Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

У разі відмови засуджених від проходження обстеження (медичних оглядів) та лікування, порушення дисципліни, правил внутрішнього розпорядку лікарняних закладів чи закладів охорони здоров'я складається акт, засуджені виписуються із цих закладів і переводяться до установ виконання покарань, з яких прибули, у випадках, якщо це не понесе загрози для життя і здоров'я хворих, а також осіб, які їх оточують.

1. Для засуджених створюються необхідні житлово-побутові умови. У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні не нижче плюс 18 °C. Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, одягом встановленого законодавством зразка (у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації засуджені можуть носити одяг цивільного зразка), натільною білизною та взуттям, а також постільними речами. Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі відрізняється за кольором від одягу інших засуджених.

У разі відсутності в установі одягу встановленого законодавством зразка засудженому тимчасово дозволяється користуватися власним одягом, придбаним у крамниці установи виконання покарань або отриманим від родичів.

Ремонт одягу та взуття засуджених проводиться в майстернях установ виконання покарань.

Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу.

Особам з інвалідністю першої та другої групи, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п'ятдесят п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, комунально-побутові послуги надаються безоплатно.

Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно.

В установах виконання покарань, у яких тримаються особи з інвалідністю та похилого віку, адміністрацією цих установ створюються умови для задоволення особливих потреб таких засуджених. У разі необхідності будівлі та приміщення установ виконання покарань обладнуються відповідними конструкційними елементами (поручні, пандуси, сходові підйомники тощо).

В установах виконання покарань засудженим надаються платні послуги, у тому числі фотографування, прокат кіно- та відеофільмів, додаткові медичні послуги, ремонт годинників, електробритв та інший дрібний ремонт предметів і речей, які дозволені до використання, лазне-пральні та інші послуги.

Засуджені, які тримаються у виправних центрах, продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають за власні кошти. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються ними на загальних підставах. Особам, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за рахунок виправного центру.

2. Порядок приймання до будинку дитини при виправній колонії, перебування та вибуття з нього дітей і засуджених жінок, які мають при собі дітей віком до трьох років, визначається Типовим положенням про будинок дитини при виправній колонії, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 21 березня 2013 року № 500/5/219, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 березня 2013 року за № 471/23003 (із змінами).

Засуджені жінки, які проживають за межами виправної колонії, та їхні діти віком до трьох років забезпечуються харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.

Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами адміністрація виправної колонії влаштовує засуджених жінок, які проживають за межами виправної колонії, на роботу на підприємстві виправної колонії або на контрагентських об'єктах.

Адміністрація виправної колонії сприяє засудженим жінкам у влаштуванні їхніх дітей у ясла. За потреби на період робочого дня матерів їхні діти можуть перебувати в будинках дитини при виправних колоніях.

3. Порядок лікувально-профілактичної і санітарно-протиепідемічної роботи в місцях позбавлення волі визначається Основами законодавства України про охорону здоров'я.

В медичних частинах та лікарняних закладах здійснюються:

клінічне обстеження та нагляд за засудженими з метою оцінки стану здоров'я, при виявленні хвороб - надання медичної допомоги та встановлення працездатності;

амбулаторне, стаціонарне і спеціалізоване лікування.

Особи, які прибувають до установ виконання покарань, підлягають обов'язковому медичному обстеженню. Результати обстеження, які містять дані психічного та соматичного стану, лабораторних аналізів реєструються в медичних картах засуджених.

За необхідності засуджені за письмовими заявами можуть отримувати виписки зі своїх медичних карт та передавати їх близьким родичам.

Надання медичної допомоги засудженим лікарняними закладами здійснюється відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (із змінами).

Засуджені мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до закладів охорони здоров'я, що надають платні медичні послуги. Оплата таких послуг і придбання необхідних лікарських засобів здійснюються засудженими або їхніми родичами за рахунок власних коштів. Консультації і лікування у таких випадках проводяться в медичних частинах за місцем відбування покарання під контролем працівників медичних частин. За потреби їм надається екстрена медична допомога в лікарняних закладах або закладах охорони здоров'я.

Абзац дев'ятий пункту 3 розділу XXII виключено

Перевезення до (із) лікарняного закладу або закладу охорони здоров'я засудженого до довічного позбавлення волі, який тримається у ПКТ, здійснюється конвоєм кількістю не менше п'яти осіб, до складу якого обов'язково має входити кінолог зі службовим собакою. Перевезення жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, здійснюється без залучення кінолога зі службовим собакою.

Засуджені, які відбувають покарання в дільницях соціальної реабілітації, за рекомендацією лікаря та постановою про направлення засудженого на лікування до медичної частини (додаток 30) проходять лікування в медичній частині, а засуджені, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, для проходження стаціонарного лікування за постановою про направлення засудженого на лікування до лікарняного закладу (додаток 31) направляються до лікарняного закладу.

Гроші та цінні речі здаються до бухгалтерії установи виконання покарань і видаються засудженим після проходження лікування.

Для одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана медичною частиною (лікарняним закладом), за наявності відповідного висновку лікаря такої медичної частини (лікарняного закладу) засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України у порядку, визначеному Інструкцією про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1372/20110 (із змінами).

У разі виявлення під час медичного огляду у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник вживає заходів, передбачених Порядком організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (зі змінами).

4. В установах виконання покарань забезпечується виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил. Особи, які прибули до установ виконання покарань, проходять санітарну обробку, що включає в себе миття засуджених в лазні з милом та мочалкою з обов'язковою заміною натільної білизни, дезінфекцією, дезінсекцією особистого одягу у дезінфекційній камері.

Лазне-пральне обслуговування засуджених здійснюється у порядку, встановленому Положенням про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 849/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 червня 2012 року за № 947/21259 (із змінами).

Під час проведення миття в лазні засудженим чоловікам за потреби організовується стрижка волосяних частин голови, підборіддя, бороди та вусів, а засудженим жінкам - стрижка волосяних частин голови.

Дезінфекція водогінних мереж, приміщень для проживання, харчування та інших комунально-побутових та кухонно-складських приміщень установ виконання покарань проводиться відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Забезпечується чітка робота пральні, сушильні, перукарні, дезкамери та інших об'єктів комунально-побутового призначення.

У виправних колоніях всім засудженим, які тримаються у камерах, надаються щоденні прогулянки тривалістю одна година.

Засудженим чоловікам дозволяється носити коротку бороду та вуса за умови, що вони відповідають вимогам гігієни, а також - мати охайну зачіску з довжиною волосся не більше 5 сантиметрів.

Засудженим забороняється готувати та вживати їжу за межами приміщень, визначених адміністрацією установи виконання покарань.

5. У лікарняних закладах ізольовано від інших засуджених перебувають засуджені до довічного позбавлення волі, які тримаються у ПКТ. Ці засуджені тримаються у спеціально виділених і обладнаних за камерним типом палатах. Ізольовано також тримаються неповнолітні.

Жінки тримаються окремо від чоловіків.

У лікарняних закладах, які мають у своїй структурі психіатричні або інфекційні відділення (палати), встановлюється режим, що забезпечує ізоляцію хворих, а також посилений нагляд за поведінкою усіх категорій засуджених.

6. До засуджених до позбавлення волі осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та тих, які не пройшли повного курсу лікування і відмовляються від нього, адміністрацією установи виконання покарань вживаються заходи щодо застосування призначеного судом примусового лікування.

Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що засуджений має хворобу, яка становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та відмовляється від лікування, адміністрація установи виконання покарань вносить до суду подання про застосування до такої особи примусового лікування.

7. У розпорядку дня лікарняних закладів передбачаються години для проведення лікування, виховних, культурно-масових, фізкультурно-оздоровчих та інших заходів, перевірки наявності засуджених у приміщеннях відділень або палатах.

Засуджені забезпечуються лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до законодавства України.

У разі якщо засуджений бажає використовувати аналоги лікарських засобів, призначених для проходження курсу лікування, вони можуть бути отримані від родичів з дозволу медичної частини у порядку, визначеному пунктом 1 розділу XII цих Правил. Такі лікарські засоби зберігаються в медичних частинах, видача їх хворим на руки забороняється, за винятком лікарських засобів, необхідних для підтримання життєдіяльності організму. Вживання лікарських засобів засудженими здійснюється в присутності медичного працівника.

Тривалі побачення надаються за нормами, встановленими статтями 110, 151 Кримінально-виконавчого кодексу України. Засудженим, хворим на активну форму туберкульозу, тривалі побачення надаються за умови відсутності виділення мікобактерій туберкульозу. Неповнолітні діти засуджених на тривалі побачення допускаються у разі відсутності медичних протипоказань у хворих.

Засуджені забезпечуються постільними речами, одягом, взуттям за сезоном, необхідним лікуванням, харчуванням за встановленими нормами за рахунок кошторису на утримання місць позбавлення волі.

На осіб, які хворі на активну форму туберкульозу, вимоги цих Правил повністю поширюються, як на засуджених, що перебувають у лікарняних закладах.

На засуджених, хворих на активну форму туберкульозу, які відмовляються від лікування, поширюються вимоги пункту 7 розділу XXI цих Правил.

8. Примусове годування засуджених (осіб, узятих під варту), які заявили про відмову від прийняття їжі, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду відповідно до Порядку примусового годування та умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від приймання їжі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 385.

1. Нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Для забезпечення нагляду за поведінкою засуджених у відділеннях соціально-психологічної служби, локальних секторах, камерах, прогулянкових двориках, у місцях їх праці, їдальнях, клубах, медичних частинах та лікарняних закладах адміністрацією установ виконання покарань встановлюються відеокамери, про що засуджений інформується під підпис.

Кут огляду відеокамер, які встановлені у жилих приміщеннях та камерах, не має охоплювати санітарні вузли.

Нагляд за допомогою відеокамер здійснюється персоналом установ виконання покарань однієї статі із засудженими.

Забороняється встановлювати відеокамери у приміщеннях (камерах), в яких проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особистий обшук з роздяганням, жилих кімнатах тривалих побачень, а також у лазнях, роздягальнях, душових та туалетних кімнатах.

З метою підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань, попередження кримінальних або інших правопорушень серед засуджених здійснюється комплекс спеціальних профілактичних заходів щодо виявлення, постановки на облік та організації нагляду за особами, схильними до вчинення правопорушень.

Виявлення та постановка на профілактичний облік засуджених, які вчинили правопорушення або мають намір їх вчинити, здійснюються працівниками оперативного підрозділу шляхом досконалого вивчення матеріалів особових справ засуджених, перевірки відомостей щодо їх поведінки в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, лікарняних закладах, закладах охорони здоров'я тощо, документації, у якій фіксуються порушення режиму, перегляду кореспонденції, а також інформації працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.

Індивідуальна профілактична робота із засудженими, які перебувають на профілактичних обліках, здійснюється цілеспрямовано, планомірно, диференційовано з урахуванням особистості правопорушника, характеру і ступеня його соціальної занедбаності, небезпеки вчиненого злочину та інших особливостей, що мають значення для правильного вибору методів і заходів впливу.

У разі переведення засудженого, який перебуває на профілактичному обліку, до іншої установи виконання покарань працівник оперативного підрозділу долучає до його особової справи відповідні довідки-орієнтування із зазначенням підстави та строку перебування на обліку.

Постановка на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснюються комісійно на підставі достатніх даних про зміну поведінки засудженого. Підготовку матеріалів на постановку на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснює працівник оперативного підрозділу з урахуванням пропозицій працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.

2. Згідно зі статтею 105 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або виникнення реальної загрози збройного нападу на установу виконання покарань чи у зв'язку з введенням надзвичайного або воєнного стану в районі розташування установи виконання покарань посилюються охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.

Про запровадження режиму особливих умов в установах виконання покарань невідкладно інформується Міністр юстиції України.

У таких випадках в органах і установах виконання покарань може бути введено посилений варіант несення служби.

Посилений варіант несення служби вводиться начальником Департаменту строком до 30 діб; начальниками міжрегіональних управлінь - строком до 10 діб; начальником установи з негайним повідомленням зазначених посадових осіб - на строк не більше 3 діб.

Для підтримання правопорядку в установах виконання покарань на підставі спеціального плану, який складається начальником установи та затверджується начальником міжрегіонального управління, можуть залучатися сили та засоби органів і установ виконання покарань, про що сповіщаються прокурор області та прокурор за місцезнаходженням установи виконання покарань.

1. З метою виявлення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, не передбачених переліком, а також грошей, цінних паперів і речей, предметів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приготувань до втечі з-під варти, розшуку засуджених, які переховуються, тощо проводяться обшуки та огляди засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та прилеглій території, а також контрагентських об'єктах, їхніх речей і одягу, транспортних засобів, приміщень, територій житлових та виробничих зон.

Обшуки та огляди засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань, контрагентських об'єктах, проводяться у такій послідовності:

перед початком обшуку чи огляду оголошуються підстави і порядок їх проведення;

пропонується здати гроші, цінні папери і речі, а також предмети, які заборонено використовувати в установах виконання покарань;

оголошуються права осіб, які підлягають обшуку або огляду, на оскарження дій персоналу щодо виконання згаданих заходів;

для проведення особистого обшуку засуджений піднімає руки догори і розставляє ноги (в окремих випадках, коли існує припущення про наявність у засудженого, який підлягає обшуку, зброї або інших заборонених предметів, що можуть бути знаряддям для вчинення кримінального правопорушення, йому пропонується обпертися руками об стіну і розставити ноги. У таких випадках обшук проводиться не менше ніж двома особами);

для проведення огляду персоналу і громадян, які перебувають на території установи виконання покарань, контрагентських об'єктах, їм пропонується особисто пред'явити речі, предмети та одяг, що їм належать, для огляду (огляд одягу проводиться шляхом його промацування; для перевірки внутрішнього вмісту на вимогу осіб, які проводять огляд, валізи і сумки відкриваються, а кишені вивертаються);

за фактом вилучення грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, та про шляхи їх надходження до зони, що охороняється, особи, які підлягали обшуку, мають право надавати письмові пояснення;

після завершення обшуків та оглядів проводиться опитування засуджених та інших осіб, які підлягали обшуку, на наявність у них скарг і заяв.

Для проведення обшуку засуджені виводяться з жилого приміщення (камери), побутового або іншого приміщення у заздалегідь визначені персоналом установи виконання покарань місця.

Під час проведення обшуку та огляду жилого приміщення (камери), особистих речей та предметів засуджених зобов'язані бути присутніми начальник відділення або особа, яка виконує його обов'язки, старший днювальний гуртожитку, черговий по камері згідно з графіком чергування; побутового або іншого приміщення - особа з числа персоналу установи виконання покарань, відповідальна за приміщення; представник засуджених, які працюють або проживають у цьому приміщенні.

Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені зі своїми сім'ями, проводяться за наявності встановлених законодавством підстав за рішенням суду.

До проведення обшуків та оглядів залучаються персонал установи виконання покарань, додаткові сили і засоби міжрегіональних управлінь та підпорядкованих їм установ виконання покарань.

Особи, які проводять обшуки та огляди, зобов'язані бути пильними, вимогливими та дотримуватись заходів безпеки.

При обшуках і оглядах використовуються відповідні технічні засоби, а також службові собаки.

Для фіксації ходу проведення обшуку персонал установ виконання покарань може використовувати додаткові технічні засоби для проведення кіно-, фото-, відеозйомки. Під час особистого обшуку засудженого використання додаткових технічних засобів для проведення кіно-, фото-, відеозйомки можливе за його згодою.

Під час обшуків та оглядів не допускаються безпідставне пошкодження білизни, одягу, майна, інвентарю та інших предметів, а також псування продуктів харчування.

Особистий обшук може проводитися з роздяганням і без роздягання. Особистий обшук проводиться особою однієї статі з обшукуваним. Присутність осіб іншої статі з обшукуваним під час обшуку з роздяганням не допускається.

У разі необхідності обстеження порожнин тіла таке обстеження, а також огляд протезів і пов'язок проводяться медичним працівником.

Обшук з роздяганням має проводитися швидко, відразу після його закінчення засудженому дозволяють одягтися. Такий обшук обов'язково проводиться в одноразових медичних рукавичках.

Проводити обшуки та огляди в одному приміщенні одночасно декількох осіб заборонено.

Умови та методи проведення обшуків та оглядів не мають ображати честь і принижувати гідність засуджених та інших осіб, які підлягають обшуку або огляду. Недопустимими є зауваження з приводу фізичних вад, особливостей анатомічної будови, вживання непристойних виразів, брутальне або некоректне поводження із засудженими та іншими особами, які підлягають обшуку або огляду.

2. Особистому обшуку з роздяганням підлягають засуджені під час їх прибуття в установу виконання покарань та вибуття з установи, поміщення в ДІЗО, карцер, переведення до ПКТ (ОК), в дільницю посиленого контролю та під час звільнення з неї, під час затримання після вчинення втечі з-під варти або інших кримінальних правопорушень, перед проведенням тривалого побачення і після його закінчення, а також в інших випадках за рішенням начальника установи, або особи, яка виконує його обов'язки, або ЧПНУ.

Особистий обшук з роздяганням проводиться у спеціальному приміщенні, розташованому на КПП між житловою та виробничою зонами установи виконання покарань, або в окремих приміщеннях.

Особистому обшуку без роздягання підлягають засуджені під час виходу на роботу та повернення з неї; засуджені, які тримаються у ДІЗО, карцері, ПКТ (ОК), дільницях посиленого контролю, ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки, під час виведення на прогулянку та після її закінчення, перед проведенням особистого прийому засуджених, а також засуджені, які допустили порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання, та в інших випадках за рішенням начальника установи виконання покарань, або особи, яка виконує його обов'язки, або ЧПНУ.

Обшук засуджених під час виходу на роботу та повернення з неї проводиться на контрольному майданчику або в інших спеціально призначених місцях. Коли існує припущення, що засуджений потай зберігає заборонені предмети, проводиться його особистий обшук з роздяганням.

1. Засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, визначених переліком.

Предмети, вироби, речі та продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в передачах, вилучаються й повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення в обох примірниках заяви.

Предмети, вироби та речі, не передбачені переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, які були виявлені в посилках або після прибуття засудженого до установи виконання покарань, вилучаються, про що складається акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, не передбачених переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) (додаток 32), та передаються на склад установи. При цьому засудженому видається другий примірник акта з відміткою про передавання речей на склад. Вилучені предмети, вироби та речі, не передбачені переліком, повертаються засудженому після звільнення від відбування покарання або його родичам чи іншим особам за письмовою заявою засудженого.

Продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в посилках або придбані незаконним шляхом, підлягають вилученню, про що складається відповідний акт, та з дозволу керівника медичної частини або особи, яка виконує його обов'язки, передаються до їдальні або знищуються в присутності засудженого, у якого їх вилучили, про що робиться відмітка в акті.

Предмети, вироби і речі, дозволені для використання в установах виконання покарань, але які є у засуджених в асортименті та кількості понад норми, встановлені переліком, вилучаються та здаються на склад установи для зберігання, про що складається акт. Акт обов'язково підписують засуджений, у якого були вилучені речі понад встановлену переліком кількість, та особа, яка прийняла ці речі на склад установи виконання покарань.

Якщо предмети, вироби і речі, що зберігаються на складі установи виконання покарань, знадобляться засудженому і не будуть перевищувати встановленого переліком асортименту та кількості, вони на підставі заяви видаються власнику.

Виявлені у посилках і бандеролях продукти харчування, заборонені для передання засудженим, вилучаються. Стосовно особи, яка намагалася передати їх засудженому, оформлюються матеріали у порядку, встановленому Інструкцією з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року № 1674/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2015 року за № 1091/27536, для притягнення її до адміністративної відповідальності. Знищення вилучених продуктів харчування, які заборонені для передання засудженим, здійснюється після розгляду судом справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому зазначеною Інструкцією.

2. У разі виявлення в посилках (передачах) і бандеролях грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, стосовно особи, яка намагалася передати їх засудженому, оформлюються матеріали у порядку, встановленому Інструкцією з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року № 1674/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2015 року за № 1091/27536, для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Не пізніше трьох діб гроші та цінності здаються ЧПНУ до бухгалтерії установи. Предмети, речі, речовини і вироби, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, передаються на склад установи для зберігання.

Виявлені в посилках (передачах) і бандеролях гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби реєструються у відповідному журналі (додаток 33).

Рішення про конфіскацію грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приймає слідчий суддя.

3. Виявлені у засуджених гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, вилучаються, про що посадовою особою установи складається протокол вилучення (додаток 34).

Вилучене реєструється в журналі обліку грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, вилучених у засуджених або при спробі їх доставки.

Рішення про конфіскацію грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів або про передання їх на зберігання до звільнення засудженого приймає слідчий суддя за клопотанням адміністрації установи виконання покарань.

Якщо судом буде визнано недоцільним зарахування вилучених грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів у дохід держави, гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого, цінності здаються в бухгалтерію, предмети, речі, речовини і вироби - на склад установи виконання покарань для зберігання і повертаються засудженому після відбуття ним строку покарання або його родичам, іншим особам за письмовою заявою засудженого.

Вилучені предмети, речі, речовини і вироби, які не мають для засудженого матеріальної цінності, за його письмовою згодою знищуються, про що складається акт у довільній формі.

У разі вилучення предметів, виробів і речовин (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя тощо), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони передаються до органів досудового розслідування в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

1. Персонал органів і установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України має право застосовувати спеціальні засоби, заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.

Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів має передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на персонал або звільнення заручників. Попередження може бути здійснено голосом, при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби будуть застосовуватися.

Про кожний випадок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та гамівної сорочки складається рапорт та повідомляється прокурор.

Про кожний випадок застосування зброї складається рапорт та повідомляється негайно прокурор та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Засудженому, до якого були застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, гамівна сорочка або зброя, в обов'язковому порядку проводиться медичний огляд та за потреби негайно надається медична допомога. Результати медичного огляду реєструються в медичній карті.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок під час медичних обстежень, переймів, пологів та після народження дитини. У випадках, передбачених статтею 106 Кримінально-виконавчого кодексу України, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів до таких осіб дозволяється винятково з дозволу лікаря.

2. Кайданки до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи виконання покарань, його заступників, ЧПНУ та їхніх заступників.

Кайданки до засуджених застосовуються у разі:

вчинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи виконання покарань або проявів буйства (до заспокоєння);

спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб;

затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі;

переміщення після затримання засудженого, який вчинив втечу або самовільно залишив місце обмеження волі.

Кайданки застосовуються до засудженого у положенні "руки за спиною" з урахуванням його фізичних вад. Через кожні дві години посадовими особами установи виконання покарань здійснюється перевірка стану фіксації замків (у разі необхідності здійснюється послаблення фіксації), а медичним працівником - стану здоров'я засудженого. Посадові особи установи виконання покарань застосовують кайданки, доки в цьому існує нагальна потреба, з урахуванням випадків, зазначених у цьому пункті.

Кайданки знімаються при відправленні індивідуальних потреб, прийманні їжі засудженим, за вказівкою медичного працівника, за наказом осіб, які дали розпорядження на їх застосування, або за наказом начальника, вищого за посадою. У разі доцільності подальшого їх застосування посадовою особою установи виконання покарань складається рапорт на ім'я посадових осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Застосовувати кайданки більше ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску заборонено.

3. Персонал установи виконання покарань має право самостійно застосовувати засоби сльозогінної та дратівної дії для:

захисту персоналу установи виконання покарань і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених;

відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби установи виконання покарань або звільнення їх у разі захоплення;

припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи виконання покарань;

звільнення заручників.

Забороняється застосування засобів сльозогінної та дратівної дії до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю працівників установи виконання покарань або інших осіб, чи збройного опору.

4. Персонал установи виконання покарань має право самостійно застосовувати гумові (пластикові) кийки та заходи фізичного впливу для:

захисту персоналу установи виконання покарань і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених;

відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби установи виконання покарань або звільнення їх у разі захоплення;

припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи виконання покарань;

затримання засуджених, які вчинили втечу з місць позбавлення волі або самовільно залишили місце обмеження волі;

звільнення заручників.

Забороняється застосування заходів фізичного впливу та гумових (пластикових) кийків до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю працівників установи виконання покарань або інших осіб, чи збройного опору.

Забороняється нанесення ударів гумовим (пластиковим) кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт.

5. Застосування гамівної сорочки належить до крайніх заходів впливу на засуджених і може мати місце лише тоді, коли інші заходи щодо припинення буйства було вичерпано й безрезультатно.

Гамівна сорочка застосовується тільки за вказівкою начальника установи виконання покарань або особи, яка виконує його обов'язки, у присутності ЧПНУ і обов'язково у присутності медичного працівника. Вказівка медичного працівника про неможливість застосування гамівної сорочки до засудженого підлягає безумовному виконанню. У гамівній сорочці засуджений, який проявляє буйство, перебуває до заспокоєння, але не більше двох годин.

Гамівна сорочка застосовується в ізольованому приміщенні (ДІЗО, карцері, окремій камері ПКТ або в кімнаті молодших інспекторів чергової зміни) не менше ніж трьома представниками чергової зміни.

До засуджених неповнолітніх і жінок гамівна сорочка не застосовується.

6. Вогнепальна зброя як винятковий захід застосовується у разі скоєння засудженим нападу або інших умисних дій, які безпосередньо загрожують життю персоналу установ виконання покарань або інших осіб, а також у разі втечі з-під варти, якщо іншими засобами неможливо припинити зазначені дії.

Забороняється застосовувати зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю персоналу установи виконання покарань чи інших осіб, або збройного опору.

1. Залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці, в разі залучення до неї, та навчання умови відбування покарання змінюються в межах однієї виправної колонії або шляхом переведення до виправної колонії (сектору) іншого рівня безпеки.

2. Зміна умов тримання шляхом переведення до іншої структурної дільниці в межах однієї виправної колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення постановою начальника виправної колонії.

У разі якщо така постанова передбачає збільшення обсягу встановлених обмежень і більш суворі умови тримання, вона погоджується із спостережною комісією.

Засуджені, які стають на шлях виправлення, переводяться з ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки у звичайні жилі приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки після фактичного відбуття не менше однієї четвертої частини призначеного судом строку покарання. Підставою для такого переведення в межах однієї установи є постанова про переведення засудженого з приміщення камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки у звичайне жиле приміщення у тій самій виправній колонії (додаток 35), винесена начальником установи виконання покарань.

Переведення засуджених, які стають на шлях виправлення, з ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки до колонії середнього рівня безпеки здійснюється центральною комісією за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником міжрегіонального управління.

У виправних колоніях мінімального із загальними умовами тримання і середнього рівнів безпеки засуджені, які стають на шлях виправлення, з дільниці ресоціалізації переводяться до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття частини строку покарання і з урахуванням тяжкості злочину, що визначено частиною першою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України. Підставою для такого переведення є постанова про переведення засудженого з дільниці ресоціалізації виправної колонії мінімального (середнього) рівня безпеки до дільниці соціальної реабілітації цієї виправної колонії (додаток 36), винесена начальником установи виконання покарань.

Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації особи, визначені частиною другою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації. Засуджені, які систематично (два і більше разів) вчиняють злісні порушення установленого порядку відбування покарання, що загрожують безпеці персоналу, засуджених або інших осіб, можуть бути переведені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, дільниці ресоціалізації або дільниці соціальної реабілітації до дільниці посиленого контролю. Підставою для таких переведень є постанова про переведення засудженого за формою згідно з додатком 37 до цих Правил, винесена начальником установи виконання покарань та погоджена зі спостережною комісією.

Засуджені можуть бути переведені із звичайного жилого приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки в ПКТ цієї самої установи на підставі постанови про переведення засудженого, який злісно порушує режим відбування покарання, із звичайного жилого приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки до приміщення камерного типу цієї виправної колонії (додаток 38), винесеної начальником установи та погодженої зі спостережною комісією.

3. Зміна умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправних колоній іншого рівня безпеки здійснюється центральною комісією за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником міжрегіонального управління. Якщо зміна умов тримання передбачає переведення засудженого у більш суворі умови тримання або збільшує обсяг встановлених правообмежень, подання погоджується зі спостережною комісією.

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені:

з виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих виправних колоній, де вони раніше відбували покарання;

з виправної колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки в ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки.

Абзац п'ятий пункту 3 розділу XXVII виключено

До подання адміністрації виправної колонії, погодженого з начальником міжрегіонального управління та спостережною комісією, долучаються матеріали відповідно до переліку матеріалів, які надсилаються до центральної комісії для розгляду питання про переведення засуджених до установ виконання покарань інших областей (додаток 39).

4. Переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, із виховної колонії (сектору) для подальшого відбування покарання до виправної колонії (сектору) мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або середнього рівня безпеки здійснюється центральною комісією за рішенням педагогічної ради і поданням адміністрації виховної (виправної) колонії, погодженим із службою у справах дітей.

З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними двадцяти двох років.

Залишення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, у виховній колонії проводиться за рішенням педагогічної ради за постановою начальника виховної колонії, погодженою зі службою у справах дітей.

На засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку і залишені у виховній колонії, поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю.

5. Засуджені до довічного позбавлення волі у порядку, встановленому статтями 100, 151-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, можуть бути переведені:

з ПКТ, у яких тримаються дві особи, до багатомісних ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки - після відбуття у таких приміщеннях не менше ніж п'яти років строку покарання;

з багатомісних ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки - після фактичного відбуття у таких приміщеннях не менше ніж п'яти років строку покарання.

Зміна умов тримання засуджених до довічного позбавлення волі в межах однієї установи виконання покарань здійснюється за постановою про переведення засуджених.

Якщо у виправній колонії (секторі) максимального рівня безпеки відсутні камери для тримання засуджених до довічного позбавлення волі по дві особи і якщо з дати прибуття до установи засуджений тримався у багатомісному ПКТ, після відбуття у таких приміщеннях не менше ніж п'яти років строку покарання начальник установи виконання покарань зобов'язаний винести постанову про можливість тримання засудженого у багатомісних ПКТ. З дати винесення такої постанови здійснюється відлік строку для подальшого переведення засудженого до довічного позбавлення волі з багатомісних ПКТ до звичайних жилих приміщень.

У разі якщо у виправній колонії (секторі) максимального рівня безпеки відсутні багатомісні ПКТ чи звичайні жилі приміщення, переведення у багатомісні ПКТ чи звичайні жилі приміщення іншої виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки здійснюється центральною (міжрегіональною) комісією.

До подання адміністрації виправної колонії про зміну умов тримання засуджених до довічного позбавлення волі, погодженого з начальником міжрегіонального управління, долучаються матеріали відповідно до переліку матеріалів, які надсилаються до центральної комісії для розгляду питання про переведення засуджених до установ виконання покарань інших областей.