Розкривати та прослуховувати наземні і бортові реєстратори, а також розшифровувати записи бортових реєстраторів до прибуття комісії забороняється. Ці дії повинні проводитись тільки за рішенням голови комісії.
6.3.9. Керівники організації розробника, виробника, експлуатанта авіаційної техніки, а також організацій, що виконували ремонт, ОПР, технічне та аеродромне забезпечення польотів, зобов'язані після отримання інформації про АП ужити заходів щодо забезпечення збереження документації, яка належить до розроблення, випробувань, виробництва, ремонту й експлуатації ПС, а також усіх видів забезпечення польоту ПС, з яким сталася АП.
6.3.10. Головне завдання осіб, які першими прибули до місця АП, полягає в порятунку та наданні своєчасної допомоги особам, які постраждали, а також в охороні майна ПС та його уламків.
6.3.11. З моменту прибуття комісії на місце АП відповідальним за всі дії з розслідування є голова комісії.
Комісія з розслідування, після прибуття на місце АП, перевіряє дії з охорони уламків ПС, які передбачають:
захист населення від проявів небезпечних факторів, що можуть бути обумовлені уламками ПС та вантажами (у т.ч. небезпечними);
недопущення переміщення уламків ПС (включаючи тіла загиблих, вантажі, обладнання);
охорону майна;
санкціонований допуск осіб до місця події;
забезпечення захисту і збереження всіх слідів, залишених ПС на землі;
охорону, пломбування та доставку бортових реєстраторів до місця обробки.
6.3.12. У разі наявності відомостей щодо перебування на борту ПС небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності і розміщувати охорону на безпечній відстані від уламків. Потенційно небезпечну зону потрібно особливо визначити і зберігати знаки, поки експерти не дадуть відповідну оцінку небезпеці.
6.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування АП
6.4.1. Голова комісії організовує, проводить і контролює всі етапи розслідування АП, координує дії всіх учасників розслідування.
6.4.2. Рішення з основних методичних та організаційних питань розслідування приймаються комісією, при цьому голова комісії має право остаточного рішення.
Член комісії, який не згоден з прийнятим рішенням, повинен викласти свою особисту думку письмово та додати її до матеріалів розслідування.
6.4.3. Після прибуття на місце АП голова комісії з розслідування інформує про це керівника органу місцевого самоврядування, проводить організаційне засідання, на якому зачитує наказ про призначення комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці АП, про обставини АП і виконану роботу, створює робочі органи комісії і призначає їх керівників, визначає основні напрями робіт на початковому етапі розслідування, дає необхідні оперативні вказівки.
6.4.3.1. Указівки голови комісії з питань, пов'язаних з розслідуванням АП, є обов'язковими для виконання всіма особами, які беруть участь у розслідуванні АП і забезпечують роботу комісії.
6.4.3.2. Склади підкомісій, робочих груп, плани їх роботи затверджує голова комісії.
6.4.4. На місце АП допускаються особи, які мають спеціальний дозвіл голови комісії.
6.4.5. Робота комісії з розслідування АП виконується за планом, проект якого до його затвердження головою розглядається на засіданні комісії. План повинен передбачати основні напрями діяльності комісії, послідовність виконання робіт, досліджень, а також відповідальних за проведення робіт і терміни їх виконання. План роботи комісії деталізується в планах підкомісій і робочих груп.
До затвердження плану роботи комісії забороняється здійснювати роботи на місці АП, за винятком зовнішнього огляду, фіксації слідів, що можуть зникнути (відкладень льоду, кіптяви тощо, слідів прямування ПС), евакуації поранених та загиблих і вилучення бортових реєстраторів.
Плани роботи комісії і підкомісій корегуються і доповнюються під час розслідування залежно від отриманих фактичних даних.
Дослідження компонентів ПС, експерименти на місці роботи комісії проводяться за планами, які затверджуються головою комісії і додаються до матеріалів розслідування.
6.4.6. Засідання комісії оформляються протоколами. Протоколи підписуються головою та начальником штабу комісії.
6.4.7. Дії членів комісії, підкомісій і робочих груп, що мають одночасно кримінально-процесуальний характер, спрямований на збирання доказових матеріалів (вилучення і передачу на збереження записів бортових та наземних реєстраторів та інше), а також пов'язані з похованням або кремацією загиблих, повинні проводитися з відома правоохоронного органа, що здійснює попереднє слідство.
6.4.8. Усі доказові елементи ПС, його технічна документація зберігаються до одержання письмового дозволу на їх знищення від органів слідства та прокуратури.
6.4.9. Для вирішення конкретних завдань у відповідних галузях науки і техніки, крім спеціалістів, що входять до складу підкомісій і робочих груп, до розслідування можуть залучатися експерти/фахівці.
6.4.9.1. Експерт відповідно до плану роботи комісії одержує письмове завдання від голови комісії або підкомісії з переліком питань, що потребують вирішення.
6.4.9.2. Результати роботи оформляються як висновки експерта (експертів), що обговорюються на засіданні комісії (підкомісії). Під час обговорення перед експертом можуть бути поставлені додаткові питання, відповіді на які оформляються як доповнення до експертного висновку.
6.4.9.3. Експертний висновок є офіційним документом і додається до матеріалів розслідування.
6.4.10. Результати проведених робіт у підкомісіях та робочих групах оформляються звітами, що розглядаються комісією (підкомісією) і додаються до матеріалів розслідування.
6.4.11. Підсумковим документом роботи комісії з розслідування АП є остаточний звіт за результатами розслідування АП (далі - остаточний звіт), що складається з урахуванням матеріалів підкомісій, робочих груп, результатів досліджень і експертиз, а також іншої наявної в розпорядженні комісії інформації (додаток 11).
Протягом 30 діб після початку розслідування АП комісією з розслідування складається попередній звіт. Попередній звіт складається у довільній формі та містить стислий опис обставин АП, уключаючи найбільш суттєву інформацію, рекомендації щодо безпеки польотів і запропоновані профілактичні заходи. Звіт направляється на ті самі адреси, що й остаточний звіт.
6.4.12. Проект остаточного звіту за результатами розслідування АП подається головою комісії на обговорення членам комісії. У разі виникнення розбіжностей оформлюється звіт, запропонований головою комісії. Член комісії, який не згодний зі змістом звіту, зобов'язаний підписати остаточний звіт з визначенням особливої думки у письмовому вигляді.
В особливій думці вказуються конкретні мотиви незгоди з їх обґрунтуванням, а також запропоновані формулювання. Особлива думка розглядається членами комісії з обов'язковим оформленням протоколу. У протоколі зазначаються висновок голови комісії щодо особливої думки та причини її відхилення при формуванні остаточного звіту комісії. Протокол підписується головою комісії.
Остаточний звіт підписується головою і всіма членами комісії.
Якщо в результаті розгляду особлива думка не була відмічена в звіті, то член комісії, що виклав її, підписує звіт з позначкою "З особливою думкою".
Аналогічний порядок повинен дотримуватися під час упорядкування і підписання звітів підкомісій та робочих груп.
У будь-якому разі особлива думка залишається як додаток до звіту комісії, підкомісії, робочої групи.
Одночасно з остаточним звітом з розслідування голова комісії підписує перелік документів, що додаються до матеріалів розслідування.
6.4.13. Голова комісії з розслідування АП з українським ПС на території України подає остаточний звіт на затвердження керівнику органу, що призначив розслідування АП, не пізніше 60 діб з моменту АП або в термін, визначений цим керівником у зв'язку з продовженням терміну розслідування.
6.4.14. Підсумковим документом за результатами розслідування АП з іноземним ПС є остаточний звіт, проект якого оформлюється комісією і підписується всіма її членами.
Проект остаточного звіту направляється комісією всім державам, що брали участь у розслідуванні, з пропозицією висловити свої зауваження до проекту документа.
Зауваження, що надійшли протягом 60 днів з моменту направлення проекту остаточного звіту, розглядаються комісією з розслідування АП. Зауваження, унесення яких у текст звіту визнано недоцільним, додаються до остаточного звіту як доповнення.
6.4.15. Матеріали розслідування АП (остаточний звіт з матеріалами, що додаються до нього) у 10-денний термін з моменту затвердження звіту направляються до:
ДІБП Державіаслужби;
експлуатанта ПС;
власника ПС;
розробника ПС;
остаточний звіт без додатків направляється до територіальних органів прокуратури, а також до міністерств і організацій, що брали участь у розслідуванні (на їх письмовий запит та за рішенням Голови Державіаслужби).
Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування АП.
6.4.16. У разі катастроф і аварій з ПС, максимальна маса якого більше 2250 кг з ПС, Державіаслужба направляє остаточний звіт до ІКАО.
6.4.17. У разі виявлення ознак здійснення терористичного, іншого акта, незаконного втручання в діяльність ЦА, розслідування проводиться з урахуванням особливостей інструкції з розслідування актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
6.5. Порядок організації і проведення досліджень
6.5.1. Спеціальні дослідження проводяться за рішенням комісії у разі встановлення в процесі розслідування, що конкретні компоненти потребують дослідження або випробування спеціалістами.
6.5.2. Підставою для проведення досліджень є звернення голови комісії з розслідування чи лист Державіаслужби до організації, яка визначена для його проведення, та технічне завдання комісії з розслідування, у якому докладно вказується мета проведення досліджень. Окрім технічного завдання на розслідування, комісія повинна додати довідку з детальною інформацією про відповідну частину або компонент, що охоплює такі аспекти, як:
дата встановлення виробу на ПС;
загальний час напрацювання;
загальний час напрацювання після останнього ремонту або технічного обслуговування;
відзначені попередні недоліки;
будь-які інші відомості, які допоможуть з'ясувати те, яким чином і чому відбулася відмова виробу або компонента.
6.5.3. Дослідження, пов'язані з розслідуванням АП, проводяться, як правило, сертифікованими науково-дослідними організаціями, підприємствами-розробниками, виробниками, експлуатантами, ремонтними підприємствами. Вибір підприємства залежить від характеру спеціальних досліджень і типу випробувань компонентів і систем. Комісія повинна бути впевнена в тому, що обране підприємство має можливості для проведення необхідних досліджень і випробувань.
6.5.4. При розробці організацією-виконавцем програми спеціальних досліджень беруть участь члени комісії з розслідування АП, які розробляли технічне завдання комісії на дослідження.
6.5.5. У разі потреби для проведення спеціальних досліджень можуть залучатися підприємства - співвиконавці досліджень, а також зацікавлені організації.
6.5.6. Якщо ПС або його агрегати, які рекомендуються для проведення дослідження, виготовлені в іншій державі та є необхідність у проведенні досліджень на підприємствах цієї держави, то рішення про проведення таких досліджень приймається Державіаслужбою з уповноваженим представником держави виробника, держави розробника, держави експлуатанта або держави реєстрації.
6.5.7. Декодування і розшифровування записів бортових реєстраторів проводиться в призначених Державіаслужбою центрах обробки польотної інформації (Центрах) або, у разі потреби, у відповідних організаціях держави реєстрації чи держави виробника.
У разі відсутності технічної можливості проведення цих робіт в Україні вони можуть бути виконані в будь-якій іншій державі з обов'язковою присутністю представника комісії і контролем процесу розшифровування. Організація таких досліджень проводиться за згодою з повноважним органом відповідної держави.
Рішення про вибір Центру приймає голова комісії з розслідування АП за узгодженням з органом, що призначив комісію.
6.5.8. Центр повинен забезпечувати:
можливість демонтажу реєстраторів, які мають серйозні пошкодження, а також зчитування зроблених ними записів;
зчитувати первісні записи даних пам'яті без використання копіювального приладу виробника щодо перезапису або при відсутності корпусу аварійного реєстратора;
можливість розшифрувати та аналізувати необроблені сигнали разових команд без використання автоматизованих засобів;
можливість покращення якості цифрових записів мовних сигналів в кабіні екіпажу;
можливість графічно аналізувати дані розшифрувань та отримувати додаткові параметри, які безпосередньо не зареєстровані реєстратором, а також використовувати інші методи з метою оцінки імовірності результатів спостереження.
6.5.9. Комісія з розслідування АП передає в Центр:
технічне завдання на виконання обробки записів, яке затверджено головою комісії;
запломбований контейнер з носіями польотної інформації, який вилучений з місця АП;
циклограму параметрів, які реєструються на даному типі ПС;
градуйовальні таблиці або аналітичні вирази, які використовуються для обчислення фізичних значень реєстрованих параметрів;
паспорт носія (за можливості), який містить значення параметрів, що відсутні у запису бортового реєстратора.
6.5.10. У разі АП з ПС України на території іншої держави і якщо в цій державі проводиться обробка та аналіз записів бортових реєстраторів, то Державіаслужба направляє свого представника для участі в процедурах обробки та аналізу польотних даних про АП, а також організує обробку і аналіз польотних даних на базі вітчизняного Центру обробки польотної інформації. Результати цієї обробки і аналізу можуть використовуватися при складанні остаточного звіту про АП.
6.5.11. Фахівці Центру можуть бути залучені до роботи в комісії з розслідування АП, як члени комісії чи експерти.
6.5.12. Компоненти, які підлягають дослідженню, направляються на адресу підприємства-виконавця не пізніше 15 діб з моменту ухвалення рішення про дослідження. Терміни проведення досліджень не повинні перевищувати на:
окремі вироби і агрегати - 45 діб;
дослідження двигунів і комплексні дослідження - 60 діб.
6.5.13. У разі отримання компонента для проведення досліджень підприємство-виконавець визначає дату початку досліджень і направляє повідомлення про це організаціям-співвиконавцям із запрошенням узяти участь у дослідженнях. Термін початку досліджень повинен визначатися з урахуванням можливостей прибуття представників підприємств-співвиконавців. Цей термін не повинен перевищувати 5 діб з моменту одержання компонента. У разі неприбуття представників підприємств-співвиконавців до зазначеного терміну підприємство-виконавець проводить дослідження самостійно.
6.5.14. Організація (підприємство)-виконавець, у разі необхідності, має право додатково за згодою керівників залучати для проведення дослідження спеціалістів науково-дослідних організацій, підприємств промисловості, ремонтних і експлуатаційних організацій для одержання необхідних матеріалів, документів або консультацій.
6.5.15. Якщо підприємство-виконавець досліджень не має технічних можливостей для виконання робіт з окремих пунктів програми досліджень, то таку роботу за її заявкою можуть проводити інші організації на їхній базі за участю представників організації-виконавця дослідження.
6.5.16. Під час проведення спеціальних досліджень і випробувань персонал підприємств веде записи за відповідними формами, що використовуються підприємством для таких робіт. Члени комісії з розслідування, які контролюють ці роботи, також ведуть записи досліджень і випробувань.
6.5.17. Звіт за результатами досліджень є невід'ємною частиною матеріалів розслідування. Остаточний звіт з розслідування АП складається з урахуванням результатів досліджень після їх завершення. Затверджувати і публікувати остаточний звіт до одержання звіту за результатами досліджень не дозволяється. Звіт досліджень складається з урахуванням зауважень членів комісії з розслідування АП.
6.5.18. Компоненти ПС, що пройшли дослідження, після затвердження остаточного звіту повертаються до держави, що проводить розслідування, і зберігаються протягом трьох місяців. Місце збереження визначається Державіаслужбою. Після закінчення зазначеного терміну Державіаслужба погоджує з правоохоронними органами, які проводять розслідування, питання про утилізацію компонентів та повідомляє підприємство-виконавця дослідження про прийняте рішення. Знищення (утилізація) провадиться зі складанням акта (у двох примірниках), який затверджується гербовою печаткою і відсилається власнику та експлуатанту ПС.
6.5.19. Згідно з Повітряним кодексом України всі витрати, пов'язані з розслідуванням АП, фінансуються експлуатантом авіаційної техніки.
Дослідження і випробування, пов'язані з розслідуванням АП, які проводяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки.
Збитки експлуатанта авіаційної техніки, пов'язані з розслідуванням авіаційної події, можуть бути частково або цілком відшкодовані за рахунок страхового фонду безпеки цивільної авіації або іншого страхового фонду.
6.5.20. Оформлення, затвердження і розсилання матеріалів розслідування АП до одержання результатів дослідження забороняється.
6.6. Участь спеціалістів України в розслідуванні авіаційних подій з повітряними суднами України на території іноземних держав
6.6.1. У разі АП з ПС, що зареєстровані в Україні, за межами України розслідування АП проводиться органами розслідування АП держави місця події. Державіаслужба призначає уповноваженого представника з розслідування. У разі потреби, для допомоги в роботі уповноваженому представнику призначаються радники з числа фахівців Державіаслужби, експлуатанта, з ПС якого трапилася подія, та інших зацікавлених організацій.
6.6.2. Після затвердження персонального складу групи спеціалістів відповідне повідомлення направляється державі місця АП і при потребі до МЗС України. Оформлення виїзду спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні АП, здійснюється у встановленому порядку відповідними підрозділами органів виконавчої влади і організацій України, які призначили спеціалістів для участі в розслідуванні.
6.6.3. Права уповноваженого представника з розслідування і його радників наведені в пункті 6.1.4.2 цих Правил. Усі питання, які виникають у ході розслідування, вирішуються уповноваженим представником через уповноваженого з розслідування (голову комісії) держави, яка проводить розслідування АП.
6.6.4. Дипломатичні представництва, консульські установи та представництва організацій ЦА України в державі місця АП, а також представники власника (експлуатанта) ПС надають всебічне сприяння групі спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні, у тому числі в забезпеченні транспортом, зв'язком, приміщеннями для роботи та відпочинку, харчуванням та іншим.
6.6.5. За результатами участі в розслідуванні АП уповноважений представник з групою радників складають довідку, яка направляється в зацікавлені організації. Ця група розглядає проект остаточного звіту з розслідування АП, поданий органом розслідування держави місця АП, і протягом 60 діб дає та відправляє зауваження до зазначеного звіту.
6.6.6. Якщо держава місця події передає проведення розслідування АП Україні, то таке розслідування проводиться згідно з вимогами цих Правил з дотриманням стандартів та рекомендацій Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.
6.6.7. Якщо під час АП з ПС реєстрації України за межами України неможливо встановити, на території або зоні відповідальності якої держави сталася АП з ПС реєстрації України, або якщо держава місця АП не проводить розслідування, то розслідування проводиться комісією, що призначається Державіаслужбою.
6.6.8. Якщо держава місця події, яка розслідує АП, протягом 30 діб не подає попередній звіт, то Державіаслужба направляє в установленому порядку запит щодо отримання звіту. Якщо протягом 45 діб після направлення запиту держава місця події не подає попередній звіт або інформацію про хід розслідування, то Державіаслужба готує і направляє відповідний запит в ІКАО та до Уряду держави розслідування.
6.7. Порядок надання гласності інформації, пов'язаної з розслідуванням авіаційної події
6.7.1. У процесі розслідування (до затвердження остаточного звіту) розповсюдження інформації обмежується тільки фактичними даними про обставини АП.
6.7.2. Не підлягають публікації та оголошенню в засобах масової інформації відомості про:
будь-які заяви осіб, отримані в процесі розслідування;
будь-яке листування між особами, що мають відношення до експлуатації ПС;
медичні або конфіденційні відомості, які стосуються осіб учасників АП;
записи бортових мовних реєстраторів переговорів екіпажу та розшифрування таких записів;
погляди, які висловлюються при аналізі інформації, у тому числі записів бортових реєстраторів.
Вищезазначена інформація може бути піддана гласності тільки в разі, якщо повноважний орган, який відповідає за здійснення правосуддя, установить, що надання гласності не буде мати негативних наслідків для одержання інформації в даному чи майбутньому розслідуванні.
Ці записи включаються в остаточний звіт або в матеріали до нього тільки в тому разі, якщо вони мають безпосереднє відношення до АП. Частини записів, що не мають стосунку до такого аналізу, гласності не підлягають.
Інформація, яка міститься у вищезазначених записах, у тому числі інформація, яка добровільно надана особами, які опитуються в процесі розслідування АП, може бути використана неналежним чином з метою наступного дисциплінарного, цивільного, адміністративного або кримінального розслідування. Якщо така інформація буде поширюватися, то такі дані в майбутньому не будуть відверто сповіщатись особам, які проводять розслідування. Відсутність доступу до зазначеної інформації завдасть шкоди процесу розслідування і матиме серйозні негативні наслідки для безпеки польотів.
6.7.3. Усю інформацію щодо обставин та причин АП учасники розслідування можуть використовувати для своїх організацій з метою проведення профілактичних заходів, направлених на підвищення безпеки польотів. За будь-яких обставин ця інформація не може бути надана або обговорюватись з не уповноваженими на це особами, щоб не зашкодити процесу розслідування.
6.7.4. Офіційна інформація про АП та результати розслідування можуть бути доведені до відома юридичних осіб та громадян повноважним органом, який призначив комісію, після завершення розслідування.
6.8. Порядок проведення розборів за результатами розслідування
6.8.1. Після завершення розслідування АП в організації власника або експлуатанта ПС, з яким виникла АП, проводиться розбір.
6.8.2. Метою розбору є доведення до відома зацікавлених організацій та осіб обставин, причин, факторів і рекомендацій щодо попередження АП.
6.8.3. Як правило, усі розбори проводяться відкрито.
Розбори можуть бути закритими, якщо розглядаються матеріали, що не призначені для відкритої публікації.
6.8.4. Голова комісії з розслідування АП визначає час проведення розбору, місце його проведення та сповіщає членів комісії, а також усіх зацікавлених осіб та організацій.
6.8.5. Розбір проводить голова комісії з розслідування або особа, яка ним уповноважена. На розборі заслуховується остаточний звіт із запропонованими рекомендаціями та надаються висновки комісії Державіаслужби за результатами комплексної перевірки стану забезпечення безпеки польотів експлуатанта, з ПС якого сталася АП.
6.8.6. Учасники розбору можуть подавати свої пропозиції та рекомендації, що випливають з результатів розслідування та направлені на підвищення рівня безпеки польотів. Пропозиції подаються в письмовому вигляді.
6.8.7. Матеріали розслідування доводяться до відома всіх експлуатантів України на підсумкових розборах з безпеки польотів, які проводить Державіаслужба, а також у письмовому вигляді в інформаційних бюлетенях з безпеки польотів.
6.9. Порядок перегляду або зміни висновків за результатами розслідування
6.9.1. Закінчене розслідування АП може бути відновлене в разі надходження нових відомостей щодо обставин та причин.
6.9.2. Рішення про поновлення розслідування приймається органом, який призначив комісію з розслідування АП на прохання організацій-учасників розслідування або фізичних осіб, і тільки за результатами надходження нових доказів.
6.9.3. Заява про перегляд результатів розслідування подається в письмовому вигляді до органу, який призначив комісію з розслідування, і повинна містити:
обґрунтування нових причин (факторів) виникнення АП, які раніше не розглядались;
документи і результати досліджень, якщо вони є та обґрунтовують заново поставлену проблему;
роз'яснення причини, чому проблема не була поставлена раніше в процесі роботи комісії з розслідування.
7. Розслідування інцидентів
7.1. Організація розслідування
Розслідування інцидентів є ефективним засобом профілактики і попередження АП шляхом вжиття заходів щодо усунення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи до того, як ці відхилення призведуть до АП.
З метою сприяння збору інформації про фактичні та потенціальні недоліки в забезпеченні безпеки польотів функціонує система обов'язкового надання даних про інциденти.
Експлуатант повинен створювати систему донесень і надання даних про інциденти та небезпечні відхилення в функціонуванні авіаційно-транспортної системи.
Система донесень і надання даних про інциденти згідно з рекомендаціями ICAO не повинна бути орієнтована на застосування покарання та передбачає захист джерел інформації.
7.1.1. Період події, віднесеної Правилами до визначення "інцидент", триває з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт ПС з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебувають на борту, покинули ПС.
7.1.2. Серйозні інциденти та інциденти підлягають обов'язковому розслідуванню в експлуатації згідно з переліком, наведеним у додатку 1.
Підлягають розслідуванню також інші серйозні інциденти та інциденти, що не ввійшли у вищезазначені переліки, але підпадають за визначенням до інцидентів чи серйозних інцидентів.
Остаточне рішення про класифікацію серйозних інцидентів та інцидентів приймається Державіаслужбою.
Не підлягають розслідуванню і класифікації як інциденти випадки відмов та неполадок авіатехніки, які внесені в перелік допустимих відмов згідно з КЛЕ (МЕL) конкретного типу ПС, з якими дозволяється виконання польотів.
Не підлягають класифікації як інциденти випадки вимушених посадок ПС на незаплановані аеродроми через погіршення стану здоров'я пасажирів.
7.1.3. Строк розслідування інцидентів не повинен перевищувати 10 робочих діб (20 діб - для серйозних інцидентів) і визначається від дати видання наказу про призначення комісії з розслідування до дати затвердження звіту за результатами розслідування.
7.1.4. Для своєчасного і якісного розслідування інцидентів Правила визначають такі процедури:
- організація розслідування;
- порядок повідомлення;
- первинні дії посадових осіб;
- організація і порядок роботи комісії.
7.1.5. Організацію і розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) з цивільними ПС України та цивільними ПС іноземних держав на території України здійснює ДІБП Державіаслужби.
7.1.6. Залежно від обставин і наслідків, Державіаслужба може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту (власнику) ПС, керівнику аеропорту місця події і через ДІБП у найкоротший термін після одержання первинного повідомлення офіційно інформує зазначених керівників.
У таких випадках зазначені керівники формують і призначають своїм наказом комісію з розслідування. Головою комісії призначається посадова особа, яка обов'язково повинна мати сертифікат розслідувача. Членами комісії призначаються відповідні спеціалісти, які мають необхідний досвід за напрямом діяльності. Копії наказів про призначення комісій надаються до ДІБП. При відсутності спеціалістів, які мають сертифікат розслідувача, розслідування інциденту проводиться комісією Державіаслужби.
Якщо проведення розслідування делеговане зазначеним суб'єктам авіаційної діяльності, то вони відповідають за проведення розслідування згідно з цими Правилами.
7.1.7. Розслідування серйозних інцидентів проводиться комісіями Державіаслужби з виданням відповідного наказу.
Голова і, як правило, члени комісії повинні мати сертифікати розслідувача та необхідний досвід в розслідуванні АП та інцидентів.
7.1.8. Якщо інцидент стався на території підприємства, якому не належить ПС, то до складу комісії з розслідування залучаються представники підприємства власника ПС, при цьому підприємство власника ПС відповідає за остаточне оформлення матеріалів розслідування і відправку їх у визначені цими Правилами адреси, а також організацію проведення необхідних досліджень.
7.1.9. Розслідування інцидентів комісіями експлуатантів (власників) ПС, аеропортів проводиться під контролем регіональних інспекторів ДІБП Державіаслужби, у регіоні відповідальності яких стався інцидент. Остаточну класифікацію і затвердження висновків комісії з розслідування експлуатантів здійснює ДІБП.
Якщо в процесі розгляду ДІБП матеріалів розслідування інцидентів, які проводились комісіями суб'єктів авіаційної діяльності, виявлені суттєві недоліки і відсутня необхідна доказова документація, згідно з вимогами цих Правил, то матеріали можуть бути відправлені для проведення дорозслідування і відповідного оформлення. У разі виявлення навмисного приховування дійсних причин інциденту, пошкодження або знищення носіїв польотної інформації та неякісного проведення розслідування за рішенням Голови Державіаслужби проводиться повторне розслідування інциденту комісією Державіаслужби, а посадові особи, які допустили зазначені порушення, притягаються до відповідальності.
7.1.10. При розслідуванні інцидентів підкомісії і робочі групи не утворюються. За рішенням голови комісії до роботи комісії можуть залучатись необхідні експерти.
7.1.11. Якщо для встановлення причин інциденту необхідне проведення спеціальних досліджень, випробувань або додаткових обсягів робіт, завершення яких у вказаний строк неможливе, то термін розслідування може бути подовжений Головою Державіаслужби на письмове клопотання голови комісії з розслідування. У таких випадках Голова Державіаслужби через ДІБП протягом 24 годин після одержання клопотання голови комісії офіційно інформує його про прийняте рішення. Порядок проведення досліджень компонентів авіатехніки при розслідуванні інцидентів такий же, як і при розслідуванні АП, і визначений в розділі 6 цих Правил.
7.1.12. Якщо інциденти обумовлені відмовами авіатехніки і для участі в роботі комісії необхідна присутність представників промисловості (розробників ПС, заводів-виготовлювачів, ремонтних заводів), то за рішенням голови комісії з розслідування на адреси цих представництв надається повідомлення про характер відмови авіатехніки і необхідність присутності зазначених представників. Повідомлення надається найбільш доступним оперативним каналом зв'язку. При необхідності, виклик зазначених представників здійснюється через ДІБП. Листи, телеграми, факси з зазначеними представництвами додаються до матеріалів розслідування.
Якщо протягом 48 годин від зазначених представництв не отримано повідомлення про участь в розслідуванні, то розслідування продовжується без їхньої участі. Необхідно забезпечити збереження в недоторканності знятих агрегатів, блоків та інших компонентів авіатехніки, що відмовили, для вирішення питання про їх подальше дослідження або ремонт.
7.1.13. Випадки відмов систем і обладнання ПС, двигунів на етапах підготовки до запуску, в процесі запуску, після запуску, перед вирулюванням та на рулінні включно до виконавчого старту та доповіді екіпажу ПС про готовність до виконання зльоту із поверненням ПС на місце стоянки та на рулінні після посадки, що виявлені екіпажем і які не призвели до будь-яких наслідків для ПС та навколишнього середовища, вважаються технічними несправностями і не підлягають попередній класифікації та розслідуванню як інциденти. У таких випадках з метою визначення можливості своєчасного введення ПС в експлуатацію, за рішенням командира ПС і старшої посадової особи ІАС, відповідальної за технічне обслуговування і випуск ПС, проводяться такі процедури:
відмови і несправності записуються в бортжурнал;
визначені спеціалісти ІАС в присутності екіпажу проводять перевірку працездатності відповідних систем і обладнання і технічне обслуговування згідно з нормативними документами ІАС;
якщо причина відмови точно встановлена і її усунення можливе в короткий термін, то ІАС виконує необхідні процедури щодо відновлення льотної придатності ПС;
за результатами проведених процедур складається технічний акт, який підписується КПС і старшою посадовою особою ІАС, відповідальною на даний момент за технічне обслуговування і випуск ПС;
примірники технічного акта надаються:
до департаменту льотної придатності;
до інженерної служби підприємства місця події;
до інженерної служби експлуатанта;
власника ПС;
до інспекції з БП аеропорту (місця події) для контролю.
Остаточне рішення про продовження польоту приймає КПС, про що робить запис у бортовому журналі і карті-наряді на технічне обслуговування з обов'язковим повідомленням про прийняте рішення черговому зміни ЦДС (якщо такі випадки сталися в аеропортах України).
Якщо такі події мають місце в іноземних аеропортах, у яких не забезпечується технічне обслуговування даного типу ПС, то усунення відмов і несправностей виконує авіаційний персонал, який перебуває на борту ПС для технічного обслуговування. Технічний акт, узгоджений з керівництвом експлуатанта, підписується командиром ПС і старшою посадовою особою інженерно-технічного персоналу на борту ПС.
Урахування та аналіз таких випадків здійснює департамент льотної придатності ПС.
7.1.14. У раз, якщо інциденти обумовлені зіткненням ПС з птахами та атмосферним електричним розрядом і не призвели до пошкодження елементів ПС, комісія з розслідування не створюється, а складається акт післяпольотного огляду ПС, який підписується командиром ПС і особою ІАС, яка відповідає за технічне обслуговування та випуск ПС. Копія акта надсилається до ДІБП Державіаслужби. Такі інциденти підлягають обліку у експлуатанта та в ДІБП згідно з вимогами цих Правил.
7.1.15. Якщо під час розслідування інциденту безумовно встановлена причина і проведені всі необхідні процедури щодо її усунення, з метою своєчасного введення в експлуатацію ПС, за рішенням голови комісії з розслідування ПС допускається до подальшої експлуатації до закінчення розслідування. Таке рішення оформляється протоколом, який складається на підставі технічного акта, затвердженого керівником ІАС, та додається до матеріалів розслідування (додаток 12).
7.1.16. В окремих випадках дозволяється перегінний переліт ПС до аеродрому базування до завершення розслідування інциденту. Підставою для зазначеного перельоту є складання акта про стан ПС, у якому обґрунтовуються можливості й умови безпечного перельоту. Акт затверджується керівником ІАС експлуатанта. Дозвіл на перегінний переліт ПС дає голова комісії з розслідування, оформлюючи рішення протоколом, який додається до матеріалів розслідування.
7.1.17. У разі відмови одного двигуна на багатодвигунних ПС, коли Керівництвом з льотної експлуатації ПС передбачено здійснювати переліт до аеродрому базування з одним несправним двигуном, виконання перельоту такого ПС здійснюється на підставі технічного акта, затвердженого керівником ІАС, та дотримання вимог КЛЕ й експлуатаційно-технічної документації. Дозвіл на такий переліт дає керівник експлуатанта за умови узгодження про прийняте рішення з директором ДІБП.
7.1.18. Коли під час розслідування інцидентів необхідне надання виписок розшифрування носіїв інформації, наземних засобів об'єктивного контролю на вимогу голови комісії з розслідування, керівник регіонального органу ОПР або начальник органу ОПР, у зоні відповідальності яких стався інцидент, зобов'язаний надати зазначені виписки. Носії інформації допускаються до подальшого використання в роботі за рішенням голови комісії з розслідування.
7.1.19. Якщо інцидент не обумовлений помилковими діями екіпажу ПС або авіаперсоналу служб підготовки і забезпечення польотів, після отримання пояснювальних записок від зазначених осіб, за рішенням голови комісії з розслідування вони можуть бути допущені до подальшої роботи до завершення розслідування. Рішення оформлюється протоколом, який додається до матеріалів розслідування.
7.1.20. Серйозні інциденти з ПС, які належать експлуатантам України і сталися на території України, а також серйозні інциденти з іноземними ПС на території України розслідуються комісіями, які призначаються Державіаслужбою.
7.1.21. Організація і порядок розслідування серйозних інцидентів проводиться за процедурами, визначеними цими Правилами при розслідуванні АП.
7.1.22. При розслідуванні серйозних інцидентів підкомісії і робочі групи, як правило, не утворюються. При багатофакторності причин серйозного інциденту, за рішенням голови комісії, можуть утворюватись окремі робочі групи за необхідним напрямом розслідування.
7.1.23. Розслідування серйозних інцидентів з іноземними ПС на території України проводяться Державіаслужбою за процедурами Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та цих Правил. За рішенням Державіаслужби розслідування може бути передане цілком або частково державі-експлуатанту, державі реєстрації ПС або іншим державам. У таких випадках Державіаслужба протягом 24 годин з моменту події разом з первинним повідомленням інформує зацікавлені держави щодо делегування їм повноважень у розслідуванні. У разі потреби така інформація передається через МЗС України і представництво авіакомпанії - власника ПС (якщо таке є в Україні). При цьому Державіаслужба використовує всі засоби для сприяння проведенню цього розслідування, забезпечує зберігання матеріальних доказів, охорону і переміщення ПС у таке місце, куди може бути забезпечений доступ уповноваженого представника.
Якщо іншим державам делегуються повноваження з розслідування тільки частково, то в таких випадках Державіаслужба продовжує відповідати за повний цикл розслідування.
7.1.24. У разі необхідності подовження терміну розслідування інцидентів голова комісії подає письмове повідомлення на ім'я посадової особи, яка призначила комісію, з обґрунтуванням причин подовження. Про прийняте рішення посадова особа, яка призначила комісію, протягом 24 годин інформує голову комісії з розслідування.
7.2. Порядок повідомлення про інциденти
7.2.1. При виникненні інцидентів з ПС України та іноземних ПС на території України орган ОПР, який встановив факт аварійної ситуації або одержав інформацію про виникнення інциденту, через чергового диспетчера відповідного пункту ОПР передає негайно повідомлення на адреси, визначені в переліку відправників та одержувачів в межах України, згідно з Авіаційними правилами України, частина 85. Зміст повідомлення повинен за можливості містити інформацію, надану у підпункті 6.2.1.2 цих Правил, та визначається в зазначених Авіаційних правилах.
7.2.2. Керівники експлуатантів, аеропортів в зоні відповідальності або на території яких стався інцидент, збирають необхідну інформацію і в стислі строки, але не пізніше 2-х годин, надають до ЦДС, ДІБП, КЦПР ЦА донесення за формою, визначеною в додатку 10. За запитом ДІБП керівники відповідних суб'єктів авіаційної діяльності, причетних до інциденту, надають додаткову інформацію стосовно інциденту. Відсутність будь-яких даних не повинна затримувати передачу первинного повідомлення.
Керівники експлуатантів, з ПС яких стався інцидент в зоні відповідальності або на території аеропорту, повинні надати інформацію про інцидент із їх ПС експлуатанту аеродрому, для прийняття своєчасних заходів щодо виявлення причин цієї події та прийняття заходів для забезпечення безпеки польотів на аеродромі.
Первинне повідомлення передається найбільш доступним оперативним засобом зв'язку.
7.2.3. При отриманні повідомлення про інцидент черговий зміни ЦДС негайно надає інформацію Голові Державіаслужби, директору ДІБП та в інші адреси, визначені посадовою інструкцією.
7.2.4. Якщо повідомлення про інцидент надійшло в неробочий час, вихідні або святкові дні, то черговий зміни ЦДС передає інформацію на адреси одержувачів, визначених посадовою інструкцією та відповідальному черговому ДІБП.
7.2.5. Для своєчасного формування комісії з розслідування або делегування повноважень з розслідування експлуатантам (власникам) ПС чи керівникам аеропортів місця інциденту, в неробочі дні в Державіаслужбі встановлюється список посадових осіб, яким надано право приймати рішення про виділення спеціалістів до складу комісії з урахуванням характеру та обставин інциденту. Місцезнаходження та номери телефонів зазначених осіб надаються до ЦДС.
7.2.6. Якщо в повітряному просторі України мають місце інциденти з цивільними ПС іноземних держав, які обумовлені порушенням установлених норм і схем набору висоти, виходу з району аеродрому, порушенням правил бічного та вертикального ешелонування без відома диспетчера, небезпечним зближенням у польоті, відсутністю двостороннього радіозв'язку, Державіаслужба після одержання первинного повідомлення з Украероцентру протягом 24 годин надає інформацію повноважному органу з розслідування АП та інцидентів країни реєстрації і країни експлуатанта ПС. У разі необхідності така інформація передається через МЗС та представництво авіакомпанії, якщо таке є в Україні.
7.2.7. Керівник органу ОПР, у зоні відповідальності якого мав місце інцидент, зобов'язаний забезпечити збереження носіїв інформації наземних засобів об'єктивного контролю та надати виписки їх розшифрування за запитом директора ДІБП. Носії зберігаються до рішення директора ДІБП щодо їх подальшого застосування в роботі.
7.2.8. Якщо за заявою екіпажів ПС іноземних авіакомпаній відбувається відмова або несправність авіатехніки, які цими Правилами класифікуються як інциденти і не підпадають під визначення серйозних інцидентів, а командир ПС або представник авіакомпанії приймає рішення про продовження рейсу, то зазначені посадові особи повинні надати відповідній повноважній посадовій особі аеропорту вильоту письмове підтвердження щодо прийнятого рішення і відсутності зауважень до служб підготовки і забезпечення польотів аеропорту вильоту.
У таких випадках керівництвом аеропорту посадки (вильоту) вживаються всі необхідні заходи для сприяння технічному обслуговуванню і своєчасному вильоту ПС.
7.2.9. Якщо серйозні інциденти або інциденти з ПС України сталися за межами України, то командир ПС зобов'язаний у найкоротший строк доступними засобами зв'язку надати вичерпну інформацію про обставини та характер події керівнику авіакомпанії. Керівник авіакомпанії протягом 2-х годин після одержання інформації від командира ПС передає первинне повідомлення до ЦДС, ДІБП КЦПР ЦА, власнику ПС (якщо ПС арендоване). Первинне повідомлення повинно вміщувати інформацію, визначену в підпункті 6.2.2.3 та додатку 10 до Правил.
7.2.10. Якщо інцидент стався під час виконання польотів при застосуванні авіації в народному господарстві на оперативних майданчиках, вертодромах та майданчиках посадки, підібраних з повітря, і екіпаж не має можливості радіозв'язку з органом ОПР, зв'язок з яким він підтримував під час виконання польотів, то КПС у можливо стислий термін, використовуючи всі можливо доступні засоби зв'язку, передає інформацію про обставини і характер інциденту до найближчого аеропорту, аеродрому (за змогою - керівнику експлуатанта). При отриманні інформації про інцидент від КПС керівники найближчого аеропорту (аеродрому) негайно передають повідомлення до ЦДС, а керівник експлуатанта, не пізніше 2-х годин після отримання інформації про інцидент, надає первинне донесення до ЦДС, КЦПР ЦА та ДІБП за формою, визначеною в додатку 10.
7.3. Первинні дії посадових осіб при виникненні інцидентів
7.3.1. При виникненні інцидентів відповідальність за своєчасне проведення першочергових дій на місці інциденту покладається на командира ПС (до прибуття керівних посадових осіб аеродрому місця події або комісії з розслідування) та на керівників (експлуатанта, аеропорту, організації ЦА), в районі відповідальності та на території яких стався інцидент.
7.3.2. Командир ПС разом з членами екіпажу зобов'язаний:
своєчасно інформувати органи ОПР про причини неможливості виконання польоту згідно з планом та завданням на політ, характер відмов та несправностей авіатехніки (при їх наявності);
забезпечити висадку пасажирів та інформувати їх про можливу затримку рейсу;
забезпечити збереження бортових засобів збереження бортових реєстраторів та їх своєчасне вимкнення;
заборонити доступ до ПС сторонніх осіб;
забезпечити недоторканність важелів і вимикачів систем управління ПС, якщо відмова цих систем стала причиною інциденту;
якщо інцидент обумовлений невідповідністю стану ЗПС діючим нормативним документам або метеоумовами, КПС негайно інформує керівника польотів про необхідність організації разом з представниками аеродромної служби термінового обстеження стану ЗПС, позачергового заміру коефіцієнта зчіплювання, позачергового контрольного заміру погодних умов на момент інциденту із складанням акта за підписом КПС, керівника польотів, представника аеродромної служби, відповідальної особи аеродромного метеорологічного органу. У разі невиконання зазначених вимог, КПС письмово інформує голову комісії при прибутті останнього на місце інциденту;
у разі вимушеної посадки на аеродромі вильоту через відмови в роботі двигунів чи паливної системи не допускати зливу ПММ з ПС;
при прибутті на місце інциденту керівників аеродрому посадки і комісії з розслідування надати їм об'єктивну і повну інформацію стосовно інциденту.
7.3.3. Керівник організації місця події зобов'язаний:
при отриманні повідомлення про інцидент негайно прибути на місце події або забезпечити прибуття на місце інциденту відповідальних посадових осіб для організації і здійснення необхідних першочергових заходів до сформування та прибуття комісії з розслідування;
при необхідності організувати своєчасне проведення аварійно-рятувальних робіт відповідно до місцевого плану заходів при виникненні аварійної ситуації з ПС;
отримати від КПС інформацію про обставини інциденту та пояснювальні записки від членів екіпажу;
при необхідності організувати медичний контроль стану здоров'я членів екіпажу та осіб авіаперсоналу служб забезпечення польотів;
забезпечити необхідні заходи щодо збереження і недоторканності бортових та диспетчерських реєстраторів до прибуття комісії з розслідування;
при необхідності організувати складання кроків місця інциденту;
організувати, при необхідності, фотографування, схематичне відображення або відеозапис явних ознак та компонентів ПС, що можуть бути причетні до причин інциденту і використані комісією при розслідуванні;
забезпечити при необхідності відбір проб пального з заправників пального, опечатування заправників пального, з яких виконувалась заправка ПС, якщо інцидент пов'язаний з відмовами в роботі системи пального і призвів до вимушеної посадки на аеродромі вильоту;
передати матеріали, які зібрані в результаті попередніх дій на місці інциденту, голові комісії із складанням акта за особистим підписом та підписом голови комісії;
вжити необхідні заходи щодо відсторонення від виконання службових обов'язків осіб авіаперсоналу служб виконання та забезпечення польотів, якщо інцидент обумовлений помилковими діями зазначених осіб;
допуск до виконання своїх обов'язків зазначених осіб узгоджується з керівником організації місця інциденту.
7.3.4. З моменту прибуття комісії на місце інциденту голова комісії відповідає за всі дії щодо розслідування.
7.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування
7.4.1. Організацію і контроль всіх етапів розслідування інцидентів здійснює голова комісії.
7.4.2. Після прибуття комісії на місце розслідування інциденту голова комісії проводить організаційне засідання, на якому оголошує наказ про призначення комісії, узгоджує з керівником підприємства місце інциденту, коло посадових осіб і фахівців для участі в роботі комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці інциденту, обговорює і затверджує план роботи комісії.
7.4.3. Робота комісії проводиться відповідно до затвердженого плану.
7.4.4. Всі засідання комісії оформлюються протоколами (додаток 12).
7.4.5. Права і обов'язки членів комісії з розслідування інцидентів, як і при розслідуванні АП, визначені в додатку 2 цих Правил.
7.4.6. Голова комісії, при необхідності, вилучає і забезпечує збереження до закінчення розслідування бортову документацію ПС, посвідчення членів екіпажу та авіаційного персоналу служб забезпечення польотів.
7.4.7. За рішенням голови комісії обробка записів бортових реєстраторів здійснюється в Центрах обробки польотної інформації.
7.4.8. За результатами розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) складається звіт (додаток 13). Звіт повинен бути підписаний головою і всіма членами комісії. Член комісії, який не згодний з висновками звіту, зобов'язаний підписати його з поміткою "особиста думка". Особиста думка викладається в письмовій формі з визначенням обґрунтованих мотивів незгоди. Цей документ долучається до матеріалів розслідування.
Особиста думка розглядається на засіданні комісії і оформлюється протоколом.
7.4.9. До звіту, за результатами розслідування серйозного інциденту та інциденту, додаються такі матеріали:
виписки розшифровування записів бортових реєстраторів, у разі необхідності - виписки реєстраторів диспетчерських переговорів;
копії завдання на політ і документи, що до нього додаються;
