НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
ПОСТАНОВА
| 14.03.2018 № 310 |
Про затвердження Кодексу систем розподілу
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 № 1209 від 24.06.2020 № 717 від 28.04.2021 № 955 від 09.06.2021 № 1355 від 18.08.2021 № 1811 від 20.10.2021 № 352 від 26.03.2022 - враховуючи зміни, внесені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1575 від 29.11.2022 № 493 від 17.05.2022 № 1369 від 01.11.2022 № 1494 від 15.08.2023 № 2274 від 05.12.2023 № 2374 від 12.12.2023 № 2 від 10.01.2024 № 338 від 20.02.2024 № 1713 від 09.10.2024 № 550 від 15.04.2025 № 678 від 06.05.2025 № 948 від 24.06.2025 № 1054 від 15.07.2025 № 1145 від 29.07.2025 № 1193 від 05.08.2025 № 2187 від 23.12.2025 № 441 від 24.03.2026 № 1355 від 11.08.2026 )
Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Кодекс систем розподілу, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17 січня 2013 року № 32 "Про затвердження Правил приєднання електроустановок до електричних мереж" (із змінами).
3. Укладення договорів про надання послуг з розподілу здійснюється після отримання операторами систем розподілу ліцензій на діяльність з розподілу електричної енергії. До початку діяльності з розподілу електричної енергії операторами систем розподілу діють договори, укладені на виконання вимог Закону України "Про електроенергетику".
4. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур’єр", крім вимог щодо прив’язки ліній електропередавання, трансформаторних підстанцій та розподільних пристроїв до географічних даних у Геодезичній інформаційно-технічній системі об’єктів електроенергетики, встановлених пунктом 4.1.38 глави 4.1 розділу IV, які набирають чинності з 01 січня 2019 року, та главою 6.3 розділу VI Кодексу систем розподілу, які набирають чинності з 01 січня 2021 року.
| Голова НКРЕКП | Д. Вовк |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова НКРЕКП
14.03.2018 № 310
КОДЕКС
систем розподілу
( У тексті Кодексу слова "Правила роздрібного ринку", "Замовник", "проект", "проектування", "проектна документація", "проектно-кошторисна документація", "проектні рішення", "проектні дані", "проектні роботи", "проект забудови", "веб-сайт" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Правила роздрібного ринку електричної енергії", "замовник", "проєкт", "проєктування", "проєктна документація", "проєктно-кошторисна документація", "проєктні рішення", "проєктні дані", "проєктні роботи", "проєкт забудови", "вебсайт" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )( У тексті Кодексу слова "План розвитку ОСР" в усіх відмінках замінено абревіатурою "ПРСР" згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )( У тексті та додатках слова "засоби телекомунікації" в усіх відмінках замінено словами "засоби електронних комунікацій" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 550 від 15.04.2025 )
I. Загальні положення
1.1. Цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.
( Пункт 1.1 розділу I в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
1.2. Цей Кодекс встановлює базові системні вимоги, спрямовані на забезпечення надійного функціонування і розвитку системи розподілу.
1.3. ОСР та Користувачі, що мають у власності та/або експлуатують електроустановки, приєднані до системи розподілу, мають створити та підтримувати в належному стані технічні та технологічні системи експлуатації своїх електроустановок, а також структуру управління цими системами відповідно до вимог цього Кодексу, інших нормативно-технічних документів та вимог технічної документації заводів-виробників.
1.4. Нормативно-технічні документи з питань функціонування та розвитку системи розподілу, які розробляються (переглядаються) для забезпечення виконання вимог цього Кодексу, затверджуються та/або схвалюється у порядку, встановленому законодавством або іншими нормативно-правовими актами.
( Пункт 1.4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
1.5. Усі нові електроустановки об’єктів системи розподілу та Користувачів, що мають у власності та/або експлуатують електроустановки, приєднані до цієї системи розподілу, без винятку мають повністю відповідати всім вимогам цього Кодексу, застосованим до їх типів обладнання. Новими електроустановками вважаються такі, що не були приєднані до ОЕС України на момент набрання чинності цим Кодексом. Усі інші електроустановки об’єктів розподілу/енергоспоживання вважаються існуючими.
ІІ. Терміни та визначення
2.1. У цьому Кодексі терміни вживаються в таких значеннях:
1) аварійна ситуація – стан об’єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації і який не перейшов в аварію;
2) аварійне відключення – автоматичне/ручне відключення обладнання (об’єкта електроенергетики) від електричної мережі внаслідок чи для запобігання аварійному режиму роботи або відключення у разі помилкових дій персоналу або пристроїв релейного захисту і автоматики, або несанкціонованого втручання сторонніх осіб;
3) аварійне розвантаження системи розподілу – примусове зменшення величини споживаної потужності чи потужності, що виробляється, для упередження порушення сталої роботи системи розподілу чи недопущення розвитку аварійної ситуації;
4) аварійний режим роботи системи розподілу – технологічне порушення, за якого відхилення хоча б одного з експлуатаційних параметрів, що характеризують роботу системи розподілу, виходить за межі гранично допустимих значень;
5) аварія на об’єкті електроенергетики – небезпечна подія техногенного (з конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних причин тощо) чи природного походження, яка спричинила загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до пошкодження, виходу з ладу або руйнування будівель, споруд та обладнання, порушення виробничого або технологічного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу;
6) аварія системна – технологічне порушення в режимі роботи всієї або значної частини ОЕС України внаслідок пошкодження (знеструмлення) обладнання електричних мереж та/або втрати генеруючої потужності електростанцій, що призводить до порушення паралельної роботи елементів і частин енергосистеми, її поділу на частини або відділення від неї електростанцій та масового відключення споживачів електричної енергії;
7) автоматика гнучкого приєднання – сукупність інформаційно-технічних засобів, які унеможливлюють вихід параметрів роботи електричної мережі за межі операційної безпеки, викликаних перевантаженням елементів такого енерговузла, або повертають режим її роботи в межі операційної безпеки, які діяли до перевантаження елементів такого енерговузла, шляхом дії на зміну потужності відбору та/або відпуску Користувача в межах дозволеної (договірної) потужності негарантованої відповідного напрямку (відбору/відпуску), що передбачено умовами гнучкого приєднання такого Користувача;
8) балансування системи розподілу – сукупність дій, що полягає в урівноваженні попиту та пропозиції електричної енергії, що охоплює фізичне балансування в рамках надання послуг з розподілу;
9) безпека – відсутність недопустимого ризику, пов’язаного з можливістю спричинення шкоди та/або нанесення збитку;
10) випробування в системі розподілу (далі – випробування) – підготовлений та впроваджений за окремою програмою особливий режим роботи обладнання об’єктів електроенергетики для комплексної перевірки роботоспроможності обладнання, параметрів та показників його роботи в експлуатаційних умовах, оцінки впливів обладнання та конфігурації мережі, що випробовується, на роботу системи розподілу;
11) висока напруга (ВН) – напруга, середньоквадратичне номінальне значення якої 35 кВ < Un менше або дорівнює 154 кВ;
12) вихідні дані для розробки техніко-економічного обґрунтування (далі – ТЕО) вибору схеми приєднання електроустановки до системи розподілу – актуальні на час звернення замовника характеристики та завантаження елементів системи розподілу (по елементах) з урахуванням резерву потужності за укладеними договорами про приєднання, які мають істотне значення для визначення точки/точок забезпечення потужності з урахуванням замовленої категорійності з надійності електропостачання (не менше двох варіантів схем приєднання);
13) від’єднання електроустановки – послідовність дій, спрямованих на фізичне відокремлення (демонтаж) одного або кількох технологічних елементів електричної мережі для запобігання технічної можливості несанкціонованого розподілу електричної енергії від/до цієї мережі до/від електроустановки;
14) відключення електроустановки – одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз’єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз’єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки;
15) встановлена потужність генеруючої установки – номінальна активна електрична потужність електрогенеруючого обладнання (електрогенератори, фотоелектричні панелі тощо), призначеного для виробництва електричної енергії, яка підтверджена технічною документацією або технічним паспортом електрогенеруючого обладнання;
16) встановлена потужність генеруючої установки активного споживача – номінальна активна електрична потужність інверторного устаткування (у разі наявності) або іншого електрогенеруючого обладнання, що забезпечує паралельну роботу генеруючої установки з енергосистемою, підтверджена технічною документацією або технічним паспортом;
17) договір про надання послуг з розподілу електроенергії – домовленість сторін про доступ до системи розподілу, яка укладається між ОСР, що здійснює розподіл електроенергії на території ліцензованої діяльності, та Користувачем або між ОМСР та Користувачем МСР;
18) договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) – домовленість сторін, яка визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача);
19) дозволена до відпуску в мережу електрична потужність активного споживача – максимальна величина потужності, у межах якої активний споживач має право здійснювати відпуск електричної енергії в мережу оператора системи;
20) дозволена потужність (далі – дозволена (договірна) потужність) – максимальна величина відбору та/або відпуску потужності, дозволена до використання за кожним об'єктом Користувача відповідно до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі, набута на підставі виконання договору про приєднання або у результаті набуття права власності чи користування на об'єкт (об'єкти);
21) дозволена (договірна) потужність відбору електричної енергії (споживання) – максимальна величина потужності, у межах якої користувач має право здійснювати відбір електричної енергії з системи розподілу в будь-який час за кожним об’єктом користувача системи відповідно до паспорта точки розподілу, набута на підставі виконання договору про приєднання, визначена згідно з вимогами цього Кодексу на власні потреби генеруючої установки або у результаті набуття права власності чи користування на об’єкт (об’єкти);
22) дозволена (договірна) потужність відпуску електричної енергії (виробництва) – максимальна величина потужності, у межах якої користувач має право здійснювати відпуск електричної енергії в систему розподілу в будь-який час за кожним об’єктом користувача системи відповідно до паспорта точки розподілу, набута на підставі виконання договору про приєднання або у результаті набуття права власності чи користування на об’єкт (об’єкти);
23) дозволена (договірна) потужність гарантована – потужність, набута в результаті отримання послуги з приєднання, відбір та або відпуск якої можуть забезпечити діючі електричні мережі на певній межі балансової належності безперервно (без обмежень), крім випадків, передбачених цим Кодексом, у відповідному напрямку (відбору/відпуску);
24) дозволена (договірна) потужність негарантована – потужність, набута в результаті отримання послуги з гнучкого приєднання, відбір та або відпуск якої можуть забезпечити діючі електричні мережі на певній межі балансової належності з перервами (обмеженнями), у періодах часу, в яких відсутній гнучкий резерв потужності та/або у випадках, передбачених цим Кодексом, у відповідному напрямку (відбору/відпуску) за умови застосування автоматики гнучкого приєднання;
25) експлуатація обладнання (виробу, системи) – частина життєвого циклу обладнання, упродовж якої реалізується, підтримується та відновлюється його якість та яка включає в себе використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт, транспортування і зберігання від моменту його виготовлення до моменту виведення з експлуатації;
26) електрифікація – виконання ОСР комплексу заходів з будівництва та введення в експлуатацію нових електричних мереж (повітряних чи кабельних мереж, підстанцій, розподільних пристроїв тощо) для електрозабезпечення території мікрорайону/кварталу, вулиці у встановленому законодавством про регулювання містобудівної діяльності порядку;
27) електричні мережі внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника – електричні мережі, які забезпечують живлення електроустановок об'єкта замовника від місця (точки) приєднання до струмоприймачів замовника;
28) електроустановки інженерного (зовнішнього) електрозабезпечення – електричні мережі (об’єкти), збудовані, реконструйовані чи технічно переоснащені від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника на виконання технічного завдання на проєктування та/або технічних умов;
29) електроустановки тимчасових об’єктів – електроустановки у складі об’єктів, що визначені законодавством, або проєктом як тимчасові;
30) енерговузол – сукупність об’єктів енергосистеми, що розташовані на обмеженій частині території та об’єднані спільною інфраструктурою;
31) замовник послуги з приєднання індустріального парку – ініціатор створення індустріального парку, керуюча компанія або інший суб’єкт індустріального парку, якщо це передбачено договором про створення та функціонування індустріального парку, які мають намір укласти договір про приєднання з оператором системи розподілу або оператором системи передачі;
32) замовник послуги з приєднання (замовник) – фізична або юридична особа, яка письмово або іншим способом, визначеним цим Кодексом, повідомила ОСР про намір приєднати до електричних мереж новозбудовані електроустановки або змінити технічні параметри діючих електроустановок внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення;
33) замовник послуги з приєднання МСР – юридична особа, яка має намір укласти з ОСР або ОСП договір про приєднання та здійснити будівництво електричних мереж, що за критеріями відповідатимуть закону;
34) зміна технічних параметрів – збільшення величини дозволеної (договірної) потужності відбору та/або відпуску електричної енергії відповідно гарантованої та/або негарантованої, підвищення рівня надійності електрозабезпечення електроустановки, приєднання (підключення) до внутрішніх електричних мереж Користувача генеруючої установки та/або УЗЕ, зміна рівня напруги та/або зміна схеми живлення електроустановки замовника (у тому числі з однофазної на трифазну), що здійснюється з його ініціативи відповідно до цього Кодексу;
35) ізольований (острівний) режим – незалежна робота всієї або частини електричної мережі оператора системи розподілу, що ізольована внаслідок від’єднання від об'єднаної енергетичної системи України, та має принаймні одну генеруючу одиницю або УЗЕ, що видає потужність у цю електричну мережу оператора системи розподілу або її частину та регулює частоту та напругу;
36) користувачі малої системи розподілу (далі – Користувачі МСР) – юридичні особи або фізичні особи-підприємці, які відпускають або приймають електричну енергію до/з мереж малої системи розподілу для задоволення своїх потреб;
37) контрольний вимір – система заходів, що забезпечує одночасне (у почасовому вимірі) отримання показів активної та реактивної потужності окремих Користувачів, потужності в окремих вузлах системи розподілу та рівнів напруги в характерних точках, а також інших даних щодо схеми електрозабезпечення Користувачів та режиму роботи обладнання;
38) критерій (N–1) – правило, згідно з яким елементи, що залишаються в роботі в системі розподілу після настання аварійної ситуації, мають бути здатні адаптуватися до нового робочого режиму, не перевищуючи межі експлуатаційної безпеки;
39) максимальна потужність відбору УЗЕ – максимальна довготривала активна потужність, з якою УЗЕ технічно спроможна здійснювати відбір електричної енергії;
40) максимальна потужність відпуску УЗЕ – максимальна довготривала активна потужність, з якою УЗЕ технічно спроможна здійснювати відпуск електричної енергії;
41) мала система розподілу (далі – МСР) – система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань від точки приєднання до мереж оператора системи розподілу або оператора системи передачі до точок приєднання електроустановок користувачів, розташованих на обмеженій території об’єктів та/або земельних ділянок, які є власністю оператора малої системи розподілу і використовуються для розподілу електричної енергії користувачам, що відповідають вимогам, визначеним законом;
42) мережеві обмеження – нездатність елемента мережі або певного перетину забезпечити передачу електричної енергії в максимальному розрахунковому режимі навантаження (енергогенеруючих потужностей, споживачів або окремих вузлів ОЕС України) із забезпеченням належної стійкої роботи ОЕС України та допустимих струмових навантажень мережевих елементів;
43) місце (точка) забезпечення потужності (замовленої до приєднання) – місце (точка) в існуючих електричних мережах ОЕС України, від якого (якої) ОСР забезпечує розвиток електричних мереж з метою приєднання електроустановки замовника відповідної потужності або приєднання генеруючих потужностей, що визначається згідно з чинними нормативними документами;
44) місце приєднання (точка приєднання) електроустановки – існуюча або запроєктована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника, розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки;
45) надійність – властивість об’єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах експлуатації, технічного обслуговування, зберігання і транспортування;
46) негарантований резерв потужності електричних мереж (негарантований резерв потужності) – різниця між найбільшою величиною потужності відпуску та/або відбору, що використовувалася у будь-який період часу доби протягом останніх трьох років, з урахуванням потужності, замовленої до приєднання, згідно з чинними технічними умовами, яка враховується в обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів та чинних технічних рішень щодо схеми приєднання (видачі потужності) генеруючих установок замовника бронювання потужності, та найменшою величиною потужності цього ж напрямку, що використовувалася в цей час доби протягом останніх трьох років, з урахуванням потужності, замовленої до приєднання, згідно з чинними технічними умовами на приєднання, яка враховується в обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів та чинних технічних рішень щодо схеми приєднання (видачі потужності) генеруючих установок замовника бронювання потужності. У разі наявності мережевих обмежень у системі передачі для відпуску та/або відбору електричної енергії у межах замовленої до приєднання потужності (гарантованої) відповідного напрямку не гарантований резерв потужності в енерговузлі системи розподілу визначається в межах негарантованого резерву потужності відповідного вузла системи передачі;
47) нестандартне приєднання – приєднання електроустановки замовника до електричних мереж оператора системи розподілу за умови перевищення числових значень стандартного приєднання, приєднання до електричних мереж суб'єкта господарювання, який не є ОСР, власника електричних мереж, який не є споживачем електричної енергії (крім ОСР), приєднання до електричних мереж нежитлових (вбудованих) приміщень, об'єктів, зазначених у підпункті 7 пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV цього Кодексу, та в інших випадках, визначених цим Кодексом;
48) низька напруга (НН) – напруга, середньоквадратичне номінальне значення якої Un менше або дорівнює 1 кВ;
49) номінальна (встановлена) потужність УЗЕ – максимальна довготривала активна потужність, вказана заводом-виробником у технічній документації, з якою УЗЕ технічно спроможна здійснювати відпуск або відбір електричної енергії та визначається за найменшим показником між потужністю обладнання для відбору і відпуску електричної енергії та потужністю обладнання для перетворення і зберігання енергії, які вказуються заводом-виробником у технічній документації;
50) нормальний режим роботи – режим, за якого система знаходиться в межах операційної безпеки в N-ситуації та після виникнення будь-якої ситуації з переліку аварійних ситуацій, беручи до уваги наслідки наявних коригувальних дій;
51) об’єкти диспетчеризації – обладнання електроустановок об’єктів електроенергетики, у тому числі пристрої релейного захисту і протиаварійної автоматики (РЗіПА), елементи системи автоматичного регулювання частоти та потужності, автоматизованої системи диспетчерського управління (АСДУ), засоби диспетчерського та технологічного управління (ЗДТУ) тощо, яке перебуває в оперативному управлінні або віданні диспетчерського персоналу;
52) оперативне відання – категорія диспетчерського управління об’єктом диспетчеризації, стан і режим роботи якого впливає на наявну потужність і резерв потужності електростанцій, режим і надійність роботи електричних мереж ОЕС України загалом, а також настроювання пристроїв РЗіПА, АСДУ, ЗДТУ, коли проведення технологічних операцій щодо зміни його стану та режиму роботи здійснюється з дозволу оперативного працівника відповідного рівня, в оперативному віданні якого перебуває цей об’єкт диспетчеризації;
53) оперативне розпорядження – письмове розпорядження керівників усіх рівнів організаційної структури централізованої диспетчерської системи оперативно-технологічного управління ОЕС України щодо зміни режимів роботи ОЕС України та експлуатаційного стану об’єктів диспетчеризації або внесення змін до затверджених чинних інструкцій, передане факсимільними або електронними засобами зв’язку;
54) оперативне управління – категорія диспетчерського управління об’єктом диспетчеризації, коли проведення технологічних операцій щодо зміни його стану та режиму роботи здійснюється безпосередньо оперативним персоналом, в оперативному управлінні якого перебуває цей об’єкт диспетчеризації, або за його оперативними командами підпорядкованим персоналом і потребує координації дій підпорядкованого оперативного персоналу та узгодження їх на декількох об’єктах. Оперативне управління складається з комплексу дій, спрямованих на зміну технологічних режимів роботи та/або оперативного стану обладнання енергооб’єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за його виконанням;
55) оперативно-технічне обслуговування – безперервна технічна експлуатація електроустановок відповідно до нормативних актів та регламентів із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з дотриманням вимог енергетичної безпеки;
56) оперативно-технологічне управління ОЕС України – побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об’єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електроенергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб’єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативного розпорядження і контролю за його виконанням;
57) оператор малої системи розподілу (далі – ОМСР) – суб’єкт господарювання, що відповідає за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування малої системи розподілу і забезпечення спроможності малої системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії її користувачам з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;
58) організований енергетичний острів – електрична мережа оператора системи розподілу або її частина з приєднаними до неї електроустановками користувачів та генеруючими об’єктами виробників та/або обладнанням оператора УЗЕ, що може бути виокремлена від об'єднаної енергосистеми за допомогою засобів автоматики та/або оперативних перемикань для роботи в ізольованому (острівному) режимі, у випадках, визначених цим Кодексом;
59) основний користувач спільної точки розподілу/передачі потужності (далі – основний користувач СТРПП) – виробник, оператор УЗЕ, споживач (крім побутового та колективного побутового споживача), технологічні мережі внутрішнього електрозабезпечення яких приєднані безпосередньо до електричних мереж ОСР та використовуються для транспортування електричної енергії до (з) електроустановок субкористувача спільної точки розподілу/передачі потужності;
60) перспективне планування системи розподілу – процес, який визначає у довгостроковій перспективі (на 5 років та більше) напрямок розвитку системи розподілу та обсяги інвестицій з метою постійного задоволення потреб споживачів в електричній енергії з дотриманням нормативних показників якості енергії та надійності електрозабезпечення;
61) підключення – виконання комплексу організаційно-технічних заходів з первинної подачі напруги в точці приєднання на контактні з’єднання електричних мереж замовника та ОСР згідно з проєктною схемою;
62) план відновлення – підсумковий звід усіх технічних і організаційних заходів, яких необхідно вжити для відновлення системи до нормального стану;
63) план захисту енергосистеми – підсумковий звід усіх технічних та організаційних заходів, які мають бути вжиті для запобігання поширенню або загостренню аварії в магістральних мережах, щоб уникнути широкого розповсюдження порушення, і режиму погашення;
64) потужність, замовлена до приєднання, – потужність у відповідному напрямку (відбору та/або відпуску) гарантована або негарантована у точці приєднання або розрахункова величина збільшення дозволеної (договірної) потужності у відповідному напрямку (відбору та/або відпуску) гарантована або негарантована (у разі якщо не змінюється схема електрозабезпечення), заявлена Замовником виходячи із його потреб, яка забезпечується згідно з договором приєднання;
65) протиаварійні заходи – технічні, технологічні та/або організаційні дії із запобігання виникненню і розвитку технологічних порушень, мінімізації негативних наслідків від них та їх шкідливого впливу на людей і навколишнє природне середовище;
66) резерв потужності електричних мереж (резерв потужності) – різниця між потужністю, відбір та/або відпуск якої можуть забезпечити діючі електричні мережі у відповідному місці у будь-який період часу у відповідному напрямку (відбору/відпуску), та найбільшою величиною потужності, що використовувалася в цей період часу протягом останніх трьох років, з урахуванням потужності, замовленої до приєднання, згідно з чинними технічними умовами. При розрахунку резерву потужності не враховується відпуск та/або відбір електричної енергії відповідно Користувачів з негарантованою потужністю у межах обсягу такої негарантованої потужності;
67) ремонт електроустановок об’єктів електроенергетики – комплекс робіт, спрямованих на підтримання або відновлення початкових експлуатаційних характеристик або їх складових;
68) розвиток електричних мереж – нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об’єктів електроенергетики;
69) середня напруга (СН) – напруга, середньоквадратичне номінальне значення якої 1 кВ < Un менше або дорівнює 35 кВ;
70) станція зарядки електромобілів (електрозарядна станція) – пристрій (пересувний чи стаціонарний), призначений для заряджання систем акумулювання електричної енергії (акумуляторних батарей) електромобілів та інших електричних колісних транспортних засобів;
71) суміжні індустріальні парки – індустріальні парки, розташовані на земельних ділянках, які мають спільні межі або розділені земельними ділянками, на яких розташовано або передбачається розташувати відповідно до містобудівної документації виключно об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури, на яких має намір створюватися одна мала система розподілу, оператор якої є одночасно суб’єктом (ініціатором створення, керуючою компанією або іншим суб’єктом) кожного такого індустріального парку;
72) субкористувач спільної точки розподілу/передачі потужності (далі – субкористувач СТРПП) – виробник, оператор УЗЕ, споживач (крім побутового та колективного побутового споживача), електроустановки якого приєднані виключно до технологічних мереж внутрішнього електрозабезпечення основного користувача СТРПП;
73) схема електрозабезпечення – однолінійна схема від точки забезпечення потужності до точки приєднання замовника з позначенням меж балансової належності власників електричних мереж та переліку елементів електричних мереж, які належать різним власникам;
74) схема перспективного розвитку електроенергетичної системи/електричної мережі – вид проєктної документації, у якій визначено основні заходи з нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення електроенергетичної системи/електричних мереж на встановлену перспективу, що забезпечують її/їх надійне та стале функціонування та електропостачання споживачам електричної енергії нормованої якості, а також визначено необхідні витрати для виконання цих заходів;
75) територія, що підлягає комплексній забудові, – територія забудови нового мікрорайону, кварталу, житлового масиву (комплексу), нової вулиці тощо, на якій з метою забезпечення реалізації громадських інтересів в установленому законодавством порядку здійснюється або планується здійснюватись попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також благоустрій території;
76) технічне завдання на проєктування – комплекс умов та вимог щодо будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника;
77) технічне обслуговування – комплекс робіт, спрямованих на підтримання роботоспроможності та запобігання передчасному спрацюванню елементів обладнання під час використання його за призначенням, перебування у резерві чи зберіганні, а також під час транспортування;
78) технічні умови на приєднання – комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії) і є невід’ємним додатком до договору про приєднання;
79) технологічне порушення – порушення в роботі обладнання, об’єкта електроенергетики чи енергосистеми в цілому, яке супроводжується відхиленням хоча б одного з експлуатаційних параметрів від гранично допустимих значень, що призвело або може призвести до зниження надійності роботи, пошкодження, виходу з ладу обладнання, зниження параметрів якості та/або припинення електропостачання або створити загрозу життю та здоров’ю людей чи завдати шкоди навколишньому природному середовищу, або пряме пошкодження (відмова в роботі) обладнання із зазначеними наслідками, яке відбулося внаслідок технічних причин або в результаті дій (у тому числі помилкових) персоналу;
80) тимчасовий (сезонний) об’єкт – об’єкт, який встановлюється на землях комунальної або державної форми власності на термін не більше 180 календарних днів;
81) транзитна електроустановка – електроустановка, якою електрична енергія, окрім як власнику цієї електроустановки, розподіляється та/або через яку електрична енергія відпускається до (з) технологічних мереж внутрішнього електрозабезпечення інших користувачів електричної енергії та/або електричних мереж ОСР;
82) якість електричної енергії – сукупність властивостей електричної енергії відповідно до встановлених стандартів, які визначають ступінь її придатності для використання за призначенням.
Інші терміни в цьому Кодексі вживаються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, законах України "Про ринок електричної енергії", "Про індустріальні парки", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж", "Про архітектурну діяльність" та Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312.".
( Пункт 2.1 розділу II в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1355 від 11.08.2026 )
2.2. Скорочення, що застосовуються у цьому Кодексі, мають такі значення:
АЧР - автоматика частотного розвантаження;
АЧР-ЧАПВ - автоматичне частотне розвантаження з автоматичним повторним включенням по частоті;
ВДЕ - відновлювані джерела енергії;
ГАВ - графік аварійного відключення споживачів електричної енергії;
ГОЕ - графік обмеження споживання електричної енергії;
ГОП - графік обмеження споживання електричної потужності;
ГПВ - графік погодинного відключення;
ЛЕП - лінія електропередачі;
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом дев’ятим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 678 від 06.05.2025 )
МСР - мала система розподілу;
ОМСР - оператор малої системи розподілу;
ОСП - оператор системи передачі;
ОСР - оператор системи розподілу;
ПА - протиаварійна автоматика;
ПОЕМ - Правила охорони електричних мереж, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455;
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1494 від 15.08.2023 )
ПРСР - План розвитку системи розподілу;
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
ПС - підстанція;
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом сімнадцятим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 678 від 06.05.2025 )
РЗА - релейний захист та автоматика;
РП - розподільчий пункт;
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом дев’ятнадцятим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 678 від 06.05.2025 )
САВН - спеціальна автоматика відключення навантаження;
СГАВ - спеціальний графік аварійних відключень;
ТП - трансформаторна підстанція;
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом двадцять другим згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 678 від 06.05.2025 )
УЗЕ - установка зберігання енергії.
( Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1369 від 01.11.2022 )
ІІІ. Правила планування розвитку системи розподілу
3.1. Загальні положення
3.1.1. Цей розділ визначає:
1) процедури, технічні вимоги та обов’язки, пов’язані з плануванням розвитку систем розподілу;
2) принципи та критерії планування розвитку систем розподілу для забезпечення надійного, безпечного та економічно ефективного функціонування систем розподілу та встановлених рівнів показників якості електропостачання;
3) порядок та зобов’язання, що стосуються обміну інформацією для цілей планування між ОСР, Користувачами та замовниками;
4) порядок взаємодії у процесі планування розвитку системи розподілу ОСР з ОСП.
3.1.2. Дія цього розділу поширюється на ОСР, Користувачів та замовників при плануванні та розвитку їх власних електроустановок та/або мереж, якщо це матиме вплив на роботу системи розподілу ОСР.
3.1.3. ОСР повинен планувати та виконувати заходи та проєкти згідно з ПРСР.
Забороняється включати до ПРСР умови щодо покладення будь-яких фінансових зобов'язань на Користувачів або замовників, не передбачених нормативно-правовими актами.
( Пункт 3.1.3 глави 3.1 розділу III в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.2. Принципи та критерії перспективного планування
3.2.1. ОСР здійснює довгострокове планування для розвитку системи розподілу, включаючи проведення всіх необхідних досліджень та оцінок/прогнозів. З цією метою ОСР розробляє ПРСР, який подає на схвалення Регулятору згідно з цим Кодексом.
( Пункт 3.2.1 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1209 від 24.06.2020 )
3.2.2. ПРСР є документом, який містить необхідні прогнозні обсяги нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення системи розподілу на наступні 5 календарних років із визначенням необхідного для цього обсягу інвестицій та строків виконання відповідних заходів.
3.2.3. Планування розвитку системи розподілу здійснюється з метою:
1) своєчасного забезпечення необхідної пропускної спроможності системи розподілу згідно з наявними та прогнозними потребами Користувачів та замовників (щодо споживання електричної енергії та її відпуску в мережу);
2) забезпечення достатньої пропускної спроможності системи розподілу для потреб Користувачів енерговузлів, що розвиваються (щодо споживання електричної енергії та її відпуску в мережу);
3) забезпечення надійної, безпечної, ефективної експлуатації системи розподілу, відповідності якості електропостачання встановленим вимогам;
4) зниження технологічних витрат електроенергії в елементах системи розподілу та комерційних втрат електроенергії в системі розподілу.
3.2.4. ПРСР корелюється зі схемою перспективного розвитку системи розподілу та формується з урахуванням, зокрема:
1) Енергетичної стратегії України;
2) Плану розвитку системи передачі на наступні 10 років;
3) обґрунтованої необхідності реконструкції та технічного переоснащення електричних мереж ОСР, звернень замовників щодо будівництва, включаючи УЗЕ;
( Підпункт 3 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1369 від 01.11.2022 )
4) обґрунтованих прогнозів обсягів попиту на електричну енергію та потужність з урахуванням відбору УЗЕ;
( Підпункт 4 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1369 від 01.11.2022 )
5) схем видачі потужності генеруючих одиниць, що виконуються у складі проєктів нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення існуючих об’єктів електроенергетики, приєднаних до системи розподілу;
6) схем видачі потужності УЗЕ, які заплановані до будівництва ОСР, якщо ОСР виконано дослідження та прийнято рішення щодо доцільності їх будівництва;
( Пункт 3.2.4 глави 3.2 розділу III доповнено новим підпунктом 6 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1369 від 01.11.2022 )
7) системи зовнішнього електропостачання споживачів потужністю 5 МВА та більше та/або таких, для яких існують особливі вимоги щодо надійності електропостачання;
8) приєднаної до системи розподілу потужності (та перспективи її зміни) виробників електричної енергії, у тому числі які виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії;
9) приєднаної до системи розподілу потужності та повної ємності УЗЕ, включаючи УЗЕ, які заплановані до будівництва ОСР;
( Пункт 3.2.4 глави 3.2 розділу III доповнено новим підпунктом 9 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1369 від 01.11.2022 )
10) пропускної спроможності мереж системи розподілу;
11) впливу запропонованих заходів на роботу системи передачі згідно з Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 (далі - Кодекс системи передачі);
( Підпункт пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
12) необхідністю забезпечення гнучкості системи розподілу, простоти та економічної ефективності проєктних рішень, ефективного поєднання нових елементів мережі з діючою системою розподілу;
13) планів і схем планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;
14) генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій;
15) екологічних стандартів і нормативів;
16) необхідності забезпечення контролю реактивної потужності на підстанціях 20-110 (150) кВ системи розподілу;
17) впливу управління попитом, зменшення пікових навантажень і заходів зі скорочення витрат електроенергії в електричних мережах системи розподілу;
18) висновків та рекомендацій схеми перспективного розвитку системи розподілу;
19) суспільно значущих громадських заходів, визначених Кабінетом Міністрів України;
20) планового виведення з експлуатації об’єктів електроенергетики, що впливають на роботу системи розподілу.
3.2.5. ОСР здійснює планування розвитку системи розподілу з дотриманням вимог/стандартів щодо:
1) якості електроенергії;
2) безпеки та надійності електропостачання;
3) охорони навколишнього природного середовища;
4) енергоефективності.
( Пункт 3.2.5 глави 3.2 розділу III доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1369 від 01.11.2022 )
3.2.6. Категорії заходів з розвитку системи розподілу мають бути направлені, зокрема, на:
1) удосконалення норм безпеки і показників надійності електропостачання (для окремих населених пунктів, великих об’єктів, регіонів тощо) у системі розподілу;
2) підвищення рівня якості електропостачання (безперервність, якість електричної енергії), удосконалення системи їх моніторингу (зокрема апаратними засобами);
3) зниження технологічних витрат електроенергії на її розподіл в електричних мережах та комерційних втрат електроенергії;
4) інтеграцію до системи розподілу розподіленої генерації, у т. ч. виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії та УЗЕ;
( Підпункт 4 пункту 3.2.6 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1369 від 01.11.2022 )
5) розробку планів розвитку інфраструктури системи розподілу для забезпечення поточного та прогнозного (у разі збільшення) навантаження (будівництво нових елементів, модернізація існуючих об’єктів, збільшення їх потужності тощо);
6) зменшення впливу на навколишнє природне середовище;
7) інтеграцію "споживачів-виробників" та МСР до системи розподілу ОСР;
8) розвиток дистанційно керованих систем розподілу та "інтелектуальних" мереж;
9) упровадження "інтелектуальних" лічильників (у точках, де ОСР є стороною, відповідальною за комерційний облік електричної енергії) та автоматизованих систем обліку відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку);
( Підпункт 9 пункту 3.2.6 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2595 від 03.12.2019 )
10) підвищення енергоефективності роботи розподільних електромереж шляхом їх реконфігурації, автоматизації та підвищення рівня середньої напруги.
3.2.7. При розробці ПРСР мають бути враховані фактори, що впливають на строк проведення відповідних робіт з розвитку системи розподілу, зокрема обсяг та складність запланованих робіт, необхідність здійснення реконструкції електричних мереж у точках приєднання до системи розподілу, час для отримання відповідних дозвільних документів згідно з чинним законодавством України тощо.
3.2.8. ОСР готує ПРСР таким чином, щоб забезпечити поступову (упродовж обґрунтованого періоду часу) відмову від використання мереж напругою 6 кВ (в обґрунтованих випадках) та напругою 3х0,23 кВ у своїй системі розподілу. Вищезазначені рівні напруги мають бути замінені на електроустановки вищого рівня напруги на основі результатів досліджень, проведених ОСР при плануванні розвитку системи розподілу відповідно до вимог, передбачених цим Кодексом.
3.2.9. Проєкти, включені до ПРСР, мають передбачати відповідність вимогам критерію "N-1" для збірних шин ПС 110 кВ та вище без застосування пристроїв ПА. Для інших рівнів напруги такий критерій застосовується відповідно до вимог щодо надійності електропостачання об’єктів або міських конгломерацій.
3.2.10. Безпека та надійність електропостачання забезпечується технічними рішеннями, обраними на основі розрахунків усталених режимів, статичної та динамічної стійкості, струмів короткого замикання, з метою забезпечення живлення навантаження згідно з відповідною категорійністю.
