Про інститути спільного інвестування

5) анульовано ліцензію, видану компанії з управління активами на провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів, та не укладено протягом 30 робочих днів договір з іншою компанією з управління активами;

6) анульовано ліцензію, видану зберігачу активів корпоративного фонду на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, та не укладено протягом 30 робочих днів договір з іншим зберігачем активів інституту спільного інвестування;

7) в інших випадках, передбачених законом.

Ліквідація з підстав, передбачених цією частиною, здійснюється за рішенням загальних зборів учасників корпоративного фонду. У разі неприйняття ними такого рішення ліквідація здійснюється на підставі рішення суду, зокрема, за позовом Комісії або іншого уповноваженого державного органу.

3. У разі якщо протягом одного місяця з дня закінчення строку, передбаченого статутом та регламентом строкового корпоративного фонду, загальними зборами учасників корпоративного фонду не прийнято рішення про ліквідацію, ліквідація такого фонду здійснюється за рішенням наглядової ради.

4. Ліквідація строкового корпоративного фонду до закінчення строку, встановленого регламентом, є можливою за умови згоди усіх його учасників.

5. З моменту прийняття рішення про ліквідацію корпоративного фонду розміщення та обіг акцій такого фонду забороняються.

6. Корпоративний фонд ліквідується в порядку та у строки, встановлені нормативно-правовими актами Комісії.

Розрахунки з учасниками корпоративного фонду під час ліквідації корпоративного фонду здійснюються в порядку, встановленому Комісією.

7. До складу ліквідаційної комісії корпоративного фонду обов’язково повинні входити представники компанії з управління активами та зберігача активів корпоративного фонду (крім випадків, передбачених пунктами 4-6 частини другої цієї статті).

8. Процедура ліквідації корпоративного фонду здійснюється в такому порядку:

1) прийняття загальними зборами рішення про ліквідацію корпоративного фонду, про обрання ліквідаційної комісії, про зупинення розміщення та обігу акцій корпоративного фонду (крім операцій, пов’язаних із викупом акцій корпоративного фонду), про розрахунки з учасниками корпоративного фонду іншими, ніж кошти, активами фонду;

2) задоволення вимог кредиторів, у тому числі компанії з управління активами корпоративного фонду, зберігача активів корпоративного фонду, депозитарію, аудитора (аудиторської фірми) та оцінювача майна корпоративного фонду;

3) реалізація активів корпоративного фонду, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті;

4) складення ліквідаційною комісією проміжного ліквідаційного балансу;

5) затвердження наглядовою радою проміжного ліквідаційного балансу;

6) розподіл ліквідаційною комісією активів корпоративного фонду в порядку, встановленому статтею 40 цього Закону;

7) складення ліквідаційною комісією ліквідаційного балансу;

8) подання ліквідаційною комісією до Комісії документів для скасування реєстрації випуску акцій корпоративного фонду, скасування проспекту емісії акцій корпоративного фонду та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій корпоративного фонду;

9) скасування Комісією реєстрації випуску акцій корпоративного фонду, проспекту емісії акцій корпоративного фонду та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій корпоративного фонду;

10) подання ліквідаційною комісією до Комісії документів для скасування реєстрації регламенту, анулювання свідоцтва про внесення до Реєстру та виключення відомостей про корпоративний фонд з Реєстру;

11) виключення Комісією відомостей про корпоративний фонд з Реєстру;

12) державна реєстрація припинення корпоративного фонду.

9. Розподіл ліквідаційною комісією інших, ніж кошти, активів корпоративного фонду здійснюється до виконання вимог пункту 3 частини восьмої цієї статті за умови згоди всіх учасників корпоративного фонду та оформляється договором про розподіл інших, ніж кошти, активів корпоративного фонду, що укладається між ліквідаційною комісією та всіма учасниками корпоративного фонду.

У разі розподілу інших, ніж кошти, активів корпоративного фонду реалізація таких активів не здійснюється.

10. Корпоративний фонд після виключення відомостей про нього з Реєстру зобов’язаний здійснити всі дії, пов’язані з його ліквідацією як юридичної особи.

1. Після реалізації активів корпоративного фонду ліквідаційною комісією кошти, отримані від реалізації, розподіляються у такій черговості:

1) здійснюються виплати учасникам корпоративного фонду, що подали заявки на викуп акцій корпоративного фонду до моменту прийняття рішення про ліквідацію корпоративного фонду (крім закритих корпоративних фондів);

2) вносяться обов’язкові платежі до Державного бюджету України;

3) задовольняються вимоги кредиторів;

4) розподіляються кошти між учасниками корпоративного фонду пропорційно кількості акцій корпоративного фонду, що їм належать, у порядку, визначеному Комісією.

2. Розподіл активів здійснюється після повного задоволення вимог попередньої черги.

3. Розрахунки з учасниками корпоративного фонду в процесі ліквідації корпоративного фонду можуть здійснюватися іншими, ніж кошти, активами корпоративного фонду у разі, якщо:

1) акції корпоративного фонду розміщувалися лише шляхом приватного розміщення;

2) регламентом передбачена можливість здійснення розрахунків з учасниками корпоративного фонду іншими, ніж кошти, активами корпоративного фонду;

3) згода на здійснення розрахунків з учасниками корпоративного фонду іншими, ніж кошти, активами корпоративного фонду надана усіма учасниками корпоративного фонду;

4) кошти, наявні в активах корпоративного фонду на момент прийняття рішення про ліквідацію, є достатніми для внесення обов’язкових платежів до Державного бюджету України та задоволення вимог кредиторів і будуть використовуватися виключно для таких цілей.

4. У разі здійснення розрахунків з учасниками корпоративного фонду іншими, ніж кошти, активами корпоративного фонду розподіл таких активів між учасниками корпоративного фонду здійснюється пропорційно кількості акцій, що їм належать, у порядку, затвердженому загальними зборами учасників корпоративного фонду.

Перерозподіл інших, ніж кошти, активів корпоративного фонду під час розрахунку іншими, ніж кошти, активами після укладення договору про розподіл таких активів забороняється.

1. Пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності.

2. Мінімальний обсяг активів пайового фонду становить 1250 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на день реєстрації фонду як інституту спільного інвестування.

Вимоги щодо мінімального обсягу активів застосовуються до пайового фонду через шість місяців з дня реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів такого фонду.

Якщо обсяг активів пайового фонду став меншим, ніж мінімальний обсяг активів пайового фонду та протягом шести місяців не збільшився до мінімального обсягу активів, такий пайовий фонд підлягає ліквідації.

3. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.

4. У регламенті та проспекті емісії інвестиційних сертифікатів пайового фонду обов’язково зазначаються його найменування та слова "пайовий інвестиційний фонд", тип, вид, клас (у разі якщо фонд є спеціалізованим або кваліфікаційним) фонду та належність його до біржового або венчурного фонду.

1. Пайовий фонд створюється компанією з управління активами.

2. Створення пайового фонду здійснюється в такій послідовності:

1) прийняття уповноваженим органом компанії з управління активами рішення про створення пайового фонду;

2) затвердження уповноваженим органом компанії з управління активами регламенту;

3) подання до Комісії документів для реєстрації пайового фонду та внесення відомостей про пайовий фонд до Реєстру;

4) реєстрація Комісією регламенту, внесення відомостей про пайовий фонд до Реєстру, присвоєння коду згідно з Реєстром та видача свідоцтва про внесення до Реєстру;

5) укладення договорів з аудитором (аудиторською фірмою), зберігачем активів пайового фонду, депозитарієм;

6) укладення в разі потреби договору з інвестиційною фірмою;

7) затвердження уповноваженим органом компанії з управління активами проспекту емісії інвестиційних сертифікатів;

8) подання до Комісії документів, необхідних для реєстрації проспекту емісії інвестиційних сертифікатів;

9) реєстрація Комісією проспекту емісії інвестиційних сертифікатів та видача компанії з управління активами свідоцтва про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів;

10) присвоєння інвестиційним сертифікатам міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів.

3. Створення пайового фонду іншим шляхом, ніж передбачено частиною другою цієї статті, забороняється.

4. Емітентом інвестиційних сертифікатів пайового фонду є компанія з управління активами такого фонду.

5. Пайовий фонд вважається створеним з дня внесення відомостей про нього до Реєстру.

6. У період між внесенням відомостей про пайовий фонд до Реєстру та реєстрацією проспекту емісії інвестиційних сертифікатів компанія з управління активами пайового фонду не має права вчиняти за рахунок та в інтересах такого фонду будь-які дії, крім тих, що спрямовані на реєстрацію проспекту емісії його інвестиційних сертифікатів.

1. Бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.

2. Укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах пайового фонду з обов’язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду.

3. Активи пайового фонду, у тому числі нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості та спеціальні майнові права на них, цінні папери і депозити, реєструються у встановленому порядку на ім’я компанії з управління активами з обов’язковим зазначенням реквізитів такого фонду.

4. У разі якщо регламентом передбачено, що активи пайового фонду включають нерухоме майно, компанія з управління активами укладає договір з оцінювачем майна пайового фонду.

1. Особливості функціонування пайового фонду визначаються його регламентом.

2. Регламент повинен містити:

1) порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) інвестиційних сертифікатів;

2) порядок визначення розміру винагороди компанії з управління активами та покриття витрат, пов’язаних з діяльністю фонду, що відшкодовуються за рахунок його активів;

3) порядок виплати дивідендів пайовим фондом (для закритого пайового фонду, якщо така виплата передбачена його регламентом);

4) порядок та строки викупу інвестиційних сертифікатів компанією з управління активами пайового фонду;

5) інвестиційну декларацію;

6) відомості про компанію з управління активами.

3. У разі внесення змін до регламенту компанія з управління активами пайового фонду протягом десяти робочих днів з дня реєстрації Комісією змін до регламенту надає зберігачу активів пайового фонду копію змін до регламенту.

1. Учасник пайового фонду - юридична або фізична особа, яка є власником інвестиційного сертифіката такого фонду.

2. Учасники пайового фонду не мають права впливати на діяльність компанії з управління активами.

3. Учасники пайового фонду не відповідають за зобов’язаннями пайового фонду і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю пайового фонду, тільки в межах належних їм інвестиційних сертифікатів фонду, крім учасників пайового фонду, до складу активів яких входять акції банків, які у такому разі відповідають за зобов’язаннями банку відповідно до закону.

4. У пайовому фонді наглядова рада не створюється.

1. Пайовий фонд припиняється виключно шляхом ліквідації.

2. Компанія з управління активами пайового фонду приймає рішення про його ліквідацію у разі, якщо:

1) вартість активів пайового фонду стала меншою, ніж мінімальний обсяг активів пайового фонду, та протягом шести місяців не збільшилася до мінімального обсягу активів;

2) закінчився строк діяльності пайового фонду (для строкового пайового фонду);

3) проспект емісії інвестиційних сертифікатів пайового фонду, випущених з метою спільного інвестування, не зареєстровано протягом одного року з дня внесення відомостей про пайовий фонд до Реєстру;

4) протягом одного місяця після закінчення дії договору із зберігачем активів пайового фонду строк дії такого договору не продовжено або не укладено договір з іншим зберігачем активів пайового фонду;

5) анульовано ліцензію, видану компанії з управління активами на провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів;

6) анульовано ліцензію, видану зберігачу активів пайового фонду на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, та не укладено компанією з управління активами протягом 30 робочих днів договір з іншим зберігачем активів пайового фонду;

7) в інших випадках, передбачених цим Законом.

3. На наступний робочий день після закінчення строку, на який був створений строковий пайовий фонд, компанія з управління активами повинна прийняти рішення про ліквідацію такого фонду.

Для проведення ліквідації пайового фонду створюється ліквідаційна комісія в порядку, встановленому Комісією.

Якщо проспект емісії інвестиційних сертифікатів пайового фонду не зареєстровано протягом одного року з дня внесення такого фонду до Реєстру, зазначений пайовий фонд ліквідується без створення ліквідаційної комісії.

4. Ліквідація строкового пайового фонду до закінчення строку, встановленого його регламентом, є можливою за умови згоди усіх його учасників.

5. З моменту прийняття рішення про ліквідацію пайового фонду розміщення та обіг інвестиційних сертифікатів забороняється.

6. Пайовий фонд ліквідується в порядку та у строки, що встановлені нормативно-правовими актами Комісії.

Розрахунки з учасниками пайового фонду під час ліквідації пайового фонду здійснюються в порядку, встановленому Комісією.

1. У процесі ліквідації пайового фонду його активи реалізуються за кошти в строки, встановлені Комісією. Кошти, отримані від реалізації, розподіляються у такій черговості:

1) здійснюються виплати учасникам пайового фонду, що подали заявки на викуп інвестиційних сертифікатів до моменту прийняття рішення про ліквідацію пайового фонду (крім закритих пайових фондів);

2) вносяться обов’язкові платежі до Державного бюджету України;

3) задовольняються вимоги кредиторів компанії з управління активами пайового фонду з погашення заборгованості, яка виникла у зв’язку з діяльністю пайового фонду, що ліквідується;

4) розподіляються кошти між учасниками пайового фонду пропорційно кількості інвестиційних сертифікатів пайового фонду, що їм належать, у порядку, встановленому Комісією.

2. Розподіл коштів здійснюється після повного задоволення вимог попередньої черги.

3. Розрахунки з учасниками пайового фонду в процесі ліквідації пайового фонду можуть здійснюватися іншими, ніж кошти, активами пайового фонду у разі, якщо:

1) інвестиційні сертифікати розміщувалися лише шляхом приватного розміщення;

2) регламентом передбачена можливість здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду;

3) згода на здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду надана усіма учасниками пайового фонду;

4) кошти, наявні в активах пайового фонду на момент прийняття рішення про ліквідацію, є достатніми для внесення обов’язкових платежів до Державного бюджету України та задоволення вимог кредиторів і будуть використовуватися виключно для таких цілей.

4. Розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду здійснюється за умови згоди всіх учасників такого фонду та оформляється договором про розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду, що укладається між ліквідаційною комісією та всіма учасниками фонду.

У разі здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду розподіл таких активів між учасниками пайового фонду здійснюється пропорційно кількості інвестиційних сертифікатів, що їм належать.

Перерозподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду під час розрахунку іншими, ніж кошти, активами після укладення договору про розподіл таких активів пайового фонду забороняється.

5. Після закінчення розрахунків у порядку, передбаченому цією статтею, ліквідаційна комісія пайового фонду подає до Комісії документи для скасування реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів та звіт про результати ліквідації пайового фонду. Вимоги до звіту встановлюються Комісією.

Виключення відомостей про пайовий фонд з Реєстру здійснюється після скасування реєстрації випуску його інвестиційних сертифікатів.

6. Пайовий фонд вважається таким, що ліквідований, після виключення відомостей про нього з Реєстру.

1. Активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством.

2. Вартість нерухомості та цінних паперів, які не допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, не може становити більше ніж 50 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування недиверсифікованого виду. Зазначене обмеження не застосовується до венчурних фондів.

3. Інституту спільного інвестування диверсифікованого виду забороняється:

1) розміщувати в цінні папери банків та банківські метали більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування. При цьому забороняється інвестувати понад 10 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування в цінні папери та зобов’язання одного банку;

2) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери та зобов’язання однієї юридичної особи (крім банку, міжнародної фінансової організації, що розміщує облігації на території України) більше ніж 5 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування;

3) придбавати або додатково інвестувати у державні цінні папери, цінні папери, забезпечені державною гарантією, більше ніж 50 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування. При цьому забороняється інвестувати понад 10 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування у цінні папери одного випуску;

3-1) придбавати або додатково інвестувати в облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України, більше ніж 50 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування. При цьому забороняється інвестувати понад 10 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування в облігації міжнародних фінансових організацій одного випуску, що розміщуються на території України;

4) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери органів місцевого самоврядування більше ніж 40 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування. При цьому забороняється інвестувати понад 10 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування у цінні папери органів місцевого самоврядування одного випуску;

5) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядами іноземних держав, більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування. При цьому забороняється придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядом однієї іноземної держави, більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування;

6) придбавати або додатково інвестувати в акції та облігації іноземних емітентів, емісійні боргові цінні папери міжнародних фінансових організацій, які допущені до торгів на організованих фондових ринках іноземних держав, більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування;

7) придбавати або додатково інвестувати в інші активи, передбачені законодавством України, більше ніж 5 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування;

8) придбавати або додатково інвестувати в об’єкти нерухомості більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування.

Вартість цінних паперів, що не допущені до торгів на регульованому фондовому ринку, не може становити більше ніж 30 відсотків загальної вартості активів інституту спільного інвестування диверсифікованого виду.

4. До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов’язання. Такі зобов’язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством.

Венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.

Активи венчурного фонду можуть повністю складатися з коштів, нерухомості, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, прав вимоги та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі.

5. До складу активів спеціалізованого фонду грошового ринку можуть входити:

1) кошти в національній та іноземній валюті;

2) ощадні сертифікати банку, депозитні сертифікати банку, поточні та строкові депозити до двох років (у тому числі в іноземній валюті);

3) державні цінні папери, період до погашення яких не перевищує двох календарних років;

3-1) облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України, період до погашення яких не перевищує двох календарних років;

4) облігації місцевих позик, період до погашення яких не перевищує двох календарних років;

5) боргові цінні папери, період до погашення яких не перевищує двох календарних років, забезпечені державною або місцевою гарантією;

6) боргові цінні папери, період до погашення яких не перевищує двох календарних років, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, суверенний кредитний рейтинг яких не нижче рівня, встановленого Комісією;

7) корпоративні облігації, період до погашення або дострокового погашення емітентом яких не перевищує одного року;

8) деривативні контракти, базовим активом яких є активи, зазначені у пунктах 1-7 цієї частини, та/або базовим показником яких є ціна (курс) таких активів або індекс, що розраховується виходячи з ціни (курсу) таких активів.

6. Структура активів спеціалізованих фондів грошового ринку повинна одночасно відповідати таким вимогам:

1) загальна вартість облігацій місцевих позик та корпоративних облігацій не може перевищувати 30 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) загальна вартість облігацій, забезпечених державною гарантією, та облігацій, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, не може перевищувати 50 відсотків загальної вартості активів фонду;

3) загальна сума зобов’язань одного банку не може перевищувати 25 відсотків загальної вартості активів фонду.

7. Спеціалізованим фондам грошового ринку забороняється:

1) розміщувати в зобов’язання одного банку більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента, крім державних облігацій України та облігацій міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України, більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів фонду;

3) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного випуску більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів фонду;

4) придбавати або додатково інвестувати в корпоративні облігації та облігації місцевих позик, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню, визначеному уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством за Національною рейтинговою шкалою.

8. До складу активів спеціалізованого фонду державних цінних паперів можуть входити:

1) кошти в національній та іноземній валюті;

2) депозити (в національній та іноземній валюті) в державних банках України;

3) ощадні сертифікати державного банку України, депозитні сертифікати державних банків України;

4) державні цінні папери;

5) облігації місцевих позик;

6) боргові цінні папери, забезпечені державною або місцевою гарантією;

7) боргові цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, суверенний кредитний рейтинг яких не нижче рівня, встановленого Комісією;

8) емісійні боргові цінні папери міжнародних фінансових організацій;

9) деривативні контракти, базовим активом яких є активи, зазначені у пунктах 1-8 цієї частини, та/або базовим показником яких є ціна (курс) таких активів або індекс, що розраховується виходячи з ціни (курсу) таких активів.

9. Структура активів спеціалізованого фонду державних цінних паперів повинна одночасно відповідати таким вимогам:

1) загальна вартість корпоративних облігацій, забезпечених державною або місцевою гарантією, та облігацій місцевих позик не може перевищувати 40 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) загальна вартість боргових цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, та емісійних боргових цінних паперів міжнародних фінансових організацій (крім облігацій міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України) не може перевищувати 20 відсотків загальної вартості активів фонду;

3) вартість державних облігацій України не може перевищувати 35 відсотків загальної вартості активів фонду;

4) загальна сума зобов’язань одного банку не може перевищувати 25 відсотків загальної вартості активів фонду;

5) загальна вартість облігацій міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України, не може перевищувати 35 відсотків загальної вартості активів фонду.

10. Спеціалізованому фонду державних цінних паперів забороняється:

1) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента, крім державних облігацій України та облігацій міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України, більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) розміщувати в зобов’язання одного банку більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів фонду.

11. До складу активів спеціалізованого фонду облігацій можуть входити:

1) кошти в національній та іноземній валюті;

2) депозити в національній та іноземній валюті;

3) ощадні сертифікати банку, депозитні сертифікати банку;

4) корпоративні облігації;

5) облігації іноземних емітентів, що перебувають в обігу на іноземних регульованих фондових ринках, перелік яких визначається Комісією;

6) державні облігації України;

7) облігації місцевих позик;

8) іпотечні облігації;

9) привілейовані акції українських емітентів;

10) цінні папери спеціалізованих фондів державних цінних паперів;

11) цінні папери спеціалізованих біржових індексних фондів, до індексного кошику яких входять виключно облігації;

12) деривативні контракти, базовим активом яких є активи, зазначені у пунктах 1-8 цієї частини, та/або базовим показником яких є ціна (курс) таких активів або індекс, що розраховується виходячи з ціни (курсу) таких активів;

13) облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України.

12. Структура активів спеціалізованого фонду облігацій повинна одночасно відповідати таким вимогам:

1) загальна вартість облігацій місцевих позик не може перевищувати 40 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) загальна вартість облігацій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на іноземних регульованих фондових ринках, перелік яких визначається Комісією, не може перевищувати 20 відсотків загальної вартості активів фонду;

3) загальна вартість цінних паперів спеціалізованих фондів державних цінних паперів та спеціалізованих біржових індексних фондів не може перевищувати 20 відсотків загальної вартості активів фонду;

4) загальна вартість привілейованих акцій не може перевищувати 10 відсотків загальної вартості активів фонду;

5) загальна сума зобов’язань одного банку не може перевищувати 25 відсотків загальної вартості активів фонду.

13. Спеціалізованим фондам облігацій забороняється:

1) розміщувати в зобов’язання одного банку більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) придбавати або додатково інвестувати в корпоративні облігації, іпотечні облігації та облігації місцевих позик одного емітента більше ніж 15 відсотків загальної вартості активів фонду;

3) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного спеціалізованого фонду більше ніж 10 відсотків загальної вартості активів фонду.

14. До складу активів спеціалізованого фонду акцій можуть входити:

1) кошти в національній та іноземній валюті;

2) депозити в національній та іноземній валюті;

3) ощадні сертифікати банків, депозитні сертифікати банків;

4) акції акціонерних товариств;

5) акції іноземних емітентів та цінні папери іноземних біржових фондів, що перебувають в обігу на іноземних регульованих фондових ринках, перелік яких визначається Комісією;

6) цінні папери спеціалізованих біржових індексних фондів, до індексного кошику яких входять виключно акції;

7) депозитарні розписки на цінні папери, зазначені у пунктах 4-6 цієї частини;

8) деривативні контракти, базовим активом яких є активи, зазначені у пунктах 1-6 цієї частини, та/або базовим показником яких є ціна (курс) таких активів або індекс, що розраховується виходячи з ціни (курсу) таких активів.

15. Структура активів спеціалізованих фондів акцій повинна одночасно відповідати таким вимогам:

1) загальна вартість цінних паперів та депозитарних розписок, частка в загальній вартості активів фонду кожного з яких перевищує 15 відсотків, не може перевищувати 50 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) загальна сума зобов’язань одного банку не може перевищувати 25 відсотків загальної вартості активів фонду;

3) загальна вартість цінних паперів спеціалізованих фондів та цінних паперів іноземних біржових фондів не може перевищувати 30 відсотків загальної вартості активів фонду.

16. Спеціалізованим фондам акцій забороняється:

1) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента більше ніж 15 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) придбавати більше ніж 10 відсотків загального обсягу цінних паперів одного випуску;

3) розміщувати в зобов’язання одного банку більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів фонду.

17. До складу активів спеціалізованого індексного фонду можуть входити:

1) кошти в національній та іноземній валюті;

2) цінні папери, що входять до складу індексного кошика обраного індексу регульованого фондового ринку. Вимоги до індексу та методики його розрахунку встановлюються Комісією.

18. Структура активів спеціалізованого індексного фонду повинна одночасно відповідати таким вимогам:

1) вартість цінних паперів повинна становити не менш як 80 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) кількість цінних паперів, що входять до активів фонду, повинна бути пропорційною кількості цінних паперів, що входять до індексного кошика. При цьому різниця між часткою цінних паперів одного емітента в загальній вартості цінних паперів, за якими розраховується індекс, і часткою таких цінних паперів у вартості активів фонду, що складаються з цінних паперів, не може перевищувати 10 відсотків, якщо інше не встановлено Комісією.

19. До складу активів спеціалізованого фонду банківських металів можуть входити:

1) кошти в національній та іноземній валюті;

2) депозити в національній та іноземній валюті;

3) ощадні сертифікати банків, депозитні сертифікати банків;

4) державні цінні папери;

4-1) облігації міжнародних фінансових організацій, що розміщуються на території України;

5) боргові цінні папери, забезпечені державною гарантією;

6) банківські метали в зливках на зберіганні у банківських сховищах;

7) майнові права за договорами з банком щодо виплати грошового еквіваленту банківського металу за його поточним курсом;

8) цінні папери спеціалізованих біржових індексних фондів, до індексного кошика яких входять виключно банківські метали;

9) деривативні контракти, базовим активом яких є активи, зазначені у пунктах 1-7 цієї частини, та/або базовим показником яких є ціна (курс) таких активів або індекс, що розраховується виходячи з ціни (курсу) таких активів.

Перелік банківських металів та порядок визначення їх ринкової вартості встановлюється Національним банком України.

20. Структура активів спеціалізованих фондів банківських металів повинна одночасно відповідати таким вимогам:

1) загальна вартість банківських металів у зливках, коштів та майнових прав за договорами з банком щодо виплати грошового еквіваленту банківського металу за його поточним курсом повинна становити не менш як 70 відсотків загальної вартості активів фонду;

2) загальна сума зобов’язань одного банку не може перевищувати 25 відсотків загальної вартості активів фонду.

21. Спеціалізованим фондам банківських металів забороняється розміщувати в зобов’язання одного банку більше ніж 20 відсотків загальної вартості активів фонду.

22. Обмеження щодо зобов’язань одного банку в активах інституту спільного інвестування не застосовуються до коштів на поточних рахунках, відкритих у зберігача активів такого інституту спільного інвестування.

23. Емісія цінних паперів спеціалізованих інвестиційних фондів здійснюється виключно шляхом їх публічного розміщення.

24. Активи інституту спільного інвестування не можуть включати:

1) цінні папери, випущені компанією з управління активами, зберігачем активів інституту спільного інвестування, депозитарієм, оцінювачем майна інституту спільного інвестування та аудитором (аудиторською фірмою) такого інституту спільного інвестування;

2) цінні папери, випущені пов’язаними особами компанії з управління активами, зберігача активів інституту спільного інвестування, депозитарію, оцінювача майна інституту спільного інвестування та аудитора (аудиторської фірми) такого інституту;

3) цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб, не допущені до торгів на жодній з провідних іноземних бірж, перелік яких визначається Комісією;

4) цінні папери інших інститутів спільного інвестування;

5) корпоративні облігації, іпотечні облігації та облігації місцевих позик, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню, визначеному уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством за Національною рейтинговою шкалою, на суму більш як 20 відсотків вартості активів інституту спільного інвестування;

6) кошти і банківські метали, розміщені на поточних і депозитних рахунках у банках, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню, визначеному уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством за Національною рейтинговою шкалою, на суму більш як 20 відсотків вартості активів інституту спільного інвестування;

7) векселі та ощадні (депозитні) сертифікати на суму більш як 10 відсотків вартості активів інституту спільного інвестування, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Комісії;

8) товаророзпорядчі цінні папери, заставні;

9) сертифікати фондів операцій з нерухомістю;

10) приватизаційні цінні папери;

11) договори про участь у фонді фінансування будівництва.

Вимоги пунктів 2, 3, 5–9 цієї частини не застосовуються до венчурних фондів.

25. До складу активів інституту спільного інвестування може входити іноземна валюта, у тому числі та, що придбана через банки, які мають відповідну ліцензію.

26. Вимоги до деривативних контрактів у структурі активів інституту спільного інвестування встановлюються Комісією.

27. Вимоги до структури активів пайового фонду, встановлені цим Законом, застосовуються через шість місяців з дня реєстрації проспекту емісії інвестиційних сертифікатів такого фонду.

28. Вимоги до структури активів корпоративного фонду, встановлені цим Законом, застосовуються через шість місяців з дня реєстрації регламенту такого фонду.

1. Вартість чистих активів визначається компанією з управління активами відповідно до нормативно-правових актів Комісії та регламенту.

2. Вартість чистих активів інституту спільного інвестування відкритого типу визначається на кінець кожного робочого дня.

3. Компанія з управління активами розраховує вартість чистих активів окремо за кожним інститутом спільного інвестування станом на:

1) день закінчення строку, встановленого для досягнення мінімального обсягу активів пайового фонду;

2) останній календарний день місяця;

3) день, починаючи з якого до структури активів інституту спільного інвестування застосовуються обмеження, встановлені законодавством;

4) день складення інформації щодо діяльності інституту спільного інвестування (квартальна, річна);

5) кожний день надходження коштів на банківський рахунок інституту спільного інвестування (під час розміщення цінних паперів такого інституту) або зарахування цінних паперів інституту спільного інвестування на рахунок викуплених цінних паперів такого інституту (під час викупу цінних паперів інституту спільного інвестування);

6) день, що передує дню прийняття рішення про ліквідацію інституту спільного інвестування;

7) день, що передує дню початку розрахунку з учасниками інституту спільного інвестування.

4. Особливості бухгалтерського обліку інституту спільного інвестування встановлюються Комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

5. Форма та порядок проведення розрахунку вартості чистих активів інституту спільного інвестування встановлюються Комісією.

1. Дія актів законодавства, якими регулюється порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів, поширюється на розміщення, обіг та викуп цінних паперів інституту спільного інвестування в частині, що не суперечить цьому Закону.

2. Порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування встановлюється цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії.

3. Обіг цінних паперів пайового фонду до робочого дня, що настає після дня отримання компанією з управління активами офіційним каналом зв’язку повідомлення Комісії про відповідність пайового фонду вимогам щодо мінімального обсягу активів інституту спільного інвестування, забороняється.

1. Цінні папери інституту спільного інвестування можуть бути лише іменними.

2. Акції корпоративного фонду є виключно простими та існують у бездокументарній формі.

Інвестиційні сертифікати існують виключно в бездокументарній формі.

Емітент цінних паперів інституту спільного інвестування не має права змінювати прийняте рішення про розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування в частині обсягу прав за цінними паперами такого інституту, умов розміщення та кількості зазначених цінних паперів інституту спільного інвестування одного випуску, крім випадків, передбачених законами України і нормативно-правовими актами Комісії.

3. Емісія цінних паперів інституту спільного інвестування здійснюється шляхом їх публічного або приватного розміщення.

Оплата цінних паперів інституту спільного інвестування здійснюється виключно коштами, крім випадку, передбаченого пунктом 4 частини дев’ятої статті 7 цього Закону.

4. Особа, яка придбаває цінні папери інституту спільного інвестування у їхнього емітента, зобов’язана оплатити такі папери у строк, передбачений проспектом емісії цінних паперів інституту спільного інвестування, але не пізніше трьох робочих днів з дня укладення договору про придбання цінних паперів інституту спільного інвестування. Оплачені цінні папери інституту спільного інвестування у бездокументарній формі зараховуються на рахунок інвестора, відкритий у зберігача, виключно на підставі відповідного розпорядження емітента таких цінних паперів.