Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) у статті 163 слова "власників емітента" замінити словами "засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб";

2) у статті 221 та в частині першій статті 294 цифри "163-1 - 163-4" замінити цифрами "163 - 163-4";

3) у пункті 1 частини першої статті 255 в абзаці "Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (стаття 166-9)" слово і цифри "(стаття 166-9)" замінити словом та цифрами "(статті 163, 166-9)".

2. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18-22, ст. 144):

1) частину другу статті 163 після слова "векселі" доповнити словами "сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН), іпотечні сертифікати (сертифікати з фіксованою дохідністю, сертифікати участі)";

2) статтю 164 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"6. Фінансові установи, які створили фонд операцій з нерухомістю та здійснюють залучення коштів фізичних та юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла, мають право випускати сертифікати фонду операцій з нерухомістю".

У зв'язку з цим частини шосту - восьму вважати відповідно частинами сьомою - дев'ятою.

3. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40-44, ст. 356):

1) частини третю та четверту статті 32 викласти у такій редакції:

"3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування";

2) статтю 190 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами";

3) у статті 331:

назву доповнити словами "та об'єкти незавершеного будівництва";

частину третю доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва";

частину четверту виключити;

4) у частині першій статті 876 слова "до їх здачі замовникові є підрядник" замінити словами "є замовник, якщо інше не передбачено договором";

5) частину першу статті 880 викласти у такій редакції:

"1. Віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника";

6) у статті 881:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 881. Страхування об'єкта будівництва";

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства";

7) частину п'яту статті 1033 доповнити реченням такого змісту: "Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління".

5. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383; 2004 р., N 2, ст. 6):

1) у статті 55:

у частині четвертій слова "місцезнаходженням вказаного майна" замінити словами "місцем розташування вказаного майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину";

друге речення частини сьомої викласти у такій редакції: "Якщо іпотечним договором передбачено накладення заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, нотаріус накладає таку заборону за повідомленням іпотекодержателя";

2) у статті 72:

у назві слова "нерухомості, яка була" замінити словами "нерухомого майна, яке було";

частину першу після слова "будинку" доповнити словом "(квартири)";

частину третю після слова "будинок" в усіх відмінках доповнити словом "(квартира)" у відповідному відмінку;

у частинах третій і четвертій слова "відповідної копії" і "копії" виключити;

частину четверту доповнити словами "або реалізацію предмета іпотеки";

3) у статті 73:

в абзаці першому слова "Державний нотаріус" замінити словом "Нотаріус", слово "місцезнаходженням" замінити словами "місцем розташування", а після слова "ділянки" доповнити словами "або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину";

в абзаці другому слово "позички" замінити словами "позики (кредиту)", доповнити словом "(квартири)";

4) у статті 74 слово "позички" замінити словами "позики (кредиту)".

6. Перше речення частини шостої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 34, ст. 160) викласти у такій редакції:

"6. З прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього припиняється дія норм Господарського кодексу України у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку".

7. У Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 51, ст. 292; 1998 р., N 10, ст. 36; 1999 р., N 38, ст. 339; 2001 р., N 21, ст. 103; 2002 р., N 16, ст. 114, N 17, ст. 117, N 29, ст. 194; 2004 р., N 13, ст. 181; 2005 р., N 42, ст. 465, N 42, ст. 466, N 48, ст. 481):

1) частину першу статті 1 доповнити абзацами такого змісту:

"визначення кредитного рейтингу (рейтингування) - це діяльність з надання професійних послуг на ринку цінних паперів, спрямована на визначення кредитоспроможності об'єкта рейтингування, яка може бути проведена рейтинговим агентством;

кредитний рейтинг - це умовний вираз кредитоспроможності об'єкта рейтингування в цілому та/або його окремого боргового зобов'язання за національною шкалою кредитних рейтингів;

Національна рейтингова шкала (далі - Національна шкала) - шкала, яка поділена на визначені групи рівнів та рівні, кожен з яких характеризує здатність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за своїми борговими зобов'язаннями, а також його платоспроможність. Національна шкала використовується для оцінки кредитного ризику позичальника - органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання та окремих боргових інструментів - облігацій, іпотечних цінних паперів, позик;

рейтингова оцінка емітента - характеризує рівень спроможності емітента цінних паперів своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями відносно боргових зобов'язань інших позичальників;

рейтингова оцінка цінних паперів емітента - характеризує рівень спроможності позичальника (емітента) своєчасно та у повному обсязі обслуговувати зобов'язання за цінними паперами";

2) доповнити статтею 4-1 такого змісту:

"Стаття 4-1. Рейтингові агентства та рейтингова оцінка

Рейтингові оцінки, отримання яких відповідно до закону є обов'язковим, мають право визначати виключно уповноважені рейтингові агентства та/або міжнародні рейтингові агентства (разом - Рейтингові агентства). Міжнародні рейтингові агентства обов'язково повинні бути визнані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Особа набуває право визначати рейтингові оцінки з дати видачі їй Свідоцтва про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств.

Особа включається до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств за результатами конкурсного відбору (далі - конкурс).

Переможцем конкурсу може бути декілька осіб.

Міжнародне рейтингове агентство набуває право визначати рейтингові оцінки з дати включення його до переліку визнаних Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

При визначенні рейтингової оцінки, визначення якої є обов'язковим за законом, уповноважене рейтингове агентство зобов'язане використовувати Національну шкалу.

Національна шкала поділяється на дві групи рівнів - інвестиційний та спекулятивний.

Національна шкала, а також поділ кожної групи рівнів на відповідні рівні затверджується Кабінетом Міністрів України.

Визначення рейтингової оцінки міжнародним рейтинговим агентством здійснюється за шкалою, яка прийнята таким агентством.

Випадки обов'язкового визначення рейтингової оцінки емітентів та цінних паперів визначаються законом.

Визначення рейтингової оцінки потребують такі емітенти:

1) підприємства, у статутних фондах яких є державна частка;

2) підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

3) підприємства, які займають монопольне (домінуюче) становище.

Обов'язковість визначення рейтингової оцінки не залежить від форми власності, підпорядкування чи інших ознак емітента.

Визначення рейтингової оцінки, якщо інше не встановлено законом, потребують усі види емісійних цінних паперів, які не розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі або іншому організованому ринку, крім:

1) державних цінних паперів;

2) акцій;

3) цінних паперів недиверсифікованих інститутів спільного інвестування;

4) цінних паперів, емітованих Державною іпотечною установою.

Обов'язковість визначення рейтингової оцінки цінних паперів не залежить від емітента, способу їхньої емісії, порядку розміщення чи інших ознак";

3) частину другу статті 7 доповнити пунктами 31-37 такого змісту:

"31) видає уповноваженим рейтинговим агентствам Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств;

32) визначає перелік міжнародних рейтингових агентств, які мають право визначати обов'язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів;

33) встановлює порядок ведення та веде Державний реєстр уповноважених рейтингових агентств;

34) встановлює правила визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною шкалою;

35) встановлює порядок подання Рейтинговим агентством інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

36) встановлює відповідність рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародних рейтингових агентств рівням за Національною шкалою;

37) узагальнює досвід та практику діяльності Рейтингових агентств і забезпечує публічність визначених рейтингових оцінок";

4) статтю 8 доповнити пунктами 27-29 такого змісту:

"27) встановлювати граничні тарифи на послуги Рейтингових агентств, які оплачуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

28) проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки фінансово-господарської діяльності уповноважених рейтингових агентств;

29) у разі виявлення ознак порушення Рейтинговим агентством вимог законів України у сфері цінних паперів та/або нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку вживати заходи впливу відповідно до законодавства, в тому числі виключати уповноважені рейтингові агентства з Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, анулювати Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, виключити міжнародні рейтингові агентства з переліку визнаних";

5) у статті 13:

після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"Порушення вимог законодавства з питань емісії цінних паперів тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб емітента цінних паперів від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб чи уповноважених ними осіб від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

У зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати відповідно частинами шостою - восьмою;

у першому реченні частини сьомої і частини восьмої слова "першою - четвертою" замінити словами "першою - п'ятою";

доповнити частиною дев'ятою такого змісту:

"Про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою цієї статті, уповноважена особа Комісії складає протокол про адміністративне правопорушення. Справи про порушення вимог законодавства з питань емісії цінних паперів розглядаються відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення" .

8. Перше речення абзацу третього частини четвертої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122) викласти у такій редакції:

"Стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку".

9. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207; 2003 р., N 5, ст. 46; 2004 р., N 2, ст. 6, N 6, ст. 37; 2005 р., N 33, ст. 431):

1) статтю 47 доповнити частиною другою такого змісту:

"Державний виконавець, який забезпечив законне і своєчасне, в термін, визначений у частині першій статті 79 цього Закону, примусове виконання рішення про виселення боржника, одержує винагороду за рахунок кредитора в розмірі двох відсотків від стягнутої ним суми або вартості майна (ціни реалізації майна, на яке було звернено стягнення відповідно до закону), але не більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2) статтю 52 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку";

3) частину першу статті 79 доповнити реченнями такого змісту: "Примусове виконання рішення про виселення боржника здійснюється державним виконавцем не пізніше 60 робочих днів з моменту невиконання боржником рішення про його виселення в установлений державним виконавцем строк, визначений відповідно до статті 24 цього Закону. У разі невиконання обов'язку по примусовому виселенню боржника в терміни, визначені цією статтею, державний виконавець несе дисциплінарну відповідальність, встановлену законом";

4) у третьому реченні частини четвертої статті 85 слова "у частині другій" замінити словами "у частині третій".

10. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42-43, ст. 378) доповнити статтею 46-1 такого змісту:

"Стаття 46-1. Особливості банкрутства емітента чи управителя іпотечних сертифікатів, управителя фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю

1. У разі порушення провадження у справі про банкрутство стосовно емітента чи управителя іпотечних сертифікатів іпотечні активи не включаються до складу ліквідаційної маси такого емітента або управителя. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

2. У разі порушення провадження у справі про банкрутство стосовно управителя фонду фінансування будівництва чи управителя фонду операцій з нерухомістю кошти та майно, що перебуває в управлінні управителя, не включаються до складу ліквідаційної маси такого управителя. Розпорядження цими коштами та майном здійснюється відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

11. Пункт 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 33-34, ст. 272), після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"передавати майно в іпотеку".

У зв'язку з цим абзаци другий - шостий вважати відповідно абзацами третім - сьомим.

12. Статтю 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5-6, ст. 30; 2002 р., N 5, ст. 30) доповнити частиною сьомою такого змісту:

"Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

13. У Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1):

1) у частині першій статті 28:

пункт 3 викласти у такій редакції:

"3) видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням";

доповнити пунктом 20 такого змісту:

"20) погоджує відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг документи фінансових установ, що визначають вимоги щодо надання фінансових послуг";

2) частину другу статті 35 викласти в такій редакції:

"2. До заяви про видачу ліцензії або дозволу додається копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи чи копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, посвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа, документи, вимоги до переліку та змісту яких встановлені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а до заяви про видачу ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, зазначених у пунктах 3 і 4 частини першої статті 34 цього Закону, - також документи, вимоги до переліку та змісту яких встановлені нормативно-правовими актами Уповноваженого органу".

14. У Законі України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50, N 8, ст. 62, N 14, ст. 96; 2003 р., N 38, ст. 313; 2004 р., N 2, ст. 6, N 19, ст. 254, N 26, ст. 362; 2005 р., N 1, ст. 1, ст. 10, N 6, ст. 138):

1) у частині першій статті 7 пункти 35-1 - 37, 39 виключити;

2) статтю 31 доповнити частинами такого змісту:

"Кредитний рейтинг банківської установи, в якій розміщені кошти страхових резервів, повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України.

Кредитний рейтинг цінних паперів, емітованих в Україні, в які розміщені кошти страхових резервів, повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України".

16. У Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313):

1) друге речення абзацу другого статті 1 викласти у такій редакції: "Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом";

2) у частині другій статті 4:

в абзаці третьому пункту 1 слова "Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України" замінити словами "Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців";

пункт 5 викласти у такій редакції:

"5) посилання на видачу заставної, її номер";

3) статтю 5 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном";

4) частину другу статті 13 виключити;

5) частину першу статті 14 доповнити реченням такого змісту: "Продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням вимог законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва";

6) у частині першій статті 15 слова "сільськогосподарського призначення" виключити;

7) частину другу статті 16 викласти у такій редакції:

"Передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва";

8) у статті 18:

а) у частині першій:

в абзаці другому пункту 1 слова "Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України" замінити словами "Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців";

пункт 2 доповнити словами "та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання";

б) частину другу викласти у такій редакції:

"У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду";

9) у пункті 4 частини першої статті 18, частині четвертій статті 24 слово "випуск" в усіх відмінках замінити словом "видача" у відповідному відмінку;

10) частину другу статті 19 доповнити реченням такого змісту: "У разі коригування графіка виконання основного зобов'язання у зв'язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної і видача нової заставної не є обов'язковими";

11) у третьому реченні частини першої статті 19, у другому реченні частини першої статті 21, частині четвертій статті 23, частині другій статті 27 слово "оформлення" замінити словом "видача" у відповідному відмінку;

12) у статті 20:

а) у частині першій:

у другому реченні слова "випуск передбачений" замінити словами "видача передбачена";

доповнити реченнями такого змісту: "Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю";

б) частину другу викласти у такій редакції:

"Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов'язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов'язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної";

в) у частині третій:

перше речення виключити;

у другому реченні слово "оформлення" замінити словом "видачі";

г) частину шосту виключити;

ґ) доповнити частиною сьомою такого змісту:

"Облік заставних у банках здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України, за правилами, що застосовуються для обліку забезпечених іпотекою кредитів";

13) у статті 21:

частину першу доповнити реченням такого змісту: "Залежно від предмета іпотеки (нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва) заставна повинна мати візуальні відмінності, встановлені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку";

у частині другій:

в абзаці другому пункту 2 слова "Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України" замінити словами "Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців";

пункт 7 викласти у такій редакції:

"реєстраційний номер, дата та місце державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою";

14) у статті 22:

перше речення частини другої викласти у такій редакції:

"Заставна підлягає передачі боржнику у разі повного виконання ним основного зобов'язання";

частину третю викласти у такій редакції:

"Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, власник заставної зобов'язаний видавати боржнику документ, що підтверджує отримання платежу, та вести належний облік (реєстр) платежів за заставною, який надається боржнику на його вимогу. У разі розбіжностей між документами, що підтверджують отримання платежів, та їх реєстром документи про отримання платежів мають перевагу";

15) у статті 28:

назву викласти у такій редакції:

"Стаття 28. Суб'єкти та способи рефінансування";

доповнити новими частинами першою і другою такого змісту:

"Суб'єктом рефінансування є банки та інші фінансові установи, в тому числі спеціалізована іпотечна установа.

Рефінансування іпотечних кредиторів здійснюється суб'єктами рефінансування за рахунок коштів, отриманих від розміщення іпотечних цінних паперів".

У зв'язку з цим частину першу вважати частиною третьою;

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Умови рефінансування, визначені у цьому розділі, можуть застосовуватися до будь-яких зобов'язань, забезпечених іпотекою, незалежно від того, чи була видана заставна відповідно до умов такого зобов'язання";

16) у частині першій статті 29 слова "угодою, згідно з якою" замінити словами "договором, згідно з яким";

17) статтю 32 після слів "спеціалізованих фінансових установ" доповнити словами "у тому числі державної іпотечної установи";

18) статтю 35 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки";

19) у статті 38:

у частині шостій слово "виручки" замінити словом "коштів";

після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

"Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки".

У зв'язку з цим частини сьому і восьму вважати відповідно частинами восьмою і дев'ятою;

20) статтю 39 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Відстрочка виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:

іпотеку включено до іпотечного пулу;

відстрочка може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;

проти іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу про банкрутство";

21) статтю 41 викласти у такій редакції:

"Стаття 41. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки";

22) частину другу статті 43 викласти у такій редакції:

"Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки";

23) статтю 45 доповнити частиною дев'ятою такого змісту:

"У разі зупинення виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого прилюдні торги у призначений строк не відбулися, спеціалізована організація проводить такі торги після поновлення виконавчого провадження. Про проведення прилюдних торгів після поновлення виконавчого провадження спеціалізована організація не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня їх проведення повідомляє всіх учасників, які зареєструвалися в установленому порядку";

24) статтю 47 викласти у такій редакції:

"Стаття 47. Оформлення результатів прилюдних торгів та розподіл коштів від реалізації предмета іпотеки

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження платежу від покупця предмета іпотеки спеціалізована організація надсилає державному виконавцю повідомлення про здійснення такої оплати разом з документами, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів спеціалізована організація зобов'язана подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації і проведення торгів.

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання державним виконавцем повідомлення та документів, визначених частиною першою цієї статті, державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються:

назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ;

відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця;

стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки;

назва спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги, дата та місце їх проведення;

відомості про покупця;

початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу;

сума коштів, перерахована спеціалізованій організації за придбаний предмет іпотеки, та дата їх перерахування;

відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.

Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги.

Державний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону. У разі відмови видати акт про реалізацію предмета іпотеки державний виконавець повинен протягом п'яти робочих днів з дня закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повідомити про це спеціалізовану організацію, іпотекодержателя, іпотекодавця та покупця. Повідомлення, що містить підстави для відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписується державним виконавцем і начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу. Відмова державного виконавця видати акт про реалізацію предмета іпотеки може бути оскаржена відповідно до законодавства.

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки спеціалізована організація видає цей акт покупцеві, нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю, а перераховані покупцем кошти розподіляє у такій черговості:

витрати на організацію реалізації предмета іпотеки;

комісійна винагорода спеціалізованої організації, яка не може перевищувати трьох відсотків ціни продажу предмета іпотеки;

задоволення вимог іпотекодержателів та інших кредиторів боржника, які мають зареєстровані у встановленому законодавством порядку права чи вимоги на реалізоване майно, відповідно до їх пріоритету та розміру;

решта коштів на вимогу державного виконавця перераховується до органу державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору та задоволення вимог стягувачів за іншими виконавчими документами в порядку, встановленому законодавством, а у разі відсутності стягувачів за іншими виконавчими документами - повертається іпотекодавцю.

Спеціалізована організація надсилає державному виконавцю, іпотекодавцю, боржнику, якщо він не є іпотекодавцем, та іпотекодержателям звіт про проведення розподілу коштів, що надійшли від реалізації предмета іпотеки.

Якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом";

25) у статті 49:

у другому реченні частини першої слово "свідоцтвом" замінити словами "актом про реалізацію предмета іпотеки";

частину другу доповнити реченням такого змісту: "Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків";

частину третю викласти у такій редакції:

"Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду";

26) абзаци другий і третій підпункту 1 пункту 6 розділу VI "Прикінцеві положення" виключити;

27) у тексті Закону слова "реалізаційна ціна" та "ціна реалізації" в усіх відмінках замінити словами "ціна продажу" у відповідному відмінку.

17. У Законі України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 52, ст. 377):

1) у статті 1 слово "визначає" замінити словом "встановлює", а слово "масового" виключити;

2) у частині першій статті 2:

абзаци третій і четвертий викласти у такій редакції:

"управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію;

договір управління майном - договір, за яким установник управління передає управителю у довірчу власність майно з метою досягнення визначених ним цілей та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цим майном. За цим Законом договором управління майном для фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ) є договір про участь у ФФБ, а для фонду операцій з нерухомістю (далі - ФОН) - договір на придбання сертифікатів ФОН";

абзац шостий викласти у такій редакції:

"об'єкт будівництва - будівля, споруда або комплекс споруд, будівництво яких організує забудовник та фінансування будівництва яких здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів";

в абзаці дванадцятому слова "угода, яка" замінити словами "договір, який";

3) у статті 4:

у частині першій слова "банк або інша" виключити;

частину другу викласти у такій редакції:

"Забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем";

4) у статті 9:

частину першу викласти у такій редакції:

"Управитель укладає із забудовником договір, за яким замовляє забудовнику збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду та на умовах, визначених цим Законом та Правилами фонду";

частину другу виключити;

частину третю викласти у такій редакції:

"За кожним об'єктом будівництва забудовник або його підрядник забов'язаний укласти із страховиком, визначеним управителем, договір обов'язкового страхування будівельно-монтажних робіт на весь час спорудження об'єкта будівництва та на гарантійний термін від ризиків його пошкодження або знищення внаслідок техногенних аварій та природних явищ - на користь управителя як довірчого власника";

у першому реченні частини п'ятої слово "угодою" замінити словами "кожним об'єктом будівництва";

частину шосту викласти у такій редакції:

"Забудовник зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором щодо організації спорудження об'єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого управителем";

5) у статті 10:

частину першу викласти у такій редакції:

"Виконання зобов'язань забудовника за договором, укладеним між ним та управителем фонду, забезпечується встановленням іпотеки. Предметом іпотеки за іпотечним договором можуть бути майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, або, за згодою управителя, об'єкт незавершеного будівництва, або нерухоме майно. Іпотечний договір має бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений відповідно до закону";

у частині другій слова "цією угодою" замінити словами "цим договором";

в абзаці першому частини третьої слова "Одночасно з укладанням угоди" замінити словами "За кожним об'єктом будівництва";

6) у статті 11:

частину третю доповнити словами "та зобов'язаний своєчасно ввести його в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування";

в абзаці другому частини четвертої слова "кошторису на будівництво, погодженого з управителем" замінити словами "в межах загальної вартості будівництва, погодженої з управителем, та своєчасно ввести їх в експлуатацію у разі виконання управителем графіка фінансування будівництва";

у частині п'ятій слово "укладає" замінити словами "може укласти", а слово "обов'язкового" виключити;

у частині сьомій слова "спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг" замінити словами "відповідний орган, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя";

частину восьму доповнити реченням такого змісту: "Для ФФБ виду Б у разі порушення забудовником умов договору, що за оцінкою управителя може призвести до підвищення його ризиків, управитель може в односторонньому порядку змінити умови договору з забудовником за конкретним об'єктом будівництва ФФБ виду Б на умови договору, що відповідають ФФБ виду А, та письмово повідомити про це довірителів за цим об'єктом будівництва та забудовника в місячний строк";

частину дев'яту викласти у такій редакції:

"ФФБ вважається створеним після затвердження управителем Правил ФФБ, укладання договору з забудовником та відкриття рахунку ФФБ. Для кожного ФФБ відкривається окремий рахунок. Будь-які обмеження щодо кількості об'єктів будівництва, що можуть споруджуватися в рамках кожного ФФБ, не встановлюються";

7) у статті 12:

у частині другій слова "умови кредитування довірителя" виключити;

частину четверту викласти у такій редакції:

"Правила фонду мають передбачати обмеження права довірчої власності управителя ФФБ, встановлені установником управління майном у договорі управління майном, які визначають зобов'язання управителя виконувати встановлені цими Правилами процедури щодо: