Про затвердження Положення про порядок здійснення Національною службою посередництва і примирення запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів)

У відповідності із частиною першою статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та підпунктом 15) пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000,

1. Затвердити Положення про порядок здійснення Національною службою посередництва і примирення запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) (додається).

2. Структурним підрозділам Національної служби посередництва і примирення:

- забезпечити дотримання норм цього Положення при реалізації повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених статтею 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000;

- забезпечити роз'яснення норм Положення сторонам колективних трудових спорів (конфліктів) з метою забезпечення цивілізованого правового їх вирішення.

1. Це Положення визначає принципи створення єдиної системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), основні завдання структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП), порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів НСПП, а також порядок здійснення взаємодії НСПП у запобіганні виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) із центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками та їх об'єднаннями, роботодавцями та їх об'єднаннями.

2. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, проведення оцінки стану соціально-трудових відносин, завчасне реагування на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на основі даних моніторингу (спостережень), досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання в колективні трудові спори (конфлікти) або пом'якшення їх можливих наслідків;

об'єкт запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

суб'єкти запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) -

1) наймані працівники або профспілки (їх об'єднання) чи інші уповноважені найманими працівниками органи;

2) власники або уповноважені ними органи (представники), об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники);

3) Національна служба посередництва і примирення та її структурні підрозділи;

4) арбітри, посередники, позашт атні радники Національної служби посередництва і примирення;

5) центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;

функціональна підсистема - складова частина системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) для здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на національному та галузевому рівнях;

територіальна підсистема - складова частина системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) для здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному та виробничому рівнях у межах відповідних регіонів;

система запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - комплекс заходів, що здійснюються суб'єктами запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на національному, галузевому, територіальному та виробничому рівнях і спрямовані на своєчасне врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, недопущення їх переростання у колективні трудові спори (конфлікти) або на пом'якшення їх можливих наслідків;

рівень функціонування системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - кількісно і якісно кваліфікований стан соціально-трудових відносин, складності якого відповідає конкретна система заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

3. Основною метою створення системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) є забезпечення реалізації державної політики щодо цивілізованого правового вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

4. Завданнями системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) є:

розроблення нормативно-правових актів, а також норм, правил та стандартів з питань запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

готовність центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підпорядкованих їм органів профспілок та їх об'єднань, роботодавців та їх об'єднань до дій, спрямованих на запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

виявлення підприємств, установ, організацій, територій та галузей, в яких ускладнення соціально-трудових відносин може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);

забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

навчання сторін соціально-трудових відносин, працівників НСПП, арбітрів, посередників, позаштатних радників НСПП щодо форм і методів дій у разі загострення соціально-трудових відносин;

виконання цільових і науково-дослідницьких програм, спрямованих на запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

збирання і аналітичне опрацювання інформації про стан соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях, галузях, видання інформаційних матеріалів з питань стану соціально-трудових відносин, їх динаміки та тенденцій;

прогнозування і оцінка соціально-економічних загострення соціально-трудових відносин, визначення на основі прогнозу пропозицій щодо усунення причин цього загострення;

здійснення заходів щодо поліпшення стану соціально-трудових відносин з метою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

проведення упереджувальних примирних процедур щодо ліквідації причин ускладнення соціально-трудових відносин;

реалізація визначених законодавством прав НСПП у сфері вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), запобігання їх виникненню.

5. Система запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні - національний, галузевий, територіальний і виробничий.

6. Функціональні підсистеми системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) створюються відділом правового забезпечення НСПП і відділом аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП для організації роботи, пов'язаної із запобіганням виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на національному та галузевому рівнях.

7. Територіальні підсистеми системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) створюються сектором НСПП по роботі в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі, відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях для організації роботи, пов'язаної із запобіганням виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному, територіально-галузевому та виробничому рівнях у межах відповідних регіонів.

8. Кожний рівень системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) має координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх наслідків, систему повсякденного управління, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.

9. Координуючими органами системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) є:

на національному та галузевому рівнях - відділ правового забезпечення НСПП і відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП;

на територіальному, територіально-галузевому та виробничому рівнях - відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях;

на територіальному і виробничому рівнях в містах Києві та Севастополі - сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі;

на виробничому рівні, якщо підприємство має структурні підрозділи на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України - відділ правового забезпечення НСПП і відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування.

10. Арбітри, посередники, позаштатні радники НСПП, завідуючі інформаційно-консультаційними центрами НСПП, можуть брати участь у виконанні заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), під керівництвом відповідних структурних підрозділів НСПП.

11. Інформаційне забезпечення функціонування системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється:

відділом аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП;

сектором НСПП по роботі в місті Києві;

представництвом НСПП в місті Севастополі;

відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях;

інформаційно-консультаційними центрами НСПП.

12. Залежно від масштабів і особливостей ускладнення соціально-трудових відносин, що прогнозується або виникло, може існувати один з таких рівнів функціонування системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів):

рівень повсякденної діяльності - при нормальному стані соціально-трудових відносин;

рівень зростання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин - при істотному погіршенні стану соціально-трудових відносин (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);

рівень ймовірного виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) - при наявності передумов виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

13. Основні заходи, що реалізуються системою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів):

1) на рівні повсякденної діяльності:

ведення спостереження за станом соціально-трудових відносин;

розроблення і виконання цільових і науково-дослідницьких програм і заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

вдосконалення процесу підготовки працівників НСПП, арбітрів, посередників, позаштатних радників НСПП, завідуючих інформаційно-консультаційними центрами з питань запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння їх вирішенню;

організація навчання сторін соціально-трудових відносин з питань застосування норм чинного законодавства у запобіганні виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприянні їх вирішенню;

2) на рівні зростання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин:

посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження за станом соціально-трудових відносин на потенційно конфліктогенних підприємствах, установах, організаціях, територіях і галузях;

прогнозування можливості виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та їх масштабів;

проведення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

3) на рівні ймовірного виникнення колективних трудових спорів (конфліктів):

організація заходів, спрямованих на оперативне вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на доконфліктній стадії;

здійснення постійного контролю за станом соціально-трудових відносин на найбільш конфліктогенних підприємствах, установах, організаціях, територіях і галузях;

попередження можливого стихійного, некерованого розгортання дій сторін соціально-трудових відносин;

інформування роботодавців щодо рівня загострення стану соціально-трудових відносин, можливих негативних наслідків цього загострення та надання їм пропозицій щодо вжиття невідкладних заходів щодо вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

14. Планування роботи із запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін у соціально-трудових відносинах.

15. Масштаби і наслідки можливого виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів досліджень, проведених структурними підрозділами НСПП.

Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на можливе виникнення конкретного колективного трудового спору (конфлікту).

Основним завданням плану реагування на ймовірне виникнення колективного трудового спору є збереження належного рівня соціально-трудових відносин, мінімізація економічних та матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи щодо проведення діалогу між сторонами соціально-трудових відносин, пошуку шляхів вирішення розбіжностей та знаходження взаємоприйнятного рішення

16. План реагування на ймовірне виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з визначенням конкретних заходів щодо шляхів вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин розробляється:

- на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях - сектором НСПП по роботі в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі, відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях;

- на виробничому рівні, якщо підприємство має структурні підрозділи на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України - відділом правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП;

- на галузевому і національному рівнях - відділом правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП.

17. З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на територіях декількох адміністративно-територіальних одиниць держави провадиться планування дій у рамках єдиної системи відповідно до планів взаємодії НСПП та її структурних підрозділів із центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями профспілок та роботодавців.

Обсяг і зміст цих заходів визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності і максимально можливого використання передбачених чинним законодавством засобів.

18. Основну частину робіт, пов'язаних з реагуванням на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), виконують відділ правового забезпечення НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях з наданням їм необхідної допомоги з боку відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП.

До виконання зазначених робіт залучаються арбітри, посередники, позаштатні радники НСПП.

19. Організаційно-методичне керівництво плануванням дій щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) здійснює відділ правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП.

20. На відділ правового забезпечення НСПП покладається забезпечення стратегічного і оперативного планування в рамках єдиної системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

21. На відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП покладається збирання, оброблення і доведення до виконавців інформації, необхідної для цілей планування і управління, включаючи інформацію про стан соціально-трудових відносин, потенційну ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), оцінку ризику (з урахуванням прогнозованих і фактичних обставин).

22. З метою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) відділ правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП забезпечує взаємодію відповідних структурних підрозділів НСПП, а саме:

визначає структурні підрозділи НСПП, які взаємодіють в ситуації ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);

готує і подає на погодження голові НСПП порядок спільних дій структурних підрозділів НСПП по реагуванню на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) з визначенням основних завдань, часу і способів їх виконання;

вирішує питання всебічного забезпечення спільних заходів, що здійснюватимуться структурними підрозділами НСПП, у тому числі взаємного надання експертної та консультативної допомоги.

23. Відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП:

здійснює прогнозування ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на національному, галузевому та виробничому (у випадках, якщо сфера діяльності підприємства, установи, організації поширюється на декілька адміністративно-територіальних одиниць, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України рівнях;

узагальнює прогнозні матеріали щодо ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на галузевому рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів.

Аналіз стану соціально-трудових відносин та його прогнозованого впливу на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) в галузі мають включати:

аналіз розвитку відповідної галузі економіки в порівнянні з попереднім періодом;

характеристику головних проблем галузі;

можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку галузі;

висновки щодо тенденцій та напрямів розвитку відповідної галузі на короткостроковий чи середньостроковий періоди;

очікувані зміни в стані соціально-трудових відносин, та виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Прогнозування ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на національному рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів.

Показники аналізу є орієнтиром для розроблення прогнозів стану соціально-трудових відносин.

В прогнозі стану соціально-трудових відносин та його впливу на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) відображаються:

аналіз соціально-економічного розвитку та характеристика головних проблем стану соціально-трудових відносин;

оцінка впливу можливих заходів на стан соціально-трудових відносин;

очікувані зміни в стані соціально-трудових відносин;

висновки щодо тенденцій розвитку соціально-трудових відносин на короткостроковий та середньостроковий періоди, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

24. Сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях:

здійснюють прогнозування ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях, здійснюють прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) в адміністративно-територіальних одиницях, на територіях яких вони розташовані;

узагальнюють прогнозні матеріали щодо ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку відповідного підприємства, установи, організації і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів.

Аналіз стану соціально-трудових відносин та його прогнозований вплив на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому рівні мають включати:

аналіз соціально-економічного розвитку відповідного підприємства (установи, організації) в порівнянні з попереднім періодом;

характеристику головних проблем підприємства (установи, організації);

можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку підприємства (установи, організації);

стан використання трудового потенціалу;

висновки щодо тенденцій та напрямів розвитку відповідного підприємства (установи, організації) на короткостроковий чи середньостроковий періоди;

висновки щодо тенденцій напрямів розвитку стану соціально-трудових відносин на підприємстві (установі, організації), та виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Прогнозування ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста, району) і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів.

Аналіз стану соціально-трудових відносин та його прогнозований вплив на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному рівні мають включати:

аналіз соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці в порівнянні з попереднім періодом та характеристика головних проблем її економіки і соціальної сфери;

стан використання трудового потенціалу у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

висновки щодо тенденцій, напрямів розвитку соціально-трудових відносин у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, та виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Прогнозування ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на територіально-галузевому рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку окремої галузі відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста, району) і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів.

Аналіз стану соціально-трудових відносин та його прогнозований вплив на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на територіально-галузевому рівні мають включати:

аналіз стану соціально-економічного розвитку окремої галузі відповідної адміністративно-територіальної одиниці в порівнянні з попереднім періодом та характеристика головних проблем;

стан використання трудового потенціалу в окремій галузі відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку окремої галузі відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

висновки щодо тенденцій, напрямів розвитку соціально-трудових відносин в окремій галузі відповідної адміністративно-територіальної одиниці, та виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

25. За результатами прогнозування ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях організують:

- інформування відповідних структурних підрозділів НСПП про результати і висновки щодо прогнозування на відповідному рівні;

- розробку і здійснення на основі аналітично-прогнозного матеріалу комплексу заходів стосовно прогнозованого об'єкта господарювання на виробничому, територіальному, територіально-галузевому, галузевому, національному рівнях з метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

- контроль виконання заходів стосовно прогнозованого об'єкта господарювання на зазначених рівнях;

- оцінку результативності здійснених заходів, їх коригування з врахуванням нових обставин.

26. Виявлення та узагальнення причин виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин:

26.1. Комплексний аналіз вимог найманих працівників передбачає вивчення та узагальнення причин виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин як основного чинника впливу на зміст вимог, характер їх вирішення та ступінь напруженості соціально-трудових відносин в ході врегулювання розбіжностей тощо.

26.2. Причини виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин поділяються на об'єктивні та суб'єктивні.

26.3. До об'єктивних причин виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин відносяться причини соціального, економічного, правового характеру, недоліки в організації виробництва і праці тощо, які роблять розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин невідворотними та не залежать від їх поведінки. До таких причин належать:

1) невиконання зобов'язань щодо соціальних гарантій, компенсацій, пільг (заборгованість із заробітної плати, регресних виплат, соціального страхування тощо) внаслідок незадовільного фінансового стану підприємств, установ, організацій, який спричинено:

- відсутність бюджетних призначень для фінансування відповідних витрат бюджетних установ та організацій, в тому числі фінансування гарантій і пільг, передбачених законодавством;

- недостатнє фінансування відповідних витрат бюджетних установ і організацій через фактичне невиконання доходної частини бюджетів різних рівнів;

- недофінансування по дотаціях, субсидіях, передбачених законодавчими і нормативно-правовими актами для відшкодування витрат підприємств, організацій, установ;

- заборгованість по оплаті продукції робіт, послуг, оплата яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів;

- значні обсяги кредиторської та дебеторської заборгованості (в т.ч. простроченої);

- окремі прорахунки при запровадженні державного регулювання цін, тарифів або особливих умов порядку надання послуг та виконання робіт;

- низький рівень технології та організації виробництва і праці;

- неконкурентноспроможність продукції (послуг) та відсутність замовлень;

- інші причини.

2) відсутність законодавчого врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин або наявність протиріч в законодавстві та нормативно-правових актах щодо врегулювання цих питань;

3) порушення вимог законодавства про охорону праці;

4) інші причини.

26.4. До суб'єктивних причин виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин слід віднести причини, що обумовлюють загострення соціально-трудових відносин внаслідок дій чи бездіяльності сторін соціально-трудових відносин, і вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин у значній мірі залежить від заходів, що вживаються суб'єктами цих відносин.

До таких причин належать:

1) нереагування або несвоєчасне реагування власника або уповноваженого ним органу (представника) на вимоги найманих працівників;

2) ненадання соціально-економічного обгрунтування в разі відмови задовольнити вимоги найманих працівників;

3) небажання власника або уповноваженого ним органу укладати колективний договір або вносити зміни до нього без вказання об'єктивних причин;

4) свідомі порушення власником або уповноваженим ним органом (представником) законодавства про працю та з питань вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин;

5) прагнення сторін соціально-трудових відносин використати ці розбіжності як засіб привернення уваги з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до ситуації, що склалася на підприємстві, організації, установі;

6) інші суб'єктивні причини.

27. Відділом правового забезпечення НСПП, сектору НСПП по роботі в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі, відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях у разі виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин здійснюється вивчення причин їх виникнення в кожному окремому випадку з метою оперативного врегулювання таких розбіжностей шляхом усунення причин, що сприяють їх виникненню, надання відповідних рекомендацій, здійсненню комплексу заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

28. Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення розглядає всі матеріали і за результатами розгляду готує відповідні рекомендації керівникам цих органів.

29. Рекомендації по вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на національному та галузевому рівнях (на виробничому, територіальному та територіально-галузевому рівнях у випадках, якщо у вимогах найманих працівників містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних органів виконавчої влади) готуються відділом правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП і підписуються головою НСПП.

Рекомендації по вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на виробничому, територіальному та територіально-галузевому рівнях в містах Києві та Севастополі готуються відповідно сектором НСПП по роботі в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі і підписуються головою НСПП.

Рекомендації по вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на виробничому, територіальному та територіально-галузевому рівнях готуються відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях і підписуються начальниками відповідних відділень НСПП.

30. Рекомендації НСПП складаються із вступної, описової, мотивувальної і рекомендаційної частин.

30.1. У вступній частині вказуються найменування НСПП або її відповідного відділення, дата прийняття рекомендацій, найменування сторін соціально-трудових відносин.

30.2. Описова частина рекомендацій повинна містити стислий виклад розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, причини їх виникнення, позицію власника або уповноваженого ним органу (представника) щодо можливих шляхів і термінів вирішення цих розбіжностей, заяв, пояснень сторін та їх представників, опис дій, виконаних НСПП або її відповідним відділенням під час проведення примирних процедур по вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

30.3. У мотивувальній частині вказуються обставини виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, встановлені НСПП або її відповідним відділенням, причини виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, докази, на підставі яких прийняті рекомендації, законодавчі та нормативно-правові акти, якими НСПП або її відповідне відділення керувалися, приймаючи рекомендації.

30.4. Рекомендаційна частина має містити висновок про рекомендовані шляхи вирішення кожної із розбіжностей окремо.

В рекомендаційній частині вказується найменування сторони, на користь якої можуть бути вирішені розбіжності, можливий строк виконання дій по вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

31. При підготовці рекомендацій по вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, що виникли при укладенні або зміні колективного трудового договору (угоди) чи його виконання, в рекомендаційній частині вказуються рекомендації з кожного спірного положення договору (угоди), а у вирішенні розбіжностей про спонукання укласти договір (угоду), з посиланням на поданий найманими працівниками проект договору (угоди).

32. Рекомендації надсилаються сторонам соціально-трудових відносин, керівникам відповідних центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування разом із матеріалами, що стосуються розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

33. НСПП у взаємодії із центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками та їх об'єднаннями, роботодавцями та їх об'єднаннями здійснює прогнозування виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на національному, галузевому, територіально-галузевому, територіальному і виробничому рівнях.

Матеріали прогнозування використовуються:

НСПП для складання перспективних і поточних планів діяльності НСПП та її структурних підрозділів, вивчення стану соціально-трудових відносин в окремих галузях і окремих адміністративно-територіальних одиниць, вироблення пропозицій щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів на національному, галузевому, територіально-галузевому, територіальному і виробничому рівнях;

центральними органами виконавчої влади для підготовки пропозицій до плану соціально-економічного розвитку держави, до Державного бюджету України;

місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування при підготовці планів соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, проектів місцевих бюджетів;

об'єднаннями профспілок для підготовки пропозицій роботодавцям, об'єднанням роботодавців, центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування щодо поліпшення стану соціально-трудових відносин, шляхів і форм вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин;

об'єднаннями роботодавців для підготовки пропозицій власникам, уповноваженим ними органам (представникам) щодо поліпшення стану соціально-трудових відносин, вироблення шляхів вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин;

первинними профспілковими організаціями для підготовки пропозицій роботодавцям щодо поліпшення стану соціально-трудових відносин, шляхів і форм вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях;

роботодавцями для розроблення заходів щодо поліпшення стану соціально-трудових відносин, вироблення шляхів і форм вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах і організаціях.

34. НСПП у взаємодії із центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками та їх об'єднаннями, роботодавцями та їх об'єднаннями аналізує розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин, виявляє причини їх виникнення, готує пропозиції для їх усунення.

Формами взаємодії є:

- здійснення НСПП аналізу розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, виявлення причин їх виникнення, підготовка пропозицій для їх усунення та направлення їх на розгляд і врахування профспілкам та їх об'єднанням, роботодавцям та їх об'єднанням, центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування;

- здійснення НСПП із профспілками та їх об'єднаннями, роботодавцями та їх об'єднаннями, центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування аналізу розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, виявлення причин їх виникнення, підготовка пропозицій для їх усунення;

- здійснення НСПП та центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками та їх об'єднаннями, роботодавцями та їх об'єднаннями взаємного інформування про розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин, причини їх виникнення, підготовка пропозицій для їх усунення.

35. НСПП, її відділення в Автономній Республіці Крим та областях, центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, профспілки та їх об'єднання, роботодавці та їх об'єднання здійснюють взаємне інформування про стан соціально-трудових відносин у відповідних галузях і у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про стан і шляхи вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

36. Результати діяльності по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) узагальнюються шляхом ведення книг обліку роботи по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів):

відділом правового забезпечення НСПП - по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на галузевому і національному рівнях, а також на виробничому рівні, якщо підприємство має структурні підрозділи на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України;

сектором НСПП по роботі в місті Києві - по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі - по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях в місті Севастополі;

відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях - по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях.

37. В книги обліку роботи по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) заносяться такі дані:

- назва підприємства, установ, організації, території, галузі;

- сторони соціально-трудових відносин;

- розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин;

- причини розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин;

- рекомендовані шляхи вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин;

- заходи, здійснені структурними підрозділами НСПП;

- результати здійснених структурними підрозділами НСПП заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

38. Структурні підрозділи НСПП (відділ правового забезпечення НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях) інформують про результати діяльності по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) в щодекадних оперативних інформаціях про стан соціально-трудових відносин та колективні трудові спори (конфлікти) і в щомісячних звітах (форма N 1-ЗКТС)". У звітах про результати діяльності за перший квартал, за перше півріччя, за 9 місяців, за рік узагальнені результати роботи з даного питання подаються у розділі "Запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів)".

39. Відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП:

- опрацьовує щодекадні інформації структурних підрозділів НСПП про стан соціально-трудових відносин та колективні трудові спори (конфлікти) і готує узагальнену інформацію про роботу по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) протягом декади;

- узагальнює щомісячні звіти (форма N 1-ЗКТС і загальний звіт про результати роботи НСПП по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) за відповідний місяць подає на розгляд голові НСПП.

40. Інформаційне забезпечення діяльності НСПП по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюють відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях, інформаційно-консультаційні центри НСПП.

41. Інформаційне забезпечення діяльності НСПП по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється шляхом:

- інформування центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок та їх об'єднань, роботодавців та їх об'єднань про ускладнення соціально-трудових відносин як на виробничому, так і на територіальному, галузевому і регіональному рівнях;

- публікацій інформацій про стан соціально-трудових відносин, їх ускладнення, причини розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, шляхи їх вирішення в засобах масової інформації, в тому числі і в Бюлетені Національної служби посередництва і примирення;

- підготовки і розповсюдження в засобах масової інформації прес-релізів НСПП про здійснювану НСПП роботу по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

- проведення прес-конференцій, "круглих столів".