2) у зв'язку із заявою про відставку, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
4) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною;
5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;
6) втрати бездоганної ділової репутації;
7) встановлення факту надання недостовірної інформації при призначенні на посаду Голови Національного банку;
8) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою;
9) невиконання посадових обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більш як чотири місяці підряд;
10) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути Головою Національного банку (відповідно до частин третьої і четвертої цієї статті).
Голова Національного банку перебуває на посаді до вступу на посаду новопризначеного Голови, крім випадків, передбачених пунктами 2-10 частини восьмої цієї статті.
У разі звільнення Голови Національного банку з посади у випадках, передбачених пунктами 2-10 частини восьмої цієї статті, тимчасове виконання обов'язків Голови Національного банку здійснюється відповідно до Закону України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".
( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000; в редакції Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 19. Обов'язки та повноваження Голови Національного банку
Голова Національного банку:
1) керує діяльністю Національного банку;
2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями;
3) головує на засіданнях Правління Національного банку;
4) підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;
5) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національного банку;
6) видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами;
7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до цього Закону;
8) одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.
Стаття 20. Заступники Голови Національного банку
Голова Національного банку має чотирьох заступників (у тому числі одного першого заступника), які ним призначаються та звільняються за погодженням з Радою Національного банку.
Заступником Голови Національного банку може бути громадянин України, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 10 цього Закону.
Особа не може бути заступником Голови Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку, а також інших юридичних осіб, у керівних органах яких законом передбачено участь представників Національного банку), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій банку. На час перебування на посаді заступник Голови Національного банку зупиняє членство в політичній партії.
Для призначення заступником Голови Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частинами другою та третьою цієї статті.
Рада Національного банку погоджує кандидатуру на посаду заступника Голови Національного банку у разі її відповідності вимогам, передбаченим частинами другою та третьою цієї статті.
Заступник Голови Національного банку звільняється з посади, крім загальних підстав, передбачених законодавством про державну службу, також у разі виникнення обставин, що виключають можливість особи бути заступником Голови Національного банку (відповідно до частин другої та третьої цієї статті), виявлення факту надання недостовірної інформації для призначення на посаду заступника Голови Національного банку.
( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000; в редакції Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 21. Керівники структурних підрозділів Національного банку
( Назва статті 21 в редакції Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Директори департаментів Національного банку призначаються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю.
Керівником структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, може бути громадянин України, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 10 цього Закону. На керівника такого структурного підрозділу також поширюються обмеження, передбачені частиною третьою статті 20 цього Закону.
( Статтю 21 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Для призначення керівником структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частиною другою цієї статті.
( Статтю 21 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Керівник структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, звільняється з посади, крім загальних підстав, передбачених законодавством про державну службу, також у разі виникнення обставин, що виключають можливість особи бути керівником такого структурного підрозділу (відповідно до частини другої цієї статті), виявлення факту надання недостовірної інформації для призначення на посаду.
( Статтю 21 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )( Назву розділу III виключено на підставі Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 22. Структура Національного банку
Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.
До системи Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.
Національний банк в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх статути та положення.
Для інкасації та охорони цінностей та об'єктів Національний банк має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю.
Стаття 23. Статус філій
Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функції філій Національного банку визначаються Положенням, що затверджується Правлінням Національного банку.
Розділ IV
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА
Стаття 24. Основні засади грошово-кредитної політики
Основні засади грошово-кредитної політики визначають показники діяльності Національного банку у середньостроковій перспективі для досягнення цілей Національного банку, визначених статтею 6 цього Закону.
При розробленні Основних засад грошово-кредитної політики використовуються макроекономічні показники, розраховані Кабінетом Міністрів України.
Національний банк інформує Верховну Раду України про Основні засади грошово-кредитної політики та стан грошово-кредитного ринку в державі в порядку, передбаченому статтями 9 та 51 цього Закону.
( Стаття 24 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Стаття 25. Засоби та методи грошово-кредитної політики
Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;
2) процентну політику;
3) рефінансування комерційних банків;
4) управління золотовалютними резервами;
5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;
( Пункт 5 статті 25 в редакції Закону N 1919-III від 13.07.2000 )
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
7) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.
( Статтю 25 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.
( Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 26. Нормативи обов'язкового резервування
( Назва статті 26 в редакції Закону N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк встановлює банкам норматив обов'язкового резервування коштів. При цьому:
( Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
1) норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валюті;
( Пункт 1 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
2) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні нормативи обов'язкового резервування;
( Пункт 2 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
3) рішення про підвищення нормативу обов'язкового резервування набирає чинності не раніше ніж через 10 днів після його опублікування.
( Пункт 3 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 27. Процентні ставки
Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.
Стаття 28. Управління золотовалютними резервами
Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.
Стаття 29. Операції відкритого ринку
Операціями відкритого ринку Національного банку, в тому числі з премією або з дисконтом, є купівля-продаж казначейських зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права) та боргових зобов'язань, визначених Правлінням Національного банку.
( Стаття 29 в редакції Закону N 1919-III від13.07.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 30. Регулювання імпорту та експорту капіталу
Національний банк відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.
Стаття 31. Кошти Державного бюджету України
Кабінет Міністрів України зобов'язаний зберігати кошти Державного бюджету України та позабюджетних фондів у Національному банку на рахунках Державного казначейства України.
Умови та порядок обслуговування коштів Державного бюджету України визначаються договором між Національним банком та Державним казначейством України.
Розділ V
УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ
Стаття 32. Грошова одиниця
Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.
Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.
Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.
Стаття 33. Повноваження Національного банку щодо організації готівкового грошового обігу
Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:
1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;
2) створення резервних фондів банкнот і монет;
3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;
4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;
5) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;
6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;
( Пункт 6 статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.
Стаття 34. Емісія
Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.
Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.
Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами.
Стаття 35. Обіг банкнот і монет
Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Стаття 36. Курс гривні
Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.
Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.
( Дію частини другої статті 36 зупинено в частині встановлення ізміни ставки рефінансування та визначення порядку надання кредитівкомерційним банкам для підтримки ліквідності (рефінансуваннякомерційних банків) Національним банком України одноосібно згідноіз ст. 86 Закону N 835-VI від 26.12.2008 - статтю 86виключено на підставі Закону N 1131-VI від17.03.2009 )
Стаття 37. Конвертованість гривні
Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання.
Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.
Стаття 38. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і монет
Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.
( Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Особливості і порядок визначення платіжності грошових знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків встановлюються Національним банком.
Стаття 39. Вилучення з обігу банкнот і монет
Національний банк, банки України зобов'язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки (банкноти, монети).
( Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється Національним банком і регулюється відповідними нормативними актами.
Національний банк та банки не зобов'язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти та монети.
( Частина третя статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк офіційно повідомляє через засоби масової інформації про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот, монет).
Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.
Розділ VI
ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Стаття 40. Регулювання розрахунків
Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.
( Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини банків та через їх власні розрахункові системи.
( Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку
Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.
( Текст статті 41 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Розділ VII
ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 42. Види операцій Національного банку
Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:
1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
( Дію пункту 1 частини першої статті 42 зупинено в частинівстановлення і зміни ставки рефінансування та визначення порядкунадання кредитів комерційним банкам для підтримки ліквідності(рефінансування комерційних банків) Національним банком Україниодноосібно згідно із ст. 86 Закону N 835-VI від26.12.2008 - статтю 86 виключено на підставі Закону N 1131-VI від 17.03.2009 )
2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за обліковою ставкою, встановленою Національним банком України;
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 2 згідно із Законом N 2740-III від 20.09.2001; в редакції Закону N 639-VI від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня2011 року )
3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;
4) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;
5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;
6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;
7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;
9) приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;
10) видає гарантії і поруки, відповідно до положення,затвердженого Радою Національного банку;
11) веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків;
12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;
13) веде особові рахунки працівників Національного банку;
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
14) веде рахунки міжнародних організацій;
15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду.
( Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.
Національний банк має право встановлювати плату за надані ним відповідно до закону послуги (здійснені операції).
( Статтю 42 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 43. Участь в міжнародних організаціях
Національний банк має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, а також відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками.
Розділ VIII
ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ
Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання та контролю
( Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.
До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать:
( Частина друга статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;
( Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;
( Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції Закону N 2922-III від 10.01.2002 )
3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;
4) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.
( Частину другу статті 44 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 45. Організація валютного ринку
Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання.
Стаття 46. Дисконтна та девізна валютна політика
Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.
Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.
Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.
Стаття 47. Структура золотовалютного резерву
Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, що складається з таких активів:
монетарне золото;
спеціальні права запозичення;
резервна позиція в МВФ;
іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;
цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;
будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.
( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
Стаття 48. Поповнення та використання золотовалютного резерву
Поповнення золотовалютних резервів проводиться Національним банком шляхом:
1) купівлі монетарного золота та іноземної валюти;
( Пункт 1 статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
2) отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами;
3) залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів.
Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі:
1) продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу;
2) витрати по операціях з іноземною валютою, монетарними металами, а також іншими міжнародно визнаними резервними активами;
3) повернення Національним банком валютних коштів міжнародним фінансовим організаціям, іноземним центральним банкам та іншим кредиторам, включаючи відсотки за користування такими коштами та інші обов'язкові нарахування;
( Частину другу статті 48 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
4) участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до статті 43 цього Закону.
( Частину другу статті 48 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов'язань резидентам і нерезидентам України.
Стаття 49. Зберігання золотого запасу
Національний банк є зберігачем державного золотого запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, інших коштовностей.
( Стаття 49 в редакції Закону N 1416-IV від03.02.2004 )( Статтю 50 виключено на підставі Закону N 2478-VI від 09.07.2010 )
Розділ IX
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Стаття 51. Підзвітність
Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.
Підзвітність означає:
1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;
2) призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку;
3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;
4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;
5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.
Національний банк України щоквартально надає інформацію Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:
проведення операцій з рефінансування банків;
проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;
проведення операцій на фондовому ринку.
( Статтю 51 доповнено частиною згідно із Законом N 1533-VI від 23.06.2009 )
Національний банк України має право подавати Президенту України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України.
( Статтю 51 доповнено частиною згідно із Законом N 3163-IV від 01.12.2005 )
Стаття 52. Взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України
Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку.
Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів та грошово-кредитного ринку.
( Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на запит Національного банку надають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу, на монетарні процеси, грошово-кредитний ринок, включаючи щомісячну інформацію про показники доходів, видатків і дефіциту державного та зведеного бюджетів, стан державного боргу та графік платежів за ним.
( Частина третя статті 52 в редакції Закону N 2478-VIвід 09.07.2010 )
Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України.
Голова Національного банку або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
У засіданнях Правління Національного банку можуть брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.
Національний банк України має право подавати Кабінету Міністрів України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України.
( Статтю 52 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 3163-IV від 01.12.2005 )
Стаття 53. Гарантії невтручання
Не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом.
Національний банк подає звітність та надає інформацію органам державної влади та іншим державним органам у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом.
Законодавче регулювання питань, пов'язаних з виконанням Національним банком своїх функцій, здійснюється шляхом внесення змін до цього Закону.
( Стаття 53 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Стаття 54. Заборона надання кредитів державі
Національний банк не має права надавати кредити в національній та іноземній валюті, як прямо, так і опосередковано через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває у державній власності, на фінансування витрат Державного бюджету України.
Національний банк не має права купувати на первинному ринку цінні папери, емітовані Кабінетом Міністрів України, державною установою, іншою юридичною особою, майно якої перебуває у державній власності.
( Стаття 54 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Розділ X
БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ І БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД
Стаття 55. Мета та сфера банківського нагляду
Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків в межах та порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими об'єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
( Частина третя статті 55 в редакції Закону N 2922-IIIвід 10.01.2002 )
Стаття 56. Нормативно-правові акти Національного банку
Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Нормативно-правові акти Національного банку, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
( Статтю 56 доповнено частиною згідно із Законом N 2388-VI від 01.07.2010 )
Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.
Стаття 57. Доступ до інформації
Для здійснення своїх функцій Національний банк має право безоплатно одержувати від банків, банківських об'єднань та юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення окремих банківських операцій, а також від осіб, стосовно яких Національний банк здійснює наглядову діяльність відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформацію про їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій.
( Частина перша статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Для підготовки банківської та фінансової статистики, аналізу економічної ситуації Національний банк має право безоплатно отримувати необхідну інформацію від органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання усіх форм власності.
( Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Стаття 58. Економічні нормативи
З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.
( Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.
Стаття 59. Резерви забезпечення ризиків
Національний банк визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків.
( Частина перша статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування відповідно до законодавства України.
( Статтю 60 виключено на підставі Закону N 2922-III від 10.01.2002 )
Стаття 61. Повноваження щодо здійснення регулятивних функцій
Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.
( Стаття 61 в редакції Закону N 2922-III від10.01.2002 )( Стаття 62 втратила чинність на підставі Закону N 2121-III від 07.12.2000 )
Стаття 63. Обмеження вимог Національного банку
Національний банк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Національного банку.
Розділ XI
СЛУЖБОВЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 64. Статус працівників Національного банку
( Установити, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за віком (з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", пункту "в" частини другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" та статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні") у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб, не виплачується згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006; додатково див. Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007 )( Установити, що у 2007 році пенсія за віком відповідно до цього Закону призначається лише при досягненні пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006 )( Установити, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а по інших категоріях пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2007 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць згідно із Законом N 489-V від 19.12.2006 )( Установити, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених у 2006 році відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 )( Установити, що у 2006 році достроково призначена пенсія за віком з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб, працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, не виплачується згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 )
Умови найму, звільнення, оплати праці, надання відпусток, службові обов'язки та права, система дисциплінарних стягнень, питання соціального захисту службовців Національного банку визначаються Законом України "Про державну службу".
Працівниками Національного банку є службовці та обслуговуючий персонал Національного банку. Службовцями вважаються особи, які безпосередньо беруть участь у виконанні функцій Національного банку та займають посади, передбачені штатним розписом.
Правління Національного банку визначає перелік посад працівників, трудовий договір з якими укладається у формі контракту.
( Статтю 64 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
Службовці Національного банку є державними службовцями, і до них застосовуються норми Закону України "Про державну службу", якщо цей Закон не встановлює іншого.
Питання функціонування державної служби у Національному банку та класифікації посад вирішує Правління Національного банку відповідно до законодавства України.
Ранги державних службовців Національного банку, що відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України. Інші ранги присвоюються Головою Національного банку.
До складу обслуговуючого персоналу Національного банку входять працівники, обов'язки яких безпосередньо не пов'язані із виконанням функцій Національного банку.
Розмір оплати праці службовців Національного банку встановлюється Правлінням Національного банку відповідно до положень Закону України "Про державну службу".
Розмір оплати праці обслуговуючого персоналу Національного банку встановлюється Правлінням Національного банку відповідно до норм законодавства про оплату праці.
Стаття 65. Заборонена діяльність
Голова Національного банку, його заступники, члени Правління Національного банку та інші службовці Національного банку згідно із переліком посад, затвердженим Правлінням Національного банку, не можуть бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності.
Службовцям Національного банку забороняється входити до керівних органів та бути акціонерами банків.
( Частина друга статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Голові Національного банку, його заступникам, членам Правління Національного банку та іншим службовцям Національного банку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Національного банку.
Стаття 66. Збереження таємниці
Службовцям Національного банку забороняється розголошувати інформацію, що становить державну таємницю, банківську таємницю або іншу конфіденційну інформацію, яка стала відома їм у зв'язку з виконанням службових обов'язків, і в разі припинення роботи в Національному банку, крім випадків, передбачених законодавством України.
( Стаття 66 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Розділ XII
ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СТАТИСТИКИ ТА СТАТИСТИКИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Стаття 67. Визначення звітності
Національний банк з метою виконання регулятивних та наглядових функцій визначає форми звітності (у тому числі консолідованої), порядок її складання та подання до Національного банку, які є обов'язковими до виконання усіма суб'єктами господарювання, в тому числі:
( Абзац перший частини першої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
1) для банків, розташованих на території України (резидентів і нерезидентів), банківських об'єднань, - для складання грошово-кредитної і банківської статистики;
( Пункт 1 частини першої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
2) усіх суб'єктів господарської діяльності (резидентів і нерезидентів) - для складання статистики платіжного балансу та здійснення валютного контролю.
( Пункт 2 частини першої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Надана банками та іншими суб'єктами підприємницької діяльності інформація розголошенню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством України.
Вимоги цієї статті не стосуються зведеної статистичної інформації, яка підлягає відкритому опублікуванню Національним банком.
Стаття 68. Публікації
З метою забезпечення гласності з питань банківської діяльності та статистики платіжного балансу Національний банк:
1) публікує в друкованих органах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щорічний та квартальні баланси Національного банку;
2) видає щомісячний статистичний бюлетень та журнал "Вісник Національного банку України";
3) публікує в офіційних виданнях поточну банківську інформацію, інформацію з питань грошово-кредитної та банківської статистики, яка не належить до державної та банківської таємниці;
4) надає для опублікування інформацію з питань грошово-кредитної і банківської статистики та статистики платіжного балансу відповідно до міжнародних договорів;
5) забезпечує щомісячне інформування громадськості про рішення Правління Національного банку стосовно процентних ставок та умов проведення трансакцій з банками та про факти, які є важливими для осіб, що функціонують на фінансовому ринку, а також про здійснювану ним політику рефінансування, валютну політику, в тому числі публікує інформацію про:
надані банкам кредити (на строк більше 30 календарних днів) з обов'язковим зазначенням суми кредиту, типу наданого забезпечення та дати відповідного рішення Національного банку;
здійснення валютних інтервенцій з обов'язковим зазначенням виду операції (купівля/продаж іноземної валюти), обсягу операції, виду валюти та курсу валютної інтервенції.
( Частину першу статті 68 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Національний банк інформує громадськість про свою діяльність шляхом опублікування відповідних відомостей на офіційному сайті та в офіційному виданні Національного банку, проведення керівниками Національного банку прес-конференцій, виступів на радіо і телебаченні та в інший передбачений законом спосіб.
( Статтю 68 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Склад відомостей для опублікування в засобах масової інформації визначається Державним комітетом статистики України відповідно до законодавства України.
Власником зведеної інформації з питань грошово-кредитної та банківської діяльності є Національний банк, який встановлює режим доступу до неї відповідно до законодавства України. Використання офіційної банківської інформації іншими органами для широкого публікування можливе лише з дозволу Національного банку або з посиланням на джерело її офіційного опублікування.
Розділ XIII
АУДИТ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
Стаття 69. Внутрішній аудит
Національний банк контролює діяльність своїх структурних підрозділів шляхом проведення внутрішнього аудиту, який здійснюється підрозділом внутрішнього аудиту Національного банку, безпосередньо підпорядкованим Голові Національного банку.
( Частина перша статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Керівник підрозділу внутрішнього аудиту призначається та звільняється з посади за погодженням з Радою Національного банку.
( Частина друга статті 69 в редакції Закону N 2478-VIвід 09.07.2010 )
Голова Національного банку визначає порядок та періодичність проведення внутрішнього аудиту в структурних підрозділах Національного банку.
( Частина статті 69 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Рада Національного банку затверджує річний план проведення аудиторських перевірок структурних підрозділів Національного банку.
( Частина статті 69 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Підрозділ внутрішнього аудиту регулярно інформує Правління Національного банку та Раду Національного банку про результати проведених аудиторських перевірок.
( Частина статті 69 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Стаття 70. Зовнішній аудит
Аудит річної фінансової звітності Національного банку проводиться не рідше одного разу на рік аудиторською фірмою, яка має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту.
Рада Національного банку визначає аудиторську фірму для перевірки річної фінансової звітності Національного банку за поданням Правління Національного банку.
Одна й та сама аудиторська фірма не має права проводити аудит річної фінансової звітності Національного банку більше ніж п'ять років підряд.
Рахункова палата в порядку здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та використанням коштів Державного бюджету України здійснює перевірку виконання кошторису доходів та витрат Національного банку.
( Стаття 70 в редакції Закону N 2478-VI від09.07.2010 )
Розділ XIV
ОСОБЛИВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 71. Обмеження діяльності
Національному банку забороняється:
1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ;
2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані із забезпеченням діяльності Національного банку та його установ;
3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає функціям Національного банку;
4) надавати кредити, позики юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених цим Законом.
( Частину першу статті 71 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
Обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, не стосуються:
1) набуття з метою покриття заборгованості Національного банку будь-яких прав та активів за умови їх відчуження в найкоротший строк;
2) випадків, передбачених статтею 42 цього Закону;
3) участі у капіталах інших підприємств, установ, що забезпечують діяльність Національного банку.
Стаття 72. Податковий режим
Національний банк сплачує податки відповідно до законів України з питань оподаткування.
Стаття 73. Переважне і безумовне право
Національний банк має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення.
( Частина перша статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III від 10.01.2002 )
Переважне і безумовне право здійснюється у разі, якщо це передбачено угодою, реалізується Національним банком шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу інших активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу.
( Закон доповнено статтею 73 згідно із Законом N 1919-III від 13.07.2000 )
Розділ XV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком частин дев'ятої та десятої статті 10 цього Закону, які набирають чинності з дня формування Ради Національного банку України у повному складі Президентом України та Верховною Радою України.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1658-III від 20.04.2000 )
2. Рада Національного банку має бути сформована протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. На період формування Ради Національного банку її функції щодо грошово-кредитної політики виконує Правління Національного банку.
3. Вважати такими, що втратили чинність:
розділи II та V Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 25, ст.281);
Постанову Президії Верховної Ради України "Про Статут Національного банку України" від 7 жовтня 1991 року.
4. Кваліфікаційні вимоги до членів Ради Національного банку та Голови Національного банку, визначені цим Законом, поширюються на осіб, які призначаються на посади члена Ради Національного банку та Голови Національного банку після набрання чинності Законом України від 9 липня 2010 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України".
Члени Ради Національного банку, призначені на посади до дня набрання чинності Законом України від 9 липня 2010 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України", продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який вони були призначені.
( Розділ XV доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
5. Національному банку у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом України від 9 липня 2010 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України" сформувати склад Правління Національного банку відповідно до запроваджених ним вимог та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
( Розділ XV доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 2478-VI від 09.07.2010 )
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ, 20 травня 1999 року N 679-XIV |