Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про державну службу" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити:

Порядок присвоєння рангів державних службовців, що додається;

співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

2. Установити, що:

надбавка за ранг встановлюється з дня його присвоєння;

державному службовцю, який працює неповний робочий день (тиждень), надбавка за ранг виплачується пропорційно відпрацьованому часу;

особі, яка призначена на посаду державної служби з випробуванням і має ранг, присвоєний за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробування виплачується відповідно до такого рангу;

особі, яка призначена на посаду державної служби з випробуванням і якій був присвоєний ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу", надбавка за ранг у період випробування виплачується відповідно до найнижчого рангу у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. У разі належності посади до категорії посад, в межах якої передбачено присвоєння рангу нижчого, ніж присвоєний державному службовцю згідно із зазначеним Законом, надбавка за ранг виплачується відповідно до раніше присвоєного рангу.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади забезпечити присвоєння рангів державних службовців відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.

5. Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу".

1. Цей Порядок визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження.

2. Особі, яка має військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання та призначається на посаду державного службовця, присвоюється ранг відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями (далі - співвідношення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 306.

3. У разі призначення посадової особи органу місцевого самоврядування на посаду державного службовця, на якій може бути присвоєно нижчий ранг, особі присвоюється такий ранг державного службовця, який вона мала відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" .

Співвідношення між рангами державних службовців та рангами посадових осіб місцевого самоврядування визначається з урахуванням категорії посад державної служби та посад в органах місцевого самоврядування.

4. Підставою для прийняття суб’єктом призначення рішення про присвоєння чергового рангу державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", є подання, підготовлене службою управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, що вноситься:

Державним секретарем Кабінету Міністрів України - щодо своїх заступників;

першим заступником або заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України - щодо Державного секретаря Кабінету Міністрів України;

міністром - щодо державного секретаря міністерства;

керівником центрального органу виконавчої влади, який не є членом Кабінету Міністрів України, - щодо своїх заступників;

першим заступником або заступником керівника центрального органу виконавчої влади, який не є членом Кабінету Міністрів України, - щодо керівника центрального органу виконавчої влади, який не є членом Кабінету Міністрів України;

Головою Конституційного Суду України - щодо керівника Секретаріату Конституційного Суду України;

керівником Секретаріату Конституційного Суду України - щодо своїх заступників;

Головою Верховного Суду України - щодо керівника апарату Верховного Суду України та його заступників;

Головою вищого спеціалізованого суду - щодо керівника апарату вищого спеціалізованого суду та його заступників;

Головою Вищої ради правосуддя - щодо керівника секретаріату Вищої ради правосуддя та його заступників;

керівником секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - щодо своїх заступників. Заступниками керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - щодо керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

Головою Державної судової адміністрації України - щодо заступників. Заступником Голови Державної судової адміністрації України - щодо Голови Державної судової адміністрації України;

керівником іншого державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, - щодо керівника державної служби в такому органі.

5. Підставою для прийняття рішення про присвоєння державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "Б" та "В", чергового рангу є подання служби управління персоналом суб’єктові призначення, погоджене безпосереднім керівником, якщо такий керівник не є суб’єктом призначення.

6. Підставою для прийняття рішення про присвоєння достроково чергового рангу державного службовця є обґрунтоване подання, внесене безпосереднім керівником суб’єктові призначення.

У разі коли суб’єкт призначення є безпосереднім керівником державного службовця, рішення про присвоєння достроково чергового рангу державного службовця приймається таким керівником за обґрунтованим поданням служби управління персоналом державного органу, в якому працює відповідний державний службовець.

7. У поданні щодо присвоєння рангу державного службовця обов'язково зазначаються:

дата присвоєння попереднього рангу, номер і дата відповідного рішення - у разі присвоєння державному службовцю чергового рангу в межах відповідної категорії посад державної служби;

завдання, виконані державним службовцем, що мають важливе значення для розвитку держави або регіону чи особливі досягнення - у разі присвоєння державному службовцю достроково чергового рангу в межах відповідної категорії за особливі досягнення або за виконання особливо відповідальних завдань.

Разом з поданням подаються такі документи:

біографічна довідка;

копія першої сторінки та сторінок трудової книжки із записами про призначення на посаду та присвоєння попереднього рангу.

8. Державному службовцю, який призначається на посаду більш високої категорії і має ранг у межах такої категорії, може бути залишено попередній або присвоєно черговий ранг в межах відповідної категорії посад. При цьому черговий ранг може бути присвоєно лише у разі, коли попередній ранг був присвоєний державному службовцю більше ніж рік тому з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.

У разі залишення попереднього рангу черговий ранг присвоюється державним службовцям з урахуванням часу присвоєння попереднього рангу.

9. Державному службовцю, який був звільнений з державної служби та повернувся на державну службу, черговий ранг присвоюється через три роки з дня призначення на посаду державної служби.

Період перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку не зараховується до стажу роботи для присвоєння чергового рангу. У такому разі стаж роботи для присвоєння чергового рангу обчислюється з урахуванням сумарно періоду роботи до зазначених відпусток та періоду роботи після виходу з них.

Державному службовцю, увільненому від виконання обов'язків на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період, період проходження такої військової служби зараховується до стажу роботи для присвоєння чергового рангу.

Під час присвоєння державному службовцю, який не проходив оцінювання результатів службової діяльності у відповідному державному органі, чергового рангу враховується інформація про оцінювання результатів його службової діяльності за попереднім місцем роботи, яка надається на запит служби управління персоналом.

10. Державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу", присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді.

У разі належності посади державного службовця до категорії посад, в межах якої передбачено присвоєння рангу нижчого, ніж присвоєний державному службовцю згідно із зазначеним Законом, за ним зберігається раніше присвоєний ранг.

У разі коли державному службовцю, який має відповідне військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання, присвоєно ранг відповідно до зазначеного Закону, що є нижчим, ніж передбачено співвідношенням, йому присвоюється ранг на рівні рангу виходячи із співвідношення.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 1996 р. № 658 "Про затвердження Положення про ранги державних службовців" (ЗП України, 1996 р., № 14, ст. 370).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2005 р. № 237 "Про внесення змін до пункту 2 Положення про ранги державних службовців" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 14, ст. 713).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. № 103 "Про внесення зміни до пункту 7 Положення про ранги державних службовців" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 5, ст. 236).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. № 1431 "Про внесення змін до Положення про ранги державних службовців" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 42, ст. 2810).

5. Пункт 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань державної служби , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 426 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 30, ст. 1301).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 р. № 680 "Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 57, ст. 2286).

7. Пункт 14 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 р. № 868 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 71, ст. 2870).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2013 р. № 91 "Про внесення змін до Положення про ранги державних службовців" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 11, ст. 422).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 р. № 307 "Про внесення зміни до пункту 2 Положення про ранги державних службовців" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 33, ст. 1168).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 561 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. № 559 і від 25 липня 2012 р. № 680" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 64, ст. 2322).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 721 "Про внесення змін у додатки 5-7 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 р. № 680" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 79, ст. 2929).