• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи  | Наказ, Форма типового документа, Зразок, Правила від 01.03.2006 № 110
Реквізити
  • Видавник: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Зразок, Правила
  • Дата: 01.03.2006
  • Номер: 110
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Зразок, Правила
  • Дата: 01.03.2006
  • Номер: 110
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Н А К А З
01.03.2006 N 110
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
7 квітня 2006 р.
за N 405/12279
Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки
Відповідно до Закону України "Про охорону праці", з метою підвищення ефективності державного нагляду за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час виготовлення, монтажу та експлуатації атракціонної техніки
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, що додаються.
2. Управлінню правового забезпечення (Сухар А.В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Державному департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Саварин М.В.) уключити зазначений наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.
Міністр

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва

Перший заступник Міністра
культури і туризму України

Начальник Державного департаменту
пожежної безпеки МНС України

Голова Державного комітету
ядерного регулювання України

Головний державний санітарний
лікар України
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України

Перший заступник Голови Федерації
профспілок України

В.о. Голови Антимонопольного
комітету України

Директор Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних
захворювань України

Президент Асоціації працівників
парків України
В.І.Балога





А.Дашкевич


В.В.Корнієнко


Е.М.Улинець


О.А.Миколайчук




С.Бережнов


Г.В.Осовий


Ю.Г.Кравченко




Л.П.Новіцький


В.І.Кечина
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства України
з питань надзвичайних
ситуацій та у справах
захисту населення
від наслідків Чорнобильської
катастрофи
01.03.2006 N 110
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
7 квітня 2006 р.
за N 405/12279
ПРАВИЛА
будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки (далі - атракціони).
1.2. Дія цих Правил поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження і забезпечення безпечної експлуатації стаціонарних, пересувних і мобільних атракціонів таких типів:
катальні механізовані та немеханізовані, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти тощо;
атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо);
водні, у тому числі гірки, спуски тощо;
спортивні, у тому числі силові, тренажери, тири, батути тощо;
обладнання дитячих ігрових майданчиків, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, гірки тощо.
1.3. Дія цих Правил не поширюється на:
видові та ігрові атракціони;
надувні атракціони, у тому числі водні;
атракціони, у яких використовуються тварини;
лабіринти, кімнати сміху.
1.4. Вимоги цих Правил у частині будови атракціонів, а також установлення стаціонарних атракціонів, поширюються тільки на атракціони, що виготовлені або встановлені через 12 місяців після введення цих Правил.
2. Визначення термінів
2.1. У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях:
2.1.1. Атракціон пристрій або комбінація пристроїв, які пересувають або спрямовують відвідувача (відвідувачів) заданою траєкторією або в певній зоні з метою розваги, або інші пристрої, використовувані в місцях дозвілля населення для розваги й активного відпочинку.
2.1.2. Атракціон видовий - атракціон, що розважає відвідувача видовими ефектами.
2.1.3. Атракціон дитячий - атракціон, спеціально розроблений для дітей молодших 10 років.
2.1.4. Атракціон ігровий - атракціон, що розважає відвідувачів грою або діяльним заняттям.
2.1.5. Атракціон механізований - атракціон, у якому відвідувачі пересуваються завдяки різним видам енергії, за винятком енергії людини (людей) і (або) сили тяжіння.
2.1.6. Атракціон немеханізований - атракціон, у якому відвідувачі пересуваються тільки завдяки енергії людини (людей) і (або) сили тяжіння.
2.1.7. Атракціон мобільний - атракціон, оснащений пристроями для транспортування і багаторазового оперативного монтажу (демонтажу).
2.1.8. Атракціон пересувний - атракціон, установлюваний, як правило, на спеціально підготовлений майданчик або фундамент, конструкція якого допускає його демонтаж, транспортування та монтаж на іншому місці експлуатації.
2.1.9. Атракціон стаціонарний - атракціон, призначений для одноразового монтажу на місці експлуатації.
2.1.10. Атракціон спортивний - атракціон, призначений для розвитку рухових навичок, фізичної підготовки.
2.1.11. Атракціон сімейний - атракціон, комфортний для поїздок дітей і дорослих.
2.1.12. Атракціон надувний - атракціон, складовою частиною якого є гнучка оболонка, наповнена повітрям.
2.1.13. Автодром - атракціон з транспортними засобами, розташованими в спеціально обладнаній зоні та керованими відвідувачами.
2.1.14. Вежа - атракціон з поступальним переміщенням пасажирських модулів (посадкових місць) вертикальними напрямними.
2.1.15. Безпечні відстані - мінімальна відстань від небезпечної зони, на якій має бути розташована захисна конструкція.
2.1.16. Дорога - атракціон з поступальним переміщенням пасажирських модулів (посадкових місць) горизонтальними або похилими напрямними.
2.1.17. Катальна гора - атракціон, що має складну (рейкову) трасу руху пасажирських модулів (посадкових місць) під дією сили тяжіння та інерції.
2.1.18. Катапульта - атракціон, на якому переміщення відвідувачів (пасажирських модулів, посадкових місць) здійснюється завдяки енергії розтягнутих еластичних (гумових) елементів.
2.1.19. Карусель катальний атракціон, пасажирські модулі (посадкові місця) якого переміщуються круговою траєкторією навколо дійсної або уявної осі, розташованої вертикально, похило або зі змінним кутом нахилу.
2.1.20. Гойдалка - обладнання, що приводиться в рух відвідувачем, який перебуває нижче шарніра, щодо якого здійснюється хитання.
2.1.21. Качалка - атракціон, посадкові місця якого розгойдуються на опорних елементах.
2.1.22. Колесо огляду - атракціон, посадкові місця якого переміщуються круговою траєкторією навколо горизонтальної осі.
2.1.23. Плоске сидіння - сидіння без заднього або бічного огородження.
2.1.24. Сидіння-колиска - сидіння з огородженням, що стримує тіло відвідувача.
2.1.25. Платформа - пристрій, призначений для користування гойдалкою в стоячому положенні.
2.1.26. Щоденна перевірка - перевірка, що проводиться перед відкриттям атракціону, з метою визначення справності пристрою.
2.1.27. Реконструкція - будь-яка зміна обладнання або програмного забезпечення атракціону, уключаючи введення відповідального елемента, що впливає на безпеку, або заміна такого елемента, що призводить до відхилень від первісних проектних вимог.
2.1.28. Пасажирський модуль - пристрій для розміщення відвідувачів на атракціоні під час катання.
Модуль може включати одне або кілька посадкових місць, пристроїв фіксації та інші засоби забезпечення безпеки.
2.1.29. Оператор атракціону працівник, призначений суб'єктом господарювання і відповідальний за керування атракціоном, якщо атракціон доступний для відвідувачів.
2.1.30. Атракціонний комплекс - відкрита територія або закрите приміщення з установленими там атракціонами й обладнанням, що відноситься до них (кабіна оператора, огородження, розподільний щит тощо).
2.1.31. Перевантаження - безрозмірна векторна величина, що дорівнює відношенню прискорення, створеного рівнодіючою прикладених до тіла відвідувача зовнішніх сил, до прискорення вільного падіння та спрямована в бік, протилежний прискоренню, що визначається за формулою
n=j/g, (1)
де
j - лінійне прискорення, створене рівнодіючою зовнішніх сил, м/кв.с;
g - прискорення вільного падіння, м/кв.с.
2.1.32. Пересувне містечко атракціонів - один або більше мобільних чи пересувних атракціонів, що перебувають на місці встановлення не більше половини сезону експлуатації в даній місцевості.
2.1.33. Помічник оператора - особа, що працює під керівництвом і (або) контролем оператора та допомагає йому в експлуатації атракціону.
2.1.34. Посадкове місце - сидіння (крісло) або площадка, призначена для розташування на атракціоні одного відвідувача, що забезпечує опору тіла в положенні сидячи, стоячи або лежачи.
2.1.35. Пробний пуск - перевірний пуск атракціону без відвідувачів.
2.1.36. Технічний стан атракціону - сукупність підданих зміні в процесі виробництва або експлуатації значень параметрів атракціону, установлених проектною документацією на цей пристрій.
Видами технічного стану є справність, працездатність, несправність, непрацездатність.
2.1.37. Гірка - конструкція з похилою поверхнею ковзання, якою відвідувач (дитина) спускається донизу під дією сили тяжіння.
2.1.38. Гірка-хвиля - гірка з одним або більше змінами кута нахилу поверхні ковзання.
2.1.39. Гірка на схилі - гірка, поверхня ковзання якої йде за контуром землі на схилі пагорба, насипу, високого берега тощо.
Доступ до стартової ділянки гірки здійснюється безпосередньо з пагорба, насипу або за допомогою сходів чи драбин.
2.1.40. Гірки, що прибудовуються, - гірки, доступ до стартової ділянки яких здійснюється через інше обладнання або частини обладнання дитячого ігрового майданчика.
Доступ до стартової ділянки такої гірки може здійснюватися за допомогою канатного підйомника, містка, платформи, похилого трапа, сходів та інших елементів обладнання.
2.1.41. Спіральна гірка - гірка, поверхня ковзання якої має спіральну форму.
2.1.42. Криволінійна гірка - гірка, поверхня ковзання якої має вигнуту форму.
2.1.43. Окремо розташована гірка - гірка, установлена окремо від іншого ігрового обладнання, обладнана власними засобами доступу безпосередньо до стартової ділянки.
2.1.44. Тунельна гірка - гірка, ділянка ковзання якої має закриту секцію.
2.1.45. Стартова ділянка гірки - ділянка гірки, що забезпечує доступ дитини до ділянки ковзання.
2.1.46. Ділянка ковзання гірки - ділянка гірки, призначена для спуску дитини під дією сили тяжіння.
2.1.47. Кінцева ділянка гірки - ділянка гірки, що забезпечує гальмування та зупинку.
2.1.48. Обладнання дитячого ігрового майданчика - обладнання, з яким або на якому діти можуть грати в приміщенні або на відкритих майданчиках, індивідуально або групою, на свій розсуд і за правилами.
2.1.49. Ударопоглинальне покриття - покриття майданчика з амортизаційною здатністю (піщане, ґрунтове, газонне, гумове, полімерне тощо).
2.1.50. Ігрова зона - простір, у якому встановлене обладнання забезпечує безпеку дітей.
2.1.51. Зона безпеки - простір навколо обладнання, що може бути зайнятий відвідувачем під час використання обладнання (наприклад, під час катання з гірки, розгойдування на гойдалці, качалці тощо).
2.1.52. Зона приземлення - зона, у якій відбуваються гальмування та зупинка відвідувача, або зона, до якої може він потрапити після довільного або мимовільного падіння.
2.1.53. Висота вільного падіння - відстань по вертикалі від ігрової поверхні до зони приземлення.
2.1.54. Драбина найпростіший засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі від 60 град. до 90 град., що складається з горизонтальних поперечин, прикріплених до поздовжніх рейок.
2.1.55. Сходи найпростіший засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі від 15 град. до 60 град., що складається з горизонтальних східців.
2.1.56. Трап найпростіший засіб доступу, що складається з плоскої поверхні з кутом нахилу до горизонталі від 0 град. до 38 град.
2.1.57. Важкодоступне обладнання - обладнання, у конструкції якого спеціально передбачене обмеження доступу дітей конкретної вікової групи.
2.1.58. Базова позначка заглиблення - позначка, що показує рівень заглиблення у фундамент (ґрунт) опор обладнання.
2.1.59. Пристрої фіксації - складові частини атракціону (наприклад, сидіння, підніжки, поручні, дуги безпеки, штанги, паси тощо), призначені для унеможливлення переміщень відвідувачів з необхідної зони атракціону, що виникають унаслідок дії сил, які виникають під час роботи атракціону, або поводження самого відвідувача.
2.1.60. Відвідувач - особа, яка одержує, замовляє або має намір одержати або замовити для особистих потреб розваги з використанням атракціонів.
2.1.61. Водний атракціон - атракціон, експлуатація та розважальний ефект якого спричиняється використанням води.
2.1.62. Водний атракціон з використанням повітря - атракціон, розважальний ефект якого обумовлений дією повітря, що подається під тиском у воду басейну.
2.1.63. Водний атракціон з використанням води та повітря - атракціон, розважальний ефект якого обумовлений дією води та повітря, що подаються під тиском у воду басейну.
2.1.64. Басейн - відкрита або закрита штучна водойма з технічними засобами водопідготовлення.
2.1.65. Застрявання - небезпечна ситуація, коли тіло, частина тіла, одяг або елемент одягу відвідувача застряє в елементах конструкції обладнання.
2.1.66. Водна гірка - атракціон з похилою поверхнею ковзання, де вода використовується як середовище, що знижує тертя та якою відвідувач спускається донизу під дією сили тяжіння, вільно або з допоміжними засобами для спуску, залежно від конструкції гірки.
2.1.67. Стартова площадка водної гірки - конструкція, спорудження, що забезпечують доступ до зони старту.
2.1.68. Зона старту водної гірки - зона, що забезпечує доступ до спуску, розташована на стартовій площадці та містить стартовий елемент.
2.1.69. Зона спуску водної гірки - зона, призначена для спуску відвідувача під дією сили тяжіння, від кінця стартового елемента до кінця фінішного елемента або до початку спеціалізованого приймального пристрою.
2.1.70. Зона фінішу водної гірки - зона, що забезпечує гальмування, зупинку та вихід відвідувача.
2.1.71. Зона занурення водної гірки - зона спеціального басейну, багатоцільового басейну або природної водойми, що забезпечує гальмування та зупинку відвідувача.
2.1.72. Зона безпеки водної гірки - простір навколо зони спуску, вільний від перешкод (елементів конструкцій, гілок дерев тощо).
2.1.73. Ділянка розгону водної гірки - ділянка гірки, що забезпечує збільшення швидкості спуску відвідувача.
2.1.74. Ділянка гальмування водної гірки - ділянка гірки, що забезпечує зменшення швидкості спуску відвідувача.
2.1.75. Прямолінійна ділянка водної гірки - ділянка гірки, без криволінійних поверхонь у вертикальній площині та площині спуску.
2.1.76. Радіусна ділянка водної гірки - ділянка гірки з криволінійними поверхнями спуску в будь-якій площині.
2.1.77. Стартовий елемент водної гірки - складова частина гірки, що забезпечує доступ до спуску та подачу води на гірку.
2.1.78. Фінішний елемент водної гірки - складова частина гірки перед зоною занурення.
2.1.79. Спеціалізований приймальний пристрій водної гірки - складова частина гірки, що забезпечує гальмування та зупинку відвідувача.
2.1.80. Жолоб - відкритий елемент водної гірки, що використовується для ковзання.
2.1.81. Труба - закритий елемент водної гірки, уся поверхня якого може використовуватися для ковзання.
2.1.82. Тунельне покриття - елемент, що закриває відкриті ділянки водної гірки, не призначений для ковзання.
2.1.83. Борт безпеки - елемент, що забезпечує локальне збільшення бічних сторін зони спуску.
2.1.84. Бризкозахисний екран - елемент, установлюваний для захисту від бризків і потоків води.
2.1.85. Допоміжні засоби для спуску - обладнання, призначене спеціально для конкретної гірки, на якому здійснюється спуск.
2.1.86. Захисні огородження - пристрої (поруччя, поручні, турнікети, огородження тощо), що запобігають падінню та (або) унеможливлюють несанкціонований доступ відвідувача в зону старту, зону безпеки або на територію атракціону.
2.1.87. Рівень старту - рівень поверхні стартового елемента, що переходить у поверхню спуску.
2.1.88. Рівень фінішу - рівень поверхні, що проходить через точку відриву відвідувача від поверхні спуску наприкінці фінішного елемента.
2.1.89. Висота гірки - висота між рівнем старту та рівнем води в зоні фінішу.
2.1.90. Середній ухил величина в процентах, що дорівнює відношенню висоти між рівнем старту та рівнем фінішу або рівнем води в спеціалізованому приймальному пристрої до довжини зони спуску, що визначається за формулою
100H
i = --------, (2)
L
де
Н - висота між рівнем старту та рівнем фінішу або рівнем води в спеціалізованому приймальному пристрої;
L - довжина зони спуску.
2.1.91. Теплий період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище плюс 10 град. С.
Середньодобова температура зовнішнього повітря приймається за даними метеорологічної служби.
2.1.92. Холодний період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює плюс 10 град. С і нижче.
3. Небезпека, пов'язана з експлуатацією атракціонів
3.1. Визначення джерел небезпеки
3.1.1. Основні фактори, ситуації та події, що становлять небезпеку для відвідувачів атракціонів і обслуговувального персоналу:
1) падіння відвідувачів:
на атракціоні або з нього (з одного рівня на інший);
унаслідок підсковзування й/або спотикання;
унаслідок руйнування конструкції;
унаслідок легковажної поведінки відвідувачів або внаслідок перебування в стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного тощо);
2) вплив падаючих об'єктів:
речей відвідувачів;
деталей атракціону;
елементів оформлення;
інструментів;
інших об'єктів;
3) вплив механізмів, що рухаються, унаслідок:
порушення безпечних відстаней;
здавлювання частин тіла;
захвата і переміщення кінцівок, волосся, частин одягу тощо;
удару;
порушення швидкісного режиму;
пуску або зупинення;
4) наслідок роботи атракціону у вигляді:
вихлопів;
підвищення температури;
5) вплив на відвідувачів унаслідок:
зіткнення відвідувачів з елементами конструкції та між собою;
застрявання тіла, частин тіла, одягу та елементів одягу відвідувачів;
перевищення величини та часу дії прискорень, у тому числі пов'язаних з поштовхами на вибоїнах;
дії сил з боку пристроїв фіксації та посадкових місць;
викиду відвідувачів;
6) порушення стану конструкцій атракціону внаслідок:
статичного руйнування;
неприпустимої деформації;
утомного руйнування;
порушення штатного стану з'єднань;
утрати стійкості:
стрижнів;
здуття пластин і оболонок;
7) зміни положення атракціону внаслідок:
перекидання;
ковзання;
підведення (піднімання);
8) порушення механічного стану матеріалів атракціону внаслідок:
утомного руйнування;
неприпустимої величини деформації;
критичного спрацювання;
корозії;
ерозії;
9) електричні та електромагнітні впливи у вигляді:
неприпустимих відхилень від штатних значень характеристик;
ураження електричним струмом;
виникнення електричної дуги;
неприпустимої інтенсивності світлових впливів;
електромагнітного поля;
електричної іскри;
10) поява полум'я, диму та термічних впливів;
11) токсичний вплив у вигляді:
вихлопних газів;
токсичних рідин;
придухи;
12) використовувані в атракціоні об'єкти, що метаються:
кулі;
диски;
стріли тощо;
13) шумові впливи залежно від:
тривалості;
рівня;
частотного спектра;
14) несприятливі умови навколишнього середовища:
погодні;
вітрові навантаження;
снігові навантаження;
сейсмічні навантаження;
грозові електричні розряди;
15) небезпека, пов'язана з використанням водного середовища (водні атракціони):
падіння з водної гірки;
падіння на водній гірці;
зіткнення відвідувачів;
опіки;
застрявання;
інші травми, пов'язані з дефектами поверхні ковзання в зоні спуску;
утоплення;
забрудненість і засміченість води;
небезпеки, пов'язані з обслуговуванням і перевірками обладнання, що перебуває у водному середовищі;
16) небезпека, пов'язана з особливостями евакуації відвідувачів за аварійних обставин:
евакуація відвідувачів з віддалених місць поза зоною посадки (висадження), наприклад у зв'язку з поломкою атракціону;
екстремальні навантаження на конструкції внаслідок скупчення великих мас людей;
паніка, тиснява в натовпі;
евакуація відвідувачів за наявності вузьких проходів тощо;
17) небезпека, пов'язана зі станом підвищеної тривожності за медичними показниками (наприклад, хвороби серця);
18) небезпека, пов'язана із загрозою та виникненням надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
3.1.2. Ризики відвідувачів і обслуговувального персоналу від впливу вищенаведених небезпек повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час виготовлення, монтажу й експлуатації атракціонної техніки, наведених у цих Правилах.
3.1.3. Залежно від видів небезпек, що виникають під час користування, експлуатації та обслуговування, наведені атракціони належать до обладнання підвищеної небезпеки для життя відвідувачів і обслуговувального персоналу, а саме:
атракціони з механізованим приводом з підійманням посадкових місць (відвідувачів) від рівня посадкової площадки на висоту: більше 2 метрів - для дитячих атракціонів і 3 метрів - для дорослих незалежно від швидкості обертання;
каруселі з механізованим приводом: вертикальні, горизонтальні, нахилені, із складною траєкторією руху - з лінійною швидкістю посадкових місць більше 0,5 м/с незалежно від висоти підіймання;
автомобілі, що зіштовхуються, швидкісні автомобілі, картинг з вільною траєкторією руху самохідних засобів (електромобілів) без підіймання, швидкість руху яких більше 4 м/с;
атракціони будь-якої конструкції з лінійною швидкістю руху посадкових місць (відвідувачів) більше 5 м/с;
гойдалки механізовані та немеханізовані, які обертаються або з кутом відхилу посадкових місць на величину більше 45 град. і підійманням кабін (посадкових місць) більше 1,5 м;
атракціони механізовані з гідравлічним або пневматичним приводом посадкових місць (кабін, платформ);
вежі вільного падіння;
атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному канаті тощо).
3.2. Порядок забезпечення безпеки
3.2.1. Повинна бути проведена ідентифікація прогнозованої небезпеки, небезпечних подій і ситуацій, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів і інших речовин), термічним (тепловим) впливом, випромінюванням, водним середовищем, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.
3.2.2. Заходи щодо зменшення ризику виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій роздільно або в різних комбінаціях повинні містити:
дотримання вимог проектування та технології виготовлення (облік і обмеження навантажень, розрахунки на міцність і стійкість, вибір конструкційних матеріалів тощо);
зниження шкідливих впливів на відвідувачів;
правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;
виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають, тощо;
виконання вимог ергономіки;
урахування вимог безпеки під час розроблення та виготовлення систем керування;
унеможливлення виникнення небезпек, пов'язаних з гідравлічним і пневматичним обладнанням;
забезпечення пожежо- і електробезпечності тощо;
унеможливлення розміщення стаціонарних, пересувних та мобільних атракціонів на територіях, які піддаються впливу несприятливих природних і геологічних процесів (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання тощо) та техногенних явищ (зони можливого хімічного, радіаційного, біологічного, гідродинамічного ураження, пожежі);
утримання у справному стані під'їздів до атракціонів та майданчиків біля них для аварійно-рятувальних технічних засобів;
забезпечення засобами зв'язку та озвучення, утримання їх постійно в справному стані;
очищення дна акваторій у місцях розташування водних атракціонів;
укладення договорів про обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування місць розміщення атракціонів відповідно до вимог Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 N 1214;
навчання обслуговувального персоналу діям у разі виникнення аварійної або надзвичайної ситуації, розроблення та відпрацювання обслуговувальним персоналом сумісно з аварійно-рятувальними службами відповідних заходів з ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій відповідно до статті 33 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";
забезпечення інформацією та інструкціями відвідувачів, обслуговувального персоналу та контроль виконання вимог інструкцій.
3.2.3. Додатково для зменшення ризику небезпечних впливів і ситуацій необхідно:
проаналізувати загрозу виникнення аварій та надзвичайних ситуацій, розробити способи евакуації відвідувачів і обслуговувального персоналу, визначити шляхи евакуації та забезпечити постійне утримання їх у справному стані;
передбачити пристрої для аварійної зупинки атракціонів, якщо це необхідно;
забезпечити можливість ручного переміщення окремих частин обладнання;
поліпшити огляд з робочого місця оператора;
забезпечити доступність вузлів і деталей для огляду та ремонту тощо.
4. Вимоги до території атракціонного комплексу
4.1. Територія атракціонного комплексу, будівлі та приміщення, що будуються для встановлення в них атракціонів і обладнання, що належать до них, мають відповідати проектним рішенням, вимогам цих Правил, інших нормативно-правових актів, стандартів, санітарних норм, будівельних норм і правил (далі - нормативні документи НД).
4.2. Атракціонні комплекси, будівлі та приміщення для встановлення в них атракціонів і обладнання, що належать до них, а також пересувні містечка атракціонів повинні розміщуватись відповідно до проектів, розроблених спеціалізованими організаціями, що мають ліцензію (дозвіл) на виконання таких робіт.
4.3. Перед прийняттям рішення щодо розміщення атракціонів у будівлях і на територіях мають бути проведені роботи з інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог чинних НД.
4.4. Розташування атракціонних комплексів, будівель та приміщень для встановлення в них атракціонів і обладнання, що відноситься до них, а також пересувних містечок атракціонів на територіях, які піддаються впливу несприятливих природних і геологічних процесів (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання тощо) та техногенних явищ (зони можливого хімічного, радіаційного, біологічного, гідродинамічного ураження, пожежі), не допускається.
4.5. Проекти розміщення атракціонів повинні погоджуватись в установленому порядку.
4.6. Кожен майданчик, на якому експлуатуються атракціони, має бути обладнаний протипожежними щитами з первинними засобами пожежогасіння, розміщеними в доступних місцях відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі НАПБ А.01.001-2004).
Відстань від засобів пожежогасіння до атракціонів не повинна перевищувати 50 м.
4.7. Територія водних атракціонів має відповідати вимогам Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2001 N 272 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за N 95/6383 (із змінами) (далі Правила охорони життя людей на водних об'єктах України), та іншим НД з цих питань.
Склад і властивості води водних об'єктів (басейни, природні водні середовища), біля яких розташовуються водні атракціони, мають відповідати вимогам "Санитарных правил и норм охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН 4630-88", затверджених заступником Міністра охорони здоров'я СРСР, головним державним санітарним лікарем СРСР від 04.07.88 N 4630-88.
4.8. Атракціонні комплекси, шумові характеристики яких у робочому режимі перевищують гігієнічні нормативи шуму, установлені "Санитарными нормами допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки", затверджені головним державним санітарним лікарем СРСР від 03.08.84 N 3077-84, мають розміщуватися від адміністративних будівель і житлових будинків на відстані, що забезпечує зменшення шуму до нормативних величин, або необхідно зменшити шум до нормативного за допомогою шумопоглинальних екранів відповідно до вимог НД.
4.9. Територія атракціонів повинна утримуватись у чистоті, пішохідні доріжки, під'їзди та майданчики повинні бути замощеними або заасфальтованими.
Під'їзди до будівель, у яких розміщені атракціони, та до атракціонів, розташованих просто неба, а також майданчики біля них, призначені для установлення аварійно-рятувальних технічних засобів під час виконання аварійно-рятувальних робіт, повинні постійно утримуватись чистими та вільними.
4.10. На території атракціонних комплексів мають передбачатися системи обмеження доступу, що забезпечують безпечну експлуатацію атракціонів і належну безпеку для життя та здоров'я відвідувачів, а також підходи та під'їзди до атракціонів, що уможливлюють вільний прохід відвідувачів і рух транспорту.
4.11. Залежно від типу атракціону мають застосовуватися такі системи обмеження доступу:
1) візуальні системи, розраховані винятково на візуальне сприйняття: кольорові смуги на підлозі або обмежувальні виступи, стовпчики, конуси тощо;
2) гнучкі системи, виконані із гнучких елементів типу ланцюжків, стрічок тощо, розраховані на візуальне сприйняття, а не фізичне стримування;
3) жорсткі системи, виконані з жорстких конструкцій (огородження, бар'єри тощо), здатних сприймати горизонтальні навантаження.
4.12. Для забезпечення безпеки руху і (або) розташування відвідувачів на атракціоні має бути необхідна кількість проходів в огородженнях і бар'єрах. Ширина будь-якого проходу для входу (виходу) повинна бути не менше 0,8 м і не більше 2,5 м. Залежно від типу атракціону повинні застосовуватися такі проходи для входу (виходу):
1) проходи без будь-якого прямого контролю входу (виходу);
2) проходи, контрольовані персоналом;
3) проходи з бар'єрами або воротами, що позначають прохід у спеціальну зону та обмежують потік відвідувачів (наприклад, за допомогою механічних воріт або турнікетів);
4) проходи з бар'єрами або воротами, що відчиняються та зачиняються оператором або обслуговувальним персоналом;
5) проходи з бар'єрами або воротами, що блокують у разі відчинення пуск атракціону.
4.13. Огородження мають бути розраховані на можливі під час експлуатації навантаження відповідно до вимог НД. Висота огороджень має бути не менше 1,0 м щодо поверхні, на якій перебувають відвідувачі, а їх конструкція має бути такою, щоб ні дорослі, ні діти не могли пролізти крізь них або під ними. Якщо огороджується об'єкт, що становить значну небезпеку, то застрявання голови людини між елементами огородження має бути унеможливлене.
Дозволяється використовувати два типи огороджень:
1) огородження з вертикальними або нахиленими під невеликим кутом внутрішніми елементами (рис. 1, при цьому відстань між двома сусідніми елементами не повинна перевищувати 100 мм. До даного типу огороджень належать огородження, у яких як внутрішній елемент використовується сітка (рис. 2;
2) огородження з декоративними внутрішніми елементами (рис. 3). Відстань між двома суміжними елементами не повинна перевищувати 100 мм.
Елементи огороджень не повинні мати гострих країв.
Рис. 1-3 не визначають конструкції огороджень.
На атракціонах, призначених винятково для дітей молодше 10 років, і де зони, що огороджуються, розташовані на одному рівні, дозволяється використовувати бар'єри висотою 0,85 м.
4.14. Дитячі майданчики, обладнані атракціонами без кінематичних (рухомих) елементів, дозволяється огороджувати посадками з кущів з двома та більше проходами шириною не менше 1,5 м.
4.15. Ділянки майданчика, на яких експлуатуються дитячі немеханізовані атракціони, особливо місця приземлення під час катання з гірок, а також майданчики під зоною розгойдування гойдалок, мають бути засипані піском або тирсою. У процесі експлуатації вибоїни, що утворюються в місцях приземлення з гірок, необхідно засипати.
4.16. Відстань між зовнішньою огорожею та атракціоном (з урахуванням максимальної траєкторії переміщення рухомих частин атракціону) має бути не менше 1,0 м. Відстань між максимальними траєкторіями переміщення рухомих частин сусідніх атракціонів має бути не менше 1,0 м.
4.17. Механізовані атракціони з рухомими сидіннями або посадковими місцями, що становлять небезпеку травмування відвідувачів і обслуговувального персоналу під час роботи атракціону, повинні мати огорожу зони катання по всьому периметру на відстані не менше 1,0 м.
Прохід між огорожами сусідніх атракціонів має бути не менше 1,5 м з урахуванням вимог пунктів 4.16 і 5.15.7 цих Правил.
Укріплення секцій огорожі має унеможливлювати їх демонтаж без спеціального інструменту.
Огорожа багатомісних атракціонів (24 місця і більше) повинна мати роздільні вхід і вихід. Вхідні двері мають відчинятися всередину посадкової площадки та мати ширину не менше 0,8 м. Вихідні двері повинні відчинятися назовні та мати ширину не менше 1,0 м.
Двері огорож мають обладнуватися замками. Замок вихідних дверей повинен відмикатися під час експлуатації зсередини (без ключа). За наявності в складі атракціонів огорожі, що входить у комплект постачання атракціону, виконуються вимоги настанови з експлуатації.
4.18. Робочі місця операторів мають обладнуватись кабінами (парасолями, навісами тощо) для захисту оператора від дії сонячної радіації та атмосферних опадів навіть тоді, коли вони й не передбачені конструкцією атракціону.
Кабіни операторів на атракціонах, що експлуатуються в холодний період року, повинні оснащуватися безпечними обігрівачами відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.
Електричні опалювальні прилади, що встановлюються в кабіні, мають бути пожежобезпечними, а їх струмопровідні частини захищеними. Ці прилади слід приєднувати до електричної мережі після ввідного пристрою. Корпус опалювального приладу має бути заземлений (занулений).
Не дозволяється встановлення в кабіні оператора резисторів для електродвигунів.
4.19. З робочого місця оператора має бути повний і безперешкодний огляд всіх робочих зон атракціону.
Робоче місце оператора має бути обладнане зручним і безпечним пультом керування. Загальні ергономічні вимоги до робочого місця оператора мають відповідати НД.
4.20. Конструкція кабіни оператора повинна забезпечувати природну вентиляцію, а за необхідності влаштовується примусова вентиляція.
4.21. Освітленість робочого місця оператора має відповідати вимогам НД і бути не менше 100 лк.
4.22. Кабіна оператора повинна мати площу підлоги не менше 2 кв.м і внутрішню висоту не менше 2 м.
Двері кабіни оператора мають бути оснащені запірним пристроєм, що унеможливлює доступ у кабіну сторонніх осіб.
Висота дверного прорізу має бути не менше 1,9 м, ширина - не менше 0,6 м.
4.23. У кабіні оператора, крім пульта керування, шафи з електроапаратурою, сигнальних і контрольних приладів, мають бути передбачені:
світильник для освітлення кабіни;
місце для вогнегасника;
місце для зберігання експлуатаційної документації;
місце для зберігання засобів надання першої медичної допомоги.
4.24. Припустимий рівень шуму та вібрації на робочому місці оператора (помічника оператора) атракціону не повинні перевищувати граничнодопустимих рівнів відповідно до Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37, і Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39.
4.25. Параметри мікроклімату в кабіні оператора (помічника оператора) атракціону повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42.
4.26. Рівні напруженості електромагнітного поля на робочому місці оператора (помічника оператора) атракціону не повинні перевищувати граничнодопустимих рівнів відповідно до Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524.
Параметри електричних і електромагнітних полів на території атракціонних комплексів мають відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.96 N 239 "Про затвердження Державних санітарних правил та норм" і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.08.96 за N 488/1513.
4.27. Під час вибору місця встановлення атракціонного комплексу (окремого атракціону) слід ураховувати забруднення атмосферного повітря хімічними і біологічними речовинами, граничнодопустимі концентрації яких не повинні перевищувати величин, зазначених у Державних санітарних правилах охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201.
4.28. Порядок накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення відходів під час експлуатації атракціонів повинен відповідати Гігієнічним вимогам щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення ДСанПіН 2.2.7.029-99, затвердженим постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29.
4.29. Проекти розміщення атракціонів мають підлягати державній санітарно-гігієнічній експертизі відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 N 247 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за N 4/5195 (у редакції наказу МОЗ України від 14.03.2006 N 120, зареєстрованого в Мін'юсті України 31.03.2006 за N 362/12236), а визначення відповідності діючих атракціонів вимогам санітарних норм, зазначених у пункті 4 цих Правил, має здійснюватися в ході поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду відповідно до вимог Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109 (із змінами).
4.30. Проекти розміщення атракціонів мають підлягати державній експертизі стосовно техногенної безпеки відповідно до статті 17 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" і статті 38 Закону України "Про правові засади цивільного захисту".
5. Вимоги безпеки до будови атракціонів та їх складових частин
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Атракціони мають бути здатними сприймати максимальні навантаження (маси власних конструкцій, відвідувачі і глядачі, частини, що рухаються, атракціону з відвідувачами, вітер та сніг, динамічні, вібраційні та ударні (у тому числі аварійні), температурні, сейсмічні та інші навантаження, а також усі можливі їхні несприятливі сполучення, навіть якщо ці комбінації навантажень малоймовірні), що виникають під час монтажу та експлуатації, без руйнування або появи неприпустимих деформацій, зберігати задані властивості за багаторазового монтажу, демонтажу та транспортування.
5.1.2. Конструкції атракціонів з метою унеможливлення або зменшення ризику руйнування (пластичного та утомного) повинні бути розраховані на міцність відповідно до вимог НД.
5.1.3. Конструкції атракціонів обертового типу мають бути розраховані на статичні навантаження для умов поза експлуатацією та під час експлуатації з повним і частковим завантаженням. Розрахунок конструкцій на однобічне завантаження слід проводити для випадків, коли зайняті посадкові місця на 1/4 або 3/4 периметра атракціону.
5.1.4. Під час розрахунку конструкцій атракціонів обертового типу необхідно перевірити їх опір утоми за однобічного завантаження 1/6 і 5/6 периметра атракціону. У цьому разі вважається, що однобічне завантаження діє протягом усієї розрахункової кількості циклів завантаження.
5.1.5. Під час розрахунку міцності конструкції та посадкових місць слід приймати такі значення номінальних навантажень:
на кожного відвідувача віком понад 10 років:
750 Н для всіх розрахунків на втому і розрахунків на статичні навантаження в атракціонах, призначених для двох і більше відвідувачів;
1000 Н для розрахунків на статичні навантаження в атракціонах, призначених для одного відвідувача;
на кожного відвідувача віком 10 років і менше - 500 Н для розрахунків у всіх випадках.
5.1.6. Каруселі з декількома видами руху необхідно розраховувати з урахуванням усіх сил інерції, що виникають під час обертання (відцентрових, коріолісових, гіроскопічних, гальмування, удару тощо).
5.1.7. Під час проектування розрахунок на стійкість атракціонів проводиться з метою гарантування стійкості положення та форми під час експлуатації.
5.1.8. Під час розрахунку на стійкість положення (перекидання, ковзання та підведення конструкцій) не повинні враховуватися тимчасові навантаження, що збільшують стійкість, і постійні навантаження від тих частин конструкції, які не закріплені на ній стаціонарно. При врахуванні постійних навантажень, що збільшують стійкість, у розрахунок приймаються їх мінімально можливі значення. У разі, якщо власна маса конструкції не забезпечує необхідної її стійкості, слід застосовувати додаткові конструктивні заходи (противаги, анкери тощо).
Атракціони обертового типу мають бути стійкими за однобічного завантаження сидінь на 1/6 периметра атракціону. У цьому разі перекидний момент, викликаний однобічним завантаженням, не повинен перевищувати утримувального моменту. Аналогічну перевірку на стійкість положення необхідно виконувати для атракціонів з багатомісними гондолами з розглядом найбільш несприятливого випадку - однобічного завантаження крайнього сектора гондоли.
5.1.9. Розрахунки на стійкість форми повинні виконуватися відповідно до вимог НД.