Хворими на ожиріння I ступеня вважають осіб з надлишковою вагою від 10 до 30%, на ожиріння II ступеня - від 31 до 50%, на ожиріння III ступеня - від 51% і вище.
Розлади психіки та поведінки (F00-F99), їх наслідки
Передбачає психози та інші психічні розлади, що виникають унаслідок травм, пухлин головного мозку, епілепсії, енцефаліту, менінгіту, сифілісу мозку, а також при синільних та пресинільних психозах, судинних, дегенеративних та інших органічних захворюваннях або ураженнях головного мозку.
Наявність вищезгаданих психічних розладів в анамнезі без патології з боку внутрішніх органів та нервово-психічної сфери на період огляду не дає підстав визначати оглянутим ступінь придатності до військової служби. Сприятливе закінчення цих психічних розладів повинно бути підтверджене у спеціалізованому лікувальному закладі, тому експертна оцінка проводиться після стаціонарного обстеження.
У медичних документах про результати обстеження та огляду вказується основне захворювання, яке викликало розвиток психічного розладу.
До підпункту "а" належать різко виражені, затяжні психотичні стани, а також психічні розлади, що проявляються вираженими порушеннями або стійкими змінами особистості за психоорганічним типом, а також з різко вираженими клінічними проявами або тривалим перебігом.
До підпункту "б" належать помірно виражені або повторні психотичні та непсихотичні стани із сприятливим перебігом, психічні розлади, що проявляються стійкими емоційно-вольовими, ендокринними та вегетативними розладами, з проявами органічного ураження центральної нервової системи, що призводять до патологічних змін особистості за органічним типом або вираженим стійким (до двох місяців) астенічним станом (церебрастенії), а також неврозоподібним або психопатоподібним синдромом після органічного захворювання (травми) або ураження головного мозку.
До підпункту "в" належать минущі, легкі і короткотривалі психотичні та непсихотичні розлади, що виникли внаслідок травм або гострих органічних захворювань головного мозку, які закінчуються незначно вираженою астенією без ознак органічного ураження центральної нервової системи.
До підпункту "г" належать стани стійкої (не менше одного року) компенсації хворобливих проявів після гострого захворювання та травми головного мозку без психічних розладів та проявів органічного ураження центральної нервової системи.
До підпункту "а" належать психічні і поведінкові розлади, зумовлені зловживанням психоактивних речовин, з активною залежністю. Характерні різко та помірно виражені зміни особистості з інтелектуально-мнестичними і психотичними порушеннями, з відсутністю позитивного ставлення до лікування та критики до свого стану та безуспішністю спеціального лікування у стаціонарних умовах спеціалізованого лікувального закладу.
До підпункту "б" належать психічні та поведінкові розлади, зумовлені зловживанням психоактивних речовин при синдромі залежності з помірними або незначними психічними розладами та збереження критичного ставлення до свого стану і поведінки. Поодинокі або епізодичні вживання психоактивних речовин або інших токсичних речовин без психічних та соматичних розладів не може бути підставою для застосування цієї статті.
Щодо військовослужбовців, які перенесли гостре отруєння психоактивними речовинами після одужання, Постанова ВЛК про потребу у відпустці за станом здоров'я не приймається.
До підпункту "в" належать поодинокі або епізодичні вживання психоактивних речовин або інших токсичних речовин без психічних та соматичних розладів.
До підпункту "г" належать:
для військовослужбовців - вживання алкоголю у службовий час;
для кандидатів - при проходженні ВЛК подача довідки-сертифіката із спеціалізованого (наркологічного) лікувального закладу за місцем реєстрації та характеристики з останнього місця роботи (служби) або навчання.
Належать шизофренія, шизотипові та маячні розлади, розлади настрою (афективні), встановлені тільки в умовах спеціалізованого лікувального закладу.
До підпункту "а" належать усі форми шизофренії, шизотипових та маячних розладів з частою повторюваністю фаз та хронічним перебігом.
До підпункту "б" належать тільки легкі форми афективних розладів (розладів настрою) та циклотимії з рідкими приступами та довгими (не менше двох років) проміжками повного психічного здоров'я.
Належать маніакальний епізод, біполярний афективний розлад, депресивний епізод, стійкі та інші розлади настрою (афективні).
До підпункту "а" належать афективні розлади з психотичними симптомами та без психотичних симптомів з тяжким та хронічним (тривалість більше ніж три місяці) перебігом.
До підпункту "б" належать легкі афективні розлади без психотичних симптомів з перебуванням на лікуванні до трьох місяців (циклотимія, дистимія тощо).
Усі кандидати (в анамнезі життя) та військовослужбовці із суїцидальними спробами, незалежно від вираженості та тривалості психічних розладів, визнаються непридатними до військової служби для всіх граф та підпадають під дію підпункту "б" статті 19 Розкладу хвороб.
До підпункту "а" належать реактивні психози із затяжним перебігом (психогенний параноїдний психоз, істеричні психози зі зміною свідомості, реактивна депресія тощо), а також різко виражені невротичні розлади, які не піддаються лікуванню.
До підпункту "б" належать реактивні психози зі сприятливим перебігом, а також помірно виражені, тривалі або повторні невротичні розлади, коли хворобливі явища, незважаючи на патогенетичне лікування, стійко утримуються і заважають особам виконувати обов'язки військової служби. Експертна Постанова ВЛК спеціалізованого лікувального закладу приймається після безуспішного стаціонарного лікування хворого не менше 20 діб.
До підпункту "в" належать помірно виражені, короткочасні невротичні розлади та реактивний психоз із сприятливим перебігом, що закінчився легкою астенією.
До пункту "г" належать гострі реакції на стрес, порушення адаптації та незначно виражені невротичні розлади, які характеризуються, в основному, вегетативними порушеннями, добре піддаються лікуванню та закінчуються одужанням.
Для діагностики розладів особистості необхідні старанно та об'єктивно зібраний анамнез, а також ретельне обстеження в умовах спеціалізованого (психіатричного) стаціонару. Огляд військовослужбовців проводиться після вивчення особової справи, службової та медичної характеристик.
Передбачає:
розлади зрілої особистості і поведінки у дорослих, статевої ідентифікації, надання сексуальної переваги, пов'язані із статевим розвитком та орієнтацією;
стійкі зміни особистості, які не обумовлені пошкодженням і захворюванням головного мозку тощо. До цієї статті належать розлади поведінки та емоцій з перебігом у дитячому та підлітковому віці, психічний інфантилізм тощо.
До підпункту "а" належать значні і стійкі розлади особистості з повторними та тривалими декомпенсаціями, що призводять до втрати працездатності (більше чотирьох місяців на рік) та повної соціальної дезадаптації.
До підпункту "б" належать розлади зрілої особистості і поведінки, статевої ідентифікації, надання сексуальної переваги, пов'язані із статевим розвитком та орієнтацією, з помірними, стійкими проявами, внаслідок яких, у тому числі, виникають психотичні стани, нестійкість вегетативної нервової системи з нестійкою компенсацією та частковою соціальною дезадаптацією тощо.
До підпункту "в" належать розлади зрілої особистості і поведінки з легкими, нестійкими проявами, внаслідок яких легко розвиваються невротичні, стресові, дезадаптаційні реакції.
Випадки установчої, навмисної поведінки, прояви недисциплінованості, що не випливають з усієї патологічної структури особистості, не можуть оцінюватися як ознаки хворобливого розладу.
Огляд кандидатів та військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження.
До підпункту "а" належать усі форми тяжкої або помірної розумової відсталості, а також дебільність у різко вираженому ступені.
При значних та явних дефектах інтелекту питання про непридатність до військової служби може бути вирішене і без госпіталізації у спеціалізований лікувальний заклад.
До підпункту "б" належать дебільність у помірно вираженому та легкому ступенях. У разі встановлення цього діагнозу, особливо у випадках, коли дані лікарського обстеження не відповідають іншим даним, що характеризують поведінку оглянутого у побуті, на виробництві, у підрозділі тощо, стаціонарне обстеження обов'язкове.
Хвороби нервової системи (G00-G99), їх наслідки
Передбачає також ураження нервової системи в разі сифілісу, інших інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб крові.
До підпункту "а" належать:
хвороби нервової системи, що супроводжуються глибокими паралічами або парезами, вираженим паркінсонізмом, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше ніж на 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з вираженим розладом зору;
наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.
До підпункту "б" належать:
хвороби нервової системи з повільним перебігом, які за ступенем порушень функцій центральної нервової системи обмежують можливість проходження військової служби у вигляді залишкових явищ вторинного енцефаліту із помірно вираженим геміпарезом (у формі зниження сили м'язів, невеликого збільшення м'язового тонусу, що не супроводжується розладом мови, пам'яті, ходи), помірної гідроцефалії - розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм.
За цим підпунктом проходять медичний огляд військовослужбовці, які оглядаються за графою I-V Розкладу хвороб, та кандидати, які перенесли гострі запальні хвороби ЦНС важкого перебігу (з ускладненням або без).
До підпункту "в" належать:
залишкові явища ураження нервової системи із незначними порушеннями функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо) з окремими органічними ознаками, поєднаними з вегетативно-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.
До підпункту "г" належать:
залишкові явища ураження нервової системи з вегетативно-судинною нестійкістю без порушень функцій. Питання про придатність до військової служби кандидатів вирішується після стаціонарного обстеження.
Разом з цією статтею, при визначенні наслідків нейроінфекції, слід застосовувати інші статті Розкладу хвороб.
При оцінці клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, змін на краніограмах, враховується наявність застійних змін на очному дні, ступінь розширення шлуночкової системи мозку за даними пневмоенцефалограми, КТ або МРТ.
Факт лікування з приводу нейроінфекції та її наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами. Вплив наслідків нейроінфекції на працездатність або виконання службових обов'язків військової служби повинен підтверджуватись характеристиками з місця роботи, військової служби або навчання, а в разі їх відсутності - даними клінічних обстежень.
Кандидати, які перенесли гострі запальні хвороби ЦНС середньоважкого або важкого перебігу, враховуючи високий ступінь імовірності подальших ускладнень з боку нервової системи, визнаються непридатними до навчання у ВВНЗ за підпунктом "г" цієї статті.
Кандидати, які перенесли гострі запальні хвороби ЦНС легкого перебігу, за відсутності наслідків визнаються придатними до навчання у ВВНЗ не раніше ніж через 12 місяців після завершення стаціонарного курсу лікування.
До підпункту "а" належать:
розсіяний склероз;
хвороба Паркінсона;
аміотрофічний бічний склероз;
лейкодистрофія;
дисциркуляторна енцефалопатія III ст.;
церебральний ліпідоз;
хорея Гетінгтона;
торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха;
спинально-м'язова атрофія;
сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатії;
дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми.
До підпункту "б" належать:
хвороби, перебіг яких характеризується повільним (протягом 1-2 років) прогресуванням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія із вираженою атрофією м'язів та помірним розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.
До підпункту "в" належать:
хвороби нервової системи, які повільно прогресують протягом тривалого часу (більше двох років), коли об'єктивні ознаки незначно виражені (сірінгомієлія із незначно вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м'язів та трофічних розладів).
Стаття передбачає епілепсію як хронічне захворювання головного мозку з генералізованими або парціальними припадками, психічними еквівалентами або специфічними змінами особистості. Симптоматична епілепсія до цієї статті не належить. У таких випадках медичний огляд проводиться за захворюваннями, які призвели до розвитку судомного синдрому.
До підпункту "а" належать:
епілепсія з частими припадками (три і більше на рік) або з вираженими психічними розладами;
епілептичний статус;
міоклонус-епілепсія;
катаплексія та нарколепсія.
До підпункту "б" належать:
епілепсія без психічних розладів з рідкими припадками (менше трьох разів на рік).
До підпункту "в" належать:
розлади сну, внаслідок органічної патології ЦНС;
пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів та систем;
різні форми мігрені з частими (два та більше на місяць) та довготривалими (доба та більше) приступами.
Наявність припадку повинна бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного складу, результати опитування очевидців лікарем, який лікує, якщо вказаний у них припадок та післяприпадковий стан можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з останніх місць: проживання, навчання, роботи, служби. У тих випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабо виражені та рідко виникаючі малі припадки або специфічні настрої, питання про придатність до військової служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження.
Особи з епілептичною хворобою без психічних розладів, яка розвинулася внаслідок перенесеного органічного захворювання, оглядаються за підпунктом "а" або "б" цієї статті залежно від частоти припадків.
Якщо медичними документами лікувального закладу підтверджуються епілептичні припадки в анамнезі та при обстеженні у стаціонарі до або в період оформлення на службу (роботу) за даними ЕЕГ є патологічні зміни, то кандидати оглядаються за підпунктом "б".
До підпункту "а" належать:
форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості й трофіки (виражені гіпотрофії м'язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо). До цього підпункту належать також радикулопатії з частими (більше двох разів на рік) рецидивами і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким та стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які вимагають довготривалого лікування, а також плексопатії і тяжкі форми невралгій у разі безуспішного лікування.
До підпункту "б" належать:
деякі форми невральної аміотрофії зі сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч мімічних м'язів, порушення функцій кінцівок тощо. До цього підпункту належать хронічні радикулопатії з рецидивами, плексопатії, невропатії, що супроводжуються у період загострення вимушеним положенням тулуба, болями вздовж нервів тощо, та потребують тривалого стаціонарного і амбулаторного лікування протягом 2 місяців.
Поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті із незначно вираженими неврологічними розладами.
До підпункту "в" належать:
хвороби периферійних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих і трофічних розладів, а також існуючі нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними у минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим підпунктом оглядаються військовослужбовці з наслідками невриту лицьового, серединного нервів.
До підпункту "г" належать:
дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без радикулопатії.
За наслідками хірургічного та реабілітаційного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска кандидати оглядаються за підпунктами "б" або "в" цієї статті, а військовослужбовцям за контрактом надається відпустка за станом здоров'я за статтею 27 Розкладу хвороб.
Особи з нервово-м'язовими захворюваннями оглядаються за підпунктами "а", "б" або "в" цієї статті залежно від ступеня порушень функцій.
За цією статтею оглядаються кандидати та військовослужбовці, які перенесли гострі захворювання центральної та периферійної нервової систем або оперативні втручання.
При вирішенні питання про необхідність надання військовослужбовцям відпустки за станом здоров'я або звільнення від службових обов'язків великого значення набуває визначений результат хвороби.
Після реалізації відпустки за станом здоров'я придатність до військової служби оглянутих за графами I-V Розкладу хвороб проводиться за статтею 26 Розкладу хвороб залежно від ступеня порушень функцій.
Хвороби ока та придаткового апарату (H00-H59), їх наслідки
Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот тощо); захворювання повік, сльозових шляхів та орбіти, кон'юнктиви з урахуванням ступеня порушень зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів після хірургічного лікування, то воно повинно бути проведене до прийняття експертного рішення.
До підпункту "а" належать:
зрощення повік між собою або з очним яблуком;
різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;
хронічні кон'юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини із загостреннями, не менше двох разів на рік, при безуспішному стаціонарному лікуванні;
хронічне трахоматозне ураження кон'юнктиви, а також захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню в стаціонарі;
птоз вродженого або набутого характеру, у разі якого верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м'яза;
стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах із введенням лакопротеза.
У разі відмови від операції Постанова ВЛК про придатність до військової служби за контрактом оглянутих за графами I-V Розкладу хвороб приймається за підпунктом "б".
До підпункту "в" належать:
простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік;
фолікулярний кон'юнктивіт з поодинокими фолікулами;
бархатистість кон'юнктиви у кутках повік та в ділянці кон'юнктивних склепінь;
окремі дрібні поверхневі рубці кон'юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубці кон'юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон'юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року;
несправжня та справжня пліва без явищ прогресування.
Вказані захворювання не є перешкодою до проходження військової служби, до навчання у ВВНЗ.
Військовослужбовцям після лікування з приводу гострої трахоми Постанова про відпустку за станом здоров'я не надається, за необхідності приймається Постанова про потребу у звільненні від службових обов'язків за статтею 35 Розкладу хвороб, а кандидати визнаються тимчасово непридатними. Якщо є ускладнення трахоми зі стійкими порушеннями функцій ока, то Постанова приймається за відповідними статтями Розкладу хвороб, що передбачають ці порушення.
При рецидивах крилоподібної пліви рогівки після безуспішного повторного хірургічного лікування та при прогресуючому порушенні функції ока огляд проводиться за підпунктом "б".
У разі весняного катару та інших алергічних уражень кон'юнктиви придатність до військової служби оглянутих за графами I-V визначається за підпунктами "а" або "б" цієї статті залежно від тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.
Передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання туберкульозного, люетичного, дегенеративного, дистрофічного та іншого походження.
Паренхіматозний кератит люетичного походження включено до статті 6 Розкладу хвороб. Кандидати з цим захворюванням непридатні, а військовослужбовці підлягають лікуванню.
У разі закінченого процесу або захворювань з рідкими загостреннями (не більше двох разів на рік), а також після пересадження тканин придатність кандидатів та військовослужбовців до військової служби визначається залежно від функцій ока за відповідними статтями Розкладу хвороб. За наявності новоутворень ока та його придатків медичний огляд проводиться відповідно до статті 9 або 11 Розкладу хвороб.
До підпункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному, хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування обох очей, незалежно від функцій ока. Пігментна дегенерація сітківки з пігментом чи без нього, поєднана з порушенням темнової адаптації (гемералопією), повинна бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору.
При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або обох очах придатність до військової служби оглянутих за графами I-V Розкладу хвороб визначається за підпунктом "б" або "в" та ТДВ залежно від функцій органу зору.
У разі стійкого звуження поля зору знизу та ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах Постанова за графами I-V Розкладу хвороб приймається за підпунктом "а", те саме на одному оці - за підпунктом "б"; від 30 до 45 градусів на обох очах - за підпунктом "б", те саме на одному оці - за підпунктом "в".
До підпункту "б" належать:
хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклічні кризи (встановлені у стаціонарних умовах);
кератоглобус, афакія, артифакія на одному або обох очах;
короткозорість обох очей в одному з меридіанів більше ніж 3,0 дптр за наявності дегенеративно-дистрофічних змін на очному дні (крайова дегенерація сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо) при різкому та прогресуючому зниженні зорових функцій;
атрофія зорового нерва, що прогресує;
стороннє (чужорідне) тіло всередині ока, яке не викликає запальних або дистрофічних змін.
При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або обох очах придатність кандидатів до військової служби визначається за підпунктом "б" або "в" залежно від функцій органа зору.
Щодо кандидатів, які перенесли оптикореконструктивні операції на рогівці або склері, рішення про придатність до військової служби, вступу до ВВНЗ визначається індивідуально не раніше одного року після операції за умови відсутності післяопераційних ускладнень, залежно від стану функції ока.
Придатність або обмежена придатність військовослужбовців визначається індивідуально.
При афакії, артифакії на одному або обох очах Постанова щодо оглянутих за графами I-V Розкладу хвороб приймається відповідно до вимог статті 34 Розкладу хвороб залежно від гостроти зору з практично переносимою корекцією будь-якого виду, у тому числі інтраокулярними та контактними лінзами.
Вивих та підвивих кришталика, артифакія оцінюються як афакія.
Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, які не знижують гостроти зору, не є протипоказанням до проходження військової служби, до навчання у ВВНЗ.
Військовослужбовці, які працюють з радіоактивними речовинами та джерелами радіаційного випромінювання, у яких при біомікроскопії виявлені помутніння під задньою капсулою кришталика та наявні переконливі ознаки прогресування помутнінь кришталика (значне збільшення їх кількості та розміру в разі тривалого нагляду), визнаються непридатними до роботи з ними.
При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до військової служби за III, IV графами Розкладу хвороб визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору тощо). Особи, які є кандидатами до вступу до ВВНЗ, визнаються непридатними.
У всіх випадках наявності сторонніх (чужорідних) тіл всередині ока питання про придатність до військової служби кандидатів і військовослужбовців за графами I, III, IV Розкладу хвороб вирішується індивідуально не раніше ніж через три місяці після травми залежно від функції ока (гостроти зору, полів зору, темнової адаптації тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу.
До підпункту "а" належать випадки безуспішного повторного хірургічного лікування травматичного відшарування сітківки на обох очах з прогресуючим зниженням гостроти зору.
До підпункту "б" належать військовослужбовці після перенесеного відшарування або розриву сітківки будь-якої етіології на одному оці за умови добрих функцій ока (гострота зору, поле зору тощо) визнаються непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час.
Діагноз глаукоми повинен бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб. Питання про придатність до військової служби вирішується після лікування (медикаментозного або хірургічного) із урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скот, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також екскавації диска зорового нерва тощо).
До цієї статті належить також і вторинна глаукома.
До підпункту "а" належать також стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м'язів ока або уражень головного мозку, які викликають косоокість (порушують функції зору).
Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату, то Постанова приймається за основним захворюванням. У разі значно зниженої гостроти зору Постанова приймається за статтею 34 Розкладу хвороб. Ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до військової служби, вступу до ВВНЗ.
При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз повинен бути підтверджений шляхом перевірки бінокулярного зору. Наявність бінокулярного зору є основою для виключення співдружньої косоокості.
При співдружній косоокості, паралітичній косоокості без диплопії при погляді прямо та інших порушеннях бінокулярного зору ступінь придатності до військової служби визначається залежно від порушення функцій зору (гострота зору, поле зору, бінокулярний зір) за відповідними статтями Розкладу хвороб.
У разі альтернуючої косоокості з добрим зором слід утримуватися від хірургічного лікування через імовірність виникнення диплопії.
Стан відчуття кольору визначається за допомогою поліхроматичних таблиць Рабкіна, Ішіхара тощо відповідно до вказаної в них методики. Придатність кандидатів за графами III, IV Розкладу хвороб при порушенні кольоровідчуття усіх типів визначається індивідуально залежно від характеру службових обов'язків. У цих випадках Постанова ухвалюється в такому формулюванні: "до (вказати характер служби) служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".
У кандидатів, які приймаються на оперативну службу та до вступу до ВВНЗ, допускається порушення відчуття кольорів типу C. При ухвалі Постанови необхідно вказати: "до оперативної служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".
При ухвалі Постанови про придатність до військової служби військовослужбовців, що оглядаються за графами I, III, IV Розкладу хвороб, враховуються вимоги служби до розрізнення кольорів і вказується: "до (вказати характер служби) служби, що не вимагає нормального відчуття кольорів, придатний".
На військовослужбовців, які оглядаються за графами II, V, за наявності порушення відчуття кольорів у Постанові про придатність до військової служби вказати: "до оперативно-постової служби непридатний".
Вид та ступінь аномалії рефракції визначаються за допомогою скіаскопії або рефрактометрії.
У статті вказані ті ступені аномалії рефракції очей, встановлені в умовах циклоплегії, за яких гострота зору з корекцією не дає підстав для застосування статті 34 Розкладу хвороб, але характер та ступінь аномалії рефракції такі, що одержану гостроту зору слід визнавати нестійкою.
У разі коли при вказаних у даній статті аномаліях рефракції за графами I-V Розкладу хвороб передбачена індивідуальна оцінка придатності до військової служби, вирішальне значення надається гостроті зору.
У разі стійкого спазму, парезу або паралічу акомодації потрібно проводити обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, то Постанова про ступінь придатності до військової служби приймається згідно з вимогами відповідних статей Розкладу хвороб.
При спазмі, парезі акомодації на одному або обох очах після безуспішного стаціонарного лікування придатність оглянутих до військової служби визначається залежно від гостроти зору з корекцією. При цьому Постанова про непридатність до військової служби приймається тільки у тих випадках, коли гострота зору з корекцією відповідної виявленої аметропії менше тієї, яка передбачена статтею 31 Розкладу хвороб.
У разі стійкого паралічу акомодації на обох очах Постанова про придатність до військової служби визначається залежно від функцій ока (гострота зору з корекцією поля зору).
Гострота зору у кандидатів за графами I, II, V Розкладу хвороб визначається без корекції і повинна бути не менше 0,6 на обидва ока у тих, хто оглядається за графою I; і не менше 0,7 на обидва ока - за II, V графами Розкладу хвороб. Вид і ступінь аметропії визначаються скіаскопічно в стані циклоплегії.
За наявності у кандидатів за графою I простої далекозорості понад 4,0 дптр, простого далекозорого астигматизму або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракцій у двох головних меридіанах понад 4,0 дптр вони визнаються непридатними до служби в СЗРУ незалежно від гостроти зору.
У тих, хто оглядається за графами II, V Розкладу хвороб, далекозорість не повинна перевищувати 2,5 дптр і ступінь астигматизму - 2,0 дптр.
Гострота зору у кандидатів, які оглядаються за графами III, IV Розкладу хвороб, визначається з корекцією.
Якщо кандидати, які оглядаються за графою III Розкладу хвороб, мають гостроту зору не нижче 0,6 на обидва ока з корекцією, висновок на них ухвалюється з урахуванням характеру служби з таким формулюванням: "до оперативно-технічної служби, що допускає носіння окулярів, придатний".
Кандидати, які приймаються за графами III, IV Розкладу хвороб, визнаються непридатними до служби в СЗРУ незалежно від гостроти зору з корекцією, якщо ступінь виявленої скіаскопічної аметропії на гіршому оці перевищує 10,0 дптр (хоч би в одному з меридіанів), астигматизму будь-якого виду з різницею в двох головних меридіанах понад 4,5 дптр.
У кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ за графами III, IV Розкладу хвороб гострота зору з корекцією має бути не менше 0,6 на краще око і 0,4 - на гірше. За наявності в них аметропії на кращому оці понад 6,0 дптр (хоч би в одному меридіані) або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції в двох головних меридіанах понад 6,0 дптр вони визнаються непридатними до вступу незалежно від гостроти зору.
У кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ за графою I зір повинен бути 0,7 на обидва ока без корекції.
Військовослужбовці, що оглядаються за всіма графами, визнаються непридатними до військової служби відповідно до підпункту "б" незалежно від гостроти зору з корекцією, якщо ступінь аметропії на кращому оці понад 12,0 дптр (хоч-би в одному меридіані), ступінь астигматизму будь-якого виду перевищує 4,5 дптр.
Гострота зору у військовослужбовців, що оглядаються за графами II, V Розкладу хвороб, визначається без корекції і повинна бути не менше 0,6 на кожне око.
У разі коли військовослужбовці, що оглядаються за графами II, V Розкладу хвороб, визнаються придатними до військової служби, а гострота зору в них без корекції нижче 0,6 на кожне око, в Постанові вказувати:
до оперативно-постової служби непридатний;
до служби як водій непридатний.
У військовослужбовців, що оглядаються за графою I Розкладу хвороб, гострота зору визначається з корекцією і при встановленні придатності до військової служби в Постанові вказується: "до оперативної служби, що допускає носіння окулярів, придатний".
Кандидати та військовослужбовці, у яких гострота зору не піддається корекції (амбліопія), розглядаються за статтею 34 Розкладу хвороб.
У військовослужбовців, які направляються на навчання до Інституту СЗРУ, за графою I Розкладу хвороб, де допускається носіння окулярів, гострота зору з корекцією повинна бути не нижче 0,8 на обидва ока.
У разі стійкого паралічу акомодації на обох очах Постанова про придатність до військової служби визначається залежно від функцій ока (гострота зору з корекцією поля зору).
До кандидатів, які оглядаються за графами I, III-V Розкладу хвороб, які перенесли хірургічне виправлення рефракції - кератотомію, експертний підхід повинен бути суворо індивідуальним залежно від післяопераційного стану ока, віддаленого результату виправлення аметропії і характеру передбачуваної служби. Рішення ухвалюється не раніше ніж через один рік після операції.
Питання про придатність кандидатів до навчання у ВВНЗ вирішується не раніше ніж через 6 місяців після завершення курсу лікування.
Хвороби вуха та сосковидного відростка (H60-H95), їх наслідки
Військовослужбовці, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної ділянки, за відсутності ефекту від лікування у стаціонарних умовах оглядаються за статтею 62 Розкладу хвороб.
При хронічних захворюваннях середнього вуха кандидатам та військовослужбовцям пропонується лікування.
Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі з добрими найближчими результатами придатність кандидатів визначається індивідуально через 6-12 місяців.
До підпункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха з неповною епідермізацією постопераційної порожнини за наявності в ній гною, грануляцій або холестеатомоподібних мас.
Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини огляд проводиться за підпунктом "в".
Кандидати та військовослужбовці, у яких є рубець барабанної перетинки без порушення її рухомості та барофункції, визнаються придатними до військової служби в усіх підрозділах та до вступу до ВВНЗ.
До підпункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.
До підпункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких мають короткочасний перебіг із помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не мають значного впливу на виконання службових обов'язків.
До підпункту "в" належать випадки різко підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів та захворювань інших органів.
У разі підвищеної чутливості до закачування не можна обмежуватись обстеженням лише вестибулярної функції без глибокого всебічного обстеження всього організму, оскільки вегетативні розлади можуть виходити не тільки з вушного лабіринту, а й з інших органів.
Результати вестибулометрії в ряді випадків оцінюються разом із неврологом.
Якщо є підозра на тимчасовий характер вестибулярних розладів, то потрібне всебічне обстеження та лікування в стаціонарних умовах.
Під час огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ обов'язково проводиться дослідження вестибулярного апарату.
Для визначення пониження слуху необхідні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовою, камертонами і тональною, пороговою аудіометрією з обов'язковим визначенням барофункції вух.
Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота повинні бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.
Військовослужбовці із зниженим слухом призначаються на посади і службу із врахуванням цього недоліку.
Одноразове дослідження слуху особи, яку оглядають, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань. Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об'єктивного визначення глухоти.
Під час індивідуальної оцінки придатності до військової служби враховуються конкретні умови служби військовослужбовця, характеристика керівника підрозділу та дані функціонального дослідження слуху шляхом перевірки чутливості через навушники з використанням електроакустичних засобів зв'язку (телефони, радіозв'язок) та проведення сурдологічного дослідження (аудіометрії).
Після операцій, що поліпшують слух, військовослужбовцям в окремих випадках за статтею 40 Розкладу хвороб надається відпустка у зв'язку із хворобою. Після закінчення відпустки придатність осіб до військової служби визначається залежно від результатів лікування за підпунктами "а", "б" або "в" цієї статті.
Постанова про потребу військовослужбовця у відпустці у зв'язку із хворобою після перенесених захворювань, травм, оперативного лікування може бути прийнята після завершення курсу стаціонарного лікування залежно від загального стану здоров'я та за умови, що для повного відновлення працездатності потрібен термін не менше одного місяця.
Придатність до військової служби кандидатів визначається індивідуально через шість місяців залежно від результатів лікування.
Хвороби системи кровообігу (I00-I99), їх наслідки
Визначення стадії серцевої недостатності (далі - СН) та/або стійкості порушення ритму або провідності проводиться після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану.
Оцінку стадії СН слід проводити із врахуванням наявності клінічних симптомів, об'єктивних доказів наявності дисфункції серця у спокою та результатів тестів з фізичним навантаженням (ВЕМ або тредміл-тест "у ватах"), а за неможливості їх виконання - даних 6-хвилинного тесту з ходьбою.
Порушення серцевого ритму та провідності повинні бути зафіксовані на ЕКГ або при добовому холтерівському моніторуванні ЕКГ, при функціональних пробах.
До стійких порушень ритму серця належать аритмії тривалістю більше семи діб, які потребують антиаритмічної терапії та відновлюються після припинення лікування. До стійких порушень провідності належать постійні AV-блокади I та II ступенів, повні внутрішньошлуночкові блокади.
До підпункту "а" належать всі некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються СН II-Б або III стадії або стійкими, що не піддаються лікуванню, порушеннями ритму та провідності.
Крім того, до підпункту "а" належать незалежно від стадії СН:
комбіновані та поєднані набуті вади серця;
недостатність будь-якого клапана серця III, IV ступенів, що супроводжується регургітацією III, IV ступенів;
вроджені вади серця (за винятком дефекту міжпередсердної перетинки, двостулкового аортального клапана, що не супроводжуються СН або легеневою гіпертензією);
стенози будь-яких клапанних отворів серця;
комбіновані та поєднані вади серця, незважаючи на ступінь ураження структур клапанного апарату серця;
кардіоміопатії: дилятаційна, обструктивна, гіпертрофічна та рестриктивна;
облітерація перикарда;
наслідки оперативного втручання на клапанах серця;
раптова серцева смерть з відновленням серцевої діяльності;
шлуночкові тахікардії (крім нестійких шлуночкових тахікардій у вигляді трьох комплексів за даними холтерівського моніторування, які оглядаються за підпунктом "б");
зупинка синусового вузла із синкопальним станом;
синоаурикулярна або AV-блокада III ступеня та стійка, резистентна до терапії синоаурикулярна або AV-блокада II ступеня з клінічною симптоматикою;
трипучкова блокада серця;
синдром Бругода;
синдром Фредеріка;
інфекційний ендокардит або стан після перенесеного інфекційного ендокардиту;
хронічний конструктивний перикардит, у тому числі кальциноз перикарда, прогресуючий перикардіальний випіт;
стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла, що супроводжуються синкопальним станом;
наслідки оперативного втручання з приводу вроджених або набутих вад серця, імплантації штучного водія ритму (у тому числі дефібрилятора-кардіовертера) або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з'єднання) за наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності або СН II, III стадій;
будь-які порушення ритму або провідності серця, які супроводжувались тромбоемболічними ускладненнями, аритмогенним шоком, синдромом Морганьї-Адамс-Стокса;
легенева гіпертензія, асоційована з ураженням лівих відділів серця, з патологією дихальної системи, з ознаками правошлуночкової декомпенсації;
легенева артеріальна гіпертензія із III, IV функціональними класами (далі - ФК) ступенів тяжкості.
При легеневій артеріальній гіпертензії експертне рішення приймається відповідно до основного захворювання.
До підпункту "б" належать некоронарогенні захворювання серця, що супроводжуються СН IIA стадією, зокрема:
ізольовані набуті вади аортального та трикуспідального клапанів;
набуті вади інших клапанів серця з регургітацією II ступеня;
набута недостатність мітрального клапана або клапана легеневої артерії II ступеня, або які супроводжуються регургітацією II ступеня, з наявністю легеневої гіпертензії;
хронічна ревматична хвороба серця.
До цього підпункту належать незалежно від стадії СН:
хронічний (рецидиви два або більше протягом року) або прогресуючий перебіг запальних уражень міокарда, перикарда, перикардіального випоту;
надшлуночкові тахікардії, фібриляція або тріпотіння передсердь постійні, пароксизмальні або персистуючі;
синдром передчасного збудження шлуночків Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW), синдром укороченого інтервалу Клерка-Леві-Крістеско (CLC) або Лаунна-Ганнога-Лівайна (LGL) за наявності клінічних проявів або пароксизмальних порушень ритму;
ідіопатичний синдром подовженого інтервалу Q-T;
стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла без синкопальних станів (крім зупинки синусового вузла, який належить до підпункту "а");
стійка шлуночкова екстрасистолія: часта (30 і більше ектопічних комплексів за годину), алоритмія, парна, поліморфна або рання;
парасистолія;
стійкі двопучкові блокади серця за наявності QRS - 0,12 сек. і більше;
блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується порушенням AV-провідності або клінічними проявами, AV-блокада II ступеня I типу;
легенева гіпертензія, асоційована з ураженням лівих відділів серця або патологією дихальної системи без ознак правошлуночкової декомпенсації та ступенем тяжкості II і вище;
наслідки оперативного втручання з приводу імплантації штучного водія ритму або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з'єднання) без рецидивуючих порушень ритму та провідності або при СН I стадії.
До підпункту "в" належать усі некоронарогенні захворювання серця, що супроводжуються СН I стадії.
До цього пункту належать також:
гостра ревматична лихоманка;
стійка міграція надшлуночкового водія ритму;
синдром WPW, синдром CLC, синдром LGL за відсутності клінічних проявів та пароксизмальних порушень ритму;
синдроми перезбудження шлуночків: Вольфа-Паркінсона-Уайта, Лаунна-Ганнога-Лівайна за відсутності клінічних проявів;
повна блокада ніжок пучка Гіса без порушень AV-провідності або клінічної симптоматики;
екстрасистолія предсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова (до 30 ектопічних комплексів за годину);
безсимптомна синоаурикулярна або AV-блокада I ступеня;
пролапс мітрального або інших клапанів серця, міокардіосклероз, що супроводжується поодинокими стійкими порушеннями ритму та провідності, або СН I стадії, або без таких з регургітацією II ступеня.
Пролапс серцевих клапанів повинен підтверджуватися даними доплероехокардіографії. Критерії ступенів регургітації: I ступеня - до 2 см, II ступеня - 2-4 см, III ступеня - більше 4 см;
дефект міжпередсердної перетинки, двостулковий аортальний клапан, що не супроводжується СН або легеневою гіпертензією;
синусові тахікардії та брадикардія;
вислизуючі комплекси та ритми;
предсердна екстрасистолія, поодинокі шлуночкові екстрасистоли.
До підпункту "г" належать некоронарогенні хвороби серця, які не супроводжуються СН та порушенням ритму і провідності.
Крім того, до цього підпункту належать:
стійко компенсовані наслідки захворювань міокарда, перикарда, міокардіофіброз без СН;
пролапс мітрального та трикуспідального клапанів із регургітацією I ступеня;
пролапс клапана легеневої артерії за відсутності легеневої гіпертензії;
двостулковий клапан аорти, що не супроводжується серцевою недостатністю або аортальною регургітацією.
Військовослужбовці з підвищеним артеріальним тиском підлягають стаціонарному обстеженню у лікувальному закладі.
До підпункту "а" належать: