Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (Інструкція N 7)

При надходженні розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів з основного рахунку платника банк, у разі недостатності (відсутності) коштів на ньому, не пізніше наступного дня надає безпосередньо власнику цього рахунку під розпис повідомлення про надходження зазначених документів або надсилає це повідомлення засобами зв'язку з документальним підтвердженням його відправлення. Після отримання повідомлення платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунку.

Розрахункові документи на безспірне списання (стягнення) коштів з додаткових рахунків приймаються банками до виконання тільки за наявністю на цих рахунках коштів.

У разі недостатності коштів на додаткових рахунках платників для повного виконання розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів здійснюється їх часткова оплата, про що робиться відмітка на першому та другому примірниках цих розрахункових документів. Перший примірник поміщається в документи дня банку, другий - видається платнику як підтвердження про часткову, оплату. У разі, якщо платник і стягувач обслуговуються в одній установі банку, то третій примірник цього розрахункового документа з відміткою про його часткову оплату видається стягувачу.

Якщо безспірне списання (стягнення) коштів з додаткових рахунків платників здійснюється на підставі виконавчого документа або згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України на підставі визнаної претензії, то у разі часткової оплати розрахункового документа на безспірне списання (стягнення) коштів перший примірник цього розрахункового документа з відміткою про часткову оплату і копія виконавчого документа (визнаної претензії), завірена штампом банку, поміщаються в документи дня банку. Другий примірник розрахункового документа з відміткою про часткову оплату видається платнику як підтвердження про часткову оплату, а оригінал виконавчого документа (визнаної претензії) із зазначеною на його зворотному боці сумою часткової оплати (цифрами та літерами) за підписом відповідального виконавця, завіреним штампом банку, повертається стягувачу.

У разі часткової оплати векселя банк надає платнику разом з другим примірником розрахункового документа з відміткою про часткову оплату копію векселя з відміткою про розмір списаної суми. Одночасно з цим оригінал векселя із зазначеним на ньому розміром списаної суми (цифрами та літерами) за підписом відповідального виконавця, завіреним штампом банку, повертається стягувачу.

У разі подання стягувачем розрахункових документів на часткову оплату опротестованого векселя банк на підставі відміток про розмір списаної суми за векселем зобов'язаний перевірити відповідність суми, зазначеної в розрахунковому документі, із сумою, що залишилась до сплати за цим векселем.

При цьому у разі остаточного списання суми коштів за векселем його оригінал передається платнику, з якого це списання було здійснене.

У разі відсутності коштів на додаткових рахунках платників розрахункові, документи на безспірне списання (стягнення) коштів повертаються банками без виконання у порядку, передбаченому останнім абзацом пункту 8 цієї Інструкції.

148. Розрахункові документи на безспірне списання (стягнення) коштів з рахунків фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на цих рахунках на підставі виконавчих документів у випадках, передбачених законами. Якщо на рахунку фізичної особи недостатньо коштів для виконання таких розрахункових документів, то здійснюється їх часткова оплата в порядку, викладеному для додаткових рахунків у пункті 147 цієї Інструкції.

Звернення стягнення на кошти боржників, що знаходяться на рахунках у банках, на користь фізичних осіб здійснюється державними виконавцями.

Суми, стягнені з боржника на підставі платіжних вимог державних виконавців, зараховуються на рахунок відповідного відділу Державної виконавчої служби і видаються стягувачеві в установленому порядку.

149. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України, 29, 126 Кримінально-процесуального кодексу України, 5, 50 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення цивільного позову арбітражні і загальні суди, судді (далі - суд) а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ і служби безпеки України за порушеними кримінальними справами державні виконавці можуть за заявою сторони, що подала позов, або за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на кошти, що належать юридичній або фізичній особі.

Крім того, відповідно до вищезазначених статей Кримінально-процесуального кодексу України арешт може бути накладений на кошти фізичних осіб для забезпечення можливої конфіскації майна.

Зазначені в цьому розділі заходи застосовуються також і в інших випадках накладення арешту на кошти, якщо вони передбачені чинним законодавством.

150. Залежно від ухвали суду, постанови прокурора, слідчого арешт може бути накладений на всі кошти, що знаходяться на рахунках юридичної (фізичної особи) або на який-небудь конкретний рахунок (розрахунковий, субрахунок, поточний тощо), на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму.

151. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками негайно після отримання ухвали суду або постанови прокурора, слідчого про накладення арешту. Якщо ухвала суду або постанова прокурора, слідчого про накладення арешту надійшла до банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками за станом на початок наступного операційного дня.

Якщо на кошти юридичних осіб арешт накладає арбітражний суд, то, крім винесеної ухвали, ним повинен бути виданий також наказ.

Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається безпосередньо до банку, в якому відкритий рахунок юридичної або фізичної особи, на кошти якої накладений арешт.

152. У разі накладення арешту на кошти на рахунку юридичної або фізичної особи банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів.

Для забезпечення виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого, державного виконавця) на час накладення арешту банк відкриває юридичній або фізичній особі на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі - спеціальний рахунок).

Накопичення коштів на спеціальному рахунку, на виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), здійснюється в тій же групі черговості, що і оплата розрахункових документів за виконавчими документами судів, згідно з встановленим порядком черговості виконання платежів.

Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови прокурора, слідчого) про зняття арешту. Накопичені кошти використовуються виключно для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші претензії до спеціального рахунку пред'являтися не можуть.

153. Якщо арешт накладений на рахунок із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на рахунку, банк цю суму резервує на спеціальному рахунку і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

154. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку банк перераховує наявну суму коштів на спеціальний рахунок, вміщує ухвалу (постанову) до картотеки на позабалансовому рахунку N 9803 та повідомляє суд (прокурора, слідчого) про відсутність або недостатність коштів для прийняття ним відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному рахунку (відповідно до абзацу 3 п.152) до остаточного вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми.

Після накопичення на спеціальному рахунку необхідної суми і відсутності інших ухвал (постанов) про накладення арешту банк резервує її на цьому рахунку і відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

155. Якщо арешт накладений на рахунок у цілому, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банком здійснюються заходи по забезпеченню арешту згідно з п.152, але кошти накопичуються на спеціальному рахунку без обмеження сумою до прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту.

156. Після прийняття рішення суду за цивільним позовом (вироку в частині цивільного позову) та при наявності на спеціальному рахунку відповідної суми арештованих коштів банк на підставі виконавчого документа суду та розрахункового документа стягувача перераховує призначену до стягнення суму на рахунок стягувача.

У такому ж порядку виконується вирок суду про конфіскацію майна.

157. Якщо на спеціальному рахунку була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопичена сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а розрахунковий документ з відміткою про його часткову оплату вміщується в картотеку несплачених документів на позабалансовий рахунок N 9803 в ту ж саму дату, в яку була вміщена ухвала (постанова) про накладення арешту.

158. Після накладення арешту на кошти на рахунку, повернення помилково зарахованих коштів здійснюється власником рахунку позачергово у п'ятиденний термін після зняття арешту, накопичення на спеціальному рахунку зазначеної в ухвалі суми або за письмовим дозволом органу, який наклав арешт.

159. У разі прийняття судом рішення або ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав банк відновлює проведення операцій в установленому порядку. Кошти, які були накопичені за час накладення арешту на спеціальному рахунку, повертаються банком не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту на той рахунок, з якого вони були залучені.

160. Якщо до банку надійшли декілька ухвал (постанов) про накладення на кошти на рахунку арешту, то вони виконуються банком у календарній черговості їх надходження.

161. Установи банків згідно з цією Інструкцією здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків у підприємств.

Контроль здійснюється у процесі проведення операцій з безготівкових розрахунків, а також шляхом періодичної перевірки розрахункових документів, що надійшли на позабалансовий рахунок N 9929 у банку, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і перевірок у них на місцях.

162. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати своєчасне проведення розрахунків.

163. Платники грошових коштів, які не дотримуються встановлених строків платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сплачують на користь одержувачів пеню у розмірі, що встановлюється за угодою сторін, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Платники самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають банку платіжні доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно зі сплатою основного боргу.

У платіжному дорученні сума пені, у разі сплати її разом із сумою основного боргу, вказується окремо. В рядку "Призначення платежу" поряд із зазначенням виду та суми платежу за основним боргом наводиться розрахунок суми пені та обов'язково робиться посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 Закону України від 22.11.96 р. N 543/96-ВР.

У разі, якщо сплата пені здійснюється за окремим платіжним дорученням, у рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Пеня за прострочення ... (вид платежу)", номер, дата і сума документа, за прострочення якого нараховано пеню, має бути наведено її розрахунок, а також зроблено посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на статті 1 і 3 вищезазначеного Закону.

Спори між платником і одержувачем коштів, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк сплачує на користь одержувача коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою сторін на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідальність за правильність нарахування пені покладається на банк одержувача грошових коштів.

Банк перераховує за меморіальним ордером пеню на рахунок клієнта на підставі розрахунку сум пені, підписаного керівником і головним бухгалтером банку, копія якого надається клієнту.

Спори між клієнтом і банком, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

164. У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів обслуговуючим банком відправника коштів, останній стягує з банку у претензійно-позовному порядку пеню за кожний день затримки. Сума пені обчислюється відповідно до постанови Верховної Ради України від 25.06.93 р. N 3324-12 "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" (зі змінами, внесеними Постановами Верховної Ради України від 23.12.93 р. N 3789-12 і від 23.01.97 р. N 25/97-ВР).

165. Відповідальність за необгрунтованість безспірного стягнення або безакцептного списання коштів, за недостовірність даних, вказаних у розрахункових документах, згідно з нормами цивільного законодавства (статті 203, 440 тощо Цивільного кодексу України) має застосовуватись у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним списанням збитків.

Крім того, в договорах, які укладаються між суб'єктами підприємницької діяльності, може бути передбачена також відповідальність у вигляді штрафів за випадки необгрунтованого безспірного стягнення коштів на користь суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 відсотків від списаної суми.

166. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, і всі суперечки, які можуть виникнути з цих питань між підприємствами, мають вирішуватися в претензійно-позовному порядку.

Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов'язань.

167. У правому верхньому куті бланки розрахункових документів повинні вміщувати код документа за Державним класифікатором управлінської документації (ДКУД), затвердженим наказом Держстандарту України від 06.11.96 р. N 472.

168. Бланки розрахункових документів, крім бланків, що відносяться до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано (розрахункові чеки, векселі), при виготовленні їх друкарським способом мають відповідати таким вимогам:

- обов'язковою є наявність усіх елементів (рамок, ліній, текстових елементів тощо), передбачених формами, наведеними в додатках до цієї Інструкції для бланків розрахункових документів;

- схематичне розташування елементів (рамок, ліній, текстових елементів тощо) на бланках розрахункових документів, призначених для заповнення реквізитів цих документів, має відповідати формам, наведеним у додатках до цієї Інструкції;

- всі текстові елементи бланків розрахункових документів мають бути виконані українською мовою;

- бланки розрахункових документів виготовляються на папері формату А5 або А4.

1. Банк відкриває Клієнту __________________________ рахунок відповідно до Інструкції N 3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

2. Банк має право:

2.1. Використовувати кошти Клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно до нормативних актів Національного банку України.

2.2. У разі оформлення Клієнтом розрахункових документів з порушенням чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України, повернути їх Клієнту.

2.3. Відмовляти Клієнту у видачі готівки на різні потреби у разі неподання ним попередньо заявки на отримання готівки.

2.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунку Клієнта у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.5. Отримувати від Клієнта плату за надані послуги.

3. Клієнт має право:

3.1. Самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

3.2. Отримувати готівкові кошти у межах касової заявки на отримання готівки і за умови наявності коштів на розрахунковому рахунку у випадках, передбачених законодавством.

3.3. Вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

4. Банк бере на себе зобов'язання:

4.1. Належним чином виконувати умови цього договору.

4.2. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.

4.3. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта.

4.4. Здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.

4.5. Видавати за вимогою Клієнта виписку з рахунку з доданням необхідних документів.

4.6. Гарантувати таємницю операцій за рахунком Клієнта. Без згоди Клієнта довідки третім особам з питань проведення операцій на рахунку можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

4.7. Надавати консультації Клієнту з питань застосування банківського законодавства та порядку здійснення розрахунків.

4.8. Проводити нарахування відсотків у розмірі ____% річних за залишками вільних коштів на рахунку Клієнта і зараховувати їх на рахунок Клієнта ______________________________.

(термін зарахування відсотків)

5. Клієнт бере на себе зобов'язання:

5.1. Виконувати вимоги діючих Інструкцій, правил, інших нормативних актів Національного банку України з питань здійснення розрахунково-касових операцій та надання звітності.

5.2. Дотримуватися принципів організації безготівкових розрахунків, їх форм, стандартів документів і документообороту, що впроваджені в господарський оборот України, та встановлених правил Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України.

5.3. Щорічно надавати Банку заявку-розрахунок для встановлення лімітів залишку готівки в касі.

5.4. Узгоджувати строки видачі заробітної плати з Банком і дотримуватися їх.

5.5. Щоквартально надавати Банку за встановленою формою касову заявку та інші звітні і прогнозні дані, необхідні для складання прогнозів касових оборотів банку та визначення потреби Клієнта у готівці, не пізніше ніж за ___ днів до початку кварталу, що планується.

5.6. Не пізніше наступного дня повідомляти Банк про всі помічені неточності або помилки у виписках з рахунку та інших документах або про невизнання (непідтвердження) підсумкового сальдо за рахунком.

5.7. Повідомляти Банк про зарахування на рахунок Клієнта коштів, що йому не належать, і у 5-денний термін з дня надходження коштів на рахунок подати Банку платіжне доручення на перерахування коштів власнику.

5.8. Своєчасно здійснювати оплату за виконані Банком операції і надані послуги.

6. За несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, Банк сплачує Клієнту штраф у розмірі ____% несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення.

7. Клієнт за неповідомлення Банку протягом 5 днів після отримання виписки з рахунку про помилково зараховані на його рахунок суми сплачує Банку за кожний день прострочення штраф у розмірі ______ неправильно зарахованої на рахунок суми, що йому не належить.

8. За неодержання Клієнтом замовленої готівки з вини Банку або Клієнта винна сторона сплачує _____% від замовленої суми.

9. За несвоєчасну сплату послуг Банку Клієнт сплачує йому пеню у розмірі _____% за кожний день прострочення.

12. Оплата за касове обслуговування здійснюється відповідно до Порядку організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів у день отримання з каси банку готівки.

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі - "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим договором, і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування другою стороною можливих збитків.

14. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

15. Сторона, що одержала зміни та доповнення чи пропозицію про розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після отримання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, арбітражного суду (у разі, якщо стороною договору є фізична особа, порядок внесення змін та доповнень до договору чи його розірвання встановлюється сторонами при укладенні договору).

16. Спори, що виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

17. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України.

18. Якщо протягом __ місяців з дня відкриття рахунку або протягом __ місяців з дати останньої операції не здійснюються операції, Банк має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору.

19. Клієнт має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору в разі відсутності коштів на кореспондентському рахунку Банку.

21. Юридична адреса та банківські реквізити Банку:

22. Юридична адреса та банківські реквізити Клієнта:

23. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Крім передбачених цим договором умов, сторони у разі укладення договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

- за хлібопродукти, воду, електро- та теплову енергію, за користування телефоном і за поштово-телеграфні послуги, за перевезення товарів для розрахунків із залізницями, пароплавствами, автотранспортними підприємствами (спільна телеграма Кабінету Міністрів і Національного банку України від 12.01.1993 р. NN 18-60/98 і 22001);

- за відпущений природний газ (Постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.1993 р. N 91);

- за нафтопродукти (лист Міністерства економіки України від 21.01.1993 р. N 35-20/145-10, який погоджений з Кабінетом Міністрів України);

- за поставки продовольства і сільськогосподарської продукції (Указ Президента України "Про розрахунок за поставки продовольства сільськогосподарської продукції" від 15.10.1993 р. N 458/93).

1. Чеки заповнюються і підписуються від руки чорнилом, кульковою ручкою або з використанням технічних засобів.

2. Назва отримувача вписується після слів "Кому".

При розрахунках за товари та послуги в рядку "Сплатіть за цим чеком" вказується загальна назва товарів та послуг, а також номер та дата рахунку, за оплату якого виписаний чек.

3. Чеки підписуються власником книжки або за його дорученням уповноваженими особами, які мають право підпису. Чеки скріплюються відбитком печатки чекодавця.

4. Будь-які виправлення і помарки в чеку не допускаються.

5. Забороняється передавання чекової книжки її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків чеків та завірення їх відбитком печатки.

6. Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

7. Одночасно з виписуванням чека на його корінці заповнюється назва отримувача коштів, номери документів, що оплачуються, сума і залишок ліміту (крім тих випадків, коли за діючими правилами розрахунків чеками ці реквізити заповнюються касиром транспортної організації або підприємством зв'язку).

8. Головні бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки чеками, зобов'язані періодично перевіряти:

а) правильність використання чеків особою, яку уповноважено на їх підписання;

б) правильність виведення залишків ліміту на корінцях чеків, а на звороті останнього перевіреного корінця чека має бути здійснена відмітка за підписом головного бухгалтера (заступника головного бухгалтера) чекодавця;

в) звіряти суми на корінцях чеків із записами у виписках з особового рахунку в банку.