Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу

2) неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів про валютні операції/їх копій (уключаючи в електронному вигляді), подання документів про валютні операції/їх копій (уключаючи в електронному вигляді), у яких неможливо прочитати всі написані в них відомості, що необхідні для виконання Національним банком функцій валютного нагляду, у тому числі на запит Національного банку (письмовий запит Національного банку або уповноважених на проведення перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства працівників Національного банку);

3) неподання, несвоєчасне подання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації, визначеної в нормативно-правовому акті Національного банку, що встановлює порядок валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, Національному банку;

4) невиконання банком інших вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо проведення перевірки банку уповноваженими працівниками Національного банку;

5) нездійснення банком аналізу, перевірки документів (інформації) про валютні операції відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції;

6) невиконання та/або неналежне виконання рішення (рішень) Національного банку про застосування заходів впливу, прийнятих за результатами валютного нагляду (крім рішень про накладення штрафу).

Недостовірною інформацією/недостовірними документами про валютні операції є надана/надані банком інформація/документи про валютні операції, що не підтверджена/не підтверджені даними первинних документів, матеріалів перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, офіційних документів/інформації, отриманих/отриманої від органів державної влади, банків, з інших джерел, чи суперечить/суперечать таким даним/документам/інформації.

7.25. Штраф за порушення вимог статті 10 Закону про валюту щодо періодичності, строків, способу та порядку надання інформації (статистичної звітності) про валютні операції, а також допущення суттєвих помилок у інформації (статистичній звітності) про валютні операції накладається на банк у розмірі не більше ніж 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за всі виявлені факти порушень протягом періоду, що підлягав перевірці.

Допущенням суттєвої помилки в інформації (статистичній звітності) про валютні операції є:

1) допущення помилки в будь-якому показнику, який виражений не в одиницях валют, в інформації (статистичній звітності) про валютні операції за звітний період за умови, що цей показник пов’язаний з конкретною сумою валютної операції та якщо ця сума (в еквіваленті) дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;

2) допущення помилки в кількісному показнику, який виражений в одиницях валют, в інформації (статистичній звітності) про валютні операції за звітний період (далі - Показник) за умови, що така помилка призвела до зміни розміру цього Показника на п’ять і більше відсотків, але не менше ніж на суму (в еквіваленті), що дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до вимог законодавства з питань фінансового моніторингу. Зміна цього Показника розраховується як різниця між помилковим і правильним його значенням, віднесена до його правильного значення. Зазначений розрахунок здійснюється відносно кожного окремого кількісного Показника.

За допущення помилок у інформації (статистичній звітності) про валютні операції, які не є суттєвими, штраф не накладається.

7.26. Штраф за порушення інших вимог Закону про валюту та/або нормативно-правового(их) акта(ів) Національного банку з питань валютного регулювання та нагляду, не зазначених у пунктах 7.23 - 7.25 глави 7 розділу II цього Положення, накладається на банк у розмірі не більше ніж 100000 гривень за кожний вид порушення.

7.27. Розрахунок штрафу в разі вчинення двох або більше фактів (випадків) порушень у межах одного виду порушень вимог валютного законодавства здійснюється в межах розміру штрафу за такий вид порушень, установленого в пунктах 7.23-7.26 глави 7 розділу II цього Положення на день вчинення останнього з виявлених фактів (випадків) порушень.

7.28. Штраф у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку, накладається Національним банком у разі виявлення суттєвих порушень банком з усіх/більшості питань, що підлягали перевірці щодо дотримання банком вимог валютного законодавства.

7.29. Розрахунок загальної суми штрафу за виявлені під час перевірки порушення вимог валютного законодавства здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, визначений пунктами 7.23 - 7.26, 7.28 глави 7 розділу II цього Положення, крім випадку, коли сума штрафу за один чи кілька видів порушень вимог валютного законодавства дорівнює або перевищує один відсоток від суми зареєстрованого статутного капіталу банку. У такому разі штраф за всі виявлені під час перевірки порушення вимог валютного законодавства накладається в розмірі один відсоток від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.30. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банком вимог санкційного законодавства та/або неподання, подання не в повному обсязі, несвоєчасне подання інформації, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит Національного банку, необхідних для здійснення ним нагляду за дотриманням вимог таких нормативно-правових актів накладається на банк за кожний вид порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.31. Штраф за невиконання та/або неналежне виконання рішення (рішень) Національного банку про застосування заходів впливу, прийнятих за результатами нагляду за дотриманням вимог санкційного законодавства (крім рішень про накладення штрафу), накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.32. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банком інших вимог нормативно-правових актів Національного банку (крім із питань фінансового моніторингу, валютного та/або санкційного законодавства) накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.33. Штраф за порушення (невиконання, неналежне виконання) банком вимог та/або рішень Національного банку, прийнятих відповідно до статей 66 і 67 Закону про банки, накладається на банк у розмірі від 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.34. Штраф за невиконання та/або неналежне виконання банком рішень Національного банку про застосування заходів впливу, передбачених статтею 73 Закону про банки (крім рішень про накладення штрафу та рішень про застосування заходів впливу, прийнятих за результатами нагляду з питань фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду за дотриманням вимог санкційного законодавства), накладається на банк у розмірі від 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.35. Штраф за ненадання/несвоєчасне надання повідомлення щодо виконання письмового застереження, письмової вимоги, плану усунення порушень, звіту про усунення порушень/виконання плану усунення порушень та/або документів, що підтверджують їх усунення, невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення виявлених у діяльності банку порушень накладається на банк за кожний такий факт у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.36. Штраф за недотримання відповідальною особою банківської групи, іншим учасником банківської групи вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі накладається на відповідальну особу банківської групи, інших учасників банківської групи:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу.

7.37. Національний банк у разі вчинення банком порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) та/або вимог, установлених законодавством, щодо забезпечення доступності фінансових та супровідних послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, законодавства про рекламу на ринках фінансових послуг, законодавства щодо поширення інформації про фінансові та супровідні послуги накладає на банк штраф відповідно до статті 28 Закону про фінансові послуги, статті 28 Закону України "Про споживче кредитування".

Штраф за порушення законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг на платіжному ринку накладається на банк у розмірі від 3000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національний банк у разі вчинення банком порушення, за яке статтею 28 Закону про фінансові послуги передбачений інший розмір штрафу, ніж визначений в абзаці другому пункту 7.37 глави 7 розділу II цього Положення, застосовує за вчинення такого порушення штраф у розмірі, передбаченому статтею 28 Закону про фінансові послуги.

7.38. Національний банк накладає на банк штраф за порушення законодавства України з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, наслідками яких є виникнення реальної загрози для безпечного функціонування об'єкта критичної інфраструктури банку, безпеки інформації банку та його клієнтів та/або реалізації системного кіберризику в банківській системі, у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Системним кіберризиком є ризик порушення стабільності банківської системи внаслідок реалізації кіберзагроз щодо окремого банку через відповідні недоліки в його кіберстійкості.

7.39. Штраф за порушення вимог статті 24 Закону про платіжні послуги в частині нездійснення контролю за наявністю відповідного статусу в технологічного оператора перед укладенням із ним договору, укладення договору про надання послуг технологічного оператора з особою без відповідного статусу та/або отримання послуг технологічного оператора від особи без відповідного статусу накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.40. Штраф за порушення вимог статті 25 Закону про платіжні послуги в частині незабезпечення дотримання комерційним агентом вимог Закону про платіжні послуги, нормативно-правових актів Національного банку накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.41. Штраф за порушення вимог статті 26 Закону про платіжні послуги в частині незабезпечення дотримання третіми особами, яким передано виконання окремих операційних функцій, пов’язаних із наданням платіжних послуг, вимог Закону про платіжні послуги, нормативно-правових актів Національного банку накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.42. Рішення про накладення штрафу на банк, філію іноземного банку, власника істотної участі в банку, особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку/осіб у структурі власності банку, через яких набуто або збільшено істотну участь у банку з порушенням вимог статей 34, 34-1 Закону про банки, ключового учасника у структурі власності банку, відповідальну особу банківської групи, інших учасників банківських груп приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

7.43. Розрахунок суми штрафу, що відповідно до вимог цього Положення обчислюється у відсотках до статутного капіталу банку, здійснюється Національним банком з урахуванням розміру зареєстрованого статутного капіталу банку на день вчинення порушення/день здійснення ризикової діяльності/останній день виявленого періоду здійснення ризикової діяльності.

Загальна сума штрафу в разі вчинення банком двох або більше видів порушень вимог законодавства з питань фінансового моніторингу обчислюється шляхом додавання за кожен вид порушення та не може перевищувати 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день вчинення останнього з виявлених порушень, за яке накладається штраф.

Днем виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу/вимог санкційного законодавства є дата складання:

1) довідки про виїзну перевірку з питань фінансового моніторингу банку - юридичної особи та відокремлених підрозділів, діяльність яких була об’єктом виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

2) довідки про виїзну перевірку філії іноземного банку з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

3) довідки про виїзну перевірку відокремленого підрозділу банку з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства, якщо діяльність банку - юридичної особи не була об’єктом виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

4) акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства.

7.44. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня доведення його до відома банку, філії іноземного банку чи іншої особи, яка є об’єктом перевірки Національного банку згідно із Законом про банки.

У Рішенні Національного банку про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу також зазначаються відомості, передбачені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу передається Національним банком до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в разі невиконання банком, філією іноземного банку такого рішення в добровільному порядку.

Штраф нараховується й сплачується у валюті України.

7.45. Банк, філія іноземного банку, власник істотної участі, особа, яка набула або збільшила істотну участь у банку/особа в структурі власності банку, через яку набуто або збільшено істотну участь у банку з порушенням вимог статей 34, 34-1 Закону про банки, ключовий учасник у структурі власності банку, відповідальна особа банківської групи, інший учасник банківської групи сплачує нараховану суму штрафу протягом строку, установленого Національним банком, та письмово повідомляє Національний банк про сплату штрафу в установленому Національним банком порядку.

7.46. Національний банк має право не накладати штраф у таких випадках:

1) якщо застосування штрафу не вплинуло на усунення банком порушень пруденційних нормативів і такі порушення відбуваються систематично, а саме:

пруденційні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць або щодекадно, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

пруденційні нормативи, які розраховуються щоденно, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

2) якщо стягнення суми штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов’язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

3) якщо накладання штрафу не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців.

Національний банк з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів застосовує інші адекватні заходи впливу.

8.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу (голосувати на загальних зборах учасників банку та будь-яким чином брати участь в управлінні банком) у разі порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до здійснення банком ризикової діяльності;

б) виявлення невідповідності ділової репутації та/або фінансового/майнового стану власника істотної участі в банку вимогам Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку та/або якщо в Національного банку є підстави вважати, що володіння такою особою істотною участю в банку може створити суттєві загрози належному управлінню банком, інтересам вкладників та інших кредиторів банку чи призвести до погіршення фінансового стану банку;

в) порушення порядку набуття/збільшення істотної участі в банку або за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі;

г) надання власником істотної участі в складі пакета документів для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку документів, що містять недостовірну інформацію, нерозкриття Національному банку (приховання від Національного банку) інформації, що має істотне значення для вирішення питання про погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, та/або надання недостовірної інформації про структуру власності банку чи звітності, та/або неподання чи несвоєчасне її подання;

ґ) якщо особа не звернулася до Національного банку за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку у випадках і строки, визначені Національним банком;

д) якщо Національний банк відмовив особі, яка звернулася до нього за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку, у погодженні набутої або збільшеної істотної участі в банку.

8.2. Тимчасова заборона права голосу застосовується Національним банком до:

1) власника прямої істотної участі в банку - щодо належних йому акцій (паїв) банку;

2) власника опосередкованої істотної участі в банку - щодо акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого така особа володіє опосередкованою істотною участю в банку.

Заборона права голосу для юридичної особи - власника істотної участі в банку - це заборона уповноваженим органам і уповноваженим особам цієї юридичної особи приймати будь-які рішення, пов’язані з використанням права голосу за акціями (паями) банку, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі.

8.3. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу та призначення довіреної особи приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду за результатами безвиїзного нагляду та/або інспекційної перевірки, та/або нагляду за дотриманням вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку з питань реєстрації та ліцензування банків, набуття (збільшення) істотної участі в банку та розкриття інформації про структуру власності.

Тимчасова заборона права голосу може застосовуватися додатково до інших заходів впливу, передбачених частиною першою статті 73 Закону про банки.

У рішенні про тимчасову заборону права голосу Національний банк, серед іншого, визначає:

1) кількість акцій (паїв), права за якими обмежуються;

2) спосіб і строк усунення порушення.

Національний банк має право заборонити власнику істотної участі в банку, щодо якого застосовується тимчасова заборона права голосу, збільшувати участь у цьому банку.

Національний банк має право тимчасово заборонити особі, яка звернулася до нього за погодженням набутої або збільшеної істотної участі в банку після її фактичного набуття або збільшення, використання права голосу щодо відповідних акцій (паїв) банку до прийняття відповідного рішення.

Комітет з питань нагляду за потреби має право внести зміни до рішення про тимчасову заборону права голосу в частині заходів, які потрібно вжити для усунення порушення, строку усунення порушення.

8.4. Національний банк водночас із направленням/врученням рішення про тимчасову заборону права голосу повідомляє банк про потребу подання до Національного банку пропозицій щодо не менше двох кандидатур для призначення довіреної особи.

Банк зобов’язаний подати:

1) клопотання про призначення довіреної особи, у якому зазначені пропозиції щодо не менше двох кандидатур для призначення довіреної особи;

2) документи для ідентифікації фізичної особи, визначені в главі 4 розділу I Положення про ліцензування банків , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 (зі змінами) (далі - Положення про ліцензування банків), - щодо всіх кандидатур, зазначених у клопотанні;

3) документи для оцінки ділової репутації фізичної особи, визначені в главі 9 розділу II Положення про ліцензування банків , - щодо всіх кандидатур, зазначених у клопотанні.

8.5. Кандидат для призначення довіреною особою/довірена особа повинен/повинна відповідати таким вимогам:

1) не мати ознак небездоганної ділової репутації, визначених у розділі II Положення про ліцензування банків ;

2) не бути службовцем Національного банку;

3) не бути особою, яка є пов’язаною особою з банком;

4) не бути особою, яка має або може мати реальний чи потенційний конфлікт інтересів із банком, та/або якщо не минуло три роки з дня звільнення особи з посади, у тому числі з посади в Національному банку, та/або втрати нею статусу пов’язаної з банком особи.

8.6. Національний банк протягом 30 днів із дня отримання від банку заяви про призначення довіреної особи та документів, визначених у цьому Положенні:

1) призначає довірену особу з числа запропонованих банком кандидатів на період до усунення порушення, за яке було застосовано тимчасову заборону права голосу (рішення приймає Правління Національного банку/Комітет з питань нагляду);

2) повідомляє про відмову в призначенні довіреної особи з числа запропонованих банком кандидатів (рішення приймає Правління Національного банку/Комітет з питань нагляду).

8.7. Національний банк має право відмовити банку в призначенні довіреної особи в разі наявності таких підстав:

1) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам цього Положення, та/або містять недостовірну інформацію;

2) невідповідність кандидатів вимогам цього Положення.

Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення щодо призначення/відмови в призначенні довіреної особи повідомляє банк, власника істотної участі в банку та довірену особу й надає їм копію такого рішення.

Право голосу щодо акцій (паїв) банку, а також право брати участь в управлінні банком переходять до довіреної особи з дня прийняття Національним банком рішення щодо призначення довіреної особи.

Довірена особа зобов’язана під час голосування на загальних зборах учасників банку або в межах іншої участі в управлінні банком діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком, керуючись принципом забезпечення та захисту інтересів банку, його вкладників та інших кредиторів, і повідомляти Національний банк про прийняті нею рішення/вчинені дії в день їх прийняття/вчинення.

Правління Національного банку/Комітет з питань нагляду має право надавати довіреній особі обов’язкові до виконання доручення щодо реалізації права голосу [завдання щодо голосування на загальних зборах учасників банку, а саме: перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати, та вказівки щодо участі в управлінні банком]. Довірена особа під час голосування на загальних зборах учасників банку та участі в управлінні банком повинна діяти саме так, як передбачено відповідними завданнями та вказівками (у разі їх отримання від Національного банку). Дії довіреної особи, вчинені всупереч наданим Національним банком завданням щодо голосування на загальних зборах учасників банку та вказівкам щодо участі в управлінні банком, не мають юридичної сили.

8.8. Рішення про тимчасову заборону права голосу/відновлення права голосу невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня (за наявності обґрунтованих причин - не пізніше третього робочого дня) з дня його прийняття надсилається або вручається під підпис:

власнику істотної участі в банку (його уповноваженому представнику) або голові правління банку (особі, яка виконує обов'язки голови правління банку);

довіреній особі.

Копія рішення також надсилається раді та правлінню банку.

Власник істотної участі в банку, керівник банку зобов'язані забезпечувати виконання рішення про заборону права голосу.

8.9. Право голосу власника істотної участі в банку може бути відновлено:

1) на підставі рішення Правління Національного банку або Комітету з питань нагляду про відновлення права голосу власника істотної участі в банку після усунення виявлених порушень на підставі висновку відповідного структурного підрозділу Національного банку;

2) за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Довірена особа втрачає свій статус із дня набрання чинності рішенням Національного банку про відновлення права голосу власника істотної участі в банку.

8.10. Національний банк надсилає копію рішення про тимчасову заборону/відновлення права голосу власника істотної участі депозитарній установі, яка обслуговує рахунок у цінних паперах акціонера, щодо якого застосовано тимчасову заборону права голосу, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення.

1. Національний банк має право застосувати захід впливу у вигляді висунення вимоги до власника істотної участі в банку про відчуження акцій (паїв) банку у випадках, передбачених статтями 34-1 і 34-2 та частиною восьмою статті 73 Закону про банки.

Національний банк має право вимагати відчуження відповідних акцій (паїв) банку:

1) якщо виявлено, що визначені статтею 34-1 Закону про банки документи, подані до Національного банку для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, містять недостовірну інформацію, яка вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення про погодження набуття або збільшення істотної участі в банку;

2) якщо особа не звернулася до Національного банку за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку у випадках і строки, визначені Національним банком;

3) якщо Національний банк відмовив у погодженні набутої або збільшеної істотної участі в банку особі, яка звернулася до Національного банку за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку;

4) у разі неусунення у визначений Національним банком строк порушення/порушень, за яке/які Національний банк заборонив власнику істотної участі в банку використовувати право голосу.

2. Вимога Національного банку до власника істотної участі в банку щодо відчуження акцій (паїв) банку реалізується шляхом:

1) щодо власника прямої істотної участі в банку - відчуження належних власнику істотної участі акцій (паїв) банку;

2) щодо власника опосередкованої істотної участі в банку - відчуження акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого особа набула або збільшила істотну участь у банку, або частки в статутному капіталі (пакета акцій) юридичної особи, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у банку.

3. Рішення про висунення вимоги до власника істотної участі в банку про відчуження акцій (паїв) банку приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду за результатами безвиїзного нагляду та/або інспекційної перевірки, та/або нагляду за дотриманням вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку з питань реєстрації та ліцензування банків, набуття (збільшення) істотної участі в банку та розкриття інформації про структуру власності.

Національний банк має право заборонити власнику істотної участі в банку, до якого застосовано захід впливу у вигляді висунення вимоги щодо відчуження акцій (паїв) банку, збільшувати участь у цьому банку.

4. Національний банк звертається до суду з позовом про примусове відчуження акцій (паїв) банку в разі невиконання власником істотної участі в банку у визначений Національним банком строк вимоги щодо відчуження акцій (паїв) банку.

10.1. Національний банк має право відстороняти посадову особу банку від посади за наявності фактів, які свідчать про дії або бездіяльність цієї посадової особи, що призвели до здійснення ризикової діяльності, невиконання вимоги та/або рішення Національного банку, прийнятих відповідно до статей 66 і 67 Закону про банки, невиконання та/або неналежного виконання рішення (рішень) Національного банку про застосування заходів впливу, передбачених статтею 73 Закону про банки (крім рішень про накладення штрафу), або порушення вимог законодавства України з переліку, визначеного в підпунктах 1, 2 пункту 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, у тому числі:

а) невиконання банком у встановлений строк зобов’язань за його письмовою угодою з Національним банком (програми капіталізації/плану фінансового оздоровлення або плану реорганізації) або плану реструктуризації;

б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, письмовій вимозі, щодо усунення порушень законодавства України з переліку, визначеного в підпунктах 1, 2 пункту 1.2 глави 1 розділу I цього Положення;

в) невиконання банком (крім філії іноземного банку) у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку;

г) невиконання банком у встановлений строк рішень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі (крім філії іноземного банку) або обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, або заборони надання бланкових кредитів;

ґ) подання недостовірної інформації або звітності, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання, у тому числі щодо пов'язаних з банком осіб та/або операцій банку з такими особами;

д) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

е) подання недостовірної інформації, неподання інформації, документів та/або їх копій, письмових пояснень з питань діяльності банку, включаючи інформацію/документи щодо визначення пов’язаних із банком осіб та/або операцій банку з такими особами на письмову вимогу/письмовий запит уповноваженої посадової особи Національного банку або уповноважених Національним банком осіб на проведення перевірки /уповноваженого службовця Національного банку на здійснення нагляду за діяльністю банку відповідно до статті 67 Закону про банки

є) порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;

ж) суттєві порушення вимог валютного законодавства;

з) отримання від державних органів інформації про притягнення банку до відповідальності за порушення банком законодавства України на ринку цінних паперів або про акціонерні товариства;

и) невідповідності керівника банку вимогам статті 42 Закону про банки і нормативно-правових актів Національного банку.

10.2. До посадових осіб банку, яких Національний банк має право відсторонити від посади, належать:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління банку;

головний бухгалтер банку;

керівник відокремленого підрозділу банку;

головний бухгалтер відокремленого підрозділу банку (за наявності);

керівник філії іноземного банку;

головний бухгалтер філії іноземного банку.

10.3. Рішення про відсторонення посадової особи банку від посади/поновлення на посаді приймається Правлінням Національного банку або Комітетом з питань нагляду.

Посадові особи, які відсторонюються від посади, можуть запрошуватися на засідання Правління Національного банку або Комітету з питань нагляду.

10.4. Національний банк повідомляє про прийняте рішення про відсторонення посадової особи банку від посади: