Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні

результати досліджень (у разі їх проведення);

технічний акт (у разі відмов функціональних систем ПС);

пояснювальні записки авіаційного персоналу, протоколи опитування;

копія наказу про призначення комісії;

інші документи за рішенням голови комісії.

7.4.10. Голова комісії призначає члена комісії (начальника штабу), відповідального за збір матеріалів розслідування та їх остаточне оформлення і брошурування.

7.4.11. Після затвердження звіту матеріали повинні бути зброшуровані, листи пронумеровані, складено опис документів у справі (додаток 14).

Матеріали прошнуровуються і на звороті останнього аркуша робиться запис: "У даній справі пронумеровано та прошнуровано (указується словами кількість аркушів)". Запис підтверджується підписом голови комісії і завіряється печаткою.

7.4.12. Матеріали з розслідування інцидентів після затвердження звіту і висновків ДІБП у 5-денний строк направляються до:

ДІБП (з копіями матеріалів розслідування);

експлуатанта ПС (з оригіналами матеріалів розслідування);

розробника ПС;

власника ПС (якщо ПС орендоване) - тільки звіт;

виробника і ремонтного підприємства, якщо інцидент пов'язаний з відмовами обладнання;

Украероруху, якщо інцидент пов'язаний з ОПР;

відповідних органів виконавчої влади, якщо інцидент пов'язаний з несприятливими метеоумовами і/або незадовільним метеозабезпеченням польотів (тільки звіт).

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування АП.

7.4.13. Звіт за результатами розслідування серйозного інциденту з ПС України у 5-денний строк після затвердження і висновків ДІБП направляється до:

ДІБП Державіаслужби (оригінал і копія матеріалів розслідування);

експлуатанта ПС (копія матеріалів розслідування);

власника ПС (якщо ПС орендоване);

розробника ПС;

виробника, ремонтного підприємства, якщо серйозний інцидент пов'язаний з відмовами авіаційної техніки вітчизняного виробництва або країн співдружності;

відповідних органів виконавчої влади, якщо серйозний інцидент пов'язаний з несприятливими метеоумовами і/або незадовільним метеозабезпеченням польотів;

територіальних органів транспортної прокуратури (за запитом);

ІКАО - якщо маса ПС 5700 і більше.

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування АП.

7.4.14. Якщо серйозні інциденти або інциденти обумовлені відмовами авіаційної техніки іноземного виробництва, то експлуатанти України визначають надання необхідної інформації і документації відповідним одержувачам країн виробників авіаційної техніки та її компонентів.

7.4.15. За результатами розслідування інцидентів на основі затвердженого звіту та рекомендацій комісії розробляються плани заходів щодо попередження аналогічних подій.

7.4.16. Плани заходів розробляються ДІБП та експлуатантами. За результатами розслідування інцидентів, обумовлених помилковими діями авіаперсоналу, видаються накази відповідних керівників. Контроль за виконанням планів заходів здійснює ДІБП та експлуатанти.

7.4.17. Інциденти підлягають обов'язковому обліку в ДІБП, підприємствах місця події і експлуатантів. Облік здійснюється в спеціальних журналах, комп'ютерах та інших технічних засобах.

Порядок обліку та аналізу АП і інцидентів, розробки профілактичних заходів щодо їх попередження визначений у розділах 8 та 9 Правил.

8.1. Офіційною підставою для розробки заходів є остаточний звіт розслідування АП та інцидентів.

8.2. Комісія з розслідування АП та інцидентів (далі - комісія) розробляє рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів на підставі аналізу інформації, отриманої під час розслідування.

8.3. На підставі рекомендацій комісії та рекомендацій ДІБП експлуатанти та підприємства ЦА розробляють заходи для попередження АП, підвищення рівня безпеки польотів.

Указані заходи вносяться як доповнення до Системи управління безпекою польотів експлуатантів і їх виконання підлягає обов'язковому контролю з боку департаменту інспектування безпеки польотів.

8.4. Під час розробки рекомендацій враховуються виявлені відхилення у функціонуванні авіаційної транспортної системи, включаючи і ті, що безпосередньо не вплинули на виникнення і розвиток особливої ситуації в даному польоті, але мали певну загрозу безпеки польотів у цілому.

Рекомендації комісії з розслідування розробляються за такими напрямами:

визначення фактичних та потенційних ризиків для безпеки польотів;

удосконалення організації діяльності організацій ЦА (відповідних організацій інших міністерств), авіапідприємств, експлуатантів ПС і їх структурних підрозділів із забезпечення безпеки польотів;

зміцнення дисципліни особового складу авіаційних структурних підрозділів;

підвищення рівня фахової підготовки льотного складу і персоналу наземних служб;

удосконалення правил технічної і льотної експлуатації ПС;

удосконалення керування повітряним рухом і наземного забезпечення польотів;

створення нових або вдосконалення чинних засобів забезпечення безпеки польотів;

удосконалення конструкцій ПС, двигунів і бортового оснащення;

удосконалення технології виготовлення ПС;

доповнення та уточнення інструктивних і нормативно-правових актів;

проведення інших заходів, що випливають з матеріалів розслідування.

8.5. На будь-якому етапі розслідування АП ДІБП та експлуатанти розробляють термінові заходи щодо попередження аналогічних АП.

8.6. Відповідальними за організацію розроблення заходів, пов'язаних з конструктивно - виробничими недоліками або ремонтом авіаційної техніки, і за їх виконання є відповідні структурні підрозділи міністерств, організацій, конструкторські бюро ПС, двигунів, обладнання та їх виготовлювачі, а також експлуатанти, яким належать ПС.

Відповідальними за організацію розробки та виконання заходів, пов'язаних з порушенням авіаційним персоналом правил експлуатації авіаційної техніки, є Державіаслужба та експлуатанти.

Загальну міжвідомчу координацію робіт з розроблення заходів здійснює Державіаслужба.

8.7. Організації, експлуатанти і конструкторські бюро, що розроблюють ПС (двигуни), після одержання матеріалів розслідування АП та інцидентів забезпечують виконання рекомендацій комісії за напрямом своєї діяльності.

Розроблені заходи оформляються як відомчі і міжвідомчі плани заходів або, у разі необхідності, як окремі оперативні заходи і затверджуються відповідними наказами.

У разі необхідності Державіаслужба організовує і проводить міжвідомчу нараду для обговорення рекомендацій комісії та шляхи їх реалізації за участю членів комісії.

8.8. Під час розроблення міжвідомчих заходів відповідальні розробники після одержання рекомендацій комісії спільно розробляють проект плану заходів (або іншого розпорядчого документа), погоджують його з організаціями-виконавцями і співвиконавцями робіт, Департаментом інспектування безпеки польотів (або відповідним структурним підрозділом іншого міністерства, організації, експлуатанта, якому належить ПС) і подають на затвердження керівникам міністерств, організацій і підприємств, які беруть участь у виконанні робіт.

Організації й експлуатанти, яким надаються рекомендації комісії, у 10-денний строк після затвердження остаточного звіту розробляють і затверджують плани заходів (або інші розпорядчі документи), що передбачають здійснення профілактичних заходів. Затверджені заходи в 3-денний строк направляються до Державіаслужби.

8.9. Під час обговорення плану заходів (або іншого розпорядчого документа) усі рекомендації комісії повинні бути опрацьовані та прийняті до виконання або обґрунтовано відхилені.

8.10. Для розроблення плану заходів з реалізації рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів установлюються такі терміни:

30 діб для міжвідомчих планів;

20 діб для відомчих планів.

8.11. Державіаслужба веде облік усіх рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів.

Аналогічний облік у частині, що їх стосується, ведуть експлуатанти, організації і конструкторські бюро - розробники ПС, двигунів та їх обладнання.

8.12. Державіаслужба у 3-денний строк після затвердження остаточного звіту надсилає план заходів керівникам міністерств та організацій, яким підпорядковані виконавці і співвиконавці робіт.

8.13. Контроль за виконанням розроблення заходів виконують Державіаслужба, інспекції з безпеки польотів і відповідні структурні підрозділи інших міністерств, організацій, експлуатанти, яким належать ПС. Щокварталу, не пізніше 10 числа наступного за звітним кварталом місяця, відповідні міністерства, організації, експлуатанти направляють до Державіаслужби відомості за результатами розгляду рекомендацій комісій і за станом виконання заходів з їх реалізації.

Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів здійснюється Державіаслужбою.

9.1. Кожні АП та інциденти підлягають обов'язковому обліку в Державіаслужбі, а також у відповідних міністерствах, організаціях, експлуатантів, з якими відбулися АП та інциденти.

9.2. Узагальнений облік АП та інцидентів ведеться Державіаслужбою, експлуатантами ЦА і відповідними підрозділами інших міністерств і організацій. Відповідні підрозділи інших міністерств і організацій, у підпорядкуванні яких перебувають цивільні ПС, проводять облік АП та інцидентів.

Облік ведеться в спеціальних журналах та в комп'ютерах.

9.3. Державіаслужба веде облік усіх АП та інцидентів з ПС України і здійснює їх остаточну класифікацію, вносить їх в базу даних інформаційно-аналітичної системи безпеки польотів. При цьому кожні АП та інциденти повинні бути класифіковані та визначені за всіма виявленими під час розслідування причинами/факторами.

9.4. Експлуатанти складають щомісячні звіти стану безпеки польотів, причин АП та інцидентів. За результатами розслідування АП та інцидентів за рік експлуатанти готують аналіз стану безпеки польотів. Уся сукупність виявлених під час розслідування АП та інцидентів причин/факторів використовується як інформаційна база проведення аналізу. За результатами аналізу розробляються рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів. Аналіз з рекомендаціями направляється до Державіаслужби не пізніше 30 січня наступного року.

9.5. Інспектори з безпеки польотів експлуатантів щомісяця складають повідомлення про стан безпеки польотів і вжиті заходи та пропозиції з підвищення рівня безпеки польотів. Повідомлення до 5 числа наступного за звітним місяця направляються до ДІБП.

9.6. Інспекції з безпеки польотів експлуатантів щокварталу складають аналіз про стан безпеки польотів. За результатами аналізу про стан безпеки польотів розробляються профілактичні заходи і видається наказ з їх реалізації. Копії наказів до 10 числа наступного за кварталом місяця направляються до ДІБП Державіаслужби.

Експлуатанти подають до ДІБП щорічні дані щодо нальоту годин та кількості перевезених пасажирів за типами ПС. Для ПС, які виконують польоти при застосуванні авіації у народному господарстві, подаються дані нальоту годин і обсягу виконаних робіт за типами ПС. Зазначені дані подаються до 20 січня наступного за минулим роком за формою додатка 15.

9.7. ДІБП готує і випускає щомісячні, щоквартальні оперативні довідки, піврічний і річний аналіз щодо стану безпеки польотів та направляє їх до експлуатантів та зацікавлених організацій до 20 числа місяця, наступного за звітним.

9.8. Зведений річний аналіз стану безпеки польотів у ЦА України подається на розгляд і затвердження колегії Державіаслужби до 15 лютого, після затвердження до 25 лютого направляється у відповідні міністерства, організації та експлуатантам ПС України.

1.1. Небезпечні зближення, при яких для запобігання зіткненню необхідно виконати маневр відхилення.

1.2. Ситуація, у якій ледь вдалося уникнути зіткнення справного ПС з поверхнею землі (виконання маневру за командою системи попередження небезпечного зближення з землею).

1.3. Перервані зльоти із закритої або зайнятої ЗПС.

1.4. Зльоти із закритої або зайнятої ЗПС з мінімальною відстанню від перешкоди (перешкод).

1.5. Посадка на закриту або зайняту ЗПС.

1.6. Явна нездатність досягти необхідних характеристик під час розбігу при зльоті або на початковій ділянці набирання висоти.

1.7. Пожежі та випадки появи диму в кабіні екіпажу, пасажирському салоні, вантажних відсіках або пожежі двигуна, навіть якщо такі пожежі погашені.

1.8. Розгерметизація пасажирського салону у польоті, а також ситуації, при яких виникла потреба використання членами льотного екіпажу аварійного кисню.

1.9. Випадки руйнування конструкції ПС або руйнування двигуна, що не класифікуються як катастрофи і аварії.

1.10. Випадки втрати працездатності членами льотного екіпажу в польоті.

1.11. Мінімальний залишок пального, що потребує оголошення командиром ПС аварійних обставин.

1.12. Недоліт або викочування за межі ЗПС під час зльоту та посадки ПС.

1.13. Попадання ПС у зону небезпечних метеоумов, вихід за межі встановлених льотних обмежень або інші ситуації, що можуть створити труднощі в керуванні ПС.

1.14. Руйнування або роз'єднання проводки системи управління.

1.15. Зліт із застопореними або заклиненими рулями.

1.16. Неможливість відхилення, самовільне або помилкове відхилення стабілізатора.

1.17. Випуск обледенілого ПС у політ, що призвело до вимушеної посадки.

1.18. Виникнення автоколивань типу "бафтінг", "флатер", "земний резонанс".

1.19. Переміщення вантажів у польоті, що призвело до вимушеної посадки, руйнування герметичної тари (упаковки) під час перевезення небезпечних вантажів.

1.20. Посадка з прибраними опорами (опорою) шасі.

1.21. Вимушена посадка ПС поза межами аеродрому.

1.22. Виліт у неповному складі екіпажу.

1.23. Зіткнення або загроза зіткнення під час польоту ПС з об'єктами на землі.

1.24. Відокремлення або відкриття в польоті вікон, дверей, люків, гермотрапів, капотів, обтічників або інших частин ПС.

2.1. Руйнування або пошкодження несилових елементів ПС з порушенням герметичності гермокабін або відокремленням частин.

2.2. Руйнування або роз'єднання вузлів підвіски аеродинамічних поверхонь, пілонів, двигунів.

2.3. Поява недопустимих тріщин на силових елементах планера, силовому склі.

2.4. Руйнування лопаті повітряного гвинта, пошкодження понад установлених для ремонту допусків, відрив обтічника втулки повітряного гвинта або обігрівальної накладки (для ПС з повітряними гвинтами).

2.5. Руйнування або пошкодження елементів несучого або рульового гвинта, втулки несучого або рульового гвинта (для вертольотів).

2.6. Зміна (незміна) заданих параметрів роботи двигуна або спрацьовування попереджувальної сигналізації, що призводить до необхідності виключення двигуна в польоті.

2.7. Виключення двигуна, що не передбачено завданням.

2.8. Локалізоване руйнування двигуна, допоміжної силової установки або їх агрегатів, незапуск двигуна в польоті.

2.9. Руйнування або роз'єднання трансмісії, руйнування редуктора, спрацювання сигналізації небезпечних режимів його роботи (для вертольотів).

2.10. Невключення, невиключення, самовільне або помилкове включення або виключення реверсу тяги.

2.11. Незняття повітряних гвинтів з упору.

2.12. Невироблення пального з окремих баків, його нерівномірне вироблення або розподіл його за баками, що не може бути усунуто діями, передбаченими КЛЕ.

2.13. Порушення живлення двигуна пальним.

2.14. Витік пального в польоті.

2.15. Відмова системи виміру витрати або кількості пального, що не дає екіпажу змоги визначити витрати або залишок пального.

2.16. Невипуск однієї або декількох опор шасі від основної системи.

2.17. Неприбрання однієї або декількох опор шасі, самовільний або помилковий випуск чи прибрання опори (опор) шасі, відкриття стулок ніші шасі.

2.18. Руйнування елементів опор шасі, підкосів, візків.

2.19. Неспрацювання або помилкове спрацювання сигналізації положення опор шасі.

2.20. Відмова або невключення екіпажем системи управління колесами передньої опори шасі.

2.21. Відмова основної системи гальмування.

2.22. Самовільне загальмування або розгальмування коліс.

2.23. Руйнування половини і більше авіашин на одній з опор шасі.

2.24. Руйнування авіашини, що призвело до пошкодження конструкції планера або двигуна.

2.25. Неможливість відхилення рульових поверхонь ПС на потрібний кут.

2.26. Вхід у флюгерне положення або самовільне відхилення однієї або декількох секцій рульових поверхонь.

2.27. Порушення зв'язку між проводками управління (для ПС з подвійною проводкою).

2.28. Незміна, самовільна або помилкова зміна передавального відношення передавання від органів управління до рульових поверхонь.

2.29. Невведення обмеження або невідновлення повного діапазону кутів відхилення руля висоти або руля напрямку.

2.30. Порушення нормальної реакції ПС на керівні дії екіпажу.

2.31. Недопустиме зростання (зменшення) зусиль, перекомпенсація органів управління.

2.32. Неможливість гідропідсилення (перехід на безбустерне управління рульовими поверхнями).

2.33. Неможливість тримерування зусиль на органах управління.

2.34. Невипуск, неприбрання, самовільний або помилковий випуск або прибрання механізації крила (передкрилків, закрилків, гасників підйомної сили (спойлерів), інтерцепторів, щитків).

2.35. Неприпустиме змінення діапазону кутів відхилення або швидкості переміщення механізації крила і стабілізатора.

2.36. Недопустима розбіжність між положенням секцій передкрилків, закрилків, гасників підйомної сили (спойлерів), інтерцепторів.

2.37. Неспрацювання або помилкове спрацювання сигналізації та/або індикації положення стабілізатора або механізації крила.

2.38. Неможливість визначення за одним чи декількома приладами відносної висоти польоту, приборної або істинної швидкості польоту.

2.39. Відмова або невключення однієї чи декількох навігаційних систем.

2.40. Відмова одного авіагоризонту на ПС з одним чи двома авіагоризонтами.

2.41. Відмова двох авіагоризонтів на ПС з трьома чи декількома авіагоризонтами.

2.42. Відмова одного авіагоризонту в сполученні з відмовою системи контролю.

2.43. Втрата радіозв'язку в польоті.

2.44. Втрата просторового або навігаційного орієнтування.

2.45. Відмова автоматичної системи управління польотом, що призводить до відхилення одного чи декількох параметрів польоту (висотно-швидкісних параметрів, перевантаження, кутів крену, тангажу, атаки, сковзання, траєкторних параметрів) від заданих.

2.46. Розгерметизація гідросистеми.

2.47. Падіння тиску в одній чи декількох гідросистемах без розгерметизації.

2.48. Недопустиме порушення характеристик електроживлення постійним та/або змінним струмом від одного чи декількох розподільних пристроїв системи електропостачання.

2.49. Перехід на аварійне живлення постійним або змінним струмом.

2.50. Попадання в зону небезпечних метеоявищ.

2.51. Ураження ПС розрядом атмосферного електричного заряду в польоті, що призвело до пошкодження елементів конструкції ПС, відмови двигуна або хоча б однієї із систем.

2.52. Пошкодження ПС градом.

2.53. Відмова бортового радіолокатора під час польотів у зонах грозової діяльності.

2.54. Зіткнення з птахами або іншими об'єктами в польоті, яке призвело до пошкодження елементів планера, двигуна або порушення режиму його роботи.

2.55. Порушення порядку і термінів передачі на борт ПС штормових попереджень або інформації про стан погоди за маршрутом польоту, у пунктах зльоту і посадки, що потребує зміни плану польоту.

2.56. Порушення відповідного експлуатаційного мінімуму аеродрому при зльоті, посадці.

2.57. Порушення норм завантаженості чи центрівки, які рекомендовані КЛЕ, правил перевезення небезпечних вантажів (у тому числі їх оформлення).

2.58. Порушення встановлених правил і схем набирання висоти, виходу із зони аеродрому, зниження чи заходження на посадку.

2.59. Зміна заданого рівня (ешелону) польоту без дозволу органу ОПР при польоті у контрольованому повітряному просторі.

2.60. Політ ПС у контрольованому повітряному просторі без дозволу органів ОПР.

2.61. Зліт, політ або посадка ПС з конфігурацією, що не відповідає вимогам КЛЕ.

2.62. Вимушена посадка ПС.

2.63. Груба посадка ПС, після якої необхідне спеціальне технічне обслуговування.

2.64. Виконання польоту екіпажем без передпольотного медичного огляду, якщо цим порушуються закони країни, з аеродрому якої вилітає екіпаж, чи з порушенням передпольотного відпочинку або нормативів робочого часу.

2.65. Вживання членами екіпажу в польоті або безпосередньо перед польотом алкогольних напоїв та/або наркотичних засобів.

2.66. Прийняття і випуск ПС з непідготовленої ЗПС.

2.67. Самовільне скидання вантажу.

2.68. Відмова в роботі наземного радіотехнічного та світлотехнічного забезпечення, виходу з ладу аеродромного метеорологічного обладнання при виконанні польоту ПС, що призвела до втрати радіозв'язку, орієнтування, відходу на запасний аеродром або зумовила посадку в умовах нижче встановленого експлуатаційного мінімуму аеродрому.

2.69. Перерваний зліт незалежно від наслідків.

2.70. Випуск обледенілого ПС у політ.

2.71. Відмова системи очищення вікон кабіни екіпажу, що призвело до погіршення видимості до меж, коли екіпаж не може виконувати посадку в даних умовах.

2.72. Зниження тиску або перенадув гермокабіни, що призвело до необхідності екстреного зниження або неможливості продовження безпечного польоту ПС.

2.73. Помилкове спрацювання системи пожежогасіння або сигналізації про пожежу.

2.74. Виліт ПС у разі наявності відмов, що не входять у перелік відмов, дозволених для вильоту.

2.75. Випуск ПС у політ з незавершеним технічним обслуговуванням.

2.76. Заправлення ПС некондиційним ПММ.

2.77. Неспрацювання системи розпізнання або системи сигналізації небезпечного зближення із землею.

2.78. Обрив зовнішньої підвіски.

1. Комісія з розслідування АП та інциденту користується правами, що встановлені законодавством України, у тому числі має необмежений та негайний доступ до всіх свідчень, що належать до даної АП чи інциденту, без попередньої згоди органів виконавчої влади.

2. Комісії з розслідування АП та інциденту надається незалежність у проведенні розслідування та необмежені повноваження на його проведення.

3. Призначений голова комісії з розслідування АП та інцидентів є відповідальною посадовою особою, розпорядження і вказівки якого відносно даного розслідування підлягають обов'язковому виконанню всіма посадовими особами, пов'язаними з розслідуванням.

4. Голова комісії зобов'язаний:

а) після прибуття на місце АП або інциденту:

інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

оглянути місце АП або інциденту, при необхідності вжити термінові дії щодо зберігання доказових матеріалів;

провести організаційне засідання комісії, на якому ознайомити членів комісії з наявною інформацією щодо АП, організувати підкомісії, робочі групи, призначити їх керівників, визначити необхідність додаткового залучення спеціалістів до роботи комісії, визначити порядок ведення робіт і основні завдання на найближчі дні;

проінструктувати членів комісії з питань техніки безпеки під час роботи на місці АП із записом у протоколі засідання комісії;

затвердити план роботи комісії і підкомісій;

забезпечити вилучення і передавання на відповідальне збереження носіїв інформації бортових реєстраторів, фотореєстраторів, наземних магнітофонів, льотної, технічної і метеорологічної документації, яка стосується до даного польоту;

передати узгоджене з членами комісії наступне повідомлення;

б) у процесі роботи комісії:

визначати основні напрями в роботі комісії, корегуючи відповідно до цього план її роботи;

забезпечувати в роботі комісії координацію сумісних дій всіх осіб, які беруть участь у розслідуванні;

систематично проводити засідання комісії, вирішуючи на них основні організаційні, методичні та практичні питання розслідування;

після закінчення розслідування провести розбір обставин і причин АП чи інциденту.

5. Голова комісії має право:

без будь-яких перешкод проходити на борт ПС для з'ясування обставин АП чи інциденту;

обстежити ПС, майно, яке знаходиться на борту ПС або залучене до АП чи інциденту ззовні, а також засоби та об'єкти забезпечення польотів ПС;

приймати рішення згідно з наданими йому повноваженнями органом з розслідування АП чи інциденту з усіх організаційних, методичних і практичних питань розслідування;

давати обов'язкові для виконання розпорядження та вказівки всім учасникам розслідування, а також посадовим особам підприємств ЦА з питань щодо розслідування АП чи інциденту;

рекомендувати вжиття термінових заходів щодо забезпечення безпеки польотів, необхідність яких виникла в процесі розслідування АП чи інциденту;

доручати в установленому порядку проведення необхідних випробувань та досліджень для встановлення причин АП чи інциденту, а також обґрунтування і розроблення рекомендацій з безпеки польотів;

направляти згідно з рішенням комісії на лабораторні випробування та дослідження матеріали, окремі деталі, агрегати й елементи конструкції ПС;

вимагати від посадових осіб міністерств, підприємств і організацій незалежно від форм власності необхідні матеріали і документи з питань, пов'язаних з проведенням розслідування;

залучати до роботи комісії (за згодою керівників відповідних міністерств і організацій або їх повноважних представників у комісії) експертів для розв'язання конкретних завдань, що потребують знань у відповідних галузях науки і техніки;

залучати до роботи на місці АП чи інциденту технічні засоби будь-яких підприємств та організацій;

опитувати очевидців АП чи інциденту, будь-яких осіб, що мають або можуть мати до них відношення;

одержувати від бюро судово-медичної експертизи результати досліджень загиблих при АП;

рекомендувати відстороняти від виконання службових обов'язків осіб, дії яких сприяли виникненню АП;

відстороняти від участі в розслідуванні осіб (за винятком членів комісії), які порушують правила розслідування;

установлювати розпорядок роботи комісії;

надавати матеріали для роботи комісій з інших видів розслідувань.

6. Голова комісії відповідає за:

об'єктивність, якість і строки розслідування, правильність оформлення документів;

обґрунтування прийнятих ним рішень з питань розслідування АП і виданих рекомендацій.

7. Члени комісії забезпечують проведення робіт за дорученням голови комісії. У разі відсутності голови за його дорученням один із членів комісії виконує його функції згідно з пунктами 4, 5 та відповідає за їх виконання згідно з пунктом 6.

8. Голова підкомісії зобов'язаний:

визначати основні напрями роботи підкомісії, робочих груп з розслідування АП;

надавати пропозиції щодо складу підкомісії та робочих груп згідно з планом роботи підкомісії і робочих груп, затвердженим на засіданні підкомісії;

організувати та забезпечити координацію роботи робочих груп згідно з затвердженим планом;

регулярно проводити засідання підкомісії, обговорювати на них результати розслідування;

забезпечувати повноту, об'єктивність розслідування, складання звіту підкомісії, звітів робочих груп;

уносити до комісії пропозиції щодо дослідження об'єктів авіаційної техніки та інших матеріалів;

проводити інструктаж фахівців щодо техніки безпеки при проведенні розслідування АП.

9. Голова підкомісії має право:

надавати розпорядження про неухильне виконання всіма фахівцями підкомісії, експертом з питань розслідування, що належать до їхньої компетенції;

запитувати через голову комісії необхідні матеріали, опитувати посадових осіб авіакомпаній, учбових закладів, підприємств, організацій, міністерств;

залучати за узгодженням з головами інших підкомісій фахівців для проведення експертиз та участі в нарадах підкомісії та робочих груп;

ознайомлюватись з усіма матеріалами розслідування даної АП.

10. Члени комісії зобов'язані:

брати участь особисто в роботі однієї з підкомісій;

виконувати розпорядження і вказівки керівництва комісії;

всебічно, повно і об'єктивно проводити розслідування, узгоджуючи всі свої дії з головою комісії (підкомісії);

після закінчення роботи комісії підписати остаточний звіт.

11. Члени комісії мають право:

без будь-яких перешкод проходити на борт ПС для з'ясування обставин АП чи інциденту;

обстежити ПС, майно яке знаходиться на борту ПС або залучене до АП чи інциденту ззовні, незалежно від приналежності його, а також засоби та об'єкти забезпечення польотів ПС;

ознайомлюватися з усіма матеріалами, що мають відношення до даного розслідування АП чи інциденту;

опитувати очевидців АП чи інциденту, будь-яких осіб, що мають або можуть мати до них відношення;

уносити пропозиції щодо поліпшення роботи комісії;

уносити пропозиції щодо участі в розслідуванні спеціалістів та експертів, отримувати необхідні матеріали, а також дослідження вузлів і деталей ПС з указівкою мети дослідження, а також з інших питань, пов'язаних з розслідуванням;

відображати свою думку в протоколах засідань комісії, візувати протоколи, вимагати уточнення викладених у них формулювань;

у разі незгоди з рішенням і висновками звіту комісії з розслідування викласти до нього свою особливу думку;

вимагати до акта розслідування додаткових матеріалів і документів.

12. Експерт зобов'язаний:

проводити повне й об'єктивне дослідження речових доказів, матеріалів і документів з питань, які стосуються його компетенції;

давати письмовий висновок з питань, які поставлені йому комісією (підкомісією), з відповідним його оформленням;

виконувати розпорядження голови комісії (підкомісії) з питань розслідування АП;

13. Експерт має право:

ознайомлюватися через голову комісії з речовими доказами, матеріалами і документами, необхідними для розроблення висновку;

уносити пропозиції про проведення розрахунків, моделювання, стендових і льотних випробувань, а також про направлення на дослідження вузлів і деталей ПС, інших речових доказів з визначенням мети дослідження.

14. Начальник штабу комісії підпорядковується безпосередньо голові комісії.

Начальник штабу комісії зобов'язаний:

організувати взаємодію та контроль з питань матеріально-технічного забезпечення комісії;

готувати засідання комісії та вести протокол. Перед підписанням протоколу головою комісії ознайомити з ним членів комісії;

інструктувати голів підкомісій щодо оформлення відповідних документів та матеріалів;

надавати допомогу членам комісії, підкомісій та експертам щодо підготовки документів;

здійснювати контроль за своєчасним наданням підкомісіями якісних матеріалів з розслідування;

комплектувати та оформляти для розсилки матеріали з розслідування.

Начальник штабу комісії має право надавати вказівки членам комісії щодо оформлення матеріалів розслідування, а також повертати на доопрацювання неякісно оформлені матеріали.

Начальник штабу відповідає за організацію матеріально-технічного забезпечення комісії, якісне та своєчасне оформлення та розсилку матеріалів з розслідування.

15. Учасники розслідування АП та інцидентів повинні мати відповідну кваліфікацію та практичний досвід (пілота, інженера, фахівця ОПР чи інші) за напрямом розслідування та діючий сертифікат розслідувача, який повинен підтверджуватись через кожні чотири роки.

1. Завданнями льотної підкомісії є:

установлення рівня фахової підготовки екіпажу, якості організації, забезпечення польоту та ОПР з урахуванням впливу всіх наявних факторів;

оцінка правильності дій екіпажу і посадових осіб у процесі виникнення і розвитку особливої ситуації з урахуванням записів засобів об'єктивного контролю;

виявлення відхилень (тут і далі під відхиленнями розуміють помилки, хиби і порушення та неправильні дії) від чинних норм підготовки, забезпечення і виконання польотів;

оцінка виконання експлуатантами програми забезпечення БП та попередження АП;

оцінка виконання функціональних обов'язків з питань забезпечення БП керівництвом експлуатанта.

Льотна підкомісія складається з таких груп:

льотної;

ОПР, аеродромного, метеорологічного та радіосвітлотехнічного забезпечення;

авіаційної медицини.

Залежно від обставин АП у підкомісії створюються інші робочі групи.

2. Льотна група встановлює:

рівень фахової підготовки членів екіпажу, наявність відхилень у загальній і спеціальній підготовці, допуск до польотів, формування екіпажу;

регулярність і якість контролю за підготовкою екіпажу в процесі його попередньої роботи, характерні помилки і відхилення, що мали місце у членів екіпажу раніше, індивідуальні особливості в техніці пілотування і експлуатації ПС;

якість підготовки екіпажу до даного польоту;

стан дисципліни членів екіпажу, випадки порушення дисципліни, що мали місце раніше;

відхилення в діях екіпажу при підготовці до даного польоту та його виконання;

наявність особливостей і факторів, що могли сприяти помилковим діям членів екіпажу;

наявність відхилень у документації, що регламентує підготовку екіпажу, організацію та виконання польотів.

3. Льотна група вивчає та аналізує:

льотні та особисті справи членів екіпажу;

льотно-штабну і польотну документацію;

результати розшифровування записів засобів об'єктивного контролю (бортових реєстраторів, наземних магнітофонів, фоторегістраторів посадкових локаторів та інше);

свідчення членів екіпажу, свідків і очевидців АП;

свідчення посадових осіб, що готували екіпаж до польотів, у тому числі і до даного польоту;

документацію, що характеризує якість виконання польотів екіпажем у минулому (результати розшифровувань засобів об'єктивного контролю, журнали розборів та інше);

стан організації льотної роботи в організації ЦА, де працює екіпаж;

документацію, що регламентує організацію підготовки та виконання даного виду польотів;

особливості і фактори, що могли негативно вплинути на роботу екіпажу в польоті;

результати спеціальних досліджень;

іншу документацію, що визначає організацію, підготовку та виконання польоту.

4. Льотна група за результатами роботи складає звіт, у якому вказуються:

характер виконуваного завдання;

польотна маса і центрівка ПС перед вильотом (за даними, зазначеними в польотній документації, а також за даними записів засобів об'єктивного контролю, показаннями екіпажу, свідків та іншої інформації);

дані про кожного члена екіпажу;

усі виявлені під час роботи відхилення в підготовці та допуску екіпажу до польоту, організації польоту з боку командно-керівного складу;

описання дій екіпажу при виникненні і розвитку особливої ситуації (на підставі записів засобів об'єктивного контролю, свідчень екіпажу і свідків, а також іншої інформації) із зазначенням усіх відхилень;

аналіз можливих причин неправильних дій екіпажу;

оцінка документації, що регламентує підготовку екіпажу, організацію і виконання польотів, із зазначенням виявлених відхилень;

оцінка фахової підготовки членів екіпажу з урахуванням правильності їх дій у даній ситуації.

Льотна група постійно взаємодіє з групою розрахунку та аналізу і групою опитування, використовує у своїй роботі інформацію інших робочих груп комісії. При потребі льотна група складає акт про виявлення і вилучення польотної документації.

До звіту льотної групи додаються такі документи:

завдання на політ (штурманський бортжурнал, графік центрівки ПС, та інша документація, яка повинна бути у завданні на політ);

акти про вилучення і передання польотної документації;

довідка про перевірку організації льотної роботи в підрозділі, де працює екіпаж (при необхідності);

службові характеристики на членів екіпажу;

звіти про експерименти, дослідження, обльоти, що проводилися групою;

пояснювальні записки льотного складу і копії протоколів опитування членів екіпажу.

5. Група обслуговування повітряного руху, аеродромного, метеорологічного, радіотехнічного та світлотехнічного забезпечення встановлює:

якість ОПР даного польоту;

рівень фахової підготовки спеціалістів органів ОПР і забезпечення польотів;

якість проведення інструктажу перед чергуванням;

наявність і стан документації, що визначає організацію і здійснення ОПР;

фактичний стан організації ОПР, її відповідність установленим вимогам;

установлений порядок взаємодії зі службами ОПР інших служб міністерств і організацій, які забезпечують безпеку польотів;

структуру повітряного простору і її відповідність існуючим вимогам;

інтенсивність завантаження диспетчерів ОПР;

наявність і стан засобів РТЗ та зв'язку, правильність їх використання в процесі керування польотом;

стан ЗПС, РД, МС, посадкових майданчиків, оснащеність аеродромної служби технічними засобами;

забезпечення польоту наземними світлотехнічними засобами і використання їх екіпажем у польоті;

відповідність встановлених на аеродромі (в органі ОПР) засобів РТЗ та СТЗ даним норм придатності аеродромів до експлуатації, переліку обладнання органів ОПР, документів аеронавігаційної інформації, інструкції із виконання польотів (використання повітряного простору) у районі аеродрому, посадкових майданчиків;

наявність даних про роботу засобів РТЗ, зв'язку і СТЗ на робочих місцях диспетчерського складу (таблиці нормативного часу переключення (переходу) на резерв об'єктів РТЗ та каналів авіаційного повітряного і наземного зв'язку, графіки дальності дії засобів РТЗ та зв'язку та інше);

дотримання правил ведення радіозв'язку та фразеології радіообміну;

забезпечення польоту запасними аеродромами;

наявність відхилень ПС від заданого маршруту;

загальні метеорологічні умови на маршруті польоту, основних та запасних аеродромах;

фактичні погодні умови в районі АП (при необхідності на основних та запасних аеродромах) у період розвитку особливої ситуації;

наявність в екіпажі та диспетчерів ОПР необхідної метеорологічної інформації, а також її достовірність;

відповідність метеорологічного забезпечення польоту вимогам керівних документів;

наявність у районі АП запуску безпілотних засобів і стрільб, орнітологічну обстановку (у разі необхідності).

7. За результатами роботи група складає звіт, у якому вказує:

дані про посадових осіб органів ОПР, аеродромного, метеорологічного та радіосвітлотехнічного забезпечення польотів, якщо в їх діях виявлені відхилення;

усі відхилення у підготовці персоналу служб забезпечення польотів, його допуску до самостійної роботи, виявлені при розслідуванні АП;

загальну характеристику організації і стан ОПР, аеродромного, метеорологічного і радіосвітлотехнічного забезпечення польотів, організації робочих місць диспетчерів ОПР із зазначенням усіх відхилень від вимог керівних документів;

усі виявлені під час розслідування відхилення в документах, що регламентують порядок ОПР та забезпечення польотів;

описання дій посадових осіб органів ОПР і забезпечення польотів, які вплинули на його завершення;

усі відхилення в діях посадових осіб органів ОПР і забезпечення польотів, виявлені під час розслідування, незалежно від їх впливу на завершення польоту;

прогнозовані і фактичні на момент АП погодні умови на місці АП (при необхідності за маршрутом польоту, на основних і запасних аеродромах);

відхилення у використанні засобів РТЗ, зв'язку і СТЗ, метеорологічного обладнання, їх працездатність або відхилення в технічних характеристиках, якщо вони вплинули на якість ОПР і забезпечення польотів;

аналіз причин неправильних дій посадових осіб органів ОПР і забезпечення польотів (якщо вони мали місце).

До звіту робочої групи додаються такі матеріали:

виписка з диспетчерських книжок фахівців ОПР;

виписка з журналу стану льотного поля;

акт огляду льотного поля і контрольного виміру коефіцієнта зчіплювання після АП;

довідка про наявність і стан технічних засобів виміру коефіцієнта зчіплювання і техдокументації на них;

акт про позачергові (контрольні) спостереження за погодними умовами після АП;

дані про фактичні погодні умови за даними найближчих метеостанцій і повідомлень екіпажів інших ПС та інша необхідна метеоінформація;

польотна метеорологічна документація, що використовувалася екіпажем;

прогнози погоди та штормові попередження;

довідка про перевірку органів ОПР і забезпечення польотів (при необхідності);

пояснювальні записки спеціалістів ОПР та служб забезпечення і копії протоколів їх опитування (при необхідності);

наявність або відсутність запусків безпілотних засобів та прогнозовані траєкторії їх зміщення, виконання стрільб та інше (при необхідності).

7. Група авіаційної медицини визначає:

психофізіологічний стан, працездатність членів екіпажу (а в необхідних випадках і фахівців служб забезпечення польотів), характер їх дій при виникненні і розвитку особливої ситуації на підставі оцінки індивідуальних психологічних особливостей членів екіпажу, їх загального фізичного розвитку, морально-психологічного стану за останній місяць (сімейні і службові конфлікти, зловживання алкоголем, лікарськими і наркотичними речовинами, палінням та інше);

стан здоров'я членів екіпажу (психологічного і фізичного) напередодні АП та в день вильоту, дані щоквартальних і щорічних медичних оглядів, а також історій хвороби в медичних закладах за останні три роки, результати передпольотного медичного контролю;

повноцінність відпочинку, сну і харчування протягом останніх трьох діб;

своєчасність використання щорічних відпусток, вихідних днів, льотної навантаженості напередодні, у день події, протягом останнього місяця відповідно до встановлених норм;

дані медико-трасологічних досліджень (характер і локалізація травм на тілі, ознаки пози і робочих дій, особливості ушкоджень одягу взуття та інше);

впливи конструктивних особливостей кабіни ПС, умов польоту, засобів захисту і порятунку на стан здоров'я екіпажу та умови його діяльності.

Аналізує:

результати токсикологічного дослідження на алкоголь, карбоксигемоглобін (карбоксиміоглобін) і, у разі потреби, на інші токсичні речовини і лікарські препарати;

емоційний стан членів екіпажу в аварійному польоті за даними радіообміну і спеціальних досліджень біологічного матеріалу (біохімічних, морфологічних і інших), наявність стресового стану і його впливу на правильність і своєчасність дій членів екіпажу.

8. Група авіаційної медицини складає звіт, у якому наводяться дані про кожного члена екіпажу (фахівця служби забезпечення польотів):

результати проходження річних і квартальних оглядів за останні два роки (наявність відхилень, обмежень та інше) з урахуванням звернень до інших лікувальних закладів;

наявність випадків відсторонення від польотів при предпольотних медичних оглядах;

індивідуальні фізичні і психофізіологічні особливості, у тому числі зловживання алкоголем, лікарськими препаратами і палінням;

наявність попередніх захворювань і травм;

стисла характеристика побутових умов;