Стаття 65. Установити, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 17-18, ст. 250) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.
Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Стаття 66. Органи Державного казначейства України здійснюють облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів.
Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання у 2005 році, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, в межах виділених їм асигнувань.
Зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.
Поточні видатки, пов'язані з утриманням бюджетних установ, можуть здійснюватися розпорядниками бюджетних коштів у разі, коли відсутня заборгованість із заробітної плати (грошового забезпечення).
Стаття 67. Продовжити до 1 січня 2006 року дію законів України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 22 жовтня 1998 року N 208-XIV та від 15 липня 1999 року N 967-XIV.
Установити, що збір з купівлі-продажу валюти протягом 2005 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1,5 відсотка. Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до Пенсійного фонду України додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1,5 відсотка від суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування, а також підприємства, об'єднання, організації, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на загальних підставах.
Юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок), та юридичні і фізичні особи, що розташовані (проживають) у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку, встановлений вищеназваними законами, на загальних підставах.
Стаття 68. Заборонити у 2005 році проводити:
реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати; списання заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, фінансовою допомогою на зворотній основі до бюджету, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами станом на 1 січня 2004 року, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю їх активів.
Стаття 69. Установити, що у 2005 році положення і норми, передбачені пунктом "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162); статтею 28 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст. 294; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162); абзацами одинадцятим і дванадцятим частини першої, абзацом другим частини другої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 21, ст. 84; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162), діють в межах бюджетних призначень на оплату праці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Установити на 2005 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 49, ст. 259; N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162) у сумі 110 гривень у розрахунку на одну особу.
Стаття 70. Установити, що у 2005 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 33, ст. 207; 1999 р., N 8, ст. 59; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162), збільшені в 3,03 раза.
По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2005 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162).
Установити, що у 2005 році пільги по платі за землю, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2000 р., N 43, ст. 363; 2003 р., N 10-11, ст. 86, N 26, ст. 195, N 30, ст. 243; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162), застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій інвалідів, їх підприємств і організацій, а також закладів фізичної культури та спорту, спортивних баз олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 71. Платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44) для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.
По загальнодержавних та місцевих податках і зборах (обов'язкових платежах), для яких законодавчо не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), платники надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов'язкових платежів у порядку, визначеному законодавством для обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць.
Своєчасно не внесені до бюджетів суми цих платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 72. Установити, що кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією та кредитуванням підприємств, зараховуються до державного бюджету у повному обсязі.
Стаття 73. Установити, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.
Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників (крім медичних, фармацевтичних, педагогічних і культурно-освітніх працівників закладів комунальної власності, які проживають і працюють у сільській місцевості), а також у частині медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення - члени сімей військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу, пенсіонерів з числа військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу, безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею.
Стаття 74. Установити, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Стаття 75. З метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством зупинити на 2005 рік дію:
1) частин другої та шостої статті 16 (щодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами), частини шостої статті 30 (в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів плати за користування надрами), частини першої статті 33 (щодо спрямування відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної бази) та частини першої статті 34 (щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250);
2) пункту 4 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст. 237; 1998 р., N 49, ст. 303; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162) в частині операцій з купівлі-продажу готівкової валюти;
3) статті 3; частини другої статті 4; статті 22 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
4) частини четвертої статті 21 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102, N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162) в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання;
5) абзацу третього частини першої статті 1 в частині погашення заборгованості за відстроченими кредитами, одержаними для фінансування дефіциту Державного бюджету України в іноземній валюті, починаючи з 2002 року, та статті 3 Закону України "Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 248; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
6) частини четвертої статті 9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст. 82; 1998 р., N 30-31, ст. 193; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
7) абзацу другого підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 та підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44; 2003 р., N 10-11, ст. 86, N 24, ст. 154; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
8) Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 19, ст. 272, N 43-44, ст. 493; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
9) статей 64 і 65 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 37-38, ст. 189; 2004 р., N 5, ст. 34, N 17-18, ст. 250, N 43-44, ст. 493; 2005 р., N 7-8, ст. 162), статті 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308; 2005 р., N 7-8, ст. 162) в частині закріплення та застосування нормативів відрахувань податку з доходів фізичних осіб за бюджетами місцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, за рахунок бюджетних асигнувань установ (організацій), що утримуються із державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб;
10) другого речення абзацу третього підпункту 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 12, ст. 88; 2004 р., N 17-18, ст. 250, N 52, ст. 563; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
11) статей 14, 15, 16 та 17 (щодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Закону України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 50, ст. 262; 2004 р., N 17-18, ст. 250, N 23, ст. 324; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
12) абзаців восьмого та десятого частини другої статті 6 (щодо надання повноважень та умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Закону України "Про державну геологічну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 51, ст. 456; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
13) абзацу двадцять шостого статті 1 та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1, ст. 1; 2000 р., N 38, ст. 321; 2003 р., N 52, ст. 378; 2004 р., N 15, ст. 210; 2005 р., N 7-8, ст. 162) щодо визначення уповноваженого банку для обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії в частині проведення розрахунків, визначених статтею 39 цього Закону;
14) пунктів 2 і 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про деякі питання фінансування соціальних виплат та пов'язаних з ними адміністративних витрат" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 2, ст. 32, N 7-8, ст. 162);
15) частини другої статті 43 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
16) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 23, ст. 323; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
17) пункту 5 розділу IV "Прикінцеві положення" Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 29, ст. 376; 2005 р., N 7-8, ст. 162);
18) статей 6, 7, статті 8 (в частині функціонування спеціального рахунку), статей 9 - 14, пункту 3, підпунктів 3, 4 пункту 4 розділу IV Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 46, ст. 511).
Стаття 76. Установити, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам, які працюють у бюджетних установах, виплачується Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Зупинити на 2005 рік дію статті 2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 11, ст. 47; 2002 р., N 30, ст. 210; 2004 р., N 17-18, ст. 250, N 32, ст. 385; 2005 р., N 7-8, ст. 162) щодо зобов'язань бюджетних установ.
Стаття 77. Установити, що у 2005 році окремі положення Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 38-39, ст. 288; 2003 р., N 6, ст. 51; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162) застосовуються з урахуванням таких змін:
1) частину першу статті 218 доповнити реченням такого змісту: "Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту";
2) частину першу статті 267 викласти у такій редакції:
"Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті, але не менше, ніж мінімальна митна вартість, якщо вона встановлена Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених законодавством, за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України";
3) у розділі XXI "Прикінцеві положення":
а) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Митний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набирає чинності з 1 січня 2006 року";
б) абзац четвертий пункту 4 викласти у такій редакції:
" Митний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 16, ст. 203, N 35, ст. 511; 1993 р., N 11, ст. 91, N 12, ст. 107; 1994 р., N 20, ст. 116; 1995 р., N 13, ст. 85; 1997 р., N 35, ст. 218; 1999 р., N 34, ст. 274; 2000 р., N 13, ст. 109, N 38, ст. 318, N 50, ст. 436; 2001 р., N 4, ст. 16, N 23, ст. 117, N 31, ст. 148; 2003 р., N 27, ст. 209), крім статей 47, 85, 86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори", які втрачають чинність з 1 січня 2006 року".
Стаття 78. Якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, встановлені додатком N 3 до цього Закону або рішенням про місцевий бюджет, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких сум у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, комунальних послуг та енергоносіїв.
У разі, якщо відсутня така заборгованість, розпорядник бюджетних коштів спрямовує:
50 відсотків коштів на заходи, які здійснюються за рахунок відповідних надходжень;
50 відсотків коштів на заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою (функцією).
При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів взятих бюджетних зобов'язань по загальному фонду бюджету для проведення видатків по цих зобов'язаннях із спеціального фонду бюджету.
Стаття 79. Кошти державних цільових фондів обслуговуються органами Державного казначейства України.
Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України подавати Державному казначейству України у визначені ним порядку і терміни та Міністерству фінансів України звіти про виконання кошторисів відповідних фондів.
Стаття 80. Надати право Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за зверненням обласних державних адміністрацій спрямувати у 2005 році кошти у сумі 107.358,5 тис. гривень на здешевлення кредитів для створення нових робочих місць для працівників вугільної промисловості, вивільнених у зв'язку із закриттям шахт, членам їх сімей (дружина (чоловік), повнолітні діти) та членам сімей загиблих шахтарів (дружина (чоловік), повнолітні діти), а також у інших галузях економіки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Стаття 81. Установити, що кошти на погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України, пов'язаної з виплатою пенсій та допомог відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та поточні платежі до Пенсійного фонду України, а також кошти на часткове покриття витрат на погашення заборгованості шахтарям з регресних позовів та одноразової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності, яка склалася станом на 1 квітня 2001 року та нарахованої на неї компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати у сумі 31.650 тис. гривень виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Перерахування цих коштів здійснюється Державним казначейством України на рахунки Пенсійного фонду України та на окремі рахунки Міністерства палива та енергетики України шляхом застосування щоденного нормативу відрахувань від доходів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі 20 відсотків до погашення цієї заборгованості, з них 0,5 відсотка - на окремі рахунки Міністерства палива та енергетики України.
Стаття 82. Витрати на надання соціальних послуг та матеріальне забезпечення безробітних з числа незастрахованих осіб проводяться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Стаття 83. Установити з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290 гривень на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 гривень на місяць, з 1 вересня 2005 року - 332 гривні. Забезпечити збереження міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери виходячи із зазначених розмірів мінімальної заробітної плати.
Стаття 84. Кабінету Міністрів України визначити порядок і терміни поетапного запровадження умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки та впорядкування умов оплати праці окремих категорій працівників бюджетної сфери в межах коштів у сумі 1.476.940,5 тис. гривень, передбачених на цю мету, здійснивши їх розподіл у розрізі головних розпорядників коштів державного бюджету та між місцевими бюджетами.
Стаття 85. Кабінету Міністрів України у 2005 році вжити заходів щодо оптимізації граничної чисельності працівників органів виконавчої влади.
Рекомендувати органам місцевого самоврядування не приймати рішення, що призводять до збільшення чисельності працівників бюджетних установ.
Стаття 86. Установити, що нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 87. Установити, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком N 8 до цього Закону.
Стаття 88. Продовжити до 1 січня 2006 року дію експерименту щодо справляння запроваджених у 2003 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України окремих місцевих зборів (збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим).
Стаття 89. Установити, що в 2005 році при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки), яке обліковувалось у платника податку станом на 1 січня 2003 року і не було погашено на 1 січня 2005 року в порядку, визначеному пунктом 11 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 12, ст. 88; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162), не враховується у зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2005 податкового року.
Стаття 90. Установити, що у 2005 році запроваджуються базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком N 9 до цього Закону.
Стаття 91. Установити, що на 2005 рік обсяг збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, становить 2.080.000 тис. гривень.
Надходження цього збору використовуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 92. Установити, що надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України, надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в рахунок погашення простроченої заборгованості перед Міністерством оборони України за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання, а також надходження коштів від Секретаріату ООН за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях понад обсяги, визначені додатком N 1 до цього Закону по загальному фонду, спрямовуються відповідно на погашення кредиторської заборгованості Міністерства оборони України за отримані військове майно, товари, продукцію, виконані роботи та надані послуги, яка склалася станом на 1 січня 2004 року, та забезпечення участі українського контингенту Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях та інші потреби Збройних Сил України. Міністерство фінансів України вносить зміни до розпису Державного бюджету України понад обсяги відповідних доходів та бюджетних призначень, визначених у додатках N 1 і N 3 до цього Закону, у разі, коли сума цих надходжень перевищить суму відповідних річних обсягів, затверджених у додатку N 1 до цього Закону по загальному фонду бюджету.
Стаття 93. Установити з 1 січня 2005 року максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, в розмірі 4.100 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.
Стаття 94. Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" забезпечити в 2005 році поставку до державного резерву світлих нафтопродуктів в обсязі не менше 70 тис. тонн за ціною не вище собівартості з нарахуванням податку на додану вартість та акцизу в рахунок зобов'язань по погашенню заборгованості за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 95. Надати право Кабінету Міністрів України здійснити у 2005 році забезпечення інвалідів Великої Вітчизняної війни спецавтотранспортом в рахунок погашення податкового боргу минулих років, в тому числі розстроченого, по сплаті податку на додану вартість до Державного бюджету України, а також пені, штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства по цьому податку підприємств, що постачають товари (роботи, послуги) закритому акціонерному товариству "ЗАЗ", та задіяні у проведенні розрахунків по придбанню спецавтотранспорту, в обсязі 243.300 тис. гривень.
Стаття 96. Установити для платників податку на прибуток у 2005 році сплату податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2005 року за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2005 року та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2005 року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2005 року. Сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2005 року здійснюється у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Стаття 97. Установити, що в 2005 році пеня, передбачена абзацом п'ятим підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 12, ст. 88; 2005 р., N 7-8, ст. 162), стягується із розрахунку 3-кратного розміру річної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення додаткового податкового зобов'язання.
Стаття 98. Установити, що розрахунки з юридичною особою, яка має прострочену заборгованість перед державою за кредитами, залученими державою, або під державні гарантії, а також її дебітором за поставлені до державного резерву матеріальні цінності, проведені інтервенційні операції, здійснюються шляхом погашення простроченої заборгованості такого боржника перед державою за зазначеними кредитами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 99. Установити, що у 2005 році господарські організації, в тому числі державні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутних фондах яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірні підприємства зобов'язані складати і виконувати річний фінансовий план, який підлягає затвердженню до 1 травня 2005 року, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 100. Дозволити Державній службі автомобільних доріг України у 2005 році залучити іноземний кредит у сумі до 100 млн доларів США для завершення проекту реконструкції автомобільної дороги Київ - Одеса з погашенням та обслуговуванням зазначеного кредиту за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування.
Стаття 101. Установити, що кошти, отримані від реалізації військових містечок Збройних Сил України, які включають в себе комплекс будівель та споруд, розташованих на одній земельній ділянці, що використовуються для розквартирування військових частин, розміщення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і спрямовуються виключно на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України.
Порядок реалізації військових містечок Збройних Сил України, здійснення інвестиційних проектів по будівництву житла для військовослужбовців Збройних Сил України, у тому числі на земельних ділянках, наданих у користування Міністерства оборони України, визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 102. Установити, що у 2005 році 3 відсотки надходжень від оренди державного майна, які зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, спрямовуються на програми з покращення управління державним майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 103. Додатки N 1-9 до цього Закону є його невід'ємною частиною".
2. У Законі України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156, із наступними змінами):
1. У тексті Закону слова "вивезення (експортування) товарів (послуг) за межі митної території України" або "вивезення (пересилання) товарів (послуг) за межі митної території України" у будь-яких комбінаціях замінити словом "експорт" у відповідних відмінках та часі, а слова "ввезення (імпортування) товарів (послуг) на митну територію України" або "ввезення (пересилання) товарів (послуг) на митну територію України" у будь-яких комбінаціях замінити словом "імпорт" у відповідних відмінках та часі;
2. У статті 1:
а) пункт 1.1 викласти у такій редакції:
"1.1. Податок, оподаткування, платник податку, оподатковувана операція (у відповідних відмінках) - податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість, операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість";
б) пункт 1.2 доповнити абзацами такого змісту:
"представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної (сумісної) діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Порядок податкового обліку та звітності результатів спільної (сумісної) діяльності встановлюється центральним податковим органом";
в) абзаци другий та третій пункту 1.4 викласти у такій редакції:
"Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, результатом виконання яких є передача нематеріальних активів, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності";
г) після пункту 1.10 доповнити новими пунктами 1.11-1.16 такого змісту:
"1.11. Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
1.12. Магазин безмитної торгівлі (безмитний магазин) - пункт роздрібної торгівлі товарами (супутніми послугами), які знаходяться під митним режимом, відповідно до якого товари (супутні послуги), не призначені для споживання на митній території України, ввозяться, знаходяться та поставляються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння ввізного мита, цього податку, а також інших податків і зборів, базою оподаткування яких є вартість таких товарів (супутніх послуг), заходів нетарифного регулювання та ліцензування діяльності з роздрібної торгівлі товарами (супутніми такому продажу послугами), у тому числі підакцизними.
1.13. Туризм - тимчасовий від'їзд фізичної особи з місця постійного проживання на строк у межах України від 1 до 365 діб, включаючи день від'їзду та приїзду; за межі України від 1 до 183 діб, включаючи день від'їзду та приїзду. Не вважається туризмом від'їзд фізичної особи з місця постійного проживання з метою працевлаштування, внаслідок виконання професійних обов'язків, з іншими підприємницькими цілями або з метою зміни громадянства або отримання виду на проживання чи права на роботу в іншій країні або в сімейних справах.
1.13.1. Туристичний ваучер (путівка) - документ визначеної форми, що дає право туристу на отримання туристичної послуги або їх комплексу згідно з умовами письмового договору з туристичного або екскурсійного обслуговування.
1.13.2. Туристичний оператор - особа, що поставляє туристичний продукт від власного імені, має ліцензію на туроператорську діяльність та для якої цей вид діяльності є виключним відповідно до закону.
1.13.3. Туристичний агент - особа, що поставляє туристичний продукт від імені туристичного оператора та має ліцензію на турагентську діяльність відповідно до закону.
1.13.4. Туристичні послуги - послуги з розміщення у готелі (мотелі, кемпінгу, інших місцях тимчасового проживання), харчування, транспортного, екскурсійно-інформаційного та іншого туристичного обслуговування (включаючи послуги з страхування туристів) або їх комбінації.
1.13.5. Туристичний продукт - сукупність туристичних послуг, які придбаваються туристичним оператором та поставляються туристу таким туристичним оператором або за його дорученням - туристичним агентом, за обов'язкової наявності туристичної послуги з розміщення туриста та якнайменше однієї іншої туристичної послуги. Для цілей цього Закону туристичний продукт вважається товаром.
1.14. Супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
1.15. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.
1.16. Податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу".
У зв'язку з цим пункти 1.11 та 1.12 вважати відповідно пунктами 1.17 та 1.18.
3. Статтю 2 викласти у такій редакції:
"Стаття 2. Платники податку
Платником податку є:
2.1. Будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
2.2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку, за винятком фізичних осіб, які обрали сплату фіксованого чи єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності або здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством.
2.3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:
2.3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
2.3.2. Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2.3.3. Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.
2.3.4. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
2.4. Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту".
4. У статті 3:
а) пункт 3.1 викласти у такій редакції:
"3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
3.1.1. поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);
3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).
З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:
ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;