галузей господарства, у розробленні природоохоронних заходів, що необхідно вжити на окремих об'єктах - забруднювачах поверхневих та підземних вод.

Згідно з проектом Національної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу України на період до 2010 року передбачається повністю припинити скидання промисловими підприємствами галузі забруднених стоків до річок та водойм шляхом проведення модернізації металургійного виробництва з впровадженням новітніх високопродуктивних та екологічно чистих технологій.

Проте впровадження нових технологій, що потребує великих капіталовкладень і значних затрат часу, не гарантує поліпшення екологічного стану підприємств у разі зриву робіт із впровадження цих технологій, більше того, може бути причиною погіршення екологічної ситуації. У зв'язку з цим Програмою за погодженням з Мінпромом передбачаються заходи щодо розширення або реконструкції діючих очисних споруд та інших водоохоронних об'єктів на промислових підприємствах. З огляду на викладене необхідно більш зважено підходити до підготовки пропозицій про формування переліків найважливіших природоохоронних об'єктів під час розроблення проектів планів на відповідні роки з наданням пріоритету комплексним заходам щодо реконструкції підприємств.

Здійснення заходів щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами підприємств тваринництва шляхом будівництва гноєнакопичувальних ємностей та переходу на підстилкове утримання тварин тощо після проведення відповідних робіт щодо їх науково-дослідного, нормативного та методичного забезпечення повинно передбачатись регіональними та місцевими екологічними програмами із залученням коштів підприємств та інших джерел фінансування.

Здійснення заходів щодо запобігання забрудненню водних об'єктів зливовими водами міст шляхом перебудови системи водовідведення та обладнання мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах після проведення відповідних робіт щодо їх науково-дослідного, нормативного та методичного забезпечення повинно передбачатися регіональними та місцевими екологічними програмами.

Показники вартості першочергових заходів на розрахунковий період до 2000 року та до 2010 року визначені за цінами 1996 року згідно з наданими Мінекобезпеки відповідними органами виконавчої влади матеріалами - переліками необхідних для будівництва природоохоронних об'єктів на промислових та інших підприємствах, у населених пунктах, на річках і водоймах.

Загалом на виконання завдань Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води орієнтовно необхідно 4190,6 млн. грн. (за цінами 1996 року), у тому числі на:

будівництво та реконструкцію споруд і мереж водопостачання і каналізування міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, військових містечок і гарнізонів, інфекційних лікарень (каналізація) - 1380,37 млн. грн;

виконання комплексу водоохоронних заходів на промислових підприємствах міністерств і інших центральних органів виконавчої влади - 912,52 млн. грн;

реалізацію водоохоронних заходів на річках і водоймищах - 837,9 млн. грн;

виконання водоохоронних та грунтозахисних заходів на водозбірних площах басейну - 903,72 млн. грн;

збереження та розвиток природно-заповідного фонду - 41,01 млн. грн;

науково-технічне забезпечення заходів та резервні кошти Програми - 115,79 млн. грн.

Загальні показники вартості зазначених заходів за основними напрямами з наведенням фізичних обсягів робіт або потужності об'єктів на розрахунковий розвиток викладені в таблицях 1 і 2 додатку 1. Показники вартості та обсяги робіт по областях наведено в додатку 2 (таблиці 1-15). Перелік невідкладних природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра наведено у додатку 3.

Слід зазначити, що кошти на виконання Програми нерівномірно розподілені за роками її реалізації у зв'язку з внесенням до неї заходів Державної програми водопостачання та каналізування населених пунктів України (в обсягах, віднесених до басейну Дніпра), цільові показники та обсяги фінансування якої розраховані до 2000 року і узгоджені з відповідними органами виконавчої влади. З огляду на те, що виконання запланованих заходів не відповідає повною мірою економічним можливостям регіонів та держави в цілому, передбачається з 2000 року коригування зазначеного напряму Програми з урахуванням обсягів реалізації Державної програми водопостачання та каналізування населених пунктів України та внесенням до неї додаткових заходів, якщо це буде необхідно.

Обсяги капіталовкладень на виконання природоохоронних заходів на господарських об'єктах можуть уточнюватися згідно з цілями Програми щодо повного припинення скидання до водних об'єктів неочищених та недостатньо очищених стічних вод та з відповідним залученням коштів підприємств та інших джерел фінансування.