ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Н А К А З
| 08.12.2003 N 232 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 грудня 2003 р.
за N 1262/8583
( Наказ скасовано на підставі Розпорядження КМ N 166-р від 10.03.2017 )
Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації підйомників
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" , та на підставі протокольного рішення редакційної комісії, створеної наказом Держнаглядохоронпраці України від 12.05.2003 N 77,
НАКАЗУЮ:
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Державногокомітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничогонагляду N 230 від 01.10.2007 )
1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації підйомників, що додаються.
2. Наказ увести в дію з 1 лютого 2004 року.
3. Начальнику загального відділу Лавкову С.П. у тижневий термін довести цей наказ до відома територіальних управлінь та експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці України.
4. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Дерновому Л.К., начальникам територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці України:
- ужити заходів щодо вивчення вимог цих Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці України, експертами експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій;
- забезпечити систематичний нагляд за дотриманням вимог цих Правил.
5. Заступнику начальника управління політики охорони праці Нефедченку Л.А. включити Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника голови Комітету Плетньова В.А.
| Голова Комітету | С.Сторчак |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держнаглядохоронпраці
08.12.2003 N 232
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 грудня 2003 р.
за N 1262/8583
ПРАВИЛА
будови і безпечної експлуатації підйомників
( У тексті Правил слово "пункт" у всіх відмінках замінено словом "підпункт" у відповідних відмінках; після слова "реконструкція" у всіх відмінках доповнено словом "модернізація" у відповідних відмінках; слова "Держнаглядохоронпраці України" замінено словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці" у відповідних відмінках; слово "роботодавець" у всіх відмінках замінено словами "суб'єкт господарювання" у відповідних відмінках; слово і цифри "ДНАОП 0.00-1.21-98" замінено словом "ПБЕЕС"; слово і цифри "ДНАОП 1.1.10-1.01-97" замінено словом "ПБЕЕ" згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
1. Галузь застосування
1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, установлення, налагодження, ремонту, реконструкції, модернізації та експлуатації підйомників, призначених для переміщення працівників з інструментами та матеріалами в робочу позицію і проведення там робіт з робочої платформи.
1.2. Дані Правила поширюються на такі типи підйомників:
самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні, залізничні тощо);
причіпні.
1.3. Дані Правила не поширюються на:
пожежні підйомники;
засоби підмощування;
підйомники військового та спеціального призначення, що перебувають в експлуатації у Збройних Силах України.
2. Терміни та визначення
2.1. У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
2.1.1. Підйомник - вантажопідіймальна машина циклічної дії, що призначена для переміщення працівників з інструментами та матеріалами в робочу позицію і проведення там робіт з робочої платформи.
2.1.2. Робочий майданчик - обмежена площа, на якій підйомник виконує вантажопідіймальні операції чи пересувається відповідно до свого призначення.
2.1.3. Установлення - розташування підйомника на робочому майданчику відповідно до проекту виконання робіт.
2.1.4. Підйомник самохідний - підйомник, обладнаний механізмом для пересування робочим майданчиком і дорогами.
2.1.4.1. Підйомник автомобільний - підйомник, змонтований на автомобільному шасі.
2.1.4.2. Підйомник на спецшасі - підйомник, змонтований на спеціальному шасі автомобільного типу.
2.1.4.3. Підйомник пневмоколісний - підйомник, змонтований на пневмоколісному шасі.
2.1.4.4. Підйомник гусеничний - підйомник, змонтований на гусеничному шасі.
2.1.4.5. Підйомник залізничний - підйомник, змонтований на шасі, що пересувається залізничною колією.
2.1.5. Підйомник причіпний - підйомник, не обладнаний механізмом для пересування по дорогах і який переміщується транспортним засобом (буксиром).
2.1.6. Підйомник телескопічний - підйомник, обладнаний стрілою з висувними секціями.
2.1.7. Підйомник пожежний - підйомник, обладнаний пожежним і пожежно-рятувальним обладнанням.
2.1.8. Засоби підмощування - пристрої, призначені для організації робочих місць під час виконання будівельно-монтажних робіт на висоті або глибині більше 1,3 м від рівня грунту або перекриття.
2.1.9. Робоча платформа - обгороджена по периметру площадка, призначена для розміщення працівників з інструментом і матеріалами та переміщення їх у робочу позицію для проведення робіт.
2.1.10. Виносні опори - пристрої, призначені для збільшення опорного контуру підйомника під час роботи.
2.1.11. Вимикач пружних підвісок - пристрій, призначений для вимкнення роботи пружних підвісок ходової частини шляхом жорсткого спирання рами підйомника на балку моста.
2.1.12. Стабілізатор пружних підвісок - пристрій, призначений для зрівнювання деформацій пружних підвісок ходової частини підйомника під час руху на повороті.
2.1.13. Пристрій безпеки - пристрій, призначений для забезпечення безпеки і безаварійної роботи підйомника.
2.1.13.1. Обмежник граничного вантажу - прилад, призначений для контролю навантаження на робочу платформу підйомника, подачі попереджувального сигналу в разі наближення навантаження до граничнодопустимого значення і автоматичного вимкнення механізмів підйомника у разі збільшення навантаження понад допустиме.
2.1.13.2. Система орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні - пристрій, призначений для забезпечення орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні під час зміни положень секцій стріли підйомника.
2.1.13.3. Обмежник робочої зони - пристрій, призначений для запобігання переміщенню робочої платформи за межі робочої зони.
2.1.13.4. Система блокування підіймання та повороту секцій стріли - пристрій, призначений для вимкнення механізмів підіймання та повертання секцій стріли, якщо підйомник не встановлений на опори.
2.1.13.5. Система блокування підіймання опор - пристрій, призначений для вимкнення механізму підіймання опор, якщо стріла перебуває не в транспортній позиції.
2.1.13.6. Система аварійного опускання робочої платформи - пристрій, призначений для аварійного опускання робочої платформи в позицію доступу в разі відмови приводу механізмів.
2.1.13.7. Фіксатор виносних опор - пристрій, що запобігає мимовільному висуненню (повороту) виносних опор під час руху підйомника.
2.1.13.8. Покажчик кута нахилу (креномір) - прилад, що показує кут нахилу опорної рами підйомника.
2.1.13.9. Система аварійної зупинки двигуна - пристрій, призначений для аварійної зупинки двигуна з пультів керування.
2.1.14. Привід - пристрій, що складається з двигуна, передавальних механізмів і системи керування для надання руху машинам і механізмам. Привід може бути електричний, гідравлічний, пневматичний, механічний, ручний тощо.
2.1.15. Механізм підіймання - обладнання для підіймання та опускання стріли з робочою платформою (зміни кута нахилу секцій стріли).
2.1.16. Механізм висування - обладнання для зміни довжини телескопічної стріли.
2.1.17. Механізм повертання - обладнання для обертання поворотної частини підйомника в горизонтальній площині.
2.1.18. Опорно-поворотний пристрій - обладнання підйомника, призначене для передавання навантажень (вантажного моменту, вертикальних і горизонтальних сил) від поворотної частини на неповоротну та для обертання поворотної частини.
2.1.19. Платформа поворотна - конструкція для розміщення механізмів і стріли підйомника.
2.1.20. Стріла - обладнання для переміщення робочої платформи в межах робочої зони. Стріла може бути фіксованої довжини, шарнірно-зчленованою, телескопічною, ножичного типу, комбінованою тощо.
2.1.21. Рама опорна - основа підйомника, жорстко з'єднана з шасі.
2.1.22. Ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подачу напруги на підйомник від зовнішньої мережі.
2.1.23. Вантажопідіймальність - допустима маса вантажу (включаючи працівників, інструменти і матеріали), на підіймання якої розрахований підйомник.
2.1.24. Висота підіймання - H - найбільша відстань по
вертикалі від робочого майданчика, на якому стоїть підйомник, до
підлоги робочої платформи, що перебуває у верхній робочій позиції
(H ) плюс 1,5 м: H = H + 1,5.
1 1
2.1.25. Виліт - L - найбільша відстань по горизонталі від вертикальної осі обертання поворотної платформи підйомника до зовнішньої огорожі робочої платформи.
2.1.26. Опорний контур - контур, утворюваний горизонтальними проекціями прямих ліній, що з'єднують вертикальні осі опорних елементів підйомника (коліс, гусениць або виносних опор).
2.1.27. Вітрове навантаження - навантаження, створене тиском вітру і спрямоване горизонтально.
2.1.28. Стійкість - здатність підйомника протидіяти перекидним моментам від діючих сил.
2.1.29. Коефіцієнт вантажної стійкості - відношення утримувального моменту, створюваного силою ваги всіх частин підйомника з урахуванням нахилу його встановлення, до перекидного моменту, створюваного силами інерції, вітровим навантаженням робочого стану, а також силою ваги вантажу на робочій платформі відносно ребра перекидання.
2.1.30. Ребро перекидання - одна із сторін опорного контуру, у напрямку якої діє перекидний момент.
2.1.31. Статичне випробування - випробування статичним навантаженням за нормами, що встановлені даними Правилами.
2.1.32. Динамічне випробування - випробування динамічним навантаженням за нормами, що встановлені даними Правилами.
2.1.33. Робочий цикл - сукупність дій: вхід на робочу платформу в позиції доступу; підіймання в робочу позицію; проведення робіт; опускання в позицію доступу; вихід з робочої платформи.
2.1.34. Позиція доступу - положення робочої платформи, що забезпечує вхід і вихід з неї працівників.
2.1.35. Транспортна позиція - установлене виробником положення робочої платформи, у якому підйомник доставляється до місця використання.
2.1.36. Робоча позиція - положення робочої платформи, у якому з неї проводяться роботи.
2.1.37. Робоча зона підйомника - простір, у якому призначена працювати робоча платформа в межах визначених навантажень за нормальних умов експлуатації.
2.1.38. Реконструкція, модернізація - зміни конструкції, виконані після введення підйомника в експлуатацію, що викликають підвищення або перерозподіл навантажень на складові частини підйомника, змінюють його стійкість і несучу спроможність складових частин, а також вимагають коректування паспорта підйомника (наприклад, зміна типу приводу (ручний або механічний на електричний або гідравлічний тощо), довжини стріли, вантажопідіймальності, швидкості механізмів, вильоту, висоти підіймання тощо).
( Підпункт 2.1.38 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
2.1.39. Ремонт - відновлення пошкоджених, спрацьованих або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, складових частин підйомників (металевих конструкцій, механізмів, гідроприводу, електроприводу, приладів і пристроїв безпеки тощо) з доведенням їх до працездатного і справного стану, у тому числі проведене відповідно до системи планово-попереджувальних ремонтів.
( Підпункт 2.1.39 пункту 2.1 в редакції Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
2.1.40. Обстеження експертне - комплекс робіт з технічного діагностування підйомника з метою визначення його технічного стану, установлення можливості, доцільності, умов і терміну подальшої безпечної експлуатації.
2.1.41. Спеціалізована організація - суб'єкт господарювання, який має дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки (налагодження, ремонт, реконструкція, модернізація, експлуатація, огляд, випробування підйомників).
( Підпункт 2.1.41 пункту 2.1 в редакції Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
2.1.42. Модернізація - унесення змін у конструкцію підйомника, що підвищують його безпечність, технічний рівень або поліпшують економічні характеристики шляхом заміни окремих складових частин на більш сучасні, у тому числі заміна системи керування, за збереження основних технічних характеристик підйомника, які не спричиняють підвищення, перерозподілу інтенсивності навантажень чи зменшення вантажної стійкості.
( Пункт 2.1 доповнено підпунктом 2.1.42 згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
2.1.43. Налагодження - операція чи комплекс операцій з регулювання приладів і пристроїв безпеки, механізмів, електрообладнання, гідропристроїв підйомників тощо, що здійснюються з метою їх підготовлення до використання за призначенням.
( Пункт 2.1 доповнено підпунктом 2.1.43 згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
2.1.44. Терміни "експертна організація", "технічний огляд" і "уповноважена організація" застосовувати у значенні, визначеному Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі - НПАОП 0.00-8.18-04).
( Пункт 2.1 доповнено підпунктом 2.1.44 згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3. Вимоги до будови
3.1. Загальні вимоги
3.1.1. Підйомники мають відповідати вимогам цих Правил, інших нормативно-правових актів, стандартів, технічних умов (далі - нормативні документи - НД).
3.1.2. Підйомники мають бути виготовлені для роботи в макрокліматичних районах з помірним кліматом.
3.1.3. Підйомники, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам "Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - ПБЕЕСУ). Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в настанові з експлуатації підйомника.
( Підпункт 3.1.3 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3.1.4. Розрахунковий коефіцієнт вантажної стійкості з урахуванням дії сил ваги підйомника і вантажу, сил інерції, дії вітрового навантаження робочого стану (швидкість вітру не більше 10 м/с на висоті 10 м) має бути не менше 1,15, при цьому кут нахилу підйомника не повинен перевищувати 3 град., якщо в технічних умовах не передбачений більший кут нахилу.
Для підйомників, установлених на залізничних платформах, слід ураховувати максимальне допустиме перевищення на кривих відрізках колії однієї рейки над іншою. Дія рейкових захватів під час визначення стійкості не враховується.
3.1.5. Конструкція підйомників має забезпечувати:
безпечність керування, технічного обслуговування та ремонту;
можливість буксирування;
плавність пуску та зупинки механізмів.
3.1.6. Механізми підйомника, що приводяться в дію за допомогою механічних пристроїв, повинні мати таку конструкцію, щоб довільне їх увімкнення або роз'єднання було неможливим.
3.1.7. У з'єднаннях елементів підйомників (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути виключене їх довільне розгвинчування або роз'єднування. Використання пружинних шайб для кріплення опорно-поворотного пристрою не допускається.
3.1.8. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин підйомника, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.
3.1.9. У телескопічних підйомників має бути передбачена фіксація висунутих секцій стріли в робочому положенні.
3.1.10. Напрямні для канатів, ланцюгів і тяги системи орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні мають бути побудовані так, щоб унеможливлювалося довільне спадання канатів (ланцюгів) з блоків (зірочок), барабанів і заклинювання тяг.
3.1.11. У металоконструкціях підйомників, що працюють просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.
3.1.12. До механізмів, приладів і пристроїв безпеки, електрообладнання підйомників, що потребують постійного технічного обслуговування, має бути забезпечений зручний і безпечний доступ.
3.1.13. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення.
3.1.14. Підйомники мають бути обладнані пристроєм для обліку напрацювання в мотогодинах.
3.1.15. Ходові колеса підйомників, що транспортуються автомобільними дорогами, мають бути споряджені пневматичними шинами.
3.2. Робочі платформи
3.2.1. Для зручного доступу на опорну раму, поворотну платформу, а за необхідності і на робочу платформу підйомник має бути обладнаний підніжками або сходами з поручнями. Допускається використовувати як проміжні підніжки і поручні конструктивні елементи підйомника.
Висота від поверхні землі до підніжки (першого східця) не повинна перевищувати 400 мм. Підніжки, східці, підлога робочої платформи, настил опорної рами та поворотної платформи мають бути неслизькими.
3.2.2. Робочі платформи підйомників мають споряджуватися огорожею висотою не менше 1000 мм з проміжною пов'яззю на висоті 500 мм та суцільним зашиттям понизу на висоту 100 мм. Поручень огорожі має бути зручним для обхвату рукою та облицьований малотеплопровідним матеріалом. Проріз для входу на робочу платформу має бути захищеним знімною огорожею або дверима, що унеможливлюють самовільне відчинення.
За неможливості виконання цих вимог (робоча платформа пластикова тощо) дозволяється вхід на робочу платформу зверху, у цьому разі необхідно передбачати пристрої, що полегшують вхід.
Розмір підлоги робочої платформи має бути не менше 600 х 600 мм, діаметр підлоги круглої робочої платформи - не менше 700 мм. Площа підлоги робочої платформи для двох і більше працівників має бути не менше 0,5 кв. м на працівника; ширина входу на робочу платформу - не менше 500 мм.
Робоча платформа підйомника, призначеного для виконання робіт на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольована від металоконструкцій підйомника, опір ізоляції має бути не менше 0,5 МОм, а також мають бути передбачені заходи щодо запобігання падінню робочої платформи в разі руйнування опорних ізоляторів.
3.2.3. Конструкція робочої платформи має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту. Несучі елементи огорожі робочої платформи мають витримувати зосереджене навантаження не менше 1300 H, прикладене перпендикулярно до поручня почергово в горизонтальній і вертикальній площинах.
3.3. Канати
3.3.1. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підйомників, мають бути споряджені документами виробника канатів про їх якість у відповідності до вимог НД на канати.
Застосування канатів, виготовлених за кордоном, дозволяється за умов наявності документа виробника, що підтверджує якість канатів (сертифіката, декларації тощо).
( Абзац другий підпункту 3.3.1 пункту 3.3 в редакції Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3.3.2. Кріплення та розташування канатів на підйомниках мають унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з елементами конструкцій або один з одним.
3.3.3. Петля на кінці каната для його закріплення на підйомнику має бути виконана із застосуванням:
коуша з заплітанням вільного кінця каната, установленням затискачів або іншим способом згідно з вимогами НД;
сталевої кованої, штампованої або литої втулки і клина.
Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до металоконструкції підйомника, відповідно до НД).
На поверхні втулок і клинів не має бути гострих крайок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.
3.3.4. Кількість проколів основної вітки каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у табл. 1. Останній прокол кожною сталкою виконується половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Дозволяється останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.
Таблиця 1
Кількість проколів каната сталками під час заплітання
------------------------------------------------------------------
| Діаметр сталевого каната, мм |Кількість проколів кожною повною |
| | сталкою, не менше |
|------------------------------+---------------------------------|
|До 14 включ. | 4 |
|------------------------------+---------------------------------|
|Понад 14 до 27 включ. | 5 |
|------------------------------+---------------------------------|
|Понад 27 до 60 включ. | 6 |
------------------------------------------------------------------
Місця заплітання з виступними кінцями дротинок сталок на 10-30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути щільно обмотані м'яким дротом, кінці якого заправляються способом, що унеможливлює їх розмотування, або ізольовані іншим способом, що унеможливлює пошкодження рук працівників.
Кількість затискачів визначається розрахунком, але їх має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача мають бути не менше шести діаметрів каната. Для запобігання деформації каната затискачі мають установлюватися колодкою до основної вітки.
3.3.5. Кріплення каната до барабана або блока здійснюється способом, що допускає можливість заміни каната.
У разі застосування притискних планок їх кількість визначається розрахунком, але має бути не менше двох. Довжина вільного кінця каната від останньої планки має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не допускається.
3.3.6. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах
підіймання, висування телескопічних секцій і в системі орієнтації
підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, мають бути
перевірені розрахунком за формулою
F >= S * Z ,
о p
де F - розривне зусилля каната в цілому, що приймається за
о
документом виробника про якість каната, а під час розроблення - за
даними стандарту, H;
S - найбільший натяг каната з урахуванням коефіцієнта
корисної дії поліспаста, H;
Z = 9 - мінімально допустимий коефіцієнт використання каната
p
(мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната). У системі
орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні,
що складається з двох паралельних віток із зрівняльним пристроєм,
Z має бути не менше 4,5 для кожної вітки системи орієнтації.
p
3.3.7. Якщо в стандарті або в документі виробника про якість
каната наведено сумарне розривне зусилля усіх дротинок каната,
величина F визначається шляхом множення сумарного розривного
о
зусилля на 0,83.
3.3.8. Норми бракування канатів, що перебувають в експлуатації, мають відповідати наведеним у додатку 1.
3.4. Ланцюги
3.4.1. Вантажні пластинчасті, приводні роликові та втулкові ланцюги, що застосовуються на підйомниках, мають бути споряджені документом виробника ланцюгів про їх якість у відповідності до вимог НД на ланцюги.
Застосування ланцюгів, виготовлених за кордоном, дозволяється за умов наявності документа виробника, що підтверджує якість ланцюгів (сертифіката, декларації тощо).
( Абзац другий підпункту 3.4.1 пункту 3.4 в редакції Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3.4.2. Метод розрахунку та коефіцієнт запасу міцності ланцюгів щодо руйнівного навантаження мають відповідати наведеним у підпункті 3.3.6 цих Правил.
3.5. Барабани та блоки
3.5.1. Діаметри барабана або блока, що обгинаються сталевим канатом, визначаються за формулою
D >= h * d,
де D - діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;
h - коефіцієнт вибору діаметра барабана чи блока, мінімальне значення якого дорівнює 16;
d - діаметр каната, мм.
3.5.2. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб у нижньому (верхньому) можливому положенні робочої платформи на барабані залишалося навитими не менше ніж півтора витка каната, не враховуючи витків, що перебувають під затискним пристроєм.
3.5.3. Барабани під одношарове навивання каната мають бути оснащені нарізаними по гвинтовій лінії канавками.
3.5.4. Барабани, призначені для багатошарового навивання каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.
3.5.5. Барабани з канавками, призначені для одношарового навивання двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися, якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У разі навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.
3.5.6. Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром навитого каната не менше ніж на два його діаметри.
3.5.7. При багатошаровому навиванні каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.
3.5.8. Блоки повинні мати пристрій, що унеможливлює вихід каната з рівчака блока. Зазор між указаним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20% діаметра каната.
Зазначені пристрої, а також інші захисні кожухи навколо блоків мають унеможливлювати накопичення в них вологи.
( Підпункт 3.5.8 пункту 3.5 доповнено абзацом згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3.6. Опори
3.6.1. Зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин має бути не більше 200 H. У разі більшого зусилля виносні опори мають бути оснащені гідравлічним, механічним чи іншим приводом.
3.6.2. Підйомники, у яких відсутні виносні опори, мають оснащуватися пристроєм, що виключає дію пружних підвісок.
3.6.3. Необхідність обладнання підйомників стабілізатором пружних підвісок, що дає змогу рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі для забезпечення їх рівномірного осідання на поворотах під час руху, визначається розробником.
3.7. Гальма
3.7.1. Механізми підіймання та висування підйомників мають бути обладнані гальмами нормально закритого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення механізму та автоматично замикаються під час його вимкнення, або іншими пристроями, що унеможливлюють мимовільне опускання (переміщення) робочої платформи. Гальма повинні мати кінематичний зв'язок, що не розмикається, з барабанами і забезпечувати гальмівний момент із коефіцієнтом запасу гальмування не менше 1,5.
Застосування стрічкових гальм не допускається. Дозволяється застосування стрічкових гальм у механізмах підйомників з механічним приводом, оснащених лебідками із самогальмівною передачею.
Гальма мають бути захищені від попадання мастила і вологи.
У механізмах підіймання та висування з гідроциліндром має бути передбачений пристрій (зворотний клапан), який виключає можливість опускання (переміщення) робочої платформи в разі падіння тиску в гідроприводі.
Механізми підіймання та висування з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.
Механізм повертання підйомника має бути самогальмівний або обладнаний гальмом з коефіцієнтом запасу гальмування не менше 1,5.
3.7.2. Причіпні підйомники і підйомники на спецшасі мають бути обладнані стоянковим гальмом і відповідати вимогам Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (зі змінами).
( Підпункт 3.7.2 пункту 3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3.7.3. На залізничних підйомниках гальма механізму пересування мають відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за N 50/1854 (зі змінами).
( Підпункт 3.7.3 пункту 3.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3.8. Прилади та пристрої безпеки
3.8.1. Підйомники мають бути обладнані:
1) обмежником граничного вантажу (далі - ОГВ);
2) системою орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, при цьому кут нахилу підлоги робочої платформи має бути не більше 5 град.;
3) обмежником робочої зони;
4) системою блокування підіймання та повороту секцій стріли, якщо підйомник не виставлений на опори;
5) системою блокування підіймання опор, якщо стріла перебуває не в транспортній позиції, крім опор, які встановлюються вручну;
6) системою аварійного опускання робочої платформи в разі відмови приводу механізмів;
7) пристроєм, призначеним для аварійної евакуації працівників з робочої платформи, що розташовується нижче рівня робочого майданчика;
8) фіксатором виносних опор;
9) покажчиком кута нахилу підйомника;
10) системою аварійної зупинки двигуна;
11) анемометром (для підйомників з висотою підіймання робочої платформи понад 22 м);
12) двостороннім переговорним пристроєм (для підйомників з висотою підіймання робочої платформи понад 22 м).
Пристрої безпеки в разі спрацьовування мають припиняти рух складових частин підйомника без вимкнення силової установки.
3.8.2. ОГВ має забезпечувати подачу попереджувального звукового сигналу у разі наближення до граничнодопустимого навантаження підйомника та вимикати всі механізми при навантаженні більше 110% вантажопідіймальності. Увімкнення механізмів може бути лише після зменшення навантаження до граничнодопустимого.
Для підйомників з двома робочими платформами подача попереджувального звукового сигналу та вимкнення механізмів мають забезпечуватися залежно від сумарного навантаження на дві робочі платформи.
Захисна панель та релейний (електронний) блок ОГВ мають бути опломбовані.
Залізничні підйомники, а також підйомники з висотою підіймання робочої платформи до 7,5 м, призначені тільки для виконання робіт на контактній мережі міського транспорту, якщо в цих підйомників вертикальна проекція центра ваги вантажу є завжди всередині опорного контуру (додаток 2), дозволяється не обладнувати ОГВ.
3.8.3. У підйомників з електроприводом має бути передбачений захист від падіння стріли в разі обриву будь-якої з трьох фаз мережі живлення.
У разі спрацьовування захисту механізмів підіймання та висування мають вимикатися електродвигуни і накладатися гальма цих механізмів.
3.8.4. Підйомники мають бути обладнані зовнішніми світловими приладами відповідно до вимог НД.
3.9. Пульти керування
3.9.1. Підйомники мають бути обладнані двома пультами керування, розташованими один на робочій платформі, інший - внизу, у зручному для машиніста місці, або мати дистанційне керування.
Підйомники з висотою підіймання робочої платформи до 12 м включно допускається виготовляти тільки з нижнім пультом керування.
3.9.2. На підйомниках з двома пультами керування має бути передбачене блокування, що унеможливлює одночасне керування підйомником з цих пультів.
3.9.3. Рукоятки (кнопки) пультів керування мають бути оснащені пристроєм для самоповернення в нульову позицію. Утримання рукояток (кнопок) у ввімкненому положенні може бути тільки за умови безперервного натиснення на рукоятку (кнопку) керування. На рукоятках (кнопках) або поруч з ними має бути позначення напрямів руху механізмів підйомника, що вмикаються. Позначення напрямків рухів механізмів має зберігатися протягом усього терміну експлуатації.
Напрям руху рукояток має відповідати напрямам руху механізмів підйомника.
3.9.4. Пульти керування підйомником установлюються таким чином, щоб керування було зручним і не утруднювало спостереження за переміщенням робочої платформи протягом усього робочого циклу.
3.9.5. Пульти керування підйомником мають бути оснащені кнопкою "СТОП" системи аварійної зупинки двигуна, а також кнопкою вмикання звукового сигналу. Допустиме використання звукового сигналу автомобіля.
3.9.6. За погодженням із споживачем допустимо виготовляти підйомники без пульта керування в робочій платформі, у цьому разі робоча платформа має бути оснащена пристроями згідно з підпунктом 3.9.5.
3.9.7. Пульт керування в робочій платформі підйомників, призначених для виконання робіт на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольованим від металоконструкцій підйомника, а опір ізоляції - не менше 0,5 МОм.
3.10. Гідропривід
3.10.1. Гідравлічні пристрої, у тому числі розподільники, клапани, акумулятори, циліндри, мотори, об'ємні насоси (далі - насоси), гідропроводи (труби і рукави), а також робоча рідина мають бути споряджені документами, що підтверджують їх якість.
3.10.2. Конструкція гідроприводу підйомника має унеможливлювати:
пошкодження гідропристроїв;
розрив гідропроводів і їх з'єднань, а також пошкодження їх від стикання з елементами конструкцій.
3.10.3. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:
заміну його складових частин без зливання робочої рідини;
повне видалення робочої рідини (за необхідності);
автоматичну зупинку та фіксацію механізмів у разі відключення приводу насоса, розриву трубопроводів і втрати тиску;
можливість зручного і безпечного заправлення та зливання робочої рідини і видалення повітря з гідроприводу;
контроль забруднення фільтра.
3.10.4. З'єднання складових частин гідроприводу мають бути герметичними.
3.10.5. Гідропривід має забезпечувати пуск завантаженої робочої платформи з будь-якого положення й опускання її з усталеною швидкістю.
3.10.6. Гідропривід має бути оснащений запобіжними клапанами, що захищають його від підвищення тиску вище значень, зазначених в експлуатаційних документах підйомника. Відрегульовані запобіжні клапани опломбовуються виробником на період гарантійного строку експлуатації підйомника, а надалі - працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників. Зливання рідини від запобіжних клапанів має проводитися безпосередньо в гідробак.
3.10.7. Фільтрування робочої рідини має бути безперервним, окрім випадку спрацьовування запобіжного клапана. Тонкість фільтрації встановлюється у відповідності до вимог експлуатаційних документів на гідропристрої.
3.10.8. Основні характеристики гідропристроїв необхідно вибирати таким чином, щоб під час роботи не виникали перевантаження конструкцій підйомника.
3.10.9. Гідропривід має бути оснащений манометрами чи іншими пристроями для контролю тиску, або мають бути передбачені місця для їх підключення.
3.10.10. Між насосом і запобіжним клапаном не допускається встановлювати запірну арматуру.
3.10.11. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, оснащується запобіжним клапаном для захисту від підвищення тиску в разі його забруднення. Тиск відкривання клапана має бути не більше за 0,4 МПа. Мають бути передбачені пристрої, що дають змогу контролювати забрудненість фільтра.
3.10.12. Конструкція гідробака повинна забезпечувати безпечний контроль рівня робочої рідини за допомогою прозорого покажчика або іншого пристрою, на яких позначаються максимальний і мінімальний рівні робочої рідини. Застосування жезлових покажчиків (щупів) не допускається.
За наявності декількох баків для робочої рідини вони повинні мати різне маркування.
3.10.13. Труби і рукави гідроприводу необхідно випробовувати на міцність відповідно до вимог технічних умов на підйомник.
3.10.14. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від робочого місця машиніста підйомника, мають бути закриті запобіжним кожухом або екраном.
3.10.15. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення герметичності їх з'єднань.
3.10.16. Подовження напірних трубопроводів зварюванням не допускається (крім приварювання штуцерів, ніпелів, трійників тощо).
3.10.17. Елементи керування, що не ввімкнені постійно, після припинення на них дії мають повертатися в нульову позицію і вимикати чи зупиняти механізми підйомника.
3.10.18. Гідропривід підйомника має передбачати роздільне керування:
рухами робочої платформи;
виносними опорами;
механізмом пересування підйомника.
У разі відмови гідроприводу має бути забезпечене аварійне опускання робочої платформи зі швидкістю не більше 0,2 м/с, а також можливість керування стрілою до положення, у якому підйомник буде знаходитися в безпечному стані.
3.11. Електрообладнання
3.11.1. Електрообладнання підйомників, його монтаж, струмопроводи та заземлення мають відповідати вимогам цих Правил, "Правил устройства электроустановок (6-е издание, переработанное и дополненное). Энергоатомиздат, 1987 г." (зі змінами) (далі - ПУЕ), ПБЕЕСУ та НД.
( Підпункт 3.11.1 пункту 3.11 в редакції Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3.11.2. Електропостачання підйомників від зовнішньої електричної мережі може здійснюватися від стаціонарних або пересувних джерел електроенергії з глухозаземленою чи ізольованою нейтраллю з номінальною напругою 380 В змінного струму і 220 В постійного струму.
3.11.3. Електропостачання підйомників від зовнішньої мережі має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.
Увідний пристрій підйомників повинен замикатися у вимкненому стані й мати покажчик ВИМКНЕНО, УВІМКНЕНО.
З метою уникнення несанкціонованого керування підйомниками, що не обладнані кабіною, їх захисна панель (пульт керування) має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на підйомник. У разі встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може дублюватися на панелі керування в кабіні. У підйомників, керованих з дистанційного пульта, ключем-маркою обладнується дистанційний пульт. Захисна панель має бути опломбована.
3.11.4. На підйомниках застосовуються гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами.
Переріз жил проводів і кабелів електричних кіл має бути не менше 1,5 кв. мм.
Для кіл з напругою до 42 В допускається застосування проводів і кабелів з мідними багатодротовими жилами перерізом не менше 0,5 кв. мм за умов, що приєднання жил до наконечників виконане паянням або обтисканням і проводи не несуть механічного навантаження.
Використання металоконструкцій підйомника як струмопроводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.
3.11.5. У місцях, де ізоляція та оболонка проводів і кабелів можуть зазнавати дії мастила, потрібно застосовувати проводи та кабелі з мастилостійкою ізоляцією і оболонкою. Допускається застосування немастилостійких проводів і кабелів за умови їх прокладання в герметичних трубах.
3.11.6. У місцях можливих механічних пошкоджень електропроводки має бути передбачений її захист.
3.11.7. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно маркувати.
3.11.8. Напруга системи керування підйомником має бути не більше 42 В.
3.11.9. Напруга ремонтного освітлення підйомників має бути не більше 25 В.
3.11.10. У разі встановлення на підйомнику світильників (прожекторів) для освітлення робочої зони вони мають вмикатися самостійними вимикачами на шасі і на робочій платформі.
3.11.11. У підйомниках, що мають напругу живлення понад 42 В змінного струму та 110 В постійного струму, для захисту працівників від ураження електричним струмом унаслідок пошкодження ізоляції необхідно виконувати заземлення або занулення електрообладнання у відповідності до вимог ПУЕ і ПБЕЕСУ.
( Підпункт 3.11.11 пункту 3.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
3.11.12. Занулення підйомника, що живиться від пересувних або стаціонарних джерел електроенергії з глухозаземленою нейтраллю, здійснюється через нульовий робочий провідник шляхом його приєднання до болта з гайкою, привареного до зачищеної металевої частини підйомника. Місце з'єднання має бути доступне для огляду.
3.11.13. Корпус пульта дистанційного керування має бути виготовлений з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома РЕ провідниками.
3.11.14. Захисне заземлення чи занулення електроприймачів підйомника не потрібно додатково виконувати, якщо електроприймачі мають надійний електричний контакт із заземленою або зануленою металоконструкцією підйомника.
4. Вимоги до виготовлення, налагодження, реконструкції, модернізації та ремонту підйомників
( Назва розділу 4 в редакції Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
4.1. Загальні вимоги
4.1.1. Підйомники виготовляються суб'єктами господарювання, які мають дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з виготовленням підйомників, відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (із змінами) (далі - НПАОП 0.00-4.05-03).
Реконструкцію, модернізацію та ремонт підйомників мають виконувати суб'єкти господарювання, які одержали відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання цих робіт.
Вимоги пункту 4.1 розділу 4 цих Правил щодо ремонту підйомників поширюються на такі види ремонту складових частин підйомників:
ремонт несучих металоконструкцій з метою відновлення їх несучої здатності (ремонт із застосуванням зварювання, а також ремонт, пов'язаний з відновленням деформованих або пошкоджених металоконструкцій або їх елементів);
ремонт механізмів підіймання і висування, їх гідро- та електроприводу, а також приладів і пристроїв безпеки, крім робіт, передбачених настановою з експлуатації.
Налагодження підйомників мають виконувати суб'єкти господарювання, які одержали відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання цих робіт.
( Підпункт 4.1.1 пункту 4.1 в редакції Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 230 від 01.10.2007 )
4.1.2. За умов виготовлення підйомників із складових частин, що постачаються кількома виробниками, за якість виготовлення підйомника в цілому, за відповідність вимогам даних Правил і НД, а також за оформлення експлуатаційних документів відповідає виробник, що випускає підйомник у складеному вигляді.
Паспорт підйомника складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств виробник зберігає протягом строку служби підйомника.
4.1.3. Технічні умови на виготовлення, реконструкцію, модернізацію та ремонт підйомників або їх окремих складових частин мають бути узгоджені з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.
4.1.4. Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини і підйомник у цілому, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і підйомника в цілому, а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час виготовлення, реконструкції, модернізації чи ремонту.
