Стаття 31-1. Врегулювання конфлікту інтересів
У разі виникнення конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень працівник дипломатичної служби зобов'язаний негайно доповісти про це своєму безпосередньому керівникові. Безпосередній керівник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.
Примітка. Термін "конфлікт інтересів" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про засади запобігання і протидії корупції".
( Закон доповнено статтею 31-1 згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012 )
Стаття 32. Декларування майнового стану, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру працівників дипломатичної служби
Декларування майнового стану, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру працівників дипломатичної служби та осіб, які претендують на зайняття посади дипломатичного працівника або адміністративно-технічного працівника, здійснюється за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" .
( Стаття 32 в редакції Закону № 4711-VI від 17.05.2012 )
Стаття 33. Заохочення за сумлінну працю
Працівники дипломатичної служби заохочуються за сумлінне виконання службових обов'язків, ініціативу в роботі.
Заходами заохочення працівників дипломатичної служби є:
оголошення подяки;
грошова винагорода;
нагородження цінним подарунком;
дострокове присвоєння дипломатичного рангу або рангу державного службовця;
( Абзац п'ятий частини другої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
нагорода Почесною грамотою Міністерства закордонних справ України;
нагородження відзнаками Міністерства закордонних справ України.
( Частину другу статті 33 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
За особливі заслуги в роботі працівники дипломатичної служби можуть бути представлені до відзначення державними нагородами України.
Стаття 34. Дисциплінарна відповідальність працівників дипломатичної служби
На працівників дипломатичної служби покладається дисциплінарна відповідальність за невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення службових повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з перебуванням на дипломатичній службі, а також за вчинки, що ганьблять їх та дискредитують орган, у якому вони працюють.
( Частина перша статті 34 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, до працівників дипломатичної служби можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
затримка до одного року присвоєння чергового дипломатичного рангу, рангу державного службовця або у призначенні на вищу посаду;
попередження про неповну службову відповідність.
Розділ VI
МАТЕРІАЛЬНЕ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 35. Оплата праці
Заробітна плата працівників дипломатичної служби складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, за науковий ступінь, надбавки за вислугу років, за знання іноземних мов та інших надбавок, передбачених законодавством.
Посадові оклади працівників дипломатичної служби встановлюються залежно від складності покладених на них повноважень та ступеня відповідальності.
Доплата дипломатичному працівникові за дипломатичний ранг, адміністративно-технічному працівникові за ранг державного службовця провадиться відповідно до присвоєного рангу.
У разі призначення на приписану до дипломатичного рангу посаду державного службовця, який вперше приймається на дипломатичну службу і не має дипломатичного рангу, до присвоєння дипломатичного рангу такому працівникові виплачується доплата за ранг державного службовця відповідно до присвоєного йому рангу. З дня присвоєння дипломатичного рангу виплата доплати за ранг державного службовця відповідно припиняється на час перебування на дипломатичній службі.
Розміри надбавок за дипломатичні ранги дипломатичним працівникам встановлюються Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 35 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
Надбавка за вислугу років виплачується працівникам дипломатичної служби щомісяця у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу роботи у державних органах у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Працівникам дипломатичної служби можуть встановлюватися надбавки за особливі умови роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також може надаватися матеріальна допомога для розв'язання соціально-побутових питань.
Працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, крім заробітної плати, визначеної цією статтею, отримують компенсаційні виплати в іноземній валюті.
( Частина восьма статті 35 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 )
Умови оплати праці працівників дипломатичної служби, розміри їх посадових окладів, компенсаційних виплат, надбавок, доплат і матеріальної допомоги, в тому числі надбавок на непрацюючих членів сім'ї працівника закордонної дипломатичної установи України, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 36. Щорічні та додаткові відпустки працівникам дипломатичної служби
Працівникам дипломатичної служби надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення.
Працівникам дипломатичної служби, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток, розмір допомоги на оздоровлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Особливості надання відпусток главам дипломатичних представництв України за кордоном, главам представництв України при міжнародних організаціях, а також іншим працівникам дипломатичної служби, направленим у відрядження до закордонних дипломатичних установ України, розміри та порядок виплати їм допомоги на оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 37. Соціально-побутове забезпечення та гарантії, що надаються працівникам дипломатичної служби та членам їх сімей
Працівники дипломатичної служби забезпечуються житлом у встановленому законодавством України порядку.
Дипломатичні працівники, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, мають право на додаткову житлову площу в розмірах, встановлюваних Кабінетом Міністрів України.
Працівникам дипломатичної служби, які потребують відповідно до чинного законодавства України поліпшення житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит на строк до 20 років. Умови надання кредиту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Працівники дипломатичної служби та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються медичним обслуговуванням та санаторно-курортним лікуванням у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Право на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування зберігається за працівниками дипломатичної служби в разі виходу на пенсію або у відставку.
Дружинам (чоловікам) працівників дипломатичної служби під час їх звільнення з роботи у зв'язку з довготерміновим відрядженням чоловіка (дружини) виплачується грошова допомога міністерствами, іншими органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями, в яких вони працювали до виїзду за кордон, у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Час перебування за кордоном дружини (чоловіка) працівника дипломатичної служби за місцем проходження дипломатичної служби, відрядження до закордонної дипломатичної установи зараховується до страхового стажу, про що Міністерство закордонних справ України робить запис у трудовій книжці зазначених осіб.
( Частина сьома статті 37 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Порядок нарахування страхового стажу зазначеній категорії осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 37 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
Дружини (чоловіки), які перебували за кордоном за місцем проходження дипломатичної служби працівниками дипломатичної служби, після закінчення строку довготермінового відрядження дипломатичних працівників повертаються на роботу до міністерств, інших органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, в яких вони працювали до виїзду за кордон, де їм надається посада, рівноцінна тій, яку вони займали.
Стаття 38. Забезпечення дипломатичних працівників предметами представницької екіпіровки
Дипломатичні працівники забезпечуються предметами представницької екіпіровки в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 39. Компенсаційні виплати в разі загибелі (смерті) або заподіяння шкоди здоров'ю працівника дипломатичної служби
Працівники дипломатичної служби підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
( Частина перша статті 39 в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014 )
Працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, підлягають обов'язковому державному медичному страхуванню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Частину третю статті 39 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014 )( Частину четверту статті 39 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014 )( Частину п'яту статті 39 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014 )( Частину шосту статті 39 виключено на підставі Закону № 77-VIII від 28.12.2014 )( Стаття 39 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Стаття 40. Пенсійне забезпечення і грошова допомога працівникам дипломатичної служби
( Установити, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за віком (з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" , пункту "в" частини другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" та статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" ) у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб, не виплачується згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006; додатково див. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 )( Установити, що у 2007 році пенсія за віком відповідно до цього Закону призначається лише при досягненні пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 )( Установити, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , а по інших категоріях пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2007 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 )( Установити, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених у 2006 році відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , згідно із Законом № 3235-IV від 20.12.2005 )( Установити, що у 2006 році достроково призначена пенсія за віком з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб, працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, не виплачується згідно із Законом № 3235-IV від 20.12.2005 )
Пенсія працівникам дипломатичної служби призначається відповідно до Закону України "Про державну службу" та виплачується в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
( Частина перша статті 40 в редакції Закону № 2105-IV від 21.10.2004 )
У разі виходу на пенсію працівників дипломатичної служби, які направлені у довготермінове відрядження, визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія цим працівникам, та посадових окладів для цілей виплати грошової допомоги здійснюється виходячи з посадових окладів відповідних прирівняних посад працівників центрального апарату Міністерства закордонних справ України з урахуванням відповідних надбавок, передбачених цим Законом.
Прирівнювання посад працівників закордонних дипломатичних установ України до відповідних посад працівників центрального апарату Міністерства закордонних справ України для цілей обчислення пенсій та грошової допомоги здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Працівник дипломатичної служби, звільнений з дипломатичної служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія працівнику дипломатичної служби призначається на загальних підставах.
( Частину п'яту статті 40 виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27.03.2014 )
Розділ VII
ПРИПИНЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 41. Підстави припинення дипломатичної служби
Дипломатична служба припиняється на загальних підставах, передбачених чинним законодавством про працю.
Дипломатична служба припиняється також на таких підставах:
1) невиконання працівником дипломатичної служби основних обов'язків, передбачених статтею 30 цього Закону;
2) порушення обмежень, пов'язаних з перебуванням на дипломатичній службі, передбачених статтею 31 цього Закону;
3) досягнення працівником дипломатичної служби граничного віку перебування на дипломатичній службі або його відставка (статті 42, 43 цього Закону);
4) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню працівника на дипломатичній службі, передбачених Законом України "Про державну службу" ;
5) відмова працівника дипломатичної служби від складення Присяги державних службовців або її порушення;
6) неподання або подання працівником дипломатичної служби неправдивих відомостей щодо його доходів, майна (стаття 32 цього Закону);
7) невитримання випробування, яке встановлено при прийнятті на дипломатичну службу (стаття 11 цього Закону);
8) завершення строку дії контракту або порушення умов контракту.
( Частину другу статті 41 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
Звільнення працівника дипломатичної служби з посади не вважається припиненням дипломатичної служби, якщо це звільнення відбулося не на підставах, передбачених цією статтею та статтею 43 цього Закону.
Зміна керівників не може бути підставою для припинення працівником дипломатичної служби роботи на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім патронатної служби Міністра закордонних справ України.
Стаття 42. Граничний вік перебування на дипломатичній службі
Граничний вік перебування на дипломатичній службі становить 65 років.
( Частина перша статті 42 в редакції Законів № 3668-VI від 08.07.2011, № 4161-VI від 09.12.2011 )( Частину другу статті 42 виключено на підставі Закону № 3668-VI від 08.07.2011 )( Частину третю статті 42 виключено на підставі Закону № 3668-VI від 08.07.2011 )
Після досягнення граничного віку перебування на дипломатичній службі працівник дипломатичної служби може бути залишений на дипломатичній службі лише на посаді радника або консультанта за рішенням Міністра закордонних справ України.
( Частина четверта статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 )
Особи, які обіймають дипломатичні посади відповідно до цього Закону та мають ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, можуть перебувати на посадах працівників дипломатичної служби після досягнення граничного віку перебування на дипломатичній службі за рішенням органу чи посадової особи, які здійснюють призначення на відповідні дипломатичні посади.
( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 253-IV від 28.11.2002; в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Стаття 43. Відставка дипломатичних працівників
Відставкою є припинення дипломатичної служби дипломатичним працівником, якому присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу.
Підставами відставки дипломатичних працівників є:
принципова незгода з рішенням відповідного органу державної влади чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на дипломатичній службі;
примушування дипломатичного працівника до виконання рішення органу державної влади чи посадової особи, яке суперечить законодавству України або може завдати значної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям, окремим громадянам;
стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за наявності медичного висновку).
Приймає відставку дипломатичного працівника або дає мотивовану відмову посадова особа, яка призначила дипломатичного працівника на посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову у ній виноситься у місячний термін. У разі відмови у відставці дипломатичний працівник продовжує виконувати службові обов'язки і має право на звільнення в порядку, передбаченому чинним законодавством про працю України.
Питання соціального та матеріального забезпечення дипломатичних працівників, які вийшли у відставку до призначення їм пенсії за віком, вирішуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 44. Оскарження рішень про припинення дипломатичної служби
Рішення про припинення дипломатичної служби може бути оскаржене до суду.
Розділ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ДИПЛОМАТИЧНУ СЛУЖБУ
Стаття 45. Відповідальність за порушення законодавства України про дипломатичну службу
Особи, винні у порушенні законодавства України про дипломатичну службу, несуть відповідальність згідно з чинними законами України.
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
До приведення інших законів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
Постанову Верховної Ради України від 31 січня 1992 року № 2084-XII "Про дипломатичні ранги України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 18, ст. 236);
Постанову Верховної Ради України від 15 липня 1994 року № 111/94-ВР "Про порядок призначення глав представництв України в іноземних державах та при міжнародних організаціях" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 33, ст. 314).
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після опублікування Закону України "Про дипломатичну службу" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ 20 вересня 2001 року № 2728-III |
