Про затвердження Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами

97. Небанківська фінансова група зобов’язана дотримуватися вимог щодо достатності регулятивного капіталу.

98. Достатність регулятивного капіталу визначається шляхом порівняння розміру регулятивного капіталу небанківської фінансової групи з необхідним розміром регулятивного капіталу небанківської фінансової групи, розрахованих відповідно до порядку розрахунку достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи, наведеного в додатку 14 до цього Положення.

99. Вимоги щодо достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи.

100. Вимоги щодо достатності регулятивного капіталу страхової / кредитно-інвестиційної підгрупи небанківської фінансової групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу страхової / кредитно-інвестиційної підгрупи небанківської фінансової групи дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу відповідної підгрупи небанківської фінансової групи.

101. Розрахунок достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи здійснюється відповідальною особою небанківської фінансової групи на підставі річної, проміжної консолідованої звітності небанківської фінансової групи, субконсолідованої звітності страхової, кредитно-інвестиційної підгрупи, іншої звітності та інформації, що потрібні для здійснення таких розрахунків, станом на звітну дату з урахуванням пункту 116 розділу X цього Положення.

102. Відповідальна особа небанківської фінансової групи, якщо розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є меншим за необхідний розмір регулятивного капіталу цієї групи, зобов’язана повідомити про це Національний банк протягом 10 робочих днів із дня виявлення такого зменшення.

103. Контролер небанківської фінансової групи та відповідальна особа небанківської фінансової групи зобов’язані забезпечити приведення розміру регулятивного капіталу у відповідність до вимог щодо достатності регулятивного капіталу, зазначених у пунктах 93, 97, 98 розділу IX цього Положення, протягом шести місяців із дня виникнення такої невідповідності та подати через відповідальну особу до Національного банку відповідні підтвердні документи.

104. Національний банк має право прийняти рішення про продовження строку приведення розміру регулятивного капіталу небанківської фінансової групи у відповідність до вимог щодо достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи на строк не більше ніж три місяці в разі надходження обґрунтованого клопотання від відповідальної особи небанківської фінансової групи. Рішення приймає Комітет з нагляду.

105. Консолідований нагляд за небанківською фінансовою групою здійснюється на основі консолідованої та субконсолідованої звітності, звітів небанківської фінансової групи, поданих відповідальною особою, учасниками небанківської фінансової групи. Консолідований нагляд також враховує інформацію про діяльність учасників небанківської фінансової групи (включаючи рух активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат, прибутку та збитків, операцій між учасниками небанківської фінансової групи та особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою).

106. Відповідальна особа небанківської фінансової групи складає консолідовану, субконсолідовану звітність на підставі звітів учасників небанківської фінансової групи в порядку, визначеному цим Положенням, та подає її до Національного банку в порядку, визначеному Правилами складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 25 листопада 2021 року № 123 (зі змінами) (далі - Правила № 123).

107. Відповідальна особа небанківської фінансової групи, склад учасників якої збігається зі складом консолідованої групи, визначеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ), складає консолідовану звітність небанківської фінансової групи з використанням методів та процедур консолідації, визначених МСФЗ та Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами) (далі - наказ № 73).

Відповідальна особа небанківської фінансової групи, у складі якої немає материнської компанії, включає до консолідованої звітності показники фінансової звітності учасників небанківської фінансової групи, які контролюються контролером небанківської фінансової групи, а також учасників небанківської фінансової групи, які є дочірніми компаніями інших учасників небанківської фінансової групи, з використанням методу повної консолідації.

Показники фінансової звітності учасників небанківської фінансової групи, які є асоційованими компаніями інших учасників небанківської фінансової групи, включаються до консолідованої звітності за методом участі в капіталі.

108. Учасники небанківської фінансової групи зобов’язані подавати відповідальній особі звіти та інформацію, потрібні для складання звітів про діяльність небанківської фінансової групи, консолідованої та субконсолідованої звітності, підготовки інформації щодо деталізації окремих статей фінансової звітності, щодо внутрішньогрупових операцій, розрахунку достатності регулятивного капіталу, у порядку, визначеному внутрішніми документами небанківської фінансової групи.

109. Внутрішні документи небанківської фінансової групи мають включати:

1) облікові процедури, які визначають принципи та методи складання небанківською фінансовою групою звітів;

2) процедури складання звітів, необхідні для розрахунку достатності регулятивного капіталу;

3) порядок складання та строки подання учасниками небанківської фінансової групи звітів та інформації відповідно до вимог цього Положення;

4) механізм внутрішнього контролю за достовірністю, повнотою та своєчасністю надання інформації.

110. Консолідована звітність небанківської фінансової групи, що подається відповідальною особою до Національного банку, включає:

1) консолідований звіт про фінансовий стан небанківської фінансової групи;

2) консолідований звіт про сукупний дохід, прибуток або збиток небанківської фінансової групи;

3) консолідований звіт про зміни у власному капіталі небанківської фінансової групи;

4) консолідований звіт про рух грошових коштів небанківської фінансової групи;

5) звіт про суттєві внутрішньогрупові операції;

6) звіт про регулятивний капітал небанківської фінансової групи;

7) пояснювальну записку до консолідованої звітності небанківської фінансової групи, включаючи інформацію про операції з пов’язаними з фінансовою групою особами;

8) фінансову звітність надавачів супровідних послуг, учасників небанківської фінансової групи, які підлягають регулюванню і нагляду з боку НКЦПФР.

112. Відповідальна особа небанківської фінансової групи для забезпечення виконання вимог, установлених до небанківської фінансової групи та підгруп небанківської фінансової групи, повинна надавати Національному банку інформацію про всі суттєві внутрішньогрупові операції та операції з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою, у складі консолідованої звітності.

113. Внутрішньогрупова операція вважається суттєвою, якщо належить до таких видів:

1) інвестування в акціонерний, основний капітал;

2) кредитування, фінансовий лізинг, перекредитування, факторинг, переуступка прав вимоги заборгованості, цесії, відкриття акредитиву, надання / отримання фінансової допомоги, позик, позичок;

3) надання гарантій та забезпечень, списання заборгованості (позабалансові операції);

4) виплати дивідендів та інших відсотків;

5) страхування та перестрахування;

6) будь-які операції між учасниками небанківської фінансової групи, сума яких за звітній період перевищує:

для великих груп - 200 тис. грн;

для середніх груп - 100 тис. грн;

для малих груп - 50 тис. грн.

115. Консолідована звітність небанківської фінансової групи, визначена у пункті 110 розділу X цього Положення, складається відповідальною особою з дати визнання такої групи до дати припинення її визнання.

116. Відповідальна особа великої, середньої небанківської фінансової групи складає проміжну консолідовану звітність небанківської фінансової групи, що включає звіти та документи, зазначені в пункті 110 розділу X цього Положення.

117. Відповідальна особа групи, у складі якої визначено підгрупу за видом діяльності учасників небанківської фінансової групи відповідно до вимог розділу V цього Положення, подає до Національного банку разом із щорічною консолідованою звітністю небанківської фінансової групи субконсолідовану звітність підгрупи / підгруп небанківської фінансової групи, яка включає звітність, визначену в підпунктах 1-4 пункту 110 розділу XI цього Положення, у порядку, визначеному Правилами № 123.

118. Відповідальна особа небанківської фінансової групи зобов’язана:

1) забезпечити проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності учасників фінансової групи та консолідованої звітності небанківської фінансової групи;

2) не пізніше 01 червня року, наступного за звітним, оприлюднювати аудиторський звіт щодо консолідованої звітності небанківської фінансової групи та консолідований звіт про управління (у разі складання) шляхом розміщення на власному вебсайті в мережі "Інтернет" та подавати їх до Національного банку;

3) на вимогу Національного банку та з метою виконання вимог, встановлених у пунктах 103, 104 розділу IX цього Положення, забезпечити проведення аудиту проміжної фінансової звітності учасників фінансової групи та проміжної консолідованої звітності небанківської фінансової групи;

4) щорічно, не пізніше останнього робочого дня першого календарного місяця року, наступного за звітним, направляти до Національного банку інформацію про діяльність небанківської фінансової групи за формою, наведеною в додатку 15 до цього Положення, станом на 01 січня року, наступного за звітним;

5) одночасно з поданням до Національного банку консолідованої звітності групи направляти Національному банку в порядку, визначеному в підпункті 1 пункту 16 розділу II цього Положення, фінансову звітність надавачів супровідних послуг, учасників небанківської фінансової групи, які підлягають регулюванню і нагляду з боку НКЦПФР, на підставі якої було складено відповідну консолідовану звітність небанківської фінансової групи.

120. Достовірність та повнота річної консолідованої звітності небанківської фінансової групи мають бути підтверджені аудиторським звітом суб’єкта аудиторської діяльності за результатами аудиту консолідованої звітності небанківської фінансової групи.

На вимогу Національного банку та з метою виконання вимог, установлених у пункті 103 розділу IX цього Положення, має бути підтверджено достовірність і повноту проміжної консолідованої звітності небанківської фінансової групи.

Інформація про суб’єкта аудиторської діяльності, який надає аудиторські послуги юридичній особі, яка є відповідальною особою, має бути внесена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності в порядку, визначеному законодавством України.

Суб’єктом аудиторської діяльності, що здійснює перевірку консолідованої звітності про діяльність небанківської фінансової групи, не може бути особа, пов’язана з учасниками такої небанківської фінансової групи.

122. Консолідована, субконсолідована звітність небанківської фінансової групи подається до Національного банку відповідно до вимог Правил № 123.

123. Відповідальна особа за письмовим запитом Національного банку зобов’язана подавати інформацію про фінансовий стан учасників небанківської фінансової групи.

124. Відповідальна особа повинна забезпечити підготовку та щорічно подавати Національному банку відомості щодо структури власності, структури управління та організаційної структури на рівні групи, включаючи опис дочірніх компаній та основних афілійованих компаній, що належать до групи, станом на кінець звітного року за формами, наведеними в додатках 9 та 10 до цього Положення, не пізніше останнього робочого дня першого календарного місяця року, наступного за звітним.

125. Національний банк приймає рішення про припинення визнання небанківської фінансової групи, якщо така група перестала відповідати ознакам, визначеним у пункті 29 розділу III цього Положення, або з підстав, зазначених у пункті 126 розділу XI цього Положення. Рішення приймає Комітет з нагляду.

125-1. Адміністративне провадження щодо припинення визнання небанківської фінансової групи здійснюється за заявою до Національного банку України відповідальної особи небанківської групи, що подається за формою, визначеною в додатку 16 до цього Положення, або за ініціативою Національного банку з підстав, визначених у пункті 126 розділу XI цього Положення.

Адміністративне провадження здійснюється в порядку, визначеному в Законі про адміністративне провадження та в цьому Положенні.

126. Національний банк припиняє визнання небанківської фінансової групи на підставі переважної діяльності, якщо:

1) частка сукупних активів небанківських фінансових установ, регулювання і нагляд за якими здійснює Національний банк, у сукупному розмірі активів фінансових установ, що входять до цієї групи, становить менше 40 відсотків;

2) частка сукупних активів небанківських фінансових установ у сукупному розмірі активів фінансових установ, що входять до цієї групи, становить від 40 до 50 відсотків протягом трьох років з моменту такого зменшення;

3) характер взаємозв’язків у небанківській фінансовій групі відповідає визначенню банківської групи в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність".

127. Розрахунок переважної діяльності небанківської фінансової групи здійснює Національний банк на підставі консолідованої звітності небанківської фінансової групи та інформації, наданої відповідальною особою за формою, наведеною в додатку 15 до цього Положення, щороку станом на 01 січня року, наступного за звітним.

128. Підставою для припинення визнання Національним банком небанківської фінансової групи є інформація, отримана Національним банком:

1) від відповідальної особи;

2) під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг;

3) від інших державних органів та іноземних органів нагляду.

129. Відповідальна особа зобов’язана повідомити Національний банк про припинення існування небанківської фінансової групи внаслідок зміни структури власності небанківської фінансової групи та надати інформацію і копії документів, засвідчених підписом керівника відповідальної особи, що підтверджують припинення існування такої групи.

Відповідальна особа водночас зобов’язана подати Національному банку річну / проміжну консолідовану звітність небанківської фінансової групи, субконсолідовану звітність (за наявності підгрупи) станом на звітну дату, що передує даті подання документів про припинення визнання небанківської фінансової групи, якщо така звітність не була подана в строки, визначені в пункті 116 розділу X цього Положення. Якщо на період розгляду Національним банком повідомлення про припинення існування небанківської фінансової групи припадає строк подання звітності, визначений в пунктах 116, 118 розділу X цього Положення, відповідальна особа зобов’язана з урахуванням вимог пункту 115 розділу X цього Положення скласти консолідовану звітність небанківської групи та подати її Національному банку в порядку, визначеному в Правилах № 123.

Відповідальна особа малої небанківської фінансової групи, яка повідомила Національний банк про припинення існування такої групи, зобов’язана також подати Національному банку проміжну консолідовану, субконсолідовану звітність (за наявності підгруп), що включає звіти та документи, зазначені в пункті 110 розділу X цього Положення.

130. Рішення про припинення визнання небанківської фінансової групи на підставі інформації, отриманої під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг, включаючи факти анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування / ліцензії фінансової компанії, ломбарду, учаснику небанківської фінансової групи, приймається без подання відповідальною особою консолідованої звітності такої небанківської фінансової групи на останню звітну дату, що передує даті припинення визнання небанківської фінансової групи.

131. Національний банк має право вимагати від відповідальної особи подання документів, потрібних для уточнення відповідної інформації та підтвердження припинення існування небанківської фінансової групи.

Перебіг строку розгляду пакета документів зупиняється та поновлюється після отримання всіх додаткових / виправлених документів, інформації та пояснень або після спливу встановленого строку на їх надання.

132. Національний банк за наявності підстави, зазначеної в підпункті 2 пункту 126 розділу X цього Положення, та якщо переважна діяльність у небанківській фінансовій групі здійснюється банками, приймає рішення про припинення визнання небанківської фінансової групи та визнання банківської фінансової групи.

Рішення про припинення визнання небанківської фінансової групи приймається відповідно до вимог, установлених у розділі X цього Положення, а рішення про визнання банківської групи - відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку, що визначає порядок ідентифікації та визнання банківських груп.

133. Національний банк приймає рішення про відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи в разі подання відповідальною особою документів, за результатами аналізу яких неможливо підтвердити припинення існування такої небанківської фінансової групи. Рішення приймає Комітет з нагляду.

134. Національний банк приймає рішення про припинення/відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи протягом 30 календарних днів із дня подання заяви, визначеної в пункті 125-1 розділу XI цього Положення.

Подання заяви та здійснення адміністративного провадження за заявою здійснюються згідно із Законом про адміністративне провадження та цим Положенням.

135. Національний банк надсилає відповідальній особі/особі, яка виконувала функції відповідальної особи, у порядку, визначеному в пункті 19 розділу II цього Положення, рішення про припинення/відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів із дня прийняття рішення.

136. Відповідальна особа подає документи, визначені в пункті 129 розділу XI цього Положення, якщо небанківська фінансова група припинила своє існування під час розгляду Національним банком документів про її визнання.

Національний банк приймає рішення про відмову у визнанні небанківської фінансової групи у зв’язку з припиненням її існування.

Рішення приймає Комітет з нагляду.

137. Припинення визнання небанківської фінансової групи не перешкоджає ідентифікації такої групи надалі, якщо для цього виникають підстави.

138. Національний банк за наявності підстав, визначених у пункті 133 розділу XI цього Положення:

1) направляє повідомлення НКЦПФР про зміни у переважній діяльності учасників небанківської фінансової групи, передає інформацію щодо контролера, складу учасників небанківської фінансової групи та їх переважної діяльності, що стала відома під час нагляду;

2) направляє повідомлення контролеру, відповідальній особі такої небанківської фінансової групи щодо необхідності ініціювання перед НКЦПФР визнання небанківської фінансової групи відповідно до вимог нормативно-правових актів НКЦПФР.

1. Розмір регулятивного капіталу, необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є сумою регулятивних капіталів підгруп, визначених відповідно до вимог розділу V Положення про порядок здійснення нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами (далі - Положення) / учасників небанківської фінансової групи (якщо підгрупу / підгрупи не визначено).

2. Регулятивний капітал небанківської фінансової групи розраховується за такою формулою:

де РК(нбфг) - регулятивний капітал небанківської фінансової групи, регулювання і нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк;

РК(сп) - регулятивний капітал страхової підгрупи. РК(сп) встановлюється рівним нулю, якщо в складі небанківської фінансової групи не визначено страхову підгрупу;

РК(кіп) - регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи. РК(кіп) встановлюється рівним нулю, якщо в складі небанківської фінансової групи не визначено кредитно-інвестиційну підгрупу;

РКіуч - регулятивний капітал -го учасника небанківської фінансової групи, в якій відповідно до вимог розділу V Положення не визначено підгрупу / підгрупи. РКіуч визначається:

для страховика - учасника небанківської фінансової групи - відповідно до визначення прийнятного регулятивного капіталу страховика - учасника страхової підгрупи (РКіс ) згідно з пунктом 3 цього додатка з урахуванням пункту 4 цього додатка;

для надавача фінансових послуг (крім страховика) - учасника небанківської фінансової групи - відповідно до визначення регулятивного капіталу учасника кредитно-інвестиційної підгрупи - надавача фінансових послуг (РКікіп ) згідно з пунктом 5 цього додатка та з урахуванням вимог пунктів 93, 94 розділу IX Положення;

РКіуч встановлюється рівним нулю, якщо відсутні учасники небанківської фінансової групи, які відповідно до вимог Положення не увійшли до складу жодної підгрупи небанківської фінансової групи;

В - відвернення [сума вкладень (акції, частки, паї) учасників небанківської фінансової групи в статутний капітал інших учасників небанківської фінансової групи та інші фінансові інструменти участі в капіталі (включаючи додаткові внески акціонерів, субординований борг), що включаються до регулятивного капіталу учасника небанківської фінансової групи та які не були вирахувані під час розрахунку регулятивного капіталу відповідної підгрупи небанківської фінансової групи або учасників небанківської фінансової групи, якщо відповідної підгрупи небанківської фінансової групи немає].

Неодноразове врахування елементів капіталу під час розрахунку регулятивного капіталу небанківської фінансової групи, підгруп небанківської фінансової групи не допускається.

3. Регулятивний капітал страхової підгрупи небанківської фінансової групи [РК(сп)] розраховується за такою формулою:

де РК(сп) - регулятивний капітал страхової підгрупи;

РКіс - прийнятний регулятивний капітал i -го страховика - учасника страхової підгрупи, розрахований відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку щодо визначення вимог до платоспроможності страховика та з урахуванням пункту 7 цього додатка.

4. Прийнятний регулятивний капітал страховика (РКіс ), зареєстрованого за межами України, який є учасником національної небанківської фінансової групи, визначається з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку щодо визначення вимог до платоспроможності страховика, та з урахуванням пункту 7 цього додатка.

5. Регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи небанківської фінансової групи розраховується за такою формулою:

де РК(кіп) - регулятивний капітал кредитно-інвестиційної підгрупи;

РКікіп - регулятивний капітал i -го учасника кредитно-інвестиційної підгрупи - надавача фінансових послуг, для якого встановлені вимоги щодо визначення регулятивного капіталу, розрахований відповідно до вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, НКЦПФР, що регулюють діяльність такого учасника, та з урахуванням пункту 6 цього додатка;

Кіін - капітал i -го іншого учасника кредитно-інвестиційної підгрупи - надавача фінансових послуг, для якого не встановлені вимоги щодо визначення регулятивного капіталу, визначається за даними фінансової звітності такого учасника небанківської фінансової групи у звіті "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" [підсумок за розділом I "Власний капітал", зменшений на суму залишкової вартості нематеріальних активів (стаття 1000 розділу I "Необоротні активи")], що складений з урахуванням вимог наказу № 73 та з урахуванням пункту 6 цього додатка.

6. Сума вкладень учасника підгрупи в статутний капітал та в інші фінансові інструменти участі в капіталі інших учасників цієї підгрупи (включаючи учасників інших, крім надавачів фінансових послуг) вираховується під час розрахунку капіталу (РКіс, Кісуп, РКіуч або Кіін ) цього учасника підгрупи. Такі вкладення вираховуються за умови, якщо вони були включені (або не виключалися) під час розрахунку капіталу (РКіс, Кісуп, РКіуч або Кіін ) цього учасника підгрупи відповідно до вимог до капіталу такого учасника на індивідуальній основі, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, НКЦПФР.

7. Необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є сумою необхідних розмірів регулятивного капіталу кожного з учасників - надавачів фінансових послуг цієї групи (якщо підгруп не визначено) та/або страхової підгрупи (за наявності), та/або кредитно-інвестиційної підгрупи (за наявності), що розраховується з урахуванням пунктів 8-12 цього додатка.

8. Необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи розраховується за такою формулою:

де НРК(нбфг) - необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи;

НРК(сп) - необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи. НРК(сп) встановлюється рівним нулю, якщо в складі небанківської фінансової групи не визначено страхової підгрупи;

НРК(кіп) - необхідний розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи. НРК(кіп) встановлюється рівним нулю, якщо в складі небанківської фінансової групи не визначено кредитно-інвестиційної підгрупи;

НРКіуч - необхідний розмір регулятивного капіталу i -го учасника небанківської фінансової групи, в якій відповідно до вимог розділу V Положення не визначено підгрупу / підгрупи, (НРКіуч ) визначається:

для страховика - відповідно до визначення капіталу платоспроможності страховика - учасника страхової підгрупи (КПіс ) згідно з вимогами, установленими в пункті 9 цього додатка з урахуванням пункту 6 цього додатка;

для надавача фінансових послуг (крім страховика) - учасника небанківської фінансової групи - відповідно до пункту 12 цього додатка та з урахуванням пунктів 13, 14 цього додатка;

НРКіуч встановлюється рівним нулю, якщо відсутні учасники небанківської фінансової групи, які відповідно до вимог Положення не ввійшли до складу жодної підгрупи небанківської фінансової групи.

9. Необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи визначається за такою формулою:

де НРК(сп) - необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи;

КПіс - капітал платоспроможності i -го страховика - учасника страхової підгрупи, розрахований відповідно до вимог до платоспроможності страховика, установлених нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає вимоги до платоспроможності страховика.

10. Капітал платоспроможності i -го страховика (КПіс ), який зареєстрований за межами України та є учасником страхової підгрупи та/або національної небанківської фінансової групи, якщо страхової підгрупи немає, визначається з урахуванням пункту 9 цього додатка.

11. Сума вкладень учасника підгрупи в статутний капітал та в інші фінансові інструменти участі в капіталі інших учасників цієї підгрупи (включаючи учасників інших, крім надавачів фінансових послуг) вираховується під час розрахунку капіталу (РКіс, Кісуп, РКіуч або Кіін ) цього учасника підгрупи. Такі вкладення вираховуються за умови, якщо вони були включені (або не виключалися) під час розрахунку капіталу (РКіс, Кісуп, РКіуч або Кіін ) цього учасника підгрупи відповідно до вимог до капіталу такого учасника на індивідуальній основі, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, НКЦПФР.

12. Необхідний розмір регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи небанківської фінансової групи є сумою необхідних (мінімальних) розмірів регулятивних капіталів надавачів фінансових послуг, що є учасниками підгрупи, які визначені відповідно до вимог (нормативів) щодо мінімального розміру регулятивного капіталу надавачів фінансових послуг, що є учасниками такої підгрупи, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, НКЦПФР, що визначають пруденційні вимоги для надавачів фінансових послуг.

13. Для учасника кредитно-інвестиційної підгрупи, для якого вимог щодо необхідності дотримання розміру регулятивного капіталу нормативно-правовими актами Національного банку, НКЦПФР не встановлено, необхідний розмір регулятивного капіталу визначається як мінімальний розмір власного капіталу, установлений нормативно-правовими актами Національного банку, НКЦПФР, що визначають пруденційні вимоги для такого надавача фінансових послуг. Якщо вимог до власного капіталу таких надавачів фінансових послуг нормативно-правовими актами Національного банку, НКЦПФР не встановлено, то необхідний розмір регулятивного капіталу визначається як розмір мінімального статутного капіталу, встановлений законодавством України.

14. Необхідний розмір регулятивного капіталу надавача фінансових послуг (крім страховика), який зареєстрований за межами України та є учасником небанківської фінансової групи, визначається відповідно до пунктів 12, 13 цього додатка.