НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
N 08-01/83 від 09.08.2001
Керівникам структурних підрозділів
Національної служби посередництва
і примирення
Національна служба посередництва і примирення розглянула поставлені відділенням НСПП в Луганській області запитання і роз'яснює наступне.
1. Якщо під час проведення примирних процедур по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) змінюються вимоги найманих працівників (знімаються або додаються інші), їх включають до попередніх чи відкривають по них новий спір? У чиїй компетенції приймати рішення та яка процедура?
Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо встановлення нових або зміни існуючих умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.
Вимоги, що формуються і затверджуються найманими працівниками, повинні відповідати положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Статтею 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначений порядок формування і затвердження вимог найманих працівників.
Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів.
Вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи національному рівнях формуються і затверджуються:
у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка, об'єднання профспілок - рішенням виборного органу відповідної профспілки, об'єднання профспілок;
у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).
Таким чином, формування і затвердження вимог відноситься виключно до компетенції найманих працівників або профспілки, об'єднання профспілок, якщо вони представляють інтереси найманих працівників в установленому чинним законодавством порядку. Тому зміна вимог найманих працівників (зняття або доповнення іншими) представницьким органом найманих працівників неможлива.
Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" Національна служба посередництва і примирення реєструє висунуті найманими працівниками вимоги та колективний трудовий спір.
Отже, в кожному конкретному випадку мова повинна йти про конкретний колективний трудовий спір (конфлікт) і конкретні висунуті найманими працівниками вимоги.
Зняття вимог конкретного колективного трудового спору представницьким органом найманих працівників можливе лише за умови їх повного або часткового виконання роботодавцем.
Зняття вимог конкретного колективного трудового спору в разі, якщо вони в ході примирних процедур не виконані, можливе лише за умови, що їх знімають ті наймані працівники, які їх формували і затверджували.
Разом з тим, якщо наймані працівники в порядку, передбаченому статтею 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", визначили орган чи особу, що має представляти їх інтереси, і надали йому (їй) відповідні повноваження, в тому числі на повну чи часткову відмову від висунутих ними і зареєстрованих Національною службою посередництва і примирення вимог, то цей уповноважений орган (особа) має відповідно до статті 62 Цивільного кодексу України право на повну або часткову відмову від висунутих найманими працівниками вимоги (вимог), з наступним зверненням до Національної служби посередництва і примирення про зняття цієї вимоги (вимог) з реєстрації.
Висунення нових вимог можливе лише за умови проходження всіх необхідних процедур, передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
2. Які можливості НСПП по врегулюванню розбіжностей між колишніми працівниками та власниками підприємств? Яка процедура реєстрації участі працівників відділення у вирішенні цих розбіжностей (у тому числі під час проведення акцій протесту)?
Статтею 1 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначено, що "встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, та на власників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також на організації власників".
Таким чином, стороною колективного трудового спору можуть бути лише наймані працівники, які працюють за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.
Чинне законодавство не забороняє висунення вимог щодо виконання законодавства про працю по відношенню до колишніх працівників, насамперед, якщо колективними договорами, угодами передбачені положення щодо дотримання норм чинного законодавства в питаннях оплати праці, відшкодування завданої колишнім працівникам шкоди тощо.
Разом з тим, бувають випадки, коли підприємство, установа чи організація реформоване чи реорганізоване, а наймані працівники реорганізованого підприємства, установи чи організації в установленому порядку не звільнені і з ними не проведені передбачені чинним законодавством розрахунки. Тобто вони продовжують перебувати в трудових відносинах із колишнім підприємством, установою чи організацією. Насамперед, це стосується колишніх колективних сільськогосподарських підприємств та їх правонаступників.
У випадку, якщо колишні працівники реформованого колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до статей 4 і 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" висунули вимоги, що відповідають положенням статті 2 Закону, до правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства, то в разі незадоволення правонаступником висунутих вимог представницький орган приймає рішення про незгоду із рішенням правонаступника і вступ в колективний трудовий спір (конфлікт). Відповідно до частини шостої статті 15 Закону НСПП реєструє висунуті колишніми працівниками реформованого колективного сільськогосподарського підприємства вимоги і колективний трудовий спір між колишніми працівниками реформованого колективного сільськогосподарського підприємства та правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства.
В цьому випадку примирні процедури по вирішенню колективного трудового спору проводяться відповідно до статей 7-12 Закону.
Працівники відділення НСПП сприяють вирішенню колективного трудового спору відповідно до компетенції НСПП, визначеної Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000.
В разі звернення до Національної служби посередництва і примирення та її відділень окремих колишніх працівників або групи колишніх працівників їх звернення підлягають обов'язковому розгляду відповідно до положень Закону України "Про звернення громадян", Інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв і скарг та організацію особистого прийому громадян у Національній службі посередництва і примирення та її відділеннях в Автономній Республіці Крим та областях, затвердженої наказом НСПП від 12.06.2001 року N 116.
В разі необхідності, НСПП або її відділення надають необхідні рекомендації відповідно до Положення про порядок здійснення НСПП запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 12.06.2001 року N 115, і Методичних рекомендації щодо здійснення взаємодії Національної служби посередництва і примирення з центральним і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), затверджених наказом НСПП від 03.05.2001 року N 98.
Проведення акцій протесту регламентується статтею 39 Конституції України. Офіційне тлумачення окремих положень цієї статті (стосовно питання про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про акції протесту) надано в Рішенні Конституційного Суду України від 19.04.2001 року N 4-рп/2001. Працівники відділення НСПП в ході акцій протесту, що проводяться під час колективного трудового спору (конфлікту), роз'яснюють учасникам колективного трудового спору норми чинного законодавства з метою сприяння вирішенню колективного трудового спору, а в разі необхідності попереджають їх про порушення ними чинного законодавства і можливі наслідки цих порушень.
3. Згідно статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" момент виникнення колективного трудового спору - це коли представники колективу прийняли рішення про незгоду з відповіддю власника на їх вимоги, або коли в триденний термін ця відповідь не була надана, про що орган, який представляє працівників, повинен лише інформувати НСПП. Відповідно до Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24.04.2001 року N 92, розділ VII, підпункт 7.2, реєструвати спір (вимоги) необхідно у день їх отримання або наступного дня. Але із змісту інформації не завжди можливо перевірити повноваження сторін спору та додержання процедури затвердження і передачі вимог, через що можуть бути зареєстровані спори, які не відповідають вимогам Закону.
Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та підпункту 7.2. Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24.04.2001 року N 92, для реєстрації висунутих працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) відділ НСПП по роботі в містах Києві та Севастополі і відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях в день отримання (але не пізніше наступного дня) направляють Національній службі посередництва і примирення письмове повідомлення про виникнення колективного трудового спору (конфлікту), в якому містяться такі дані:
інформація про момент виникнення та сторони колективного трудового спору (конфлікту);
вимоги найманих працівників.
Реєстрація колективного трудового спору (конфлікту) та висунутих найманими працівниками вимог здійснюється на підставі розпорядження НСПП, в якому визначаються:
- факт реєстрації колективного трудового спору (конфлікту);
- реєстраційний номер колективного трудового спору (конфлікту);
- факт реєстрації висунутих найманими працівниками вимог.
У випадках, якщо окремі висунуті найманими працівниками вимоги не відповідають положенням статті 2 Закону, в розпорядженні НСПП робиться обгрунтований висновок, в якому зазначаються причини відмови в їх реєстрації.
Реєстрація висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) в день отримання (але не пізніше наступного дня) письмового повідомлення про виникнення колективного трудового спору пов'язана із строками утворення примирної комісії (стаття 8 Закону України - на виробничому рівні у триденний строк, на галузевому чи територіальному рівні у п'ятиденний строк, на національному рівні у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору) та трудового арбітражу (стаття 11 Закону України - трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника у триденний строк).
Тому визначений підпунктом 7.2. Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24.04.2001 року N 92, строк для реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) - в день отримання (але не пізніше наступного дня) - повинен дотримуватися відділеннями НСПП, насамперед в інтересах сторін колективних трудових спорів (конфліктів).
З метою забезпечення повноти інформації, необхідної для реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) відділення НСПП зобов'язане, в разі необхідності, оперативно зв'язатися із органом, уповноваженим представляти інтереси найманих працівників, і уточнити необхідні дані про колективний трудовий спір (конфлікт).
Перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) проводиться лише в тому разі, якщо у відділення НСПП виникає сумнів в правомірності повноважень представників сторін або ж якщо одна із сторін звернулася до відділення НСПП з проханням перевірити повноваження представників іншої сторони.
Перевірка проводиться відповідно до Положення про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), затвердженого наказом НСПП від 31.05.2000 року N 41.
4. Згідно до статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" НСПП перевіряє повноваження сторін в разі необхідності. В яких випадках перевірка повноважень сторін не обов'язкова?
Перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору проводиться відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Вона повинна проводитися лише в разі необхідності, а саме: якщо у відділення НСПП виникає сумнів в правомірності повноважень представників сторін або ж якщо одна із сторін звернулася до відділення НСПП з проханням перевірити повноваження представників іншої сторони. В інших випадках перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору не є обов'язковою.
Перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору може проводитися за зверненням сторін колективного трудового спору як під час реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору, так і в ході вирішення колективного трудового спору.
Перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору проводиться в порядку, визначеному Положенням про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), затвердженим наказом НСПП від 31 травня 2000 року N 41.
5. Чи може бути підставою для закриття колективного трудового спору (конфлікту) рішення примирних органів, виконання рішення примирних органів, а не лише угода сторін?
Рішення примирних органів та виконання рішень примирних органів не є підставою для закриття колективного трудового спору. Рішення про припинення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку із його вирішенням може прийматися або шляхом укладення спільної угоди сторін спору, або ж згідно із рішенням уповноваженого найманими працівниками органу. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) можуть укласти угоду про його припинення, якщо досягнута попередня угода про поетапне виконання вимог найманих працівників та створення системи ефективного контролю за виконанням цієї угоди.
Підставою для прийняття розпорядження НСПП про зняття колективного трудового спору (конфлікту) з реєстрації та контролю є подання відділення НСПП із посиланням на письмове повідомлення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників, про вирішення колективного трудового спору (конфлікту), або ж письмову угоду між сторонами колективного трудового спору (конфлікту) про повне або часткове його вирішення.
6. Чи можуть наймані працівники включати до своїх вимог погашення заборгованості із заробітної плати та інших виплатах (регресах) звільненим працівникам?
Можуть, якщо в колективних договорах і угодах передбачені положення про погашення заборгованості із заробітної плати та інших виплат як працюючих, так і тих осіб, які звільнилися. Невиконання ж положень колективних договорів, угод відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" може бути предметом колективного трудового спору (конфлікту).
7. Чи можуть сторони залучати в якості арбітрів осіб, які не мають посвідчення арбітра, якщо в них немає коштів для оплати їх праці, а стаття 11 Закону не визначає, що арбітр - це обов'язково особа, підготовлена НСПП?
Сторони колективного трудового спору (конфлікту) можуть відповідно до статті 11 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" залучати до складу трудового арбітражу фахівців, експертів та інших осіб. Поняття "залучені" означає, що члени трудового арбітражу не можуть бути представниками жодної із сторін колективного трудового спору (конфлікту).
НСПП відповідно до частини шостої статті 15 Закону України здійснює підготовку посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), формує списки арбітрів та посередників.
Підготовка арбітрів та посередників НСПП проводиться на основі навчальних планів і програм, що затверджуються в установленому порядку. Після закінчення навчання підготовлені арбітри і посередники отримують посвідчення затвердженого зразка. Один раз в два роки арбітри і посередники проходять курси підвищення кваліфікації.
Тому в переважній більшості випадків сторони колективних трудових спорів (конфліктів) залучають до роботи в трудових арбітражах підготовлених НСПП арбітрів.
Разом з тим, Законом України встановлено право сторін колективного трудового спору залучати до роботи в трудовому арбітражі фахівців, експертів та інших осіб. Але оскільки відповідно до частини першої статті 16 Закону України НСПП "координує роботу трудового арбітражу", то сторони спору залучають фахівців, експертів та інших осіб до роботи в трудовому арбітражі за погодженням з НСПП.
Частиною другою статті 14 Закону визначено, що "незалежному посереднику, члену примирної комісії і трудового арбітражу оплата праці в розмірі не менше середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі, провадяться за рахунок сторін колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частках". Таким чином, в разі залучення сторонами колективного трудового спору до роботи в трудовому арбітражі фахівців, експертів та інших осіб, їх праця повинна оплачуватися. Разом з тим, кожна залучена особа має право відмовитися від оплати праці. Але відмова від оплати праці не знімає з неї відповідальності, покладеної чинними законодавчими та нормативними актами на члена трудового арбітражу.
8. Як правильно провести оплату праці арбітрів, якщо кошти на її оплату збирались працівниками? Як оформити акт передачі коштів?
Частиною другою статті 14 Закону визначено, що "незалежному посереднику, члену примирної комісії і трудового арбітражу оплата праці в розмірі не менше середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі, провадяться за рахунок сторін колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частках".
Положенням про порядок відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу, затвердженим наказом Національної служби посередництва і примирення, Міністерством фінансів України, Міністерством праці та соціальної політики України від 1 грудня 1999 року N 116/308/210, визначені відповідно до статей 3, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14-16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", пунктів 3, 4, 5, 7 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, інших законодавчих та нормативно-правових актів положення щодо проведення видатків, пов'язаних із збереженням середньомісячної заробітної плати незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу, оплатою праці в розмірі не менше середньомісячної заробітної плати, відшкодуванням інших видатків, пов'язаних із участю незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу в роботі примирних органів, матеріально-технічним забезпеченням примирної процедури.
Оскільки відповідно до частини другої статті 14 Закону оплата праці незалежного посередника, члена примирної комісії і трудового арбітражу провадиться за рахунок сторін колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, то в наведеному випадку сторони можуть укласти угоду про проведення оплати праці арбітрів із визначенням джерел і порядку формування фонду оплати праці, а також порядку її виплати.
9. У статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначені гарантії членам примирних комісій, трудових арбітражів, а гарантії представникам трудового колективу відсутні, що призводить до того, що працівники, побоюючись втратити роботу, не ініціюють колективний трудовий спір (конфлікт), звертаються до НСПП лише після звільнення, або представники ініціативної групи відмовляються від подальшої участі в колективному трудовому спорі (конфлікті).
Частиною першою статті 14 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначено, що "незалежним посередникам, членам примирних комісій та трудових арбітражів на час роботи у примирних органах, утворених відповідно до цього Закону, гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, а також на них поширюються гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України для виборних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів".
Гарантії для членів органів (осіб), які уповноважені найманими працівниками представляти їх інтереси, в процесі вирішення колективного трудового спору (конфлікту) чинним законодавством не передбачені. Встановлення гарантій для членів представницьких органів найманих працівників (а з точки зору НСПП це необхідно) можливе лише шляхом внесення відповідних доповнень в Закон України України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
10. У пункті 5 Положення про Національну службу посередництва і примирення передбачено отримання інформації, необхідної для використання під час проведення примирних процедур. Але у зв'язку із тим, що до завдань НСПП входить прогнозування та запобігання колективним трудовим спорам (конфліктам), доцільно було б внести необхідні зміни в Закон.
Частиною четвертою пункту 5 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, визначено, що НСПП має право "безоплатно отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, роботодавців та їх об'єднань, сторін колективного трудового спору (конфлікту) інформацію, необхідну для використання під час проведення примирних процедур".
Інформація, необхідна для здійснення НСПП визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" повноважень щодо прогнозування та запобігання колективним трудовим спорам (конфліктам), отримується НСПП та її структурними підрозділами в установленому чинним законодавством порядку. В разі необхідності НСПП та її структурні підрозділи направляють звернення органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, профспілкам, роботодавцям, їх об'єднанням з проханням надати необхідну інформацію для здійснення прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) та запобігання їх виникненню.
При цьому необхідно врахувати ту обставину, що:
до повноважень місцевих державних адміністрацій (стаття 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"), органів місцевого самоврядування (стаття 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") належить сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів);
профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством (стаття 26 Закону України "Про професійні профспілки, їх права та гарантії діяльності");
організації роботодавців та їх об'єднання виступають стороною колективного трудового спору (конфлікту) в порядку і на умовах, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (стаття 20 Закону України "Про організації роботодавців").
Окрім того, відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу" державні службовці (а працівники НСПП є державними службовцями) мають право "одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належить до їх компетенції".
Таким чином, звернення НСПП та її структурних підрозділів до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, роботодавців, їх об'єднань, підприємств, установ і організацій з проханням надати необхідну інформацію для здійснення прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) та запобігання їх виникненню не суперечать нормам чинного законодавства, оскільки здійснення функцій прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) та запобігання їх виникненню належить відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" до компетенції НСПП.
11. Чи можливо ініціювати колективний трудовий спір (конфлікт) по зверненню державних органів (міськвиконкому, управління праці та соціального захисту) за результатами перевірок? Який механізм відкриття?
Чинне законодавство не передбачає ініціювання колективних трудових спорів (конфліктів) за зверненнями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо встановлення нових або зміни існуючих умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.
Процедура виникнення колективного трудового спору (конфлікту) визначена статтями 2-6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Відповідно до статей 3 і 4 Закону лише наймані працівники або профспілки, об'єднання профспілок можуть ініціювати виникнення колективного трудового спору (конфлікту).
Разом з тим, відповідно до статті 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація "забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, в тому числі і на право своєчасного одержання винагороди за працю", "забезпечує соціальний захист працюючих, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, якісне проведення атестації робочих місць", "бере участь у веденні колективних переговорів та укладанні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів)".
А відповідно до статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить "участь у веденні колективних переговорів та укладенні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території; реєстрація колективних договорів і угод, здійснення контролю за їх виконанням".
Тому звернення державних органів за результатами перевірок стану дотримання законодавства про працю не є ініціюванням колективних трудових спорів (конфліктів), але в той же час ці звернення є підставою для здійснення НСПП передбачаних чинним законодавством заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та їх своєчасного вирішення.
12. Які дії відділення НСПП при отриманні інформації про проведення страйку і акцій протесту без додержання вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"?
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" "страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу".
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону "страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або власник чи уповноважений ним орган (представник) ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту)".
а) оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;
б) оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 2, 4, 6, частин першої і п'ятої статті 12, частин першої, третьої і шостої статті 19 цього Закону;
в) розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24 цього Закону;
г) які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Законом".
Таким чином, відповідно до чинного законодавства страйк як крайній засіб вирішення колективного трудового спору (конфлікту) може бути розпочатим найманими працівниками лише після проведення передбачених Законом примирних процедур. В усіх інших випадках тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) може розцінюватися лише як акція протесту.
НСПП відповідно до частини першої статті 15 Закону зобов'язана сприяти поліпшенню соціально-трудових відносин, запобігати виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), прогнозувати їх і сприяти своєчасному їх вирішенню, здійснювати посередництво для вирішення таких спорів (конфліктів).
Частиною другою статті 16 Закону визначено, що "представники Національної служби посередництва і примирення можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях".
Відповідно до частини п'ятої пункту 5 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, НСПП має право попереджати сторони про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень.
Тому, отримавши повідомлення про проведення найманими працівниками страйку, відділення НСПП:
- здійснює аналіз відповідності нормам чинного законодавства здійснюваних найманими працівниками заходів;
- на основі аналізу готує і надсилає сторонам соціально-трудових відносин висновки щодо відповідності нормам чинного законодавства здійснюваних найманими працівниками заходів та рекомендації щодо усунення порушень норм чинного законодавства;
- надає сторонам соціально-трудових відносин роз'яснення щодо порядку проведення примирних процедур, в тому числі і укладення угоди про вирішення розбіжностей;
- попереджає сторони соціально-трудових відносин про допущення ними порушень норм чинного законодавства та можливі наслідки таких порушень;
- вживає заходів щодо усунення допущених порушень чинного законодавства, в тому числі і шляхом надання рекомендацій;
- вживає заходів щодо сприяння вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.
13. Якщо в перерві між засіданнями трудового арбітражу сторони дійшли згоди по висунутих вимогах і практично вирішили спір, чи достатньо цього рішення? Чи необхідно проводити подальші засідання трудового арбітражу?
Якщо в ході роботи трудового арбітражу сторони дійшли згоди по висунутих найманими працівниками або профспілкою вимогах і уклали угоду про вирішення колективного трудового спору, то робота трудового арбітражу припиняється. Трудовий арбітраж приймає рішення про припинення роботи трудового арбітражу в зв'язку із досягнутою угодою між сторонами колективного трудового спору по всіх висунутих найманими працівниками або профспілкою вимогах.
14. Чи можливо закрити спір у ситуації, коли одна сторона підтверджує вирішення спору (адміністрація), а друга сторона (трудовий колектив) відмовляється надати таку інформацію?
Якщо адміністрація підприємства, установи, організації підтверджує вирішення колективного трудового спору (конфлікту), а уповноважений найманими працівниками на представництво орган відмовляється надати інформацію про вирішення спору, то відділення НСПП направляє уповноваженому найманими працівниками на представництво органу запит щодо підтвердження або непідтвердження факту вирішення колективного трудового спору. Якщо ж в подальшому уповноважений найманими працівниками на представництво орган відмовляється надати інформацію про вирішення чи невирішення спору, то відділення НСПП здійснює аналіз стану виконання висунутих найманими працівниками чи профспілкою вимог. В разі встановлення факту вирішення висунутих найманими працівниками чи профспілкою вимог відділення НСПП вносить пропозицію щодо зняття в установленому порядку даного колективного трудового спору (конфлікту) з реєстрації і контролю.
15. Як визначити представників найманих працівників, якщо ініціативна група звільняється за власним бажанням під час проведення примирних процедур, або під час контролю за виконанням рішення? Хто підписує (від імені найманих працівників) угоду про вирішення спору в такому випадку?
Якщо члени ініціативної групи, яка має відповідно до статей 3 і 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" повноваження представляти інтереси найманих працівників, під час проведення примирних процедур або під час здійснення контролю за виконанням рішень примирних органів звільняються за власним бажанням з роботи, то це ще не є підставою для припинення їхніх повноважень як членів представницького органу найманих працівників.
Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" не обмежує право представлення інтересів найманих працівників конкретного підприємства, установи, організації, території, галузі фактом належності членів представницького органу до відповідного трудового колективу.
Тому, якщо при звільненні з роботи член (члени) представницького органу найманих працівників не заявив (заявили) про своє бажання припинити свою участь в роботі представницького органу, то він (вони) має (мають) право продовжувати виконувати свої функції члена (членів) представницького органу найманих працівників.
Якщо ж член (члени) представницького органу найманих працівників при звільненні з роботи висловив (висловили) бажання припинити свою участь в роботі представницького органу, то його (їх) повноваження як члена (членів) представницького органу найманих працівників припиняються з дня подання заяви (заяв) про відмову від участі в роботі представницького органу.
У випадку, якщо існує необхідність продовження представлення інтересів найманих працівників в колективному трудовому спорі, то наймані працівники в порядку, встановленому статтею 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", визначають орган чи особи, які будуть в подальшому представляти їх інтереси в процесі вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Голова Національної службипосередництва і примирення В.М.Руденко