Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 49, частини третьої статті 102-5 Закону України "Про вибори народних депутатів України", розділу I, абзаців першого, третього пункту 2 розділу II Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича - доповідача,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 49, частини третьої статті 102-5 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 року N 1665-IV (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 27-28, ст. 366 з наступними змінами), розділу I, абзаців першого, третього пункту 2 розділу II Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 20 березня 2008 року N 150-VI (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 18, ст. 198).

Заслухавши суддю-доповідача Домбровського І.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини першої статті 49, частини третьої статті 102-5 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 року N 1665-IV (далі - Закон N 1665-IV), розділу I, абзаців першого, третього пункту 2 розділу II Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 20 березня 2008 року N 150-VI (далі - Закон N 150-VI) у системному зв'язку з частиною першою статті 38, статтями 69, 70, 71 Конституції України, пунктом 20 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, положеннями частин другої, третьої статті 23 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", статтею 25, пунктом 2 статті 35 Закону України "Про Державний реєстр виборців" - щодо фінансового забезпечення та механізму створення інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців та забезпечення виборчих прав громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.

Зі змісту конституційного подання вбачається, що його автор клопоче про офіційне тлумачення положень:

- частини першої статті 49 Закону N 1665-IV, згідно з якою фінансове забезпечення підготовки і проведення виборів депутатів за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України, здійснюється Центральною виборчою комісією, яка є головним розпорядником цих коштів;

- частини третьої статті 102-5 Закону N 1665-IV, відповідно до якої закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України для підготовки та проведення позачергових виборів депутатів здійснюється у порядку, затвердженому Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель, за пропозицією Центральної виборчої комісії не пізніш як на п'ятий день після початку виборчого процесу;

- розділу I Закону N 150-VI;

- абзаців першого, третього пункту 2 розділу II Закону N 150-VI, згідно з якими Кабінет Міністрів України уповноважений на основі Тимчасового положення забезпечити проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочатих до набрання чинності цим Законом.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 20 лютого 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації їх положень. Вимогою до подання є зазначення правового обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні правового акта або його окремих положень (пункт 4 частини другої статті 39) .

Виходячи з того, що зазначеними у поданні положеннями законів урегульовані різні правовідносини, автор клопотання повинен був указати, в чому саме полягає практична необхідність тлумачення кожного з них.

У конституційному поданні такого обґрунтування щодо частини першої статті 49 Закону N 1665-IV та розділу I Закону N 150-VI немає, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження відповідно до пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Що стосується частини третьої статті 102-5 Закону N 1665-IV, абзаців першого, третього пункту 2 розділу II Закону N 150-VI, то практичну необхідність в їх тлумаченні суб'єкт права на конституційне подання обґрунтовує тим, що визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" призвело до припинення діяльності Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, створення, діяльність та повноваження якої передбачалися у статті 3-3 цього закону. Згідно з частиною третьою статті 102-5 Закону N 1665-IV закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів Державного бюджету України для підготовки та проведення позачергових виборів депутатів здійснюється у порядку, затвердженому Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель за пропозицією Центральної виборчої комісії.

Крім того, суб'єкт права на конституційне подання вказує, що Рішенням Конституційного Суду України від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008 положення абзацу другого пункту 2 Закону N 150-VI, яким Кабінету Міністрів України надавалося повноваження затвердити Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, та Постанову Кабінету Міністрів України "Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 28 березня 2008 року N 274 визнано неконституційними, що призвело до відсутності законодавчого врегулювання механізму здійснення державних закупівель, у тому числі пов'язаних із реалізацією положень частини третьої статті 102-5 Закону N 1665-IV.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що йдеться не про тлумачення положень частини третьої статті 102-5 Закону N 1665-IV, абзаців першого, третього пункту 2 розділу II Закону N 150-VI, а про необхідність правового врегулювання певного кола суспільних відносин.

Однак до повноважень Конституційного Суду України не віднесено вирішення таких питань, що відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 49 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 року N 1665-IV (з наступними змінами), розділу I Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 20 березня 2008 року N 150-VI на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України", а щодо тлумачення частини третьої статті 102-5 Закону України "Про вибори народних депутатів України", абзаців першого, третього пункту 2 розділу II Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 25 березня 2004 року N 1665-IV на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.