Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238 із наступними змінами):

1) у преамбулі слова "напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю" виключити;

2) у статті 7:

а) частину другу викласти у такій редакції:

"Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

б) частину третю викласти у такій редакції:

"У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді";

3) частину другу статті 8 викласти у такій редакції:

"У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді";

4) статті 3 та 22 виключити.

2. У Законі України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102 із наступними змінами):

1) частини другу та третю статті 6 викласти у такій редакції:

"У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

У разі дострокового припинення договору оренди землі за ініціативою орендодавця земельної ділянки (крім дострокового припинення договору оренди у зв'язку з невиконанням орендарем своїх обов'язків), право оренди якої набуто за результатами аукціону, орендодавець відшкодовує орендарю витрати на його набуття у строки, визначені умовами договору та законом, і збитки, які понесе орендар внаслідок дострокового припинення договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди";

2) доповнити статтею 8-1 такого змісту:

"Стаття 8-1. Заборона відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної та комунальної власності

Право на оренду земельної ділянки державної та комунальної власності не може бути продане або іншим чином відчужене її орендарем іншим особам";

3) текст статті 9 викласти у такій редакції:

"Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.

Орендодавець зобов'язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі.

У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов'язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки";

4) текст статті 16 викласти у такій редакції:

"Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Не допускається проведення аукціонів щодо земельних ділянок, які (або будівлі на яких) орендують бюджетні установи, музеї, підприємства і громадські організації у сферах культури і мистецтв, у тому числі національні творчі спілки та їх члени (під творчі майстерні)";

5) частини четверту та п'яту статті 21 викласти у такій редакції:

"Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

3. Абзац третій частини першої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 40, ст. 297; 2002 р., N 50, ст. 365; 2005 р., NN 17-19, ст. 267; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного збору за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного збору нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України".

4. Частину другу статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 46, ст. 345; 2002 р., N 26, ст. 175; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"Виробництво спирту коньячного і плодового здійснюється на державних підприємствах, а також на підприємствах незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, повний технологічний цикл виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, забезпечені спеціальною тарою для витримки спиртів, кваліфікованими фахівцями і виробляють зазначені спирти лише для потреб власного виробництва без права реалізації іншим суб'єктам підприємницької діяльності".

5. У статті 1 Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 52, ст. 471; 2007 р., N 4, ст. 32; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) встановити такі ставки акцизного збору на сигарети без фільтра, цигарки (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10) та сигарети з фільтром (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20) :

2) абзац другий викласти у такій редакції:

"Податкове зобов'язання із сплати акцизного збору за кожну власну назву сигарет (з додатковою інформацією щодо характеристик продукту, в разі її наявності), що обчислюється одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), не може бути менш як: 8 гривень за 1000 штук сигарет без фільтра, цигарок (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10) ; 18 гривень за 1000 штук сигарет з фільтром (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20) ".

6. У Законі України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 180; 2003 р., N 33-34, ст. 267; 2004 р., N 5, ст. 32; 2005 р., N 4, ст. 91, NN 17-19, ст. 267; 2006 р., N 33, ст. 278; 2007 р., N 4, ст. 32; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) у статті 1 встановити такі ставки акцизного збору на спирт етиловий (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2207 та 2208) :

2) абзац дев'ятий статті 2 викласти у такій редакції:

"тимчасово до 1 січня 2009 року на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (код згідно з УКТ ЗЕД 2208 20) , - 10 гривень за 1 л 100-відсоткового спирту".

7. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181 із наступними змінами):

1) підпункт 4.2.20 пункту 4.2 статті 4 виключити;

2) пункт 22.13 статті 22 викласти у такій редакції:

"22.13. У 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду".

8. У Законі України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами):

1) підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 викласти у такій редакції:

"6.2.6. До 1 січня 2009 року поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання";

2) у статті 7:

абзац перший підпункту 7.4.2 пункту 7.4 викласти у такій редакції:

"7.4.2. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника";

у пункті 7.7:

підпункт "а" підпункту 7.7.2 викласти у такій редакції:

"а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)";

абзаци другий та третій підпункту "а" підпункту 7.7.11 викласти у такій редакції:

"була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів)";

3) у статті 11:

абзаци одинадцятий - шістнадцятий пункту 11.5 викласти у такій редакції:

"Дія цього пункту не поширюється на операції із ввезення на митну територію України:

підакцизних товарів;

товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 згідно з УКТ ЗЕД;

товарів за товарною підпозицією 2709 00 та товарними позиціями 2710, 2711 згідно з УКТ ЗЕД;

будь-яких товарів, що здійснюється особою, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке ввезення, крім товарів, що ввозяться з метою включення до складу основних фондів такого платника податку за рішенням Кабінету Міністрів України;

будь-яких товарів, що здійснюється суб'єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, які передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом";

абзац перший пункту 11.21 викласти у такій редакції:

"11.21. До 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі";

пункт 11.22 викласти у такій редакції:

"11.22. Тимчасово до 1 січня 2009 року зупинити дію статті 8-1 цього Закону";

абзац перший пункту 11.29 викласти у такій редакції:

"11.29. До 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства";

пункт 11.44 викласти у такій редакції:

"11.44. Тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України".

9. Частину другу статті 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 48, ст. 410; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування".

10. Пункт 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 33, ст. 430; 2007 р., N 10, ст. 85; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"3.4. Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2009 року".

11. У Законі України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 6, ст. 40; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) частину шосту статті 3 викласти у такій редакції:

"6. Реалізація готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, яка відноситься до 1-24 груп згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі продукції, отриманої як розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, на митній території України забороняється";

2) частину першу статті 6 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини, яка відноситься до 1-24 груп згідно з УКТ ЗЕД, можуть проводитися виключно у грошовій формі".

12. Абзац другий підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7, підпункт "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44; 2003 р., N 10-11, ст. 86, N 24, ст. 154; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) виключити.

13. Підпункт 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"4.3.3. сума доходів, отриманих у вигляді процентів платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державну лотерею".

14. Статтю 33 Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340 із наступними змінами) викласти у такій редакції:

"Стаття 33. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах, і спрямовується до державного бюджету.

Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та порядок їх справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України".

15. У Законі України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 46, ст. 511; 2005 р., NN 17-19, ст. 267; 2006 р., NN 9-11, ст. 96, N 40, ст. 347; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) у частині першій статті 1:

в абзаці другому слова "на рахунку із спеціальним режимом використання" замінити словами "на спеціальному рахунку у Державному казначействі України";

в абзаці третьому слова "із спеціальним режимом використання, який відкривається уповноваженим банком експлуатуючій організації (оператору)" замінити словами "який відкривається у Державному казначействі України";

2) у частині першій статті 6 слова "банком, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, експлуатуючій організації (оператору)" замінити словами "у Державному казначействі України";

3) абзац другий частини другої статті 7 виключити;

4) статтю 8 доповнити частинами п'ятою та шостою такого змісту:

"Кошти фінансового резерву зараховуються на спеціальний рахунок у Державному казначействі України і додатково обліковуються у Державному казначействі України на окремому відповідному рахунку як фінансовий резерв для зняття з експлуатації атомних блоків.

Перерахування зазначених коштів здійснюється експлуатуючою організацією (оператором) щомісяця 10 і 20 числа та останнього робочого дня поточного місяця рівними частками від річної суми";

5) текст статті 9 викласти у такій редакції:

"З метою захисту коштів фінансового резерву від інфляції та отримання додаткового джерела його формування ці кошти можуть розміщуватися уповноваженим центральним органом виконавчої влади у цінні папери, які емітуються державою, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України";

6) у частині першій статті 10 слова "та на здійснення інвестиційної діяльності в порядку, передбаченому цим Законом" замінити словами "та за напрямом, передбаченим статтею 9 цього Закону, в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України".

16. У Законі України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1, ст. 1; 2000 р., N 38, ст. 319; 2003 р., N 52, ст. 378; 2005 р., N 20, ст. 278; 2006 р., NN 9-11, ст. 96, N 49, ст. 486; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78):

1) третє речення частини першої статті 17 виключити;

2) перше речення частини сьомої статті 20 доповнити словами "та відповідних джерел доходів цих споживачів".

17. Статтю 14 Закону України "Про виноград та виноградне вино" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 31, ст. 419; 2006 р., NN 9-11, ст. 96, N 26, ст. 214; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) виключити.

18. Частину четверту статті 40 Закону України "Про автомобільні дороги" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 51, ст. 556; 2006 р., NN 9-11, ст. 96; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"Фінансування будівництва та реконструкції об'єктів дорожнього господарства, що мають загальнодержавне значення та забезпечують функціонування Єдиної транспортної системи України, може здійснюватися із загального фонду державного бюджету, про що у законі про державний бюджет робиться окремий запис".

19. Частину четверту статті 19 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 48, ст. 526; 2006 р., N 18, ст. 155; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"4. Радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального та спеціального користування здійснюється за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу".

20. Частину шосту статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42-43, ст. 378; 2001 р., N 10, ст. 44; 2007 р., N 7-8, ст. 66; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) виключити.

21. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27 із наступними змінами):

1) статтю 17-1 викласти у такій редакції:

"Стаття 17-1. Повноваження державних органів приватизації у галузі земельних відносин

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації";

2) у статті 84:

а) частину другу викласти у такій редакції:

"2. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону";

б) пункт "ж" частини третьої викласти у такій редакції:

"ж) земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти";

3) частину першу статті 116 викласти у такій редакції:

"1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу";

4) у статті 124:

а) абзаци другий та третій частини першої викласти у такій редакції:

"Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Не допускається проведення аукціонів щодо ділянок, які (або будівлі на яких) орендують бюджетні установи, музеї, підприємства і громадські організації у сферах культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки та їх члени (під творчі майстерні)";

б) доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Документація із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які виставляються на аукціон, виготовляється на замовлення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування";

5) текст статті 127 викласти у такій редакції:

"1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

2. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі";

6) у статті 128:

а) частини першу - третю викласти у такій редакції:

"1. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.

2. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада чи державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови";

б) частину шосту викласти у такій редакції:

"6. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті";

в) частину одинадцяту викласти у такій редакції:

"11. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, зараховуються до бюджету у порядку, визначеному законом про Державний бюджет України";

7) у статті 129:

а) частину першу викласти у такій редакції:

"1. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється державними органами приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України";

б) частину п'яту викласти у такій редакції:

"5. Іноземні юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок, подають клопотання до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради і державного органу приватизації. До клопотання додається договір оренди землі, копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України";

в) абзац другий частини шостої викласти у такій редакції:

"Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюються державними органами приватизації після отримання погодження Кабінету Міністрів України";

8) текст статті 134 викласти у такій редакції:

"Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі";

9) у статті 135:

а) частину першу викласти у такій редакції:

"1. Земельні торги проводяться у формі аукціону";

б) частину третю виключити;

10) у статті 136:

а) частину першу викласти у такій редакції:

"1. Органи державної влади або органи місцевого самоврядування, або державні органи приватизації, уповноважені приймати рішення про відчуження земель, що перебувають у державній або комунальній власності, визначають переліки земельних ділянок, призначених для продажу суб'єктам підприємницької діяльності на земельних торгах";

б) абзац перший частини другої викласти у такій редакції:

"2. Земельна ділянка, призначена для продажу суб'єктам підприємницької діяльності на земельних торгах, виставляється на земельні торги після";

в) пункт "г" частини третьої викласти у такій редакції:

"г) грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки";

11) у статті 137:

а) пункт "в" частини другої викласти у такій редакції:

"в) стартову ціну, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки";

б) частину третю викласти у такій редакції:

"3. Організатором земельних торгів є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, чи державний орган приватизації, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, призначеної для продажу, або державний виконавець відповідно до рішення суду. Проведення земельних торгів здійснює юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) на проведення земельних торгів, на підставі договору з відповідним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, чи державним органом приватизації";

12) у розділі X "Перехідні положення":

а) пункт 12 викласти у такій редакції:

"12. До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації";

б) пункт 14 викласти у такій редакції:

"14. До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств";

в) у пункті 15:

абзац перший та підпункт "а" викласти у такій редакції:

"15. До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб";

абзац другий підпункту "б" викласти у такій редакції:

"Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва".

22. У Законі України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122 із наступними змінами):

1) абзац другий частини другої статті 3 викласти у такій редакції:

"приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються";

2) абзац п'ятий частини першої статті 5 викласти у такій редакції:

"земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації";

3) абзац сімнадцятий частини третьої статті 7 викласти у такій редакції:

"здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації";

4) частину другу статті 13 викласти у такій редакції:

"2. До складу комісії входять за принципом однакового представництва представники господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, що приватизується, в тому числі й від представницького органу трудового колективу - виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або іншого уповноваженого ним органу, інші особи (або їх представники), які подали заяву на приватизацію, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України або його територіальних органів, Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, органу, уповноваженого до прийняття рішення про приватизацію управляти відповідним державним майном, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії делегувати до її складу своїх представників. Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити склад комісії без представників цих органів";

5) у статті 14:

а) частину першу викласти у такій редакції:

"1. Комісія з приватизації складає проект плану приватизації об'єкта, в якому враховуються пропозиції:

господарського товариства, створеного працівниками підприємства, що приватизується, та інших покупців;

місцевих рад за місцезнаходженням об'єкта приватизації;

державних органів приватизації;

центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень;

центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України або його територіальних органів";

б) абзац четвертий частини другої викласти у такій редакції:

"До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості об'єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства і затверджується органом приватизації, та технічний паспорт земельної ділянки державної власності, яка підлягає продажу державним органом приватизації";

6) статтю 18-1 викласти у такій редакції:

"Стаття 18-1. Відчуження земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації

1. Державні органи приватизації у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюють продаж земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

2. Продаж земельної ділянки державної власності здійснюється після:

а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

б) виготовлення технічної документації щодо продажу земельної ділянки, яка включає її технічний паспорт.

3. Вартість земельної ділянки визначається на підставі її експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

4. Покупці об'єктів, які підлягають приватизації, разом з об'єктами приватизації здійснюють придбання земельних ділянок, на яких ці об'єкти розташовані, на аукціонах. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з умовою наступного їх придбання орендарем, у разі зняття заборони на продаж зазначених ділянок.

5. Відчуження земельних ділянок державної власності здійснюється за договорами купівлі-продажу, укладеними з урахуванням вимог Земельного кодексу України";

7) частину четверту статті 23 викласти у такій редакції:

"4. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, зараховуються державними органами приватизації до державного та місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом про Державний бюджет України";