Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023—2025 роках

1. Затвердити план дій із впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" у 2023-2025 роках, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, облдержадміністраціям забезпечити щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформування Кабінету Міністрів України про стан виконання плану дій, затвердженого цим розпорядженням.

Цінності демократії є основою для розвитку України як суверенної і незалежної держави.

Участь у міжнародній Ініціативі "Партнерство "Відкритий Уряд" є важливим складником демократичного розвитку України, оскільки передбачає впровадження механізмів відкритого урядування та посилення партнерства Уряду, громадянського суспільства і бізнесу. Завдяки міжсекторальній співпраці в межах реалізації Ініціативи в Україні вже впроваджено ряд суспільно важливих реформ, зокрема у сфері державних закупівель, відкритості інформації про бенефіціарних власників, продажу державного майна, будівництва інфраструктури, надання адміністративних послуг, доступу до відкритих даних.

На даний час Україна виборює перемогу на полі бою та долає наслідки ворожих атак. Водночас перед державою стоять виклики відновлення та модернізації, визначення пріоритетів у налагодженні повоєнного життя після перемоги над країною-агресором. Успішне подолання таких викликів залежить від спільних зусиль Уряду та всіх заінтересованих сторін, а також відкритості, підзвітності та наближеності держави до потреб громадян. Подальше впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" повинно сприяти посиленню спроможності Уряду на цьому шляху.

Виконання цього плану дій сприятиме виконанню ряду завдань, спрямованих на підтримку досягнень попередніх років щодо відкритості, прозорості та підзвітності врядування, а також прозорому та інклюзивному процесу післявоєнного відновлення та модернізації нашої країни.

Орієнтуючись на цілі Стратегії міжнародного Партнерства "Відкритий Уряд" на 2023-2028 роки, Уряд у найближчі роки також сприятиме впровадженню принципів відкритого урядування в діяльність державних інституцій різних рівнів та гілок влади, а також підтримуватиме приєднання органів місцевого самоврядування до локальної програми Партнерства. Необхідно, зокрема, запровадити інноваційні інструменти для забезпечення постійного діалогу та співпраці з усіма заінтересованими сторонами у процесі впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" в Україні.

У межах участі в Ініціативі "Партнерство "Відкритий Уряд" протягом останніх років Україна зробила суттєві кроки як для підвищення рівня відкритості врядування, так і для впровадження суспільно важливих реформ у різних сферах.

Кабінетом Міністрів України разом із представниками інститутів громадянського суспільства і бізнесу були розроблені та реалізовані п’ять планів дій з впровадження Ініціативи. У результаті реалізовані реформи у таких суспільно важливих сферах, як державні закупівлі, відкритість інформації про бенефіціарних власників, продаж державного майна, відкриття даних та інших, які змінили країну, сприяли поліпшенню умов для ведення бізнесу та підвищення рівня громадської участі, зробили діяльність органів влади більш відкритою та підзвітною. При цьому деякі реформи відзначені преміями Партнерства "Відкритий Уряд" як досягнення, що надихають інші країни.

У межах Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" також запроваджений новий формат відносин Уряду та громадянського суспільства - спільнотворення (партнерство на всіх етапах впровадження реформ - від проведення аналізу проблем та пошуку рішень до реалізації запланованих заходів). Відповідні підходи поступово впроваджуються і в інших сферах діяльності Уряду та органів виконавчої влади, а також поширюються на локальному рівні.

Три українські міста - Тернопіль, Вінниця та Хмельницький є учасниками місцевої програми Партнерства "Відкритий Уряд" та впроваджують власні плани дій. Водночас важливим є подальше поширення використання інструментів відкритого урядування на місцевому рівні та залучення органів місцевого самоврядування до впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" на національному та місцевому рівні, у тому числі шляхом надання їм рекомендацій під час розроблення ними планів дій з впровадження Ініціативи.

У цьому плані дій, крім нових актуальних завдань, визначається ряд заходів, спрямованих на продовження виконання важливих зобов’язань, визначених у попередніх планах дій, зокрема щодо посилення участі молоді у формуванні та реалізації політики, підвищення рівня прозорості в інфраструктурі та видобувних галузях, забезпечення доступності наукової інформації тощо. Крім того, триватиме виконання заходів плану дій із впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" у 2021-2022 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 149 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 19, ст. 823), які не було завершено у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну.

Не зважаючи на збройну агресію проти нашої країни та обмеження, пов’язані із введенням воєнного стану, впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" в Україні триває.

У травні 2022 року в межах Тижня Відкритого Уряду Секретаріат Кабінету Міністрів України разом із партнерами організував стратегічну сесію "Віримо в перемогу - плануємо майбутнє!", під час якої представники урядового та громадського сектору разом визначили виклики і проблемні питання, що з’явилися на порядку денному під час війни, а також інструментів відкритого урядування, які можуть допомогти їх вирішити.

На підставі результатів стратегічної сесії Координаційна рада з питань реалізації в Україні Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" (далі - Координаційна рада), до складу якої входять представники органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства, прийняла рішення рекомендувати розробити шостий національний план дій із впровадження Ініціативи.

Оголошення про початок збору пропозицій до плану дій Секретаріат Кабінету Міністрів України опублікував у січні 2023 року. Усі заінтересовані сторони мали можливість подати пропозиції, що відповідають основним цінностям Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд", а саме: забезпечення доступу до інформації, посилення участі громадськості у прийнятті рішень, забезпечення підзвітності органів влади, розвиток технологій та інновацій для забезпечення прозорості та підзвітності. Збір пропозицій тривав до лютого 2023 року включно.

З міркувань безпеки публічні заходи під час підготовки плану дій відбувалися в онлайн-режимі. У лютому - березні 2023 р. Секретаріат Кабінету Міністрів України організував п’ять тематичних публічних обговорень, до яких мали можливість долучитися заінтересовані представники інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, експерти. Крім того, було проведено два заходи за участю молоді. Партнерами у проведенні ряду заходів стали Програма розвитку ООН в Україні, коаліція українських і міжнародних громадських організацій "RISE Ukraine", Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи, Асоціація міст України, громадська організація "Форум розвитку громадянського суспільства".

Пропозиції, що надійшли під час обговорення, були узагальнені Секретаріатом Кабінету Міністрів України, разом з членами Координаційної ради проаналізовані щодо відповідності цінностям Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" та обговорені під час шести узгоджувальних нарад за участю представників органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій.

Інформація про хід підготовки проекту плану дій, способи і строки участі представників громадськості в його обговоренні розміщувалася на Урядовому порталі та сторінці "Ініціатива "Партнерство "Відкритий Уряд" в Україні" у мережі Фейсбук.

За результатами обговорень визначено зобов’язання України щодо впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" у 2023-2025 роках, які виконуватимуться органами виконавчої влади за участю заінтересованих інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій.

Реалізація заходів здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, виділених відповідним центральним органам виконавчої влади, та затверджених місцевих бюджетних програм, а також за програмами та проектами міжнародної технічної та фінансової допомоги із залученням фінансових ресурсів інститутів громадянського суспільства, визначених партнерами, та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Відбудова зруйнованих об’єктів є величезним викликом для всієї країни. Десятки тисяч проектів відбудови, які реалізовуються великою кількістю установ та організацій, потребують якісного планування, підготовки до реалізації, залучення та координації фінансування з різних джерел, якісного та ефективного впровадження. Крім того, зазначені проекти повинні відповідати потребам і пріоритетам громадян.

3 метою ефективного вирішення зазначеного питання прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1286 "Про реалізацію експериментального проекту із створення, впровадження та забезпечення функціонування Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 92, ст. 5738; 2023 р., № 48, ст. 2654). Єдина цифрова система впроваджена в пілотному режимі для всіх учасників експериментального проекту. Крім того, Мінінфраструктури спільно з Агентством відновлення у співпраці з ініціативою "Партнерство відкритого контрактування" (Open Contracting Partnership) створено Проектний офіс розробки і впровадження Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури та проведено навчання для учасників експериментального проекту, організовано службу технічної підтримки з використанням месенджерів, електронної пошти та багатоканального номера телефону.

Єдина цифрова система повинна поєднувати весь цикл планування та реалізації основних проектів: визначення, підготовку, оцінку, розподіл фінансування, реалізацію та введення в експлуатацію. Передбачається, що на кожному з таких етапів система охоплюватиме такі процеси, як опис проекту, обґрунтування, планування, складення бюджету, оцінка, фінансування, закупівлі, укладення контрактів, реалізація проекту, оплата роботи та завершення проекту. Дотримання принципів відкритості та доступності даних на всіх етапах забезпечить можливість участі громадян у пріоритизації і моніторингу впровадження проектів відбудови та підвищить довіру до відбудови всіх груп заінтересованих сторін.

Впровадження в експлуатацію Єдиної цифрової системи сприятиме прозорості, підзвітності та інклюзивності відбудови об’єктів інфраструктури, будівництва та нерухомого майна.

Низький рівень цифровізації територіальних громад та регіонів, велика кількість звітів, зокрема в паперовій формі, дублювання інформації, недосконала нормативно-правова база призвели до відсутності або важкодоступності даних (тематичних баз даних) про соціально-економічні процеси та результати соціально-економічного розвитку регіонів і територіальних громад (макрорегіонів, мікрорегіонів, функціональних типів територій) та/або їх частин (районів, міст, селищ, сіл), діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з реалізації цілей та завдань державної регіональної політики.

З метою вирішення порушених питань планується створення єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад, застосування якої забезпечить:

інтеграцію зовнішніх інформаційних ресурсів, включаючи статистичну, адміністративну інформацію та геопросторові дані у сфері розвитку регіонів і територіальних громад;

формування та ведення сховища даних і тематичних баз даних соціально-економічних і бюджетно-фінансових показників, встановлених для цілей державної регіональної політики;

моделювання та проведення аналізу соціально-економічного стану об’єктів державної регіональної політики, визначених законодавством, прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів і територіальних громад;

підготовку пропозицій щодо напрямів і способів коригування документів стратегічного планування та реалізації державної регіональної політики;

автоматизацію взаємодії користувачів та забезпечення доступу до відкритих даних у сфері розвитку регіонів і територіальних громад.

З метою здійснення державної регіональної політики постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2023 р. № 522 затверджено Порядок функціонування єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.

Впровадження єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад забезпечить аналітичну обробку інформації для врахування під час підготовки та прийняття управлінських рішень у сфері відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад України, а також здійснення моніторингу їх виконання.

У зв’язку із збройною агресією Російської Федерації на значній частині території України відбуваються бойові дії, частину території було тимчасово окуповано. Такі території після звільнення потребують швидкої відбудови зруйнованих або пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури, соціальної інфраструктури, об’єктів житлового та громадського призначення, а також відновлення місцевої та регіональної економіки, повернення внутрішньо переміщених осіб, створення безпечних умов для їх проживання.

12 травня 2022 р. Верховною Радою України внесено зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на виконання якого постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1159 затверджено Порядок розроблення, проведення громадського обговорення, погодження програм комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) та внесення змін до них.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 9 липня 2022 р. № 2389-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій", який встановлює основні правові, економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та організаційні засади державної регіональної політики як складової частини внутрішньої політики України, а також визначає особливості відновлення регіонів та територій, що постраждали внаслідок збройної агресії проти України. На виконання вимог згаданого Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 р. № 731, якою затверджені Порядок визначення територій відновлення та Порядок розроблення, реалізації та моніторингу плану відновлення та розвитку регіонів і планів відновлення та розвитку територіальних громад.

Належний рівень залучення всіх заінтересованих сторін до підготовки програм комплексного відновлення і планів відновлення та розвитку потребує відповідних знань та навичок як представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, так і громадян, представників інститутів громадянського суспільства, бізнесу.

У 2019 році розпочав роботу веб-портал Національного репозитарія академічних текстів (далі - Національний репозитарій), що є загальнодоступним сховищем дисертацій, наукових статей та інших наукових матеріалів (академічних текстів). Впровадження Національного репозитарія, створення якого здійснювалося в рамках виконання плану дій із впровадження Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" на 2018-2020 роки, покликане втілити в Україні фундаментальний та визнаний в академічних колах принцип відкритої науки. Однак у роботу Національного репозитарія закладено ряд необґрунтованих обмежень доступу до наукових матеріалів. Зокрема, скачувати матеріали в Національному репозитарії могли виключно авторизовані користувачі, що суттєво звужувало коло відвідувачів Національного репозитарія, при чому такі користувачі мали можливість скачувати файли академічних текстів лише в обмежених кількості та обсязі.

З метою розв’язання зазначеної проблеми МОН затверджено розроблені фахівцями та експертами громадської організації "Разом проти корупції" зміни до Регламенту роботи Національного репозитарія академічних текстів, згідно з якими передбачено:

надання відвідувачам веб-порталу Національного репозитарія можливості вільного та безоплатного перегляду та скачування електронних версій академічних текстів на рівних з авторизованими користувачами Національного репозитарія;

зняття всіх лімітів на кількість та обсяг файлів академічних текстів у Національному репозитарії (відкритої частини), що можна скачати протягом доби;

індексацію в Національному репозитарії повних академічних текстів із застосуванням зовнішніх пошукових систем (ботів) в Інтернеті;

можливість доступу зовнішніх антиплагіатних програм до електронних версій академічних текстів Національного репозитарія для проведення антиплагіатних перевірок;

обов’язок забезпечення автоматизованого наповнення центрального Національного репозитарія з локальних репозитаріїв, які адмініструються закладами вищої освіти та науковими установами.

Відповідно до зазначених змін до Регламенту у листопаді 2022 р. Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації, що є розпорядником Національного репозитарія, знято всі обмеження щодо кількості та обсягу файлів академічних текстів у відкритій частині Національного репозитарія, що можуть бути скачані. Також відвідувачам Національного репозитарія була надана технічна можливість скачувати матеріали Національного репозитарія без авторизації.

Водночас академічні тексти досі не індексуються інтернет-пошуковиками та антиплагіатними програмами, що не дає змоги використовувати весь масив відкритих академічних текстів (національне надбання) для проведення антиплагіатних перевірок. Відсутні можливості відкритого ознайомлення з матеріалами, що свідчать про практичне використання результатів наукових досліджень, немає прив’язки таких даних до академічних текстів, що містяться у Національному репозитарії, повільно розвивається відкрите рецензування.

Крім того, у рамках реалізації Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" у 2021-2022 роках розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892 затверджено національний план щодо відкритої науки . Але на сьогодні в Україні відсутня практика збереження наукових даних та їх повторного використання, в наукових установах та закладах відсутні стюарди даних. Українські організації, що виконують міжнародні проекти, зокрема за програмами ЄС "Горизонт Європа" та "Євратом", роботи із збереження наукових даних передають партнерам з інших країн.

З метою вирішення порушених питань пропонується здійснити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та доступності інформації щодо наукових досліджень, а саме:

забезпечення доступності та полегшення пошуку інформації про наукові дослідження і розробки, що виконуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів;

запровадження відкритого рецензування наукових досліджень, які не містять інформації з обмеженим доступом та проводилися із залученням коштів державного та місцевих бюджетів;

започаткування та початок реалізації пілотного проекту з управління та збереження наукових даних, накопичених під час виконання наукових досліджень і розробок у визначених галузях знань, що виконуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів;

підвищення вимог до впровадження результатів дисертаційних досліджень, а також наукових досліджень і розробок, проведених із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, забезпечення широкого доступу до інформації щодо використання, цінності таких досліджень і розробок та їх суспільного впливу.

Євроінтеграційний вектор розвитку, який обрала Україна, вимагає всеохопної гармонізації законодавства у сфері європейської інтеграції для якісної і глибинної підготовки до набуття членства в Європейському Союзі та повноцінного входження до простору права Європейського Союзу (acquis ЄС). Це випливає і з надання Україні статусу держави - кандидата на членство в ЄС, оскільки у відповідній резолюції Європейського Парламенту зазначено, що посилений та структурований політичний діалог Європейської Комісії та Ради ЄС з державою-кандидатом має вестися в тому числі з метою гармонізації законодавства. Відтак гармонізація національного законодавства з права Європейського Союзу (acquis ЄС) є невід’ємною умовою для успішного проходження процесу переговорів щодо вступу України до ЄС.

У контексті очікуваного відкриття масштабного переговорного процесу між Україною та ЄС, який охоплюватиме приведення у відповідність з вимогами та стандартами ЄС різноманітних сфер економічного, правового та соціального життя в Україні, постала необхідність розроблення та прийняття стратегічного документа, який охоплюватиме ключові віхи адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) і стане своєрідною дорожньою картою реформування законодавчого поля в рамках наближення України до членства в ЄС.

На основі досвіду держав - членів ЄС та інших держав - кандидатів на членство в ЄС форматом такого стратегічного документа є Національна програма адаптації законодавства України до права ЄС (acquis ЄС) (далі – Програма). Запровадження Програми передбачає встановлення стратегічних завдань за критеріями вступу до ЄС (Копенгагенськими критеріями 1993 року, Мадридськими критеріями 1995 року) та 33 переговорними розділами відповідно до аналітичного звіту до висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі.

Стратегічні завдання Програми будуть спрямовані на вдосконалення нормотворчої діяльності органів державної влади, запровадження єдиної системи планування, координації та контролю роботи з імплементації права Європейського Союзу (acquis ЄС), формування переговорних позицій для вступу України до ЄС та проведення таких переговорів.

Конкретизація стратегічних завдань програми відбуватиметься через затвердження відповідного плану заходів, який передбачатиме прийняття нових законодавчих актів або внесення змін до чинних з метою імплементації конкретних актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) (регламентів, директив тощо). Уряд щороку проводитиме аудит щодо виконання плану заходів та вноситиме до нього відповідні зміни.

У зв’язку з необхідністю проведення адаптації законодавства у багатьох сферах та залученістю до цього процесу виконавчої та законодавчої гілок влади, громадськості оптимальним варіантом затвердження Програми є прийняття відповідного Закону України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 189 "Про затвердження Порядку проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС)" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 28, ст. 1558) визначено процедуру та вимоги проведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та державними органами первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) для проведення комплексного порівняльного аналізу законодавства України та права Європейського Союзу (acquis ЄС) і виявлення невідповідностей, які необхідно усунути до початку та в рамках переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

Зазначене дасть змогу забезпечити поетапну та узгоджену з ключовими заінтересованими сторонами (органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства, міжнародними партнерами) модель адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу (acquis ЄС) для підготовки України до вступу до ЄС. Залучення проектів міжнародної технічної допомоги та стратегічних радників залишиться одним із вагомих факторів успішності реалізації такої моделі.

Прийняття Програми та плану заходів з її реалізації стане потужним сигналом для ЄС щодо системності намірів України щодо набуття членства ЄС через готовність до наближення у правовому полі та відповідність стандартам ЄС. Виконання Програми стане вагомим фактором реформування більшості сфер у національному правовому полі та полегшить інтеграцію України до ЄС.

Молодь часто має проблему з пошуком інформації про можливості для розвитку своїх навичок та здібностей. Багато молодих людей не знають про можливості, які існують, або не знають, як і де знайти інформацію про них.

Громадська активність молоді, її готовність присвятити час розвитку, самоосвіті, волонтерству підвищує їх життєстійкість та формує у молоді лідерські навички. Здатність молоді зайняти проактивну позицію, що також сприятиме позитивним змінам у громадах, потребує створення платформи, яка об’єднала молодь та інші заінтересовані сторони, що представляють державу, громадський сектор, де будуть зібрані всі наявні можливості для молоді.

У зв’язку з цим планується розроблення платформи "Е-молодь", яка міститиме повну та актуальну інформацію про можливості для молоді, а також забезпечуватиме зручність користування нею.

Метою розроблення платформи "Е-молодь" є максимальне збільшення кількості економічно активної молоді, яка допомагає державі перемогти та відновити зруйноване, мотивація молоді залишитись в Україні, посилення зв’язків з тими, хто виїхав, та стимулювання їх повернутися в Україну, підвищення довіри молоді до держави.

На платформі буде розміщено єдину базу даних для молоді/про молодь; навчальні курси та програми; маркетплейс можливостей на ринку праці; інформацію про адміністративні послуги для молоді, молодіжних центрів, молодіжних працівників. Крім того, буде передбачено можливість подання петицій, проведення електронного голосування за кандидатів до різних органів (молодіжних рад, студентського та учнівського самоврядування); опитування молоді; здійснення кар’єрного консультування.

Інформація, розміщена на платформі "Е-молодь", буде відкритою, повною, своєчасною, доступною для громадськості, такою, що відповідає основним стандартам відкритих даних.

Одним із важливих аспектів створення платформи є забезпечення зручності її використання, легкість, швидкість та ефективність пошуку інформації, оскільки всі можливості для молоді будуть зібрані на єдиній цифровій платформі "Е-молодь", яка також стане єдиною точкою входу для заінтересованих сторін, де вони зможуть інформувати молодь про доступні їй можливості та реалізацію молодіжної політики.

Крім того, важливим завданням створення платформи є забезпечення зворотного зв’язку з молоддю. Сайт повинен містити форми для зворотного зв’язку, де молодь може ділитися своїми враженнями та рекомендаціями щодо подій та можливостей, що сприятиме проведенню моніторингу та оцінки користування сайтом молоддю та заінтересованими сторонами.