Про затвердження Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозвязку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України

На виконання положень Повітряного кодексу України, Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 N 1629-IV, з метою приведення нормативних документів цивільної авіації України у відповідність до чинних Стандартів і Рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України (далі - Правила), що додаються.

2. Правила набирають чинності з 00.00 годин UTC 01.06.2005.

3. Управлінню технічного забезпечення аеронавігації (Бондаренко М.В.):

3.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3.2. Довести зазначені Правила до відома підприємств, організацій та установ цивільної авіації, що здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку, світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України та виконують льотні перевірки вказаних засобів, а також прийняти їх до неухильного виконання.

4. Після набрання чинності Правилами вважати такими, що втратили чинність, Програму і методику льотної перевірки АС КПР, затверджені Комітетом з використання повітряного простору України 25.03.97.

5. Після набрання чинності Правилами скасувати Тимчасову інструкцію з льотних перевірок всебічно направлених азимутальних радіомаяків діапазону дуже високих частот та всебічно направлених далекомірних радіомаяків діапазону ультрависоких частот, затверджену наказом Укравіатрансу від 27.07.2004 N 436.

6. Після набрання чинності Правилами вважати такими, що не застосовуються на території України:

"Инструкция по организации летных проверок наземных средств радиотехнического обеспечения полетов и связи", затверджена Міністерством цивільної авіації СРСР 01.08.86 N 52/и;

"Программы и методики наземных и летных проверок радиолокационных средств УВД", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 04.11.87;

"Руководство по летной проверке наземных средств радиосветотехнического обеспечения полетов и связи", затверджене Міністерством цивільної авіації СРСР 26.09.91;

"Руководство по летной проверке радиомаяков систем посадки I, II, III категории", затверджене Міністерством цивільної авіації СРСР 19.12.86;

"О периодичности летных проверок радиомаячных систем посадки", затверджено наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 28.07.88 N 124;

"Типовая программа и методика летных проверок аэродромных (аэроузловых) АС УВД "Старт", "Теркас", "Спектр", зі змінами, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 05.12.88;

"Типовая программа и методика летных проверок районных АС УВД "Теркас", "Стрела". Виправлення 1, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 29.12.88;

"Программы и методики летных проверок радиомаяков VOR и DME", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 29.09.89.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Настасієнка В.М.

1.1. Правила організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України (далі - Правила) розроблені відповідно до вимог Повітряного кодексу України, положень Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Додатків до неї.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (далі - наземні засоби РТЗ), світлосигнального обладнання аеродромів (далі - ССО).

1.3. Ці Правила є обов'язковими для використання підприємствами, організаціями, установами цивільної авіації (ЦА) України, які здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів РТЗ і ССО, а також організацію і проведення наземних та льотних перевірок цих засобів.

1.4. Нормативні посилання

Під час розроблення цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (зі змінами);

Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667 (зі змінами);

Правила авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2003 N 736, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.10.2003 за N 1001/8322 (зі змінами);

Правила технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.05.2007 N 381, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.06.2007 за N 705/13972;

Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Авиационная электросвязь". Том I "Радионавигационные средства", ІКАО, 2006;

Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Авиационная электросвязь". Том IV "Системы наблюдения и предупреждения столкновений", ІКАО, 2007;

Додаток 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Аэродромы", Том I "Проектирование и эксплуатация аеродромов", ІКАО, 2004;

Doc. 8071 "Руководство по испытаниям радионавигационных средств". Тома I "Испытания наземных радионавигационных систем", ІКАО, 2000;

Doc. 8071 "Руководство по испытаниям радионавигационных средств". Тома III "Испытания обзорных радиолокационных систем", ІКАО, 1998.

1.5. Визначення

У цих Правилах терміни мають такі значення:

Абсолютна висота - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку.

Аварійне обслуговування - обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким організаціям за їх запитом.

Авіаційний електрозв'язок - електрозв'язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб.

Авіаційний повітряний електрозв'язок - авіаційний електрозв'язок, який використовує засоби проводового електрозв'язку та авіаційного електрозв'язку з екіпажами ПС у процесі всього польоту.

Авіаційний радіозв'язок - вид електрозв'язку, який здійснюється за допомогою електромагнітних коливань у відведеному для ЦА діапазоні частот і призначений для наземного і повітряного електрозв'язку.

Автоматизована система керування повітряним рухом (АС КПР) - організаційно-технічна система апаратно-програмних засобів автоматизації процесів КПР, яка забезпечує оцінювання і прогнозування повітряного руху, вибір керівних дій диспетчера та контроль їх реалізації.

Аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих ПС визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій.

Аеродром спільного використання - аеродром, на якому здійснюється зліт, посадка, рух та стоянка ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. На такому аеродромі можуть базуватися тільки ПС, що належать власнику аеродрому.

Азимут - кут, розміщений між північним напрямком дійсного або магнітного меридіана, який проходить через контрольний пункт, і напрямком на ПС (орієнтир).

Азимутальна характеристика курсового радіомаяка - залежність величини різниці глибини модуляції (РГМ) у точках зони дії курсового радіомаяка (КРМ) від кутового положення цих точок щодо лінії курсу.

Барометрична висота - атмосферний тиск, виражений у величинах абсолютної висоти, що відповідає цьому тискові за стандартною атмосферою.

Двочастотна глісадна система - глісадна система, зона дії якої створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами в межах визначеного каналу глісадного радіомаяка.

Двочастотна курсова система - курсова система, зона дії якої створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами в межах визначеного каналу курсового радіомаяка.

Електрозв'язок - будь-яке передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводовій, радіо-, оптичній або інших електромагнітних системах.

Злітно-посадкова смуга (ЗПС) - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту ПС.

Зона дії наземного засобу РТЗ - трьохвимірний об'єм повітряного простору, у межах якого наземний засіб РТЗ здатний забезпечувати, відносно місця встановлення, належні для обслуговування повітряного руху характеристики. Зона дії (ЗД) може бути виражена у величинах азимута, кута місця, нахиленої дальності, висоти або ешелону польоту.

Індикатор радіолокаційного місцезнаходження ПС (індикатор) - технічний засіб для відображення у несимвольній та/або символьній формі місцезнаходження ПС, отриманого за допомогою первинного та/або вторинного радіолокатора.

(В експлуатаційно-технічній документації (ЕТД) деяких типів наземних засобів РТЗ використовуються такі терміни: індикатор кругового огляду (ІКО), контрольний ІКО, виносний ІКО, індикатор повітряної обстановки (ІПО), дисплей, монітор та ін.).

Контрольований повітряний простір - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору ОПР.

Круговий політ - політ за круговою траєкторією на постійних абсолютній висоті та відстані від антени наземного засобу РТЗ.

Курс - напрямок, у якому знаходиться поздовжня вісь ПС, що виражений в градусах кута, який відлічується від північного напрямку (дійсного, магнітного, компасного або умовного меридіанів).

Кут нахилу глісади радіомаячної системи - кут між прямою лінією, що являє собою усереднену глісаду радіомаячної системи (РМС), і горизонтальною площиною.

Кутомісцева характеристика глісадного радіомаяка - залежність величини РГМ у точках зони дії глісадного радіомаяка (ГРМ) від кутового положення цих точок відносно лінії глісади.

Лінія глісади - найближче до горизонтальної площини геометричне місце точок у вертикальній площині, що проходить через осьову лінію ЗПС, у яких РГМ дорівнює нулю.

Лінія курсу - геометричне місце точок, найближчих до вісі ЗПС у будь-якій горизонтальній площині, у яких РГМ дорівнює нулю.

Літак-лабораторія - ПС, яке має спеціальне бортове обладнання для проведення льотних перевірок.

Маршрут обслуговування повітряного руху - визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху (ОПР). Зазначене поняття використовується для повітряної траси, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо.

Мережа авіаційного радіозв'язку (радіомережа) - сукупність радіостанцій, які встановлені в пунктах розміщення абонентів та об'єднані спільними радіоканалами або працюють з використанням спільних радіоданих.

Наземні засоби радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (наземні засоби РТЗ) - це радіоелектронні та технічні засоби (засоби електрозв'язку, радіонавігації та радіолокації; автоматизовані системи та їх робочі місця; апаратура відображення; антенно-фідерні пристрої; лінії управління та електрозв'язку; автономні джерела електроживлення, електроустановки та електрообладнання; інше обладнання), які призначені для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА.

Напівсектор (сектор) глісади - сектор у вертикальній площині, що містить глісаду й обмежений геометричними місцями точок, найближчими до глісади, у яких РГМ дорівнює 0,0875 (0,175).

Напівсектор (сектор) курсу - сектор у горизонтальній площині, що містить лінію курсу й обмежений геометричними місцями точок, найближчими до лінії курсу, у яких РГМ дорівнює 0,0775 (0,155).

Неробоча зона над радіомаяком - сфера простору над радіомаяком у вигляді тілесного кута з вершиною у точці розташування антени радіомаяка, у межах якого неможливо визначити місця розташування рухомих об'єктів за сигналами даного радіомаяка.

Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, консультативне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

Об'єкт радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (об'єкт РТЗ) - сукупність інженерно-технічних споруд, наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку, ліній електрозв'язку, ліній електропередачі та іншого обладнання, яка призначена для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА.

Опорна точка радіомаячної системи посадки (точка "Т") - точка, що розташована на визначеній висоті над перетинанням вісі ЗПС і лінії порога ЗПС та через яку проходить продовжений донизу прямолінійна ділянка глісади радіомаячної системи посадки.

Пеленг (радіопеленг) - напрямок на об'єкт з точки установки антени радіопеленгатора, що визначається кутом між площиною меридіана (дійсного, магнітного) і вертикальною площиною, яка проходить через точку установки антени та об'єкт.

Перевищення - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до точки або рівня земної поверхні або пов'язаного з нею об'єкта.

Перешкода - всі нерухомі тимчасові або постійні та рухомі об'єкти або частини їх, які розміщені у зоні, що призначена для руху ПС по поверхні, або які підвищуються над умовною поверхнею, що призначена для забезпечення безпеки ПС у польоті.

Персонал РТЗ - працівники служб РТЗ, до яких належать керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці та робітники відповідних категорій, класів та розрядів.

Підприємства ЦА - підприємства, організації і установи, діяльність яких здійснюється у галузі цивільної авіації України.

Пізнавальний індекс повітряного судна - група букв, цифр, їх комбінація, яка ідентична позивному ПС або являє собою кодовий еквівалент його позивного для двохстороннього зв'язку "повітря - земля" та яка використовується для розпізнавання ПС в мережі наземного електрозв'язку ОПР.

Плановий ремонт - ремонт, постановка на який здійснюється відповідно до вимог ЕТД або виходячи з аналізу технічного стану наземного засобу РТЗ.

Повітряна траса - диспетчерський район або його частина (коридор) у повітряному просторі з чітко визначеними висотою та шириною для безпечного виконання польотів ПС.

Польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів.

Поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС аеродрому, який може використовуватися для посадки ПС.

Радіал - кут, укладений між північним напрямком магнітного меридіана, що проходить через радіомаяк і напрямком на ПС.

Радіомаячна система посадки (РМС) - система посадки, що забезпечує інструментальний захід ПС на посадку.

Режим "RBS" - режим роботи вторинного радіолокатора, при якому забезпечується запит і приймання сигналів у відповідності до норм ІКАО.

Режим "УВД" - режим роботи вторинного радіолокатора, при якому забезпечується запит і приймання сигналів у відповідності з вітчизняними нормами.

Рейсове повітряне судно (рейсове ПС) - ПС, яке виконує політ (авіарейс) згідно з встановленим розкладом та за встановленим маршрутом.

Ремонт - комплекс операцій з відновлення працездатності, справності наземного засобу РТЗ і відновлення його ресурсів.

Різниця глибини модуляції - абсолютна величина різниці коефіцієнтів глибин модуляції несучої частоти сигналами 90 і 150 Гц.

РМС I категорії - система посадки, яка забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до точки, в якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 60 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС.

РМС II категорії - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 15 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС.

РМС III категорії - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до поверхні ЗПС і уздовж неї.

Світлосигнальне обладнання аеродромів - сукупність світлосигнальних приладів, розміщених на аеродромі за визначеною схемою, електричного обладнання та апаратури дистанційного управління, призначених для забезпечення зльоту, заходження на посадку, посадки та руління ПС.

Скривлення лінії глісади - зсув лінії глісади від середньої лінії глісади.

Скривлення лінії курсу - зсув лінії курсу від середньої лінії курсу.

Служба з технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку - структурний підрозділ підприємства ЦА, що виконує комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємства ЦА з використанням наземних засобів РТЗ.

Спеціально виділене повітряне судно (спеціально виділене ПС) - ПС, яке виконує польоти з метою проведення льотних перевірок.

Точка "А" РМС - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 7400 м від порога ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС.

Точка "В" РМС - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 1050 м від порога ЗПС над продовженням осьової лінії ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС.

Точка "С" РМС - точка, через яку на висоті 30 м над горизонтальною площиною, що містить поріг ЗПС, проходить продовжена донизу прямолінійна частина номінальної глісади.

Точка "Д" РМС - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 900 м від порога ЗПС у напрямку курсового радіомаяка.

Точка "Е" РМС - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 600 м від кінця ЗПС у напрямку порога ЗПС.

Точка приземлення - точка на ЗПС, що визначає початок поверхні торкання землі ПС, тобто точка відліку, яке виконується, як правило, від порогу ЗПС.

Чутливість до зсуву ГРМ - відношення вимірюваної РГМ до її кутового зсуву відносно відповідної опорної лінії.

Чутливість до зсуву КРМ - відношення вимірюваної РГМ до її бокового зсуву відносно відповідної опорної лінії.

1.6. Скорочення

У цих Правилах скорочення мають такі значення:

АДМРМ - аеродромний додатковий маркерний радіомаяк;

АПД - апаратура передавання даних;

АПЕЗ - авіаційний повітряний електрозв'язок;

АПОІ - апаратура первинної обробки інформації;

АРК - автоматичний радіокомпас;

АРП - автоматичний радіопеленгатор;

АС КПР - автоматизована система керування повітряним рухом;

АСЛК - автоматизована система льотного контролю;

АФП - антенно-фідерний пристрій;

АХ - азимутальна характеристика;

БМРМ - ближній маркерний радіомаяк;

БПРМ - ближня приводна радіостанція з маркерним радіомаяком;

ВВІ - вогні високої інтенсивності;

ВМІ - вогні малої інтенсивності;

ВОРЛ - вторинний оглядовий радіолокатор;

ВП - вертикальна поляризація;

ГВ - глісадні вогні;

ГРМ - глісадний радіомаяк;

ДВЧ - дуже висока частота;

ДМРМ - дальній маркерний радіомаяк;

ДПРМ - дальня приводна радіостанція з маркерним радіомаяком;

ЕВП - ефективна відбивна поверхня;

ЕТД - експлуатаційно-технічна документація;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЗД - зона дії;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

ІКО - індикатор кругового огляду;

ІПО - індикатор повітряної обстановки;

КППМ - командний пілотажний прилад магнітний;

КПС - командир повітряного судна;

КРМ - курсовий радіомаяк;

КСХВ - коефіцієнт стоячої хвилі по напрузі;

КХ - кутомісцева характеристика;

ЛГ - лінія глісади;

ЛК - лінія курсу;

ЛЛ - літак-лабораторія;

МК - магнітний курс;

МРМ - маркерний радіомаяк;

НВЧ - надвисока частота;

ОПРС - окрема приводна радіостанція;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ОРЛ-А - оглядовий радіолокатор - аеродромний;

ОРЛ-Т - оглядовий радіолокатор - трасовий;

ОСП - обладнання системи посадки;

ПДУ - пульт дистанційного управління;

ПОУ - панель оператора управління;

ПРЛ - посадковий радіолокатор;

ПРС - приводна радіостанція;

ПС - повітряне судно;

РГМ - різниця глибини модуляції;

РД - рульова доріжка;

РЛС - радіолокаційна станція;

РМС - радіомаячна система інструментального заходження ПС на посадку;

РСБН - радіотехнічна система ближньої навігації;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

САК - система автоматичного контролю;

СВ РЛІ - система відображення радіолокаційної інформації;

СГ - світловий горизонт;

СНС - супутникова навігаційна система;

ССО - світлосигнальне обладнання аеродромів;

СТВ - система траєкторних вимірювань;

ТО - технічне обслуговування;

ТП - точка приземлення;

ТРЛК - трасовий радіолокаційний комплекс;

УВЧ - ультрависока частота;

ЦА - цивільна авіація;

"ВАРУ" - показник роботи режиму вторинного радіолокатора;

"ПАСС" - режим роботи радіолокатора;

"СДЦ" - режим роботи радіолокатора;

"УВД"- режим роботи вторинної радіолокації;

APAPI - спрощений покажчик траєкторії точного заходження на посадку;

DME - всебічно направлений далекомірний радіомаяк діапазону УВЧ;

ILS - система посадки метрового діапазону по приладах;

VOR - всебічно направлений азимутальний радіомаяк діапазону ДВЧ;

PAPI - точний покажчик візуальної глісади;

"RBS" - режим роботи вторинної радіолокації у відповідності до норм ІКАО;

OLDI - протокол прямого автоматичного обміну даними з ОПР;

WGS-84 - Всесвітня геодезична система;

Y - відстань від проекції АФП ГРМ на осьову лінію ЗПС до порога ЗПС;

А - азимут;

Д - дальність;

П - пеленг.

2.1. Класифікація перевірок наземних засобів РТЗ і ССО

2.1.1. Перевірки наземних засобів РТЗ і ССО за методологією проведення розділяються на наземні та льотні перевірки.

2.1.2. Наземні перевірки є системою періодичних перевірок параметрів наземних засобів РТЗ і ССО, що дають можливість переконатися у відповідності обладнання вимогам ЕТД, і проводяться перед виконанням льотних перевірок, а також за наявності обставин, що вимагають необхідності проведення зазначеної перевірки. Обсяг наземних перевірок, наведений у відповідних програмах цих Правил (розділи 3-17), може бути змінено у залежності від конкретного типу наземного засобу РТЗ або ССО відповідно до методик наземних перевірок, наведених у ЕТД на ці засоби.

2.1.2.1. Наземні перевірки наземних засобів РТЗ або ССО проводяться персоналом об'єктів РТЗ або ССО. Для проведення наземних перевірок при введенні в експлуатацію, а також після ремонтів найбільш складних наземних засобів РТЗ або ССО можуть залучатися представники підприємств-виробників або ремонтних організацій з безпосередньою участю експлуатаційного персоналу цих об'єктів.

2.1.2.2. За результатами наземних перевірок наземних засобів РТЗ складаються протоколи наземних перевірок. У протоколах наземних перевірок указуються найменування, типи, заводські номери та дати випуску наземних засобів РТЗ.

При проведенні наземних перевірок ОСП та/або РМС у протоколах наземних перевірок наводяться найменування, типи, заводські номери та дати випуску всіх наземних засобів РТЗ, що входять до складу цих систем та перевіряються.

2.1.3. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО проводяться з метою підтвердження відповідності їх тактико-технічних характеристик вимогам ЕТД та оцінки придатності до забезпечення польотів ПС або ОПР.

2.1.3.1. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО розділяються на такі види перевірок:

при введенні в експлуатацію;

періодичні;

спеціальні.

2.1.3.2. Льотні перевірки при введенні в експлуатацію виконуються для підтвердження відповідності робочих характеристик наземних засобів РТЗ і ССО вимогам ЕТД у повному обсязі. Результати цих перевірок у комплексі з наземними перевірками є основою визначення придатності наземних засобів РТЗ і ССО до забезпечення польотів ПС або ОПР.

Дана льотна перевірка наземних засобів РТЗ виконується також після:

заміни, ремонту або зміни висоти та місця установлення антенної системи;

зміни місця установлення наземного засобу РТЗ;

зміни робочих частот радіомаячних систем посадки;

зміщення порогів ЗПС (для посадкових радіолокаторів і РМС).

Перед льотною перевіркою при введенні в експлуатацію радіолокаційного засобу проводять вимірювання кутів закриття в горизонтальній площині (додаток 1).

2.1.3.3. Періодичні льотні перевірки виконуються з метою підтвердження під час експлуатації відповідності параметрів наземних засобів РТЗ і ССО вимогам ЕТД.

2.1.3.4. Спеціальні льотні перевірки наземних засобів РТЗ або ССО виконуються в таких випадках:

зміни границь зон диспетчерського обслуговування на маршрутах ОПР, схем заходження на посадку та зон очікування (для радіолокаційних засобів);

після проведення планового ремонту, доробок за бюлетенями та модернізації, які впливають на тактико-технічні характеристики наземного засобу РТЗ;

зміни кутів закриття;

зміни кутів нахилу глісади (для посадкових радіолокаторів);

наявності зауважень органів ОПР або екіпажів ПС;

за рішенням комісії, що займається розслідуванням авіаційних подій та інцидентів;

у разі зміни складу радіолокаційних та радіонавігаційних засобів, які є джерелами інформації АС КПР;

у разі продовження терміну служби (ресурсу) наземних засобів РТЗ або ССО.

Обсяг спеціальних льотних перевірок та перелік параметрів, що перевіряються за відповідними програмами, визначається за окремим рішенням власника наземних засобів РТЗ або ССО.

2.1.4. Льотні перевірки проводяться таким наземним засобам РТЗ і ССО:

оглядовим радіолокаторам - аеродромним (ОРЛ-А);

оглядовим радіолокаторам - трасовим (ОРЛ-Т);

вторинним оглядовим радіолокаторам (ВОРЛ);

посадковим радіолокаторам (ПРЛ);

трасовим радіолокаційним комплексам (ТРЛК);

центрам управління автоматизованих систем керування повітряним рухом (центр управління АС КПР);

окремим системам відображення радіолокаційної інформації (СВ РЛІ), обладнаним апаратурою обробки інформації, що не входять до складу АС КПР;

радіомаячним системам посадки (РМС) у складі:

курсового радіомаяка (КРМ);

глісадного радіомаяка (ГРМ);

маркерного радіомаяка (МРМ);

обладнанню системи посадки (ОСП) у складі:

дальньої приводної радіостанції з маркером (ДПРМ) та ближньої приводної радіостанції з маркером (БПРМ), що містять приводні радіостанції (ПРС) та МРМ;

аеродромним додатковим маркерним радіомаякам (АДМРМ);

окремим приводним радіостанціям (ОПРС);

всебічно направленим азимутальним радіомаякам діапазону ДВЧ (VOR);

всебічно направленим далекомірним радіомаякам діапазону УВЧ (DME);

автоматичним радіопеленгаторам (АРП);

радіотехнічним системам ближньої навігації (РСБН);

наземним засобам авіаційного повітряного електрозв'язку (АПЕЗ) діапазону ДВЧ;

світлосигнальному обладнанню аеродромів (ССО) у складі:

вогнів малої інтенсивності (ВМІ);

вогнів високої інтенсивності (ВВІ);

глісадних вогнів (ГВ).

Періодичність льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО наведена в додатку 2.

2.1.5. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО та їх модифікацій проводяться за програмами та методиками відповідних типів наземних засобів РТЗ і ССО, наведених у розділах 3-18 цих Правил.

Льотні перевірки окремих СВ РЛІ, які не входять до складу АС КПР, проводяться відповідно до програм та методик, які наведені в цих Правилах, для центру управління АС КПР.

2.1.6. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО, що обладнані автоматизованими системами контролю параметрів, виконуються з використанням цих систем.

2.1.7. У льотних перевірках беруть участь льотний склад ЛЛ, персонал РТЗ об'єктів РТЗ і ССО та персонал органу ОПР.

2.2. Спеціально обладнаний літак-лабораторія

2.2.1. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються літаком-лабораторією (ЛЛ), обладнаним автоматизованою системою льотного контролю (АСЛК) типу АСЛК-Н, AD-FIS-12, AD-FIS-100 та інших.

2.2.2. На обладнанні АСЛК проводяться роботи з підготовки до застосування при льотних перевірках наземних засобів РТЗ і ССО акредитованою організацією (особою), що має право на проведення цих робіт.

2.2.3. Спеціальні прилади бортового і наземного випробувального обладнання, що використовуються для вимірювання під час наземних та льотних перевірок, призначених для визначення достовірності навігаційної інформації, повинні мати погрішності менші, ніж допуски на погрішності параметрів, що вимірюються.

2.2.4. До складу екіпажу ЛЛ, що проводить льотні перевірки, уходить інженер бортовий АСЛК/бортоператор АСЛК (далі - бортоператор ЛЛ). Члени екіпажу ЛЛ повинні мати відповідну кваліфікацію, допуски на проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, достатні знання і досвід з питань проведення льотних перевірок, повинні бути здатними до колективної роботи.

При проведенні льотних перевірок ССО ЛЛ або спеціально виділеним ПС допускається присутність на борту ЛЛ або ПС провідного інженера (інженера) служби з експлуатації ССО підприємства ЦА.

2.2.5. Для виконання льотних перевірок рекомендується використовувати ПС, що має такі характеристики:

надійність, економічність, наявність декількох двигунів, здатність до безпечного польоту при одному непрацюючому двигуні, наявність обладнання для здійснення польотів вночі та польотів за приладами;

вантажопідйомність, достатню для розміщення екіпажу, необхідного електронного обладнання та забезпечення перевезення персоналу, що здійснює роботу на наземних випробувальних приладах;

дальність і тривалість польоту, достатні для здійснення льотних перевірок без виконання непродуктивних посадок;

аеродинамічну стійкість у широкому діапазоні швидкостей, особливо на швидкостях, характерних для льотних перевірок;

достатньо широкий діапазон швидкостей і висот польоту, що забезпечує проведення льотних перевірок, за можливості, тих самих умов, з якими зустрічаються користувачі (льотні характеристики на малих швидкостях є важливими у разі виконання наземними спостерігачами супроводу польоту оптичним приладом).

2.2.6. У разі, коли для оцінювання параметрів наземних засобів РТЗ і ССО відсутня потреба використання АСЛК, льотна перевірка виконується по спеціально виділених або рейсових ПС. При цьому рекомендовано використовувати ПС з характеристиками, подібними до характеристик більшості типів ПС, які виконують польоти у даному районі (зоні) ОПР.

2.3. Порядок планування та забезпечення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО

2.3.1. Керівники підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, відповідають за своєчасність, повноту та якість льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.

2.3.2. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються ЛЛ на підставі заявок від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, на проведення відповідних видів льотних перевірок.

2.3.3. За своєчасність та повноту льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на аеродромах спільного базування відповідають старші авіаційні начальники аеродромів.

2.3.4. Початкове планування льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, їх видів здійснюється керівниками об'єктів РТЗ і ССО підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО.

2.3.5. Порядок планування, організації виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на аеродромах спільного базування і спільного використання визначаються відповідними угодами між зацікавленими сторонами.

2.3.6. Узагальнене планування льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО проводиться щорічно підприємством ЦА - власником ЛЛ на підставі щорічних заявок підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО.

Щорічні заявки подаються не пізніше 30 жовтня поточного року, що передує року планованих льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.

На підставі заявок від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) складається річний план-графік льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО (далі - План-графік) за формою, наведеною у додатку 3. План-графік погоджується із відповідними посадовими особами, погоджується керівником підприємства ЦА - власником ЛЛ та затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі ЦА (далі - спеціально уповноважений орган ЦА).

Після затвердження річний План-графік розсилається підприємствам ЦА (структурним підрозділам підприємств ЦА).

Під час складання Плану-графіка враховуються такі вимоги:

льотні перевірки РМС і ССО категорійних напрямків посадки забезпечуються в першу чергу;