Точне землеробство пропонує різні стратегії та інструменти, які дозволяють виробникам підвищувати родючість ґрунту та продуктивність за допомогою більш передових технологій. При точному вимірюванні і наявності даних можливо провести правильне втручання в потрібному місці і в потрібний час з високим рівнем точності відповідно до конкретних вимог окремих культур і окремих ділянок землі. Україна з її великими сільськогосподарськими угіддями ідеально підходить для того, щоб бути в авангарді цих передових технологій.
Спільна аграрна політика ЄС вимагає, щоб держави - члени ЄС створили та використовували інтегровану систему адміністрування та контролю, визначену Регламентом (ЄС) 2021/2116 Європейського Парламенту та Ради від 2 грудня 2021 р. про фінансування, управління та моніторинг спільної сільськогосподарської політики та про скасування Регламенту (ЄС) № 1306/2013, що повинна функціонувати на основі електронних баз даних та географічних інформаційних систем і забезпечувати обмін та інтеграцію даних.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 "Про затвердження Національної економічної стратегії до 2030 року" планується суттєво збільшити чисельність громадян, які користуються онлайн-сервісами для отримання адміністративних послуг, зокрема забезпечуючи інтероперабельність реєстрів, оптимізацію їх кількості, програмування і технічних параметрів, цифровізацію фітосанітарних документів та інтеграцію в міжнародну систему обміну такими документами, цифровізацію дозвільних процедур та адміністративних послуг у сфері земельних відносин, впровадження цифрових систем простежуваності продукції, переведення публічних послуг з племінної справи у тваринництві в автоматичний режим, надання електронних публічних послуг програмними засобами з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Необхідний розвиток цифрових технологій у тваринництві, які здійснюватимуть аналіз даних для прийняття управлінських рішень та управління виробничими процесами в тваринництві, зокрема застосування інформаційно-аналітичних систем для державного ветеринарно-санітарного контролю, технологій автоматизації і роботизації виробничих процесів в тваринництві, перспективних цифрових рішень для малого бізнесу в сфері тваринництва.
Реєстрація тварин виробниками сільськогосподарської продукції в Єдиному державному реєстрі тварин створює умови для підвищення ефективності ветеринарно-санітарного контролю та підґрунтя для виробництва безпечної і якісної харчової продукції.
Геопросторові дані необхідно пов’язувати з даними про сільськогосподарські угіддя і майнові комплекси виробників сільськогосподарської продукції.
Подальша цифровізація реєстрів та інших баз даних повинна передбачати програмне забезпечення для ефективного обміну інформацією з метою перехресної перевірки, виявлення та запобігання потенційному дублюванню з метою моніторингу. Вона також має передбачати реалізацію взаємопов’язаних програм і заходів (особливо потоків даних "район - область - країна", потоків даних "центральний орган державної влади - центральний орган державної влади"). Для збору оперативних даних в основному використовується телефонний зв’язок без використання програмного забезпечення для збору даних. Комп’ютеризовані системи збору та зберігання даних, системи машинного навчання та технології, що використовують мобільні електронні пристрої, зробили б такі реєстри більш ефективними.
Напрям "Цифрові сільськогосподарські дорадчі послуги"
Індивідуальні консультації для фермерів можуть доповнюватися цифровими послугами, що пропонують онлайн-навчання та консультації щодо фермерських практик, доступу до фінансування та ринкових тенденцій. Наприклад, вже створено електронну платформу для аграріїв, яка пропонує цифрові консультації щодо практик сільського господарства та доступу до фінансування. На платформі фермери отримують консультації щодо фінансування та кредитування сільського господарства. Дорадники та фермери зможуть пройти електронний навчальний курс "Фінансово-кредитні ресурси для аграрної галузі", а також отримати інформацію про сучасні світові тенденції у цій сфері, отримати кваліфіковану консультацію експерта та знайти необхідні ресурси для розвитку бізнесу.
Стратегічна ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій
Візія. Завдяки розбудові інфраструктури, у тому числі цифрової, сільські території стають комфортним місцем для проживання та ведення бізнесу; жінки на рівних недискримінаційних умовах успішно розвивають бізнес-проекти та беруть активну участь в розвитку громад; зростає частка молодих людей, які працюють на сільських територіях
Завдання 1. Новий підхід до сільського розвитку
Виконання завдання передбачається за напрямом "Розвиток місцевих сільських територіальних громад".
Складові державної політики сільського розвитку України у попередні роки зосереджувалися передусім на підтримці (дотаціях) сільськогосподарських підприємств, фінансуванні розвитку регіональної інфраструктури, виправленні регіональних економічних диспропорцій і посиленні фінансової спроможності громад через формування територіальних громад. Зазначені напрями політики та способи розв’язання проблем недостатньо стимулюють сільський розвиток, а відтак існує потреба їх доповнення з метою задоволення потреб усього сільського населення, не обмежуючись виробниками сільськогосподарської продукції.
На основі політики децентралізації планується розробити програми розвитку сільських територій для боротьби з депопуляцією та занепадом сільських територій в Україні. Це буде вирішено за допомогою рамкової політики на основі програм сільського розвитку ЄС, що допоможе краще виявити та мобілізувати додаткові ресурси. Основна увага буде зосереджена на "місцях", а не на секторах, і на інвестиціях замість субсидій.
Покращення умов життя сільського населення та диверсифікація економічної діяльності необхідні для сприяння гармонізованому екологічному, соціальному та економічному розвитку. Доступ до сучасних засобів комунікацій та створення робочих місць сприятимуть утриманню людей у селі. Пріоритет має надаватися створенню робочих місць, особливо для жінок і молоді, а також трудомістким ініціативам (органічне виробництво, вирощування та переробка фруктів, тваринництво, біогаз, циркулярна біоекономіка, агротуризм). Також послуги з розвитку сільського бізнесу матимуть позитивний вплив не тільки на аграрну економіку, а і на інші сфери діяльності в сільській місцевості, що полегшить доступ до фінансування та започаткування нових бізнесів, зокрема для фермерів-початківців та ветеранів війни.
Розвиток місцевих сільських територіальних громад може відігравати важливу роль в економічному розвитку та якості життя в сільській місцевості. Розуміння потреб місцевих громад і надання гнучких механізмів підтримки, що активізують і зміцнюють місцеві ініціативи та можливості самодопомоги, буде покладено в основу майбутніх заходів підтримки Програми обміну та партнерства сільських громадських організацій, сільських органів місцевого самоврядування та асоціацій фермерів в Україні з державами - членами ЄС, які можуть допомогти підготувати конкретні плани підтримки.
Завдання 2. Сприяння підтримки фермерів-початківців
Виконання завдання передбачається за напрямом "Формування умов для започаткування бізнесу на селі".
Підвищення рівня знань, необхідних для ведення сучасного фермерського бізнесу, є важливим для всіх фермерів, особливо для фермерів-початківців. Консультаційні послуги з питань сільського господарства мають вирішальне значення у наданні допомоги фермерам-початківцям у розвитку життєздатного фермерського бізнесу.
В Україні демографія фермерів складається з двох типів залучених виробників: членів домогосподарств і найманих працівників. За даними Держстату, в Україні середній вік голови домогосподарства у сільській місцевості у 2021 році становив 62 роки для жінок та 57 для чоловіків.
На початок 2022 року у сільському, лісовому та рибному господарствах було зайнято 2,7 млн. осіб, або 17,2 відсотка загальної кількості зайнятих в економіці при майже рівних частках чоловіків і жінок.
Завданнями з реалізації цієї стратегічної цілі є сприяння формуванню кредитної історії фермерів-початківців, доступ до кредитних гарантій, знань і досвіду, пряма підтримка новостворених фермерських господарств та фермерів-початківців, покращення доступу до кредитів для новостворених сімейних фермерських господарств, якими керують власники віком до 35 років.
Особливу увагу слід приділити ветеранам війни, які, можливо, бажатимуть і зможуть працювати та інвестувати в сільське господарство. Вони повинні мати пільговий доступ до державних програм.
Завдання 3. Гендерна рівність
Виконання завдання передбачається за напрямом "Покращення гендерної ситуації".
Жінки відіграють важливу роль у розвитку сільських територіальних громад. Проте їх ключова роль надто часто не помітна, не визнається, тому сільські жінки продовжують стикатися з більшими труднощами, ніж чоловіки, під час отримання та збереження стабільної роботи та участі в процесах прийняття рішень.
Україна поставила за мету покращити ситуацію завдяки підтримці розвитку жіночого підприємництва, залучити жінок до процесу прийняття рішень та забезпечити доступ до необхідних послуг у сільській місцевості, сприяти зайнятості, зростанню, представництву в процесах прийняття рішень, участі в сільськогосподарському бізнесі, соціальному залученню та місцевому розвитку.
Очікувані результати
Реалізація Стратегії передбачає досягнення індикаторів, які дадуть змогу оцінити результати реалізації державної політики у сфері розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні.
| Назва показника | Одиниця виміру | Базове значення (рік) | Рік (2025) | Рік (2026) | Рік (2027-2030) | |||
| сценарій 1 | сценарій 2 | сценарій 1 | сценарій 2 | сценарій 1 | сценарій 2 | |||
| Стратегічна ціль 1. Формування державної політики розвитку сільського господарства та сільських територій (інституційна спроможність) | ||||||||
| Частка господарств, що взяли участь у програмах державної аграрної підтримки | відсотків | близько 11 (2023 рік) близько 51 (2022 рік) | близько 30 | близько 40 | близько 50 | |||
| Частка господарств, що взяли участь у програмах міжнародної технічної допомоги, всього | відсотків | близько 25 (2024 рік) | близько 30 | близько 40 | близько 50 | |||
| у тому числі ЄС | відсотків | близько 90 (2024 рік) | близько 90 | близько 90 | близько 90 | |||
| Стратегічна ціль 2. Задоволення суспільних потреб у високоякісних, поживних і безпечних харчових продуктах та забезпечення продовольчої безпеки | ||||||||
| Частка споживчих витрат на продукти харчування та безалкогольні напої у структурі сукупних витрат домогосподарств | відсотків | 53,8 (оцінка) (2024 рік) 45,9 (2021 рік) | 53,1 | 51,5 | 2,7 | 9,1 | 2,1 | 9,5 |
| Диференціація споживання м’яса та м’ясопродуктів залежно від розміру середньодушових еквівалентних загальних доходів | разів | 2 (припущення) (2024 рік) 2 (2021 рік) | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1,8 |
| Диференціація споживання молочних продуктів залежно від розміру середньодушових еквівалентних загальних доходів | разів | 2,2 (припущення) (2024 рік) 2,2 (2021 рік) | 2,2 | 2,2 | 2,2 | 2,2 | 2,2 | 2 |
| Диференціація споживання фруктів та ягід залежно від розміру середньодушових еквівалентних загальних доходів | разів | 2,6 (припущення) (2024 рік) 2,6 (2021 рік) | 2,6 | 2,6 | 2,6 | 2,6 | 2.6 | 2,3 |
| Стратегічна ціль 3. Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору, підтримка справедливого доходу виробників та підвищення їх конкурентоспроможності | ||||||||
| Продуктивність праці в сільському господарств | тис. доларів США на одного зайнятого | 18,6 (2021 рік) | 19,5 | 21 | 23 | |||
| Частка підприємств, які одержали прибуток: | ||||||||
| сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг | відсотків | 78,5 (2023 рік) | 83 | 88 | 95 | |||
| тваринництво | відсотків | 72,4 (2023 рік) | 73 | 78 | 85 | |||
| виробництво харчових продуктів | відсотків | 72,3 (2023 рік) | 73 | 75 | 78 | |||
| Стратегічна ціль 4. Ефективне використання земель, їх розмінування, проведення земельної реформи | ||||||||
| Частка повернутих в обробіток у загальній площі недоступних земель станом на травень - червень 2024 року | відсотків | 2,9 | 5,8 | 17,4 | ||||
| Частка сільськогосподарських земель в обігу | відсотків | 0,6 (2024 рік) | 0,64 | 0,69 | 0,76 | 0,9 | 1 | |
| Площа державних та комунальних сільськогосподарських земель, переданих в оренду через Prozorro. Продажі. | тис. гектарів | 69 (2024 рік) | 74 | 79 | 104 | |||
| Стратегічна ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків змін клімату та адаптація до них | ||||||||
| Частка сільськогосподарських угідь під органічним виробництвом у загальній площі сільськогосподарських угідь | відсотків | 0,6 (2022 рік) | 0,6 | 0,65 | 0,6 | 0,7 | 0,6 | 3 |
| Обсяг використаних або перероблених відходів сільського господарства | відсотків | 23 (2020 рік) | 41,5 | 45,2 | 60 | |||
| Обсяг використаних або перероблених відходів харчової промисловості, визначних як "bio-waste" Директивою ЄС 2008/98/EC про відходи та про скасування деяких директив | відсотків | 79 (2020 рік) | 79 | 80 | 85 | |||
| Стратегічна ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями | ||||||||
| Частка капітальних інвестицій у нематеріальні активи у сільському, лісовому, рибному господарстві у загальному обсязі капітальних інвестицій відповідного виду економічної діяльності | відсотків | 2,1 (2022 рік) (у середньому по економіці 5,9) | 2,1 | 3 | 5 (не нижче середнього по економіці) | |||
| Частка капітальних інвестицій у нематеріальні активи у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів у загальному обсязі капітальних інвестицій відповідного виду економічної діяльності | відсотків | 3 (2022 рік) (у середньому по економіці 5,9) | 2,1 | 3 | 5 (не нижче середнього по економіці) | |||
| Обсяги переробленої сільськогосподарської сировини | млн. тонн на рік | 20,1 | 20,1 | 22 | 38,8 | |||
| Стратегічна ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій | ||||||||
| Рівень зайнятості населення віком 15-70 років у сільській місцевості | відсотків | 53,6 (2021 рік) | 54,4 | 54,4 | 54,4 | 56,6 | 54,4 | 65,6 |
| Диференціація середньої заробітної плати у міській місцевості порівняно із сільською місцевістю | разів | 1,5 (2021 рік) | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,48 | 1,5 | 1,2 |
Досягнути визначених цією Стратегією цілей передбачається двома етапами.
Перший етап (2025-2027 роки) передбачає:
виконання операційного плану реалізації у 2025-2027 роках Стратегії;
розроблення, погодження та прийняття основних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Стратегії, гармонізованих з вимогами ЄС, зокрема для створення та організації роботи органів, що забезпечують інституційну спроможність залучення аграрного сектору України до реалізації Спільної аграрної політики ЄС;
створення та організацію роботи органів, що забезпечують інституційну спроможність залучення аграрного сектору України до реалізації Спільної аграрної політики ЄС;
розроблення операційного плану реалізації у 2028-2030 роках Стратегії.
Другий етап (2028-2030 роки) передбачає:
проведення комплексного аналізу стану сільського господарства;
оцінювання реалізації Стратегії, зокрема шляхом аналізу ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо реалізації Стратегії, аналізу досягнення очікуваних результатів, визначених Стратегією;
розроблення відповідно до вимог законодавства ЄС стратегічного плану щодо подальшого розвитку сільського господарства із визначенням цілей, завдань та очікуваних результатів на наступний період.
Порядок реалізації та оцінка виконання Стратегії
Метою розроблення та реалізації Стратегії є підготовка аграрного сектору до вступу України в ЄС, забезпечення сталого розвитку сільського господарства і сільських територій та створення сприятливих умов для досягнення стратегічних цілей щодо формування конкурентоспроможного, стійкого та диверсифікованого аграрного сектору (сільське господарство і переробна промисловість), що забезпечує довгострокову продовольчу безпеку, посилення охорони навколишнього природного середовища, включаючи біорізноманіття, пом’якшення наслідків змін клімату, зміцнення соціально-економічної структури сільських територій. Стратегію передбачається реалізувати до 2030 року.
Моніторинг та оцінка результатів реалізації Стратегії проводиться Мінагрополітики, іншими центральними органами виконавчої влади за участю інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій.
З метою реалізації Стратегії затверджується операційний план заходів, який містить чіткі та послідовні заходи, спрямовані на виконання завдань стратегічних цілей Стратегії з метою комплексного розвитку сільського господарства та сільських територій.
У рамках проведення моніторингу передбачається підготовка та оприлюднення щорічного звіту про стан виконання операційного плану заходів з реалізації Стратегії.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Фінансування заходів в рамках реалізації Стратегії передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, фінансової (кредитної та грантової) підтримки міжнародних партнерів з розвитку, міжнародних фінансових організацій, фінансової підтримки з бюджету ЄС через Ukrainian Facility, фінансової допомоги в рамках Ініціативи на підтримку стійкості аграрного сектору України AGRI - Україна (Agriculture Resilience Initiative), а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії, визначається щороку з урахуванням можливостей державного бюджету.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 15 листопада 2024 р. № 1163-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року