Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

Персональний склад Дисциплінарної комісії затверджується наказом Міністерства юстиції України.

4. Головою Дисциплінарної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України.

5. Строк повноважень членів Дисциплінарної комісії становить два роки.

6. Дисциплінарна комісія:

1) розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;

2) у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України;

3) приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

7. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі призначення не менше семи членів комісії.

8. Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п’яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.

У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим.

9. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.

10. На засіданні Дисциплінарної комісії мають право бути присутніми представники Асоціації приватних виконавців України, громадських об’єднань та засобів масової інформації.

1. Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

2. У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.

У такому разі перебіг строку, передбаченого частиною першою цієї статті, зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

3. Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності:

1) зобов’язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;

2) має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги;

3) має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.

4. Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:

1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;

2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;

3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

5. У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.

1. За вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) догана;

3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;

4) припинення діяльності приватного виконавця.

2. Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.

3. Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

4. У разі якщо приватний виконавець протягом року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення не вчинив нового дисциплінарного проступку, він вважається таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

5. Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

1. Діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках:

1) за власним бажанням на підставі заяви приватного виконавця про зупинення діяльності;

2) у разі тимчасової відсутності приватного виконавця, що триває понад 10 календарних днів, - на строк такої тимчасової відсутності;

3) якщо приватний виконавець не уклав договору про страхування цивільно-правової відповідальності на належну страхову суму відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону - на строк до укладення такого договору, але не більш як на один місяць з дня встановлення цих обставин;

4) у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;

5) у разі застосування до приватного виконавця як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою - на час дії запобіжного заходу, у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - на час дії такого заходу;

6) у разі несплати приватним виконавцем членських внесків Асоціації приватних виконавців України - до сплати таких внесків.

2. Про зупинення діяльності з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, приватний виконавець зобов’язаний повідомити Міністерство юстиції України не пізніш як за три робочі дні. Не допускається зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 1 частини першої цієї статті приватним виконавцем, який має на виконанні виконавчі провадження.

Зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 3 і 6 частини першої цієї статті здійснюється Міністерством юстиції України за поданням Ради приватних виконавців України, на підставі пункту 4 частини першої цієї статті - Міністерством юстиції України на підставі рішення Дисциплінарної комісії, на підставі пункту 5 частини першої цієї статті - Міністерством юстиції України на підставі судового рішення.

Зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 2 частини першої цієї статті здійснюється Міністерством юстиції України за зверненням приватного виконавця, а якщо після спливу 10-денного строку тимчасової відсутності приватного виконавця до Міністерства юстиції України не надійшло відповідне звернення, Міністерство юстиції України пропонує раді приватних виконавців регіону внести відповідне подання.

3. Зупинення діяльності приватного виконавця за наявності підстав та в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється шляхом видання наказу Міністерством юстиції України.

4. З дня внесення інформації про зупинення діяльності приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України приватному виконавцю забороняється здійснювати діяльність приватного виконавця, крім дій, пов’язаних із передаванням виконавчих документів іншому приватному виконавцю або відповідному органу державної виконавчої служби.

5. У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4, 6 частини першої цієї статті приватний виконавець зобов’язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем.

У зазначених у цій частині випадках заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

6. У разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 5 частини першої цієї статті, а також за поданням ради приватних виконавців регіону на підставі пункту 2 частини першої цієї статті Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку вирішує питання про заміщення такого приватного виконавця іншим приватним виконавцем.

7. Приватний виконавець, який заміщує приватного виконавця, вчиняє виконавчі дії від свого імені та прикладає особисту печатку.

Такий приватний виконавець зобов’язаний окремо вести діловодство за приватного виконавця, якого він заміщує.

8. Заміщення приватного виконавця припиняється в день поновлення приватним виконавцем діяльності.

1. У разі зупинення діяльності приватного виконавця з підстав, передбачених пунктами 1-3, 5 частини першої статті 42 цього Закону, поновлення такої діяльності здійснюється на підставі відповідної заяви приватного виконавця.

2. Для поновлення діяльності приватного виконавця, зупиненої на підставі пункту 3 частини першої статті 42 цього Закону, до заяви приватного виконавця додається договір страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця.

3. Для поновлення діяльності приватного виконавця, зупиненої на підставі пункту 4 частини першої статті 42 цього Закону, приватний виконавець після закінчення строку зупинення його діяльності зобов’язаний скласти іспит у порядку, передбаченому статтею 33 цього Закону.

4. Для поновлення діяльності приватного виконавця, зупиненої на підставі пункту 5 частини першої статті 42 цього Закону, до заяви приватного виконавця додаються докази щодо зміни чи закінчення застосування запобіжних заходів.

5. Поновлення діяльності приватного виконавця, зупиненої на підставі пункту 6 частини першої статті 42 цього Закону, здійснюється на підставі відповідного подання Ради приватних виконавців України.

6. Діяльність приватного виконавця поновлюється на підставі наказу Міністерства юстиції України з дня внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

7. Міністерство юстиції України зобов’язане видати наказ про поновлення діяльності приватного виконавця протягом трьох робочих днів з дня встановлення обставин для її поновлення або припинення дії обставин, що були підставою для видання наказу про її зупинення.

1. Діяльність приватного виконавця припиняється шляхом позбавлення права на здійснення діяльності приватного виконавця у разі:

1) подання приватним виконавцем заяви про припинення діяльності приватного виконавця;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний виконавець засуджений за умисне кримінальне правопорушення;

3) набрання законної сили рішенням суду, відповідно до якого приватного виконавця притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;

4) застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця;

5) неукладення приватним виконавцем договору страхування цивільно-правової відповідальності протягом одного місяця з дня зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 3 частини першої статті 42 цього Закону;

6) нескладення приватним виконавцем у випадках, передбачених цим Законом, іспиту у порядку, визначеному статтею 33 цього Закону;

7) встановлення Міністерством юстиції України факту невідповідності приватного виконавця вимогам, визначеним статтею 18 цього Закону;

8) втрати приватним виконавцем громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;

9) визнання приватного виконавця безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

10) смерті приватного виконавця.

2. У разі неможливості здійснення приватним виконавцем професійної діяльності та у разі встановлення зазначених у частині першій цієї статті підстав Міністерство юстиції України видає наказ про припинення діяльності приватного виконавця.

3. Не допускається припинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, якщо такий приватний виконавець має на виконанні виконавчі провадження.

Наказ про припинення діяльності приватного виконавця на підставі пункту 1 частини першої цієї статті видається Міністерством юстиції України, за умови відсутності у приватного виконавця незакінчених виконавчих проваджень та надання ним доказів передачі до відповідного державного архіву документів діловодства та архіву приватного виконавця.

1. Приватний виконавець зобов’язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України інформації про припинення діяльності приватного виконавця.

2. У разі припинення діяльності приватного виконавця з підстав, передбачених пунктами 2-10 частини першої статті 44 цього Закону, Рада приватних виконавців України визначає тимчасового приватного виконавця, який зобов’язаний протягом трьох місяців здійснити заходи з припинення діяльності приватного виконавця.

3. Тимчасовий приватний виконавець зобов’язаний:

1) зупинити виконавчі провадження до моменту їх передачі в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті;

2) передати документи діловодства та архів приватного виконавця до відповідного державного архіву.

4. Виконавчі документи згідно з рішенням стягувача передаються тимчасовим приватним виконавцем відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю або повертаються стягувачу.

5. Передання виконавчих документів від одного приватного виконавця (тимчасового приватного виконавця) до іншого або до органу державної виконавчої служби здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

1. Самоврядування приватних виконавців ґрунтується на принципах виборності, гласності, підзвітності та обов’язковості для виконання приватними виконавцями рішень органів самоврядування приватних виконавців.

2. Брати участь у роботі органів самоврядування приватних виконавців та бути обраними до їх складу можуть лише приватні виконавці, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

1. Асоціація приватних виконавців України є некомерційною професійною організацією, що об’єднує всіх приватних виконавців України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування приватних виконавців.

2. Асоціація приватних виконавців України є юридичною особою та діє через організаційні форми самоврядування приватних виконавців, передбачені цим Законом.

3. Асоціація приватних виконавців України:

1) представляє приватних виконавців у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями;

2) захищає професійні права приватних виконавців;

3) забезпечує високий професійний рівень та розвиток приватних виконавців;

4) забезпечує престижність професії приватного виконавця;

5) організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність, ділову репутацію приватного виконавця, та вживає заходів щодо їх спростування;

6) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

4. Асоціація приватних виконавців України утворюється з’їздом приватних виконавців України та не може бути реорганізована. Асоціація приватних виконавців України може бути ліквідована лише на підставі закону.

5. Статут Асоціації приватних виконавців України затверджується з’їздом приватних виконавців України та є її установчим документом.

6. З моменту державної реєстрації Асоціації приватних виконавців України її членами стають усі приватні виконавці, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

7. Приватний виконавець стає членом Асоціації приватних виконавців України з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

8. Приватний виконавець зобов’язаний сплачувати членські внески Асоціації приватних виконавців України.

9. У разі припинення діяльності приватного виконавця припиняється і його членство в Асоціації приватних виконавців України.

10. Бюджет Асоціації приватних виконавців України формується за рахунок сплати приватними виконавцями членських внесків, а також надходжень від іншої діяльності відповідно до статутних документів Асоціації приватних виконавців України.

Установлення органами самоврядування приватних виконавців інших обов’язкових внесків, не передбачених цим Законом, забороняється.

1. Органами Асоціації приватних виконавців України є:

1) з’їзд приватних виконавців регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя);

2) рада приватних виконавців регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя);

3) голова ради приватних виконавців регіону;

4) Рада приватних виконавців України;

5) Голова Ради приватних виконавців України;

6) ревізійна комісія;

7) з’їзд приватних виконавців України.

2. Асоціація приватних виконавців України може утворювати інші органи, необхідні для виконання повноважень, визначених цим Законом.

1. З’їзд приватних виконавців регіону скликається радою приватних виконавців регіону за потреби, але не рідше одного разу на рік. З’їзд приватних виконавців регіону може бути скликано також за пропозицією Ради приватних виконавців України або не менше 10 відсотків загальної кількості приватних виконавців регіону, офіс яких розташований у відповідному регіоні.

2. Інформація про з’їзд приватних виконавців регіону, питання порядку денного з’їзду розміщуються на веб-сайті Асоціації приватних виконавців України.

3. Порядок організації та проведення з’їзду приватних виконавців регіону визначається Радою приватних виконавців України.

4. З’їзд приватних виконавців регіону вважається повноважним, якщо в його роботі беруть участь більше половини приватних виконавців, офіс яких розташований у відповідному регіоні. У разі якщо перший з’їзд не відбувся у зв’язку з відсутністю кворуму, повторний з’їзд вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше 30 відсотків приватних виконавців, офіс яких розташований у відповідному регіоні.

5. До повноважень з’їзду приватних виконавців регіону належать:

1) обрання голови та членів ради приватних виконавців регіону, дострокове відкликання їх з посад;

2) розгляд та затвердження звітів ради приватних виконавців регіону, голови ради приватних виконавців регіону;

3) контроль за діяльністю регіональних органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України;

4) здійснення інших повноважень, визначених Асоціацією приватних виконавців України.

6. З’їзд приватних виконавців регіону приймає рішення шляхом голосування більшістю голосів учасників з’їзду.

7. Вибори голови та членів ради приватних виконавців регіону проводяться шляхом рейтингового таємного голосування, список претендентів яких формується в єдиному бюлетені.

1. У період між з’їздами приватних виконавців регіону функції самоврядування приватних виконавців у регіоні виконує рада приватних виконавців регіону.

2. Голова та члени ради приватних виконавців регіону обираються з’їздом приватних виконавців регіону з числа приватних виконавців, офіс яких розташований у відповідному регіоні.

3. Строк повноважень ради приватних виконавців регіону становить три роки. Одна й та сама особа не може бути головою або членом ради приватних виконавців регіону більш як два строки поспіль.

4. Кількість членів ради приватних виконавців регіону становить три особи та може бути збільшена на підставі відповідного рішення Ради приватних виконавців України.

5. На першому засіданні члени ради приватних виконавців регіону за пропозицією голови ради обирають із свого складу заступника голови та секретаря ради.

Голова, заступник голови, секретар, члени ради приватних виконавців регіону можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням з’їзду приватних виконавців регіону.

6. Рада приватних виконавців регіону:

1) представляє приватних виконавців регіону;

2) формує порядок денний, скликає та забезпечує проведення з’їзду приватних виконавців регіону;

3) забезпечує виконання рішень з’їзду приватних виконавців регіону, здійснює контроль за їх виконанням;

4) сприяє забезпеченню гарантій діяльності приватних виконавців, захисту їхніх професійних і соціальних прав;

5) розпоряджається коштами та майном відповідно до затвердженого кошторису;

6) забезпечує діяльність регіональних органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України;

7) здійснює інші повноваження відповідно до рішень з’їзду приватних виконавців регіону, Ради приватних виконавців України, з’їзду приватних виконавців України.

7. Засідання ради приватних виконавців регіону є повноважним, якщо в його роботі беруть участь більше половини її членів. Рішення на засіданнях ради приватних виконавців регіону приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів.

8. Голова, заступник голови, секретар ради приватних виконавців регіону можуть отримувати за свою роботу винагороду, розмір та порядок виплати якої встановлюються Радою приватних виконавців України.

9. Члени ради приватних виконавців регіону одночасно є делегатами приватних виконавців регіону на з’їзд приватних виконавців України.

10. Рада приватних виконавців регіону є юридичною особою. Повноваження і порядок роботи ради приватних виконавців регіону визначаються положенням про раду приватних виконавців регіону, яке затверджується Радою приватних виконавців України.

1. Голова ради приватних виконавців регіону представляє раду в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

2. Голова ради приватних виконавців регіону забезпечує скликання та проведення засідань ради приватних виконавців регіону, організовує і забезпечує ведення діловодства ради приватних виконавців регіону, вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду приватних виконавців регіону, рішеннями з’їзду приватних виконавців регіону, ради приватних виконавців регіону, Ради приватних виконавців України, з’їзду приватних виконавців України, а також організовує діяльність регіональних органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України.

3. Голова ради приватних виконавців регіону є за посадою членом Ради приватних виконавців України.

1. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Асоціації приватних виконавців України та її органів діє ревізійна комісія.

Ревізійна комісія підконтрольна і підзвітна з’їзду приватних виконавців України.

2. Голова та члени ревізійної комісії обираються з’їздом приватних виконавців України строком на два роки з числа приватних виконавців. Кількість членів ревізійної комісії визначається з’їздом приватних виконавців України.

Голова та члени ревізійної комісії можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням з’їзду приватних виконавців України.

Голова та члени ревізійної комісії не можуть одночасно входити до складу інших органів Асоціації приватних виконавців України.

3. За результатами перевірок ревізійна комісія складає висновки, які подає на розгляд та затвердження з’їзду приватних виконавців України.

1. Вищим органом самоврядування приватних виконавців є з’їзд приватних виконавців України.

2. Приватних виконавців на з’їзді приватних виконавців України представляють делегати, які є членами рад приватних виконавців регіонів.

3. З’їзд приватних виконавців України скликається Радою приватних виконавців України не рідше одного разу на два роки.

4. З’їзд приватних виконавців України також може бути скликано на вимогу Міністерства юстиції України або не менше 10 відсотків загальної кількості членів Асоціації приватних виконавців України, або не менше однієї третини рад приватних виконавців регіонів.

Рада приватних виконавців України зобов’язана скликати та організувати проведення з’їзду приватних виконавців України протягом 30 днів з дня отримання вимоги про скликання з’їзду приватних виконавців України.

5. Про день, час і місце початку роботи з’їзду приватних виконавців України та про питання, що виносяться на обговорення, Рада приватних виконавців України повідомляє всіх членів рад приватних виконавців регіонів не пізніш як за 14 днів до дня початку роботи з’їзду, а також розміщує цю інформацію на веб-сайті Асоціації приватних виконавців України.

6. З’їзд приватних виконавців України є правомочним, якщо у його роботі беруть участь більше половини делегатів, які представляють більшість рад приватних виконавців регіонів.

7. З’їзд приватних виконавців України:

1) обирає Голову та заступників Голови Ради приватних виконавців України і достроково відкликає їх з посад;

2) затверджує статут Асоціації приватних виконавців України та вносить зміни до нього;

3) затверджує Кодекс професійної етики приватних виконавців;

4) утворює Раду приватних виконавців України та ревізійну комісію;

5) призначає чотирьох членів Кваліфікаційної комісії та чотирьох членів Дисциплінарної комісії;

6) затверджує Положення про Раду приватних виконавців України, Положення про ревізійну комісію;

7) розглядає та затверджує звіти Ради приватних виконавців України, висновки ревізійної комісії та звіти інших органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України;

8) затверджує кошториси Асоціації приватних виконавців України, її органів, а також звіти про їх виконання;

9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

8. Рішення з’їзду приватних виконавців України приймаються шляхом голосування більшістю голосів делегатів, які беруть участь у з’їзді.

1. У період між з’їздами приватних виконавців України функції самоврядування приватних виконавців здійснює Рада приватних виконавців України.

Повноваження і порядок роботи Ради приватних виконавців України визначаються цим Законом та Положенням про Раду приватних виконавців України, що затверджується з’їздом приватних виконавців України.

Рада приватних виконавців України підконтрольна і підзвітна з’їзду приватних виконавців України.

2. До складу Ради приватних виконавців України входять за посадою голови рад приватних виконавців регіонів та Голова і два заступники Голови Ради приватних виконавців України, які обираються з’їздом приватних виконавців України шляхом рейтингового таємного голосування, список претендентів яких формується в єдиному бюлетені.

Секретар Ради приватних виконавців України обирається Радою приватних виконавців України із складу членів Ради приватних виконавців України.

3. Строк повноважень Голови, заступників Голови, секретаря і членів Ради приватних виконавців України становить три роки. Одна й та сама особа не може бути Головою, заступником Голови, секретарем або членом Ради приватних виконавців України більш як два строки поспіль.

4. Голові, заступникам Голови Ради приватних виконавців України з’їздом приватних виконавців України або двома третинами голосів членів Ради приватних виконавців України може бути висловлено недовіру.

Оголошення недовіри Голові або заступникам Голови Ради приватних виконавців України має наслідком їх переобрання.

Секретар Ради приватних виконавців України може бути достроково відкликаний з посади за рішенням Ради приватних виконавців України.

5. Рада приватних виконавців України:

1) формує порядок денний, скликає та забезпечує проведення з’їзду приватних виконавців України;

2) забезпечує виконання рішень з’їзду приватних виконавців України;

3) затверджує положення про з’їзд приватних виконавців регіону, раду приватних виконавців регіону та інші регіональні органи у разі їх утворення Асоціацією приватних виконавців України;

4) забезпечує діяльність органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України;

5) встановлює розмір та порядок сплати членських внесків Асоціації приватних виконавців України;

6) бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені цим Законом;

7) приймає рішення про внесення Міністерству юстиції України клопотання про зупинення діяльності приватного виконавця у випадках, передбачених цим Законом;

8) приймає рішення про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;

9) сприяє діяльності рад приватних виконавців регіонів, координує їхню діяльність;

10) сприяє забезпеченню гарантій діяльності приватних виконавців;

11) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Асоціації приватних виконавців України відповідно до затвердженого з’їздом приватних виконавців України кошторису;

12) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад приватних виконавців регіонів, їх голів, скасовує рішення рад приватних виконавців регіонів;

13) забезпечує створення і ведення веб-сайту Асоціації приватних виконавців України;

14) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та статутом Асоціації приватних виконавців України.

6. Засідання Ради приватних виконавців України скликаються Головою Ради приватних виконавців України, а в разі його відсутності - одним із заступників Голови не рідше одного разу на два місяці.

Засідання Ради приватних виконавців України може бути також скликане за пропозицією не менш як п’яти членів Ради приватних виконавців України.

7. Засідання Ради приватних виконавців України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше половини членів Ради. Рішення Ради приватних виконавців України приймаються більшістю голосів від загальної кількості членів Ради. У разі рівного розподілу голосів членів Ради голос головуючого на засіданні є вирішальним.

8. Голова та заступники Голови Ради приватних виконавців України можуть отримувати винагороду у розмірі, встановленому з’їздом приватних виконавців України.

1. Голова Ради приватних виконавців України за посадою є Головою Асоціації приватних виконавців України.

2. Голова Ради приватних виконавців України представляє Раду приватних виконавців України та Асоціацію приватних виконавців України в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

3. Голова Ради приватних виконавців України:

1) скликає та забезпечує проведення засідань Ради приватних виконавців України;

2) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

3) організовує і забезпечує ведення діловодства Ради приватних виконавців України;

4) розпоряджається коштами і майном Асоціації приватних виконавців України відповідно до затвердженого кошторису;

5) організовує і забезпечує роботу секретаріату Ради приватних виконавців України;

6) забезпечує здійснення контролю за чинністю договорів страхування цивільно-правової відповідальності приватних виконавців та проведення перевірок приватних виконавців у порядку, визначеному цим Законом;

7) вчиняє інші дії, передбачені цим Законом, положенням про Раду приватних виконавців України, статутом Асоціації приватних виконавців України, рішеннями Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про державну виконавчу службу" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36-37, ст. 243; 1999 р., № 8, ст. 57; 2002 р., № 16, ст. 114; 2004 р., № 6, ст. 37, № 35, ст. 412; 2005 р., № 33, ст. 431; 2007 р., № 10, ст. 84; 2011 р., № 19-20, ст. 142; 2015 р., № 11, ст. 75).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

а) частину другу статті 57 після слова "нотаріусів" доповнити словами "приватних виконавців";

б) у статті 342:

назву після слів "державному виконавцю" доповнити словами "приватному виконавцю";

абзац перший частини першої після слів "державного виконавця" доповнити словами "приватного виконавця";

в абзаці першому частини другої слова "державному виконавцю під час виконання ним службових обов’язків" замінити словами "під час виконання ним службових обов’язків, державному виконавцю чи приватному виконавцю під час примусового виконання рішень";

в) у статті 343:

назву доповнити словами "приватного виконавця";

в абзаці першому частини першої слова "чи працівника державної виконавчої служби" замінити словами "працівника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, а також близького родича державного виконавця або приватного виконавця";

г) у статті 347:

назву доповнити словами "працівника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця";

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, працівникові органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю (у тому числі після звільнення з посади) чи їхнім близьким родичам, у зв’язку з виконанням службових обов’язків працівником правоохоронного органу або примусовим виконанням рішень державним виконавцем чи приватним виконавцем (у тому числі у минулому)";

ґ) абзац перший частини першої статті 365-2 після слів "арбітражного керуючого" доповнити словами "приватного виконавця";

д) у статті 368-4:

абзац перший частини першої після слів "арбітражного керуючого" доповнити словами "приватного виконавця";

абзац перший частини третьої після слова "нотаріусом" доповнити словами "приватним виконавцем";

2) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

а) частину п’яту статті 196 доповнити словами "а також надсилається щодо осіб, які є державними виконавцями, Міністерству юстиції України, а щодо осіб, які є приватними виконавцями, - Міністерству юстиції України та Раді приватних виконавців України";

б) частину третю статті 213 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі затримання державного виконавця чи приватного виконавця уповноважена службова особа, яка здійснювала затримання, зобов’язана протягом 24 годин повідомити про це Міністерство юстиції України, а щодо осіб, які є приватними виконавцями, - Міністерство юстиції України та Раду приватних виконавців України";

в) статтю 376 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Про ухвалення вироку щодо особи, яка є державним виконавцем, не пізніше наступного дня після ухвалення повідомляється Міністерству юстиції України, а щодо особи, яка є приватним виконавцем, - Міністерству юстиції України та Раді приватних виконавців України";

4) підпункт "б" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056) після слова "нотаріуси" доповнити словами "приватні виконавці";

5) частину п’яту статті 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №№ 18-20, ст. 132) доповнити пунктом 9-1 такого змісту:

"9-1) призначає по одному члену Кваліфікаційної комісії приватних виконавців і Дисциплінарної комісії приватних виконавців та приймає рішення про припинення їхніх повноважень відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

6) у пункті 14 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17):

абзац третій викласти в такій редакції:

"територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об’єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об’єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання";

абзац четвертий виключити.

4. Міністерство юстиції України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

1) формує склад тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців у складі семи осіб;

2) формує склад тимчасової дисциплінарної комісії приватних виконавців у складі семи осіб.

Тимчасова кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - тимчасова кваліфікаційна комісія) і тимчасова дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - тимчасова дисциплінарна комісія) вважаються повноважними у разі присутності на засіданні не менше чотирьох осіб. Тимчасова кваліфікаційна комісія та тимчасова дисциплінарна комісія здійснюють повноваження кваліфікаційної комісії та дисциплінарної комісії до скликання з’їзду приватних виконавців України.

Засідання тимчасової кваліфікаційної комісії проводяться за потреби, але не рідше одного разу на місяць.

5. Міністерство юстиції України не пізніш як через рік після набрання чинності цим Законом організовує проведення установчих з’їздів приватних виконавців регіонів та визначає порядок їх проведення.

Міністерство юстиції України розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про проведення установчого з’їзду приватних виконавців регіону, а також не пізніш як за 10 днів до дня його проведення повідомляє про це кожного приватного виконавця.

На установчому з’їзді приватних виконавців регіону головує найстарший за віком приватний виконавець, який бере участь у з’їзді. Головуючий на засіданні обирає секретаря установчого з’їзду приватних виконавців регіону.

Установчий з’їзд приватних виконавців регіону формує раду приватних виконавців регіону.

Міністерство юстиції України не пізніш як через місяць після скликання восьми установчих з’їздів приватних виконавців регіонів скликає та організовує проведення з’їзду приватних виконавців України.

Перший з’їзд приватних виконавців України утворює Асоціацію приватних виконавців України та затверджує її статут, утворює Раду приватних виконавців України та ревізійну комісію, затверджує положення про ці органи, призначає членів Кваліфікаційної комісії та Дисциплінарної комісії.

Після утворення органів самоврядування приватних виконавців зміна їхнього складу можлива в порядку, передбаченому цим Законом.

Реєстрація Асоціації приватних виконавців України здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

6. Протягом одного року після набрання чинності цим Законом розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати.

6-1. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану":

1) зупиняються до припинення або скасування воєнного стану в Україні встановлені частиною першою статті 40 цього Закону строки розгляду Дисциплінарною комісією подань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;

2) відомості, які згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України, у разі відсутності технічної можливості для їх внесення вносяться Міністерством юстиції України після настання такої можливості;

3) планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;

4) діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п’ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов’язків. Протягом п’яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.

6-2. У разі якщо передбачений частиною першою статті 33 цього Закону строк складення приватним виконавцем іспиту шляхом автоматизованого анонімного тестування настав у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", такий строк продовжується за письмовою заявою особи, яка повинна була складати кваліфікаційний іспит, а сам іспит складається в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

7. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.