3) озброєння у сховищах укладається з урахуванням правил спільного зберігання, площі та кубатури приміщень, природного освітлення та вентиляції, зручності завантаження і розвантаження, можливості проведення робіт із технічного обслуговування, а також міцності підлог та укупорки;
4) фактичне навантаження на підлогу не повинно перевищувати дозволеної норми, яка вказана в паспорті цього сховища. Для забезпечення вентиляції у сховищах між верхньою поверхнею штабеля та стелею має бути повітряний простір не менше ніж 0,6 м, відстань від джерела тепла і вікон - не менше ніж 1 м;
5) озброєння у сховищах розміщується партіями і за категоріями, а також з урахуванням видів озброєння і правил спільного зберігання. За партію слід уважати озброєння, що відповідає таким вимогам:
однаковий тип (марка, зразок);
виготовлені, відремонтовані в одному році;
надійшли на склад протягом одного року;
зберігаються в однакових умовах;
6) усе озброєння розміщується штабелями, ставиться на піддони з товщиною бруса у поперечнику не менше ніж 10 х 10 см (9 х 12 см). У разі обладнання сховищ стелажами та ставницями відстань між підлогою та нижньою полицею стелажа або ставниці має бути 20-25 см. Для стійкості штабелів у середині або між трьома - п'ятьма рядами ящиків укладаються дерев'яні піддони (рейки) завтовшки 3-5 см. Піддони (рейки) розміщуються з урахуванням можливої циркуляції повітря під штабелями і між рядами ящиків.
У кожного місця зберігання (стелажа, ставниці, штабеля) має бути вивішений стелажний (штабельний) ярлик (додаток 27).
Щоб відокремити в штабелі одну партію від іншої, між ними залишається відстань 5-10 см. Межі штабелів позначаються стрілками, які прикріплюються до ящика на висоті 1,5 м від підлоги сховища;
7) ящики з озброєнням укладаються в штабелі на стелажі кришками догори, маркуванням до проходу. Неповні ящики укладаються у верхніх рядах штабелів і на кожному такому ящику має бути напис про кількість виробів, що знаходяться в ньому. Залишати і розміщувати озброєння в проходах сховищ категорично забороняється;
8) у сховищах при розміщенні озброєння залишаються проходи:
робочі - навпроти кожних дверей та один у центрі сховища або уздовж стін (основний прохід) - завширшки 1,25-1,5 м (якщо ящики з виробами завдовжки більше ніж 1 м, то ширину робочих проходів дозволяється збільшувати до 2 м, а за необхідності - до 3 м);
оглядові - уздовж решти стін завширшки 0,6-0,7 м.
Проходи на підлозі позначаються обмежувальними лініями завширшки 80 мм, що нанесені білою фарбою;
9) озброєння непорушного запасу зберігається окремо (в окремих приміщеннях) від озброєння поточного забезпечення. Якщо окремих сховищ для озброєння непорушного запасу немає, то дозволяється розміщувати їх у сховищах поточного забезпечення. У цьому разі озброєння непорушного запасу має бути відокремлене від озброєння поточного забезпечення глухими перегородками та дверима, що замикаються на замок і опечатуються, суміжні стіни армуються.
6. Зберігання стрілецької зброї на складах:
1) стрілецька зброя зберігається комплектно з належним ЗІП і формулярами у штатній укупорці, укладеній в штабелі. Ящики зі зброєю повинні бути обтягнуті дротом та опломбовані (опечатані);
2) у штабелі та на стелажі ящики зі стрілецькою зброєю розташовуються кришками догори, замками в бік проходу. У кожний ящик вкладається пакувальний аркуш, який завіряється підписом особи, яка робила пакування. На зворотному боці пакувального аркуша посадовими особами (головою комісії) робиться відмітка про дату перевірки та кількість зброї в ящику на момент перевірки з підписом особи, яка перевіряла. Неповні ящики розміщуються у верхніх рядах штабелів. На лицьовому боці вивішується ярличок розміром 148 х 105 мм із написом "Неповний ___ шт. Відповідальний за зберігання _________________". Напис завіряється підписом особи, відповідальної за зберігання;
3) кришки ящиків зі стрілецькою зброєю з трьох боків додатково закріплюються 4-8 шурупами;
4) спорядження до стрілецької зброї (ремені, сумки, чохли) зберігається укладеним пачками на стелажах окремо від зброї.
Спорядження, що надійшло в комплекті зі зброєю в штатній укупорці, опечатаній пломбами заводу-виробника (ремонтного підприємства), із укупорки не вилучається і зберігається разом зі зброєю;
5) ЗІП, що становлять комплект зброї, зберігаються в укупорці або гніздах прикладів;
6) снайперські гвинтівки зберігаються в штатній укупорці з надягнутими на оптичні приціли ковпачками, під якими прокладається пергаментний папір. Ковпачки знімаються тільки перед оглядом і чищенням прицілу. Снайперські гвинтівки з оптичними прицілами дозволяється зберігати в неопалюваних сховищах;
7) нічні приціли повинні зберігатися в опалюваних приміщеннях сховищ;
8) при закладанні стрілецької зброї на зберігання:
рухомі системи стрілецької зброї і затвори встановлюються у крайнє переднє положення;
стрілецька зброя ставиться на запобіжник, курки та ударники спускаються з бойового взводу;
затвори гвинтівок малого калібру (типів ТОЗ-8, ТОЗ-12, СМ-1/2, МЦ-12 тощо) повинні перебувати в задньому крайньому положенні;
запобіжні щитки замикаються;
сошки, що складені по-похідному, закріплюються пружинними застібками;
комплектні запасні стволи зберігаються з накрученими полум'ягасниками без чохлів у тій самій укупорці;
магазини і коробки для патронних стрічок від зброї відокремлюються і зберігаються в тій самій упаковці або окремій укупорці;
хомутики прицільних планок установлюються в положення, що дозволяє опустити прицільні планки на прицільні колодки з метою максимального розвантаження пружини прицільної планки;
9) пістолети та револьвери повинні зберігатися вкладеними в гнізда арматури в металевих шафах, що замикаються на замок і опечатуються начальником складу (для пістолетів і револьверів поточного зберігання), і в штатній укупорці (у разі довготривалого зберігання). Шафи з пістолетами та револьверами оснащуються електрозвуковою сигналізацією з прихованим виведенням сигнальних пристроїв до начальника варти незалежно від загальної охоронної сигналізації складу. Ключі від замків зберігаються у начальника складу, який після закінчення робочого дня здає їх на зберігання черговому органу Держспецзв'язку або начальнику варти в опечатаному тубусі. У металевій шафі вивішується опис із зазначенням кількості і номерів зброї;
10) пістолети зберігаються поставленими на запобіжник зі спущеними курками. Магазини з рукояток не виймаються, а запасні зберігаються прив'язаними до пістолетів. Кобури до пістолетів і револьверів зберігаються на стелажах;
11) запасні частини до стрілецької зброї зберігаються добре змащеними та укладеними за номенклатурою в спеціально обладнаних шафах. На полицях шафи укладаються стелажні ярлики із зазначенням найменування та кількості запасних частин;
12) вимірювальний інструмент (калібри, прилади) змащується, обгортається пергаментним папером і зберігається у футлярах (пеналах) у спеціально обладнаній для цього шафі.
7. Зберігання боєприпасів на складах:
1) боєприпаси мають зберігатися в окремих критих неопалюваних сховищах наземного, напівпідземного або підземного типів і обов'язково окремо від усіх видів матеріальних засобів;
2) усі боєприпаси, якими забезпечуються органи Держспецзв'язку, поділяються на бойові, холості та навчальні.
До бойових належать патрони до стрілецької зброї, ручні гранати та піротехнічні засоби (далі - ПТЗ), призначені для бойового використання.
До холостих належать боєприпаси, призначені для імітації бойової стрільби.
До навчальних боєприпасів належать боєприпаси, що не мають у своєму складі пороху, вибухових та інших бойових речовин або елементів (замість них ставляться імітатори) і призначені для навчання військовослужбовців прийомам заряджання, пуску та вивчення улаштування;
3) навчальні боєприпаси на складі повинні зберігатися окремо від бойових та холостих боєприпасів. Холості боєприпаси зберігаються в окремих штабелях за номенклатурами;
4) ПТЗ усіх видів (сигнальні та освітлювальні патрони, наземні сигнали, імітаційні патрони, електровибухові пакети, димові пакети та вироби з димового пороху тощо) зберігаються в окремих вогнестійких сховищах малої місткості. За відсутності таких сховищ дозволяється зазначені ПТЗ зберігати в погребах, викопаних у сухому ґрунті. Сховища або погрібки для ПТЗ і димового пороху повинні розташовуватись на відстані не менше ніж 50 м від ближніх сховищ. ПТЗ зберігаються обов'язково в герметичній укупорці та особливо ретельно оберігаються від вологості;
5) при зберіганні боєприпасів необхідно керуватися вимогами до спільного зберігання боєприпасів та вибухових речовин (додаток 28);
6) дозволяється зберігати ПТЗ не більше ніж 500 шт. та вибухових пакетів до 200 шт. разом з патронами до стрілецької зброї та ручними гранатами;
7) маса вибухової речовини в чистому вигляді, яку можна зберігати з іншими видами боєприпасів, не повинна перевищувати 200 кг;
8) електрозапальники, електродетонатори та капсуль-детонатори зберігати в одному сховищі з вибуховими речовинами в чистому вигляді та імітаційними патронами забороняється;
9) небезпечні в поводженні боєприпаси зберігаються окремо від інших та знищуються після затвердження акта на їх переведення до третьої категорії на підставі письмового дозволу (розпорядження) Голови Держспецзв'язку з дотриманням заходів безпеки;
10) боєприпаси при зберіганні необхідно розміщувати так, щоб можна було контролювати їх технічний стан, а також вести облік, приймання і видачу. Ящики з боєприпасами укладаються в штабелі так, щоб маркування було повернуто в бік проходу. Ящики з неповною кількістю пострілів, гранат зберігаються у верхньому ряду штабеля, з лицьового боку ящиків закріплюються ярлички розміром 148 х 105 мм із написом "Неповний ___ шт. Відповідальний за зберігання ___________". Усі дані засвідчуються підписом начальника складу. У кожний неповний ящик з боєприпасами, а також у ящики, де порушено або немає заводської ошиновки, закладається пакувальний аркуш, до якого вносяться відповідні записи, викладені в поясненні до нього;
11) висота штабелів із боєприпасами, враховуючи висоту піддона, не повинна перевищувати допустимої висоти для цього виду боєприпасів (додаток 29), а також допустимого навантаження на квадратний метр підлоги сховища;
12) штабелі з боєприпасами укладаються так, щоб вони були стійкими; при цьому штабелі висотою більше ніж 1,5 м можуть закріплюватися рейками на половині висоти або у двох місцях - на 1/3 і 2/3 висоти штабеля;
13) штабелі з боєприпасами у сховищі нумеруються. Номери виготовляються із цупкого картону та вивішуються на штабелях з боку проходів. Стелажні (штабельні) ярлики виставляються на видних місцях з боку проходів на одному рівні. Прибивати цвяхами штабельні номери та ярлики до ящиків з боєприпасами забороняється;
14) ПТЗ, патрони до стрілецької зброї та ручні гранати укладаються в штабелі за зразками, калібрами та дією, розподіляються за партіями, заводами-виробниками і роками виготовлення;
15) ручні гранати зберігаються без установлених запалів, вічко гранати повинно бути закрито холостою пробкою. Запали зберігаються в герметичній укупорці в ящиках разом із гранатами. Ящики з ручними гранатами повинні бути опломбовані (опечатані) з усіх боків. Зберігання ручних гранат і пострілів (за можливості) організовується окремо від інших видів боєприпасів (відгороджуються металевою сіткою або ґратами), двері закриваються на замок і опечатуються печаткою начальника складу;
16) зберігання непридатних пострілів, гранат, патронів в одному штабелі з придатними категорично забороняється. Такі боєприпаси зберігаються в окремих штабелях, на яких вивішуються таблички розміром 148 х 105 мм з написом "Заборонені" або "Непридатні";
17) боєприпаси зберігаються в штатній укупорці. Маркування на укупорці має бути чітким і відповідати даним на укладені в неї боєприпаси. Маркування на ящиках (цинках), яке витерлося, повинно відновлюватися;
18) герметична укупорка патронів до стрілецької зброї, запалів до ручних гранат, ПТЗ розкривається тільки за необхідності і тільки за відсутності цих видів боєприпасів у негерметичній укупорці;
19) патрони до стрілецької зброї, запали ручних гранат, у тому числі імітаційні, які знаходяться розсипом, повинні зберігатися в металевих шафах, що замикаються на замок і опечатуються начальником складу. Шафи оснащуються електрозвуковою сигналізацією з прихованим виведенням сигнальних пристроїв до начальника варти незалежно від загальної охоронної сигналізації складу. У цинки, банки з вказаними боєприпасами вкладаються ярлички із зазначенням кількості боєприпасів, дати їх перерахування та особистим підписом відповідальної особи;
20) стріляні гільзи зберігаються в окремому приміщенні складу озброєння (металевому контейнері, ящику). У разі приймання на склад стріляних гільз патронів стрілецької зброї проводиться уважна їх перевірка з метою недопущення наявності між ними бойових патронів;
21) начальник складу відповідає за правильне здання стріляних гільз у металобрухт.
VІІІ. Облік витрат боєприпасів на навчальні стрільби та при несенні служби
1. Витрата боєприпасів на навчальні стрільби органу Держспецзв'язку планується на звітний рік згідно з розрахунком-заявкою, що складається органом Держспецзв'язку на підставі норм витрати боєприпасів на навчальні стрільби в Держспецзв'язку. Розрахунок-заявка складається начальником органу забезпечення та затверджується начальником органу Держспецзв'язку і подається в довольчий орган.
Для обліку витрат боєприпасів на навчальні стрільби в органі Держспецзв'язку на кожне найменування боєприпасів заводиться окрема картка обліку витрат боєприпасів на навчальні стрільби (додаток 30).
2. На навчальні стрільби у першу чергу витрачаються боєприпаси в негерметичній укупорці, раніше виготовлені, дрібних партій та із числа боєприпасів, що використовувалися для несення служби.
3. Видача боєприпасів на навчальні стрільби підрозділам, які дислоковані в одному пункті з органом забезпечення, проводиться на кожну стрільбу, а окремо дислокованим підрозділам - на півроку за умови надання ними звітів про витрачені боєприпаси, одержані раніше. Боєприпаси, які видані в окремо дислокований підрозділ на навчальні стрільби, оприбутковуються за книгою обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння.
4. Для забезпечення військовослужбовців боєприпасами під час проведення навчальних стрільб наказом начальника органу Держспецзв'язку начальниками пунктів бойового постачання (далі - НПБП) призначаються посадові особи, з якими начальник органу Держспецзв'язку або його заступник організовує заняття, наприкінці яких вони складають заліки. Військовослужбовці, які не склали залік, до виконання обов'язків НПБП не допускаються. Забороняється призначати НПБП начальника складу та інших осіб, на яких покладено функції обліку і зберігання боєприпасів.
5. Боєприпаси зі складу органу Держспецзв'язку на стрільби видаються за відомістю обліку витрат боєприпасів на навчальні стрільби (додаток 31 ) тільки на підставі заявки на видачу боєприпасів для проведення навчальних стрільб, у якій зазначено кількість боєприпасів, що дозволяється видати, номер і дату наказу органу Держспецзв'язку про проведення стрільб.
Видача боєприпасів на навчальні стрільби органам Держспецзв'язку, які прикріплені на забезпечення озброєнням до інших органів Держспецзв'язку, проводиться на підставі заявок, підписаних начальниками інших органів Держспецзв'язку і засвідчених гербовою печаткою цього органу Держспецзв'язку, з обов'язковим поданням витягу з наказу про проведення стрільб.
6. Начальник складу видає боєприпаси на навчальні стрільби НПБП, призначеному наказом начальника органу Держспецзв'язку, що НПБП засвідчує особистим підписом у відомості обліку витрати боєприпасів на навчальні стрільби.
7. Отримані НПБП патрони до стрілецької зброї, імітаційні, освітлювальні та спеціальні засоби, якщо порушена їх штатна укупорка, повинні переноситися (перевозитися) на стрільбище в спеціально обладнаному металевому ящику або ящику, обшитому металом, який замикається на замок і опечатується особистою металевою печаткою НПБП.
8. Водночас із видачею боєприпасів НПБП видаються два бланки роздавально-здавальних відомостей на кожний вид боєприпасів із зазначенням на них дати видачі, найменування і кількості виданих боєприпасів. Цей запис підтверджується підписом начальника складу і є контрольною цифрою при перевірці наявності боєприпасів на пункті бойового постачання посадовими особами органу Держспецзв'язку.
Після здачі боєприпасів на склад роздавально-здавальна відомість НПБП здається до органу забезпечення та підрозділу, відповідального за організацію та ведення бухгалтерського обліку, де вона підшивається до справи разом із заявкою на видачу боєприпасів для проведення навчальних стрільб.
9. Вибухові речовини, засоби підривання, спеціальні хімічні речовини видаються зі складу за накладними на підставі затвердженої начальником органу забезпечення заявки на видачу цих речовин. Отримання їх зі складу та перевезення до місць проведення занять покладається на осіб, які призначені наказом начальника органу Держспецзв'язку та ознайомлені з властивостями і вимогами безпеки при використанні цих речовин.
Спеціальні речовини видаються тільки в справній, герметично зачиненій і промаркованій тарі, яка має пристрій для опломбування.
Після проведення занять на вибухові речовини, засоби підривання, спеціальні хімічні речовини складається акт, який затверджується начальником органу Держспецзв'язку і є підставою для списання з книг обліку.
10. Керівники стрільб, занять, начальники підрозділів, які виконують вправи зі стрільби, а також НПБП відповідають за збереження, наявність і правильність обліку боєприпасів під час проведення стрільб і занять, за суворе виконання встановлених заходів безпеки.
Перед початком стрільб, занять начальники підрозділів, які стріляють (керівник стрільб), оголошують військовослужбовцям порядок отримання і здавання невитрачених боєприпасів, нагадують про кримінальну відповідальність за втрату, розкрадання, придбання та незаконне зберігання боєприпасів.
11. Боєприпаси на виконання вправ видаються НПБП після команди керівника стрільб безпосередньо військовослужбовцям поштучно, що вони засвідчують підписами у роздавально-здавальній відомості. Після закінчення стрільб НПБП доповідає керівнику стрільб (занять) про кількість виданих і використаних боєприпасів, а також про їх залишок.
12. Керівник стрільби на ділянці (начальник підрозділу) під час стрільби зобов'язаний особисто перевіряти правильність видавання боєприпасів кожному стріляючому, звіряти свій облік витрат боєприпасів (відомість обліку виконання навчальних стрільб) з обліком НПБП.
13. Після закінчення стрільб керівник стрільби на ділянці з дозволу старшого керівника стрільби організовує збирання гільз та перевіряє зброю, патронні стрічки та коробки, магазини й сумки для магазинів (гранат) на предмет виявлення невитрачених боєприпасів.
Керівник стрільби з НПБП перераховує залишок невитрачених боєприпасів, стріляних гільз, перевіряє правильність заповнення роздавально-здавальної відомості, звіряє свої облікові дані з відомостями НПБП і підписує їх. У разі виявлення розбіжностей уживає заходів щодо розшуку відсутніх боєприпасів. Старший керівник стрільби і керівник на ділянці зобов'язані особисто внести запис у відомість про кількість витрачених боєприпасів і тих, що залишилися на пункті бойового постачання, і підписати її. У разі складання роздавально-здавальної відомості з декількох аркушів старший керівник стрільби, керівник стрільби та НПБП підписують кожний аркуш у відведеному розділі.
14. Невитрачені боєприпаси, стріляні гільзи та повністю оформлені документи (відомості, акти) складаються в ящик, що замикається на замок і опечатується металевою печаткою особи, яка отримала боєприпаси на навчальні стрільби.
15. У день стрільб або на наступний день, якщо стрільба проводилася вночі, НПБП зобов'язаний здати на склад боєприпаси, що залишилися, гільзи та облікові документи. Здавання підтверджується підписом посадової особи, яка здає зазначені боєприпаси, в графі 12 відомості обліку витрати боєприпасів на навчальні стрільби.
16. Якщо стрільби (заняття) проводилися вночі, то ящик з боєприпасами, що залишилися, опечатаний печаткою НПБП, та обліковими документами здається на тимчасове зберігання черговому органу Держспецзв'язку з його підписом у книзі обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння. При цьому в книзі вказуються: дата здавання на зберігання, ким здано, кількість ящиків і номер печатки, якою опечатано ящик з боєприпасами. Ящик з боєприпасами видається НПБП черговим органу Держспецзв'язку, що вони засвідчують підписом у книзі обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння.
17. Під час проведення стрільб і занять не допускається втрата боєприпасів. Усі випадки їх втрат оформляються актом за підписами старшого керівника стрільби, керівника стрільби (занять), начальника підрозділу і НПБП. Акт здається на склад разом із боєприпасами, які залишилися, і гільзами. Одночасно начальник органу Держспецзв'язку призначає службове розслідування для встановлення причин втрати боєприпасів. Втрачені боєприпаси списуються з обліку на підставі наказу начальника органу Держспецзв'язку за результатами службового розслідування. На підставі наказу начальника органу Держспецзв'язку втрачені боєприпаси вносяться до книги обліку нестач. Про факти втрати боєприпасів негайно доповідається Голові Держспецзв'язку, його заступникам і повідомляється у довольчий орган. Про втрачені гільзи старший керівник стрільби доповідає начальнику органу Держспецзв'язку для прийняття рішення щодо списання з обліку.
18. Витрата ручних гранат, імітаційних засобів (вибухових пакетів, навчально-імітаційних гранат тощо) кожним підрозділом оформляється окремим актом з обов'язковим доданням до нього роздавально-здавальної відомості. В акті довільної форми зазначаються: які, коли, де, з якою метою і скільки витрачено зазначених боєприпасів, керівник занять, а також кількість нерозірваних і підірваних гранат. Акт підписується старшим керівником стрільби, керівником занять, начальником підрозділу і НПБП, затверджується начальником органу Держспецзв'язку і підшивається до роздавально-здавальної відомості, що є підставою для списання гранат із книг обліку. Кільця від запалів гранат здаються на склад і зберігаються разом зі стріляними гільзами до чергової ревізії фінансово-господарської діяльності. Начальник органу забезпечення зобов'язаний особисто бути присутнім під час проведення бойового гранатометання і здійснювати контроль за технічним станом гранат і запалів, правильністю обліку, видачі їх на пункті бойового постачання і за дотриманням заходів безпеки. Він зобов'язаний не допускати видачі гранат військовослужбовцям, які не засвоїли правила поводження з бойовими гранатами і не виконали вправи з навчально-імітаційними гранатами.
19. Начальник органу забезпечення особисто перевіряє правильність оформлення документів на витрачання боєприпасів, підписує роздавально-здавальну відомість і дає розпорядження відповідальному виконавцю про їх приймання з підписом у журналі реєстрації облікових документів та про списання боєприпасів за книгою обліку.
20. Начальник складу на підставі роздавально-здавальної відомості списує витрачені боєприпаси за картками обліку, оприбутковує патрони з осічками та стріляні гільзи і здає відомості з додатками в орган забезпечення, що засвідчує власним підписом у журналі реєстрації облікових документів.
21. На підставі перевірених відомостей обліку витрат боєприпасів відповідальним виконавцем органу забезпечення щомісяця та щокварталу складається зведена відомість обліку витрат боєприпасів (додаток 32), яка підписується начальником органу забезпечення, затверджується начальником органу Держспецзв'язку та після складання відповідного акта на списання боєприпасів є підставою для списання боєприпасів за книгою обліку, картками обліку та бухгалтерським обліком підрозділу, який відповідає за організацію та ведення бухгалтерського обліку. Щокварталу до довольчого органу надсилається звіт про витрату боєприпасів для внесення змін в обліку. Стріляні гільзи оприбутковуються на складі озброєння поштучно. Вартість гільз установлюється відповідною комісією, призначеною наказом начальника органу Держспецзв'язку.
22. Перевитрата боєприпасів на навчальні стрільби за рік понад встановлені норми розглядається як нестача, за якою проводиться службове розслідування, із занесенням перевитрачених боєприпасів до книги обліку нестач. Відповідальною особою за перевитрату боєприпасів є начальник органу Держспецзв'язку.
23. По кожному випадку витрат боєприпасів під час несення служби з охорони об'єктів та майна Держспецзв'язку військовослужбовець, який використав боєприпаси, негайно усно доповідає черговому органу Держспецзв'язку та письмово - рапортом безпосередньому начальнику, який доповідає Голові Держспецзв'язку або його заступнику. У рапорті вказуються: коли, ким, де, з якою метою, скільки та які боєприпаси були витрачені. За фактом витрати боєприпасів, що витрачені під час несення служби з охорони об'єктів та майна, призначається службове розслідування. Боєприпаси, витрачені під час несення служби, списуються з обліку органу Держспецзв'язку за книгою обліку озброєння на підставі матеріалів службового розслідування після їх розгляду довольчим органом і подання матеріалів Голові Держспецзв'язку або першому заступнику Голови Держспецзв'язку для надання дозволу на списання.
24. Про випадки використання боєприпасів під час несення служби з охорони об'єктів та майна Держспецзв'язку негайно доповідається Голові Держспецзв'язку та його заступникам.
25. Видавати боєприпаси підрозділам, які не подали звіту за раніше отримані боєприпаси, забороняється. По кожному випадку несвоєчасного оформлення роздавально-здавальних відомостей боєприпасів і актів проводиться службове розслідування.
ІХ. Порядок обліку і вирішення справ про нестачі, пошкодження озброєння
1. Різниця між кількістю, що числяться за обліковими документами, і фактичною наявністю озброєння є нестачею або надлишком.
2. Про кожний випадок крадіжок або втрати зброї та/або боєприпасів начальник органу Держспецзв'язку повинен доповісти у порядку підпорядкованості (окремо телеграмою повідомити Голову Держспецзв'язку та довольчий орган Держспецзв'язку), а також повідомити регіональний орган Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України із зазначенням номерів викраденого, втраченого озброєння і негайно вжити заходів щодо розшуку викраденого озброєння.
3. За кожним фактом крадіжок, втрати, виявлення надлишку або нестачі озброєння проводиться службове розслідування, за висновком якого приймається відповідне рішення. Викрадене або втрачене озброєння заноситься до книги обліку нестач.
4. Вилучення озброєння правоохоронними органами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
У книгу обліку, видачі (приймання) і закріплення озброєння вноситься запис про вилучення озброєння. Зміни до опису озброєння, яке знаходиться у ставниці (шафі), не вносяться.
Після закінчення досудових заходів озброєння повинно бути повернуто до органу Держспецзв'язку.
Викрадене (втрачене) озброєння списується з обліку органу Держспецзв'язку на підставі акта на списання (знищення), скріпленого гербовою печаткою, до якого додаються матеріали службового розслідування, довідка про відшкодування збитків, довідка від підрозділів уповноваженого підрозділу Міністерства внутрішніх справ України відповідної області про взяття зброї або боєприпасів на облік, копія рішення суду (якщо справа розглядалася у суді) та інші документи, що обґрунтовують необхідність списання.
5. Пошкодження озброєння та боєприпасів, що виникли під час їх експлуатації, залежно від обставин, характеру та наслідків поділяються на поломки, аварії та катастрофи.
Поломкою вважається пошкодження озброєння та боєприпасів, для усунення якого необхідно провести поточний ремонт без заміни або капітального ремонту основних вузлів та агрегатів.
Аварією вважається таке пошкодження озброєння та боєприпасів, в результаті якого вони підлягають списанню або для їх відновлення необхідно провести капітальний або поточний ремонт.
Пошкодження озброєння та боєприпасів і всі події з ними, що спричинили загибель людей, вважаються катастрофами, які розслідуються та обліковуються відповідно до чинного законодавства.
6. Для встановлення винних осіб і розміру нанесеного збитку, а також для визначення необхідності віднесення частини або повної суми цього збитку за рахунок держави начальником органу Держспецзв'язку призначається службове розслідування. У разі факту заподіяння матеріальної шкоди державі начальником органу Держспецзв'язку приймається рішення щодо відшкодування збитку відповідно до законодавства України.
7. Розслідування характеру та причин пошкодження починається негайно і має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. У разі необхідності виклику представника підприємства-виробника цей строк може бути продовжено посадовою особою, яка призначила службове розслідування, або старшим начальником, але не більш як на один місяць. Представники заводу-виробника (ремонтного підприємства) викликаються начальником органу Держспецзв'язку в тих випадках, коли за попередніми даними пошкодження сталося через неякісне виготовлення озброєння на заводі або неякісний його ремонт у ремонтному органі та для встановлення причини пошкодження потрібна їх присутність.
8. Пошкоджені озброєння та боєприпаси до прибуття комісії з місця події не прибираються, а залишаються в такому самому положенні, яке склалося в результаті події, якщо це не становить небезпеку для життя і здоров'я людей, не спричиняє затримку в проведенні аварійно-відновлювальних робіт або порушення нормальної діяльності органу Держспецзв'язку. За необхідності проведення відновлювальних робіт озброєння та боєприпаси мають бути сфотографовані до розслідування події, а всі речові докази, які характеризують обсяг пошкоджень, збережені.
9. У матеріалах службового розслідування вказуються такі відомості:
дата і підстава;
склад комісії із зазначенням посад, військових звань, прізвищ та ініціалів голови та членів комісії, номера і дати наказу про її призначення;
тип, індекс і номер зразка озброєння та пошкоджених агрегатів, вузлів, механізмів, категорія зразка озброєння;
військове звання, прізвище та ініціали особи, за якою закріплене озброєння, номер і дата наказу про закріплення озброєння;
коли, за яких умов та обставин виникло пошкодження озброєння;
характер пошкодження та винні особи;
потерпілі та їх стан;
висновки комісії.
Матеріали службового розслідування підписуються усіма членами комісії та затверджуються начальником органу Держспецзв'язку, який призначив розслідування.
10. Після закінчення розслідування начальник органу Держспецзв'язку зобов'язаний організувати з особовим складом вивчення причин пошкодження озброєння та забезпечити проведення заходів для запобігання їм у майбутньому.
11. Водночас комісією складається акт технічного стану озброєння (додаток 33), на підставі якого пошкоджене озброєння направляється в ремонт або оформляється для списання в установленому порядку.
Під час визначення технічного (якісного) стану озброєння комісія керується:
відомостями, зазначеними у формулярах, паспортах, картках на військове майно, технічними умовами та іншими документами, які визначають вимоги до технічного стану відповідних зразків і видів озброєння та боєприпасів;
ознаками та технічними показниками категорійності, які встановлені відповідними нормативно-правовими актами Адміністрації Держспецзв'язку;
строками служби (експлуатації, зберігання, придатності) озброєння, встановленими нормативно-правовими актами Адміністрації Держспецзв'язку;
посвідченнями якісного стану, якщо технічний (якісний) стан озброєння може бути визначений тільки на підставі проведених випробувань або лабораторних досліджень.
12. Озброєння, що стало непридатним у результаті експлуатації або було пошкоджено, а також нестачі озброєння, внаслідок катастроф та аварій, списуються за обліком органу Держспецзв'язку на підставі встановлених документів (актів, звітів) без запису в книзі обліку нестач.
13. У разі знищення озброєння з оперативних міркувань на підтвердження правильності проведених заходів до клопотання про списання нестач додаються накази або розпорядження керівництва вищого рівня про необхідність знищення цього майна.
14. Якщо під час проведення службового розслідування буде встановлено, що виявлені нестачі або надлишки виникли в результаті помилок в обліку, списане (оприбутковане) озброєння відновлюється (виключається) за книгами обліку шляхом виправлення. Підставою для внесення виправлень у цьому випадку є висновок за матеріалами службового розслідування, затверджений начальником органу Держспецзв'язку. У книзі обліку нестач вказуються номери статей виправлених проведень за книгами обліку органу Держспецзв'язку.
15. Обчислення розміру збитку проводиться за діючими цінами на день виявлення нестач (пошкодження) озброєння. Якщо пошкоджені предмети озброєння потребують капітального ремонту в ремонтному органі, стягується вартість ремонту.
Х. Ремонт озброєння та боєприпасів
1. Своєчасний та якісний ремонт несправного озброєння є одним з основних засобів підтримання озброєння в постійній готовності. Залежно від ступеня несправності ремонт озброєння поділяється на такі види: поточний, середній, капітальний, регламентований.
2. Поточний ремонт проводиться в процесі експлуатації озброєння для гарантованого забезпечення його справності та полягає в заміні й відновленні окремих частин зразка та їх регулюванні. Поточний ремонт є неплановим і залежно від характеру несправностей виконується військовослужбовцями органу Держспецзв'язку.
3. Середній ремонт - сукупність ремонтних робіт, які проводяться для усунення дефектів, із застосуванням спеціального устаткування під час проведення складних слюсарно-припасувальних, верстатних та інших робіт.
4. Капітальний ремонт проводиться з метою відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням будь-яких його частин, у тому числі базових, та їх регулювання.
5. Регламентований ремонт призначений для забезпечення відновлення інженерної техніки, яка знаходиться на довгостроковому зберіганні, а також інженерної техніки поточного постачання при тривалій її експлуатації з обмеженою витратою моторесурсу.
6. Середній і капітальний ремонти озброєння є плановими ремонтами і виконуються на стаціонарних ремонтних підприємствах Міністерства оборони України або Міністерства внутрішніх справ України. За погодженням з довольчим органом, за наявності достатньо підготовлених і кваліфікованих фахівців, необхідного устаткування та запасних частин дозволяється виконувати середній ремонт озброєння в органі Держспецзв'язку. Ознаки, за якими несправне озброєння підлягає тому чи іншому виду ремонту, визначаються нормативно-технічними документами щодо кожного зразка або групи зразків.
7. Підготовка озброєння до відправлення в ремонт виконується в органі Держспецзв'язку, де воно знаходиться на обліку та експлуатується. За повноту і якість підготовки і своєчасність відправлення озброєння в ремонт відповідає начальник органу Держспецзв'язку.
Технічний стан озброєння, яке відправляється в капітальний ремонт, має відповідати вимогам загальних технічних умов на здавання озброєння в капітальний ремонт, а його комплектність має відповідати відомості комплектації. Готовність озброєння до відправлення у ремонт перевіряє комісія, яка призначається начальником органу Держспецзв'язку. Результати роботи комісії оформляються актом технічного стану озброєння.
Акти підписуються комісією та затверджуються начальником органу Держспецзв'язку, в якому воно знаходиться на обліку та експлуатації. Один примірник акта додається до документів на озброєння, яке відправляється в ремонт, другий примірник акта залишається у справах органу забезпечення.
Перевірка технічного стану проводиться шляхом дефектації зразка озброєння у зібраному вигляді в обсязі вимог загальних технічних умов на капітальний ремонт.
8. У разі виявлення некомплектності, заміни деталей, приладів, агрегатів, інструменту і приладдя або інших розбіжностей фактичного стану озброєння з його станом відповідно до акта технічного стану озброєння в ремонт не приймається і залишається на тимчасовому зберіганні до усунення виявлених недоліків.
9. Начальник органу Держспецзв'язку, який здає озброєння в капітальний ремонт, повинен негайно вжити заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час здавання озброєння в ремонт, а також призначити службове розслідування і притягнути винних посадових осіб до відповідальності (задоволення претензій ремонтного підприємства орган Держспецзв'язку проводить за рахунок винних посадових осіб).
10. Відремонтоване озброєння під час отримання з ремонтних органів Міністерства оборони України чи Міністерства внутрішніх справ України має бути укомплектовано згідно з технічними умовами на капітальний ремонт зразка озброєння.
11. Технічний огляд і ремонт боєприпасів:
1) з метою підтримання боєприпасів у стані, який забезпечує їх тривале зберігання та постійну готовність до застосування, в органі Держспецзв'язку проводяться технічний огляд і регламентні роботи в установлені документацією строки, а також їх ремонт та заміна;
2) технічний огляд боєприпасів проводиться один раз на рік комісією, яка призначається наказом начальника органу Держспецзв'язку. Комісія встановлює:
технічний стан боєприпасів та справність укупорки, їх придатність до бойового використання та подальшого зберігання, відповідність оглянутої партії боєприпасів тій категорії, яка їй присвоєна;
зміни, що сталися в технічному стані боєприпасів, та причини, які їх зумовили;
наявність заборонених і обмежено придатних боєприпасів, правильність і повноту комплектації боєприпасів, відповідність маркування на укупорці та боєприпасах даним, які зазначені в картці обліку;
характер та обсяг ремонтних робіт, необхідних для приведення боєприпасів у справний стан;
правильність ведення обліку кількісного і технічного стану боєприпасів та правильність заповнення карток обліку;
виконання вимог до зберігання боєприпасів;
3) під час ремонту боєприпасів в органах Держспецзв'язку дозволяється проводити тільки:
видалення забруднень і продуктів корозії з поверхонь боєприпасів із подальшим підфарбуванням або нанесенням мастила на місця з порушеним покриттям;
заміну окремих елементів боєприпасів;
відновлення герметизації боєприпасів та укупорки;
відновлення маркування на боєприпасах та укупорці;
дрібний ремонт укупорки;
4) керівництво плануванням, організацією та виконанням робіт із технічного огляду і ремонту боєприпасів покладається на начальника органу забезпечення, який здійснює контроль за якістю виконаних робіт і бере безпосередню участь у проведенні технічних оглядів та ремонту боєприпасів;
5) до роботи з боєприпасами допускаються тільки підготовлені військовослужбовці під безпосереднім керівництвом і постійним наглядом відповідальної посадової особи, яка знає будову боєприпасів і весь комплекс робіт з ними на складі. Призначений на роботу особовий склад перед початком робіт має бути ознайомлений з вказівками про обов'язки кожної особи, про прийоми і способи виконання робіт, а також про заходи безпеки під час роботи з боєприпасами. Без проведення зазначених заходів до роботи з боєприпасами особовий склад не допускається;
6) роботи з технічного огляду і ремонту боєприпасів проводяться на території складу, на спеціально обладнаних постійних або тимчасових пунктах. Відстань від пункту робіт до сховищ, штабелів з боєприпасами, інших будівель і споруд має бути не менше ніж 30-40 м.
Постійні пункти обладнуються у вільних пристосованих або спеціально збудованих приміщеннях, тимчасові - в наметах або під навісом із легким перекриттям. Виконувати роботи з технічного огляду і ремонту боєприпасів на відкритих майданчиках забороняється;
7) технічні огляди боєприпасів проводяться у теплу та суху пору року. Строки та періодичність технічних оглядів боєприпасів викладено в додатку 34 до цієї Інструкції;
8) небезпечні в поводженні боєприпаси, що виявлені під час технічного огляду або ремонту, виділяються на окреме зберігання, при цьому забороняється розукомплектовувати бойові гранати. Про наявність таких боєприпасів терміново доповідається в довольчий орган.
ХІ. Категорійність озброєння. Порядок його реалізації та знищення
1. Категорійність озброєння та боєприпасів:
1) озброєння залежно від технічного стану, технічного ресурсу (строку служби), гарантійного строку експлуатації та гарантійного напрацювання поділяється на п'ять категорій. Боєприпаси за своїм технічним станом поділяються на три категорії, а засоби індивідуального бронезахисту та активної оборони - на чотири категорії;
2) порядок категорійності озброєння та боєприпасів визначається відповідно до вимог законодавства, нормативно-правових актів Адміністрації Держспецзв'язку та з урахуванням вимог цієї Інструкції;
3) для установлення категорії озброєння наказом начальника органу Держспецзв'язку призначається комісія, яка перевіряє їх технічний стан. Результати перевірки оформляються актом технічного стану озброєння, до якого додається відомість дефектації (додаток 35). Акти технічного стану озброєння складаються у двох примірниках і затверджуються посадовими особами в порядку, визначеному Адміністрацією Держспецзв'язку;
4) посадовим особам, які мають право затверджувати акти технічного стану на переведення озброєння в 5-у категорію, дозволяється переводити озброєння 5-ї категорії в навчальне з проведенням необхідного ремонту або доробок. У цьому випадку акти є підставою для списання бойового озброєння з обліку та оприбуткування його як навчального озброєння;
5) боєприпаси переводяться до нижчих категорій за результатами випробувань у лабораторіях Міністерства оборони України на підставі висновків лабораторій;
6) акт технічного стану озброєння на переведення до нижчих категорій правами Голови Держспецзв'язку або першим заступником Голови Держспецзв'язку складається у двох примірниках, підписується комісією, засвідчується підписом начальника органу Держспецзв'язку і гербовою печаткою. Складений акт надсилається до довольчого органу, погоджується начальником Департаменту логістики Адміністрації Держспецзв'язку та надається на затвердження Голові Держспецзв'язку або першому заступнику Голови Держспецзв'язку;
7) затверджені Головою Держспецзв'язку або першим заступником Голови Держспецзв'язку усі примірники акта технічного стану засвідчуються гербовою печаткою, після чого другий примірник акта разом із письмовим рішенням довольчого органу щодо подальшого використання озброєння повертається до органу Держспецзв'язку;
8) затверджений Головою Держспецзв'язку або першим заступником Голови Держспецзв'язку акт технічного стану є підставою для змін в обліку. У разі знищення озброєння його списання з обліку проводиться за актом знищення (реалізації) озброєння (додаток 36), який оформляється у двох примірниках з дотриманням вимог, які висуваються до оформлення акта технічного стану озброєння. Один примірник акта технічного стану та один примірник акта знищення (реалізації) зберігаються в справах органу Держспецзв'язку, а другий - у справах довольчого органу;
9) голова та члени комісії, інші посадові особи, які підписали акт технічного стану та акт знищення (реалізації), а також начальник, який затвердив ці акти, відповідають за правильність зарахування озброєння до відповідної категорії та за його реалізацію;
10) якщо переведення озброєння у нижчі категорії пов'язане з пошкодженням або неправильною його експлуатацією, то проводиться службове розслідування, матеріали якого надсилаються разом з актом технічного стану у довольчий орган;
11) відсутність або несправність запасних частин, інструменту, приладдя, а також комплектуючих виробів (прицілів, багнет-ножів, панорам, футлярів, ранців, чохлів) не може бути підставою для переведення озброєння в нижчу категорію, а тільки характеризує стан комплектності озброєння.
У разі некомплектності озброєння вживаються заходи для його доукомплектування;
12) озброєння, що підлягає переведенню в нижчу категорію, приймається на склад органу Держспецзв'язку і за наказом начальника органу Держспецзв'язку пред'являється комісії органу Держспецзв'язку. Комісія, у складі якої має бути фахівець органу забезпечення, перевіряє озброєння та боєприпаси, що підлягають переведенню в нижчі категорії, та оформляє акт технічного стану і відомість дефектації;
13) озброєння та боєприпаси, що підлягають знищенню, комісія звіряє із затвердженим актом технічного стану. До складу зазначеної комісії за вказівкою Адміністрації Держспецзв'язку можуть залучатися фахівці із числа посадових осіб довольчого органу. Особлива увага при цьому звертається на відповідність номерів поданого озброєння відомостям, зазначеним в акті. На підставі письмового рішення довольчого органу про порядок подальшого використання або знищення комісія знищує озброєння, після чого заповнює і підписує акт знищення (реалізації), який надсилається в довольчий орган;
14) начальникам органів Держспецзв'язку надається право приймати рішення про знищення з подальшим списанням з обліку усіх предметів озброєння, що стали непридатними, які вони мають право переводити в 5-у категорію в порядку, визначеному Адміністрацією Держспецзв'язку.
2. Порядок списання зброї та утилізації боєприпасів:
1) перед знищенням зброю необхідно розібрати. Придатні деталі, вузли, прилади, які можуть бути використані для ремонту, знімаються і оприбутковуються за обліком органу Держспецзв'язку на підставі акта списання.
Непридатні дерев'яні деталі спалюються, а вироби зі шкіри, брезенту, льону, прогумованої тканини, гуми здаються на утильсировину. Якщо ці речі на утильсировину не приймаються, то вони використовуються на господарські потреби;
2) утилізація боєприпасів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" , інших нормативно-правових актів;
3) у непридатної зброї деформують такі основні деталі:
у гвинтівок, карабінів, автоматів і кулеметів - стволи з дульної та середньої частини до складних вигинів; ствольні коробки - до пом'ятості з тріщинами;
у пістолетів і револьверів - стволи і рамки до складних вигинів з тріщинами;
в артилерійських і електромеханічних приладів - труби і механізми до пом'ятості;
у багнет-ножів, багнетів, ножів, шабель (після відокремлення арматури з кольорового металу, дерева і пластмаси) - леза і клинки ламаються на 2 - 3 частини, багнетові трубки деформуються до вигину;
4) організація робіт із деформації стрілецької зброї має забезпечувати збереження її від розкрадання, у тому числі й окремих деталей;
5) деформована стрілецька та холодна зброя до здавання її на переплавку зберігається на складі органу Держспецзв'язку в ящиках, опломбованих комісією.
Перед здаванням озброєння на переплавку (гільз у металобрухт) адміністрації заводу (організації) вручається посвідчення про вибухобезпеку та повідомляються відповідні підрозділи Служби безпеки України. Завантаження зброї в плавильні печі проводиться в присутності членів комісії органу Держспецзв'язку та представника заводу. Після плавлення на останньому аркуші акта знищення (реалізації) вказуються: посада, прізвище та ініціали представника заводу, підпис якого завіряється печаткою підприємства;
6) непридатні та заборонені до стрільби патрони до стрілецької зброї знищуються шляхом випалювання пороху, а сигнальні та освітлювальні патрони, вибухові пакети, вогнепровідний шнур - шляхом спалення.
Боєприпаси, що не розірвалися при падінні після пострілу, а ручні гранати - під час метання, знищуються шляхом підривання на місці їх падіння. Шляхом підривання знищуються також запали до ручних гранат.
Перелічені боєприпаси, небезпечні під час зберігання, транспортування і переведення у 3-ю категорію, знищуються в установленому порядку;
7) випалювання пороху з патронів і спалювання патронів проводиться на спеціально підготовлених майданчиках, розташованих на відстані не ближче ніж 2,5 км від складів, житлових та інших будівель, у металевій товстостінній бочці місткістю не менше ніж 200 л або в бункері;
8) майданчик розчищається в радіусі 25 м від сухих дерев, вітролому, чагарника, сухої трави та обкопується ровом завглибшки 0,25 м і завширшки 0,5 м. На відстані не менше ніж 150 м від місця знищення готуються 2-4 рівчаки для укриття особового складу і розміщення підривного майна, причому капсуль-детонатори та електродетонатори зберігаються в одному рівчаку, а заряди та вибухові речовини - в іншому. Підривне майно укривається брезентом. Привезені для підривання (спалення) боєприпаси складаються на відстані 200 м від місця знищення, звідки вони підвозяться або підносяться вручну на носилках.
Бункер або бочка мають бути забезпечені надійними кришками із завантажувальними вікнами. При знімних кришках дозволяється не робити завантажувальних отворів. У цьому випадку кришка бункера або бочка має надійно кріпитися до корпусу. Днище бочки або бункера повинно бути обладнаним вивантажувальним вікном.
Для нормального спалювання патронів і випалювання в них пороху у бокових стінках бункера або бочки мають бути отвори діаметром 6 мм через кожні 50 мм. Такі самі отвори робляться в дні бункера або бочки для стікання розплавленого свинцю. Бункер або бочка стійко встановлюються на підставках із цегли або каміння;
9) патрони залежно від калібру і виду завантажуються в бункер або бочку згідно з допустимою кількістю патронів для завантаження в бункер або бочку для знищення (додаток 37);
10) завантаження патронів до стрілецької зброї в бункер або бочку проводиться по жолобу із-за укриття (вогнетривкої стінки) під наглядом керівника робіт. Сигнальні та освітлювальні патрони завантажуються зв'язаними в пачки по 10-12 шт.
Патрони до стрілецької зброї перед завантаженням виймаються з обойм та звільняються від упаковки (паперових і картонних пачок).
На завантажені в бункер або бочку боєприпаси укладаються дрібні дрова або відходи паперу;
11) керівник робіт особисто запалює пальні матеріали електричним способом за допомогою електрозапалу і підривної машинки або вогневим способом за допомогою вогнепровідного шнура. Після запалення вогнепровідного шнура керівник укривається в безпечній зоні.
Категорично забороняється застосовувати для запалювання димний порох і бензин.
Розвантаження бункера або бочки від гільз і куль проводиться після повного припинення горіння, хлопків і повного охолодження бункера або бочки;
12) металобрухт (гільзи, оболонки та сердечники куль, свинець), що отриманий після випалювання пороху з патронів стрілецької зброї, очищається від попелу, розсортовується за видом металу, перевіряється на безпеку і повноту згоряння пороху, спрацювання капсулів;
