16) у разі виникнення пожежі на автомобілі, завантаженому стрілецькою зброєю та боєприпасами, негайно вживаються заходи для її ліквідації. Якщо неможливо ліквідувати пожежу, транспорт відводиться від колони і швидко розвантажується;
17) швидкість руху автотранспорту, який завантажений боєприпасами або вибуховими речовинами, - до 25 кілометрів на годину, а з іншими небезпечними вантажами: у населених пунктах - до 40 кілометрів за годину, а за їх межами - до 60 кілометрів на годину;
18) на стрілецьке озброєння та використані боєприпаси, що перевозяться на металобрухт, органом Держспецзв'язку видається посвідчення про вибухобезпеку вантажу (додаток 13). Посвідчення вручається здавальнику.
17. Перед розвантаженням автомобіля (причепа), який перевозив озброєння, перевіряють технічний стан: стін (бортів), підлоги, даху, люків, надійність закриття дверей (тенту), наявність пломб і печаток. При виявленні пошкоджених пломб (печаток) на дверях вагонів чи пошкодженні вагонів (кузова автомобіля) зі стрілецькою зброєю та боєприпасами варта залишається і проводяться:
повне розвантаження кузова автомобіля;
повний перерахунок кількості місць і звіряння результатів перерахувань із записами у транспортних відомостях;
перевірка стану укупорок і пломбування ящиків зі стрілецькою зброєю та боєприпасами.
18. Приймання озброєння, що надійшло до органу Держспецзв'язку разом з одержувачем та/або здавальником, проводиться комісією у складі не менше ніж трьох осіб. Головою комісії призначається один із заступників начальника органу Держспецзв'язку. До складу комісії обов'язково включають представника органу забезпечення. За результатами приймання оформляється приймальний акт (додаток 14) у чотирьох примірниках: перший та другий примірники залишаються у приймальника і є підставою для оприбуткування озброєння, третій примірник надсилається в довольчий орган, четвертий - відправникові.
На озброєння, отримане безпосередньо із заводів-постачальників за рознарядками довольчого органу, акт складається у трьох примірниках: перший примірник залишається в органі Держспецзв'язку, за яким оприбутковується озброєння, другий - надсилається до довольчого органу, третій - до заводу-постачальника.
Усі примірники приймального акта скріплюються гербовою печаткою органу Держспецзв'язку (далі - гербова печатка), що отримує озброєння. Акти надсилаються не пізніше наступного дня після закінчення приймання.
19. Під час перевірки комісія проводить кількісне та якісне приймання озброєння шляхом 100 % розкриття упаковок зі зброєю, ручними бойовими гранатами, ящиків з патронами до стрілецької зброї, а також звіряння фактично прийнятого озброєння з даними супровідних документів. Приймання та огляд боєприпасів усіх видів проводяться на окремому майданчику не ближче ніж 50 м від сховищ з боєприпасами.
20. За результатами роботи приймальної комісії на супровідних документах робиться запис про те, що все зазначене в них майно надійшло і прийнято повністю. Цей запис підтверджується підписами начальника органу забезпечення і начальника складу. Примірники накладних, що надсилаються до довольчого органу і відправнику, засвідчуються підписом начальника органу Держспецзв'язку та скріплюються гербовою печаткою.
21. У разі виявлення розбіжностей щодо наявності озброєння або його технічного стану голова приймальної комісії письмово доповідає начальнику органу Держспецзв'язку для вжиття необхідних заходів.
22. У разі виявлення нестач озброєння, що надійшло з одержувачем, проводиться оприбуткування за фактичною наявністю озброєння, а відсутнє майно заноситься до книги обліку нестач, водночас призначається службове розслідування.
23. Приймання озброєння та оформлення приймальних документів повинно бути закінчено протягом 3 днів, а при великих партіях (вагон або платформа) не пізніше ніж через 7 днів після надходження озброєння до органу Держспецзв'язку.
24. Документи на озброєння, що надійшло до органу Держспецзв'язку, а також приймальні акти реєструються в журналі реєстрації облікових документів (додаток 15) і передаються начальнику складу. Фактично прийняте озброєння начальник складу оприбутковує за картками обліку, а приймальні документи (накладні, акти) зі своїм підписом про приймання майна на відповідальне зберігання разом з відомостями, номерами зброї (серія, номер, рік виготовлення) і виробничими даними боєприпасів (партія, рік, № заводу, дані про порох) здає в орган забезпечення. Прийняті документи підписує особа, яка веде облік органу забезпечення (далі - відповідальний виконавець). На підставі оформлених документів озброєння, що надійшло, оприбутковується у книгах і картках обліку органу Держспецзв'язку.
25. У разі надходження озброєння без приймальника (здавальника) або без супровідних документів в органі Держспецзв'язку оприбутковується фактично прийняте майно. Нестача або пошкодження вантажу відображається в приймальному акті. Листування щодо видачі (приймання) озброєння вважається закінченим після отримання підтвердження від одержувача, а в разі розбіжностей між записами в документах і фактичною наявністю - після відповідного рішення начальника, якому склад підпорядкований.
26. Про початок руху колони зі стрілецькою зброєю та боєприпасами, початок та закінчення видачі (приймання), здавання стрілецької зброї та боєприпасів начальник органу Держспецзв'язку повідомляє у довольчий орган службовим телефоном (територіальні підрозділи Держспецзв'язку - додатково до ДУПЗ Адміністрації Держспецзв'язку).
VІ. Переміщення озброєння з особовим складом
1. Переміщення озброєння і боєприпасів з особовим складом, який прямує в одиночному порядку:
1) у разі переміщення по службі військовослужбовців з одного органу Держспецзв'язку до іншого або звільнення все озброєння, що було видано їм для службового користування, за винятком нагородної зброї, здається за місцем його отримання на склад, а військовослужбовцям видається атестат (додаток 16). В атестаті записується: "Зброя не значиться".
Після закінчення навчальних закладів Держспецзв'язку та при звільненні в запас (відставку) атестат не виписується;
2) атестат виписується в одному примірнику, підписується начальником органу Держспецзв'язку та начальником органу забезпечення, засвідчується гербовою печаткою і видається військовослужбовцю, який вибуває, під підпис у журналі реєстрації облікових документів;
3) водночас з видачею атестата в картці обліку зазначаються номер і дата наказу, на підставі якого військовослужбовець переводиться до іншого органу Держспецзв'язку, та номер виданого йому атестата. Військовослужбовець, який вибуває, підтверджує цей факт особистим підписом у картці обліку отримання атестата;
4) картка обліку разом з першим примірником накладної на здавання озброєння військовослужбовця, який вибуває, за реєстром передається до підрозділу, відповідального за ведення бухгалтерського обліку. Після внесення відповідних змін картка обліку протягом 3-х робочих днів передається до органу забезпечення та підшивається до справи, про що робиться відмітка в журналі реєстрації облікових документів;
5) начальник органу забезпечення перевіряє повноту здавання озброєння, яке закріплене за військовослужбовцем, який вибуває, на склад.
Документи на відрядження (звільнення) військовослужбовцям, які вибувають з органу Держспецзв'язку, видаються тільки за наявності на обхідному листі підпису начальника органу забезпечення озброєнням.
Під час прибуття до місця нового призначення військовослужбовці подають атестат до органу забезпечення не пізніше ніж через три доби. Нагородна зброя, яка закріплена за ними, звіряється з даними атестата, після чого атестат реєструється в журналі реєстрації облікових документів і є підставою для врахування зброї, що надійшла, за книгою обліку озброєння, а також з карткою обліку, в якій військовослужбовець, що прибув, ставить свій підпис про наявність зброї, що числиться за ним. У разі потреби дозволяється нагородну зброю та боєприпаси до неї зберігати на складі органу Держспецзв'язку.
2. Переміщення озброєння з особовим складом, який прямує у складі підрозділу (команди):
1) у разі направлення у службове відрядження підрозділу (команди) одного органу Держспецзв'язку до іншого органу Держспецзв'язку (залежно від обставин) включені до нього військовослужбовці можуть за письмовим наказом Адміністрації Держспецзв'язку вибувати із закріпленою за ними зброєю. Про такий наказ начальник органу Держспецзв'язку, з якого відправляється підрозділ (команда), письмово повідомляє в довольчий орган із зазначенням повного переліку озброєння;
2) начальник (старший) підрозділу (команди), що вибуває, зобов'язаний:
здати на склад органу Держспецзв'язку в установленому порядку надлишкове і непридатне до використання озброєння й отримати озброєння, якого не вистачає;
особисто перевірити наявність і стан стрілецької зброї та боєприпасів, що залишилися у військовослужбовців підрозділу (команди), який вибуває;
скласти у двох примірниках витяг з книги обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння (далі - поіменний список), де кожна особа своїм підписом підтверджує правильність запису про закріплене за нею озброєння;
підготувати озброєння до перевезення згідно із вимогами, визначеними цією Інструкцією;
3) начальник органу забезпечення стосовно підрозділу (команди), який вибуває, зобов'язаний:
проконтролювати, щоб підрозділом (командою), який вибуває, було здано на склад все надлишкове, непридатне до використання озброєння;
перевірити, щоб всі прибутково-видаткові документи були правильно оформлені і обліковані. Звірити облік органу забезпечення з обліком підрозділу, з якого вибувають у службове відрядження військовослужбовці;
4) озброєння, що тимчасово вибуває з особовим складом підрозділу (команди) на збори, спортивні змагання, у службові відрядження за межі пункту постійної дислокації органу Держспецзв'язку або в інші органи Держспецзв'язку, з обліку не знімається. Вказане озброєння видається черговим органу Держспецзв'язку кожному військовослужбовцю під підпис у книзі обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння (додаток 17);
5) начальник (старший) підрозділу (команди), який вибуває, отримує підписаний начальником органу Держспецзв'язку і засвідчений гербовою печаткою поіменний список;
6) військовослужбовцю, що вибуває у службове відрядження зі зброєю, у документ про відрядження вноситься запис про її найменування, серію, номер та кількість боєприпасів. Запис засвідчується підписом особи, яка підписала документ про відрядження, та гербовою печаткою.
Зброя, що призначається для озброєння варти, записується у посвідчення про відрядження начальника варти;
7) передача озброєння з підрозділами (командами), які вибувають з одного органу Держспецзв'язку та включаються до складу іншого органу Держспецзв'язку, проводиться на підставі атестата на озброєння підрозділу (команди) (додаток 18) та приймально-здавальної відомості (додаток 19), що складається у трьох примірниках. Перший примірник відомості залишається в органі Держспецзв'язку, з якого вибувають підрозділи (команди), і є підставою для списання озброєння, яке знято з обліку органу Держспецзв'язку. Другий примірник відомості разом з атестатом та поіменним списком видається начальнику (старшому) підрозділу (команди), що вибуває, з підписом у журналі реєстрації облікових документів для передачі органу Держспецзв'язку, до якого вибуває підрозділ. Третій примірник надсилається в довольчий орган;
8) прибувши до місця призначення, начальник (старший) підрозділу (команди), начальник варти доповідають про своє прибуття та кількість озброєння. Зброя та боєприпаси, якщо вони не потрібні для виконання службових завдань, підлягають здаванню на зберігання черговому органу Держспецзв'язку;
9) за наказом начальника органу Держспецзв'язку начальник органу забезпечення приймає стрілецьке озброєння та боєприпаси від начальника (старшого) підрозділу (команди). Прийняті стрілецьке озброєння та боєприпаси на підставі атестата та приймально-здавальної відомості оприбутковуються за книгою обліку озброєння;
10) після повернення зі зборів, спортивних змагань, службового відрядження, варти або інших службово-бойових завдань зброю і боєприпаси повертають черговому органу Держспецзв'язку, під підпис у книзі обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння. Зброя приймається поштучно, за номерами і комплектністю.
VІІ. Зберігання озброєння
1. Загальні положення:
1) в органах Держспецзв'язку озброєння зберігається на складах, у чергового органу Держспецзв'язку та у вартах. Для зберігання озброєння виділяються та обладнуються відповідні місця (приміщення, кімнати, сховища);
2) усі місця для зберігання зброї та боєприпасів обладнуються сигналізацією (електрозвуковою, світловою та протипожежною), системами відеоспостереження та іншими технічними засобами охорони (далі - ТЗО) з резервними джерелами живлення, що забезпечують роботу ТЗО цілодобово та у випадках відключення промислової електромережі. Конструкція ТЗО повинна забезпечувати їх спрацювання з відповідними звуковим та світловим сигналами під час розкриття місць зберігання, а також у разі пошкодження проводки. Усі сигнальні пристрої (пульти) повинні мати добре видимі контрольні датчики їх робочого стану.
ТЗО повинні мати приховане виведення сигнальних пристроїв на пульт чергового органу Держспецзв'язку та/або начальника варти.
Справність ТЗО перевіряється щодня під час прийняття та здавання чергування, про що робиться запис черговим органу Держспецзв'язку у книзі прийняття та здавання чергування, а начальником варти - у постовій відомості;
3) відповідальною особою за обладнання місць зберігання озброєння, у тому числі і ТЗО, є начальник органу Держспецзв'язку. Контроль за правильною експлуатацією та справністю засобів сигналізації, якими обладнані місця зберігання озброєння, здійснює начальник органу забезпечення. У разі відсутності органу забезпечення озброєнням та прикріплення органу Держспецзв'язку для забезпечення озброєнням до інших органів Держспецзв'язку наказом начальника органу Держспецзв'язку призначається інша посадова особа, яка має відповідати за правильну експлуатацію та справність засобів сигналізації, якими обладнані місця зберігання озброєння;
4) посадові особи, які наказом начальника органу Держспецзв'язку призначаються відповідальними за облік, зберігання та видачу озброєння, а також ті, кому видається озброєння у користування, повинні знати правила поводження з цим озброєнням, його матеріальну частину, порядок зберігання, підготовки до використання та застосування.
2. Зберігання озброєння, яке видане зі складу для користування військовослужбовцям:
1) стрілецька зброя та боєприпаси тільки у чергового органу Держспецзв'язку та у вартах;
2) військо-хімічне та інженерне майно зберігається у шафах (станицях), що обладнуються полицями. Нижня полиця повинна розміщуватись на висоті не менше ніж 0,2 м від підлоги. На дверцятах шаф та біля кожної полиці прикріпляються ярлички з відповідними написами. Шафи замикаються на замок та скріплюються особистою металевою печаткою (далі - металева печатка) особи, відповідальної за зберігання озброєння;
3) прилади радіаційної та хімічної розвідки (далі - прилади) зберігаються у приміщеннях, що опалюються. Якщо прилади зберігаються без використання більше ніж 10 діб, джерело живлення з них вилучається.
Отримані зі складу прилади закріплюються за військовослужбовцями, про що робиться запис у відповідному розділі технічного формуляра із зазначенням звання і прізвища особи, відповідальної за експлуатацію приладу
Експлуатації підлягають тільки справні прилади. Військовослужбовці, які працюють з цими приладами, повинні запобігати попаданню в них бруду, пилу, вологи, прямих сонячних променів тощо, захищати їх від ударів та трясіння. Під час руху на автомобілях прилади слід тримати на колінах. Забороняється ставити їх на підлогу кузова;
4) з моменту видачі протигазів у користування отвір у дні протигазної коробки має бути відкритим. Гумова пробка зберігається біля протигаза. До сумки протигаза з лівого боку, в місці з'єднання лямки із сумкою, прикріплюється ярличок (розмір 30 х 50 мм), на якому зазначається серія і номер протигаза, прізвище та ініціали особи, за якою він закріплений.
Для кожного протигаза в шафі (ставниці) має бути окреме місце (гніздо). Сумки для протигазів укладають ярличками назовні, плечовий ремінь заправляють всередину. Захисні окуляри, що знаходяться у футлярі, зберігають разом з протигазом;
5) на індивідуальні засоби захисту шкіри наносяться розпізнавальні знаки. На сумки для зберігання (чохли) прикріплюються ярлички (розмір 30 х 50 мм) із зазначенням розміру індивідуального засобу, прізвища та ініціалів особи, за якою вони закріплені:
на чохол для плаща ОП-1М - між шпиньками із зовнішнього боку;
на чохол панчіх і рукавиць - на клапан чохла;
на сумку Л-1 - збоку нижче плечової лямки.
Рекомендованими розпізнавальними знаками для плащів ОП-1М, КЗП, костюмів Л-1 є зображення пагонів, що наносяться по довжині лівого рукава плаща (куртки) в області плеча;
6) після використання індивідуальні засоби захисту шкіри та протигази старанно протираються від пилу, бруду, вологи та просушуються у затінку. Зберігання зараженого або забрудненого майна забороняється;
7) шанцевий інструмент, який перебуває у користуванні, чиститься та змащується відразу після занять. Якщо інструмент не застосовується, то чищення його відбувається не рідше ніж один раз на місяць. Продукти корозії та пошкоджене пофарбування вилучаються за допомогою металевих щіток або наждачного паперу, змоченого у мінеральному маслі, захищені місця знежирюються ганчіркою, змоченою в уайт-спириті або бензині;
8) забороняється:
проводити роботи з озброєнням, що не передбачені нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами для використання у Держспецзв'язку;
переробляти озброєння, порушувати його конструкцію або деталі (змінювати форми прицільних прорізів, спилювати бойові пружини, курки тощо);
змащувати патрони;
застосовувати під час експлуатації озброєння приладдя та змащувально-обтиральні матеріали, не передбачені нормативно-технічними документами озброєння;
вирізати на держаках шанцевого інструменту будь-які написи.
3. Зберігання озброєння у чергового органу Держспецзв'язку та у вартах:
1) особиста зброя військовослужбовців і боєприпаси до неї, за необхідності інше озброєння, видане зі складу для забезпечення охорони об'єктів та майна Держспецзв'язку, зберігаються у чергового органу Держспецзв'язку в кімнаті для зберігання зброї, що обладнується у суміжному приміщенні з кімнатою чергового органу Держспецзв'язку або біля його кімнати. Розміри кімнати повинні забезпечувати вільний доступ до озброєння;
2) відповідальною особою за організацію збереження озброєння в кімнаті зберігання зброї є начальник органу забезпечення або інша посадова особа, призначена наказом начальника органу Держспецзв'язку.
Збереження, видавання (приймання) озброєння з кімнати (в кімнату) зберігання зброї покладається на чергового органу Держспецзв'язку, який щодня під час приймання чергування перевіряє наявність озброєння в кімнаті зберігання зброї, про що робить запис, який засвідчує власним підписом у книзі обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння.
Своєчасність проведення заходів щодо догляду за озброєнням (чищення та змащування) забезпечують начальники осіб, за якими закріплене озброєння;
3) кімната зберігання зброї повинна відповідати таким вимогам:
ізольована від інших приміщень, з капітальними стінами, міцним перекриттям на стелі та підлозі;
повинна бути обладнана двома дверима, що відчиняються всередину приміщення. Двері можуть бути дощаті однопільні, оббиті із зовнішнього боку листовою сталлю, із загином країв листа на торець дверей, обладнані надійними врізаними замками, або металеві ґратчасті, при цьому прути діаметром не менше ніж 10 мм зварюються на кожному перехрещенні, утворюючи чарунки розміром не більше ніж 50 х 60 мм;
віконні отвори ізсередини приміщення або між рамами мають бути обладнані такими самими сталевими ґратами;
двері обладнуються хвірткою-бар'єром. Двері запасного входу замикаються на один замок зсередини кімнати і опечатуються печаткою командира підрозділу. Якщо немає можливості зробити двоє дверей, вхід до кімнати зберігання зброї обладнується дверима з шириною дверного прорізу не менше ніж 1,5 м;
4) у разі відсутності можливості виділити окреме приміщення для обладнання кімнати для зберігання зброї металеві шафи (ставниці) зі зброєю та боєприпасами розміщуються безпосередньо в кімнаті чергового органу Держспецзв'язку. Місце, де знаходяться металеві шафи (ставниці), за можливості відокремлюються металевими ґратами з чарунками не більше ніж 100 x 100 мм і діаметром прута не менше ніж 10 мм, обладнані вхідними дверима. Вікна, двері, металеві шафи (ставниці) зі зброєю та боєприпасами обладнуються електрозвуковою сигналізацією. Двері мають бути постійно замкнені на замок та запечатані печаткою чергового органу Держспецзв'язку;
5) у кімнаті зберігання зброї вивішується дошка, на якій розміщуються такі документи:
інструкція про порядок видачі та обліку озброєння;
інструкція про заходи пожежної безпеки;
схема евакуації майна на випадок надзвичайних ситуацій;
зразки зліпків печаток осіб, призначених відповідальними особами;
витяги зі статей Кримінального кодексу України про відповідальність за втрату або крадіжку озброєння;
перелік посадових осіб, яким дозволено безперешкодний доступ до кімнати зберігання зброї (Голова Держспецзв'язку та його заступники, начальник органу Держспецзв'язку та його заступники, черговий і помічник чергового органу Держспецзв'язку та відповідальна особа органу Держспецзв'язку) свого органу;
схема розміщення майна у кімнаті.
Зазначені документи затверджуються начальником органу Держспецзв'язку.
Також вивішуються плакати, що визначають правила розбирання та збирання озброєння, що зберігається в кімнаті зберігання зброї;
6) у кімнаті зберігання зброї вивішується опис матеріальних засобів (додаток 20), до якого вноситься кількість шаф (ставниць), ящиків та іншого майна, що зберігаються у цій кімнаті. В описі вказуються їх інвентарні номери і печатка, якою вони запечатані. Опис візує начальник органу забезпечення або інша посадова особа, яка призначена наказом начальника органу Держспецзв'язку відповідальною за організацію зберігання озброєння в кімнаті зберігання зброї;
7) пістолети у кімнаті зберігання зброї зберігаються у металевих шафах, автомати - в ставницях. Шафи (ставниці) обладнуються арматурою з гніздами, зручною для укладання та виймання зброї, електрозвуковою сигналізацією. Вони мають бути у справному стані, надійно зачинятися, замикатися на замок і запечатуватися печаткою чергового органу Держспецзв'язку.
Для зберігання зброю укладають у гнізда так, щоб їх стволи перебували: пістолетів - у горизонтальному, автоматів - у вертикальному положенні. Зброя не повинна торкатися одна одної. Перед укладанням на зберігання магазини від'єднують від зброї, зброю розряджають, вивільнюють від патронів;
8) магазини, багнет-ножі автоматів, сумки для магазинів і чохли зберігаються в шафах (ставницях) разом зі зброєю. Багнет-ножі автоматів зберігаються у спеціальних гніздах або на гачках. Магазини зберігаються неспорядженими у спеціальних гніздах або на спеціальних рейках. Маслянки, заповнені мастилом, зберігаються на полицях. Приладдя до автомата зберігається у прикладах або спеціальних гніздах на полицях;
9) навчальна зброя зберігається в окремих шафах (ставницях). За відсутності окремих шаф (ставниць) дозволяється зберігати навчальну зброю разом з бойовою, при цьому місце її зберігання позначається написом "Навчальна зброя" і відокремлюється перегородкою. Навчальна зброя повинна мати спиляні бойки, наскрізний отвір у патроннику та повздовжній пропил стволу на 3/4 довжини ствола і тавро "УЧ", дерев'яні частини зброї мають бути пофарбовані в чорний колір;
10) спортивна зброя зберігається разом із бойовою. Місце її зберігання позначається написом "Спортивна зброя";
11) патрони до пістолетів укладаються в спеціально виготовлені колодки з отворами для патронів (далі - колодки) та зберігаються разом із пістолетами в металевих шафах. Колодки нумеруються згідно з відомістю закріплення зброї. Патрони до автоматів зберігаються окремо від автоматів та інших патронів у колодках (в особливих випадках за рішенням начальника органу Держспецзв'язку - у споряджених магазинах по 15-20 патронів, які щомісяця переспоряджуються), укладених у металеві шафи або ящики, що замикаються на замок та запечатуються печаткою чергового органу Держспецзв'язку.
У разі зберігання патронів до автоматів у споряджених магазинах магазини нумеруються фарбою, а облік переспоряджених магазинів ведеться у зошиті, який зберігається разом із патронами;
12) у разі збереження в кімнаті зберігання зброї великої кількості пістолетів (більше ніж 50 одиниць) патрони до пістолетів дозволяється зберігати у заводській укупорці в окремих металевих шафах або ящиках, що замикаються на замок та запечатуються особистою печаткою посадової особи, призначеної наказом начальника органу Держспецзв'язку.
Патрони для добового наряду у цьому випадку зберігаються в колодках в окремих ящиках або на окремій полиці в металевій шафі разом із пістолетами;
13) патрони для добового наряду мають бути одного виробника, партії та року виготовлення. Патрони з відбитками бійка або окисом на капсулях, із тріщинами та вдавленнями на гільзах або кулях, з кулями, що хитаються або випадають, негайно замінюються і здаються на склад із подальшим їх списанням у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах";
14) за рішенням начальника органу Держспецзв'язку боєприпаси та інше озброєння для підрозділів постійної готовності та підрозділу, призначеного для посилення об'єктів варти, можуть зберігатися в кімнаті зберігання зброї окремо від інших боєприпасів, у металевих ящиках, що замикаються на замки та запечатуються печаткою чергового органу Держспецзв'язку. З лицьового боку кожного ящика мають бути його номер і опис за підписом начальника органу забезпечення;
15) боєприпаси, призначені для навчальних стрільб, зберігаються окремо від стрілецької зброї та патронів бойового комплекту в металевих шафах або ящиках, що замикаються на замок та запечатуються печаткою чергового органу Держспецзв'язку. Патрони для навчальних стрільб зберігаються у заводській укупорці, яку без потреби відкривати забороняється;
16) на кожній шафі (ставниці, ящику), де зберігається озброєння, прикріплюється ярличок із зазначенням підрозділу, номера шафи (ставниці, ящика), звання, прізвища та ініціалів відповідальної особи і печатки, якою вона запечатується;
17) у кожній шафі (ставниці), де зберігається озброєння, на дверях ізсередини мають бути такі документи (додаток 21):
опис озброєння, що зберігається із зазначенням виду, кількості стрілецької зброї та боєприпасів, що в ній зберігаються;
відомість закріплення зброї за військовослужбовцями (номер місця, звання, прізвище та ініціали, вид, серія та номер зброї);
18) у шафах (ящиках) з боєприпасами мають бути тільки описи боєприпасів;
19) начальник органу забезпечення в день отримання (здавання) озброєння зі складу (на склад) має підписувати описи в шафах (ставницях, ящиках) і вносити зміни до них;
20) біля кожного гнізда шафи (ставниці) для стрілецької зброї прикріплюється ярличок із зазначенням порядкового номера згідно з відомістю закріплення зброї;
21) місця зберігання, чищення, порядок видачі і приймання озброєння визначаються наказом начальника органу Держспецзв'язку.
Для заряджання (розряджання) зброї обладнуються спеціальні місця з кулеуловлювачами: для пістолетів - біля кімнати зберігання зброї, для автоматів - біля вартового приміщення та в місцях практичної підготовки варти (вартовому містечку).
Біля кулеуловлювача розміщуються відповідні нормативно-технічні документи щодо заходів безпеки під час користування зброєю і боєприпасами та порядок заряджання (розряджання) відповідного зразка зброї;
22) озброєння, що зберігається у кімнаті для зберігання зброї, видається військовослужбовцям черговим органу Держспецзв'язку тільки на час несення служби з охорони об'єктів та майна Держспецзв'язку, проведення занять, змагань (тренувань), чищення з обов'язковим записом у книзі обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння, що особа, яка отримала озброєння, засвідчує власним підписом. У разі вибуття особи, яка отримала зброю у відрядження, у цій книзі також зазначаються номер посвідчення про відрядження;
23) стрілецька зброя та боєприпаси з кімнати зберігання зброї видаються черговим органу Держспецзв'язку тільки за письмовим дозволом начальника органу Держспецзв'язку (в якому зазначається прізвище одержувача, вид і номер зброї, кількість боєприпасів);
24) спортивна зброя видається за письмовим наказом начальника органу Держспецзв'язку, в якому визначаються:
старший спортивної команди - керівник стрільби;
склад спортивної команди;
начальник пункту боєпостачання;
дні та час проведення змагань (тренувань);
вид та кількість спортивної зброї.
Спортивна зброя видається старшому спортивної команди в дні, визначені письмовим наказом. Старший спортивної команди проставляє підпис за всю отриману на змагання (тренування) зброю;
25) боєприпаси на змагання (тренування) видаються зі складу органу Держспецзв'язку на кожен день стрільби в установленому порядку;
26) після закінчення несення служби з охорони об'єктів і майна Держспецзв'язку, чищення, занять стрілецька зброя та боєприпаси в цей день здаються до кімнати зберігання зброї. Черговий органу Держспецзв'язку зобов'язаний стежити за своєчасним поверненням виданої стрілецької зброї та боєприпасів і під час їх повернення перевіряти комплектність. У разі затримання здавання стрілецької зброї та боєприпасів негайно доповідати начальнику органу Держспецзв'язку для вжиття заходів.
За зволікання у поверненні виданої стрілецької зброї та боєприпасів особи, які винні у цьому, притягуються до відповідальності відповідно до вимог законодавства України;
27) за особливих обставин (пожежа, повінь і стихійне лихо, яке створює небезпеку для озброєння, за тривогою) озброєння дозволяється видавати за карткою-замінником (додаток 22) після отримання наказу від начальника органу Держспецзв'язку. Про надання та отримання наказу робиться відповідний запис у книзі обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння (зазначаються підстави, обмеження, час та прізвище посадової особи, яка надала дозвіл на видачу озброєння).
У цьому випадку особиста зброя та боєприпаси до неї видаються за карткою-замінником, яка залишається у чергового органу Держспецзв'язку, а інше озброєння видається із записом у книзі обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння, що особа, яка отримала озброєння, засвідчує власним підписом;
28) ключі від кімнати зберігання зброї, металевих шаф (ставниць, ящиків) із озброєнням зберігаються у чергового органу Держспецзв'язку. Черговому забороняється передавати ці ключі будь-кому.
У випадку виникнення непередбачених обставин після доповіді начальнику органу Держспецзв'язку та з його дозволу черговому дозволяється передавати ключі тільки своєму помічникові або особі, яка призначена наказом начальника органу Держспецзв'язку для заміни. Помічник або особа для заміни, якій передаються ключі, перевіряє озброєння у кімнаті зберігання зброї та вносить запис у книгу обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння, який засвідчує власним підписом.
Після повернення черговий перевіряє наявність озброєння та засвідчує прийняття озброєння підписом у зазначеній книзі;
29) другий комплект ключів від кімнати зберігання зброї, металевих шаф (ставниць, ящиків) з озброєнням зберігається в пеналі (тубусі), запечатаному особистою печаткою відповідальної за цю кімнату особи, в режимно-секретному підрозділі органу Держспецзв'язку у замкнутому сейфі та може бути виданий тільки з дозволу начальника органу Держспецзв'язку. У випадку втрати ключів старі замки негайно замінюються;
30) порядок зберігання зброї та боєприпасів, порядок їх видачі під час несення служби у вартах організовується відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 550-XIV. Відповідальною особою за зберігання озброєння у варті є начальник варти;
31) запас боєприпасів у вартовому приміщенні зберігається у заводській укупорці в металевому ящику, що закривається на замок і запечатується сургучевою особистою печаткою начальника штабу територіального підрозділу Держспецзв'язку, а за відсутності такої посади - іншою посадовою особою, призначеною наказом начальника територіального підрозділу Держспецзв'язку (далі - начальник штабу).
Про закладення (вилучення) боєприпасів складається акт (у двох примірниках) за підписами начальника штабу, начальника органу забезпечення, чергового органу Держспецзв'язку та начальника варти. Закладені боєприпаси обліковуються за книгою обліку запасу боєприпасів варти (додаток 23), що разом з одним примірником акта закладання (вилучення) зберігається в цьому самому ящику.
Ящик із запасом боєприпасів вносять до опису майна, що знаходиться у кімнаті начальника варти.
Ключі від ящика із запасом боєприпасів у пеналі, запечатаному особистою печаткою начальника штабу, та зразок зліпка з печатки зберігаються у начальника варти у сейфі (шухляді стола, яка замикається на ключ). Передавати ключі іншим особам забороняється. Запасні ключі зберігаються в режимно-секретному підрозділі органу Держспецзв'язку в пеналі, запечатаному особистою печаткою начальника штабу. Порядок видачі боєприпасів визначається в інструкції начальника варти;
32) наявність і стан запасу боєприпасів, що постійно зберігаються у вартовому приміщенні, перевіряються не рідше ніж один раз на місяць начальником штабу, про що ним вноситься запис у книгу обліку запасу боєприпасів варти і в постову відомість. Іншими посадовими особами наявність і стан запасу боєприпасів перевіряється тільки в присутності начальника штабу;
33) під час прямування варт (команд) залізничним транспортом у пасажирських вагонах зброя та боєприпаси варти (команди) протягом поїздки зберігаються в металевому замкненому та запечатаному печаткою начальника варти (старшого команди) ящику під однією з нижніх полиць купе та під охороною не менше ніж дві особи зі складу варти (команди). Усі військовослужбовці варти (команди) розміщуються в одному вагоні. Для них виділяється окреме купе або два нижні місця для охорони ящиків, у яких зберігаються зброя та боєприпаси;
34) під час прямування варт у вантажному вагоні боєприпаси зберігаються у вартових, а зброя розміщується у віддаленому від дверей і груби місці у ставниці або металевому ящику, який обладнується засувом і закривається на замок. Вікна (люки) і стеля вагона повинні бути під постійною охороною вартового;
35) у разі втрати зброї на шляху прямування начальник варти (старший команди) зобов'язаний негайно доповісти про це начальнику органу Держспецзв'язку, начальнику уповноваженого підрозділу Міністерства внутрішніх справ України.
4. Сховища складу озброєння, їх обладнання, утримання та охорона:
1) сховища для зберігання стрілецької зброї, боєприпасів та іншого небезпечного майна за своєю конструкцією і характером обладнання мають відповідати таким вимогам:
забезпечувати захист озброєння та боєприпасів від атмосферних опадів, пилу, піску, сонячної радіації та їх надійне збереження;
бути зручними для спостерігання за озброєнням і боєприпасами, для виконання робіт з їх обслуговування;
забезпечувати швидкість і зручність завезення і вивезення озброєння та боєприпасів;
мати цегляні (кам'яні, шлакобетонні, з бетонних плит) стіни;
між стінами і стелею не повинно бути проміжків;
фундамент сховищ і вимощення з твердим покриттям мають унеможливлювати підкоп;
бути відгородженими від інших складських приміщень капітальними стінами або стінами, армованими металевими ґратами, обладнаними протипроломною сигналізацією, і мати окремий вихід;
мати капітальну підлогу і фронтони, що унеможливлюють проникнення через них людей усередину приміщення;
дерев'яні конструкції сховищ мають бути вкриті вогнезахисною сполукою або пофарбовані вогнестійкою фарбою;
мати металеві двері і дверну коробку, а також другі ґратчасті двері з чарунками розміром 150 х 150 мм та діаметром прута не менше ніж 10 мм; двері мають зачинятися на два надійні замки та опечатуватися особистою печаткою начальника складу;
2) при проектуванні і будівництві нові сховища для зберігання боєприпасів, вибухових речовин та засобів підривання мають бути віддалені від житлових та господарських споруд на відстань не менше ніж 200 м, від залізничних шляхів, ліній електропередач, фабрик і заводів, стрільбищ і полігонів - на відстань не менше ніж 500 м, причому директриса стрільбища має проходити осторонь від кордонів сховищ. Відстань від сховищ з боєприпасами, вибуховими речовинами та засобами підриву до складів пально-мастильних матеріалів, автопарків і парків машин, ремонтних майстерень, лазень і котелень має бути не менше ніж 300 м. Не допускається проведення через складські приміщення ліній інженерних комунікацій;
3) у разі наявності раніше побудованих складів з боєприпасами відстань від них до житлових і господарських будівель (за винятком складів з пальним, стоянок цистерн з пальним, парку, ремонтної майстерні та котелень) може бути скорочена до 100 м, у цьому випадку труби ближніх будівель з пічним опаленням обладнуються іскроуловлювачами;
4) сховища повинні мати мінімальну кількість вікон (рами їх не повинні відчинятися), у прорізах яких обладнуються металеві ґрати з чарунками 150 х 150 мм і діаметром прута не менше ніж 10 мм, а також металеві сітки з чарунками не більше ніж 50 х 50 мм і дротом завтовшки не менше ніж 2,5 мм. Скло вікон повинно бути зафарбоване;
5) конструкція дверей сховищ має унеможливлювати їх зняття з петель у зачиненому стані. Кінці болтів, які закріплюють завіси, мають бути розклепані з внутрішнього боку або приварені до гайок. Внутрішні стулки двостулкових дверей, у тому числі ґратчастих дверей, зверху і знизу мають зачинятися на гачки. Зовнішні двері сховищ зачиняються та запечатуються печаткою начальника складу та начальника варти. Ключі від складу зберігаються в опечатаному пеналі у начальника варти;
6) стіни, стелі, двері, вікна, вентиляційні отвори блокуються електромеханічними датчиками сигналізації з внутрішнього боку. Із зовнішнього боку вікна і двері мають блокуватися променевими датчиками виявлення. Сигнали від усіх датчиків сховищ і забороненої зони виводяться до начальника варти. Порушення блокування сховищ має супроводжуватися світлозвуковим сигналом на об'єкті, що охороняється;
7) сховища обладнуються стелажами, шафами та піддонами. Для швидкого знаходження потрібних предметів озброєння та боєприпасів стелажі, шафи, полиці у сховищах нумеруються. Нумерація місць зберігання позначається в картках обліку;
8) у сховищах з електричним освітленням для вмикання та вимикання струму обладнуються зовнішні рубильники. Електропроводка має бути справною. Рубильники обладнуються із зовнішнього боку складу біля вхідних дверей у металевих шафах, які замикаються на замки та опечатуються начальником складу. На випадок відключення електроенергії центральної електромережі склади обладнуються автономним електроживленням для забезпечення працездатності охоронної сигналізації;
9) у сховищах з боєприпасами, вибуховими речовинами, засобами підривання, мастильними матеріалами допускається тільки низьковольтне електричне освітлення напругою не більше ніж 36 В із живленням від акумуляторних батарей або через понижуючий трансформатор від мережі освітлення периметра;
10) у сховищах має бути природна або штучна вентиляція. Провітрювання сховищ проводиться в суху погоду при швидкості вітру не більше ніж 5 м/с і при відносній вологості повітря не більше ніж 60 %. Напівпідземні та підземні сховища обладнуються штучною вентиляцією. В опалюваних сховищах опалення має бути центральним;
11) біля входу на склад (сховище) обладнується робоче місце начальника складу та огороджується майданчик для осіб, які прибули на склад. Між огорожею майданчика і штабелем (ящиками, ставницями) зі зброєю та боєприпасами має бути прохід не менше ніж 1 м;
12) на робочому місці начальника складу повинні бути такі обладнання, документація та прилади:
табурет (стілець) і тумбочка (стіл) з ящиком для зберігання облікових документів, який замикається;
переносна драбина з майданчиком для зняття та укладання ящиків верхніх рядів;
робочий інструмент, інвентар для прибирання приміщень, електричний ліхтар;
засоби пожежогасіння, телефонний апарат із виходом на комутатор органу Держспецзв'язку;
картки обліку;
книга номерного обліку озброєння (додаток 24);
книга відвідувань та обліку робіт у сховищах (додаток 25);
книга видачі озброєння у тимчасове користування (додаток 26);
книга перевірки наявності, обліку і стану озброєння;
відомість обліку витрати боєприпасів на навчальні стрільби;
журнал інструктажу особового складу щодо дотримання заходів безпеки;
журнал реєстрації температури та вологості повітря;
вимірювальні прилади: гігрометр, термометр;
13) на дошці документації начальника складу розміщуються такі документи:
паспорт складу (на кожне сховище, а якщо в одній будівлі розміщено декілька сховищ, то на будівлю загалом);
інструкція начальника складу;
опис обладнання, інвентарю та інструменту, наявного на складі;
інструкція з техніки безпеки під час роботи на складі;
інструкція щодо заходів пожежної безпеки;
інструкція щодо перевірки охоронної сигналізації;
виписка з наказу начальника органу Держспецзв'язку про допуск особового складу до робіт на складі;
схема розміщення та евакуації озброєння на складі;
інструкція про порядок провітрювання.
Зазначені інструкції та схеми розробляються начальником органу забезпечення і затверджуються начальником органу Держспецзв'язку;
14) картки та книги обліку зберігаються в ящику, який замикається та опечатується печаткою начальника складу, ключ від ящика після закінчення робочого дня здається разом із ключами від сховищ;
15) кожне сховище закріплюється за начальником складу, який відповідає за правильне його утримання;
16) категорично забороняється видавати допуски на відкриття сховищ зі зброєю та боєприпасами начальнику органу забезпечення та іншим особам, крім начальників складів, які відповідають за ці сховища. У разі хвороби начальника складу цей склад відчиняє комісія на підставі наказу начальника органу Держспецзв'язку зі складанням відповідного акта;
17) кількість осіб, які допускаються до робіт у сховищі з озброєнням, має бути обмеженою. Особи, які залучаються для роботи у сховищі з озброєнням та його охорони, призначаються наказом начальника органу Держспецзв'язку один раз на рік після перевірки їх морально-ділових якостей атестаційною комісією органу Держспецзв'язку та погодженням зі Службою безпеки України;
18) забороняється призначати для робіт у сховищах з озброєнням осіб, які залучаються до їх охорони;
19) для проведення робіт зі зброєю та боєприпасами призначаються найбільш дисципліновані військовослужбовці, які не мають дисциплінарних стягнень. Перед роботою у сховищі ці особи повинні бути проінструктовані начальником складу;
20) роботи у сховищах з озброєнням виконуються за розпорядженням начальника органу забезпечення і під наглядом начальника складу. Вихід зі сховищ осіб, які там працюють, дозволяється начальником складу. Двері сховищ після закінчення робіт, а також у перервах замикаються та опечатуються. Замикати двері сховищ на замки зсередини не дозволяється;
21) прибирання робочих місць у сховищах проводиться щодня після закінчення роботи. Використані папір, мотлох, ганчір'я прибирають. З цією метою не ближче ніж за 15 м біля сховища установлюється металевий ящик із кришкою, до якого вони складаються, а потім у міру накопичення проводиться їх утилізація згідно із законодавством;
22) усі роботи у сховищах проводяться вдень. У разі необхідності проведення робіт у темний час доби і відсутності електричного освітлення (у сховищах з боєприпасами, вибуховими речовинами і засобами підривання) використовуються акумуляторні ліхтарі;
23) у сховищах із засобами підривання, вибуховими речовинами і вогнесумішами роботи проводяться тільки з омідненим інструментом;
24) курити всередині сховищ, а також на території складу з озброєнням категорично забороняється. Входити на територію складу із сірниками, запальничками та приладдям для куріння забороняється. У всіх місцях, де куріння заборонено, мають бути вивішені попереджувальні написи "Не курити". Перед входом на територію складу обладнується скринька для здавання курильних і запалювальних засобів;
25) усі сховища з озброєнням і боєприпасами мають утримуватися в справному стані. На час капітального або поточного ремонту сховища озброєння та боєприпаси з нього необхідно перемістити в інше приміщення, що відповідає вимогам цієї Інструкції. Ремонт в сховищах проводиться у присутності начальника складу. Особи, які проводять ремонтні роботи, повинні бути ознайомлені з правилами техніки безпеки і протипожежної безпеки. Усі підготовчі роботи з будівельними матеріалами (розпилювання, стругання) проводяться поза сховищем;
26) озброєння залежно від вимог, що ставляться до його зберігання, має утримуватися в опалюваних або неопалюваних сховищах. В опалюваних сховищах протягом усього року має підтримуватися температура повітря в межах від +5 до +30 -оС, а відносна вологість повітря - не вище ніж 70 %. Добовий перепад температур не повинен перевищувати 5 -оС;
27) сховища з отруйними технічними рідинами повинні бути неопалювальними, а самі рідини зберігатися в металевих бочках. Ці сховища повинні охоронятися, а двері надійно зачинятися та опечатуватися (опломбовуватися);
28) сховища для мастильних матеріалів і хімічних речовин мають бути сухими і знаходитися на відстані не ближче ніж 20 м від сусідніх будівель. Дозволяється використовувати напівпідвальні й підвальні приміщення, що мають перекриття з вогнетривких матеріалів;
29) на горищах сховищ не допускається зберігання легкозаймистих матеріалів і порожньої укупорки. Усі горища сховищ мають бути вільними, а двері, що ведуть до них, постійно замкнуті на замок та опечатані печаткою начальника складу;
30) сховища для зберігання засобів радіаційного, хімічного, бактеріологічного захисту та інженерного озброєння повинні мати обмежений доступ світла;
31) усі сховища, навіси, майданчики з боєприпасами обладнуються блискавкозахисними пристроями та іншими інженерними системами, що забезпечують їх пожежо- та вибухобезпечність;
32) сховища, що розташовані на огородженій території парків органів Держспецзв'язку, огороджуються додатковим огородженням з колючого дроту заввишки не менше ніж 2 м, а відстань між дротами - не більше ніж 15 см;
33) сховища, що розташовані за межами території органу Держспецзв'язку, обгороджують зовнішньою і внутрішньою огорожею. Відстань між цими огорожами визначають залежно від місцевих умов, вона може бути більше ніж 10 м, огорожа - заввишки не менше ніж 2 м, а відстань між дротинами- не більше ніж 15 см.
Технічні засоби охорони встановлюють між внутрішньою та зовнішньою огорожами з урахуванням місцевих умов і технічних характеристик апаратури.
Для зручності спостереження за підступами до сховища в проміжках між огорожами встановлюють спостережні вишки.
У нічний час підступи до сховищ повинні бути освітлені з усіх боків;
34) навколо кожного сховища на відстані 20 м від нього прибирається мох, опале листя та хвоя. Трава навколо сховища на відстані 2 м виполюється, а на решті частини території складу скошується та одразу прибирається за її межі.
У зимовий період під'їзди до сховищ, підходи до дверей та проходи уздовж усіх стін сховищ завширшки не менше ніж 1 м щодня очищаються від снігу. Весною перед початком танення снігу, а також після великого снігопаду дахи очищуються від снігу;
35) сховища зі зброєю та боєприпасами обладнуються системою відеоспостереження з виведенням сигналу до приміщення начальника варти з можливістю реєстрації та зберігання інформації протягом місяця;
36) на кожному зовнішньому посту безпосередньо біля сховищ мають бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, відра та інвентар (лопати, сокири, ломи, гаки). Сховища забезпечуються протипожежним інвентарем згідно з вимогами чинного законодавства;
37) шляхи під'їзду до сховищ обладнуються так, щоб забезпечити безперешкодний рух машин. Біля кожних дверей обладнується майданчик. Вантажні та розвантажувальні роботи, а також переміщення вантажів на території складу і всередині сховищ проводяться із застосуванням засобів механізації, якими обладнується склад. Забороняється захаращувати проходи на складі та під'їзні шляхи до нього;
38) охорона та оборона, а також протипожежна охорона сховищ зі зброєю та боєприпасами організовуються відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 550-XIV.
5. Загальний порядок зберігання озброєння на складах:
1) зберігання озброєння передбачає дотримання:
необхідних умов зберігання (температури, відносної вологості);
правил розміщення, установлення та укладання (інтервали, відстані, розвантаження механізмів, підвіска коліс);
правил спільного зберігання та Правил пожежної безпеки в Україні;
2) усе озброєння, що зберігається у сховищах, має бути укомплектовано ЗІП, забезпечено справною штатною укупоркою. Придатна вільна укупорка зберігається під навісами, укрита від проникання атмосферних опадів. У разі наявності вільної складської площі дозволяється зберігати укупорку від зброї у сховищах. Непридатна укупорка списується за актом, який затверджується начальником органу Держспецзв'язку, а та, що потребує ремонту, відновлюється силами особового складу органу Держспецзв'язку;
