• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи  | Наказ, Форма типового документа, Зразок, Правила від 01.03.2006 № 110
Реквізити
  • Видавник: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Зразок, Правила
  • Дата: 01.03.2006
  • Номер: 110
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Зразок, Правила
  • Дата: 01.03.2006
  • Номер: 110
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
5.1.10. Конструкція атракціону повинна забезпечувати зведення до мінімуму ризику одержання травми відвідувачами від ударів, здавлювання та зачеплення при русі атракціону або його частин. Якщо це неможливо забезпечити, то необхідно запобігти доступу людей у небезпечні зони.
5.1.11. Коли потрібне огородження небезпечних зон усередині або зовні атракціону, воно має бути розміщене відповідно до вимог НД на такій відстані, щоб ніхто не міг через огородження торкнутися будь-якої частини, що рухається, атракціону. Ця відстань залежить від:
висоти джерела небезпеки над поверхнею підлоги;
висоти огородження;
найкоротшої відстані від огородження до джерела небезпеки.
5.1.12. Будь-які складові частини механізмів атракціону (приводи, трансмісії, механічні передачі, муфти, шківи тощо), що становлять небезпеку, до яких можуть мати доступ відвідувачі або обслуговувальний персонал, повинні бути захищені огорожами (кожухами, кришками, екранами, дверима тощо) відповідно до вимог НД. Огорожі, призначені для запобігання доступу в небезпечні зони, потрібно виготовляти та встановлювати відповідно до вимог НД таким чином, щоб вони перешкоджали потраплянню частин тіла в небезпечні зони з урахуванням віку відвідувачів, а також унеможливлювали їх демонтаж без застосування інструментів.
5.1.13. Деталі конструкцій і механізмів, до яких висуваються вимоги контролю під час експлуатації, мають бути доступні для проведення необхідного контролю принаймні в розібраному стані.
5.1.14. Для болтів, гайок, клинів та інших кріпильних деталей, що піддаються впливу вібрації, необхідно передбачити заходи щодо унеможливлення самовідгвинчування та саморозклинення (пружинні шайби, шплінти, контргайки тощо). У цьому разі попереднє затягнення болтів не може вважатися достатньою мірою, особливо на початкових стадіях експлуатації атракціону. Тому в експлуатаційних документах мають зазначатися місця розташування кріпильних деталей, затягнення яких слід контролювати, а також періодичність контролю.
5.1.15. Застосування пружних стопорних шайб (пружинних, стопорних із зубами, фасонних, з лапкою або носком та аналогічних) як міра попередження самовідгвинчування болтів класу 8.8 і 10.9 не дозволяється.
5.1.16. У разі застосування відкритих гаків необхідно вживати заходів, що унеможливлюють їхнє відчіплювання. Гаки із запобіжною засувкою (замком) не належать до відкритих.
5.1.17. У з'єднаннях канатів не повинно бути вузлів і перегинів, а також надмірної напруги окремих дротів. Канати не повинні стикатися з деталями, що мають гострі крайки.
5.1.18. Телескопічні опори та упорні гвинти домкратів мають бути споряджені поперечними зв'язками або бути закріплені так, щоб стримувати поперечні сили.
5.1.19. Для виготовлення центральних щогл, що піддаються дії змінних напружень, застосування деревини не дозволяється.
5.1.20. У металоконструкціях атракціонів, що встановлені просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.
5.1.21. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин атракціону, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.
5.1.22. Атракціони, на які відвідувачі можуть залізати, мають установлюватися з урахуванням ризику падіння з них. У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад з манежів, сіток і конструкцій для лазіння, необхідно не тільки усунути травмонебезпечні частини конструкції, але й забезпечити ударопоглинальне покриття відповідних ділянок.
У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад на похилих мотузкових сходах, особливо із шарнірними утримувальними пристроями, необхідно настелити покриття з високою здатністю амортизувати, наприклад товсті поролонові, гумові або надувні мати.
5.1.23. Для зведення до мінімуму ризику одержання травми необхідно, щоб поверхні були гладкими, без гострих виступів (за необхідності відшліфованими, якщо вони дерев'яні). Для унеможливлення травм, особливо там, де частини тіла тісно стикаються з поверхнями, наприклад на катальних гірках, для виготовлення таких поверхонь необхідно уникати використання матеріалів, що легко розщеплюються або розшаровуються.
5.1.24. Усі цвяхи, гвинти, арматура та фурнітура мають бути заглиблені, утоплені або захищені будь-яким іншим способом. Необхідно, щоб були закриті кріплення, що втримують підвісні груші, канати для лазіння та сітки на рівні підлоги.
5.1.25. Не дозволяються будь-які виступальні предмети або місця, де можливе защемлення частин тіла.
5.1.26. Обертові пристрої, з приводом або без нього, мають бути відрегульовані так, щоб вони не могли перевищити максимальну припустиму швидкість. Також необхідно, щоб усі поверхні ковзання на них були гладкими, а в кінцевій точці руху необхідно забезпечити наявність матеріалів, що амортизують, наприклад на таких пристроях, як обертові горизонтальні колеса та кабіни, а також на колесах з похилою віссю.
5.1.27. У тих місцях, де відвідувачі присідають, наприклад готуючись до спуску гіркою або похилою трубою, необхідно встановити поручні таким чином, щоб вони самі не могли бути причиною одержання травми. У таких місцях повинні бути встановлені платформи для сидіння.
5.1.28. Приводи атракціону мають унеможливлювати захоплювання або здавлювання відвідувачів або обслуговувального персоналу. Має бути встановлений пристрій аварійної зупинки та забезпечене спостереження оператора. Необхідно звести до мінімуму ризик одержання травми під час переходу з поверхні, що рухається, на нерухому, наприклад використовуючи рифлену поверхню, як в ескалатора.
5.1.29. Необхідно унеможливити доступ (установити огородження) до ділянок, де рух частин атракціонів може становити небезпеку, наприклад платформи, що розгойдуються, гойдалки тощо. Незважаючи на вжиті заходи, слід також ураховувати можливість несанкціонованого доступу. Тому необхідне встановлення обмежників амплітуди руху, а також пом'якшення виступних частин.
5.1.30. Трампліни та інші атракціони для стрибків необхідно розташовувати в місцях, де відвідувачі не змогли б одержати травму від об'єктів, що оточують атракціон.
Басейни з кульками та аналогічні атракціони, де діти можуть опинитися під шаром кульок, мають перебувати під постійним контролем, з огляду на можливість найгіршого розвитку подій.
5.1.31. Для запобігання травм попереджувальні написи повинні чітко регламентувати необхідність бути у взутті на таких атракціонах, як дерев'яні доріжки і містки, що гойдаються, камені через водойму, сталеві ролики тощо.
Попереджувальні написи повинні чітко вказувати, якими атракціонами потрібно користуватися без взуття, наприклад спуски, труби, бочки, що обертаються, тощо, щоб не вдаряти твердим взуттям інших відвідувачів.
На атракціонах, де відвідувачам потрібні певні фізичні дані, необхідно біля входу розміщувати добре помітні написи типу: "Цим атракціоном можуть користуватися тільки люди в гарній фізичній формі, з відповідною спортивною підготовкою".
5.2. Вимоги безпеки до пасажирських модулів
5.2.1. Конструкція пасажирського модуля має забезпечувати надійне та безпечне розміщення відвідувачів на всіх стадіях робочого циклу атракціону і за всіх експлуатаційних і аварійних ситуацій, наприклад під час використання аварійних гальм та інших.
Безпека та надійність розміщення означає, що за умови належного дотримання правил експлуатації атракціону, відвідувачам забезпечений захист від таких видів небезпеки:
викидання відвідувача назовні;
переміщення в небезпечне положення, тобто таке, звідки відвідувачі можуть упасти або одержати травми через контакт з нерухомими або рухомими частинами атракціону;
фізичні ушкодження в межах пасажирського модуля;
ушкодження, викликані керованими пристроями фіксації;
травми під час входу до модуля або виходу з нього.
5.2.2. Пасажирський модуль має бути виконаний з урахуванням:
антропометричних даних відвідувачів, для яких призначений атракціон, наприклад максимальні та мінімальні розміри тіла та його маса;
величини та напрямку прискорень, що діють на відвідувачів під час користування атракціоном;
необхідності застосування упорів (поручнів, підніжок тощо) для окремих частин тіла для врівноваження діючих сил відповідно до пункту 5.9.8 цих Правил.
5.2.3. Конструкція пасажирського модуля повинна забезпечувати комфортність усім відвідувачам, розміри тіла яких укладаються в межі, зазначені в паспорті атракціону. Основні частини пасажирського модуля мають відповідати таким вимогам:
сидіння мають бути виконані з урахуванням ергономічних вимог і забезпечувати опору всім частинам тіла;
ножні колодязі мають давати змогу впиратися ногами, якщо це необхідно;
поручні повинні бути легкодоступні, зручні для користування і не бути додатковим джерелом небезпеки, наприклад під час позаштатних ситуацій;
пристрої фіксації відвідувачів мають бути невід'ємною частиною пасажирського модуля;
в атракціонах, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, пасажирські модулі, виконані з пластику, мають бути спроектовані таким чином, щоб робочі навантаження від сидінь з відвідувачами і пристроїв фіксації передавалися безпосередньо на металеву конструкцію модуля.
5.2.4. Підлокітники, поручні і спинки сидінь, пристрої безпеки та відповідні запірні пристрої мають бути здатними амортизувати навантаження від відвідувачів (у тому числі в разі навмисного порушення правил користування атракціоном). Параметри руху атракціону мають забезпечувати безпеку перебування відвідувачів на сидіннях протягом усього часу руху атракціону.
5.2.5. Сидіння мають бути закріплені на конструкції пасажирського модуля та перевірені на навантаження, що діють на сидіння та їх кріплення. Якщо сидіння монтуються на пальцевих з'єднаннях, вони мають бути надійно закріплені.
5.2.6. Сидіння мають бути споряджені спинкою висотою не менше 0,4 м, а поверхня сидіння повинна мати ухил до спинки від 5 град. до 10 град. Висота спинки може бути зменшена до 0,25 м на атракціонах, призначених тільки для дітей віком до 10 років. Інші розміри сидінь наведені в табл. 1. Відвідувач повинен мати достатню опору для тіла на сидіння, спинку, підлокітники та підніжки, щоб бути в змозі протистояти силам, що виникають під час руху.
Таблиця 1
У міліметрах
Вікова належність
атракціонів
Ширина сидіння,
не менше
Глибина
сидіння, не
менше
Висота
підлокітника
Атракціони для
дітей (до 10
років)
310260120 - 150
Атракціони для
дорослих (для
дітей понад 10
років і дорослих)
440400200 - 250
5.2.7. На атракціонах, призначених для дорослих відвідувачів, посадкові місця, що не мають опори для ніг, повинні розташовуватися на відстані не менше 500 мм від рівня посадкової площадки, а для дітей - не менше 350 мм.
5.2.8. Сидіння (кабіни), підвішені на сталевих дротових канатах або зварних ланцюгах, повинні мати таку систему підвіски, щоб у разі відмови одного елемента підвіски не виникало аварійних ситуацій, а також повинні мати страхувальні пристрої в місцях кріплення підвісок.
5.2.9. Пасажирські модулі, у яких нижня крайка вхідного прорізу розташована на відстані понад 450 мм від посадкової площадки, мають бути обладнані підніжкою.
5.2.10. Двері пасажирських модулів не повинні відчинятися під час роботи, а також у позаштатних ситуаціях. Двері мають бути обладнані запірними пристроями (наприклад, запобіжними гачками, замками, які відмикаються тільки зовні), що унеможливлюють випадкове відчинення під час катання.
5.2.11. Двері з приводом від зовнішнього джерела енергії мають бути безпечними для відвідувачів. Їх рух має бути повільним, а максимальна сила їх дії на відвідувача, виміряна на краю дверей, під час їх відчинення (зачинення) не повинна перевищувати 50 Н.
5.2.12. Для унеможливлення травмування відвідувачів нерухливими об'єктами (елементи конструкцій, гілки дерев тощо) або рухливими частинами атракціонів за відсутності інших заходів, що зменшують межі досяжності для відвідувачів, мають бути забезпечені такі мінімальні відстані, які створюють контур безпеки:
500 мм від внутрішньої поверхні сидіння пасажирського модуля або 700 мм, якщо відносна швидкість руху пасажирського модуля перевищує 2,0 м/с (рис. 4 і 5);
2000 мм угору від підлоги пасажирського модуля (рис. 4);
1500 мм угору від сидіння, якщо відвідувач обмежений у вставанні (рис. 5);
300 мм від внутрішньої поверхні сидіння пасажирського модуля, якщо відносна швидкість руху пасажирського модуля не перевищує 3,0 м/с і унеможливлена небезпека травмування об огородження.
5.2.13. Контури безпеки пасажирських модулів повинні відповідати наведеним на рис. 4-6. Зазначені контури гарантують травмобезпечність голови, але не гарантують травмобезпечності кінцівок. У разі застосування цих контурів безпеки необхідно попереджувати відвідувачів про необхідність тримати частини тіла в межах пасажирського модуля.
5.2.14. У разі руху пасажирських модулів поблизу конструкцій, декорацій, дерев тощо, тобто в умовах, коли конструкції можуть зміщуватися або деформуватися, необхідно збільшувати відстані, зазначені в пункті 5.2.12 цих Правил і на рис. 4 - 6, відповідно до вимог НД.
5.2.15. Якщо пасажирські модулі пересуваються не вільно, їх контури безпеки не повинні перетинатися (рис. 6). Для пасажирських модулів, що рухаються в зустрічному напрямку, рекомендується застосовувати між їх контурами безпеки додатковий зазор.
5.2.16. Відстані, зазначені в пункті 5.2.12 цих Правил і на рис. 4-6, можуть бути зменшені, якщо передбачені спеціальні заходи безпеки, такі як захисні кожухи або інші заходи, що обмежують переміщення відвідувача в напрямку небезпеки.
5.3. Вимоги безпеки до візків
5.3.1. Візки повинні бути обладнані пристроями для запобігання відриву коліс і сходження з рейок. Пристрої, що захищають від сходження та відриву (ролики або захвати), повинні розраховуватися, зважаючи на реально діючі на них сили. Але в кожному випадку значення сил відриву повинне бути не менше 50 % ваги повністю завантаженого візка, навіть якщо відриву не відбувається.
5.3.2. Сили, що діють у поперечному напрямку щодо візка, мають передаватися на конструкцію через колеса, що котяться рейковою колією, або через спеціальні бічні ролики.
5.3.3. Максимальний бічний нахил рейкової колії в місцях, де візок може повністю зупинитися (наприклад, на запобіжних гальмах), має бути не більше 25 град. Траєкторія колії вибирається такою, щоб миттєві розрахункові зміни прискорення не перевищували 2g. Це стосується центра мас, але не виключається необхідність проведення інших розрахунків для прискорень, що впливають на відвідувачів.
5.4. Вимоги безпеки до гальм
5.4.1. Кожне гальмо, що зупиняє чи сповільнює рух, має забезпечувати гальмування із прискоренням, що не перевищує, як правило, значення 5 м/кв.с. Для кожного гальма безпеки прискорення гальмування не повинне перевищувати 7 м/кв.с. Більше за значенням прискорення гальмування дозволяється за умови наявності спеціальних пристроїв для захисту відвідувача, наприклад поясної фіксації.
5.4.2. Гальма безпеки повинні розташовуватися таким чином, щоб одне з них завжди перебувало між будь-якими двома візками або поїздами, що ідуть один за одним.
5.4.3. Ефективність гальмування має оцінюватися з урахуванням максимально припустимого значення коефіцієнта тертя для обраних матеріалів тертьових поверхонь.
5.4.4. Граничні умови гальмування мають перевірятися під час випробувань змонтованого атракціону з оформленням відповідного протоколу. Таку перевірку необхідно проводити за умов мінімального коефіцієнта тертя (принаймні, на поверхнях, змочених водою).
5.4.5. Гальма, що сповільнюють і зупиняють, мають бути розраховані на втому. Гальма безпеки, що діють тільки в аварійних ситуаціях, розраховувати на втому не потрібно.
5.5. Вимоги безпеки до противідкотних пристроїв
5.5.1. Атракціони, пасажирські модулі яких переміщаються нагору похилою площиною за допомогою ланцюгів, канатів, фрикційних коліс або самостійно, мають бути споряджені захисними пристроями або автоматичними гальмами для запобігання скочування. Для однопоїзних катальних гірок дозволяється замість противідкотного пристрою забезпечити опускання (скочування) поїзда з відвідувачами в потенційну пастку (западину колії) або на вокзал (посадочну площадку), де й буде здійснене безпечне розвантаження поїзда.
5.5.2. Якщо розраховується, що на відрізку колії, розташованому між кінцем підйомника, ската та вокзалом або гальмом, розташованим перед вокзалом, одночасно перебуватимуть кілька пасажирських модулів, то ділянки підйому після западини мають бути оснащені пристроями, що запобігають скочуванню пасажирських модулів.
У той самий час, якщо на трасі з декількома пасажирськими модулями (візками або поїздами) окремі ділянки підйому споряджені безвідмовною системою блокування з автоматично керованими гальмами, то можна не встановлювати пристрої, що запобігають скочуванню.
5.5.3. Висота підйому центра ваги поїзда Н відносно противідкотного пристрою або швидкість V, що може набрати пасажирський модуль під час скочування назад, не повинні перевищувати деяких граничних значень. Принаймні, одне з трьох наступних граничних значень не повинне бути перевищене:
Н = 7 м, V = 11,67 м/с (42 км/год) для прямолінійної ділянки скочування без поперечного нахилу рейки;
Н = 5 м, V = 9,72 м/с (35 км/год) для скочування кривою ділянкою великого радіуса з поперечним нахилом рейки до 20 град.;
Н = 3,5 м, V = 8,33 м/с (30 км/год) для більш крутої ділянки скочування з поперечним нахилом рейки понад 20 град.
5.5.4. Якщо відповідно до проекту тільки один візок або один поїзд можуть перебувати на колії в будь-який момент часу, то ділянки підйому після рівних ділянок можуть не обладнуватися противідкотними пристроями, а забезпечити опускання (скочування) поїзда з відвідувачами в потенційну пастку або на вокзал, де і буде здійснене безпечне розвантаження поїзда.
5.5.5. Противідкотні пристрої не потрібно перевіряти на втому. Якщо в разі зупинки візок ударяється в противідкотний пристрій, під час розрахунку його розмірів повинен уводитися ударний коефіцієнт (фі), на який збільшується навантаження. Коефіцієнт (фі) приймається рівним не менше половини вертикальної висоти скочування (h у см), але в будь-якому випадку має бути не менше 2,0 (рис. 7.
(фі) >= 0,5h (3)
(фі) >= 2,0 (4)
Обидві умови повинні виконуватися.
Якщо встановлений тільки один противідкотний пристрій для одного пасажирського модуля, то за умовою (4) коефіцієнт (фі) має бути не менше 2,7.
5.6. Вимоги безпеки до платформ, трапів, сходів і проходів
5.6.1. Поверхні платформ, проходів, трапів і сходів, доступних відвідувачам, мають бути неслизькими за будь-яких погодних умов. На них не повинно бути виступів, загострених частин і нерівностей, через які можна спіткнутися, і отворів, у які може провалитися круглий предмет діаметром більше 0,007 м. Будь-який перепад висот платформ не повинен становити небезпеки для відвідувачів і має бути наочно позначений візуальними засобами (наприклад, кольоровими смугами на підлозі).
5.6.2. Ухил платформ має бути не більше 1:8.
Ухил вхідних і вихідних трапів для відвідувачів - не більше 1:6. Якщо всією шириною спуску є поперечні рейки, розташовані на відстані не більше 0,40 м одна від одної, то ухил може бути збільшений до 1:4. Поперечні рейки мають бути висотою не більше 0,005 м і завширшки не більше 0,050 м.
Припустимий перепад висот між платформами, якщо немає східців або трапа, від 0,10 м до 0,24 м.
5.6.3. Сходи, якими пересуваються відвідувачі, мають бути завширшки не менше 0,90 м. Ширина сходів має бути не більше 2,5 м, за винятком випадків, коли вони оточують атракціон, або якщо вони мають не більше 10 східців, або якщо перепад висот не більше 2 м.
5.6.4. Сходи мають бути оснащені поруччям.
5.6.5. Глибина східця має бути не менше 0,24 м. Висота східців (відстань між східцями) має бути від 0,14 м до 0,24 м і бути однаковою за всією висотою сходів. Відстань між найвищим східцем і платформою має дорівнювати висоті східця. Відстань між найнижчим східцем і основою може бути відмінною від висоти східця. Похилі східці не дозволяються.
5.6.6. Ширина східців має бути однаковою за всією довжиною сходів. Висота східців має відповідати вимогам пункту 5.6.5 цих Правил. Нахил сходів, визначений за їх середньою лінією, повинен бути не більше 45 град.
5.6.7. Кожний сходовий проліт, призначений для відвідувачів, повинен мати не більше 15 східців. Між прольотами, що йдуть один за одним, мають бути передбачені площадки глибиною не менше 0,80 м. Дозволяється не робити площадок на аварійних сходах, де це технічно неможливо, наприклад на підйомниках катальних гір.
5.6.8. Атракціони зі спіральними і гвинтовими сходами мають бути оснащені евакуаційними прямими сходами відповідно до вимог "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва ДБН В.1.1-7-2002", затвердженого наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (далі ДБН В.1.1-7-2002).
5.7. Вимоги безпеки до поруччя і огороджень
5.7.1. Там, де можна впасти з висоти 0,40 м або більшої через різницю висот суміжних рівнів (краї платформ, трапів і сходів), необхідно передбачити огородження відповідно до вимог пункту 4.13 цих Правил або поруччя. Поруччя повинні складатися, як мінімум, з двох частин верхнього поручня на висоті не менше 1 м та проміжної пов'язі на половині цієї висоти.
5.7.2. Якщо ймовірність серйозних травм невелика (немає прямого доступу до механізмів, що рухаються, і небезпеки падіння з висоти більше 2 м), дозволяється застосовувати поруччя. У цьому разі як верхній поручень та проміжну пов'язь можна використовувати ланцюги або канати, якщо вони витримують навантаження, зазначені в НД, і стріла прогину їх не перевищує 30 мм. Не дозволяється використання ненатягнутих ланцюгів, канатів та інших нежорстких матеріалів.
5.7.3. Якщо відносна висота платформ, трапів, сходів тощо, призначених переважно для відвідувачів, перевищує 1,0 м для дорослих і 0,5 м для дітей, вони мають бути додатково споряджені бортиками висотою не менше 0,025 м або поперечиною на висоті не більше 0,12 м від поверхні підлоги.
5.7.4. Якщо платформи, трапи, сходи, проходи тощо призначені тільки або переважно для обслуговувального персоналу, то вони мають бути споряджені бортиками висотою 0,10 м, як описано вище.
5.8. Вимоги безпеки під час посадки та висадження (входу та виходу)
5.8.1. Пасажирські модулі повинні бути виготовлені так, щоб звести до мінімуму ризик падіння відвідувачів під час посадки та висадження. Використання сходів для посадки та висадження дозволяється, якщо тільки їх розміри та положення такі, що відвідувачі не можуть підсковзнутися або впасти під час посадки та висадження.
5.8.2. Перепад висот між пасажирським модулем і поверхнею, з якої здійснюється посадка чи висадження, має бути не більше 0,40 м. Якщо мимовільний рух пасажирських модулів під час посадки або висадження може становити небезпеку, то необхідно передбачити спосіб їхнього утримання в безпечному положенні. Модулі мають утримуватися навіть у разі припинення енергопостачання.
5.8.3. Якщо посадка або висадження здійснюється під час руху пасажирського модуля, то максимальна швидкість модуля щодо площадки або платформи має бути не більше 0,7 м/с, якщо посадка або висадження здійснюється за ходом руху, і 0,5 м/с - з бічного напрямку.
5.8.4. Будь-яке закрите приміщення повинне мати евакуаційні виходи і шляхи евакуації відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і ДБН В.1.1-7-2002, що забезпечують безпечну евакуацію такої кількості відвідувачів, на яке розраховане дане приміщення, з урахуванням їх розміщення усередині. Висота евакуаційних виходів має бути не менше 2,0 м, ширина - не менше 1,0 м.
5.9. Вимоги безпеки до пристроїв фіксації, що обмежують рух відвідувачів
5.9.1. Пристрої фіксації відвідувачів мають витримувати навантаження, обумовлені вагою відвідувачів з урахуванням діючого перевантаження. Під час розрахунку пристроїв фіксації відвідувачів, у тому числі запірних пристроїв, пасів безпеки тощо, значення коефіцієнта надійності повинне прийматися n=6.
Такі фактори, як розмір і форма сидіння, величина сили тертя між поверхнею сидіння та одягом відвідувача, а також наявність повної або часткової обшивки можуть сильно вплинути на ефективність всієї системи фіксації.
5.9.2. Конструкція пристроїв фіксації та їх запірних механізмів має унеможливлювати травми пальців, рук і ніг. Пристрої фіксації повинні мати таку форму, щоб чутливі або хворобливі частини тіла відвідувачів не піддавалися надмірним впливам.
5.9.3. Пристрої фіксації з приводом не повинні створювати додаткову небезпеку для відвідувачів. Рух таких пристроїв має бути повільним, а максимальна діюча сила, обмірювана на активному краю пристрою, має бути не більше 0,15 кН (0,08 кН для дітей).
5.9.4. Конструкція замків пристроїв фіксації має унеможливлювати випадкове відмикання. Навіть за наявності світлової та (або) звукової сигналізації має бути уможливлений візуальний контроль правильності їх запирання.
Замки пристроїв фіксації не повинні відмикатися у разі неполадок або аварійної зупинки атракціону, якщо тільки це не передбачено для негайної евакуації відвідувачів.
5.9.5. Кожний пасажирський модуль має бути обладнаний засобами, що втримують відвідувачів усередині модуля на своїх місцях, якщо модуль має лінійну швидкість більше 3 м/с і рухається на висоті більше 2 м або якщо це необхідно за інших умов з огляду на характер руху модуля.
Вибір пристроїв фіксації розробником повинен бути таким, щоб звести до мінімуму або уникнути таких ризиків:
ударитися об частини атракціону або застрягти між ними;
постраждати в разі раптового початку руху;
ударитися об частину посадкового місця;
ударитися об інших відвідувачів під час руху атракціону;
випасти або бути викинутим з пасажирського модуля.
Вищенаведена небезпека підсилюється у разі навмисного небезпечного поводження відвідувачів.
5.9.6. У разі неполадок або аварійної зупинки, коли відвідувачі втримуються на своїх місцях пристроями фіксації, необхідно передбачити можливість, щоб підготовлений персонал міг звільнити відвідувача від пристрою фіксації, якщо це не становить небезпеки.
5.9.7. Мінімальні вимоги для пристроїв фіксації, що обмежують рухи відвідувачів, установлені в таких класифікаціях:
1) за кількістю відвідувачів, що фіксуються одним пристроєм:
колективний пристрій для двох або більше відвідувачів;
індивідуальний пристрій для кожного відвідувача;
2) за можливістю регулювання фіксувального положення:
з нерегульованим фіксованим положенням (дуги, поручні);
з індивідуально регульованим фіксованим положенням;
з автоматичним контролем замикання;
3) за способом замикання:
не замикаються;
замикаються вручну самим відвідувачем;
замикаються вручну оператором;
автоматично замикаються в разі досягнення фіксувального положення;
автоматично замикаються та контролюються в разі досягнення фіксувального положення;
4) за способом відмикання:
відмикаються вручну відвідувачем;
відмикаються вручну оператором;
відмикаються оператором централізовано;
5) за типом сигналізації про спрацьовування (неспрацьовування) замикального пристрою:
без сигналізації;
зі світловою і (або) акустичною сигналізацією;
зі світловою і (або) акустичною сигналізацією та блокуванням пуску (зупинки) атракціону;
6) за типом приводу:
ручний;
механічний;
7) за безвідмовністю пристрою фіксації та його замка:
не обов'язково безвідмовні;
з безвідмовним замком;
з безвідмовними пристроєм фіксації і замком;
8) за способом забезпечення безпеки відвідувачів:
без фіксації, але для упору є підніжки, поручні та подібні пристосування, що сприймають навантаження;
з одним пристроєм фіксації (плечовим, поясним або іншим);
з одним пристроєм фіксації (індивідуальним або колективним) і загальною кабіною або гондолою для всіх відвідувачів;
з двома пристроями фіксації, один з яких є дублювальним (наприклад, плечовий або поясний), або з одним, але безвідмовним пристроєм. Дублювання в цьому випадку припускає установлення двох незалежних пристроїв фіксації для того, щоб у разі відмови одного з них, другий (наприклад, захисна дуга, кабіна тощо) забезпечував безпеку відвідувача.
5.9.8. Основна вимога, на якій засновані наведені далі критерії вибору пристроїв фіксації, полягає в тому, щоб пристрої фіксації застосовувалися в тих випадках, коли відвідувачі можуть бути підняті та викинуті із займаних місць динамічними силами або на непрямолінійних ділянках руху. Пристрої фіксації слід вибирати з урахуванням напрямку дії прискорень, виходячи з критеріїв, наведених на рис. 8. На межі зон категорій прискорень дозволяється вибирати нижчу категорію.
Наведена на рис. 8 діаграма має бути загальним керівництвом і не містить інформації про допустимі межі прискорень відповідно до пункту 5.9.10 цих Правил. Під час конструювання пристроїв фіксації мають ураховуватися конкретні умови, наприклад тривалість дії прискорення. Зокрема, якщо бічні прискорення більше
а >= +- 0,5g, сидіння, спинки та пристрій фіксації мають бути
y
спроектовані відповідно. Необхідно також ураховувати можливість зупинки пасажирських модулів у несподіваних положеннях (наприклад, догори ногами).
Наявність інших ризиків може зажадати використання інших типів пристроїв фіксації.
Якщо пристрій фіксації обраний за діаграмою (рис. 8), а додатково до нього потрібно встановити дублювальний пристрій, то цей другий пристрій повинен бути:
колективним;
з нерегульованим фіксувальним положенням;
таким, що замикається вручну самим відвідувачем;
таким, що відмикається вручну оператором;
без сигналізації;
тільки з функціонально безвідмовним замикальним пристроєм або другий (дублювальний) пристрій фіксації може бути також замінено кабіною.
5.9.9. Атракціони, якими можуть користуватися інваліди, повинні мати засоби для їх безпечного розміщення та пристрої фіксації, що обмежують рухи відвідувачів, і для забезпечення їх безпеки повинні бути такими:
колективними для двох або більше відвідувачів;
з нерегульованим фіксованим положенням дуги, штанги тощо;
що замикаються вручну оператором;
що відмикаються вручну оператором.
5.9.10. Прискорення, що впливають на відвідувачів під час користування атракціонами, повинні бути обмежені до рівня, який може сприймати людина без шкоди для свого здоров'я.
Наведені нижче граничні значення прискорень визначені таким чином, щоб запобігти пошкодженню шийних хребців під час поїздок на катальних гірках у транспортних засобах із заданим напрямком руху або їм подібних.
Усі транспортні засоби на атракціонах повинні бути оснащені відповідними посадковими місцями (відносно бічного впливу, м'які подушки, підголівники тощо) і відповідними пристроями фіксації. Значення прискорень, що рекомендуються, не можна застосовувати для осіб, що мають проблеми зі здоров'ям.
Вихідна точка для розрахунку або виміру прискорення, що діє на відвідувача, розташована вище рівня сидіння на 60 см.
Під час оброблення графіків прискорення в часі дозволяється фільтрувати ділянки з високою частотою, застосовуючи нижню межу частоти 10 Гц (з мінімальною межею 6 дБ на октаву).
На стадії проектування за наявності ударних впливів рекомендується зменшувати припустимі значення прискорень не менше ніж на 10 %.
Дозволені значення бічного (горизонтального) прискорення (напрямок у рис. 8 у часі визначаються відповідно до графіка на рис. 9, де вимірюваний сигнал прискорення реєструється у вигляді послідовності трикутних сигналів.
Дозволене прискорення сидіння |а | залежно
y
від тривалості імпульсу
Дозволені значення вертикального прискорення (напрямок z рис. 8 наведені на рис. 10.
Дозволене прискорення а
z
залежно від тривалості імпульсу
У разі одночасного впливу бічного (а ) і вертикального (а )
y z
прискорень необхідно додатково враховувати співвідношення
|а | / а і а / а
y удоп z zдоп
відповідно до рис. 11,
де
a і a (a і a ) - максимальні (допустимі)
y z yдоп zдоп
значення прискорень в інтервалі часу 0,3 с, у такий спосіб
ураховується одночасний вплив максимальних прискорень, що
відбувається з інтервалом не більше 0,3 с.
Спільний вплив прискорень |а | і |а |
y z
Дозволені значення прискорень а і а , отримані в результаті
y z
такого накладення прискорень, наведені на рис. 12. У зв'язку з необхідністю дотримуватись часового інтервалу 0,3 с припустимі крайні значення вертикального прискорення становлять
а = - 1,7g і а = + 6,0g.
z z
Припустимі прискорення а й а
y z
під час їх спільного впливу
5.10. Вимоги безпеки до гідравлічних і пневматичних пристроїв
5.10.1. Гідравлічні та пневматичні пристрої мають відповідати вимогам цих Правил і НД.
5.10.2. Усі циліндри, плунжери, трубопроводи та інша арматура повинні витримувати тиск, що у два рази перевищує максимальний статичний робочий тиск для гідравлічних пристроїв і в 1,5 разу - для пневматичних пристроїв, без руйнування та деформацій їх елементів.
5.10.3. Крихкі матеріали не можна використовувати для циліндрів або з'єднань. Плунжери та циліндри встановлюються таким чином, щоб на них діяли тільки осьові навантаження.
5.10.4. Циліндри мають бути оснащені пристроями, що запобігають виходу плунжерів за межі циліндрів.
5.10.5. Труби і шланги мають кріпитися так, щоб унеможливити надмірні напруження від елементів кріплення. Особливу увагу варто приділяти стикам, вигинам, арматурі та будь-якій частині системи, що піддається вібрації.
Труби мають установлюватися таким чином, щоб була забезпечена можливість їх перевірки й обслуговування за всією довжиною.
5.10.6. Шланги, що працюють під тиском, мають витримувати п'ятикратний максимальний робочий тиск. Матеріал гідравлічних шлангів має відповідати хімічним властивостям робочої рідини, використовуваної в системі.
Шланги повинні встановлюватися так, щоб не було вигинів під гострими кутами, спрацювання від тертя або можливості зачеплення частинами, що рухаються, механізмів.
5.10.7. Гідробак для робочої рідини повинен мати жорстку конструкцію та ефективно вентилюватися в атмосферу. Внутрішнє покриття резервуара має витримувати хімічні та теплові впливи робочої рідини.
5.10.8. Мають бути передбачені повітряний фільтр, фільтр для рідини та індикатор рівня. Резервуар для штатної роботи повинен мати ємність на 10 % більше тієї, яка гарантує безперервний приплив рідини до насоса. На установці має бути чітке маркування із зазначенням типу робочої рідини.
5.10.9. Конструкція гідравлічної системи має уможливлювати видалення повітря з системи.
5.10.10. Необхідно, щоб у гідравлічних або пневматичних системах був передбачений запобіжний клапан, що встановлюється між насосом і зворотним клапаном. Запобіжний клапан має бути відрегульований на спрацьовування за тиску, що перевищує максимальний робочий тиск у системі не більше ніж на 10 % (для пневматичних систем) або на 20 % (для гідравлічних систем), при цьому клапан не повинен спрацьовувати при звичайних умовах роботи системи. Статична міцність циліндра повинна розраховуватися на навантаження, що в 1,4 рази перевищує робоче. Для циліндрів необхідно проводити розрахунок утоми.
5.10.11. Якщо є імовірність виникнення небезпечної ситуації через руйнування трубопроводів або шлангів, то необхідно встановити зворотний клапан або клапан, що регулює потік рідини.
5.10.12. Гідропривід має бути оснащений манометрами чи іншими пристроями для контролю величини тиску та налагодження запобіжного клапана або мають бути передбачені місця для їх підключення.
5.10.13. У разі несправної роботи або виходу з ладу гідравлічної або пневматичної системи максимальна швидкість опускання будь-якого вузла обладнання, що переміщає відвідувачів, має бути не більше 0,5 м/с, за винятком випадків, коли встановлені амортизатори для запобігання впливу надмірних ударних навантажень на відвідувачів.
5.10.14. Усі клапани мають бути випробувані у встановлений їх експлуатаційними документами термін та захищені від доступу (переналагоджування, перевстановлення) до них сторонніх осіб.
5.10.15. Для прискорення евакуації відвідувачів із небезпечного положення у разі відмови або припинення електропостачання від основного джерела має бути забезпечено підключення системи до аварійного джерела електропостачання або атракціон споряджається пристроєм з ручним керуванням для пересування пасажирських модулів у положення, з якого можливо безпечно евакуювати відвідувачів.
5.10.16. Усі фільтри повинні забезпечувати достатній ступінь очищення. Вони повинні встановлюватися з того боку насоса, де здійснюється нагнітання. До заливання в систему всі робочі рідини мають бути відфільтровані. На поверхні деталей будь-якої системи, що вводиться в експлуатацію, мають бути відсутні будь-які забруднення або дефекти.
5.11. Вимоги безпеки до електричного обладнання, освітлення та ілюмінації
5.11.1. Електрообладнання атракціонів, його монтаж, струмопроводи, освітлення, заземлення та інші заходи безпеки мають відповідати вимогам "Правил устройства електроустановок (6-е издание, переработанное и дополненное). Энергоатомиздат, 1987 г." (зі змінами) (далі - ПУЕ), "Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ДНАОП 0.00-1.32-01", затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі ДНАОП 0.00-1.32-01), та цих Правил.
5.11.2. Електропостачання стаціонарних атракціонів має виконуватися від мережі з глухозаземленою нейтраллю із схемою заземлення TN-S або TN-C-S. У багатофазній мережі в разі стаціонарного прокладення кабелю, застосування схеми заземлення TN-C-S дозволяється для кабелів з поперечним перерізом не менше 10 кв.мм мідних жил і 16 кв.мм алюмінієвих жил. Об'єднувати функції захисного провідника PE і нейтрального N в одному спільному PEN провіднику в ланцюгах однофазного і постійного струму не дозволяється. У разі живлення стаціонарних атракціонів від автономних пересувних джерел живлення режим нейтралі джерела живлення і заходи захисту повинні відповідати режиму нейтралі і заходам захисту, які прийнято для електроприймачів стаціонарних атракціонів.
Для живлення електроприймачів пересувних і мобільних атракціонів від автономного пересувного джерела живлення електричної енергії потрібно, як правило, застосовувати систему, у якій мережа живлення ізольована від землі чи заземлена через прилади, що мають великий опір, а відкриті провідні частини електроустановки приєднані до заземленого PE провідника (система заземлення IT).
Для живлення електроприймачів пересувних і мобільних атракціонів від стаціонарного джерела електричної енергії потрібно, як правило, застосовувати систему заземлення TN-S або TN-C-S. Об'єднувати функції захисного провідника PE і нейтрального N в одному спільному PEN провіднику усередині електроустановки атракціону не дозволяється. Розподіл PEN провідника лінії живлення на PE і N провідники потрібно виконувати в точці підключення установки до джерела живлення.
5.11.3. Електроустановки пересувного або мобільного атракціонів повинні мати ввідні захисні пристрої: пристрій, який реагує на надструми, та пристрій захисного вимикання, що реагує на диференційний струм, а також має бути передбачена головна заземлювальна шина, до якої слід приєднати PE провідник атракціону з приєднаними до нього відкритими провідними частинами електроприймачів та провідниками зрівнювання потенціалів усіх складових частин пересувного або мобільного атракціонів.
5.11.4. Шафи з електрообладнанням атракціону мають відповідати вимогам ПУЕ. Дверцята шаф з електрообладнанням повинні мати запори та замки, що замикаються та відмикаються спеціальним ключем.
5.11.5. Система керування атракціоном повинна мати блокування мимовільного повторного пуску в разі раптового вимкнення та ввімкнення електроживлення. Повторний пуск атракціону має бути можливим тільки з пульта керування оператором.
5.11.6. Кабелі живлення електричного обладнання атракціону мають бути захищені від механічних пошкоджень, шляхом їх прокладання в трубах, металорукавах, коробах тощо. Живлення електричних апаратів, установлених на частинах, що рухаються, здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, стійкого до багаторазових перегинів і стирання, або спеціальних струмознімачів. У місцях можливих механічних пошкоджень електропроводки має бути передбачений її надійний захист.
5.11.7. Струмознімальні пристрої мають бути захищені кожухами від випадкового дотику.
5.11.8. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно маркувати.
5.11.9. У разі прокладення в одному каналі (трубі або металорукаві) електропроводів для різних напруг усі проводи мають бути з ізоляцією на вищу напругу. Ця вимога поширюється також на багатожильні кабелі, жили яких приєднуються до різних напруг.
Не дозволяється прокладати проводи, з'єднані за допомогою пайок з декількох шматків, у трубах, металорукавах та панелями електричних шаф.
5.11.10. Уведення проводів у корпуси, коробки виводів і в інші пристрої слід здійснювати через ізоляційні деталі, які унеможливлюють пошкодження проводів та їх ізоляцію в процесі монтажу та експлуатації атракціону.
5.11.11. У атракціоні, що має напругу живлення понад 50 В змінного струму та 120 В постійного струму, для захисту відвідувачів і обслуговувального персоналу від ураження електричним струмом унаслідок пошкодження ізоляції всі його металеві неструмоведучі частини (корпус, каркас, пульт керування, шафа тощо), які можуть опинитися під напругою, необхідно відповідно до вимог ПУЕ з'єднати з пристроєм захисного заземлення або з нульовим захисним провідником.
5.11.12. Відкриті металеві конструкції повинні бути захищені від напруги в позаштатних умовах: від змінного струму системою заземлення та автоматичного вимкнення, а для постійного струму ізоляцією від землі.
5.11.13. Пристрої захисного вимкнення та ізоляція джерела живлення повинні бути передбачені на всіх фазах, що перебувають під напругою, для кіл змінного струму і на позитивному та негативному проводах у колах постійного струму. Пускачі електродвигунів, перемикачі та реле не повинні застосовуватися як засіб вимкнення електроживлення. Повинні бути передбачені засоби унеможливлення несанкціонованого ввімкнення електроживлення.
5.11.14. У колах змінного струму, що живлять освітлювальні прилади та розетки напругою понад 110 В, необхідно передбачити як додатковий захист пристрої захисного вимкнення зі струмом уставки не більше 30 mA.
5.11.15. Електричний опір, обмірюваний між заземлюючим затискачем, що перебуває на ввідному пристрої атракціону, і будь-якою металевою частиною атракціону, на якій установлені елементи електрообладнання, не повинен перевищувати 0,1 Ом.
Якщо цей опір перевищує 0,1 Ом, до відповідних елементів електрообладнання потрібно прокласти спеціальні заземлюючі провідники.
Опір ізоляції електричного обладнання, проводів і жил кабелів має бути не менше 0,5 МОм, а опір заземлювача не більше 4 Ом.
5.11.16. Вимоги до освітлення та ілюмінації відповідно до вимог ПУЕ.
5.11.17. Територія атракціонів, а також посадкових площадок і підходів до них повинна мати робоче і допоміжне (чергове) освітлення відповідно до вимог НД.
Освітленість посадкових площадок і підходів до них, ігрової зони (зони катання) у павільйонах повинна бути не менше 100 лк лампами розжарювання або 150 лк люмінесцентними лампами, якщо не передбачено затемнення ігрової ситуації.
5.11.18. Живлення ілюмінації має здійснюватися напругою не більше 220 В.
Живлення ілюмінації, розташованої в місцях, доступних для випадкового дотику відвідувачами до її струмоведучих елементів (у кабіні, на огородженні тощо), має здійснюватися напругою не більше 25 В змінного струму частотою 50 Гц і не більше 60 В постійного струму.
5.12. Вимоги безпеки до пультів керування
5.12.1. Пульти керування мають бути виконані та встановлені так, щоб керування у сидячому чи стоячому положеннях було зручним і не заважало спостереженню за роботою атракціону.
5.12.2. Ергономічні вимоги до органів керування оператора (рукояток, джойстиків, кнопок тощо) відповідно до вимог НД.
5.12.3. Спрямування рухів органів керування (рукояток, джойстиків тощо) повинно, по змозі, відповідати напрямку рухів механізмів.
5.12.4. Органи керування повинні мати блокування з метою унеможливлення несумісних рухів частин атракціону, які можуть спричинити аварію. Кнопки для реверсивного пуску механізмів повинні мати блокування, яке унеможливлює одночасне ввімкнення реверсивних кіл.
5.12.5. Зусилля впливу на органи керування функціонального призначення, якими користується відвідувач, мають відповідати вимогам НД.
5.12.6. Органи керування оператора відповідно до вимог НД повинні мати символи або написи, що пояснюють їхнє функціональне призначення, і відповідати написам за призначенням, у тому числі, напрямок руху.
Написи повинні бути чіткими і стійкими проти корозії та стирання та зберігатися протягом всього строку експлуатації атракціону.
5.12.7. Пульти керування атракціонів повинні мати кнопку "Стоп" червоного кольору грибоподібної форми, а також кнопку вмикання звукового сигналу.
У випадках використання кнопки в затемнених умовах має передбачатися її підсвічування.
5.12.8. Конструкція органів керування та їх взаємне розташування мають унеможливлювати мимовільне ввімкнення.