благополуччя щодо карантинних хвороб;
наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Племінна пасіка – це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує розмноження, поліпшення та збереження існуючого генофонду бджіл певної породи.
У результаті діяльності суб'єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінної пасіки забезпечує:
участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;
участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;
збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;
бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;
стійку медоносну базу та оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;
наявність не менше 50 бджолиних сімей;
розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні, районні показники не менше ніж на 10-15 %;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
благополуччя щодо карантинних хвороб;
наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюється суб'єктам племінної справи у тваринництві:
при відповідності суб'єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з бджільництва, племінних бджолорозплідників та племінних пасік з розведення бджіл за кількісними та якісними показниками (додаток 44);
на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи з бджільництва (додаток 45), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи із бджільництва подаються за чотири календарні роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформована пасіка:
для племзаводу з бджільництва та племінного бджолорозплідника:
1 рік – якщо пасіка сформована за рахунок племінних бджолиних сімей, придбаних у суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
для племінної пасіки:
1 рік – якщо пасіка сформована за рахунок придбання племінних бджолиних сімей в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної пасіки, племінного бджолорозплідника, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
При атестації враховуються робота з виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей, та належне ведення обліку продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи з бджільництва (додаток 46) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.16. Генофондне господарство – це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо або стада зникаючих порід, типів, популяцій тварин, які несуть цінні ознаки та властивості, сформовані в результаті тривалого еволюційного розвитку і є джерелом генетичного матеріалу для створення нових порід та типів сільськогосподарських тварин. У генофондних господарствах застосовують чистопородне розведення з переважно аутбредним типом підбору.
У генофондних господарствах займаються розведенням аборигенних, локальних, зникаючих та резервних порід.
Генофондні господарства можуть здійснювати виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, сперма.
Статус генофондного господарства присвоюється суб'єктам племінної справи, які є власниками генофондних стад за видами та породами тварин, відповідно до вимог цього Порядку на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи з розведення певного виду тварин, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи відповідно до вимог цього Порядку за видами та породами тварин з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві статусу генофондного господарства, який підписують члени атестаційної комісії.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві зі статусом генофондного господарства з розведення певного виду тварин, певної породи відповідно до чинного законодавства виконують вимоги пункту 7.5 цього розділу та забезпечують:
чистопородне розведення аборигенних, локальних та зникаючих порід, відтворення наявних генотипів без втрати характерних для них ознак;
індивідуальний добір плідників до маточного поголів'я, що забезпечує не тільки збереження, а й підвищення концентрації оригінальних для породи алелей;
збереження генофондних стад;
збереження зникаючих генеалогічних структур у межах породи (ліній, родин);
збереження генетичної різноманітності сільськогосподарських тварин;
довготривале зберігання племінних (генетичних) ресурсів – збереження замороженої сперми, ооцитів, ембріонів у генетичних банках;
участь у формуванні банку генетичних ресурсів для проведення оцінки генофонду, визначення необхідної кількості, форми та обсягів його збереження і використання для кожної окремої породи;
оцінку всіх плідників за якістю потомків, а ремонтного молодняку за власною продуктивністю;
формування генофондних стад.
7.17. Селекційний центр – це установа, що забезпечує наукове супроводження селекційно-племінної роботи певної галузі тваринництва. Може бути регіональним, якщо забезпечує наукове супроводження певної галузі у визначеному регіоні. Координацію роботи селекційних центрів та наукове забезпечення здійснює головний селекційний центр у кожній галузі, який створюється на базі наукової установи.
Статус селекційного центру присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку. Селекційні центри забезпечують:
розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;
розроблення та виконання програм селекції за видами та породами тварин;
розроблення ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;
розроблення та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво;
науково-методичне супроводження з удосконалення та створення племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності, селекційних досягнень з використанням кращого генофонду, в тому числі світового;
науково-методичне супроводження процесу збереження генофондних (колекційних) стад цінних порід тварин та птиці;
участь у створенні та функціонуванні єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин за результатами генетичної експертизи походження та аномалій тварин, племінного обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими ознаками;
створення та ведення автоматизованої системи управління племінною справою в певній галузі тваринництва за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;
проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;
збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;
діяльність, спрямовану на біологічне та генетичне різноманіття сільськогосподарських тварин;
розроблення заходів щодо підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;
впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин;
проведення офіційного обліку продуктивності тварин, оцінки (класифікації) за типом;
формування та видання каталогів племінних тварин з визначеною племінною (генетичною) цінністю за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;
видання спеціальної періодичної літератури з племінної справи;
організацію підвищення кваліфікації працівників тваринництва, проведення конкурсів, виставок, аукціонів племінних тварин;
участь у спільних міжнародних проектах і програмах;
подання інформації щодо ведення племінної справи та оцінки племінної (генетичної) цінності тварин в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус селекційного центру визначають на основі результатів діяльності селекційного центру певної галузі тваринництва (додаток 47), погоджених в Національній академії аграрних наук України, за наявності фахівців та наукових співробітників, що забезпечують виконання відповідних робіт при виконанні функцій, зазначених у цьому пункті.
До структури селекційного центру можуть входити підрозділи, що забезпечують оцінку генотипів, імуно- і популяційної генетики, гібридизації (у свинарстві, птахівництві та рибництві), відтворення і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин, оцінку якості тваринницької продукції та інші напрями, пов'язані із селекційним процесом. За наявності лабораторне обладнання відповідно до чинних нормативно-правових актів повіряють у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.
При атестації враховуються:
наявність угод між селекційним центром та іншими суб'єктами племінної справи у тваринництві про виконання функцій відповідно до цього пункту;
участь у спільних міжнародних проектах і програмах з племінного тваринництва;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, необхідного для виконання спеціальних робіт, пов'язаних з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;
наявність лабораторного та технічного оснащення, необхідного для проведення робіт, визначених для селекційного центру;
участь у роботі з організації проведення державної реєстрації племінних і підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин за окремими видами та породами тварин, з формування Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, підготовки державних книг та каталогів племінних тварин до видання;
організація підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів з племінної справи у тваринництві;
надання консультацій з питань розведення та утримання сільськогосподарських тварин суб'єктам племінної справи у тваринництві.
За наслідками атестації складається акт державної атестації селекційного центру (додаток 48) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.18. Підприємство (об'єднання) з племінної справи у тваринництві (далі – племпідприємство) – це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виробництво, зберігання і торгівлю спермою плідників. Племпідприємство утримує і використовує плідників високої племінної (генетичної) цінності для одержання, розбавлення та кріоконсервації сперми, використання і торгівлі високоякісною спермою для проведення штучного осіменіння маточного поголів'я сільськогосподарських тварин у суб'єктів господарювання.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племпідприємства виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:
ідентифікації плідників;
ідентифікації одержаної сперми, її заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для виробництва ідентифікованої сперми;
одержання сперми від племінних атестованих плідників, допущених до використання для відтворення відповідно до Положення про атестацію плідників;
наявності даних про сперму відповідно до вимог інструкцій з племінного обліку за видами тварин;
використання для відтворення маточного поголів'я тварин, атестованих та допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників та плану підбору плідників, погодженого в Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;
оцінки якості сперми та відповідності сперми за якісними та кількісними показниками чинних стандартів, своєчасного виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;
проведення оцінки запліднювальної здатності сперми плідників племпідприємства і своєчасне виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;
наявності обладнання для оцінки якості сперми за якісними та кількісними показниками, що має результати повірок обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
відповідності сперми ветеринарно-санітарним вимогам і правилам;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників відповідно до чинних інструкцій;
використання плідників, які походять від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин, оцінених за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства;
оцінки плідників за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції з селекції бугаїв молочного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування в м'ясному скотарстві та Інструкції з селекції бугаїв м'ясного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування свиней, Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до чинних нормативно-правових актів;
використання плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
виконання програм селекції сільськогосподарських тварин та добору плідників;
подання інформації для формування Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних тварин та подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;
наявності відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання для роботи з плідниками, одержання, оцінки, кріоконсервації, короткотривалого та довготривалого зберігання сперми, стаціонарних біосховищ для довготривалого зберігання сперми. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
наявності висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;
використання чистопородних плідників (використання помісних або гібридних плідників дозволяється на виконання програми селекції), що мають: високу племінну цінність; достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями; комплексний клас "еліта" або "еліта-рекорд";
відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки, що забезпечує:
утримання та використання плідників, роботи лабораторії з одержання, кріоконсервації та зберігання сперми, використання середовищ і препаратів для роботи із спермою, розподілу території на виробничі зони, наявності спеціальних будівель та їх розміщення. Обов'язкова наявність огородженої території, де розміщуються виробничі приміщення, що забезпечують діяльність племпідприємства, яка розділена на три відокремлені зони А, Б, В парканом заввишки від 1,5 до 2 м:
зона А – суворо ізольована зона з будівлями для утримання плідників, лабораторно-технологічного корпусу, приміщення для карантинування сперми протягом 28 днів, ветеринарного пункту. До лабораторно-технологічного корпусу входять приміщення для санітарної обробки плідників; манежи, обладнані спеціальними обмежувальними конструкціями та станками для взяття сперми, площею не менше для бугаїв – 60 м-2, жеребців – 50 м-2, баранів, цапів та кнурів – 20 м-2; мийну, стерилізаційну, стерильний бокс, лабораторію з відповідним технологічним обладнанням та карантинне сховище для сперми. Вхід до зони через санпропускник із зони Б, а в'їзд/виїзд через дезбар'єр;
зона Б – умовно ізольована з виробничими об'єктами, які зв'язують зону А із зоною В. У зоні розміщуються стаціонарне приміщення для довготривалого зберігання сперми плідників, відгороджений ізолятор з боксами. Вхід до зони через санпропускник із зони В, а в'їзд/виїзд через дезбар'єр;
зона В – умовно відкрита зона, де розміщуються приміщення для адмінперсоналу, приміщення для обробки посудин Дьюара;
дотримання ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання плідників, обробки обладнання та проведення відповідних лабораторних досліджень.
Статус підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві визначають за мінімальними вимогами до підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 49) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 50) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб'єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, плідників та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 51) за 100-бальною системою. Бальна оцінка підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.
При присвоєнні статусу підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві враховуються:
участь у виконанні програм селекції у тваринництві;
рівень та ступінь впливу на ведення селекційно-племінної роботи в тваринництві визначеного регіону, у тому числі в племінних стадах;
рівень співробітництва із селекційними центрами;
участь у проведенні щорічної комплексної оцінки поголів'я тварин суб'єктів племінної справи в тваринництві визначеного регіону;
участь у підготовці матеріалів для складання державних книг та каталогів племінних тварин суб'єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;
участь у підготовці матеріалів для формування Держплемреєстру визначеного регіону;
ведення автоматизованої бази для централізації даних племінного обліку суб'єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;
виконання ветеринарно-санітарних правил та вимог щодо роботи племпідприємств;
наявність спермобанку та ембріобанку;
наявність плідників, що використовуються для одержання і реалізації сперми;
комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;
проведення оцінки плідників за власною продуктивністю та участь у проведенні оцінки плідників за якістю потомства;
організація застосування штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та надання сервісних послуг господарствам усіх форм власності щодо забезпечення спермою, необхідними інструментами, реактивами та зрідженим азотом;
забезпечення суб'єктів племінної справи у тваринництві високоякісною спермою плідників-поліпшувачів з метою масового поліпшення породних і продуктивних якостей тварин, широке використання плідників-лідерів;
впровадження заходів для підвищення запліднення від штучного осіменіння маточного поголів'я, запобігання і ліквідація безпліддя та яловості маточного поголів'я тварин у господарствах;
розповсюдження та впровадження передового досвіду, прогресивних і новітніх технологій, досягнень науки у відтворенні і техніці штучного осіменіння тварин;
забезпечення повноцінної годівлі, відповідного утримання і використання плідників;
участь у створенні селекційних досягнень;
участь у виставках, конкурсах, виводках та аукціонах сільськогосподарських тварин;
ведення відповідних форм племінного обліку, що пов'язані з технологією використання плідників, одержання, кріоконсервації та використання сперми.
При атестації комісія:
додає бали до максимальної сумарної кількості – за підвищення показників з відтворення сільськогосподарських тварин (вихід приплоду на 100 маток) у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності визначеного регіону (за останні чотири роки) – 3; за ведення автоматизованої системи племінного обліку – 3; за збереження генофонду локальних та зникаючих вітчизняних порід – 3;
знімає бали від максимальної сумарної кількості – за порушення вимог чинних нормативних документів, що регламентують діяльність підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві, – 10; за наявність випадків реалізації неякісної сперми – 10; за наявність понад 30 % сперми від недопущених до відтворення плідників (крім генофондних) – 10; за випадки фальсифікування даних племінного обліку – 30; за наявність випадків реалізації сперми від плідників, що недопущені до відтворення поголів'я, – 30.
Суб'єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує селекційно-племінну роботу та відтворення сільськогосподарських тварин на рівні області, за наявності відповідного лабораторного обладнання, виробничої бази, що забезпечують діяльність племпідприємства та плідників відповідно до цього пункту, відповідає статусу (за середнім балом, якщо підприємство обслуговує понад 1 вид тварин):
підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві I категорії, якщо одержує 80 балів і більше;
підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві II категорії, якщо одержує 70-79 балів;
підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві III категорії, якщо одержує 60-69 балів.
Суб'єкт племінної справи у тваринництві, що координує селекційно-племінну роботу та відтворення сільськогосподарських тварин на рівні області або міжрайонному рівні, за наявності відповідного лабораторного обладнання, виробничої бази, що забезпечують діяльність племпідприємства відповідно до цього пункту, відповідає статусу (за середнім балом, якщо підприємство обслуговує понад 1 вид тварин):
підприємства з племінної справи у тваринництві I категорії, якщо одержує 50 балів і більше;
підприємства з племінної справи у тваринництві II категорії, якщо одержує 40-49 балів;
підприємства з племінної справи у тваринництві III категорії, якщо одержує 30-39 балів.
Підприємства з племінної справи у тваринництві, що одержали менше 30 балів, відносять до неатестованих.
За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 52) з висновком щодо:
відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу;
виконання визначених функцій.
Акт підписують члени атестаційної комісії.
Спеціалізація підприємства з племінної справи у тваринництві визначається за галузями, за якими проводилася державна атестація. Якщо суб'єкт племінної справи у тваринництві проходив атестацію більше ніж за двома галузями, такому суб'єкту присвоюється статус племпідприємства у тваринництві.
7.19. Заводська конюшня – це суб'єкт племінної справи у тваринництві (структурний підрозділ), який надає послуги суб'єктам господарювання з організації відтворення племінного поголів'я коней для поліпшення якості поголів'я коней і розвитку племінної справи у конярстві шляхом використання племінних жеребців у парувальній кампанії та штучного осіменіння кобил.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві зі статусом заводської конюшні відповідно до чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, виконують вимоги щодо:
ідентифікації жеребців;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з племобліку в конярстві, Положення про централізований племоблік у конярстві, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, Правил випробувань;
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;
використання для відтворення маточного поголів'я тварин, атестованих та допущених до відтворення жеребців відповідно до Положення про атестацію плідників;
використання жеребців у парувальній кампанії при дотриманні ветеринарно-санітарних вимог;
заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання ідентифікованої сперми жеребців;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
штучного осіменіння кобил;
використання жеребців, які мають високу племінну цінність, достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами та з обслуговуванням ветеринарної медицини;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних жеребців відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин.
Статус заводської конюшні визначають за мінімальними вимогами до заводської конюшні (додаток 53) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності заводської конюшні (додаток 54) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб'єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, жеребців та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.
При присвоєнні статусу заводської конюшні обов'язково враховуються:
відповідність наявних жеребців-плідників вимогам класу "еліта-рекорд" або "еліта";
достовірність походження жеребців-плідників, що підтверджена генетичними дослідженнями;
наявність приміщень для утримання коней та догляду за ними відповідно до зооветеринарних вимог;
наявність лабораторії й обладнання з одержання, обробки, кріоконсервації та зберігання сперми, парувальних пунктів;
наявність висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів'ям коней, з тренінгу, з ведення селекційно-племінної роботи, з ветеринарного обслуговування, з організації одержання та використання сперми, парування та штучного осіменіння маточного поголів'я коней.
За наслідками атестації складається акт державної атестації заводської конюшні (додаток 55) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.20. Контрольно-випробувальна станція – це суб'єкт племінної справи у тваринництві, в якому проводиться вирощування ремонтних плідників сільськогосподарських тварин та їх всебічна оцінка за походженням і власною продуктивністю: ростом, розвитком, типом будови тіла, оплатою корму, приростами живої маси, статевою активністю, спермопродуктивністю та іншими показниками.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:
проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
створення, збереження та раціонального використання генофонду оцінених плідників;
використання для одержання сперми тільки допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників;
заготівлі, ідентифікації і зберігання сперми та утримання тварин;
участі у формуванні інформаційної бази про наявні племінні (генетичні) ресурси;
ведення офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю потомків в обсязі, установленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;
наявності атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;
подання Міністерству аграрної політики та продовольства України документів, необхідних для проведення атестації плідників та їх допуску до використання для відтворення поголів'я, відповідно до Положення про атестацію плідників;
узагальнення і видання результатів оцінки;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус контрольно-випробувальної станції визначають за показниками діяльності та бальної оцінки контрольно-випробувальної станції (додаток 56) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції (додаток 57) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб'єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції обов'язково враховуються:
наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;
наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;
наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
ведення відповідних форм племінного обліку, пов'язаних з оцінкою тварин;
наявність комп'ютерного оснащення та програмного забезпечення;
використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;
участь в удосконаленні існуючих і застосування прогресивних технологічних прийомів з метою максимального прояву генетичного потенціалу оцінюваних плідників;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, проводити аналіз одержаних результатів;
відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки контрольно-випробувальної станції за 100-бальною системою.
Суб'єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу контрольно-випробувальної станції:
I категорії, якщо одержує 90 балів і більше;
II категорії, якщо одержує 80-89 балів;
III категорії, якщо одержує 70-79 балів.
Контрольно-випробувальні станції, що одержали менше 70 балів, відносять до неатестованих.
За наслідками атестації складається акт державної атестації контрольно-випробувальної станції (додаток 58) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.21. Контрольно-випробувальна станція з птахівництва – це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який проводить систематичні контрольні випробування вітчизняних та імпортованих кросів чи порід птиці, представлених власниками племінних (генетичних) ресурсів.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції з птахівництва виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення випробування птиці відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці;
ідентифікування поданих на випробування зразків інкубаційних яєць та одержаного після інкубації яєць добового молодняку відповідно його приналежності до зразка;
вирощування молодняку, всебічної оцінки за показниками росту, розвитку, збереженості, витратами корму;
оцінки продуктивних якостей, конверсії корму, збереженості дорослої птиці;
наявності лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявності спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
забезпечення зоотехнічних та ветеринарних умов для прояву генетичного потенціалу досліджуваних зразків з урахуванням їх специфіки;
узагальнення і видання результатів конкурсних випробувань заінтересованим підприємствам та особам;
розробки пропозицій стосовно впровадження кращих кросів у виробництво та корегування напрямів селекції окремих ліній чи батьківських форм;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус контрольно-випробувальної станції з птахівництва визначають за мінімальними вимогами до контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 59) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції з птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності (додаток 60) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб'єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва обов'язково враховуються:
наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;
наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;
наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
ведення відповідних форм племінного обліку, що пов'язані з оцінкою тварин;
використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, та проводити аналіз одержаних результатів;
відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
За наслідками атестації складається акт державної атестації контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 61) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
Якщо суб'єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
7.22. Іподром – це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює тренінг, випробування та облік робочої продуктивності племінних коней за показниками жвавості, витривалості та сили відповідно до Правил випробувань.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві зі статусом іподрому виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення випробування коней відповідно до Правил випробувань;
організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;
узагальнення і видання результатів випробувань для інформування заінтересованих осіб;
атестації та підготовки персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;
забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;
видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;
проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;
виконання установлених зоотехнічних та ветеринарно-санітарних вимог;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус іподрому визначають за мінімальними вимогами до іподрому (додаток 62) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності іподрому (додаток 63) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб'єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.
При присвоєнні статусу іподрому обов'язково враховуються наявність:
тренувальних та призових доріжок для проведення тренінгу та випробувань племінних коней інших виробничих іподромних об'єктів, що передбачені та відповідають вимогам Правил випробувань;
техніки за доглядом тренувальних та призових доріжок;
водопостачання для догляду за конепоголів'ям та доріжками;
падоку;
приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні;
приміщення для роботи суддів;
приладів, обладнання для проведення випробувань (хронометр, секундоміри, фотофініш, дзвін), інвентарю, трибун;
кваліфікованого та атестованого персоналу з догляду за поголів'ям коней, тренінгу та випробовувань, служби ветеринарної медицини;
програм тренінгу та випробувань;
атестованої суддівської колегії;
обліку проведення випробувань коней та реєстрації їх рекордів;
поголів'я племінних коней, які мають документи, що передбачені Правилами випробування;
площ для проведення виводок, виставкових заходів з конярства, експертної оцінки коней.
Залежно від наявності споруд, їх обладнання та технічного оснащення іподроми, що проводять випробування коней верхових порід, поділяються на три категорії відповідно до Правил випробувань.
За умови невідповідності суб'єкта племінної справи зі статусом іподрому усім трьом категоріям йому присвоюють статус іподрому без категорії.
У разі невідповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього пункту та мінімальним вимогам до іподрому цього Порядку суб'єкт є не атестованим.
За наслідками атестації складається акт державної атестації іподрому (додаток 64) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.23. Трендепо – це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виявлення та облік робочої продуктивності племінних коней спортивного напряму продуктивності шляхом їх відповідного тренінгу і оцінки за руховими та стрибковими якостями.
Суб'єкти племінної справи у тваринництві зі статусом трендепо виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
організації та проведення тренінгу і оцінки племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України, в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;
визначення і обліку рівня розвитку певних ознак племінних коней в оптимальних умовах утримання та підготовки до змагань різного рівня з класичних видів кінного спорту;
узагальнення і видання результатів оцінки робочої продуктивності коней для інформування заінтересованих осіб;
підготовки та участі в атестації персоналу з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней;
наявності атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;
забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;
видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;
проведення змагань усіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
виконання встановлених ветеринарно-санітарних вимог.
Статус трендепо визначають за мінімальними вимогами до трендепо (додаток 65) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності трендепо (додаток 66) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб'єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.
При присвоєнні статусу трендепо обов'язково враховується наявність:
спеціальних доріжок або полів, майданчиків (конкурного поля з перешкодами, відкритого і закритого манежів, шпрингартену) для тренінгу і випробувань коней, що відповідають вимогам Правил випробувань;
приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні, приладів, обладнання, інвентарю;
висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів'ям коней, тренінгу і випробування, служби ветеринарної медицини;