Основним елементом цифровізації є перехід до структурованого подання даних, оскільки наявний аналітичний потенціал даних електронної системи закупівель використовується не повною мірою саме у зв’язку з недостатньою структурованістю інформації, що в ній міститься. Скановані договори про закупівлю та додатки до них є обмежено придатними до автоматизованого опрацювання: їх використання потребує оптичного розпізнавання, що значно збільшує операційні видатки порівняно з роботою із стандартизованими форматами чи спеціально створеними полями, які заповнюються під час наповнення системи, створення чи опрацювання документів, а також створює ризик викривлення відомостей у процесі розпізнавання.
У зв’язку з цим подальшого розвитку потребують: перехід від переважно сканованого подання документів до електронних файлів та електронних документів, визначення форматів їх розміщення та механізмів їх опрацювання в електронній системі закупівель; формування переліку стандартизованих документів, що відображаються та заповнюються учасниками та замовниками в електронній системі закупівель, і впровадження відповідних електронних полів; забезпечення доступу до таких даних через веб-інтерфейс електронної системи закупівель та стандартизований програмний інтерфейс (API), що значно спрощує системну роботу з даними щодо закупівель.
Подальша цифровізація процесів закупівлі має сприяти зменшенню кількості операцій, які здійснюються людиною, зниженню рівня адміністративного навантаження на замовників та учасників, автоматизації типових процесів і підвищенню якості прийняття управлінських рішень. Цифрові інструменти мають поступово охоплювати безпосереднє проведення закупівель та використання даних про закупівлі для прогнозування потреб, аналізу ринків, порівняння закупівель, оцінки ефективності, виявлення аномалій та своєчасного запобігання виникненню ризиків, а також для розроблення та реалізації політики у сфері публічних закупівель.
Важливою передумовою ефективної цифровізації є належна якість закупівельних даних. Дані, що формуються під час планування, проведення закупівель та виконання договорів, мають бути повними, достовірними, структурованими та придатними для подальшого аналізу. Необхідним є розвиток підходів до стандартизації даних, автоматизованої перевірки їх якості та забезпечення взаємопов’язаності інформації, що формується на різних етапах здійснення закупівлі.
Розвиток аналітичних інструментів має забезпечити більш широке використання закупівельних даних для прийняття управлінських рішень. Аналітичні дані повинні використовуватися для оцінювання стану та результативності закупівель, виявлення тенденцій, аналізу конкуренції, прогнозування потреб, визначення потенційних ризиків та вдосконалення підходів до планування і здійснення закупівель.
Окремим напрямом є розвиток автоматизованих інструментів виявлення ризиків та підтримки контролю за закупівлями. Використання даних та алгоритмічних інструментів має сприяти своєчасному виявленню нетипових або ризикових операцій, концентрації уваги органів контролю та інших уповноважених суб’єктів на закупівлях, які потребують додаткового аналізу, а також підвищенню превентивного характеру управління ризиками до своєчасного запобігання їх виникненню на ранніх етапах здійснення закупівлі.
Подальша цифровізація має також сприяти відкритості та доступності інформації про процедуру закупівлі та про всі етапи публічних закупівель. Розвиток відкритих даних, аналітичних сервісів та зручних інструментів пошуку та аналізу інформації створюватиме можливості для ефективнішого громадського контролю, аналізу ринку та прийняття обґрунтованих рішень замовниками і суб’єктами господарювання.
Таким чином, розвиток електронної системи закупівель та цифровізація усіх етапів закупівлі мають забезпечити перехід від електронного проведення окремих процедур закупівель до комплексного цифрового управління процесом закупівлі, у якому дані використовуються для фіксації здійснених операцій, планування, аналізу, управління ризиками та підвищення результативності публічних закупівель. Належне та своєчасне виконання комплексних завдань у межах цієї Стратегії неможливо забезпечити без постійного розвитку спроможності державних органів у сфері публічних закупівель та їх працівників. Це особливо важливо під час прискореного процесу вступу до ЄС, що водночас має сприяти мобілізації цільової підтримки розвитку потенціалу з боку міжнародних партнерів, насамперед ЄС.
Крім того, з метою забезпечення інтероперабельності електронної системи закупівель з відповідними системами моніторингу та аналізу ризиків ЄС та автоматизованого обміну даними між ними необхідно провести оцінку вимог ЄС до даних про закупівлі, зіставити їх з даними електронної системи закупівель та інших національних інформаційних систем, виявити прогалини у наявних даних, їх якості та сумісності, узгодити з відповідними компетентними державними органами, установами та організаціями України та Європейською Комісією можливі технічні рішення.
Для досягнення стратегічної цілі передбачається виконання таких завдань:
Забезпечення адаптації до нового законодавства у сфері публічних закупівель електронної системи закупівель;
забезпечення електронної інформаційної взаємодії електронної системи закупівель з іншими державними електронними інформаційними ресурсами;
дослідження та розвиток аналітичних інструментів в електронній системі закупівель, зокрема щодо планування, моніторингу, контролю та управління ризиками;
забезпечення кіберстійкості та безперервності функціонування електронної системи закупівель;
забезпечення розвитку можливостей електронної системи закупівель щодо укладення публічних договорів про закупівлю та внесення змін до них.
Очікуваний результат: до 2030 року забезпечено стабільне функціонування сучасної електронної системи закупівель, здатної забезпечувати реалізацію у повному обсязі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, ефективний обмін даними та інтеграцію електронної системи закупівель із державними реєстрами та базами даних.
Стратегічна ціль 5. Створення доброчесного середовища, ефективної системи контролю та оскарження у сфері публічних закупівель
Доброчесність, належний контроль та ефективний захист прав учасників є необхідними умовами довіри до сфери публічних закупівель та її належного функціонування. Розвиток сфери публічних закупівель має передбачати встановлення правил проведення закупівель, формування механізмів, які сприяють їх добросовісному дотриманню, своєчасному виявленню порушень, запобіганню неправомірним практикам та ефективному відновленню порушених прав.
Доброчесне середовище у сфері публічних закупівель передбачає формування єдиних підходів до запобігання та виявлення конфлікту інтересів, змови, корупційних та інших недоброчесних практик. Водночас механізми доброчесності мають бути пропорційними та не створювати необґрунтованих адміністративних бар’єрів для добросовісних замовників і суб’єктів господарювання.
Важливим напрямом є подальший розвиток механізмів контролю у сфері публічних закупівель. Контроль має бути орієнтований на виявлення порушень після проведення закупівлі, на своєчасне запобігання їх виникненню та їх усунення. Застосування ризик-орієнтованих підходів, використання закупівельних даних та аналітичних інструментів має сприяти концентрації контрольних ресурсів на закупівлях, які мають підвищений ризик порушень.
Результати контрольної діяльності мають використовуватися для вдосконалення регулювання, методології та практики здійснення закупівель, а виявлені системні проблеми — враховуватися під час подальшого розвитку сфери публічних закупівель.
Окремим елементом ефективного функціонування сфери є механізм оскарження рішень, дій або бездіяльності замовників. Такий механізм має забезпечувати оперативний, доступний та неупереджений розгляд спорів, сприяти захисту прав та законних інтересів учасників і одночасно забезпечувати передбачуваність правозастосування для замовників та суб’єктів господарювання.
Важливим є формування послідовної практики контролю та оскарження. Узагальнення результатів контрольних заходів і рішень за результатами оскарження, виявлення типових порушень та системних проблем мають використовуватися для вдосконалення нормативно-правового регулювання, методичних рекомендацій та практики закупівель.
Ефективність системи доброчесності, контролю та оскарження також залежить від відкритості інформації та доступності результатів відповідної діяльності. Публічність узагальненої інформації про результати контролю, типові порушення та практику оскарження сприятиме підвищенню передбачуваності правил, поширенню належних практик та формуванню довіри до сфери публічних закупівель.
Розвиток доброчесного середовища має ґрунтуватися на поєднанні превентивних та контрольних механізмів. Важливим є реагування на вже вчинені порушення та створення умов, за яких ризики порушень можуть бути виявлені та усунуті на ранніх етапах здійснення закупівлі. У цьому контексті особливого значення набуває взаємодія між цифровими інструментами, закупівельними даними, системою ризиків та механізмами контролю.
Таким чином, розвиток системи доброчесності, контролю та оскарження має бути спрямований на формування для всіх учасників закупівлі передбачуваного та справедливого середовища, у якому порушення своєчасно виявляються та усуваються, права учасників ефективно захищаються, а результати контролю та оскарження використовуються для постійного вдосконалення сфери публічних закупівель.
Для досягнення стратегічної цілі передбачається виконання таких завдань:
прискорення судового розгляду справ про оскарження висновків про результати моніторингу;
оптимізація підходів до гнучкого (постійного) механізму оновлення переліку автоматичних індикаторів ризиків;
удосконалення механізмів запобігання корупції та мінімізації корупційних ризиків у сфері публічних закупівель;
забезпечення ефективного функціонування механізмів оскарження та захисту прав учасників у сфері публічних закупівель.
Очікуваний результат: до 2030 року сформовано відкритий, доступний та доброчесний ринок публічних закупівель, у якому зменшено необґрунтовані бар’єри для участі суб’єктів господарювання, розширено коло постачальників, забезпечено належний рівень прозорості та доброчесності, а публічні закупівлі використовуються для підтримки економічного, інноваційного та сталого розвитку.
Показники досягнення стратегічних цілей
| Показник | Базове значення | Цільове значення | |||
| 2027 рік | 2028 рік | 2029 рік | 2030 рік | ||
| Рівень гармонізації із правом ЄС (acquis ЄС) з публічних закупівель (Директивами Європейського Парламенту і Ради 2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС від 26 лютого 2014 року, Директивою 2014/23/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 року та Директивою Європейського Парламенту та Ради 2007/66/ЄС від 11 грудня 2007 року) | частково відповідає | суттєво відповідає з урахуванням умов дії воєнного стану | повністю відповідає | повністю відповідає | повністю відповідає |
| Частка вартості публічних договорів, укладених за конкурентними закупівлями, у загальній вартості укладених публічних договорів, відсотків | 71,6 | 72 | 74 | 76 | 77 |
| Коефіцієнт конкуренції (середня кількість суб’єктів господарювання на одну конкурентну закупівлю) | 1,9 | 2 | 2,1 | 2,2 | 2,3 |
| Частка конкурентних закупівель, в яких застосовуються критерії оцінки, які не є ціновим критерієм, відсотків | більше 0,1 | 0,2 | 1 | 1,5 | 2 |
| Частка впроваджених в електронній системі закупівель способів здійснення закупівель, передбачених Законом № 4888 , відсотків | 75 | 100 | 100 | 100 | |
| Кількість інтеграцій з електронною системою закупівель, визначених операційним планом, одиниць за рік | 1 | 2 | 3 | 3 | |
| Кількість відібраних із застосуванням автоматичних індикаторів ризику публічних закупівель, щодо яких проведено моніторинг, одиниць (визначається за умови спрацювання автоматичних індикаторів ризику під час здійснення закупівель із застосуванням нових способів закупівель, передбачених Законом № 4888 ) | не менше 1900 | не менше 2200 | не менше 2300 | не менше 2300 | не менше 2300 |
Порядок проведення моніторингу реалізації Стратегії та звітування
Реалізація цієї Стратегії, методологічна та інформаційна підтримка її виконання здійснюється Мінекономіки за участю міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади.
З метою реалізації цієї Стратегії розроблений відповідний операційний план, який містить заходи щодо досягнення цілей та виконання завдань цієї Стратегії.
Мінекономіки аналізує та узагальнює подану міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інформацію про стан виконання операційного плану та за результатами готує щорічний звіт про стан реалізації цієї Стратегії, який подає щороку до 1 квітня починаючи з 2028 року Кабінетові Міністрів України та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті. У разі несвоєчасного виконання операційного плану відповідальні міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади повідомляють Мінекономіки про підстави та причини несвоєчасного виконання та/або невиконання відповідних завдань. У разі необхідності зазначені суб’єкти подають Мінекономіки пропозиції щодо внесення змін до цієї Стратегії та/або операційного плану.
До підготовки щорічного звіту про стан реалізації цієї Стратегії можуть бути залучені, зокрема, експерти, організації громадянського суспільства, наукові установи.
У разі необхідності Мінекономіки готує та подає до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до цієї Стратегії та/або операційного плану.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Фінансування цієї Стратегії здійснюється за рахунок та в межах коштів державного і місцевих бюджетів, затверджених на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі міжнародної технічної допомоги.
Обсяг видатків на реалізацію цієї Стратегії визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік з урахуванням їх реальних можливостей.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 13 жовтня 2026 р. № 1120-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації Стратегії розвитку сфери публічних закупівель на 2027—2030 роки
( Див. текст )
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 13 жовтня 2026 р. № 1120-р
ПЕРЕЛІК
актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 175 "Про Стратегію реформування системи публічних закупівель ("дорожню карту")" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 23, ст. 920).
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 76 "Про схвалення Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024—2026 роки та затвердження операційного плану її реалізації у 2024—2025 роках" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 18, ст. 1185).
3. Пункт 147 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України щодо діяльності Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2025 р. № 1653 (Офіційний вісник України, 2026 р., № 2, ст. 139).
