Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу

7.17. Штраф за порушення банком вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку щодо відкриття відокремлених підрозділів банку, або надання банком інформації про відкриття свого відокремленого підрозділу, що містить неправдиві відомості, або невідповідність діяльності такого відокремленого підрозділу вимогам банківського законодавства накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.18. Штраф за ненадання банком повідомлення чи несвоєчасне повідомлення про внесення змін до положення про відокремлений підрозділ банку або про прийняття рішення про закриття відокремленого підрозділу банку, або про фактичне припинення діяльності відокремленого підрозділу банку накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.19. Штраф за недотримання банком умов, визначених нормативно-правовими актами Національного банку для здійснення інвестиції або здійснення інвестиції без письмового дозволу Національного банку, накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.20. Штраф за невиконання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо проведення уповноваженими Національним банком особами перевірки банку (крім із питань фінансового моніторингу та валютного законодавства) накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.21. Штраф за порушення банками вимог законодавства з питань фінансового моніторингу накладається на банк у розмірі не більше ніж:

1) 1000000 гривень за кожний вид порушення, а саме за:

порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції;

порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, у тому числі в разі їх втрати або знищення;

неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання інформації або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством України;

невиявлення, несвоєчасне виявлення та/або порушення порядку проведення аналізу, виявлення, реєстрації фінансових операцій;

порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері фінансового моніторингу;

незабезпечення захисту працівників [допущення звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, переатестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або піддання загрозі таких заходів впливу], які повідомили керівника та/або відповідального працівника банку чи Національний банк про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу;

порушення вимог щодо розроблення, впровадження, оновлення правил фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;

2) 2 000 000 гривень за кожний вид порушення, а саме за:

порушення порядку замороження/розмороження активів, пов'язаних із тероризмом і його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій;

невиконання вчинених відповідно до законодавства з питань фінансового моніторингу вимог Національного банку;

повторне протягом трьох років вчинення будь-якого виду порушення, передбаченого в підпункті 1 пункту 7.21 глави 7 розділу II цього Положення;

3) 10 000 000 гривень за кожний вид порушення, а саме за:

повторне невиконання вчинених відповідно до законодавства з питань фінансового моніторингу вимог Національного банку;

перешкоджання Національному банку в здійсненні ним нагляду у сфері фінансового моніторингу, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит Національного банку, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері фінансового моніторингу відповідно до законодавства України;

порушення вимог статті 14 Закону про запобігання легалізації та нормативно-правового акта Національного банку з питань фінансового моніторингу щодо інформації, якою повинна супроводжуватися платіжна операція/переказ, та/або заходів щодо платіжних операцій/переказів коштів;

порушення вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних із ними, у випадках, передбачених законодавством України, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу в частині встановлення їм необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику;

4) 50000000 гривень за кожний вид порушення, а саме за:

порушення вимог щодо здійснення заходів належної перевірки, включаючи посилені заходи належної перевірки;

неналежне виконання банком обов’язку здійснювати управління ризиками, включаючи управління ризиками, пов’язаними із запровадженням і/чи використанням нових та/або існуючих інформаційних продуктів, ділової практики та/або технологій, у тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом, та/або обов’язку здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб’єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів), неналежне виконання банком обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтовний підхід та/або невжиття належних заходів із метою мінімізації ризиків;

5) 51000 гривень за кожний вид порушення - за неподання/несвоєчасне подання/подання недостовірної статистичної звітності з питань фінансового моніторингу;

6) 135 150 000 гривень - за незабезпечення належної організації внутрішньобанківської системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками (неналежну систему управління ризиками);

7) 400000 гривень за кожний вид порушення - за порушення інших вимог, визначених законодавством з питань фінансового моніторингу та не зазначених у підпунктах 1-6 пункту 7.21 глави 7 розділу II цього Положення.

Загальна сума штрафу, що накладається на банк у разі виявлення порушень законодавства з питань фінансового моніторингу, не може перевищувати 7 950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недостовірною(ими) інформацією/документами з питань фінансового моніторингу є надана(і) банком інформація/документи, що не підтверджена(і) чи суперечить(ать) даним первинних документів або іншим матеріалам перевірки з питань фінансового моніторингу (виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу, безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу), офіційним документам/інформації, отриманим(ій) від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб.

7.22. Штраф у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку накладається Національним банком за:

1) здійснення банком ризикової діяльності;

2) відображення в бухгалтерському обліку операцій, договорів, які не мають документального підтвердження, або операцій, проведених на підставі неукладених договорів;

3) порушення банком вимог нормативно-правових актів Національного банку, що визначають особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду.

7.23. Штраф за суттєві порушення банком вимог валютного законодавства накладається на банк у розмірі не більше ніж 1000000 гривень за кожний вид порушення:

1) порушення вимог статті 5 Закону про валюту та/або нормативно- правового акта Національного банку з питань порядку проведення розрахунків за валютними операціями;

2) порушення вимог статті 6 Закону про валюту та/або нормативно- правового акта Національного банку з питань умов та порядку торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України;

3) порушення вимог статті 7 Закону про валюту та/або нормативно- правового акта Національного банку з питань порядку проведення переказу валютних цінностей;

4) порушення вимог статті 8 Закону про валюту та/або нормативно- правового акта Національного банку з питань порядку транскордонного переміщення валютних цінностей;

5) порушення вимог статті 11 Закону про валюту та/або нормативно - правових актів Національного банку в частині невиконання/неналежного виконання обов’язків щодо здійснення банком валютного нагляду, крім порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 7.24 глави 7 розділу II цього Положення;

6) порушення вимог статті 12 Закону про валюту та/або нормативно- правового акта Національного банку з питань запровадження засобів захисту, порядку здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.

Суттєвим порушенням вимог валютного законодавства, виявленим протягом періоду, що підлягав перевірці, є здійснення валютних операцій із порушеннями, зазначеними в підпунктах 1 - 6 пункту 7.23 глави 7 розділу II цього Положення, у загальній сумі операцій (за кожним видом порушень), яка дорівнює або перевищує 10000000 гривень, або в сумі однієї операції, яка дорівнює або перевищує 1000000 гривень, за офіційним курсом, установленим Національним банком на 00.00 годин дня здійснення таких операцій.

Штраф за порушення, зазначені в підпунктах 1 - 6 пункту 7.23 глави 7 розділу II цього Положення, виявлені протягом періоду, що підлягав перевірці, якщо загальна сума проведених операцій (за кожним видом порушень) або сума однієї операції з валютними цінностями, проведеної з порушеннями вимог валютного законодавства, менше, ніж зазначена в абзаці восьмому пункту 7.23 глави 7 розділу II цього Положення, накладається на банк у розмірі не більше ніж 400000 гривень за кожний вид порушення.

7.24. Штраф за інші суттєві порушення банком вимог валютного законодавства накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Інші суттєві порушення банком вимог валютного законодавства це:

1) ненадання банком доступу уповноваженим працівникам Національного банку до систем автоматизації банківських операцій під час виїзної перевірки дотримання валютного законодавства, інформації/документів про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій;

2) неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів про валютні операції/їх копій (уключаючи в електронному вигляді), подання документів про валютні операції/їх копій (уключаючи в електронному вигляді), у яких неможливо прочитати всі написані в них відомості, що необхідні для виконання Національним банком функцій валютного нагляду, у тому числі на запит Національного банку (письмовий запит Національного банку або уповноважених на проведення перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства працівників Національного банку);

3) неподання, несвоєчасне подання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації, визначеної в нормативно-правовому акті Національного банку, що встановлює порядок валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, Національному банку;

4) невиконання банком інших вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо проведення перевірки банку уповноваженими працівниками Національного банку;

5) нездійснення банком аналізу, перевірки документів (інформації) про валютні операції відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.

Недостовірною інформацією/недостовірними документами про валютні операції є надана/надані банком інформація/документи про валютні операції, що не підтверджена/не підтверджені даними первинних документів, матеріалів перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, офіційних документів/інформації, отриманих/отриманої від органів державної влади, банків, з інших джерел, чи суперечить/суперечать таким даним/документам/інформації.

7.25. Штраф за порушення вимог статті 10 Закону про валюту щодо періодичності, строків, способу та порядку надання інформації (статистичної звітності) про валютні операції, а також допущення суттєвих помилок у інформації (статистичній звітності) про валютні операції накладається на банк у розмірі не більше ніж 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за всі виявлені факти порушень протягом періоду, що підлягав перевірці.

Допущенням суттєвої помилки в інформації (статистичній звітності) про валютні операції є:

1) допущення помилки в будь-якому показнику, який виражений не в одиницях валют, в інформації (статистичній звітності) про валютні операції за звітний період за умови, що цей показник пов’язаний з конкретною сумою валютної операції та якщо ця сума (в еквіваленті) дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;

2) допущення помилки в кількісному показнику, який виражений в одиницях валют, в інформації (статистичній звітності) про валютні операції за звітний період (далі - Показник) за умови, що така помилка призвела до зміни розміру цього Показника на п’ять і більше відсотків, але не менше ніж на суму (в еквіваленті), що дорівнює чи перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до вимог законодавства з питань фінансового моніторингу. Зміна цього Показника розраховується як різниця між помилковим і правильним його значенням, віднесена до його правильного значення. Зазначений розрахунок здійснюється відносно кожного окремого кількісного Показника.

За допущення помилок у інформації (статистичній звітності) про валютні операції, які не є суттєвими, штраф не накладається.

7.26. Штраф за порушення інших вимог Закону про валюту та/або нормативно-правового(их) акта(ів) Національного банку з питань валютного регулювання та нагляду, не зазначених у пунктах 7.23 - 7.25 глави 7 розділу II цього Положення, накладається на банк у розмірі не більше ніж 100000 гривень за кожний вид порушення.

7.27. Штраф у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку, накладається Національним банком у разі виявлення суттєвих порушень банком з усіх/більшості питань, що підлягали перевірці щодо дотримання банком вимог валютного законодавства.

7.28. Розрахунок загальної суми штрафу за виявлені під час перевірки порушення вимог валютного законодавства здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, визначений пунктами 7.23 - 7.27 глави 7 розділу II цього Положення, крім випадку, коли сума штрафу за один чи кілька видів порушень вимог валютного законодавства дорівнює або перевищує один відсоток від суми зареєстрованого статутного капіталу банку. У такому разі штраф за всі виявлені під час перевірки порушення вимог валютного законодавства накладається в розмірі один відсоток від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.29. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банком вимог санкційного законодавства та/або неподання, подання не в повному обсязі, несвоєчасне подання інформації, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит Національного банку, необхідних для здійснення ним нагляду за дотриманням вимог таких нормативно-правових актів накладається на банк за кожний вид порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.30. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банком інших вимог нормативно-правових актів Національного банку (крім із питань фінансового моніторингу, валютного та/або санкційного законодавства) накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.31. Штраф за порушення (невиконання, неналежне виконання) банком вимог Національного банку, встановлених відповідно до статей 66, 67 Закону про банки, накладається на банк у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.32. Штраф за ненадання/несвоєчасне надання повідомлення щодо виконання письмового застереження, письмової вимоги, плану усунення порушень, звіту про усунення порушень/виконання плану усунення порушень та/або документів, що підтверджують їх усунення, невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення виявлених у діяльності банку порушень накладається на банк за кожний такий факт у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.33. Штраф за недотримання відповідальною особою банківської групи, іншим учасником банківської групи вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі накладається на відповідальну особу банківської групи, інших учасників банківської групи:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу.

7.34. Національний банк накладає на банк штраф за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), законодавства про рекламу на ринках фінансових послуг, законодавства щодо поширення інформації про фінансові та супровідні послуги, а саме:

1) ненадання або надання не в повному обсязі споживачу фінансових послуг перед укладенням договору про надання фінансових послуг визначеної законом інформації про умови надання фінансових послуг в обсязі, передбаченому законодавством, або надання недостовірної інформації про таку послугу - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого ненадання, надання не в повному обсязі чи надання недостовірної інформації;

2) ненадання за письмовим запитом споживача фінансових послуг проєкту договору про надання фінансової послуги, якщо такий обов'язок передбачено законом, - у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого ненадання;

3) ненадання споживачу фінансових послуг у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 9 Закону про фінансові послуги, примірника договору про надання фінансової послуги та додатків до нього (за наявності) - у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

4) непроведення оцінювання кредитоспроможності споживача фінансових послуг (якщо обов’язковість проведення такого оцінювання встановлена законодавством) - у розмірі від 3000 до 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок непроведення оцінювання;

5) укладення договору про надання фінансової послуги не в письмовій формі (якщо укладення договору в письмовій формі передбачено законом) - у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

6) збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки, зміна в односторонньому порядку механізму обчислення змінюваної процентної ставки або неповідомлення споживача фінансових послуг у строк та порядку, що встановлені законом, про зміну змінюваної процентної ставки - у розмірі від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

7) неповідомлення надавачем фінансової послуги споживача фінансових послуг про відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги, якщо обов'язковість такого повідомлення встановлена законом, - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого неповідомлення;

8) недотримання встановлених законодавством вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) - у розмірі від 3 000 до 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до реєстру колекторських компаній, - у розмірі від 5 000 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) недотримання встановлених законодавством вимог до договору про споживчий кредит - у розмірі від 5 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

11) недотримання встановлених законодавством вимог щодо обов’язку та строків подання інформації про споживчий кредит до бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, - у розмірі від 3000 до 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

12) недотримання вимог закону щодо максимального розміру денної процентної ставки - у розмірі від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

13) нездійснення розрахунку денної процентної ставки за договором про споживчий кредит відповідно до вимог законодавства - у розмірі від 7000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

14) вимогу сплати платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит, - у розмірі від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

15) порушення встановлених законодавством вимог до реклами на ринках фінансових послуг - у розмірі від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи, визначені в підпунктах 4 та 11 пункту 7.34 глави 7 розділу II цього Положення, не застосовуються, якщо порушення відповідних вимог законодавства сталося внаслідок технічного збою чи через настання інших невідворотних обставин, що об’єктивно унеможливлювали їх виконання, за умови, що банк попередив Національний банк про факт технічного збою чи настання інших невідворотних обставин.

7.35. Національний банк накладає на банк штраф за порушення законодавства України з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, наслідками яких є виникнення реальної загрози для безпечного функціонування об'єкта критичної інфраструктури банку, безпеки інформації банку та його клієнтів та/або реалізації системного кіберризику в банківській системі, у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Системним кіберризиком є ризик порушення стабільності банківської системи внаслідок реалізації кіберзагроз щодо окремого банку через відповідні недоліки в його кіберстійкості.

7.36. Штраф за порушення вимог статті 24 Закону про платіжні послуги в частині нездійснення контролю за наявністю відповідного статусу в технологічного оператора перед укладенням із ним договору, укладення договору про надання послуг технологічного оператора з особою без відповідного статусу та/або отримання послуг технологічного оператора від особи без відповідного статусу накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.37. Штраф за порушення вимог статті 25 Закону про платіжні послуги в частині незабезпечення дотримання комерційним агентом вимог Закону про платіжні послуги, нормативно-правових актів Національного банку накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.38. Штраф за порушення вимог статті 26 Закону про платіжні послуги в частині незабезпечення дотримання третіми особами, яким передано виконання окремих операційних функцій, пов’язаних із наданням платіжних послуг, вимог Закону про платіжні послуги, нормативно-правових актів Національного банку накладається на банк у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

7.39. Рішення про накладення штрафу на банк, філію іноземного банку, власника істотної участі в банку, особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку/осіб у структурі власності банку, через яких набуто або збільшено істотну участь у банку з порушенням вимог статей 34, 34-1 Закону про банки, ключового учасника у структурі власності банку, відповідальну особу банківської групи, інших учасників банківських груп приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

7.40. Розрахунок суми штрафу, що відповідно до вимог цього Положення обчислюється у відсотках до статутного капіталу банку, здійснюється Національним банком з урахуванням розміру зареєстрованого статутного капіталу банку на день вчинення порушення/день здійснення ризикової діяльності/останній день виявленого періоду здійснення ризикової діяльності.

Загальна сума штрафу в разі вчинення банком двох або більше видів порушень вимог законодавства з питань фінансового моніторингу обчислюється шляхом додавання за кожен вид порушення та не може перевищувати 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день вчинення останнього з виявлених порушень, за яке накладається штраф.

Днем виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу/вимог санкційного законодавства є дата складання:

1) довідки про виїзну перевірку з питань фінансового моніторингу банку - юридичної особи та відокремлених підрозділів, діяльність яких була об’єктом виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

2) довідки про виїзну перевірку філії іноземного банку з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

3) довідки про виїзну перевірку відокремленого підрозділу банку з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства, якщо діяльність банку - юридичної особи не була об’єктом виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства;

4) акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу/нагляду за дотриманням банками вимог санкційного законодавства.

7.41. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення законодавства України, зазначеного в частині першій статті 73 Закону про банки, є виконавчим документом та набирає законної сили з дати його прийняття, крім рішення Національного банку про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), яке набуває статусу виконавчого документа в порядку, установленому частиною третьою статті 28 Закону України "Про споживче кредитування".

У Рішенні Національного банку про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу також зазначаються відомості, передбачені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу передається Національним банком до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в разі невиконання банком, філією іноземного банку такого рішення в добровільному порядку.

Штраф нараховується й сплачується у валюті України.

7.42. Банк, філія іноземного банку, власник істотної участі, особа, яка набула або збільшила істотну участь у банку/особа в структурі власності банку, через яку набуто або збільшено істотну участь у банку з порушенням вимог статей 34, 34-1 Закону про банки, ключовий учасник у структурі власності банку, відповідальна особа банківської групи, інший учасник банківської групи сплачує нараховану суму штрафу протягом строку, установленого Національним банком, та письмово повідомляє Національний банк про сплату штрафу в установленому Національним банком порядку.

7.43. Національний банк може не накладати штраф у таких випадках:

а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень пруденційних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:

пруденційні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць або щодекадно, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

пруденційні нормативи, які розраховуються щоденно, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

б) якщо стягнення суми штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов’язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, установлених нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;

г) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців.

Національний банк не застосовує до банку, віднесеного до категорії проблемних, заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення пруденційних нормативів та/або лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції, та/або порядку формування та зберігання обов'язкових резервів, резервів за валютними деривативами.

З метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк застосовує інші адекватні заходи впливу.

8.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу (голосувати на загальних зборах учасників банку та будь-яким чином брати участь в управлінні банком) у разі порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до здійснення банком ризикової діяльності;

б) виявлення невідповідності ділової репутації та/або фінансового/майнового стану власника істотної участі в банку вимогам Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку та/або якщо в Національного банку є підстави вважати, що володіння такою особою істотною участю в банку може створити суттєві загрози належному управлінню банком, інтересам вкладників та інших кредиторів банку чи негативно вплинути на його фінансовий стан;

в) порушення порядку набуття/збільшення істотної участі в банку або за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі;

г) надання власником істотної участі недостовірної інформації в складі пакета документів, поданого для погодження набуття або збільшення істотної участі, а також іншої недостовірної інформації (у тому числі про структуру власності) або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

ґ) якщо особа не звернулася до Національного банку за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку у випадках і строки, визначені Національним банком;

д) якщо Національний банк відмовив особі, яка звернулася до нього за погодженням фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку, у погодженні набутої або збільшеної істотної участі в банку.

8.2. Тимчасова заборона права голосу застосовується Національним банком до:

1) власника прямої істотної участі в банку - щодо належних йому акцій (паїв) банку;

2) власника опосередкованої істотної участі в банку - щодо акцій (паїв), які належать акціонеру (учаснику) банку, через якого така особа володіє опосередкованою істотною участю в банку.

Заборона права голосу для юридичної особи - власника істотної участі в банку - це заборона уповноваженим органам і уповноваженим особам цієї юридичної особи приймати будь-які рішення, пов’язані з використанням права голосу за акціями (паями) банку, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі.

8.3. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу та призначення довіреної особи приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду за результатами безвиїзного нагляду та/або інспекційної перевірки, та/або нагляду за дотриманням вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку з питань реєстрації та ліцензування банків, набуття (збільшення) істотної участі в банку та розкриття інформації про структуру власності.

Тимчасова заборона права голосу може застосовуватися додатково до інших заходів впливу, передбачених частиною першою статті 73 Закону про банки.

У рішенні про тимчасову заборону права голосу Національний банк, серед іншого, визначає:

1) кількість акцій (паїв), права за якими обмежуються;

2) спосіб і строк усунення порушення.

Національний банк має право заборонити власнику істотної участі в банку, щодо якого застосовується тимчасова заборона права голосу, збільшувати участь у цьому банку.

Національний банк має право тимчасово заборонити особі, яка звернулася до нього за погодженням набутої або збільшеної істотної участі в банку після її фактичного набуття або збільшення, використання права голосу щодо відповідних акцій (паїв) банку до прийняття відповідного рішення.