6) недискримінаційне ставлення до користувачів систем розподілу електричної енергії, системи передачі електричної енергії.
Тарифи на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають бути недискримінаційними щодо діяльності із зберігання енергії та агрегації, а також не повинні створювати перешкод для виробництва електричної енергії для власних потреб та для участі в реагуванні попиту.
Під час встановлення тарифів на послуги з передачі та послуги з розподілу електричної енергії, затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі та послуги з розподілу електричної енергії Регулятор бере до уваги звіти про найкращі практики щодо методів встановлення тарифів на послуги з передачі та послуги з розподілу електричної енергії, які видає Рада регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та інші уповноважені органи Європейського Союзу.
У випадках, визначених методиками (порядками) встановлення (формування) тарифів, рівень тарифів, що застосовуються до виробників та/або споживачів, повинен забезпечувати надання користувачам системи місцевих (локаційних) цінових сигналів на рівні Енергетичного Співтовариства з метою прийняття такими користувачами інвестиційних рішень, а також враховувати обсяги втрат електричної енергії в мережах, перевантаження в мережі та інвестиційні витрати на розвиток електроенергетичної інфраструктури.
Регулятор може встановлювати диференційовані, у тому числі за часом, тарифи на послуги з передачі електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії відповідно до методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії.
Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії мають забезпечувати (якщо вони не покриваються через інші відповідні механізми) своєчасне покриття обґрунтованих, ефективних та пропорційних витрат, що виникають у оператора системи передачі у зв’язку з виконанням своїх завдань і зобов’язань відповідно до цього Закону та загальноєвропейських, регіональних і національних правил, зокрема у зв’язку з участю в регіональному координаційному центрі та Європейській мережі операторів систем передачі електричної енергії.
( Частина шоста статті 7 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 )
7. При встановленні тарифу на послуги з передачі електричної енергії враховується різниця між доходами та витратами за механізмом компенсації між операторами систем передачі.
Не має стягуватися жодна спеціальна плата за доступ до електричних мереж для окремих операцій при міжзональній торгівлі електричною енергією.
( Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4834-IX від 07.04.2026 )
8. Оператори систем розподілу та оператор системи передачі на підставі відповідних рішень Регулятора мають отримувати належне покриття обґрунтованих витрат за закупівлю послуг з гнучкості, допоміжних послуг, що не пов’язані з регулюванням частоти, та інших товарів і послуг, необхідних для ефективної, надійної та безпечної роботи систем розподілу та системи передачі, включаючи необхідні витрати на інформаційно-комунікаційні технології та витрати на розвиток електроенергетичної інфраструктури.
( Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4834-IX від 07.04.2026 )
9. Методики (порядки) встановлення (формування) цін, тарифів та ставок на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плати за приєднання), затверджуються Регулятором не менш як за 30 днів до дати, з якої починають застосовуватися ціни, тарифи та ставки, визначені відповідно до таких методик (порядків).
Рішення Регулятора про встановлення таких цін, тарифів та ставок підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора.
10. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії, має право на відшкодовування понесених ним витрат на здійснення інвестицій, погоджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за рахунок регульованих тарифів на послуги передачі електричної енергії, що надаються ним з використанням державного майна. Майно (необоротні активи), створене та/або набуте в результаті здійснення інвестицій, належить державі.
( Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 264-IX від 31.10.2019 )
Стаття 8. Ліцензування господарської діяльності на ринку електричної енергії
1. Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачам, зберігання енергії, агрегації, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадяться на ринку електричної енергії, за умови отримання відповідної ліцензії, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачу, зберігання енергії, агрегації, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджуються Регулятором.
3. Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачу, зберігання енергії, агрегації, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.
4. У видачі ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії може бути відмовлено виключно з підстав, передбачених законом, а також у недискримінаційний спосіб та на підставі повної і об’єктивної оцінки документів, поданих заявником.
Регулятор повинен повідомити заявника про причини відмови у видачі ліцензії.
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2046-IX від 15.02.2022; в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Стаття 8-1. Реєстрація учасників ринку електричної енергії
1. Операції з оптовими енергетичними продуктами мають право здійснювати виключно особи, які зареєстровані як учасники оптового енергетичного ринку в порядку, затвердженому Регулятором.
( Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 3141-IX від 10.06.2023 )
Стаття 9. Державний енергетичний нагляд в електроенергетиці
1. Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра згідно із законодавством.
Для цілей цього Закону особливою групою споживачів вважаються юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність, використовуючи струмоприймачі першої категорії з надійності електропостачання, або які є споживачами та/або власниками електричних мереж і не є операторами системи розподілу, електричні мережі яких використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, та/або активними споживачами (крім побутових споживачів), які встановили генеруючі установки, призначені для виробництва електричної енергії, та/або установки зберігання енергії відповідно до статті 58- 1 цього Закону.
( Частину першу статті 9 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3220-IX від 30.06.2023 )
2. Предметом державного енергетичного нагляду в електроенергетиці є господарська діяльність, пов’язана з виробництвом, передачею, розподілом електричної енергії, зберіганням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб учасниками ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання, випробування та ремонту електроустановок і мереж, виконання робіт з проектування електроустановок і мереж.
( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3220-IX від 30.06.2023 )
3. Способом здійснення державного енергетичного нагляду в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, відповідних обстежень, перевірок, оглядів щодо обладнання електричних мереж учасників ринку електричної енергії (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) у порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
( Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3220-IX від 30.06.2023 )
4. На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, покладається:
1) здійснення державного енергетичного нагляду за електричними установками і мережами учасників ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів);
( Пункт 1 частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3220-IX від 30.06.2023 )
2) здійснення державного енергетичного нагляду за дотриманням учасниками ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за:
( Абзац перший пункту 2 частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3220-IX від 30.06.2023 )
забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам;
відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їхніх струмоприймачів;
наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об’єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;
організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно-технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об’єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
дотриманням встановленого нормативно-правовими актами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам;
( Абзац шостий пункту 2 частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів;
забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку (у тому числі споживачів);
3) участь у роботі комісій з розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на обладнанні електричних мереж учасників ринку, які призвели до порушення режимів роботи інших учасників ринку;
4) надання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, результатів перевірок здійснення учасниками ринку реконструкції та модернізації енергетичного обладнання електричних станцій;
( Пункт 4 частини четвертої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021 )
4-1) надання Регулятору висновку щодо пріоритетності технічних рішень для розвитку систем розподілу, передбачених проектами інвестиційних програм операторів систем розподілу;
( Частину четверту статті 9 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021 )
5) виконання інших функцій відповідно до цього Закону.
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду має право:
1) вимагати від учасників ринку усунення виявлених порушень вимог відповідних нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
2) видавати учасникам ринку обов’язкові для виконання розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
3) фіксувати процес проведення державного енергетичного нагляду чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки;
4) застосовувати відповідно до законодавства штрафні санкції до учасників ринку за порушення вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;
5) складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
6) ініціювати зупинення експлуатації електричних установок і мереж шляхом подання відповідного позову до суду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації;
7) вимагати від учасників ринку, їх посадових осіб припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного енергетичного нагляду;
8) одержувати від учасників ринку, їх посадових осіб на письмовий запит безоплатно відповідно до законодавства необхідну для виконання покладених на нього завдань інформацію з питань, що виникають під час здійснення державного енергетичного нагляду;
9) надавати учасникам ринку консультаційну допомогу та розглядати спірні питання, що виникають між учасниками ринку, у межах своєї компетенції;
10) надавати висновок щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання за письмовим зверненням заявника;
11) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів електроенергетики та споживачів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
12) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;
13) здійснювати у встановленому законодавством порядку претензійну та позовну роботу, спрямовану на реалізацію його повноважень відповідно до Конституції та законів України.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, забезпечує конфіденційність отриманої інформації, що використовується ним для здійснення своїх функцій та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства.
7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, здійснює й інші повноваження відповідно до закону.
8. Фінансування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики
1. До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами електроенергетики належить:
1) погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об’єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади;
2) участь у розробленні планів розвитку систем розподілу електричної енергії на підпорядкованій їм території;
3) участь у розробленні і реалізації системи заходів щодо роботи об’єктів електроенергетики у разі виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України;
4) сприяння розвитку електроенергетики в регіоні.
2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативне регулювання режимів споживання електричної енергії.
Стаття 11. Антимонопольні обмеження
1. Суб’єктам господарювання, відносини яких регулюються цим Законом, згідно із Законом України "Про захист економічної конкуренції" забороняється зловживати монопольним (домінуючим) становищем у будь-якій формі.
2. Суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії, виконують функції оператора ринку, номінованого оператора ринку або гарантованого покупця і визнані в установленому порядку такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку електричної енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту електричної енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.
( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-IX від 07.04.2026 )
Стаття 11-1. Заборони та зобов’язання щодо поводження з інсайдерською інформацією на оптовому енергетичному ринку
( Назва статті 11-1 в редакції Закону № 4213-IX від 14.01.2025 )
1. Інсайдерською інформацією на оптовому енергетичному ринку є:
1) інформація, оприлюднення якої вимагається відповідно до цього Закону, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, та згідно з умовами договорів на оптовому енергетичному ринку і яка може істотно вплинути на ринкові ціни оптових енергетичних продуктів;
2) інформація щодо потужності (доступної та недоступної) та можливості фізичного використання електроустановок з виробництва, зберігання, споживання та передачі електричної енергії, величина потужності яких перевищує межу встановленої/дозволеної потужності, визначеної Регулятором, включаючи планову або позапланову недоступність цих електроустановок у межах змін величин, встановлених Регулятором;
3) інша інформація, що може бути використана учасниками оптового енергетичного ринку для прийняття рішень щодо вчинення правочинів або подання пропозиції про вчинення правочинів, пов’язаних з оптовими енергетичними продуктами на оптовому енергетичному ринку, і яка може істотно вплинути на ринкові ціни оптових енергетичних продуктів. Невичерпний перелік такої інформації визначається Регулятором.
Інформація вважається точною, якщо вона визначає набір обставин, які існують або існування яких можна обґрунтовано очікувати, або подію, яка настала або настання якої можна обґрунтовано очікувати, та є достатньо конкретною, щоб давати змогу робити висновки про можливий вплив такого набору обставин або події на ціни відповідно до оптових енергетичних продуктів. Критерії віднесення інформації до інсайдерської інформації затверджуються Регулятором.
( Частина перша статті 11-1 в редакції Закону № 4213-IX від 14.01.2025 )
2. Особам, які володіють інсайдерською інформацією, забороняється:
1) вчиняти або робити спробу вчинення на власну користь або на користь інших осіб, прямо чи опосередковано пов’язаних відносинами контролю, правочини, які є оптовими енергетичними продуктами на ринку електричної енергії, яких стосується зазначена інформація, з використанням інсайдерської інформації;
2) розкривати інсайдерську інформацію (крім оприлюднення або розкриття в межах виконання професійних, трудових (службових) обов’язків та в інших випадках, визначених законом);
( Пункт 2 частини другої статті 11-1 в редакції Закону № 4213-IX від 14.01.2025 )
3) на основі інсайдерської інформації надавати рекомендації або спонукати до вчинення правочинів, які є оптовими енергетичними продуктами на ринку електричної енергії, яких стосується така інформація.
( Пункт 3 частини другої статті 11-1 в редакції Закону № 4213-IX від 14.01.2025 )
3. Заборони, встановлені частиною другою цієї статті, поширюються на осіб, які володіють інсайдерською інформацією, а саме на:
( Абзац перший частини третьої статті 11-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4213-IX від 14.01.2025 )
1) осіб, які входять до складу органів управління учасника оптового енергетичного ринку;
2) осіб, які є власниками акцій або часток (паїв) у статутному капіталі учасника оптового енергетичного ринку;
3) осіб, які мають доступ до такої інформації у зв’язку з виконанням професійних, трудових (службових) обов’язків;
4) осіб, які отримали доступ до інсайдерської інформації внаслідок вчинення неправомірних дій;
5) осіб, які знають або повинні знати, що інформація є інсайдерською;
6) осіб, які беруть участь у прийнятті рішень про здійснення господарсько-торговельних операцій, які стосуються оптових енергетичних продуктів, від імені юридичної особи, що володіє інсайдерською інформацією.
4. Учасники оптового енергетичного ринку зобов’язані ефективно та своєчасно оприлюднювати наявну у них інсайдерську інформацію про господарську діяльність чи електроустановки, що належать відповідному учаснику оптового енергетичного ринку, а також про господарську діяльність чи електроустановки, що належать його материнській компанії чи пов’язаному з ним суб’єкту господарювання, у разі якщо такий учасник оптового енергетичного ринку відповідає за їхню операційну діяльність та/або експлуатацію. Таке оприлюднення повинно включати інформацію щодо потужності електроустановок (доступної та недоступної) та можливості фізичного використання електроустановок, призначених для виробництва, зберігання, передачі та споживання електричної енергії, включаючи планову або позапланову недоступність таких електроустановок.
Вимоги до оприлюднення інсайдерської інформації визначаються Регулятором.
( Частина четверта статті 11-1 в редакції Закону № 4213-IX від 14.01.2025 )
5. Оператор системи передачі та оператор ринку зобов’язані забезпечити функціонування платформи інсайдерської інформації для оприлюднення інсайдерської інформації про оптовий енергетичний ринок у порядку, затвердженому Регулятором.
( Частина п'ята статті 11-1 в редакції Закону № 4213-IX від 14.01.2025 )
6. Положеннячастин другої і третьої цієї статті не застосовуються до:
1) правочинів (операцій), здійснених під час виконання зобов’язань із купівлі/продажу відповідно до оптових енергетичних продуктів, якщо ці правочини (операції) є результатом укладення торговельних операцій з купівлі-продажу або подання пропозицій на купівлю-продаж відповідно до оптових енергетичних продуктів до моменту отримання доступу (володіння) до інсайдерської інформації. Учасник оптового енергетичного ринку зобов’язаний не здійснювати будь-яких змін у таких правочинах (операціях) щодо ціни, умов розрахунків та штрафних санкцій, обсягу, строків та інших умов переходу права власності на електричну енергію або вибіркове відкликання заявок на купівлю-продаж відповідно до оптових енергетичних продуктів після отримання доступу до інсайдерської інформації;
2) правочинів (операцій), здійснених виробниками електричної енергії, за умови існування хоча б одного з таких випадків:
правочини (операції) здійснені виключно з метою покриття фізичних втрат внаслідок незапланованих збоїв у системах/одиницях виробництва, які можуть призвести до неможливості виконання учасниками оптового енергетичного ринку своїх договірних зобов’язань, і лише в обсязі таких фізичних втрат. Таке звільнення застосовується, якщо в учасника оптового енергетичного ринку відсутні інші активи, за рахунок яких можливо покрити такі фізичні втрати, або можливість їх покриття на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому або балансуючому ринку;
правочини (операції) здійснені за погодженням (у рамках договорів) з оператором системи передачі з метою дотримання вимог безпечної та надійної роботи системи.
У таких випадках відповідна інформація, що стосується зазначених правочинів (операцій), невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня після вчинення (здійснення), надсилається Регулятору учасниками оптового енергетичного ринку. Таке звільнення застосовується на період неможливості виконання учасниками оптового енергетичного ринку своїх договірних зобов’язань унаслідок незапланованих збоїв у системах/одиницях виробництва;
3) учасників оптового енергетичного ринку, які діють відповідно до законодавства у разі виникнення надзвичайної ситуації або якщо відповідальні органи державної влади втрутилися в ринкові механізми з метою забезпечення безпеки постачання, а ринкові механізми були повністю чи частково тимчасово призупинені. Відповідна інформація оприлюднюється органом, уповноваженим на прийняття рішень у разі виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі на офіційному веб-сайті такого органу державної влади.
7. Не забороняється поширення інсайдерської інформації з метою здійснення професійної журналістської або творчої діяльності, за умови дотримання вимог законодавства у сфері медіа, крім випадків:
1) якщо особа прямо чи опосередковано отримує перевагу або матеріальну вигоду від поширення такої інформації;
2) якщо розкриття (оприлюднення) або поширення такої інформації здійснюється з метою введення в оману учасників оптового енергетичного ринку щодо попиту та пропозиції або цін, які сформувалися на оптовому енергетичному ринку.
8. Інформація про власні торговельні стратегії та/або торговельні плани учасника ринку електричної енергії (учасника оптового енергетичного ринку) не вважається інсайдерською інформацією, крім випадків, якщо така інформація підлягає оприлюдненню згідно з цим Законом.
9. Учасник оптового енергетичного ринку виключно під свою відповідальність може відтермінувати опублікування інсайдерської інформації з метою уникнення шкоди, яка може бути заподіяна законним інтересам такого учасника, якщо одночасно виконуються такі умови:
1) таке відтермінування не вводить в оману громадськість та учасників ринку;
2) конфіденційність такої інформації належним чином забезпечена;
3) на основі такої інформації не приймаються рішення щодо здійснення торговельних операцій на оптовому енергетичному ринку.
У такому разі учасник оптового енергетичного ринку має невідкладно надати Регулятору таку інсайдерську інформацію з обґрунтуванням відтермінування її опублікування.
10. Учасник оптового енергетичного ринку може відтермінувати розкриття інсайдерської інформації щодо захисту критичної енергетичної інфраструктури, а також оцінки необхідності посилення її захисту, якщо вона класифікується як чутлива інформація щодо захисту критичної енергетичної інфраструктури. У такому разі учасник оптового енергетичного ринку має невідкладно надати Регулятору таку інформацію разом з обґрунтуванням відтермінування розкриття.
( Закон доповнено статтею 11-1 згідно із Законом № 3141-IX від 10.06.2023 )
Стаття 11-2. Маніпулювання на оптовому енергетичному ринку
( Назва статті 11-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4213-IX від 14.01.2025 )
1. Здійснення маніпулювання чи спроби маніпулювання на оптовому енергетичному ринку забороняється.
2. Маніпулюванням на оптовому енергетичному ринку є:
1) вчинення правочинів, надання розпоряджень та/або доручень іншим учасникам ринку на вчинення правочинів з оптовими енергетичними продуктами на оптовому енергетичному ринку, які:
створюють оманливі сигнали для попиту та/або для пропозиції, або щодо цін для оптових енергетичних продуктів; або
формують ціни для оптових енергетичних продуктів на оптовому енергетичному ринку на штучному рівні, крім випадків, якщо особа або особи, які діють спільно, що уклали угоду (договір) з купівлі-продажу або подали пропозицію на купівлю-продаж відповідно до оптового енергетичного продукту, доведуть, що вони діють на законних підставах, або якщо операція чи заявка на торгівлю відповідає загальноприйнятим практикам на оптовому енергетичному ринку; або
передбачають використання чи спробу використання фіктивного засобу або будь-якої іншої форми введення в оману чи зловживання довірою, що створюють або можуть створити оманливі сигнали для попиту та/або для пропозиції, або щодо ціни на оптові енергетичні продукти на оптовому енергетичному ринку;
2) поширення недостовірної інформації через медіа, у тому числі електронні, або в будь-який інший спосіб, яке дає неправдиві або оманливі сигнали для попиту та/або для пропозиції, або для формування цін відповідно до оптових енергетичних продуктів.
( Пункт 2 частини другої статті 11-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4213-IX від 14.01.2025 )
3. Спробою маніпулювання на оптовому енергетичному ринку є дії, вчинені з наміром:
1) вчинення правочинів, надання розпоряджень та/або доручень іншим учасникам ринку на вчинення правочинів, пов’язаних з оптовими енергетичними продуктами, а також вчинення будь-яких інших дій з метою:
створення оманливих сигналів для попиту та/або для пропозиції, або щодо цін для оптових енергетичних продуктів; або
формування ціни для оптових енергетичних продуктів на штучному рівні, крім випадків, якщо особа, яка уклала угоду (договір) з купівлі-продажу або подала пропозицію на купівлю-продаж відповідно до оптового енергетичного продукту, доведе, що вона діє на законних підставах, або якщо операція чи заявка на торгівлю відповідає загальноприйнятим практикам на оптовому енергетичному ринку; або
використання фіктивного засобу або будь-якої іншої форми введення в оману чи зловживання довірою, що створюють або можуть створити оманливі сигнали, як для попиту, так і для пропозиції, або щодо цін відповідно до оптових енергетичних продуктів;
2) поширення інформації через медіа, у тому числі електронні, або в будь-який інший спосіб, що створює або може створити оманливі сигнали для попиту та/або для пропозиції, або щодо цін відповідно до оптових енергетичних продуктів.
4. Регулятор затверджує невичерпний перелік практик, які можуть бути маніпулюванням або спробою маніпулювання на оптовому енергетичному ринку.
( Закон доповнено статтею 11-2 згідно із Законом № 3141-IX від 10.06.2023; текст статті 11-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4213-IX від 14.01.2025 )
Стаття 12. Особливості умов праці в електроенергетиці
1. Підприємства, установи та організації електроенергетики зобов’язані забезпечувати комплектування робочих місць висококваліфікованими кадрами, постійно підвищувати їхню кваліфікацію, гарантувати надійний соціальний захист.
2. Працівники, які забезпечують виробничі процеси в електроенергетиці, зобов’язані проходити спеціальну підготовку і перевірку знань (атестацію) згідно із законодавством, включаючи нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, інших центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
3. Перелік таких спеціальностей і посад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
4. Допуск до роботи працівників електроенергетики, які не пройшли відповідної підготовки, забороняється.
5. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, утримання спеціалізованих навчально-тренувальних та галузево-координаційних центрів відносяться на валові витрати виробництва та обігу.
6. Перевірка знань (атестація) персоналу провадиться за рахунок коштів власників об’єктів електроенергетики.
7. Персонал енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу радіаційного, теплового чи електромагнітного випромінювання, інших шкідливих і небезпечних факторів, підлягає спеціальному медичному обстеженню за рахунок коштів підприємства. Життя, здоров’я та працездатність такого персоналу можуть бути застраховані за рахунок коштів підприємства за класами страхування 1 та/або 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування";
( Частина сьома статті 12 в редакції Закону № 1909-IX від 18.11.2021 )
8. З метою профілактики і запобігання виробничому травматизму на підприємствах електроенергетики можуть вводитися особливі умови безпечного виконання робіт. Положення про введення особливих умов безпечного виконання робіт розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та затверджується у встановленому законодавством порядку.
9. Підприємства електроенергетики створюють робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4 відсотків загальної чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.
( Частина дев'ята статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018 )
Стаття 13. Страйки на підприємствах електроенергетики
1. Страйки на підприємствах електроенергетики забороняються у випадках, якщо вони можуть призвести до порушення сталості ОЕС України.
Стаття 14. Охорона навколишнього природного середовища
1. Підприємства електроенергетики повинні дотримуватися вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснювати технічні та організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу об’єктів електроенергетики на навколишнє природне середовище, а також несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
2. У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності електричних станцій, об’єктів системи передачі приймається Кабінетом Міністрів України.
3. Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності інших об’єктів електроенергетики приймають відповідні місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їхніх повноважень, передбачених законом.
4. Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об’єктів електроенергетики, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри та порядок використання яких визначаються в нормативно-правових актах і проектах цих об’єктів, затверджених у встановленому порядку.
5. Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть провадитися виключно за погодженням з власником об’єкта електроенергетики або уповноваженим ним органом відповідно до Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів".
Стаття 15. Регіональне співробітництво
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та Регулятор співпрацюють з відповідними органами та установами держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства та органами і установами Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства з метою інтеграції національних ринків електричної енергії на регіональному рівні.
Регіональне співробітництво має сприяти гармонізації нормативної бази та розвитку обмінів електричною енергією між державами, скоординованому розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі недискримінаційних ринкових рішень, регіональній інтеграції ринку "на добу наперед", внутрішньодобового ринку, механізмів балансування та резервування потужності.
2. Регулятор має сприяти співпраці оператора системи передачі та номінованого оператора (номінованих операторів) ринку з відповідними операторами держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства на регіональному рівні з метою узгодженості їхньої правової, регуляторної та нормативно-технічної бази.
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та Регулятор мають сприяти оператору системи передачі у процесі інтеграції ОЕС України на регіональному рівні з однією або більше енергосистемами суміжних держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства з метою розподілу міжзональної пропускної спроможності та перевірки стану безпеки мережі.
4. Оператор системи передачі спільно з операторами систем передачі держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства бере участь у створенні, діяльності регіонального координаційного центру в порядку, встановленому цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та актами законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики.
5. Регулятор спільно з АСЕR, Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, регуляторними органами держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства, які входять до спільного з Україною регіону функціонування енергетичних систем, та Європейською мережею операторів системи передачі електричної енергії здійснює моніторинг діяльності регіонального координаційного центру.
6. Регулятор співпрацює з іншими регуляторними органами держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства принаймні на регіональному рівні з метою:
1) сприяння формуванню організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію управління мережею, розвиток спільних обмінів електричною енергією та розподіл міжзональної пропускної спроможності, забезпечення збільшення пропускної спроможності міждержавних перетинів, зокрема шляхом будівництва нових міждержавних ліній електропередачі для розвитку ефективної конкуренції та підвищення безпеки постачання;
2) координації спільного нагляду за суб’єктами, які виконують функції на регіональному рівні;
3) координації спільного нагляду у співпраці з іншими залученими органами за виконанням національних, регіональних та європейських оцінок достатності ресурсів;
4) координації розроблення мережевих кодексів і настанов для відповідних операторів систем передачі та інших учасників ринку електричної енергії;
5) координації розроблення правил управління перевантаженнями.
7. Регулятор має право укладати угоди про співпрацю з регуляторними органами держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства для сприяння регуляторній співпраці.
8. Оператори систем розподілу співпрацюють з операторами систем розподілу Енергетичного Співтовариства, зокрема через Координаційну групу операторів систем розподілу Енергетичного Співтовариства, з метою сприяння інтеграції та функціонуванню спільного ринку електричної енергії, оптимізації управління та скоординованої експлуатації систем розподілу та систем передачі.
9. Регулятор та інші уповноважені органи, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, номінований оператор (номіновані оператори) ринку, регіональні координаційні центри повинні виконувати обов’язкові для них рішення та враховувати адресовані їм висновки і рекомендації АСЕR.
Регулятор забезпечує виконання рішень АСЕR, які згідно із законодавством України або ратифікованим міжнародним договором України є обов’язковими для оператора системи передачі, операторів систем розподілу, номінованого оператора (номінованих операторів) ринку.
10. Відповідно до частини дев’ятої цієї статті підлягають виконанню рішення АСЕR, зокрема щодо:
1) надання інформації Регулятором, іншими уповноваженими органами, оператором системи передачі, операторами систем розподілу, номінованим оператором (номінованими операторами) ринку, регіональними координаційними центрами;
2) затвердження загальноєвропейських правил та змін до них, регіональних правил у разі недосягнення згоди між Регулятором та/або регуляторними органами держав - членів Європейського Союзу чи держав - сторін Енергетичного Співтовариства щодо таких правил, змін до них або на підставі спільного звернення регуляторних органів;
3) зміни конфігурації регіонів розрахунку пропускної спроможності;
4) зміни конфігурації регіонів функціонування енергетичних систем;
5) зміни конфігурації регіональних координаційних центрів;
6) невиконання зобов’язань регіональними координаційними центрами;
7) надання або відмови у наданні звільнень для нових та реконструйованих існуючих міждержавних ліній електропередачі у випадках, визначених цим Законом;
8) надання або відмови у наданні звільнення від виконання вимог щодо дотримання мінімального обсягу доступної пропускної спроможності у випадку, визначеному цим Законом;
9) технічних та регуляторних питань, які мають вплив на міждержавну торгівлю, а також питань безпеки енергосистеми, що мають міждержавне значення та вимагають спільного рішення щонайменше двох регуляторних органів відповідного регіону, у разі недосягнення згоди між регуляторними органами щодо такого рішення;
10) забезпечення безпеки постачання електричної енергії та операційної безпеки.
Будь-яка фізична або юридична особа може оскаржити рішення АСЕR, прийняте щодо такої особи, або рішення, прийняті щодо інших осіб, якщо вони впливають на права, обов’язки та інтереси такої особи. Порядок оскарження рішень АСЕR визначають акти законодавства Енергетичного Співтовариства.
( Стаття 15 в редакції Закону № 4834-IX від 07.04.2026 )
Стаття 16. Безпека постачання електроенергії
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, розробляє та затверджує правила про безпеку постачання електричної енергії, які є обов’язковими для виконання всіма учасниками ринку. Правила про безпеку постачання електричної енергії встановлюють мінімальні критерії безпеки постачання електричної енергії та повинні визначати:
1) критерії/види порушень безпеки постачання електричної енергії;
2) заходи із забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
3) заходи, що вживатимуться у випадках ризику порушення безпеки постачання електричної енергії;
4) заходи, що вживатимуться у разі порушення безпеки постачання електричної енергії;
5) заходи, обов’язкові до вжиття учасниками ринку (крім споживачів) для забезпечення безпеки постачання електричної енергії захищеним споживачам;
6) процедуру ініціювання вжиття необхідних заходів;
7) порядок застосування необхідних заходів і строк їх дії;
8) порядок інформування про вжиття необхідних заходів;
9) обов’язки та відповідальність суб’єктів владних повноважень та учасників ринку щодо забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
2. Під час розроблення правил, передбачених частиною першою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов’язаний враховувати економічний вплив відповідних заходів, їх ефективність, наслідки для функціонування ринку електричної енергії та вплив на навколишнє природне середовище і споживачів.
Такі правила повинні бути прозорими, такими, що заздалегідь не передбачають неможливість їх виконання, не спотворюють конкуренцію на ринку електричної енергії та впливають на торгівлю на ринку електричної енергії лише тією мірою, що необхідна для відновлення безпеки постачання електричної енергії. Такі правила повинні не створювати надмірних зобов’язань для учасників ринку та мінімізувати негативні наслідки для функціонування ринку електричної енергії.
3. Учасники ринку повинні планувати і вживати заходів відповідно до правил безпеки постачання електричної енергії, зазначених у цій статті, та нести відповідальність за безпеку постачання електричної енергії в межах сфери своєї діяльності.
4. При застосуванні заходів, що вживаються у разі порушення безпеки постачання електричної енергії, не має допускатися дискримінація між договорами купівлі-продажу електричної енергії в межах України та договорами експорту-імпорту електричної енергії.
5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, невідкладно повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про застосування заходів, що вживаються у разі порушення безпеки постачання електричної енергії, а також про зміст заходів, що плануються, та причини вжиття таких заходів.
У разі якщо вжиття відповідних заходів на національному рівні не забезпечить відновлення безпеки постачання електричної енергії, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов’язаний повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства для вжиття необхідних заходів на міжнародному рівні.
6. У разі якщо порушення безпеки постачання електричної енергії призвело до виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України, оператор системи передачі оголошує про виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України. Критерії настання надзвичайної ситуації в ОЕС України та порядок її оголошення визначаються у кодексі системи передачі.
Протягом дії режиму надзвичайної ситуації в ОЕС України оператору системи передачі надаються повноваження із застосування надзвичайних заходів відповідно до кодексу системи передачі.
У разі виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України електроенергетичні підприємства зобов’язані діяти відповідно до кодексу системи передачі та виконувати оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі.
7. У разі введення надзвичайного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" підприємства, установи та організації електроенергетики, розташовані у місцевостях, де введено надзвичайний стан, зобов’язані виконувати розпорядження органів, що здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території, щодо енергопостачання споживачів незалежно від умов укладених договорів.
8. У разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
Стаття 16-1. Запобігання кризам в електроенергетиці
1. Компетентний орган здійснює оцінювання ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії, запобігання, планування готовності та подолання криз в електроенергетиці, управління такими кризами та оцінювання результатів управління ними. Для виконання цих завдань компетентний орган співпрацює з іншими компетентними органами держав - членів Європейського Союзу та держав - сторін Енергетичного Співтовариства.
Компетентний орган уповноважений делегувати операційні завдання щодо планування готовності до ризиків та управління ризиками, визначені відповідно до цієї статті, іншим особам за їхньою згодою. Компетентний орган здійснює контроль за виконанням делегованих операційних завдань, які визначаються в плані готовності до ризиків.
2. До повноважень та завдань компетентного органу належить:
1) оцінювання всіх ризиків порушення безпеки постачання електричної енергії та участь у роботі над формуванням регіональних сценаріїв кризи в електроенергетиці у співпраці з операторами систем передачі, операторами систем розподілу, компетентними органами, регуляторними органами відповідних держав - членів Європейського Союзу та/або держав - сторін Енергетичного Співтовариства, Європейською мережею операторів системи передачі електричної енергії, регіональними координаційними центрами та іншими заінтересованими сторонами;
2) визначення найбільш імовірних національних сценаріїв кризи в електроенергетиці з урахуванням консультацій з оператором системи передачі, операторами систем розподілу, виробниками електричної енергії, Регулятором, іншими учасниками ринку (за потреби);
3) повідомлення Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Координаційній групі з безпеки постачання про свою оцінку ризиків щодо власності на інфраструктуру, що має значення для безпеки постачання електричної енергії, та будь-які заходи, вжиті для запобігання або пом’якшення таких ризиків, із зазначенням їх пропорційності та підстав, з яких такі заходи вважаються необхідними;
