Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки

5.12.9. З метою уникнення несанкціонованого керування атракціоном його пульт керування має бути обладнаний індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на атракціон.

5.12.10. Корпуси виносних пультів керування відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01 мають бути виконані з ізоляційного матеріалу або заземлені не менше ніж двома РЕ провідниками.

5.12.11. Пускові педалі повинні мати рифлену опорну поверхню. Розміри, форма та кут нахилу опорної поверхні педалі мають забезпечувати стійке положення ноги.

Просвіт між розташованими поруч педалями має бути не менше 50 мм.

5.12.12. Для атракціонів, що експлуатуються в умовах низьких температур, рукоятки органів керування повинні виготовлятися з матеріалів з низькою теплопровідністю або мати покриття з них.

Ці вимоги розповсюджуються і на виготовлення або покриття рукояток, ручок, скоб, поручнів тощо, якими користується відвідувач.

5.12.13. Усі органи аварійного вимкнення механізмів атракціону мають бути виведені до пульта керування, а за наявності виносного пульта - відповідно до нього.

5.13. Вимоги безпеки до підіймальних пристроїв атракціонів

5.13.1. Характеристики канатних або ланцюгових підіймальних пристроїв атракціонів (далі - підйомники) мають відповідати робочим навантаженням і тривалості експлуатації.

5.13.2. Підйомники (канатні та ланцюгові) мають бути обладнані гальмами або іншими пристроями, здатними зупиняти рух навантаженої системи за заданої швидкості та утримувати її в нерухомому стані.

Гальма повинні спрацьовувати автоматично за будь-якої відмови енергоживлення.

5.13.3. Гальмо повинне мати кінематичний зв'язок, що не розмикається, з барабаном або зірочкою і забезпечувати гальмівний момент із коефіцієнтом гальмування не менше 1,5.

Для захисту від збоїв у системі керування необхідно встановити такі пристрої:

попередні перемикачі, призначені для переходу на режим керованого гальмування на верхній і нижній ділянках траєкторії руху підйомника;

обмежувальні кінцеві вимикачі, які унеможливлюють рух підйомника в непередбаченому напрямку в кінцевих точках траєкторії;

кінцеві стопорні вимикачі, що спрацьовують від механічного впливу та розривають основне електричне коло живлення підйомника; приводи цих перемикачів мають бути незалежними;

кінцеві упори у верхніх і нижніх точках траєкторії, що механічно перешкоджають руху.

5.13.4. Щоб уникнути перевантаження обладнання, мають бути передбачені відповідні пристрої захисту. Ця вимога не застосовується, якщо кількість відвідувачів обмежена або фіксована кількістю наявних сидінь чи місць.

5.13.5. Мають бути встановлені пристрої, що спрацьовують у разі ослаблення натягу каната або ланцюга, і унеможливлюють будь-яке переміщення механізму, крім повільного підйому.

5.13.6. На всіх атракціонах, де здійснюється підіймання відвідувачів на висоту більше 1,5 м, мають бути встановлені спеціальні захисні системи, які:

знижують швидкість пасажирського модуля, якщо вона перевищує номінальне значення більш ніж в 1,4 рази;

за наявності декількох систем захисту пристрої, що забезпечують їх спрацьовування, мають бути з'єднані механічно;

у разі спрацьовування вимикають електроживлення підйомників;

вимикають електроживлення у разі ослаблення або розриву каната (ланцюга), а також у разі несправного стану обмежників швидкості.

5.13.7. Підйомники, що використовують зубчасті або гідравлічні приводи безпосередньої дії, мають бути споряджені аналогічним захисним обладнанням.

5.13.8. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підйомників (для підіймання пасажирських модулів з відвідувачами і без них), для підвішування пасажирських модулів, сидінь, мають бути споряджені документами виробника канатів про їх якість відповідно до вимог НД на канати. Зазначені канати мають бути вантажолюдського типу марок ВК і В маркірувальної групи не менше 1570 Н/кв.мм відповідно до вимог НД.

5.13.9. Кріплення та розташування канатів на підйомниках мають унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з елементами конструкцій або один з одним. Кріплення каната до барабана або блока здійснюється способом, що уможливлює заміну каната.

5.13.10. Петля на кінці каната для його закріплення на підйомнику, а також кріплення каната до барабана або блока має бути виконана відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 N 232 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1262/8583 (далі - НПАОП 0.00-1.36-03).

підіймання та підвішування пасажирських модулів і сидінь з відвідувачами - не менше 9;

підіймання пасажирських модулів без відвідувачів - не менше 5.

5.13.13. Усі канати або ланцюги одного підйомника мають бути однакового розміру, якості та конструкції.

5.13.14. Відношення діаметрів блоків і барабанів, обмірюваних по геометричній осі каната, до номінального діаметра каната має бути таким:

підйомник пасажирських модулів без відвідувачів або осіб, що можуть уважатися такими, - не менше 16;

підйомник пасажирських модулів з відвідувачами, швидкість якого не більше 1 м/с, а висота підіймання менше 2 м, - не менше 25;

підйомник пасажирських модулів з відвідувачами або особами, що можуть уважатися такими, швидкість якого перевищує 1 м/с, а висота підіймання більше 2 м - не менше 30.

5.13.15. Барабани для намотування каната мають бути оснащені нарізаними по гвинтовій лінії канавками. У самому нижньому положенні піднімального пристрою на барабані має залишатися не менше двох витків каната.

5.13.16. Барабани, призначені для багатошарового намотування каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.

5.13.17. Барабани з канавками, призначені для одношарового намотування двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися, якщо вітки намотуються від країв барабана до середини. У разі намотування на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.

5.13.18. Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром намотаного каната не менше ніж на два його діаметри.

5.13.19. При багатошаровому намотуванні каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

5.13.20. Мають бути передбачені пристрої, що зрівнюють натяг канатів і ланцюгів, у разі закріплення більше одного каната або ланцюга в одній точці підвіски.

5.13.21. Блоки дротових канатів, ланцюгові колеса мають бути обладнані пристроями, що запобігають спаданню канатів із рівчака блока або ланцюгів з борозен. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната.

5.13.22. Кінцеве закладення каната або ланцюга має витримувати навантаження не менше 80 % їх мінімального руйнівного навантаження.

5.13.23. Гідравлічні приводи підйомників мають задовольняти вимоги пункту 5.10 цих Правил. Їх конструкція має бути такою, щоб у випадку витікання робочої рідини не могло виникнути небезпечних ситуацій.

5.13.24. Підйомники, безпосередньо керовані циліндрами, мають бути обладнані клапанами, що запобігають нерегульованому опусканню у випадку розриву труби або шланга.

5.13.25. Конструкція ходового гвинтового механізму має унеможливлювати відділення пасажирського модуля від піднімального механізму під час нормального режиму експлуатації.

На кожному ходовому гвинті має бути запобіжна гайка. Матеріал гайки вибирається таким чином, щоб ходовий гвинт мав більш високий опір спрацювання, ніж гайка. Запобіжна гайка має навантажуватися тільки у разі відмови несучої гайки. Пасажирський модуль не повинен рухатися, якщо запобіжна гайка навантажена.

Має бути уможливлено перевірення зношування несучих гайок без великого демонтажу.

Ходові гвинти повинні бути обладнані на обох кінцях пристроями, що унеможливлюють схід несучих і запобіжних гайок з гвинта.

5.13.26. На рейкових приводах будь-яка привідна шестірня та (або) шестірня, що забезпечує безпеку, має бути завжди зчеплена з рейкою, принаймні, на 2/3 ширини зуба та на 1/3 його висоти.

Має бути уможливлено проведення візуального огляду шестірень без їх зняття та великого демонтажу складових частин.

5.14. Вимоги безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків

5.14.1. Ці вимоги поширюються на обладнання, установлене на дитячих ігрових майданчиках.

5.14.2. Користування обладнанням може включати ризики, зазначені в чинних НД, а також:

падіння на обладнанні;

падіння з обладнання;

зіткнення;

застрявання.

5.14.3. Обладнання та його складові частини повинні:

відповідати загальним вимогам безпеки і заходам захисту відповідно до вимог НД;

відповідати віковій групі дітей, для якої вони призначені;

бути такими, щоб ризик, передбачуваний у грі, був явним для дитини і щоб дитина могла його передбачати;

забезпечувати доступ дорослих для допомоги дітям усередині обладнання;

не допускати скупчення води на поверхні та забезпечувати вільний стік і просихання.

5.14.4. Конструкція обладнання має забезпечувати міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність.

5.14.5. Елементи обладнання з полімерних і композиційних матеріалів, які згодом стають ламкими, мають замінюватися після закінчення терміну, зазначеного виробником.

5.14.6. Елементи обладнання з деревини мають виготовлятися з деревини класів "стійкі" і "середньостійкі" відповідно до вимог НД і не повинні мати на поверхні дефектів обробки (наприклад, задирок, відщепів, сколювань тощо).

5.14.7. Під час вибору металевих кріплень необхідно враховувати тип деревини і застосовуваного антисептика, щоб уникнути прискореної корозії металу.

5.14.8. Наявність виступаючих елементів обладнання з гострими кінцями або крайками і шорстких поверхонь, здатних нанести травму дитині, не дозволяється.

5.14.9. Кінці болтових з'єднань, що мають виступ, повинні бути захищені. Приклади захисту болтових з'єднань наведені на рис. 13.

Рис. 13. Захист болтових з'єднань

5.14.10. Зварні шви мають бути гладкими.

5.14.11. Кути та краї будь-якої доступної для дітей частини обладнання мають бути закруглені. Мінімальний радіус закруглення 3 мм.

5.14.12. Кут між стінками V-подібних зазорів і щілин має бути не менше 60 град.

5.14.13. Кріплення елементів обладнання має унеможливлювати їх демонтаж без застосування інструментів.

5.14.14. Елементи обладнання (комплектуючі), що піддаються періодичному обслуговуванню або заміні (наприклад, підшипники тощо), мають бути захищені від несанкціонованого доступу.

5.14.15. Закрите обладнання, наприклад тунелі, ігрові будиночки тощо, із внутрішнім розміром більше 2000 мм у будь-якому напрямку від входу повинне мати не менше двох відкритих доступів, що не залежать один від одного та розташовані по різні боки обладнання. Доступи не повинні зачинятися та унеможливлювати їх блокування один одним і забезпечувати, за необхідності, надання допомоги дорослими дітям без будь-яких додаткових засобів (наприклад, драбин, що не є складовою частиною цього обладнання). Розміри відкритих доступів мають бути не менше 500 мм х 500 мм.

У разі надзвичайної ситуації доступи мають уможливити дітям покинути обладнання.

5.14.16. Поперечний перетин елемента обладнання, призначеного для захоплення рукою (дитина тримається за елемент обладнання зімкнувши пальці), повинен мати розмір не менше 16 мм і не більше 45 мм у будь-якому напрямку (рис. 14.

5.14.17. Поперечний перетин елемента обладнання, призначеного для вхоплення рукою (дитина тримається за елемент обладнання не зімкнувши пальці), повинен мати товщину не більше 60 мм (рис. 15.

5.14.18. Рухомі, а також рухомі та нерухомі елементи обладнання повинні:

не утворювати поверхонь, що здавлюють або ріжуть;

унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла або одягу дитини відповідно до пунктів 5.14.34-5.14.42 цих Правил.

5.14.19. Відстань між ударопоглинальним покриттям ігрового майданчика та рухомими елементами обладнання має бути не менше 400 мм.

5.14.20. Обладнання, доступне дітям віком до трьох років, має забезпечувати такі додаткові вимоги безпеки:

захист від падіння (поручні й огородження) відповідно до пунктів 5.14.28-5.14.33 цих Правил;

сходи і драбини - відповідно до пунктів 5.14.60-5.14.77 цих Правил;

трапи - відповідно до пунктів 5.14.78-5.14.81 цих Правил.

5.14.21. Несучу здатність конструкцій обладнання дитячих ігрових майданчиків оцінюють проведенням розрахунків, натурними випробуваннями або комбінацією розрахунків і випробувань.

5.14.22. Під час натурних випробувань несучої здатності в конструкціях обладнання не повинні виникати тріщини, ушкодження або залишкові деформації.

5.14.23. Несучу здатність однотипного обладнання перевіряють для найбільш несприятливих сполучень і місць навантажень.

5.14.24. Елементи конструкцій, що перевіряються розрахунком або випробуваннями, повинні витримувати найбільш несприятливе сполучення навантажень. Для цього необхідно розглядати випадки, коли частина навантаження, що сприятливо впливає (наприклад, на стійкість обладнання), віддаляється згідно рис. 16.

Рис. 16. Віддалення частини навантаження

5.14.25. Обладнання дитячих ігрових майданчиків на втому не перевіряють.

5.14.26. Для попередження травм у разі падіння дітей дитячі ігрові майданчики обладнують ударопоглинальним покриттям. Типи обладнання для захисту дітей від падіння залежно від висоти опорної поверхні наведені на рис. 17.

Рис. 17. Типи обладнання для захисту дітей від падіння залежно від висоти опорної поверхні

5.14.27. Для захисту дітей від падіння з обладнання його слід оснащувати поручнями та огородженням.

5.14.28. Поручні для сходів обладнують над опорною поверхнею східця на висоті не менше 600 мм і не більше 850 мм (рис. 18).

Рис. 18. Поручні для сходів

5.14.29. Поручні для обладнання, важкодоступного для дітей віком до трьох років, обладнують, якщо ігрова поверхня розташована на висоті від 1000 мм до 2000 мм (рис. 17). Висота поручнів від опорної поверхні має бути не менше 600 мм і не більше 850 мм.

5.14.30. Для дітей віком до трьох років (висота ігрової поверхні не більше 600 мм) обладнують захисні огородження висотою не менше 700 мм (рис. 17а.

5.14.31. На обладнанні, важкодоступному для дітей віком до трьох років, з висотою ігрової поверхні більше 2000 мм обладнують захисні огородження висотою не менше 700 мм (рис. 17б).

5.14.32. Конструкція захисного огородження не повинна заохочувати дітей стояти або сидіти на ньому.

5.14.33. У конструкції захисного огородження не повинно бути елементів, які б давали змогу дітям лазити або підніматись.

5.14.34. Обладнання має унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла або одягу дитини. Варіанти застрявання в елементах конструкцій атракціонів наведені в додатку 1.

5.14.35. Має бути унеможливлене застрявання голови або шиї дитини:

у отворах;

у прямокутних і V-подібних зазорах або щілинах;

у рухомих отворах, зазорах і щілинах.

Діаметр круглих отворів у твердих елементах конструкцій має бути не менше 130 мм і не більше 230 мм.

Мотузки, канати, ланцюги, що перетинаються, мають унеможливлювати застрявання.

Відстань між гнучкими елементами підвісних містків і нерухомих елементів конструкції має бути не менше 230 мм.

5.14.36. Має бути унеможливлене застрявання тіла дитини:

між нерухливими елементами конструкції;

між жорстко підвішеними важкими елементами конструкції:

у тунелях.

Вимоги безпеки до конструкції тунелів, у яких діти можуть повзати, наведені в табл. 3.

5.14.37. Має бути унеможливлене застрявання ніг або ступень дитини:

в отворах твердих елементів або в поверхнях конструкцій, якими діти можуть бігати або підніматися;

в опорах для ніг, стояках поручнів тощо.

Горизонтальні поверхні та поверхні, що мають нахил до 45 град., призначені для ходьби або бігу (крім підвісних містків), повинні мати зазори шириною не більше 30 мм відповідно до рис. 19.

Рис. 19. Ширина зазорів на поверхнях з нахилом до 45 град.

5.14.38. Має бути унеможливлене застрявання пальців дитини:

у зазорах і щілинах, у той час коли тіло може переміщатися (сковзати, гойдатися, падати тощо);

у відкритих кінцях труб;

у змінних зазорах.

Кінці труб мають бути закриті.

Ширина зазорів в елементах конструкції обладнання, розміри яких змінюються в процесі експлуатації (наприклад, між витками пружини в качалці), має бути не менше 12 мм за будь-якого положення елементів конструкції.

5.14.39. Має бути унеможливлене застрявання одягу дитини:

у прямокутних і V-подібних зазорах або щілинах;

у виступах елементів конструкції;

в обертових частинах.

Для запобігання застрявання одягу (елементів одягу) застосовують прокладки або спеціальні ущільнення.

5.14.40. Конструкція гірок і жердин має унеможливлювати застрявання ґудзиків.

5.14.41. За наявності в обладнанні дитячого ігрового майданчика даху його конструкція має унеможливлювати застрявання ґудзиків.

5.14.42. Обертові частини обладнання повинні мати захист, що унеможливлює застрявання одягу та волосся.

5.14.43. Зону безпеки обладнання визначають побудовою декількох циліндрів, перпендикулярних до ігрової поверхні та розташованих у напрямку переміщення дитини, викликаного використанням обладнання.

5.14.44. Визначення зони безпеки гірки та жердини відповідно до рис. 20 і 21.

Рис. 20. Визначення зони безпеки гірки

Рис. 21. Визначення зони безпеки жердини

5.14.45. Розміри циліндра для визначення зони безпеки наведені на рис. 22 і в табл. 4.

Рис. 22. Розміри циліндра для визначення зони безпеки дитини, яка стоїть

5.14.46. Під час визначення зони безпеки враховують можливі переміщення дитини і рухомих елементів конструкції.

5.14.47. У зоні безпеки не повинно бути перешкод (елементів конструкцій, гілок дерев тощо).

5.14.48. На обладнання конкретного типу виробником можуть бути встановлені додаткові вимоги до зони безпеки.

5.14.49. Ігрову зону ігрового майданчика не повинні перетинати пішохідні маршрути (наприклад, пішохідні доріжки).

5.14.50. У ігровій зоні не повинно бути перешкод, яких дитина не очікує і які можуть стати причиною травми.

Приклади несподіваних перешкод наведені на рис. 23.

Рис. 23. Несподівані перешкоди

5.14.51. Під час визначення висоти вільного падіння h ураховують положення дитини щодо ігрової поверхні (табл. 5 і рис. 24) і можливі переміщення дитини та обладнання.

Рис. 24. Висота вільного падіння h для різного обладнання

5.14.52. Висота вільного падіння h не повинна перевищувати 3000 мм.

5.14.53. Під час визначення межі зони приземлення враховують можливі переміщення елементів конструкції та дитини.

5.14.54. Дозволяється збільшувати зону приземлення у разі вимушеного переміщення дитини (наприклад, для каруселей) або зменшувати (наприклад, у випадку розташування обладнання біля стіни).

5.14.55. Дозволяється взаємне перекриття зон приземлення різних типів обладнання.

5.14.56. На обладнання конкретного типу (наприклад, гойдалка, каруселі) виробником можуть бути встановлені додаткові вимоги до взаємного перекриття зон приземлення.

5.14.57. Межа зони приземлення має розташовуватись на відстані не менше 1500 мм від проекції будь-якої точки конструкції на зону приземлення за висоти вільного падіння від 600 мм до 1500 мм, а за висоти вільного падіння понад 1500 мм до 3000 мм визначатися за формулою

h висота вільного падіння, мм;

l - мінімальний розмір зони приземлення, мм.

5.14.58. За висоти вільного падіння понад 600 мм зона приземлення має відповідати таким вимогам:

на всій зоні приземлення має бути ударопоглинальне покриття;

у зоні приземлення не повинно бути перешкод;

ударопоглинальне покриття зони приземлення має унеможливлювати травмування дитини.

5.14.59. Приклади ударопоглинальних покриттів зони приземлення наведені в табл. 6.

5.14.60. Конструкція сходів має відповідати вимогам пунктів 5.14.34-5.14.39 цих Правил. Сходи повинні мати постійний нахил.

5.14.61. Поверхня східців має бути рівною, відхилення від горизонталі не більше +- 3 град.

5.14.62. Ширина східців (крім східців гвинтових і спіральних сходів) має бути не менше 140 мм.

5.14.63. На проекції сходів на горизонтальну поверхню не повинно бути зазорів між суміжними східцями.

5.14.64. Висота східців (відстань між східцями) має бути від 0,11 м до 0,23 м і бути однаковою по всій висоті сходів. Відстань між найвищим східцем і платформою має дорівнювати висоті східця. Відстань між найнижчим східцем і основою може бути відмінною від висоти східця.

5.14.65. Сходи (крім гвинтових і спіральних) висотою більше 2000 мм обладнують проміжними площадками з інтервалом по висоті не більше 2000 мм, шириною не менше ширини східця та довжиною не менше 1000 мм.

5.14.66. Напрямок сходових маршів (за наявності проміжних площадок) може змінюватися не менше ніж на 90 град. (крім гвинтових і спіральних сходів).

5.14.67. За висоти сходів понад 1000 мм і нахилу понад 45 град. наявність поручнів обов'язкова. Поручні обладнують по обидва боки сходів. Будова поручнів - відповідно до вимог пунктів 5.14.27- 5.14.33 цих Правил.

5.14.68. На сходах, доступних дітям до трьох років, поручні обладнують, починаючи з першого східця.

5.14.69. Розміри елементів гвинтових і спіральних сходів мають бути однаковими та відповідати табл. 7 і рис. 25.

5.14.70. Ширину східця А вимірюють по дотичній до осьової лінії східця. Вільний простір над східцями вимірюється по вертикалі між середньою точкою нижнього східця та найвищою точкою верхнього східця над головою.

5.14.71. Поручні гвинтових і спіральних сходів обладнують по обидва боки за всією їх довжиною.

5.14.72. Поперечини драбин мають бути жорстко закріплені.

5.14.73. Поверхня поперечин драбин має бути рівною; відхилення від горизонталі - не більше +- 3 град.

5.14.74. Для дерев'яних драбин цвяхи та шурупи не повинні бути єдиним зв'язком між елементами конструкції.

5.14.75. Вільний простір для правильного розташування ноги на поперечині має бути не менше 90 мм від осьової лінії поперечини.

Рис. 25. Гвинтові та спіральні сходи

5.14.76. Якщо драбина встановлена вертикально та досягає верхньої частини платформи (рис. 24в), дозволяється застосування драбини без поручнів.

5.14.77. Конструкція поперечин, стояків, поручнів має дозволяти дитині захопитися згідно пункту 5.14.16 цих Правил.

5.14.78. Ухил трапа має бути постійним.

5.14.79. Поверхня трапа має бути рівною, відхилення від горизонталі не більше +- 3 град.

5.14.80. Конструкція трапа повинна містити елементи, що забезпечують надійне зчеплення ноги дитини з поверхнею.

5.14.81. Якщо трап призначений для дітей до трьох років, огородження обладнують за висоти вільного падіння більше 600 мм.

5.14.82. Канати, що застосовуються в обладнанні дитячих ігрових майданчиків, мають відповідати вимогам НД.

5.14.83. Відстань між канатами довжиною менше 2000 мм, закріпленими з одного кінця (канати, що розгойдуються), має бути не менше:

600 мм - між канатами, що розгойдуються, і нерухомими елементами обладнання;

900 мм - між канатами, що розгойдують, і рухомими елементами обладнання.

5.14.84. Для канатів довжиною від 2000 мм до 4000 мм, закріплених з одного кінця (канати, що розгойдуються), відстань між канатами та іншими елементами обладнання - не менше 1000 мм.

5.14.85. Діаметр каната, що розгойдується, від 25 мм до 45 мм.

5.14.86. Канати, що розгойдуються, не встановлюють разом з гойдалкою в одному прольоті (відсіку).

5.14.87. Канати, закріплені з обох кінців (канати для лазіння), мають відповідати таким вимогам:

стріла прогину каната - не більше 20 % відстані між точками підвісу;

діаметр каната від 18 мм до 45 мм.

5.14.88. Застосування суцільних однорідних (литих) канатів з полімерних матеріалів не дозволяється.

5.14.89. Сталеві канати мають відповідати таким вимогам:

бути виготовлені з оцинкованого або стійкого до корозії дроту;

кінці сталевого каната в опресованих петлях мають збігатися з краєм опресувальної втулки;

кінці сталевого каната в петлях із затискачами, кінці різьби затискачів повинні мати травмобезпечний захист;

талреп каната має бути виготовлений із стійкого до корозії матеріалу, мати опресовані петлі або петлі з коушем і затискачами; талреп має унеможливлювати демонтаж без застосування інструмента.

5.14.90. Коуші та талрепи мають відповідати вимогам НД.

5.14.91. У разі використання сталевих канатів для лазіння кожна стренга (сталка) каната повинна мати зовнішнє обплітання з полімерних або натуральних матеріалів.

5.14.92. Ланцюги, що застосовуються в обладнанні дитячих ігрових майданчиків, мають відповідати вимогам НД.

5.14.93. Внутрішній розмір ланок ланцюга (за винятком з'єднувальних) має бути не більше 8,6 мм у будь-якому напрямку ланки.

5.14.94. Внутрішній розмір з'єднувальних ланок має бути менше 8,6 мм або більше 12 мм у будь-якому напрямку ланки.

5.14.95. Фундаменти обладнання мають відповідати вимогам НД.

5.14.96. За наявності сипкого покриття (наприклад, піску) фундаменти мають відповідати таким вимогам:

елементи фундаменту мають розташовуватися на глибині не менше 400 мм від поверхні покриття ігрового майданчика;

глибина від поверхні покриття ігрового майданчика до верху фундаменту конічної форми має бути не менше 200 мм (рис. 26);

гострі крайки фундаменту мають бути закруглені. Радіус закруглення - не менше 20 мм;

кінці елементів, що виступають із фундаменту (наприклад, анкерних болтів), мають розташовуватися на глибині не менше 400 мм від рівня поверхні покриття ігрового майданчика.

У місцях, не доступних для дітей (наприклад, у випадку монтажу центральної осі каруселі), елементи фундаменту дозволяється розташовувати на рівні поверхні ігрового майданчика або на глибині менше 400 мм.

Приклад фундаменту наведений на рис. 26.

5.14.97. Базову позначку заглиблення має наносити на обладнання виробник способом, що забезпечує її схоронність протягом періоду експлуатації обладнання.

5.14.98. Якщо конструкцією обладнання передбачається його встановлення без фундаменту, має бути унеможливлене пересування обладнання в будь-якому напрямку.

Рис. 26. Фундамент

5.15. Додаткові вимоги безпеки до каруселей з горизонтальним і (або) вертикальним рухом

5.15.1. Ці вимоги поширюються на атракціони, у яких пасажирський модуль або рамна конструкція рухається навколо вертикальної і (або) похилої осі обертання з однією або декількома ступенями свободи. Приводи таких атракціонів дозволяють варіювати нахил осей обертання аж до обертання у вертикальній площині. Деякі конструктивні схеми таких атракціонів наведені на рис. 27.

Рис. 27. Типові схеми каруселей

5.15.2. Якщо карусель, що обертається в горизонтальній площині, має хоча б одну додаткову вісь обертання, то вона має бути обгороджена по периметру жорсткими системами обмеження доступу відповідно до вимог пункту 4.11 цих Правил. Проміжна зона, спеціально призначена для відвідувачів, що очікують посадки, має бути відділена від небезпечної зони візуальною системою обмеження доступу.

5.15.3. Прорізи для входу або виходу відвідувачів за наявності проміжної зони виконуються відповідно до пункту 4.11 цих Правил без будь-якого прямого контролю входу або виходу, за відсутності такої зони - мають контролюватися персоналом.

5.15.4. Якщо платформа атракціону має круглу форму без виступаючих частин і здійснює тільки обертовий рух навколо вертикальної осі з кутовою швидкістю, що не перевищує 8 об/хв (або лінійною швидкістю на краю платформи - не більше 3 м/с), то огородження не потрібно. Якщо швидкість перевищує це значення, установлюється візуальна система обмеження доступу.

5.15.5. Якщо кругла обертова платформа атракціону має виступаючі частини або оснащена закритими пасажирськими модулями, а її швидкість не виходить за межі, зазначені вище, то необхідна візуальна система обмеження доступу.

5.15.6. Якщо до обертання навколо вертикальної осі додається повільне переміщення вертикаллю паралельно осі обертання зі швидкістю, що не перевищує 0,5 м/с, необхідна візуальна система обмеження доступу.

5.15.7. На ланцюгових каруселях і подібних атракціонах з періодичним плавним підйомом окремих сидінь вертикальна відстань від поверхні площадки, доступної публіці, до нижньої частини сидіння, що рухається, у будь-який момент руху має становити не менше 2,7 м. Межі зони, де ця висота менше 2,7 м, огороджують гнучкою системою обмеження доступу.

5.15.8. Якщо вертикальна відстань від поверхні площадки, доступної публіці, до нижньої частини сидіння, що рухається, у будь-який момент руху менше 2,7 м, слід передбачити жорстку систему обмеження доступу. Горизонтальна відстань від цієї зони до зовнішнього краю сидінь має бути не менше 0,5 м. Входи та виходи можуть бути без будь-якого прямого контролю персоналом.

5.15.9. Горизонтальна відстань від зовнішньої межі, усередині якої рухаються підвішені (хитні) крісла або гондоли, до нерухомих об'єктів має бути не менше 0,5 м.

5.15.10. Обертові платформи дитячих каруселей повинні бути закриті нижче пасажирських місць, якщо тільки для відвідувачів не передбачені фіксуючі пристрої. Двері мають бути споряджені замками, що відмикаються тільки зовні.

5.15.11. Вхідні двері на атракціонах типу обертових барабанів мають повністю ізолювати простір усередині та відчинятися тільки всередину, а їх замок має відмикатися тільки зовні.

5.15.12. Пасажирські модулі (гондоли та візки), підвішені на сталевих дротових канатах або на ланцюгах, повинні мати таку систему підвішування, що в разі відмови одного елемента не призведе до небезпечної ситуації.

5.15.13. Пристрої фіксації для цієї категорії атракціонів за частоти обертання більше 8 об/хв і лінійної швидкості більше 3 м/с повинні бути, як мінімум:

колективними;

з індивідуально регульованим фіксованим положенням;

такими, що замикаються вручну самим відвідувачем;

такими, що відмикаються вручну оператором;

без сигналізації;

не обов'язково безвідмовними.

5.15.14. Пристрої фіксації для цієї категорії атракціонів, призначені тільки для дітей, мають відповідати вимогам пункту 5.15.13 цих Правил, але, як мінімум, замикатися вручну оператором.

5.16. Додаткові вимоги безпеки до гігантських коліс і гойдалок

5.16.1. Ці вимоги поширюються на атракціони, що обертаються тільки навколо однієї головної горизонтальної осі (з механічним приводом або без механічного приводу). Типові конструктивні схеми таких атракціонів наведені на рис. 28.

Рис. 28. Типові схеми гігантських коліс і гойдалок

5.16.2. Небезпечні для відвідувачів зони мають бути обгороджені жорсткою системою обмеження доступу. Крім того, для гойдалок, що розгойдуються самими відвідувачами, мають бути виконані такі умови:

установлено поруччя, у тому числі для розділення зон катання, висотою не менше 1,0 м відповідно до вимог пункту 5.7 цих Правил;

витримано відстань до пасажирського модуля в будь-якій точці траєкторії руху відповідно до вимог пункту 5.2.13 цих Правил;

усередині обгородженої зони має бути місце для оператора;

найближча гойдалка має бути відділена додатковим огородженням;

закритий доступ відвідувачів до гойдалки під час сеансу.

5.16.3. Проходи для входу та виходу мають контролюватися персоналом і бути закритими (наприклад, замкненою хвірткою) під час роботи атракціону.

5.16.4. Пасажирські модулі гойдалок повинні мати поручні на висоті не менше 1,0 м від підлоги. Якщо відстань по вертикалі між верхнім краєм бічної стінки та поручнем більше 0,4 м, то слід установити додаткові проміжні пов'язі. На гойдалці для дітей віком до 10 років ці розміри мають бути 0,7 м і 0,25 м відповідно.

5.16.5. Якщо пасажирські модулі колеса огляду не повністю закриті, то мають бути вжиті заходи, що унеможливлюють контакт відвідувачів, частин їхніх тіл (особливо, довгого волосся) і одягу (довгі поли одягу, шарфи тощо) з частинами атракціону, що рухаються. Огородження вхідних проходів напіввідчинених кабін повинні мати висоту не менше 1,0 м, якщо висота підйому більше 12,0 м. Колеса огляду для дітей до 10 років з висотою підйому менше 6 м повинні мати огородження вхідних проходів напіввідчинених кабін не менше 0,7 м.

5.16.6. У пасажирських модулях атракціонів, що приводяться в рух самими відвідувачами, повинні бути передбачені ремені безпеки або аналогічні засоби, якщо під час руху відвідувачі перевертаються вниз головою.

5.16.7. Пасажирські модулі, що приводяться в рух зовнішнім джерелом енергії, на яких під час катання відвідувачі перевертаються вниз головою, а прискорення, спрямоване від голови до ніг, може бути менше 0,2g, мають бути споряджені дублюючим пристроєм фіксації. Дублювання в цьому випадку припускає установлення двох незалежних пристроїв фіксації, для того щоб у випадку відмови одного з них, другий (наприклад, захисна дуга, кабіна тощо) забезпечував безпеку відвідувача.

5.16.8. Гойдалки мають бути обладнані гальмами, які зупиняють пасажирські модулі не занадто різко та не блокують їх. Якщо оператор може зупинити гойдалку вручну, то вищезгадані гальма не потрібні.

5.16.9. На гойдалці для дітей до 10 років відстань між підлогою гондоли та віссю підвіски має бути не більше 3 м, підйом гондоли гойдалок вище горизонтальної лінії, проведеної через вісь обертання, має бути унеможливлений.

5.17. Додаткові вимоги безпеки до дитячих гойдалок

5.17.1. Ці вимоги поширюються на дитячі гойдалки, конструктивні схеми яких, залежно від способу підвішування сидіння, представлені на рис. 29.

Рис. 29. Типові схеми дитячих гойдалок

5.17.2. Елементи конструкції та основні регламентовані розміри гойдалок представлені на рис. 30.

Рис. 30. Елементи конструкції та основні розміри гойдалок

5.17.5. Мінімальні розміри та забезпечення стійкості сидінь гойдалок з декількома точками підвішування представлені на рис. 31.

5.17.6. Відстань між бічною стороною сидіння та суміжною конструкцією гойдалок у стані спокою С має бути не менше 0,2l + 200 мм.

5.17.7. Відстань між суміжними сидіннями гойдалок у стані спокою S має бути не менше 0,2l + 300 мм.

5.17.8. Для забезпечення стійкості сидінь гойдалок відстань між елементами підвішування в точці кріплення шарнірів F має бути не менше G + 0,05l.

Рис. 31. Мінімальні розміри та забезпечення стійкості сидінь гойдалок з декількома точками підвішування

5.17.9. На гойдалці забороняється застосовувати жорсткі елементи підвішування.

Гнучкі елементи підвішування гойдалок зі стальних канатів мають відповідати вимогам пункту 5.14.89 цих Правил.

5.17.10. Конструкція сидіння-колиски має унеможливлювати сповзання дитини із сидіння.

5.17.11. Дозволяється розміщувати в одній рамці гойдалок не більше двох сидінь для попередження перетинання дітьми зон гойдання під час користування гойдалкою.

5.17.12. Дозволяється приєднувати раму гойдалок або верхню балку гойдалок до іншого ігрового обладнання за наявності додаткових заходів безпеки (збільшення зони безпеки гойдалок на 1,5 м, наявність бар'єрів, огороджень тощо).

5.17.13. Не дозволяється установлення сидіння-колиски в одній рамі гойдалки разом з плоскими сидіннями, призначеними для дітей старших вікових груп.

5.17.14. Гойдалки, призначені для дітей до трьох років, мають бути відділені від призначених для дітей старших вікових груп.

5.17.15. За наявності огородження, на дитячому ігровому майданчику гойдалки розміщують у максимальній близькості до огородження так, щоб діти на гойдалці перебували обличчям до майданчика. Входи до ігрового майданчика в огородженні влаштовують так, щоб обмежувати швидкість входу дітей на майданчик і не дозволяти дітям проходити або стояти за гойдалкою.

5.17.16. Зони гойдалок представлені на рис. 32.

Рис. 32. Зони гойдалок

5.17.17. Максимальну висоту вільного падіння гойдалок С обчислюють за формулою:

Висоту вільного падіння гойдалок визначають відповідно до рис. 33.

5.17.18. Довжину зони приземлення гойдалок L визначають сумою розмірів А і В відповідно до рис. 33 і 34.

5.17.19. Для гойдалок типів 1 і 2 із сидінням довжиною не більше 500 мм ширина зони приземлення D має бути не менше 1750 мм.

Для сидінь довжиною більше 500 мм ширину зони приземлення D відповідно збільшують.

5.17.20. Для гойдалки типу 3 (з одною точкою кріплення) зона приземлення повинна мати форму кола радіусом R, що дорівнює довжині зони приземлення L, визначеній відповідно до пункту 5.17.18 цих Правил.

Рис. 33. Визначення висоти вільного падіння гойдалок

Рис. 34. Розміри зони приземлення гойдалок

5.17.21. Взаємне перекриття зон приземлення гойдалок не дозволяється. Для гойдалки з двома сидіннями в одній рамці зони приземлення можуть взаємно перекриватися за дотримання вимог пункту 5.17.6 цих Правил.