• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування

Верховна Рада України  | Закон від 09.07.2003 № 1058-IV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 09.07.2003
  • Номер: 1058-IV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 09.07.2003
  • Номер: 1058-IV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Статтю 11 доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
Стаття 12. Добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
1. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" .
( Абзац другий частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 184-VII від 04.04.2013 )( Частину другу статті 12 виключено на підставі Закону № 184-VII від 04.04.2013 )( Частину третю статті 12 виключено на підставі Закону № 184-VII від 04.04.2013 )( Частину четверту статті 12 виключено на підставі Закону № 184-VII від 04.04.2013 )( Частину п'яту статті 12 виключено на підставі Закону № 184-VII від 04.04.2013 )( Частину шосту статті 12 виключено на підставі Закону № 184-VII від 04.04.2013 )( Частину сьому статті 12 виключено на підставі Закону № 184-VII від 04.04.2013 )( Частину восьму статті 12 виключено на підставі Закону № 184-VII від 04.04.2013 )
Стаття 13. Припинення участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
1. Участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється:
у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи;
у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участь або дострокового розірвання цього договору у випадках, передбачених цим Законом;
у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату;
у разі смерті застрахованої особи.
2. У разі якщо особа не сплачувала страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під час навчання, у період визнання інвалідом, тимчасового виїзду за кордон тощо, за нею зберігається право на набутий страховий стаж та право на пенсійні активи, що обліковані на її накопичувальному пенсійному рахунку у Накопичувальному фонді або на індивідуальному пенсійному рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення.
( Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
3. Особа, яка припинила участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, може поновити свою участь у цьому виді страхування з набуттям нею статусу, згідно з яким вона підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону або шляхом укладення в установленому цим Законом порядку договору про добровільну участь.
Стаття 14. Страхувальники
Страхувальниками відповідно до цього Закону є:
1) роботодавці:
підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;
( Абзац другий пункту 1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2856-VI від 23.12.2010, № 406-VII від 04.07.2013 )
колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону;
( Абзац третій пункту 1 статті 14 із змінами, внесеними згідно з Законами № 2464-VI від 08.07.2010, № 2856-VI від 23.12.2010, № 406-VII від 04.07.2013 )
дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пунктах 5, 19 статті 11 цього Закону;
( Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону;
2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7-9, 12-14, 17 і 18 статті 11 цього Закону;
( Пункт 2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 857-V від 03.04.2007, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008 )( Пункт 3 статті 14 виключено на підставі Закону № 2505-IV від 25.03.2005 )
4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону;
5) застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Стаття 15. Платники страхових внесків
1. Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
2. Платниками страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування є застраховані особи, зазначені в пунктах 1-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
( Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 857-V від 03.04.2007, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
3. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
( Частина третя статті 15 в редакції Закону № 3456-IV від 22.02.2006 )
4. Взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, зазначених у пунктах 1-4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду;
для страхувальників, зазначених у пунктах 1-5 статті 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , - у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
( Частина четверта статті 15 в редакції Закону № 3456-IV від 22.02.2006 )
5. Повідомлення про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків надсилається страхувальнику наступного робочого дня з дня взяття на облік.
( Частина статті 15 в редакції Закону № 3456-IV від 22.02.2006 )
6. Зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, страхувальників - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника та проведення остаточного розрахунку, а страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , - за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника, звірення розрахунків з ним і проведення остаточного розрахунку.
( Частина статті 15 в редакції Закону № 3456-IV від 22.02.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
Стаття 16. Права та обов'язки застрахованої особи
1. Застрахована особа має право:
1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;
3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;
4) отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом;
( Пункт 4 частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2464-VI від 08.07.2010; в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 )
5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Пункт 5 частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2464-VI від 08.07.2010 )
6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страхову організацію, яка здійснює виплату довічних пенсій;
7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;
8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;
10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог цього Закону;
11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному цим Законом;
11-1) обирати недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення на умовах та в порядку, визначених законом;
( Частину першу статті 16 доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
11-2) змінювати відповідний недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на два роки;
( Частину першу статті 16 доповнено пунктом 11-2 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
12) інші права відповідно до цього Закону.
2. Застрахована особа зобов'язана:
1) пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;
2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Пункт 2 частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2464-VI від 08.07.2010 )
3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;
( Пункт 3 частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2464-VI від 08.07.2010 )
4) укладати договір страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією та не розривати цей договір протягом життя (крім випадків зміни страхової організації згідно із цим Законом);
5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
( Статтю 17 виключено на підставі Закону № 2464-VI від 08.07.2010 )( Статтю 18 виключено на підставі Закону № 2464-VI від 08.07.2010 )( Статтю 19 виключено на підставі Закону № 2464-VI від 08.07.2010 )
Стаття 20. Обчислення та сплата страхових внесків
1. Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
2. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
( Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 857-V від 03.04.2007, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008 )
3. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі:
ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків;
неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів;
якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами.
Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
4. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.
( Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
5. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.
6. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є:
для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;
( Абзац третій частини шостої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505-IV від 25.03.2005 )
для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
За осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації.
( Абзац частини шостої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505-IV від 25.03.2005 )
7. Особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону, сплачують страхові внески у строки, визначені договором про добровільну участь, але не рідше одного разу на квартал.
8. Страхові внески, які відповідно до цього Закону підлягають сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо взяття на облік як платника страхових внесків до дня його взяття на облік в органах Пенсійного фонду, сплачуються (стягуються) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.
( Частина восьма статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3456-IV від 22.02.2006 )
9. Днем сплати страхових внесків вважається:
у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
( Абзац другий частини дев'ятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3668-VI від 08.07.2011, № 5462-VI від 16.10.2012 )
у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.
( Абзац третій частини дев'ятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
10. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
11. Суми надміру або помилково сплачених страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі сплачені із заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка працює за сумісництвом, що перевищує максимальну величину, передбачену пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , повертаються цій застрахованій особі або за її бажанням залишаються в Накопичувальному фонді та обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку або у відповідному недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення та обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Частина одинадцята статті 20 в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 )
12. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
( Абзац другий частини дванадцятої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 795-VI від 24.12.2008 )
У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
13. Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.
Стаття 21. Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
1. Облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" .
( Абзац перший частини першої статті 21 в редакції Закону № 2464-VI від 08.07.2010 )
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" .
( Частину першу статті 21 доповнено абзацом згідно з Законом № 2464-VI від 08.07.2010 )
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від:
інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
органів доходів і зборів;
( Абзац п'ятий частини першої статті 21 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
роботодавців;
фізичних осіб;
органів реєстрації актів громадянського стану;
державної служби зайнятості;
фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
компанії з управління активами;
зберігача;
інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.
Інформація з бази даних системи персоніфікованого обліку, що ведеться в електронній формі, може надаватися за запитом страхувальників або застрахованих осіб у вигляді документа, що відповідає вимогам законодавства.
2. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті).
( Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
3. Персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості:
1) умовно-постійна частина персональної облікової картки:
модифікований ідентифікаційний номер;
прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;
прізвище при народженні;
дата народження;
місце народження;
стать;
місце проживання із зазначенням адреси;
( Абзац восьмий пункту 1 частини третьої статті 21 в редакції Закону № 1276-VI від 16.04.2009 )
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та серія, номер і назва документа, з якого взяті відомості до персональної облікової картки;
( Абзац дев'ятий пункту 1 частини третьої статті 21 в редакції Закону № 5492-VI від 20.11.2012 )
громадянство;
відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей;
номер телефону (за згодою);
відмітка про смерть;
2) частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків:
ідентифікаційний номер страхувальника;
рік, за який внесено відомості;
розмір страхового внеску до Пенсійного фонду за відповідний місяць;
сума сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду за відповідний місяць;
страховий стаж;
ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні;
сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
сума доходу (прибутку) осіб, які провадять підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);
( Абзац дев'ятий пункту 2 частини третьої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2856-VI від 23.12.2010, № 406-VII від 04.07.2013 )
3) частина персональної облікової картки, яка відображає сплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями:
дата, з якої призначено пенсію;
місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії;
сума періодів страхового стажу;
коефіцієнт страхового стажу;
коефіцієнт заробітної плати (доходу);
заробітна плата (дохід) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії;
розмір пенсії для виплати;
запис про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи;
4) частина персональної облікової картки, яка відображає стан накопичувального пенсійного рахунку застрахованої особи або здійснення виплат її спадкоємцям за рахунок коштів, що обліковуються на такому рахунку, а також відомості про стан індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення та здійснення їй пенсійних виплат:
сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
сума страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування за відповідний місяць;
дата перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування;
кількість одиниць пенсійних активів;
загальна сума коштів застрахованої особи;
реквізити обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення, з яким укладено пенсійний контракт, та реквізити адміністратора і зберігача такого фонду;
сума коштів, що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, за останній звітний рік;
сума одноразової виплати, сплаченої відповідно до статті 56 цього Закону застрахованій особі або її спадкоємцю, дата такої виплати;
реквізити страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії у разі його укладення;
дата укладення договору страхування довічної пенсії та розмір страхової виплати за цим договором (у разі його укладення);
сума коштів, перерахованих з накопичувальної системи пенсійного страхування страховій організації, обраній застрахованою особою, для оплати договору страхування довічної пенсії, дата їх перерахування;
сума пені, сплачена страхувальником за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування на користь застрахованої особи, дата її сплати;
відмітка про смерть застрахованої особи.
( Пункт 4 частини третьої статті 21 в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 )
4. Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.
5. Дані про відкриття розрахункових та інших рахунків страхувальниками-роботодавцями виконавчі органи Пенсійного фонду отримують від банків, у яких ведуться ці рахунки.
Порядок обміну інформацією між Пенсійним фондом і адміністраторами недержавних пенсійних фондів - суб'єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, і Пенсійним фондом.
( Частину п'яту статті 21 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
6. Відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу. Відомості про застрахованих осіб, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду безпосередньо цими особами, про осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про осіб, які підлягали загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримували допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, - Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду.
( Частина шоста статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2505-IV від 25.03.2005, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008 )
7. Органи реєстрації актів громадянського стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів із дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду.
8. Органи, що здійснюють державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - підприємців, зобов'язані надсилати один примірник реєстраційної картки територіальному органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Стаття 22. Інформація у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
1. Інформація у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування використовується з дотриманням вимог, передбачених законодавством про інформацію.
2. Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для:
підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
обчислення страхових внесків;
визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно із цим Законом;
визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом;
надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом;
надання страховим організаціям, які здійснюють страхування довічних пенсій;
надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду.
3. Надання органами Пенсійного фонду відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, іншим юридичним і фізичним особам, крім органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та перелічених у частині другій цієї статті, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
( Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 799-VI від 25.12.2008 )
4. Пенсійний фонд забезпечує комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на захист відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, в тому числі забезпечує обмеження кола службових осіб, які в силу своїх службових обов'язків мають доступ до відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Особи, які мають доступ або користуються відомостями, що містяться в системі персоніфікованого обліку, за незаконне розголошення цих відомостей несуть відповідальність згідно із законом.
Стаття 23. Розгляд спорів
Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Розділ II
СТРАХОВИЙ СТАЖ У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ
Стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж
1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
( Частину першу статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом № 2505-IV від 25.03.2005 )
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
( Частину першу статті 24 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 345-VI від 02.09.2008 )
2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
( Частину третю статті 24 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 345-VI від 02.09.2008 )
4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
( Абзац перший частини четвертої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 345-VI від 02.09.2008 )( Абзац другий частини четвертої статті 24 виключено на підставі Закону № 345-VI від 02.09.2008 )
Стаття 25. Коефіцієнт страхового стажу
1. Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х Вс
Кс = -----------, де:
100% х 12
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
( Абзац п'ятий частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 )
Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.
2. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
( Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 231-VII від 14.05.2013 )
Розділ III
ПЕНСІЇ ЗА ВІКОМ У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ
Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком
1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
( Текст статті 26 в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 )
Стаття 27. Розмір пенсії за віком
1. Розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп x Кс, де: