Про ветеринарну медицину

2) укладання міжнародних договорів;

3) застосування механізму визнання еквівалентності ветеринарно-санітарних заходів, проведення інспектувань та аудитів систем контролю іноземних держав;

4) гармонізації ветеринарно-санітарних заходів з вимогами відповідних міжнародних організацій;

5) наближення законодавства України про ветеринарну медицину та благополуччя тварин до відповідного законодавства Європейського Союзу;

6) професійної та наукової співпраці, а також обміну інформацією у сфері ветеринарної медицини.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану, крім:

абзаців четвертого та п’ятого підпункту 1.4 підпункту 1, підпункту 5, підпункту 11.47 підпункту 11 та абзацу четвертого підпункту 12 пункту 10, а також пункту 11 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом;

підпункту 1 (крім абзаців четвертого та п’ятого підпункту 1.4 підпункту 1) пункту 10 цього розділу, який набирає чинності та вводиться в дію через два роки з дня опублікування цього Закону.

2. З дня введення в дію цього Закону визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами).

3. Вимоги належної виробничої практики та належної практики реалізації, передбачені цим Законом, набирають чинності у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини, але не раніш як через один рік з дня набрання чинності цим Законом та один рік з дня їх затвердження.

4. Протягом п’яти років з дня введення в дію цього Закону дозволяються виробництво, ввезення на митну територію України та обіг ветеринарних препаратів, зареєстрованих відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами), за умови наявності дійсних реєстраційних посвідчень на такі ветеринарні препарати на день введення в дію цього Закону. Застосування таких ветеринарних препаратів дозволяється до закінчення терміну їх придатності.

Власники реєстраційних посвідчень на ветеринарні препарати зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію, що міститься в реєстраційних досьє та реєстраційних посвідченнях на ветеринарні препарати, зазначені в абзаці першому цього пункту, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Ветеринарні лікарські засоби, зареєстровані відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 531 із наступними змінами), можуть бути зареєстровані безстроково відповідно до цього Закону шляхом доповнення реєстраційних досьє на такі ветеринарні лікарські засоби відомостями, яких не вистачає для виконання вимог, встановлених відповідно до цього Закону, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.

5. Протягом одного року з дня введення в дію цього Закону ліцензії на виробництво ветеринарних препаратів продовжують діяти і підлягають безоплатному переоформленню на ліцензії на виробництво ветеринарних лікарських засобів у строк, що не перевищує десять днів з дня отримання компетентним органом відповідної заяви оператора ринку ветеринарних препаратів.

Протягом одного року з дня введення в дію цього Закону не підлягають державному (офіційному) контролю, у тому числі митному контролю, наявність ліцензій на імпорт ветеринарних лікарських засобів, оптову та роздрібну реалізацію ветеринарних лікарських засобів, а також дотримання операторами ринку ветеринарних препаратів вимог відповідних ліцензійних умов.

6. Виробничі дільниці та складські потужності, що використовувалися для виробництва і зберігання ветеринарних лікарських засобів, що ввозилися на митну територію України протягом останніх п’яти років до введення в дію цього Закону, не підлягають інспектуванню для видачі ліцензії на імпорт ветеринарних лікарських засобів, за умови що протягом зазначеного періоду компетентним органом не було виявлено невідповідностей ветеринарних лікарських засобів, що вироблялися або зберігалися на відповідних виробничих дільницях та складських потужностях, вимогам законодавства України.

7. На інформацію, що міститься в реєстраційних досьє на ветеринарні лікарські засоби, зареєстровані протягом п’яти років після введення в дію цього Закону, поширюються строки захисту (нерозголошення) інформації, вдвічі менші ніж ті, що передбачені статтею 64 цього Закону.

8. До набрання чинності міжнародними договорами України про забезпечення застосування виробниками ветеринарних лікарських засобів вимог належної виробничої практики та проведення контрольних досліджень (випробувань) ветеринарних лікарських засобів, укладеними відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України", кваліфікована особа, відповідальна за виробництво та імпорт ветеринарних лікарських засобів, може без проведення відповідних контрольних досліджень (випробувань) в Україні складати звіти про контроль на підставі результатів контрольних досліджень (випробувань), проведених в акредитованих лабораторіях, уповноважених на проведення відповідних досліджень (випробувань) в державах - учасницях Конвенції про взаємне визнання інспекцій відносно виробництва фармацевтичної продукції/Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (The Pharmaceutical Inspection Convention and Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme, PIC/S), лише за відсутності заперечень з боку компетентного органу.

9. Якщо норми законодавства у сфері ветеринарної медицини та благополуччя тварин не були вчасно розроблені та затверджені відповідними органами державної влади, оператор ринку не зобов’язаний виконувати вимоги цього Закону, поки відповідні норми законодавства не затверджені в порядку, визначеному цим Законом.

10. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1.1) статті 89, 107 і 188-22 викласти в такій редакції:

Жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб, з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Порушення Правил транспортування тварин -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

Порушення вимог законодавства щодо забезпечення благополуччя тварин, крім порушень, передбачених статтями 85, 87-88-2, 89, 154 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавства щодо виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів, провадження ветеринарної практики, переміщення (обігу) тварин, побічних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу та біологічних продуктів, захисту здоров’я та карантину тварин, а також рішень державних надзвичайних протиепізоотичних комісій -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста двадцяти до ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

Невиконання або несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин, ненадання їм інформації, необхідної для виконання покладених на них обов’язків, або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

1.2) у статті 221 цифри "166-22" виключити;

1.3) статтю 238 викласти в такій редакції:

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (стаття 107), вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (стаття 107-2) та вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів (стаття 166-22).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:

Головний державний інспектор України, Головний державний ветеринарний інспектор України та їх заступники, головні державні інспектори, головні державні ветеринарні інспектори та їх заступники, державні інспектори та державні ветеринарні інспектори центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, - штраф до ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

державні інспектори та державні ветеринарні інспектори територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, а також завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках - штраф до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державними ветеринарними інспекторами та завідуючими лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках штраф може стягуватися на місці з громадян у розмірі до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

1.4) у пункті 1 частини першої статті 255:

абзац "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, уповноважених підрозділів ветеринарної міліції (статті 42-1, 42-2, 107, 166-22, 188-22)" викласти в такій редакції:

"центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини (статті 42-1, 42-2, 107, 188-22)";

доповнити абзацом такого змісту:

"центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників) (частина перша статті 44-3)";

2) Закон України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами) доповнити статтею 21-1 такого змісту:

1. Реклама ветеринарного лікарського засобу може здійснюватися лише після його державної реєстрації в Україні. У разі призупинення або скасування державної реєстрації ветеринарного лікарського засобу його реклама забороняється.

2. Реклама ветеринарного лікарського засобу повинна чітко вказувати на те, що вона спрямована на стимулювання поставок, реалізації, поширення, призначення та застосування ветеринарного лікарського засобу.

3. Реклама ветеринарного лікарського засобу повинна заохочувати відповідальне застосування ветеринарного лікарського засобу шляхом висвітлення об’єктивної інформації про нього, без перебільшення його властивостей.

4. Реклама ветеринарного лікарського засобу повинна відповідати його короткій характеристиці.

5. Реклама ветеринарного лікарського засобу не повинна бути сформульована таким чином, що дозволяє припустити, що ветеринарний лікарський засіб є кормом або біоцидом.

6. Реклама ветеринарних лікарських засобів, що відпускаються за рецептом, забороняється, крім випадків, якщо така реклама розрахована виключно на спеціалістів ветеринарної медицини та операторів ринку ветеринарних препаратів, які здійснюють оптову та роздрібну реалізацію ветеринарних лікарських засобів.

Реклама ветеринарних лікарських засобів, що відпускаються за рецептом, серед операторів тваринницьких потужностей дозволяється, за умови що така реклама стосується виключно імунобіологічних ветеринарних лікарських засобів та містить рекомендацію отримати консультацію ветеринарного лікаря щодо застосування ветеринарного лікарського засобу.

7. Реклама аутогенних імунобіологічних ветеринарних лікарських засобів забороняється.

8. Реклама лікувальних кормів та проміжних продуктів виробництва таких кормів, крім випадків, якщо така реклама розрахована виключно на спеціалістів ветеринарної медицини, забороняється.

9. Реклама ветеринарного лікарського засобу або лікувального корму не повинна містити інформації, що може призводити до неправильного застосування ветеринарного лікарського засобу або лікувального корму.

10. Розповсюдження зразків ветеринарних лікарських засобів та лікувальних кормів у рекламних цілях забороняється, крім випадків, якщо такі зразки мають відповідне маркування, не належать до ветеринарних лікарських засобів, що відпускаються за рецептом, і розповсюджуються:

виключно та безпосередньо серед спеціалістів ветеринарної медицини;

під час заходів, спонсорування яких здійснюється розповсюджувачем таких зразків або під час візитів його торгових представників;

у кількості, що не перевищує одного курсу лікування, визначеного у листівці-вкладці (інструкції для застосування).

Розповсюдження в рекламних або інших презентаційних цілях зразків протимікробних ветеринарних лікарських засобів та лікувальних кормів, що містять протимікробні ветеринарні лікарські засоби, в тому числі серед спеціалістів ветеринарної медицини, забороняється";

3) у статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами):

у частині другій:

абзац перший доповнити словами "у сфері ветеринарної медицини та благополуччя тварин";

абзац другий доповнити словами "а також на відносини щодо державної реєстрації кормових добавок, що регулюються Законом України "Про безпечність та гігієну кормів";

у частині третій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Видача, переоформлення, анулювання, поновлення міжнародних сертифікатів та експлуатаційних дозволів здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та "Про безпечність та гігієну кормів";

в абзаці третьому слова і цифри "міжнародних ветеринарних сертифікатів (для країн СНД - ветеринарних свідоцтв форми № 1, № 2, № 3) - при переміщенні за межі України, ветеринарних свідоцтв (для України - форми № 1, № 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною)" та слова " Законом України "Про ветеринарну медицину" виключити;

4) частину першу статті 3 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 27, ст. 230) доповнити словами "з урахуванням вимог щодо благополуччя тварин, визначених Законом України "Про ветеринарну медицину";

5) у Законі України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53 із наступними змінами):

5.1) у частині сьомій статті 17 слова "Національне агентство" замінити словом "Агентство";

5.2) у тексті статей 63 і 64 слова "Національне агентство" в усіх відмінках замінити словом "Агентство" у відповідному відмінку;

6) у Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), пункти 1-3, 54, 81 виключити;

7) частину другу статті 3 Закону України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409; 2015 р., № 23, ст. 158) доповнити словами "Законом України "Про ветеринарну медицину";

8) у статті 36 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст. 2024):

у частині першій:

у першому реченні слова "випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку" замінити словами "ветеринарно-санітарної експертизи";

після першого речення доповнити новим реченням такого змісту: "Ветеринарно-санітарна експертиза включає випробування (дослідження), що проводяться акредитованою лабораторією, яка знаходиться на агропродовольчому ринку";

доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Правила ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів";

9) пункт 33 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158; 2017 р., № 31, ст. 343) викласти в такій редакції:

"33) виробництво ветеринарних лікарських засобів, оптова та роздрібна реалізація ветеринарних лікарських засобів, імпорт ветеринарних лікарських засобів - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ветеринарну медицину";

10) у Законі України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 24, ст. 171):

10.1) у статті 1:

у частині першій:

доповнити пунктами 2-1 і 6-1 такого змісту:

"2-1) експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності (об’єкта) на предмет її відповідності вимогам законодавства про побічні продукти тваринного походження та посвідчує право оператора ринку здійснювати на цій потужності (об’єкті) визначене цим Законом поводження з побічними продуктами тваринного походження та продуктами їх оброблення, переробки";

"6-1) компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини";

пункт 14 після слів "оброблення, переробку" доповнити словом "маркування";

доповнити пунктом 14-1 такого змісту:

"14-1) постійне маркування - маркування продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження за допомогою гліцерол тригептаноату (ГТГ)";

пункт 18 викласти в такій редакції:

"18) ризиковий матеріал - тканини тваринного походження, що мають високий рівень ризику інфікування збудником губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби:

для тварин, які походять з території країни або зони з контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби, - череп, крім нижньої щелепи, включаючи головний мозок та очі, спинний мозок великої рогатої худоби віком старше 12 місяців; хребетний стовп, включаючи дорзальний корінцевий ганглій, крім хребців хвоста, остистих і поперечних відростків шийного відділу хребта, грудних і поперекових хребців, серединного крижового гребеня та крил крижів великої рогатої худоби віком старше 30 місяців; мигдалики, останні чотири метри тонкої кишки, сліпа кишка та брижа великої рогатої худоби будь-якого віку; череп, включаючи мозок та очі, мигдалики та спинний мозок овець та кіз віком старше 12 місяців або овець та кіз, у яких з’явилися постійні різці в яснах; селезінка та клубова кишка овець та кіз;

для тварин, які походять з території країни або зони з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби, - череп, крім нижньої щелепи, включаючи головний мозок та очі, спинний мозок великої рогатої худоби віком старше 12 місяців; череп, включаючи мозок та очі, мигдалики та спинний мозок овець та кіз, віком старше 12 місяців або овець та кіз, у яких з’явилися постійні різці в яснах; селезінка та клубова кишка овець та кіз";

у пункті 20 слово "оброблення" замінити словом "переробка";

доповнити пунктом 22 такого змісту:

"22) шлам з центрифуги або сепаратора від переробки молока - продукт, що утворюється внаслідок очищення сирого молока та відділення від сирого молока знежиреного молока та вершків";

друге речення частини другої виключити;

10.2) у статті 2:

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Дія цього Закону поширюється на побічні продукти тваринного походження, що утворилися внаслідок заходів з ліквідації інфекційних та/або інвазійних хвороб тварин, якщо інше не встановлено законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин";

у частині другій:

у пункті 1 слова "що не призначені для споживання людиною та" замінити словами "крім мисливської здобичі, які";

пункт 7 викласти в такій редакції:

"7) сире молоко, молозиво та продукти, отримані із сирого молока та молозива, що отримані, зберігаються, утилізуються або використовуються в господарстві походження";

доповнити пунктами 9 та 10 такого змісту:

"9) відходи закладів громадського харчування, крім відходів, які:

походять із транспортних засобів, за допомогою яких здійснюються міжнародні перевезення;

призначені для годування тварин;

призначені для переробки шляхом стерилізації під тиском або переробки іншими методами, визначеними законодавством про побічні продукти тваринного походження;

призначені для перетворення на біогаз чи компост;

10) екскременти та/або сечу, крім гною та немінералізованого гуано";

10.3) статтю 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Законодавство про побічні продукти тваринного походження

1. Законодавство про побічні продукти тваринного походження складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про ветеринарну медицину", "Про безпечність та гігієну кормів" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору";

10.4) у частині першій статті 4 слова "аграрної політики, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини (компетентний орган)" замінити словами "політики у сфері ветеринарної медицини, компетентний орган";

10.5) у статті 6:

у назві слова "аграрної політики, у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження" замінити словами "політики у сфері ветеринарної медицини";

у частині першій:

в абзаці першому слова "аграрної політики, у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження" замінити словами "політики у сфері ветеринарної медицини";

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) затвердження порядку ведення Державного реєстру потужностей (об’єктів) з обігу побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки";

пункт 5 виключити;

10.6) у статті 7:

у назві слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини" замінити словами "компетентного органу";

у частині першій:

в абзаці першому слова "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини" замінити словами "компетентного органу";

пункти 1, 2 і 4 викласти в такій редакції:

"1) здійснення державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють обіг побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки;

2) погодження технічних умов, технологічних інструкцій щодо оброблення, переробки, утилізації та видалення побічних продуктів тваринного походження";

"4) ведення Державного реєстру потужностей (об’єктів) з обігу побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки";

пункт 6 виключити;

10.7) у частині другій статті 10 слова "аграрної політики" замінити словами "політики у сфері ветеринарної медицини";

10.8) у частині першій статті 11:

у пункті 1:

абзац перший доповнити словами "та шкури";

в абзаці другому слова "губчастоподібною енцефалопатією" замінити словами "трансмісивною губчастоподібною енцефалопатією, та тварин, у яких відповідно до вимог законодавства України встановлено наявність трансмісивної губчастоподібної енцефалопатії";

абзац шостий викласти в такій редакції:

"домашніх тварин, тварин із зоопарку та цирку та інших тварин, крім тварин, вирощених на фермі, та диких тварин";

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) відходи закладів громадського харчування, які походять із транспортних засобів, за допомогою яких здійснюються міжнародні перевезення";

доповнити пунктами 6 і 7 такого змісту:

"6) побічні продукти тваринного походження, отримані від тварин, які були піддані обробці речовинами або іншими продуктами, не зареєстрованими відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, для цілей та за умов, відмінних від визначених законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин;

7) побічні продукти тваринного походження, що містять залишки хлорорганічних сполук (включаючи поліхлоровані біфеніли (ПХБ), фосфорорганічних сполук, хімічних елементів, мікотоксинів, барвників, а також інших забруднюючих речовин з навколишнього природного середовища, рівень вмісту яких перевищує максимально допустимі рівні, встановлені законодавством";

10.9) у частині першій статті 12:

у пункті 1 слова і цифри "у статті 13" замінити словами і цифрами "у статтях 11 та 13";

у пункті 2 слова "що містять забруднюючі речовини" замінити словами і цифрами "що містять залишки речовин, зареєстрованих відповідно до законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, та/або забруднюючі речовини, крім зазначених у пункті 7 частини першої статті 11 цього Закону";

у пункті 5 слова "щодо якості та безпечності харчових продуктів" замінити словами "про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження";

доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) побічні продукти тваринного походження, що не належать до категорії I та категорії III";

10.10) статтю 13 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії III

1. Побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії III, є:

1) туші та частини забитих тварин або, у разі мисливської здобичі, цілі впольовані тварини або їх частини, які придатні до споживання людиною відповідно до вимог законодавства України, але не призначені для споживання людиною у зв’язку з комерційними цілями;

2) туші та їх нижчезазначені частини, отримані з тварин, які були забиті на бійні та визнані придатними до забою для споживання людиною за результатами передзабійного огляду, проведеного відповідно до вимог законодавства про державний контроль, або цілі тварини та їх нижчезазначені частини, що є мисливською здобиччю, впольованою для споживання людиною відповідно до вимог законодавства:

туші тварин або частини тварин, що визнані непридатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства та щодо яких не виявлено ознак захворювання інфекційними хворобами, що можуть передаватися людині або тваринам;

голови свійської птиці;

шкіри та шкури, включаючи їх шматки та обрізки, роги та копита, включаючи фаланги, зап’ясткові та п’ясткові кістки, а також плеснові та передплеснові кістки, що отримані із тварин, інших ніж жуйні, які відповідно до вимог законодавства підлягають дослідженню на трансмісивну губчастоподібну енцефалопатію, та із жуйних тварин, які досліджені на трансмісивну губчастоподібну енцефалопатію з негативними результатами;

щетина свиней;

пір’я;

3) побічні продукти тваринного походження, отримані під час виготовлення продуктів, призначених для споживання людиною, включаючи знежирені кістки, шкварки та шлам з центрифуги або сепаратора від переробки молока;

4) нижчезазначений матеріал, отриманий із тварин, які не мали жодних ознак захворювань, що можуть передаватись людям або тваринам:

черепашки і панцирі молюсків та ракоподібних з м’якими тканинами або м’ясом;

матеріали, що отримані з наземних тварин: побічні продукти з інкубатора, яйця, яйцепродукти, включаючи шкаралупи яєць;

добовий молодняк, забитий для комерційних цілей;

5) кров нижчезазначених тварин, які не виявляли ознак захворювання на хворобу, що може передаватися через кров людині або тваринам, які були забиті на бійні та за результатами передзабійного огляду, проведеного відповідно до вимог законодавства про державний контроль, визнані придатними до забою для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України:

тварини, інші ніж жуйні, які відповідно до вимог законодавства підлягають дослідженню на трансмісивну губчастоподібну енцефалопатію;

жуйні тварини, досліджені на трансмісивну губчастоподібну енцефалопатію з негативними результатами;

6) кров, плацента, вовна, пір’я, шерсть, роги, частини копит і сире молоко, що отримані з живих тварин, які не виявляли ознак захворювання, що передається людині або тваринам;

7) водні організми (гідробіонти) та їх частини (крім морських ссавців), у яких не виявлено ознак захворювання інфекційних хвороб, що можуть передаватися людині або тваринам;

8) побічні продукти тваринного походження з водних організмів (гідробіонтів), які походять із потужностей, що здійснюють виробництво харчових продуктів;

9) туші та/або частини туш гризунів, зайцеподібних хутрових звірів, крім побічних продуктів тваринного походження, зазначених в абзацах четвертому - шостому пункту 1 частини першої статті 11 та пунктах 1-7 частини першої статті 12 цього Закону;

10) корми тваринного походження, що не використовуються для годівлі тварин, у тому числі через проблеми виробництва або дефекти упаковки чи інші дефекти, що не становлять ризику для людини або тварин;

11) продукти тваринного походження або харчові продукти, що містять продукти тваринного походження, які не призначені для споживання людиною у зв’язку з комерційними цілями або через проблеми виробництва, дефекти упаковки чи інші дефекти, що не становлять загрози для здоров’я людини або тварин;

12) відходи закладів громадського харчування, крім відходів, що походять із транспортних засобів, за допомогою яких здійснюються міжнародні перевезення;

13) жирова тканина тварин, які не мали жодних ознак захворювання на хвороби, що можуть передаватися людині або тваринам, які були забиті на бійні та за результатами передзабійного огляду, проведеного відповідно до вимог законодавства про державний контроль, визнані придатними до забою для споживання людиною;

14) водні організми (гідробіонти) та наземні безхребетні (крім видів, що є збудниками захворювань, які можуть передаватися людині або тваринам);

15) шкіри, шкури, копита, пір’я, шерсть, роги, щетина, хутро мертвих тварин, які не мали жодних ознак захворювання на хвороби, що можуть передаватися людині або тваринам, крім тварин, зазначених у пункті 2 цієї частини";

10.11) частину першу статті 14 викласти в такій редакції:

"1. Побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії I, підлягають:

1) видаленню шляхом спалення без попередньої переробки або з попередньою переробкою із застосуванням стерилізації під тиском та нанесенням постійного маркування;

2) видаленню або утилізації шляхом спільного спалення без попередньої переробки або з попередньою переробкою із застосуванням стерилізації під тиском та нанесенням постійного маркування;

3) видаленню шляхом захоронення із застосуванням попередньої стерилізації під тиском та нанесенням постійного маркування (зазначена вимога не застосовується до побічних продуктів тваринного походження, визначених абзацами другим і третім пункту 1 частини першої статті 11 цього Закону);

4) використанню як паливо для згоряння з попередньою переробкою або без неї";

10.12) у статті 15:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, підлягають:

1) видаленню шляхом спалення без попередньої переробки або з попередньою переробкою із застосуванням стерилізації під тиском та нанесенням постійного маркування;

2) видаленню або утилізації шляхом спільного спалення без попередньої переробки або з попередньою переробкою із застосуванням стерилізації під тиском та нанесенням постійного маркування;

3) видаленню шляхом захоронення із застосуванням попередньої стерилізації під тиском та нанесенням постійного маркування;

4) використанню для виробництва органічних добрив або покращувачів ґрунту для розміщення на ринку відповідно до статті 19 цього Закону після оброблення шляхом стерилізації під тиском з постійним маркуванням отриманого матеріалу;

5) компостуванню або перетворенню на біогаз із застосуванням попередньої стерилізації під тиском та постійним маркуванням отриманого матеріалу, а щодо молока і молочних продуктів, молозива, яєць і яйцепродуктів, гною, вмісту травного тракту, відокремленого від травного тракту (якщо щодо таких побічних продуктів компетентним органом у порядку здійснення заходів державного контролю відповідно до вимог закону не встановлено ризик поширення хвороб), - з попереднім обробленням або без такого оброблення;

6) внесенню в ґрунт (виключно для гною, вмісту травного тракту, відокремленого від травного тракту, молока, молочних продуктів, молозива, якщо щодо таких побічних продуктів компетентним органом у порядку здійснення заходів державного контролю відповідно до вимог закону не встановлено ризик поширення хвороб);

7) для побічних продуктів тваринного походження, отриманих з водних організмів (гідробіонтів), - силосуванню, компостуванню або перетворенню на біогаз;

8) використанню як паливо для згоряння з попередньою переробкою або без неї";

частину другу виключити;

10.13) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Поводження з побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії III

1. Побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії III, підлягають:

1) видаленню шляхом спалення з попередньою переробкою або без неї;

2) видаленню або утилізації шляхом спільного спалення з попередньою переробкою або без неї;

3) захороненню після попередньої переробки;

4) переробці з метою виробництва:

кормів для свійських нехутрових тварин.

Для виробництва зазначених кормів забороняється використання побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 12, 15 частини першої статті 13 цього Закону;

кормів для хутрових тварин для розміщення на ринку відповідно до вимог законодавства про побічні продукти тваринного походження;

кормів для домашніх тварин для розміщення на ринку відповідно до вимог законодавства про побічні продукти тваринного походження;

органічних добрив та покращувачів ґрунту для розміщення на ринку відповідно до статті 19 цього Закону;

5) використанню для виробництва сирих кормів для домашніх тварин;

6) компостуванню або перетворенню на біогаз;

7) для побічних продуктів тваринного походження, отриманих з водних організмів (гідробіонтів), - силосуванню, компостуванню або перетворенню на біогаз;

8) використанню як паливо для згоряння з попередньою переробкою або без неї;

9) використанню для виробництва косметичних продуктів, активних медичних приладів для імплантування, медичних приладів для діагностики in vitro, ветеринарних препаратів, медичних продуктів для розміщення на ринку відповідно до вимог законодавства про побічні продукти тваринного походження;

10) для побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктом 12 частини першої статті 13 цього Закону, - переробці шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами, компостуванню або перетворенню на біогаз.

2. Вимоги пункту 4 частини першої цієї статті не застосовуються до побічних продуктів тваринного походження, що змінилися шляхом розкладання або псування та становлять ризик для здоров’я людини або тварин";

10.14) статтю 17 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Компетентний орган на підставі аналізу ризиків може прийняти рішення про спеціальне поводження з побічними продуктами тваринного походження та продуктами їх оброблення, переробки, інше ніж зазначене у статтях 14-16 цього Закону та в частині першій цієї статті. Порядок спеціального поводження з побічними продуктами тваринного походження та продуктами їх оброблення, переробки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини";

10.15) у частині першій статті 18 слова "зареєстрованих в установленому порядку" замінити словами "що зареєстровані або на які отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог цього Закону";

10.16) у частині першій статті 19 слова "на зареєстрованих в установленому порядку потужностях (об’єктах) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження" замінити словами "на потужностях (об’єктах), на які отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог цього Закону";

10.17) у статті 20:

у частині першій:

у пункті 5:

абзац другий виключити;

в абзаці шостому слова "центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини" замінити словами "компетентному органу";

пункт 6 виключити;

доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) здійснювати обіг побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки на потужностях (об’єктах), що зареєстровані або на які отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог цього Закону";

у частині другій слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини" замінити словами "компетентний орган";

у частині третій слова "центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини" замінити словами "компетентному органу";

у частині п’ятій слова "центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини" замінити словами "компетентному органу";

у частині сьомій:

у пункті 3 слова "центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини" замінити словами "компетентному органу";

пункт 6 виключити;

10.18) доповнити статтями 20-1, 20-2, 21-1 і 21-2 такого змісту:

"Стаття 20-1. Експлуатаційний дозвіл

1. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом на потужність (об’єкт), що призначена для:

1) переробки побічних продуктів тваринного походження шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами;

2) видалення побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки шляхом спалення;

3) видалення та утилізації побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки шляхом спільного спалення;

4) використання побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки як палива для згоряння;

5) виробництва кормів для домашніх тварин;

6) виробництва органічних добрив та покращувачів ґрунту;

7) компостування та перетворення на біогаз побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки;

8) операцій, що проводяться безпосередньо після збирання побічних продуктів тваринного походження: сортування, розрізання, охолодження, замороження, соління, зняття шкіри та шкури, видалення ризикового матеріалу;

9) зберігання побічних продуктів тваринного походження;

10) зберігання продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, призначених для:

видалення шляхом захоронення, спалення, спільного спалення;

утилізації шляхом спільного спалення;

використання як палива для згоряння;

використання як корму;

використання як органічних добрив та покращувачів ґрунту, крім зберігання у місці безпосереднього використання (внесення у ґрунт).

2. Вимоги пункту 2 частини першої цієї статті не поширюються на відведені місця чи об’єкти, на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог законодавства про відходи.

3. Вимоги абзацу п’ятого пункту 10 частини першої цієї статті не поширюються на потужності, які зареєстровані або на які отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та гігієну кормів.

4. Оператор ринку зобов’язаний отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність (об’єкт), зазначену в частині першій цієї статті, до початку її експлуатації.

5. Для отримання експлуатаційного дозволу до територіального органу компетентного органу за місцезнаходженням потужності (об’єкта) подається заява про видачу експлуатаційного дозволу, яка повинна містити найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назву (опис) потужності (об’єкта), її адресу, категорії побічних продуктів та продуктів їх оброблення, переробки, заплановані види діяльності, види продуктів, що виробляються (заплановано виробляти), вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про видачу експлуатаційного дозволу засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи.