Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів, Державного комітету телебачення і радіомовлення України

Верховна Рада України постановляє:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) у примітці до статті 44 слова "спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу";

2) у примітці до статті 44-2 слова "спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я";

3) у статті 188-10:

у назві та тексті слова "органів державного контролю за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва" замінити словами "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів";

в абзаці першому слова "діяльності цих органів" замінити словами "їх діяльності";

4) у назві та тексті статті 188-11 слова "установ і закладів" виключити;

5) у статті 236:

у назві та тексті слова "установи та заклади", "установ і закладів" виключити;

у пункті 1 частини другої слова "об’єктів, що мають особливий режим роботи" виключити, а слова "Державної прикордонної служби України" замінити словами "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону";

6) у статті 244-8:

у назві та частині першій слова "органи державного контролю за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів";

у частині першій слова "розглядають" та "органів виконавчої влади у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів" замінити відповідно словами "розглядає" та "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів";

частину другу викласти в такій редакції:

"Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів та його заступники, головні державні інспектори з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, державні інспектори з контролю якості лікарських засобів";

7) у пункті 1 частини першої статті 255:

в абзаці "органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (статті 42-1-42-3, 188-22)" слова "установ і закладів" виключити.

2. У Законі України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 30, ст. 274):

1) у частині першій статті 5, частині першій статті 9 слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров’я" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань";

2) у тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров’я" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я" у відповідному відмінку.

3. В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами):

1) у статті 2 слова "в якому бере участь Україна" замінити словами "згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України";

2) у частині другій статті 6 слова "Законодавством України може бути визначено" замінити словами "Законами України можуть бути визначені";

3) у статті 11:

у назві та тексті слова "іноземні громадяни" в усіх відмінках замінити словом "іноземці" у відповідному відмінку;

у частині першій слово "законодавством" замінити словом "законами";

у частині другій слово "законодавством" замінити словами "законами України";

4) частину другу статті 13 виключити;

5) частини другу та третю статті 14 виключити;

6) текст статті 15 викласти в такій редакції:

"Реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я забезпечують:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

інші центральні органи виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.

Реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я в адміністративно-територіальних одиницях України здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації";

7) у назві та тексті статті 23 слова "Вищий нагляд" замінити словом "Нагляд";

8) у частині третій статті 30 слова "Президентом України відповідно до законів України та рекомендацій органів охорони здоров’я" замінити словами "Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом";

9) у статті 55:

у частині першій слова "центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я" замінити словами "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

у частині третій слова "центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів";

10) у частині другій статті 61 слова "органи державного санітарного нагляду" замінити словами "органи державної санітарно-епідеміологічної служби";

11) у статті 67:

у частині першій слова "центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я або уповноваженим ним на це органом" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

у частині четвертій слова "центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я і уповноважені ним органи" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення";

12) у частині другій статті 71 слова "центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

13) у частинах другій та восьмій статті 74-1 слова "центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я або уповноваженим ним органом" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

14) у тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я" у відповідному відмінку.

4. У Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 34; 2001 р., № 8, ст. 37; 2003 р., № 35, ст. 271):

1) в абзаці другому статті 1 слова "центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності";

2) у пункті 1 статті 2:

абзац шостий виключити;

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"здійснює інші повноваження відповідно до законів";

3) статтю 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Права та обов’язки іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Іноземці та особи без громадянства у відносинах з Установою реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності";

4) у пункті 3 статті 7, пункті 7 статті 11, пунктах 1 і 4, абзаці четвертому пункту 8, абзаці першому пункту 13 статті 14, пунктах 1 і 2 статті 17, пунктах 2 і 4 статті 18, пункті 4 статті 19, абзаці другому пункту 6 статті 20 слово "Установа" у всіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності" у відповідному відмінку.

5. У Законі України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 36; 2001 р., № 8, ст. 37; 2002 р., № 35, ст. 256; 2003 р., № 35, ст. 271):

1) в абзаці другому статті 1 слова "центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності";

2) у пункті 1 статті 2:

абзац шостий виключити;

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"здійснює інші повноваження відповідно до законів";

3) статтю 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Права та обов’язки іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Іноземці та особи без громадянства у відносинах з Установою реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності";

4) у третьому реченні абзацу першого пункту 3 статті 5, пунктах 6 і 7 статті 7, пункті 3 статті 8, пунктах 1, 4, 9 і 14 статті 10, другому реченні пункту 1 і пункті 2 статті 13, пунктах 2 і 4 статті 14, пункті 4 статті 15, абзаці другому пункту 9 статті 16, пункті 3 статті 25 слово "Установа" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності" у відповідному відмінку.

6. У Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218 із наступними змінами):

1) у частині другій статті 9:

у першому реченні слова "центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення";

у другому реченні слова "центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання";

2) у частині першій статті 12 слова "установами та закладами" замінити словом "органи";

3) у частині другій статті 20 слова "та установами" виключити;

4) у частині другій статті 23 слова "інших спеціально уповноважених органів" замінити словами "інших державних органів відповідно до закону";

5) у частині другій статті 25 слова "спеціально уповноважених на те" замінити словами "визначених законом";

6) статтю 26 доповнити частиною такого змісту:

"Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковими медичні огляди, а також порядок їх проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я";

7) у частині четвертій статті 27 слова "центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я згідно з положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я";

8) у статті 30:

частину першу викласти в такій редакції:

"Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей";

частини другу - шосту виключити;

9) статті 31 та 32 викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Система державної санітарно-епідеміологічної служби України

Систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;

відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України;

державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.

Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповідних територіях, транспорті.

На установи, заклади, частини і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їм територіях, об’єктах, у частинах і підрозділах.

Стаття 32. Управління державною санітарно-епідеміологічною службою України

Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, який за посадою є головним державним санітарним лікарем України.

Головний державний санітарний лікар України має двох заступників, у тому числі одного першого. Першим заступником та заступником головного державного санітарного лікаря України є відповідно перший заступник та заступник керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Головний державний санітарний лікар України у межах своїх повноважень видає накази з питань діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби України, обов’язкові до виконання усіма юридичними та фізичними особами постанови, розпорядження, висновки, приписи тощо щодо дотримання вимог санітарного законодавства, проведення санітарних заходів, вносить пропозиції центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, іншим державним органам щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в Україні.

Головний державний санітарний лікар України представляє державну санітарно-епідеміологічну службу в центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, у тому числі судах.

Керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою Автономної Республіки Крим здійснює головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України у порядку, визначеному законодавством.

Керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою області, міст Києва, Севастополя здійснює головний державний санітарний лікар відповідної адміністративно-територіальної одиниці, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України у порядку, визначеному законодавством.

Керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою на водному, залізничному, повітряному транспорті здійснює головний державний санітарний лікар відповідного виду транспорту, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України у порядку, визначеному законодавством.

Заступники головних державних санітарних лікарів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, відповідного виду транспорту призначаються на посаду і звільняються з посади наказом головного державного санітарного лікаря України у порядку, визначеному законодавством.

Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя в районі, місті, районі у місті покладається на головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративно-територіальної одиниці, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом відповідно головного державного санітарного лікаря Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, Севастополя за погодженням із головним державним санітарним лікарем України у порядку, визначеному законодавством.

Організація державної санітарно-епідеміологічної служби на водному, залізничному, повітряному транспорті забезпечується за лінійним принципом. Керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою у лінійних підрозділах та на об’єктах транспорту здійснюють головні державні санітарні лікарі, які призначаються на посаду і звільняються з посади наказом головного державного санітарного лікаря відповідного виду транспорту за погодженням із головним державним санітарним лікарем України у порядку, визначеному законодавством.

Державні санітарно-епідеміологічні служби центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України очолюють головні державні санітарні лікарі відповідного державного органу, які призначаються на посаду і звільняються з посади керівником цього державного органу за погодженням із головним державним санітарним лікарем України.

Головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України підпорядковуються із загальних питань безпосередньо керівнику відповідного державного органу, а з питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному санітарному лікарю України.

Головні державні санітарні лікарі, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, призначають на посаду і звільняють з посади головних державних санітарних лікарів територій, на які поширюється їх діяльність, і підпорядкованих їм з’єднань, частин та підрозділів.

Головні державні санітарні лікарі, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, головні державні санітарні лікарі територій, з’єднань, частин та підрозділів можуть бути керівниками закладів та підрозділів відповідно до положень про державну санітарно-епідеміологічну службу державних органів, зазначених у частині дванадцятій цієї статті.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, здійснюють свої повноваження на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць та об’єктах транспорту, а посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів - на територіях, на які поширюється їх діяльність, підпорядкованих їм об’єктах, у підрозділах відповідно до цього Закону та інших актів законодавства";

10) у частині першій статті 34 слова "спеціально уповноваженими органами" замінити словами "уповноваженими законом органами";

11) у статті 35:

у частині першій слова "органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я" замінити словами "центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення";

у частині другій слова "центральних органів виконавчої влади в галузі оборони, внутрішніх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань" замінити словами "центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань";

в абзаці першому частини третьої слова "установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я відраховують" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, відраховує";

у частині п’ятій слова "установи і заклади" в усіх відмінках замінити словом "органи" у відповідному відмінку;

12) у частині сьомій статті 38 слова "об’єктах з особливим режимом роботи", "та об’єкта" виключити;

13) у статті 39:

частину третю після слів "Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" доповнити словами "що затверджується Кабінетом Міністрів України";

у частині четвертій слова "головним державним санітарним лікарем України" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я";

14) частину першу статті 40 викласти в такій редакції:

"Головний державний санітарний лікар України:

а) вносить на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, проекти актів, якими встановлюються:

державні санітарні норми та правила, санітарно-епідеміологічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти;

норми радіаційної безпеки та допустимі рівні впливу на людину інших фізичних факторів;

методика визначення ступенів ризику для здоров’я населення, що створюються небезпечними факторами;

порядок ведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань, отруєнь;

перелік робіт, для виконання яких є обов’язковими медичні огляди, а також порядок їх проведення;

перелік інфекційних захворювань, за яких госпіталізація хворих є обов’язковою, а також перелік виробництв (професій), до роботи на яких не допускаються особи, які хворіють інфекційними захворюваннями, є носіями збудників інфекційних захворювань або яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних захворювань;

б) затверджує регламенти використання небезпечних факторів, гранично допустимі концентрації та орієнтовно безпечні рівні хімічних і біологічних чинників у предметах та виробах, воді, повітрі, ґрунті;

в) вносить відповідно до чинного законодавства проекти законодавчих актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

г) визначає вимоги щодо комплексу заходів санітарної охорони державних кордонів України, контролює діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з цих питань;

ґ) дає обов’язкові для розгляду висновки щодо проектів міждержавних, державних цільових і галузевих програм з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, профілактики захворювань та контролює їх виконання;

д) видає розпорядчі документи щодо організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні;

е) погоджує основні напрями фундаментальних і прикладних досліджень у галузі гігієни та епідеміології;

є) погоджує державні стандарти, державні будівельні норми, технічні регламенти та інші нормативні документи на вироби, продукцію, сировину, технології, інші об’єкти середовища життєдіяльності в частині вимог щодо їх безпеки для здоров’я і життя людини;

ж) погоджує норми навчально-трудового навантаження, режими навчання та виховання дітей і підлітків у навчально-виховних закладах;

з) застосовує передбачені законами України заходи для припинення порушень санітарного законодавства;

и) погоджує методи контролю і випробувань продукції щодо її безпеки для здоров’я і життя населення;

і) погоджує інструкції (правила) використання продукції підвищеної небезпеки;

ї) погоджує перелік установ, організацій, закладів, яким надається право випробування продукції на відповідність вимогам безпеки для здоров’я;

й) у разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму надзвичайного стану вносить центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, обґрунтоване подання для прийняття рішення щодо звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією про встановлення карантину. У поданні зазначаються: період і межі території встановлення карантину; перелік проведення необхідних профілактичних, протиепідемічних та інших заходів, які можуть бути проведені у зв’язку з введенням режиму надзвичайного стану і встановленням карантину, виконавці цих заходів; вичерпні тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб, додаткові обов’язки, що покладаються на них";

15) у статті 41:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям на транспорті та їх заступникам у межах відповідних територій (об’єктів транспорту) надаються повноваження";

у частинах четвертій та п’ятій слова "адміністративної території", "відповідної адміністративної території" замінити словами "відповідної адміністративно-територіальної одиниці";

16) у статті 51 слова "в якому бере участь Україна" замінити словами "згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України";

17) у тексті Закону:

слова "центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я" у відповідному відмінку;

слова "установи та заклади", "установи і заклади" в усіх відмінках виключити;

слова "центрального органу виконавчої влади з питань оборони, центрального органу виконавчої влади з питань внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань" замінити словами "центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань".

7. У Законі України "Про наукову і науково-технічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 56; 1999 р., № 45, ст. 400):

1) у частині другій статті 4 слова "органи державної влади" замінити словами "державні органи";

2) частину другу статті 7 замінити двома частинами такого змісту:

"Порядок проведення державної акредитації фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової і науково-технічної експертизи, форму свідоцтва на право проведення такої експертизи та перелік документів державного зразка, що дають фізичним особам право на провадження експертної діяльності і надання експертних послуг без отримання свідоцтва, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки.

Державну акредитацію фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової і науково-технічної експертизи проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової, науково-технічної діяльності";

3) частину першу статті 10 викласти в такій редакції:

"Державну наукову і науково-технічну експертизу проводять:

органи виконавчої влади;

державні підприємства, установи та організації";

4) розділ V викласти в такій редакції:

Стаття 28. Державне управління у сфері наукової і науково-технічної експертизи

Державне управління у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової, науково-технічної діяльності.

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності належать:

визначення форм та правил фінансового забезпечення наукової і науково-технічної експертизи;

ініціювання проведення попередньої, первинної, повторної, додаткової, контрольної державної наукової і науково-технічної експертизи;

здійснення інших повноважень у сфері наукової і науково-технічної експертизи відповідно до законів.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки, належать:

визначення порядку проведення державної акредитації фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової і науково-технічної експертизи, форми свідоцтва на право проведення наукової і науково-технічної експертизи та переліку документів державного зразка, що дають фізичним особам право на провадження експертної діяльності і надання експертних послуг без отримання свідоцтва;

визначення спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, порядку фінансування наукової і науково-технічної експертизи, що проводиться за рахунок коштів державного бюджету;

здійснення інших повноважень у сфері наукової і науково-технічної експертизи відповідно до законів.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової, науково-технічної діяльності, належать:

участь у проведенні державної наукової і науково-технічної експертизи проектів міждержавних, державних цільових програм, інноваційних проектів, проектів технологічних парків та завдань (проектів) інформатизації;

проведення державної акредитації фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової і науково-технічної експертизи, видача свідоцтв на право проведення наукової і науково-технічної експертизи;

здійснення інших повноважень відповідно до законів.

Стаття 29. Компетенція місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері наукової і науково-технічної експертизи

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

організовують проведення наукової і науково-технічної експертизи на підставі рішень, прийнятих відповідними місцевими радами або місцевими референдумами;

ініціюють проведення наукової і науково-технічної експертизи з питань, щодо яких вони приймають рішення, з визначенням обсягів витрат на проведення експертизи та джерел фінансування;

здійснюють інші повноваження відповідно до законів.

Стаття 30. Компетенція місцевих рад у сфері наукової і науково-технічної експертизи

Місцеві ради:

ініціюють проведення наукової і науково-технічної експертизи з питань, щодо яких вони приймають рішення, з визначенням обсягів витрат на проведення експертизи та джерел фінансування;

здійснюють інші повноваження відповідно до законів";

5) у статті 31:

у частині четвертій слова "центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки";

у частині п’ятій слова "Міністерством освіти України" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки";

6) у частині другій статті 35 слова "чинного законодавства" замінити словом "законів".

8. У Законі України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 10, ст. 62; 1999 р., № 36, ст. 317; 2003 р., № 27, ст. 209; 2007 р., № 10, ст. 89):

1) у частині першій статті 3 слова "Державний митний комітет України, Державна прикордонна служба України, центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України" замінити словами "центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державної митної справи, захисту державного кордону, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу";

2) у статті 4:

у частині першій слова "Державний митний комітет України та" замінити словами "Служба безпеки України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи, та інші";

у частині третій слова "нормативним актом Державного митного комітету України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України" замінити словами "спільним нормативно-правовим актом Служби безпеки України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної митної політики, політики у сферах обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, захисту державного кордону, Міністерства внутрішніх справ України", а слова "і Міністерством юстиції України" виключити;

3) у частині другій статті 5 слова "та Міністерством юстиції України" виключити;

4) у частині другій статті 6 слова "Міністерства юстиції України і Верховного Суду України" замінити словами "Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ";

5) у статті 12:

у частині першій слова "органів Міністерства охорони здоров’я України або" замінити словами "закладів охорони здоров’я, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу";

у частині четвертій слова "нормативним актом Міністерства охорони здоров’я України" замінити словами "спільним нормативно-правовим актом центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров’я, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу", а слова "і Міністерства юстиції України" виключити;

6) у частині другій статті 13 слова "нормативним актом Міністерства охорони здоров’я України" замінити словами "спільним нормативно-правовим актом центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров’я, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу";

7) у частині другій статті 13, частині третій статті 16 слова "Міністерства юстиції України і Верховного Суду України" виключити;

8) у частині четвертій статті 14 слова "дозволу Міністерства охорони здоров’я України", "Міністерством охорони здоров’я України" замінити відповідно словами "ліцензії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я", "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

9) у статті 16:

у частині першій слова "Міністерством охорони здоров’я України" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

у частині третій слова "Міністерства охорони здоров’я України" замінити словами "центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров’я, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу";

10) у тексті Закону слова "Міністерство охорони здоров’я України" в усіх відмінках замінити відповідно словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я" у відповідному відмінку.

9. У Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81 із наступними змінами):

1) у частині другій статті 15 слова "особам без громадянства, а також іноземним громадянам, які проживають на території України" замінити словами "іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах";

2) у частині другій статті 16 слова "Міністерством охорони здоров’я України" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я";

3) абзац третій статті 18 виключити;

4) статтю 19 викласти в такій редакції:

"Стаття 19. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки

До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки належить:

участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки з питань, що стосуються інтересів Автономної Республіки Крим;

участь в управлінні у сфері використання ядерної енергії;

здійснення заходів щодо ліквідації наслідків радіаційних аварій";

5) частину другу статті 21 доповнити абзацом такого змісту:

"забезпечення реалізації гарантій Міжнародного агентства по атомній енергії на об’єктах ядерної енергетики та атомної промисловості";

6) частину другу статті 22 викласти в такій редакції:

"Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії передбачає:

встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерної енергії (нормування);

видачу документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії (провадження дозвільної діяльності);

здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (державний нагляд)";

7) у статті 23:

у назві, першому реченні частини другої та частині третій слово "органи" в усіх відмінках замінити словом "орган" у відповідному відмінку;

у частині першій слова "здійснюють органи" замінити словами "здійснює орган";

у частині другій:

перше речення доповнити словами "місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян";

друге речення виключити;

8) статтю 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 24. Компетенція органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки:

формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії;

організовує підготовку і виконання державних програм з ядерної та радіаційної безпеки, організовує і проводить наукові і науково-технічні дослідження у сфері безпеки використання ядерної енергії та розв’язання проблем радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища;

розробляє і здійснює заходи щодо формування культури безпеки у сфері використання ядерної енергії та захищеності ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;