Документ підготовлено в системі iplex
Верховна Рада України | Закон від 23.12.1997 № 771/97-ВР
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, може задовольнити клопотання про забезпечення конфіденційності інформації в тій частині, в якій наведене в ньому обґрунтування підтверджує потенційне завдання значної шкоди законним інтересам заявника.
4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, може визнати конфіденційною:
1) інформацію про технологію виробництва або переробки, включаючи метод виробництва або переробки та його інноваційні аспекти, а також інші технічні та виробничі специфікації, притаманні такому процесу чи методу (крім інформації, що має значення для оцінки ризику об’єкта);
2) інформацію про господарські відносини між виробником (або імпортером) і заявником;
3) інформацію про джерела матеріально-технічного постачання, частку ринку та/або бізнес-стратегію заявника;
4) інформацію про кількісний склад об’єкта (крім інформації, що має значення для оцінки ризику об’єкта);
5) інформацію (крім тієї, що має значення для оцінки ризику об’єкта), яка:
детально описує речовину, що є сировиною, та/або суміші, що використовуються для виробництва об’єкта;
стосується складу харчових продуктів, у яких заявник має намір використовувати відповідний об’єкт;
стосується забруднюючих речовин.
5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, може розкрити інформацію, зазначену в частині четвертій цієї статті, у разі виникнення надзвичайних обставин, якщо розкриття відповідної інформації необхідне для вжиття термінових заходів, спрямованих на захист життя і здоров’я людей, тварин та/або довкілля.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, уповноважена особа, а також їх посадові та службові особи зобов’язані забезпечити захист інформації, визнаної конфіденційною.
Порядок державної реєстрації об’єктів повинен містити правила розгляду клопотання про забезпечення конфіденційності інформації та вимоги до захисту конфіденційної інформації.
Стаття 31-5. Державні реєстри об’єктів
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує ведення таких державних реєстрів об’єктів:
1) державний реєстр новітніх харчових продуктів;
2) державний реєстр харчових добавок, харчових ароматизаторів та харчових ензимів;
3) державний реєстр тверджень про користь для здоров’я.
2. Включення об’єкта, що пройшов державну реєстрацію, до відповідного державного реєстру об’єктів, зазначеного у частині першій цієї статті, або внесення змін та доповнень до відомостей державних реєстрів об’єктів здійснюється на підставі рішення про державну реєстрацію такого об’єкта.
3. До державних реєстрів об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, включається інформація, яку містить рішення про державну реєстрацію об’єкта.
4. Зміни та доповнення до інформації, що міститься в державних реєстрах об’єктів, передбачених у частині першій цієї статті, вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, з урахуванням вимог, зазначених у частині другій цієї статті.
5. Для внесення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, змін та доповнень до відомостей державних реєстрів об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, звертається до уповноваженої особи для проведення наукової оцінки матеріалів, на підставі яких планує внести зміни, та отримує від уповноваженої особи науковий висновок щодо безпечності об’єкта і щодо обґрунтованості запропонованих змін.
( Закон доповнено розділом V-1 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
Розділ VI
ВИРОБНИЦТВО ТА ОБІГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Стаття 32. Вимоги до харчових продуктів
1. Харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено.
2. Сертифікація харчових продуктів необов’язкова. Зазначене не стосується процедури видачі міжнародного сертифіката, передбаченого цим Законом.
( Частину третю статті 32 виключено на підставі Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
3. Під час виробництва харчових продуктів в Україні забороняється:
1) використання гідрогенізованих рослинних жирів та олій, пальмового стеарину у виробництві дитячого харчування;
2) використання гідрогенізованих рослинних жирів та олій, якщо вміст трансжирних кислот, які не є трансжирними кислотами, що природно містяться у жирах тваринного походження, у харчовому продукті, призначеному для кінцевого споживача, перевищує 2 грами на 100 грамів загальної кількості всіх жирів, що містяться в харчовому продукті.
( У статтю 32 включено частину третю згідно із Законом № 3947-IX від 04.09.2024 )( Частину четверту статті 32 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
5. Харчові продукти, які вивозяться з митної території України, повинні відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, крім випадків, якщо:
1) такі вимоги до харчових продуктів встановлені державою, до якої вивозяться харчові продукти з митної території України; або
2) такі вимоги до харчових продуктів встановлені у двосторонніх угодах України з державою, до якої вивозяться харчові продукти з митної території України.
( Частина п'ята статті 32 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
6. Операторам ринку заборонено використовувати сировину, отриману шляхом забою тварин не на потужностях, що мають експлуатаційний дозвіл.
( Частина шоста статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Стаття 32-1. Спеціальні вимоги до дитячого харчування
( Щодо введення в дію окремих положень статті 32-1 див. пункт 1 розділу II Закону № 1822-IX від 21.10.2021 )
1. У харчових продуктах для дитячого харчування забороняється використання таких інгредієнтів:
1) харчових ароматизаторів, крім таких винятків з вимог, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 31-1 цього Закону, як:
ванілін, етилванілін і ванільний екстракт;
харчові ароматизатори, для яких законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів не передбачена обов’язковість державної реєстрації;
харчові ароматизатори, що пройшли державну реєстрацію;
харчові ароматизатори, які дозволені до використання у дитячому харчуванні відповідними міжнародними організаціями або Європейським Союзом чи які не підлягають реєстрації (отриманню дозволу) в Європейському Союзі;
( Пункт 1 частини першої статті 32-1 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
2) барвників (крім барвників, отриманих з харчових продуктів);
3) підсолоджувачів (крім харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, призначених для дітей грудного та раннього віку);
4) консервантів, стабілізаторів, підсилювачів смаку та/або аромату;
5) пальмового стеарину, продуктів гідрогенізації олій (маргарину, спреду), бавовняної олії та/або олії з кунжуту;
6) молока сирого від корів, що не відповідає таким вимогам: кількість мікроорганізмів за температури 30 °C становить не більше 100000 колонієутворюючих одиниць на 1 мілілітр (далі - КУО/мл) (за середньою геометричною величиною результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків, які відбирають щонайменше двічі на місяць упродовж двох місяців), кількість соматичних клітин становить не більше 400000 клітин на 1 мілілітр (за середньою геометричною величиною результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків, які відбирають щонайменше один раз на місяць упродовж трьох місяців, крім випадків, якщо компетентним органом визначено інший метод з метою врахування сезонних коливань рівня виробництва);
7) молока сирого від сільськогосподарських тварин, крім зазначених у пункті 6 цієї частини, що не відповідає таким вимогам: кількість мікроорганізмів за температури 30 °C становить не більше 1500000 КУО/мл (за середньою геометричною величиною результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків, які відбирають щонайменше двічі на місяць упродовж двох місяців);
8) сумішей спецій та прянощів, до складу яких входять не дозволені до використання у виробництві дитячого харчування харчові добавки;
9) інгредієнтів, вироблених з харчових продуктів, які були одержані з генетично модифікованих організмів та/або містили генетично модифіковані організми.
2. У виробництві дитячого харчування з м’ясними та/або рибними інгредієнтами забороняється використання:
1) м’яса механічного обвалювання, шкіри свинячої, субпродуктів (крім серця, печінки, язика), гідратованого білка сої та його похідних, а також м’яса тварин та птиці, підданого неодноразовому заморожуванню;
2) риби ставкової та придонної, гідратованого білка сої та його похідних, а також м’яса риби, підданого неодноразовому заморожуванню.
3. У виробництві дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування забороняється використання глютену.
4. Виробництво дитячого харчування здійснюється на окремих технологічних лініях або організовується таким чином, щоб унеможливити одночасне фізичне перехрещення/змішування потоків інгредієнтів для виробництва дитячого харчування та інших харчових продуктів.
5. Просування на ринок, у тому числі реклама, дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не може здійснюватися шляхом розповсюдження зразків такого дитячого харчування або пов’язаних з таким дитячим харчуванням товарів, у тому числі шляхом:
1) розповсюдження видань (у тому числі електронних), крім випадків, передбачених законом;
2) реалізації за зниженими цінами;
3) розповсюдження талонів (купонів), що дають право на знижку;
4) надання іншого товару у разі реалізації зазначеного дитячого харчування або навпаки.
( Закон доповнено статтею 32-1 згідно із Законом № 1822-IX від 21.10.2021 )
Стаття 32-2. Спеціальні вимоги до дієтичних добавок
1. Оператор ринку, який має намір вперше ввести в обіг дієтичну добавку, зобов’язаний не менше ніж за 10 робочих днів до введення її в обіг повідомити компетентний орган про намір введення в обіг дієтичної добавки шляхом надсилання повідомлення.
2. У повідомленні, зазначеному в частині першій цієї статті, оператор ринку зазначає таку інформацію:
1) назва дієтичної добавки;
2) відомості про оператора ринку:
для юридичної особи - найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ, контактні дані (номер телефону, факсу, адреса електронної пошти);
для фізичної особи - підприємця, фізичної особи - прізвище (за наявності), власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) і номер паспорта громадянина України (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), за яким здійснюється зв’язок з особою, контактні дані (номер телефону, факсу, адреса електронної пошти);
3) особистий реєстраційний номер потужності, зареєстрованої відповідно до вимог статті 25 цього Закону;
4) форма дієтичної добавки;
5) перелік інгредієнтів і кількість кожного інгредієнта, що входить до складу дієтичної добавки.
У разі якщо положеннями Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" не вимагається зазначати кількість певного інгредієнта, інформація про таку кількість є конфіденційною. Компетентний орган зобов’язаний забезпечити захист конфіденційної інформації;
6) прізвище (за наявності), власне ім’я та по батькові (за наявності) особи, відповідальної за надання повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, і подальше спілкування з представниками компетентного органу щодо інформації, яка міститься в повідомленні.
3. Разом з повідомленням, зазначеним у частині першій цієї статті, оператор ринку подає зразок етикетки (стікера) фасованої дієтичної добавки державною мовою.
4. У разі якщо дієтична добавка перебуває в обігу на території держави - члена Європейського Союзу або Європейської асоціації вільної торгівлі, що є стороною Угоди про Європейську економічну зону, в якій законодавством визначено вимогу щодо отримання реєстрації/дозволу та/або надсилання повідомлень про введення в обіг/розміщення на ринку дієтичних добавок, до повідомлення також додаються відомості про компетентний орган, що був повідомлений про введення в обіг/розміщення на ринку або дозволив введення в обіг/розміщення на ринку дієтичної добавки на території відповідної держави, та копія такого повідомлення та/або дозволу/документа про реєстрацію, виданого компетентним органом такої держави.
5. Повідомлення, зазначене в частині першій цієї статті, надсилається до компетентного органу в паперовій або електронній формі з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
6. У разі якщо повідомлення, зазначене в частині першій цієї статті, надіслано з порушенням вимог, встановлених законодавством, посадова особа компетентного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення повідомлення без руху та інформує оператора ринку в порядку та строк, визначені Законом України "Про адміністративну процедуру", шляхом надсилання письмового повідомлення про залишення заяви без руху.
У разі усунення оператором ринку виявлених недоліків у строк, встановлений у письмовому повідомленні про залишення заяви без руху, повідомлення вважається поданим в день його первинного подання.
Строк розгляду повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, продовжується на строк залишення повідомлення без руху.
7. Компетентний орган протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, з урахуванням вимог частини шостої цієї статті вносить відомості про дієтичну добавку, визначені пунктами 1-6 частини другої та частиною третьою цієї статті, крім конфіденційної інформації, до переліку повідомлень про намір першого введення в обіг дитячого харчування, дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги.
8. У разі неусунення оператором ринку виявлених недоліків у строк, встановлений у письмовому повідомленні про залишення заяви без руху, повідомлення, зазначене в частині першій цієї статті, не вноситься до переліку повідомлень про намір першого введення в обіг дитячого харчування, дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги, про що компетентний орган інформує оператора ринку протягом п’яти робочих днів.
9. Дієтичні добавки можуть вводитися в обіг, пропонуватися до реалізації та реалізуватися кінцевому споживачеві виключно як фасований харчовий продукт.
10. Для виробництва дієтичних добавок можуть використовуватися лише речовини, включені до переліку вітамінів, мінеральних речових та інших речовин і їх максимально допустимих доз, що дозволені до застосування в дієтичних добавках, з дотриманням максимально допустимих доз, встановлених зазначеним переліком.
11. Внесення змін до переліку вітамінів, мінеральних речовин та інших речовин і їх максимально допустимих доз, що дозволені до застосування в дієтичних добавках, визначеного пунктом 16 частини другої статті 6 цього Закону, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, на основі позитивної оцінки впливу на здоров’я людини вітамінів, мінеральних речовин або інших речовин і їх максимально допустимих доз у харчових продуктах, що пропонуються до введення в обіг як дієтична добавка, проведеної в порядку, визначеному пунктом 15 частини другої статті 6 цього Закону.
( Закон доповнено статтею 32-2 згідно із Законом № 4122-IX від 05.12.2024 )
Стаття 33. Розроблення, погодження та застосування настанов
1. Під час виробництва та обігу харчових продуктів оператори ринку мають право використовувати настанови.
2. Дотримання положень настанов свідчить про виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
3. Настанови розробляються об’єднанням операторів ринку і погоджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
4. У тексті настанов наводиться така інформація:
1) найменування та контактні дані (телефон, поштова та електронна адреси) об’єднання операторів ринку - розробника настанов;
2) мета розроблення настанов;
3) положення нормативно-правового акта, щодо якого надається роз’яснення у настановах.
5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, протягом 30 робочих днів проводить аналіз проекту настанов щодо:
1) відповідності настанов положенням законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, а в разі відсутності таких положень - положенням документів відповідних міжнародних організацій або законодавства Європейського Союзу;
2) можливості застосування настанов на практиці.
6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у разі відповідності проекту настанов вимогам, визначеним частиною п’ятою цієї статті, не пізніше 30 робочих днів з дня подання проекту розробником погоджує його та розміщує на своєму офіційному веб-сайті протягом одного робочого дня з дня погодження.
7. У разі невідповідності проекту настанов вимогам частини п’ятої цієї статті проект протягом 30 робочих днів з дня його подання розробником повертається розробнику на доопрацювання з аргументованим поясненням підстав.
8. Розробник проекту настанов після доопрацювання зауважень може повторно подати його на погодження. Розгляд доопрацьованої редакції проекту настанов здійснюється відповідно до вимог частин п’ятої - сьомої цієї статті.
( Стаття 33 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
Стаття 34. Забій тварин
1. Забороняється забій тварин, які не супроводжуються ветеринарним документом, що засвідчує здоров’я тварин.
2. Забороняється здійснювати забій свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, а також забій свійської птиці та кролів не на бійні, що має експлуатаційний дозвіл. Ця норма не стосується забою зазначених тварин в обсязі, що не перевищує трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень, за умови проведення передзабійного та післязабійного огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, а також п’яти голів свійської птиці, кролів на день.
( Абзац перший частини другої статті 34 в редакції Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропродовольчому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.
( Абзац другий ч астини другої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
( Частину третю статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Частину четверту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Частину п'яту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Частину шосту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Частину сьому статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Частину восьму статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Частину дев'яту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Частину десяту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Частину одинадцяту статті 34 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
( Статтю 35 виключено на підставі Закону № 2042-VIII від 18.05.2017 )
Стаття 36. Обіг харчових продуктів на агропродовольчих ринках
1. Цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, туші свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, риба, мед, яйця, молоко необроблене, сир домашнього виробництва і продукти рослинного походження можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їх придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка розміщена на агропродовольчому ринку, державним інспектором, який працює на цьому ринку. Не підлягають зазначеним випробуванням харчові продукти недомашнього виробництва, які супроводжуються документами, що забезпечують простежуваність продукції.
( Абзац перший ч астини першої статті 36 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
Цілі туші або частини туш, м’ясо, субпродукти парнокопитних та інших копитних тварин можуть реалізовуватися на агропродовольчих ринках, за умови що вони отримані від ідентифікованих сільськогосподарських тварин відповідно до вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин.
( Частину першу статті 36 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
( Частина перша статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 )
2. Позначка придатності ставиться державним інспектором, який знаходиться на агропродовольчому ринку, на цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, на кожну тушу малих диких тварин та свійської птиці, кролів, щодо яких підтверджено придатність для споживання людиною, за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку. Придатність для споживання людиною продуктів рослинного походження, а також необробленого молока та сиру домашнього виробництва підтверджується державним інспектором за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії.
3. На тушах, непридатних для споживання людиною, які на підставі результатів лабораторних досліджень (випробувань) не можуть використовуватися для споживання людиною, наносяться насічки на поверхні усієї туші, що вказують на непридатність продукту для споживання людиною.
4. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але не становить безпосередньої загрози (низький ризик) для здоров’я людини, не допускається до реалізації та утилізується власником. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але становить безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров’я людини, підлягає негайному вилученню власником та утилізації або знищенню під контролем державного інспектора відповідно до законодавства.
5. Забороняється функціонування агропродовольчого ринку за відсутності акредитованої лабораторії.
( Ч астину шосту статті 36 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
Стаття 37. Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів
1. Забороняється:
1) обіг харчових продуктів на потужностях, що не відповідають вимогам санітарних заходів;
2) продаж харчових продуктів власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках;
3) обіг неперероблених туш парнокопитних та/або однокопитних тварин, на яких безпосередньо або на упаковці відсутня позначка придатності;
4) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, щодо яких не отримано експлуатаційного дозволу, передбаченого цим Законом, або дія якого тимчасово припинена;
5) обіг харчових продуктів, вироблених на потужностях, повідомлення про реєстрацію яких не було зроблено оператором ринку до вимог цього Закону;
6) обіг харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням, до проведення їх державної реєстрації;
7) обіг неперероблених харчових продуктів із свинини для споживання людиною без відповідних ветеринарних документів у разі підтвердження спалаху хвороб, що є небезпечними для здоров’я людей або тварин, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 867-VIII від 08.12.2015 )
8) обіг дитячого харчування, дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги, якщо про намір першого введення їх в обіг не повідомлено відповідно до пункту 5- 1 частини другої статті 20 цього Закону;
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 1822-IX від 21.10.2021; в редакції Закону № 4122-IX від 05.12.2024 )
9) виправлення маркування (позначка придатності) неперероблених харчових продуктів тваринного походження;
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
10) обіг води питної, маркованої як "вода природна мінеральна", якщо така вода не віднесена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, до категорії води природної мінеральної;
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
11) обіг харчових продуктів, призначених для кінцевого споживача, у яких вміст трансжирних кислот, які не є трансжирними кислотами, що природно містяться у жирах тваринного походження, перевищує 2 грами на 100 грамів загальної кількості всіх жирів, що містяться в харчовому продукті.
( Частину першу статті 37 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 3947-IX від 04.09.2024 )
2. Забороняється також обіг об’єктів санітарних заходів, якщо ці об’єкти:
1) небезпечні;
2) непридатні до споживання;
3) неправильно марковані, крім випадків, передбачених пунктом 6 цієї частини;
( Пункт 3 частини другої статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
4) незареєстровані відповідно до вимог цього Закону;
5) ввезені (переслані) на територію України контрабандно;
6) мають дату "вжити до" або мінімальний термін придатності харчового продукту, що минули.
( Частину другу статті 37 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
Харчові продукти, зазначені у пунктах 1-6 цієї частини, підлягають вилученню та/або відкликанню відповідно до вимог цього Закону.
( Абзац восьмий частини другої статті 37 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
3. Об’єкти санітарних заходів, що вилучені з обігу у зв’язку з порушенням пункту 3 частини другої цієї статті, можуть бути повернуті в обіг за умови забезпечення виправлення маркування.
( Частина третя статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3221-IX від 30.06.2023, № 4718-IX від 16.12.2025 )
4. Вилучені об’єкти санітарних заходів, які неможливо повернути в обіг, використовуються для інших, ніж споживання населенням, цілей, у тому числі передаються безоплатно до зоопарків чи притулків для тварин, або підлягають знищенню у порядку, встановленому законом.
( Частина четверта статті 37 в редакції Закону № 3947-IX від 04.09.2024 )
5. Знищення об’єктів санітарних заходів, повернення їх в обіг для споживання людиною або для інших цілей здійснюються оператором ринку за його рахунок.
( Ч астина п'ята статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
6. У разі якщо будь-які небезпечні харчові продукти є частиною партії або вантажу харчових продуктів одного найменування, вважається, що всі харчові продукти цього найменування в даній партії або вантажі також є небезпечними і їх подальший обіг забороняється, якщо тільки після проведення подальшої детальної оцінки не буде доведено, що решта партії або вантажу є безпечною.
7. Якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об’єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.
У разі виробництва та/або введення в обіг сировини, отриманої в результаті забою сільськогосподарських тварин (парнокопитних та інших копитних), товарно-транспортна накладна має містити відомості про ідентифікацію тварин, що підтверджують зв’язок між тушами, напівтушами, четвертинами, відрубами та шматками м’яса і твариною або групою тварин, від яких їх було отримано.
( Частину сьому статті 37 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
( Частина сьома статті 37 в редакції Законів № 2042-VIII від 18.05.2017, № 1822-IX від 21.10.2021 )
( Статтю 38 виключено на підставі Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
( Статтю 39 виключено на підставі Закону № 2639-VIII від 06.12.2018 )
Розділ VII
ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З ХАРЧОВИМИ ПРОДУКТАМИ
Стаття 40. Загальні вимоги до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво та ведення записів щодо забезпечення безпечності харчових продуктів
1. З метою забезпечення безпечності первинної продукції під час здійснення первинного виробництва, перевезення, зберігання та іншого поводження з первинною продукцією в місці її виробництва та перевезення живих тварин, а також захисту здоров’я людей оператори ринку здійснюють заходи щодо:
1) управління небезпечними факторами;
2) забезпечення здорового стану рослин та тварин, які мають вплив на здоров’я людини, включаючи виконання планів державного моніторингу та контролю зоонозів та їх збудників.
2. Оператори ринку, які займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом продуктів тваринного походження:
1) підтримують потужності для виробництва та/або обігу первинної продукції та супутніх дій, включаючи потужності для зберігання та приготування кормів у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
2) підтримують обладнання, інвентар та транспортні засоби у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
3) забезпечують належний рівень чистоти тварин, які підлягають забою, та у разі необхідності чистоту тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів;
4) використовують на потужностях воду питну або воду чисту для запобігання забрудненню;
5) забезпечують допуск до виробництва та/або здійснення обігу харчових продуктів персоналу, стан здоров’я якого не становить загрози безпечності харчових продуктів та який пройшов обов’язковий медичний огляд і навчання (підготовку), що має бути документально підтверджено;
6) здійснюють ефективні заходи щодо боротьби із шкідниками;
7) зберігають та вивозять відходи та небезпечні речовини у максимально безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;
8) повідомляють з метою запобігання проникненню та поширенню хвороб, що передаються людині через харчовий продукт, компетентному органу про підозрілі спалахи хвороб, пов’язаних з появою нових тварин;
9) використовують результати досліджень (випробувань) зразків;
10) використовують ветеринарні лікарські засоби, біоциди та кормові добавки відповідно до вимог законодавства.
( Пункт 10 ч астини другої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
3. Оператори ринку, які займаються збором врожаю або виробництвом продуктів рослинного походження, зобов’язані здійснювати дії, зазначені в частині другій цієї статті, крім дій, зазначених у пунктах 3, 8 та 10 зазначеної частини, а також використовувати засоби захисту рослин та біоциди відповідно до вимог законодавства.
( Частина третя статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3221-IX від 30.06.2023, № 4718-IX від 16.12.2025 )
4. У разі отримання інформації про невідповідності потужностей вимогам Закону, виявлені під час здійснення державного контролю, оператор ринку вживає всіх необхідних заходів для усунення таких невідповідностей.
5. З метою забезпечення високого рівня безпечності харчових продуктів та швидкого реагування у разі виявлення випадків, що можуть спричинити шкідливий вплив на здоров’я людини, оператори ринку зобов’язані:
1) вести записи про заходи, які вживаються для управління небезпечними факторами, та зберігати їх протягом трьох місяців після закінчення строку придатності, мінімального терміну придатності або дати "вжити до";
( Пункт 1 частини п'ятої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
2) надавати на запит компетентного органу або операторів ринку, які отримують первинну продукцію, інформацію, передбачену цією статтею.
6. Оператори ринку, які займаються розведенням тварин, полюванням або первинним виробництвом харчових продуктів тваринного походження, ведуть записи щодо:
1) виду та походження кормів;
2) ветеринарних лікарських засобів і біоцидів, дати їх застосування, часу очікування, після якого дозволяється використання тварини та/або харчових продуктів тваринного походження;
( Пункт 2 ч астини шостої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
3) наявності хвороб тварин, які можуть вплинути на безпечність харчових продуктів;
4) результатів досліджень (випробувань) зразків, отриманих від тварин, або інших зразків, відібраних з діагностичною метою;
5) даних стосовно проведення перевірок тварин та/або харчових продуктів.
7. Оператори ринку, які займаються збором врожаю або виробництвом продуктів рослинного походження, ведуть записи щодо:
1) використання засобів захисту рослин та біоцидів;
( Пункт 1 частини сьомої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3221-IX від 30.06.2023 )
2) наявності шкідливих організмів чи хвороб, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів рослинного походження;
3) результатів відповідних досліджень (випробувань) зразків рослин або інших зразків.
8. Обладнання, транспортні ємності та/або контейнери, що використовуються для збирання, транспортування або зберігання речовин чи харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, включених до переліку, наведеного у додатку № 1 до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", забороняється використовувати для збирання, транспортування або зберігання харчових продуктів, що не містять таких речовин чи харчових продуктів, крім випадку, якщо такі обладнання, транспортні ємності та/або контейнери очищені та перевірені щонайменше на предмет відсутності будь-яких видимих залишків речовин чи харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість.
( С таттю 40 доповнено ч астиною восьмою згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 )
Стаття 41. Гігієнічні вимоги до потужностей
1. Потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам:
1) підтримуватися в чистому та робочому стані;
2) бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів;
3) мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати;
4) забезпечуватися належним природним та/або штучним освітленням приміщення, необхідним для виробництва та/або зберігання харчових продуктів;
5) підлога повинна мати достатню дренажну систему, конструкція якої запобігатиме ризику забруднення. При відкритих та/або частково відкритих дренажних каналах рух відходів має бути з чистої до забрудненої зони.
2. Положення цієї статті не поширюються на операторів ринку, зазначених у статтях 40, 43 і 44 цього Закону.
Стаття 42. Гігієнічні вимоги до приміщень, де обробляються або переробляються харчові продукти
1. Конструкція та планування приміщень повинні забезпечувати можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями.
З цією метою приміщення, в яких харчові продукти обробляються та/або переробляються, повинні відповідати таким вимогам:
1) для стін та підлоги приміщень використовуються непроникаючі, непоглинаючі, нетоксичні та придатні до миття матеріали, або інші матеріали, які забезпечують можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями;
2) стеля (або у разі її відсутності внутрішня поверхня даху) та верхні кріплення побудовані таким чином, щоб запобігати накопиченню бруду, утворенню небажаної плісняви і відпаданню часток конструкції, зменшувати конденсат. Поверхня стелі, висота якої є належною для здійснення операцій, має бути гладкою;
3) вікна та інші отвори побудовані таким чином, щоб це запобігало накопиченню бруду. Вікна, що відкриваються назовні, у разі потреби повинні бути обладнані сіткою від комах, що легко знімається для чищення. Вікна, відкриття яких може призвести до забруднення, під час виробництва повинні бути зачинені;
4) поверхня дверей гладка та зроблена з непоглинаючих вологу матеріалів. Двері легко чистяться та у разі потреби дезінфікуються;
5) всі поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться, у разі потреби дезінфікуються та зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів;
6) залежно від типу, розміру та виду діяльності на потужностях наявні приміщення для чищення, дезінфекції і зберігання робочих інструментів та обладнання, які виготовлені з нержавіючих матеріалів, легко чистяться, мають гарячу та холодну воду.
2. У разі якщо харчові продукти знаходяться в приміщеннях для набуття ними притаманних їм традиційних характеристик (для традиційних харчових продуктів), стелі, стіни та підлога таких приміщень можуть не відповідати вимогам частини першої цієї статті стосовно властивостей матеріалів, з яких вони мають бути зроблені (непроникнення та непоглинання).
3. Положення цієї статті не поширюються на операторів ринку, зазначених у статтях 43 і 44 цього Закону.
Стаття 43. Гігієнічні вимоги до рухомих та/або тимчасових потужностей
1. Рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні відповідати таким вимогам:
1) утримуватися в чистоті та належному стані;
2) забезпечувати захист від будь-якого ризику забруднення, зокрема від шкідників та гризунів;
3) бути обладнані засобами для підтримання належної особистої гігієни;
4) поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться та дезінфікуються, зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів;
5) бути забезпечені гарячою та/або холодною питною водою у необхідній кількості;
6) мати належні засоби для гігієнічного зберігання небезпечних та/або неїстівних речовин та відходів (рідких або твердих), а також засоби для їх зберігання та подальшого поводження та/або мати відповідний договір щодо їх утилізації (знищення);
7) мати належні засоби для підтримання температури, необхідної для зберігання харчових продуктів, та її контролю;
8) забезпечувати розміщення харчових продуктів таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення.
Стаття 44. Гігієнічні вимоги до транспортних засобів
1. Оператори ринку використовують лише транспортні засоби, що відповідають таким вимогам:
1) транспортні засоби та/або контейнери, що використовуються для перевезення харчових продуктів, є чистими, утримуються у належному стані, що забезпечує захист харчових продуктів від забруднення, та мають таку конструкцію, що забезпечує результативне чищення та/або дезінфекцію;
2) якщо використання транспортних засобів та/або контейнерів для перевезення нехарчових продуктів може призвести до забруднення харчового продукту, для перевезення якого вони можуть потім застосовуватися, вони використовуються тільки для перевезення харчових продуктів;
3) у разі одночасного використання транспортних засобів та/або контейнерів для перевезення харчових та нехарчових продуктів або у разі одночасного перевезення різних харчових продуктів забезпечується таке розділення продуктів, що унеможливлює їх забруднення. Для уникнення ризику забруднення забезпечується результативне очищення зазначених транспортних засобів та/або контейнерів перед кожним наступним завантаженням;
4) перевезення рідких, гранульованих, порошкових харчових продуктів здійснюється в ємностях та/або контейнерах/танкерах, передбачених для перевезення тільки харчових продуктів, крім випадку, визначеного абзацом другим цього пункту. Зазначені ємності та/або контейнери/танкери повинні мати чітке маркування державною мовою, що вказує на їх використання виключно для перевезення харчових продуктів, або маркування "тільки для харчових продуктів".
Перевезення рідких жирів та олій може здійснюватися морськими суднами, що не передбачені для перевезення тільки харчових продуктів, за умови що таке перевезення відповідає вимогам до перевезення рідких жирів та олій морськими суднами, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;
( Пункт 4 ч астини першої статті 44 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025 )
5) харчові продукти розміщуються у транспортних засобах та/або контейнерах таким чином, щоб мінімізувати ризик їх забруднення.
Стаття 45. Гігієнічні вимоги до обладнання та інвентарю
1. Оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам:
1) є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення;
2) виготовлені з матеріалів та утримуються у належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (крім тари та упаковки, що не повертається оператору ринку);
3) розміщені таким чином, що дозволяє чищення обладнання та навколишньої території.
2. Оператори ринку зобов’язані вживати такі заходи для забезпечення роботи обладнання та засобів вимірювальної техніки, що є достатніми для виробництва харчових продуктів, які відповідають вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Засоби вимірювальної техніки повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
( Частина друга статті 45 в редакції Закону № 3221-IX від 30.06.2023 )
3. У разі використання хімічних засобів з метою запобігання корозії обладнання та контейнерів такі засоби використовуються відповідно до належної виробничої практики.
Стаття 46. Гігієнічні вимоги під час поводження з харчовими відходами
1. Оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні:
1) якомога швидше видаляти харчові відходи з приміщення, де є харчові продукти;
2) розміщувати харчові відходи у закритих контейнерах, сконструйованих таким чином, щоб забезпечити максимальний рівень захисту та їх дезінфекцію;
3) дотримуватися відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення).
2. Харчові відходи знищуються відповідно до законодавства.
Стаття 47. Гігієнічні вимоги щодо постачання води
1. Оператори ринку дотримуються таких вимог щодо постачання води:
1) забезпечення постачання води питної на потужностях у кількості, яка відповідає розміру та типу потужності;
2) вода чиста може використовуватися під час обробки продуктів рибальства з незміненою цілісністю, а також для зовнішнього миття. Вода морська чиста може використовуватися для обробки живих двостулкових молюсків, голкошкірих, оболонкових і морських черевоногих. У таких випадках потужність має бути сконструйована та обладнана таким чином, щоб уможливити постачання такої води;
3) циркуляція води непитної, що використовується у системах пожежогасіння, виробництва пари, заморожування та інших цілях, здійснюється окремою чітко ідентифікованою водогінною мережею. Забороняється будь-яке з’єднання водогону з водою непитною з водогоном, через який відбувається циркуляція води питної;
