• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про прокуратуру

Верховна Рада України  | Закон від 05.11.1991 № 1789-XII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 05.11.1991
  • Номер: 1789-XII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 05.11.1991
  • Номер: 1789-XII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про прокуратуру
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 53, ст.793 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 1790-XII від 05.11.91, ВВР, 1991, N 53, ст.794 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3130-XII від 22.04.93, ВВР, 1993, N 22, ст.229 N 3662-XII від 26.11.93, ВВР, 1993, N 50, ст.474 N 103/95-ВР від 21.03.95, ВВР, 1995, N 11, ст. 71 N 358/95-ВР від 05.10.95, ВВР, 1995, N 34, ст.268 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 5-зп від 30.10.97 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38 N 2663-III від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.233 N 2922-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117 N 2981-III від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.125 N 743-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233 N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1130-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.66 N 2105-IV від 21.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.32 N 2267-IV від 17.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.132 N 2377-IV від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.198 N 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18 ) ( Додатково див. Закон N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3314-IV від 11.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.156 N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 N 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007 ) ( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2007 від 25.10.2007 )( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2008 від 02.04.2008 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 15-рп/2008 від 10.09.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 502-VI від 04.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.357 N 2389-VI від 01.07.2010, ВВР , 2010, N 37, ст.497 ) ( У тексті Закону слова "Республіки Крим" замінено словами "Автономної Республіки Крим" згідно із Законом N 103/95-ВР від 26.11.93 )
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Прокурорський нагляд за додержанням законів в Україні
Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3662-12 від26.11.93, N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 2. Генеральний прокурор України
Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 502-VI від 04.09.2008 )
Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі:
закінчення строку, на який його призначено;
неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
порушення вимог щодо несумісності;
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
припинення його громадянства;
подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Строк повноважень Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів - п'ять років.
( Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 2 див. вРішенні Конституційного Суду N 5-рп/2008 від02.04.2008 )( Стаття 2 в редакції Закону N 2663-III від12.07.2001 )
Стаття 3. Правові основи діяльності прокуратури
Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів.
Стаття 4. Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів
Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 5. Функції прокуратури
Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
( Стаття 5 в редакції Закону N 2663-III від12.07.2001 )
Стаття 6. Принципи організації і діяльності прокуратури
Органи прокуратури України:
1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;
2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;
3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;
4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;
5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.
Стаття 7. Гарантії незалежності прокуратури у здійсненні повноважень
Втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури по нагляду за додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять ознаки злочину, забороняється.
( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що знаходяться у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.
Ніхто не має права без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і попереднього слідства до їх закінчення.
Стаття 8. Обов'язковість виконання вимог прокурора
Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно.
Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.
Стаття 9. Участь у засіданнях органів державної влади і управління
Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, їх заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій міністерств, комітетів і відомств Автономної Республіки Крим, а також місцевих Рад, їх виконавчих комітетів, комісій, інших органів управління.
( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міжрайонні, міські, транспортні та інші прирівняні до них прокурори, заступники і помічники прокурорів мають право брати участь у засіданнях Рад відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого самоврядування.
( Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Прокурори не можуть входити до складу комісій, комітетів та інших колегіальних органів, утворюваних Радами або їх виконавчими органами.
( Частина четверта статті 9 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 2663-III від 12.07.2001 )( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )
Стаття 10. Координація діяльності по боротьбі із злочинністю
Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори координують діяльність по боротьбі із злочинністю органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та інших правоохоронних органів.
( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 743-IV від 15.05.2003 )
У цілях забезпечення координації діяльності органів, вказаних у частині першій цієї статті, прокурор скликає координаційні наради, організує робочі групи, витребує статистичну та іншу необхідну інформацію, а також бере участь в організації нарад Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією при Президенті України.
( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93, в редакції Закону N 2663-III від12.07.2001 )
Стаття 10-1. Повноваження прокурора Автономної Республіки Крим щодо правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Уряду та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції та законам України
Правові акти Уряду та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції та законам України, а також законам Автономної Республіки Крим, прийнятим в межах її компетенції, можуть бути опротестовані прокурором Автономної Республіки Крим.
Протест вноситься до того органу, який видав незаконний акт, а в разі відхилення протесту прокурор Автономної Республіки Крим або його заступники звертаються із заявою до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в порядку, передбаченому законодавством про скасування незаконного правового акта.
( Частина друга статті 10-1 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 762-IV від 15.05.2003 )
Прокурор Автономної Республіки Крим може звернутися до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про невідповідність Конституції та законам України правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Президії та інших органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Прокурор Автономної Республіки Крим може вносити подання до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, що потребують тлумачення Закону.
( Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом N 103/95-ВР від21.03.95 )
Стаття 11. Право невідкладного прийому
Генеральний прокурор України має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради України, Президентом України, Прем'єр-міністром України.
Прокурор Автономної Республіки Крим має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим і головою Уряду Автономної Республіки Крим.
Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міські і прирівняні до них інші прокурори мають право бути невідкладно прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних органів державної влади та управління, підприємств, установ і організацій.
( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )
Стаття 12. Розгляд заяв і скарг
Прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
( Частина перша статті 12 в редакції Закону N 3662-12 від26.11.93 )
Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.
Прокурор проводить особистий прийом громадян.
Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
( Частина четверта статті 12 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 2663-III від 12.07.2001 )
Після прийняття рішення по скарзі Генеральним прокурором України провадження по таких скаргах в органах прокуратури припиняється.
Р о з д і л II
СИСТЕМА, СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ
Стаття 13. Система органів прокуратури
Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.
До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).
( Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Штатна чисельність органів прокуратури України в межах фонду заробітної плати затверджується Генеральним прокурором України.
( Стаття 13 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 14. Генеральна прокуратура України
Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та заступників.
Структуру Генеральної прокуратури України та Положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор України.
( Частина друга статті 14 в редакції Закону N 3662-12 від26.11.93 )
У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України.
Генеральна прокуратура України разом з Міністерством внутрішніх справ України та іншими заінтересованими міністерствами і відомствами, за погодженням з Міністерством статистики України, розробляє систему та методику єдиного обліку і статистичної звітності про злочинність, розкриття і розслідування злочинів.
( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )
Стаття 15. Повноваження Генерального прокурора України по керівництву органами прокуратури
Генеральний прокурор України:
1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;
2) призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;
3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;
4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;
5) призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;
6) відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено цим Законом;
7) відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;
8) присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.
Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього слідства.
( Частину третю статті 15 виключено на підставі Закону N 2663-III від 12.07.2001 )( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )
Стаття 16. Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, районні і міські прокуратури
Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.
Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інші прокурори (на правах обласних):
1) призначають на посади і звільняють працівників, крім тих, яких призначає Генеральний прокурор України;
2) за погодженням з Генеральним прокурором України вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати.
У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних) утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. Персональний склад колегії затверджується Генеральним прокурором України.
( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )( Положення статті 17 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 15-рп/2008 від 10.09.2008 )
Стаття 17. Слідчі прокуратури
У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі; у районних, міжрайонних, міських - старші слідчі і слідчі.
Слідчі прокуратури провадять попереднє слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх підслідності, а також в інших справах, переданих їм прокурором.
( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )
Стаття 18. Колегії органів прокуратури
Колегії прокуратур є дорадчими органами і розглядають найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрові питання, заслуховують звіти підпорядкованих прокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.
На засіданнях колегій можуть заслуховуватись повідомлення і пояснення керівників міністерств, відомств, органів державного управління, нагляду та контролю, підприємств, установ і організацій, їх об'єднань, інших посадових осіб з приводу порушень законодавства.
Рішення колегій доводяться до відома працівників органів прокуратури. В разі розбіжностей між прокурором і колегією він проводить в життя своє рішення, але зобов'язаний доповісти про це Генеральному прокурору України. Члени колегії можуть повідомити свою особисту думку Генеральному прокурору України, що може бути підставою для розгляду цих розбіжностей на колегії Генеральної прокуратури України.
( Частина третя статті 18 в редакції Закону N 2663-IIIвід 12.07.2001 )
Р о з д і л III
ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД
Глава 1
Нагляд за додержанням і застосуванням законів
( Назва глави 1 розділу III в редакції Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 19. Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів
( Назва статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
( Абзац перший частини першої статті 19 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
( Частина друга статті 19 в редакції Закону N 3662-12 від26.11.93 )
Стаття 20. Повноваження прокурора
При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:
( Абзац перший частини першої статті 20 в редакції Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
( Пункт перший частини першої статті 20 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2663-III від 12.07.2001, N 2922-III від 10.01.2002 )
2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
( Пункт третій частини першої статті 20 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )
4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:
1) опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;
( Пункт перший частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень;
( Пункт другий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;
4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;
5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;
6) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
( Пункт 6 частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003 )( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )
Стаття 21. Протест прокурора
Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Стаття 22. Припис прокурора
Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
( Частина третя статті 22 в редакції Закону N 2663-IIIвід 12.07.2001 )
Стаття 23. Подання прокурора
Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.
Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.
Стаття 24. Постанова прокурора
У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 25. Вимоги до документів прокурорського реагування
У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Стаття 26. Вирішення питань, що випливають з міждержавних угод
Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги вирішує питання про порушення і розслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачу злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування, а також інші передбачені такими угодами питання.
Стаття 27. Санкція на затримання і видворення іноземного громадянина або особи без громадянства
Прокурор за наявності передбачених законом підстав дає санкцію на затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.
Право на дачу санкції у таких випадках належить Генеральному прокурору України, заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва і Севастополя.
( Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )
Стаття 28. Гарантії і компенсації громадянам, що викликаються до прокуратури
Особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній заробіток за час, затрачений у зв'язку з викликом, за рахунок державного бюджету. Підставою для оплати і відсутності на роботі є повістка з відповідною відміткою прокуратури.
Виплата винагороди експертам, перекладачам та іншим спеціалістам, а також витрат, пов'язаних з їх викликом до прокуратури, провадиться за рахунок державного бюджету. У такому ж порядку відшкодовуються витрати обвинуваченим, яких виправдано судом.
Глава 2
Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
( Назва глави 2 в редакції Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 29. Предмет нагляду
( Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
( Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Нагляд має своїм завданням сприяти:
1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;
2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;
3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;
4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;
5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.
Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.
( Статтю 29 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3662-12від 26.11.93 )
Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство
( Назва статті 30 в редакції Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і попереднього слідства:
1) додержували передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства та тримання під вартою;
2) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність;
3) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.
Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання визначаються кримінально-процесуальним законодавством.
Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.
( Статтю 31 виключено на підставі Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 32. Обов'язковість вказівок прокурора
Вказівки прокурора, його заступника органам, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов'язковими для цих органів.
( Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 33. Подання цивільного позову про відшкодування заподіяних злочином збитків
З метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином.
Глава 3
Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді
( Назва глави 3 в редакції Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 34. Завдання прокурора в судовому процесі
Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.
Стаття 35. Повноваження прокурора
Прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.
Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.
( Стаття 35 в редакції Закону N 3662-12 від 26.11.93 )
Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді
Прокурор бере участь в судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.
У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення.
Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.
( Статтю 36 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1130-IV від 11.07.2003 )
Стаття 36-1. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді
Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
( Частина друга статті 36-1 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 2267-IV від 17.12.2004 )
Формами представництва є:
звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;
участь у розгляді судами справ;
внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
( Главу 3 доповнено статтею 36-1 згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 37. Апеляційне, касаційне подання прокурора
Право внесення апеляційного, касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь.
( Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III від 12.07.2001 )( Статтю 38 виключено на підставі Закону N 2663-III від 12.07.2001 )( Статтю 39 виключено на підставі Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 40. Зміна апеляційного, касаційного та окремого подання, відкликання справи із суду
( Назва статті 40 в редакції Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Апеляційне, касаційне і окреме подання на вирок, рішення, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом.
( Частина перша статті 40 в редакції Закону N 2663-IIIвід 12.07.2001 )
Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений не відданий до суду.
( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93 )( Статтю 41 виключено на підставі Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 42. Участь Генерального прокурора України у засіданнях Пленуму Верховного Суду України та Пленуму вищого спеціалізованого суду
Генеральний прокурор України бере участь у засіданнях Пленуму Верховного Суду України та Пленуму вищого спеціалізованого суду.
( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від26.11.93, в редакції Закону N 762-IV від 15.05.2003 )
Стаття 43. Подання Генерального прокурора України щодо роз'яснень судам з питань застосування законів
Генеральний прокурор України має право вносити на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання щодо роз'яснень судам з питань застосування законів при розгляді кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення.
Глава 4
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян
( Назва глави 4 в редакції Закону N 2663-III від 12.07.2001 )
Стаття 44. Предмет нагляду і повноваження прокурора
Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.
( Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2377-IV від 20.01.2005 )
Прокурор, який здійснює нагляд, має право:
1) у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;