Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

у формі нерухомого майна [включаючи неподільний об'єкт незавершеного будівництва, подільний об'єкт незавершеного будівництва (далі - об'єкт незавершеного будівництва), майбутні об'єкти нерухомості], цілісного майнового комплексу, устаткування - за умови, що вони розташовані на території України;

у формі транспортних засобів - за умови, що вони зареєстровані на території України;

2) принцип справедливої оцінки. Передбачає здійснення банком оцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її продажу сторонньому покупцеві. Тобто, є ринок, на якому застава/забезпечення на підставі права довірчої власності може бути реалізована в разі звернення на неї стягнення або застава/забезпечення на підставі права довірчої власності може бути спрямована безпосередньо на погашення зобов'язань боржника.

Переоцінка вартості застави/забезпечення на підставі права довірчої власності має здійснюватися банком на регулярній основі, зокрема, нерухомого майна (включаючи об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості), об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування - не рідше одного разу на дванадцять місяців; товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не рідше одного разу на місяць; іншого майна - не рідше одного разу на шість місяців.

Якщо від дати останньої оцінки/перегляду вартості предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності відбулися суттєві зміни в умовах його функціонування, фізичному стані та/або стані ринку подібного майна (пошкодження, знищення, знецінення, завершення реконструкції, уведення в експлуатацію тощо) та/або зміна цільового призначення (використання), то банк має забезпечити проведення переоцінки такого майна незалежно від установленої вище періодичності.

Банк з метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує ринкову (справедливу) вартість забезпечення у вигляді:

цінного папера - визначену з урахуванням вимог розділів XV та XVI цього Положення;

нерухомого майна (включаючи об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості), об’єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, майнових прав (крім майнових прав на грошові кошти, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку, майнових прав на грошові кошти (виручку) за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги [далі – майнові права на грошові кошти (виручку)] за господарським договором), товарів в обороті або в переробці, біологічних активів - визначену відповідно до вимог законодавства України (включаючи законодавство України щодо оцінки майна) суб’єктом оціночної діяльності або оцінювачем майна - працівником банку, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, які не є пов’язаними з банком особами (афілійованими, спорідненими, асоційованими). Оцінювач майна - працівник банку має бути незалежним від процесу ухвалення кредитних рішень про надання кредитів, щодо яких він здійснює оцінку вартості забезпечення. Використовується ринкова (справедлива) вартість забезпечення без урахування податку на додану вартість.

Банк має право використовувати ринкову (справедливу) вартість визначених видів забезпечення з метою розрахунку розміру кредитного ризику, якщо суб'єкт оціночної діяльності, який її визначив, відповідає одночасно таким критеріям:

банк отримав інформацію про суб'єкта оціночної діяльності та оцінювачів, що виконують оцінку в його складі, розміщену на веб-сайті Фонду державного майна України (адреса сайта - http://www.spfu.gov.ua/), про:

уключення суб'єкта оціночної діяльності до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності;

наявність у суб'єкта оціночної діяльності чинного сертифіката за напрямами оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність з оцінки визначених видів забезпечення;

досвід практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності на ринку України з оцінки майна не менше ніж п'ять років, з яких не менше ніж три роки за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення;

досвід практичної діяльності оцінювачів, які виконують оцінку в складі суб'єкта оціночної діяльності, не менше ніж два роки, з яких не менше ніж один рік за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення;

відсутність упродовж трьох останніх років, що передують даті, на яку здійснюється оцінка кредитного ризику, інформації про суб'єкта оціночної діяльності та оцінювачів, які виконують оцінку в його складі, щодо порушень нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні; фактів порушень обмежень щодо проведення оцінки майна, установлених законодавством України; рецензій на звіт про оцінку майна, що класифікується за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний;

банк за запитом отримав інформацію від Національного банку про те, що в Національному банку упродовж останніх трьох років, що передують даті її надання, немає інформації про рецензію на звіт про оцінку майна, що класифікується за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Така інформація актуалізується банком не рідше одного разу на шість місяців;

нерухомого майна (включаючи об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості), земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, що визначена в договорі купівлі-продажу, - за умови, що від дати укладення такого договору до дати укладення договору застави / забезпечення на підставі права довірчої власності минуло не більше трьох місяців. Таку вартість банк може використовувати до дати її перегляду відповідно до встановленої у підпункті 2 пункту 107 розділу Х цього Положення періодичності;

3) принцип збереження. Передбачає наявність договору страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності від втрати/пошкодження, вигодонабувачем за яким є банк. Дія цього принципу поширюється на види застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, визначені в рядках 13-15, 18, 20-22, 24, 27, 28, таблиці додатка 6 до цього Положення.

Банк має розробити внутрішньобанківську процедуру страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, що, зокрема, повинна містити:

критерії та порядок відбору страхових компаній;

мінімальні вимоги до договорів страхування, зокрема мінімальний перелік ризиків, від яких повинен бути застрахований кожний із видів застави/забезпечення на підставі права довірчої власності.

Банк на підставі сформованого судження визначає у внутрішньобанківській процедурі страхування мінімальний перелік ризиків для кожного із видів застави/забезпечення на підставі права довірчої власності з урахуванням:

класів страхування;

видів страхових ризиків, наведених у підпункті 9 пункту 1 додатка 1 до цього Положення;

положень спеціальних законів з регулювання ринку страхування та нормативно-правових актів Національного банку з питань визначення характеристик і класифікаційних ознак класів страхування, ризиків у межах класів страхування;

4) принцип наявності. Передбачає здійснення банком/аутсорсером перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на регулярній основі. Документами, що засвідчують факт контролю, є: договір страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, - для майна, визначеного в рядках 13, 18 таблиці додатка 6 до цього Положення/акт, засвідчений працівником банку/аутсорсером, - для майна, визначеного в рядках 13, 15, 16, 18, 19, 23 таблиці додатка 6 до цього Положення/судження банку, що відповідає вимогам пункту 116-2 розділу X цього Положення, - для майна, визначеного в рядках 32, 33 таблиці додатка 6 до цього Положення/акт, засвідчений працівником банку/аутсорсером та заставодавцем/уповноваженою особою, яка на законних підставах володіє (користується) майном, отриманим банком у заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності/керівником юридичної особи, яка забезпечує охорону (зберігання) майна, отриманого банком у заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, - для іншого майна, визначеного в додатку 6 до цього Положення, або договір страхування майна, умовами якого встановлено, що банк-заставодержатель виконує функції страхового посередника між страховою компанією та заставодавцем, і підписання якого сторонами договору засвідчує проведення банком перевірки наявності та стану заставленого майна/забезпечення на підставі права довірчої власності. Період від дати останньої перевірки до дати визначення розміру кредитного ризику не може перевищувати: для нерухомого майна (крім об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості), об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування - дванадцять місяців; для товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не більше одного місяця; для іншого майна - шість місяців; для об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості - чотири місяці.

Банк/аутсорсер у разі отримання відомостей про ризик втрати/зміни цільового призначення (використання) майна здійснює позачергову перевірку наявності та стану такого забезпечення.

Договір страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, обов’язкова наявність якого визначена законодавством України, є документом, що засвідчує факт контролю, за умови, що:

договір (договори) відповідає (відповідають) вимогам законодавства України щодо порядку та умов страхування предмета іпотеки від ризиків, включаючи вимоги Положення про характеристики та класифікаційні ознаки класів страхування, особливості здійснення діяльності зі страхування та укладання договорів за класами страхування, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2023 року № 182;

забезпечується безперервне страхування предмета іпотеки протягом усього строку дії іпотечного договору, що передбачає наявність на дату оцінки кредитного ризику чинного договору страхування;

страхова сума за таким договором визначається в розмірі, не меншому ніж вартість, зазначена в іпотечному договорі;

вигодонабувачем за таким договором є банк;

кількість календарних днів прострочення погашення боргу за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, забезпеченим предметом іпотеки, не перевищує 90 календарних днів;

5) принцип належного захисту банком своїх інтересів як кредитора. Передбачає, що банком ужито адекватних заходів зі стягнення та/або реалізації предметів застави/забезпечення на підставі права довірчої власності шляхом використання його прав, що забезпечують дотримання принципу безперешкодного стягнення майна відповідно до підпункту 1 пункту 107 розділу X цього Положення. Дія цього принципу поширюється на предмети, що є заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за дефолтними активами.

108. Банк має право передати проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг за умови:

1) прийняття рішення уповноваженим органом банку щодо передавання проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг та обґрунтування необхідності прийняття такого рішення;

2) визначення структурного підрозділу/відповідальних осіб, який/які здійснюватиме/здійснюватимуть контроль за реалізацією аутсорсером проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності;

3) визначення у внутрішньобанківських нормативних документах вимог цього Положення щодо параметрів якості аутсорсингу, порядку проведення верифікації аутсорсера, порядку здійснення контролю за належним виконанням послуг аутсорсером;

4) визначення у внутрішньобанківських нормативних документах вимог цього Положення щодо порядку дій банку в разі порушення аутсорсером умов договору або відмови банку від аутсорсингу, виконання якого забезпечить безперервність процесу перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, банком самостійно;

5) забезпечення належного контролю за якістю виконання перевірок наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, переданих на аутсорсинг;

6) забезпечення моніторингу та контролю за ризиками, пов'язаними з передаванням проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг.

109. Банк під час визначення кредитного ризику за кредитними операціями використовує вартість прийнятного забезпечення з урахуванням коефіцієнтів ліквідності відповідно до додатка 6 до цього Положення.

110. Банки - учасники консорціуму з метою розрахунку розміру кредитного ризику розподіляють вартість забезпечення, наданого заставодавцями/довірчими засновниками, згідно з умовами договору про консорціумне кредитування між банками - учасниками консорціуму пропорційно до частки їх участі в консорціумному кредитуванні.

111. Банк - учасник консорціуму з метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує забезпечення за умови наявності документів, що підтверджують:

1) обтяження забезпечення на користь одного з банків - учасників консорціуму у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України;

2) право банку - учасника консорціуму на частину коштів від реалізації такого забезпечення, що відповідає частці його участі в консорціумному кредитуванні, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань.

112. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення у вигляді грошового покриття, що розміщене в банку-кредиторі, у розмірі незнижувального залишку, установленого умовами договору та підтвердженого фактичним рівнем залишку коштів на рахунку.

112-1. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором за одночасного дотримання таких умов:

1) кредитний договір та/або договір застави визначають:

докладний опис предмета застави;

право банку на постійній основі здійснювати контроль за наявністю / погашенням заборгованості за господарським договором, майнові права на грошові кошти (виручку) за яким отримані банком у заставу, та обов’язок боржника надавати банку всю потрібну інформацію для здійснення такого контролю;

право банку списати кошти з поточних рахунків боржника для погашення заборгованості за кредитним договором у разі невиконання боржником зобов’язань за таким договором;

2) господарський договір, майнові права на грошові кошти (виручку) за яким передані банку в заставу, містить зобов’язання:

не вносити зміни до такого господарського договору без отримання попередньої письмової згоди банку;

здійснювати розрахунок за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги виключно в грошовій формі шляхом перерахування контрагентом боржника грошових коштів за таким господарським договором на рахунок боржника, відкритий виключно в цьому банку;

беззаперечне право банку продати / відступити або передати майнові права на грошові кошти (виручку) за господарським договором іншим сторонам без згоди боржника та його контрагента;

3) на момент передавання в заставу майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором товар (продукція) є фактично відвантаженим (відвантаженою) / роботи є фактично виконаними / послуги є фактично наданими, що підтверджується належним чином оформленими підтвердними документами (включаючи акти про приймання-передавання / виконані роботи / надані послуги, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації);

4) кінцевий строк розрахунків за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором є не меншим, ніж строк користування кредитом;

5) загальний строк оплати за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги, визначений господарським договором, не перевищує 365 календарних днів;

6) майнові права на грошові кошти (виручку) за господарським договором, отримані банком у заставу, достатньо диверсифіковані, включаючи диверсифікацію за кількістю та максимальним рівнем концентрації кожного з контрагентів боржника в загальній структурі майнових прав на грошові кошти (виручку);

7) контрагент боржника за господарським договором та боржник не належать до однієї групи пов’язаних контрагентів, що відповідають критеріям, ознакам та іншим вимогам, установленим пунктами 9–13, 17 глави 1 розділу VI Інструкції № 368, щодо визначення такими, що несуть спільний економічний ризик (незалежно від того, чи є такі контрагенти боржника контрагентами банку);

8) банк у внутрішньобанківських положеннях визначив правила, процедури, контроль щодо роботи із заставою у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором, які забезпечують дотримання банком критеріїв та принципів прийнятності забезпечення, визначених цим Положенням, а також належний контроль спроможності такого виду застави / забезпечення об’єктивно, з дотриманням принципу обережності забезпечувати мінімізацію кредитного ризику.

112-2. Банк розробляє внутрішньобанківські положення щодо роботи банку із забезпеченням у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором з урахуванням вимог пункту 112-1 розділу Х цього Положення, а також щонайменше визначає в них методики:

1) аналізу бізнесу боржника, стану галузі, до якої він належить, та видів контрагентів боржника (включаючи), з якими він здійснює господарську діяльність;

2) оцінки спроможності контрагента боржника за господарським договором забезпечити своєчасну та в повному обсязі оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги згідно з умовами такого договору;

3) врахування досвіду банку щодо співпраці з боржником, а також досвіду співпраці боржника з його контрагентом за аналогічними договорами;

4) аналізу впливу боржника на спроможність контрагента здійснити розрахунки за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором.

112-3. Банк визнає контрагента боржника неспроможним забезпечити своєчасну та в повному обсязі оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги щонайменше в разі настання хоча б однієї з наведених нижче подій / ознак:

1) контрагент боржника прострочив більше ніж на 90 календарних днів оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором, майнові права на отримання грошових коштів (виручки) за яким передані банку в заставу;

2) контрагент боржника прострочив більше ніж на 90 календарних днів оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за іншими господарськими договорами;

3) до умов господарського договору були внесені зміни в частині суттєвого (більше 90 днів) збільшення строків виконання контрагентом зобов’язань / здійснення розрахунків та/або прощення боргу;

4) контрагент боржника скористався можливістю зміни (продовження більше ніж на 90 днів) кінцевого строку оплати за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором, майнові права на отримання грошових коштів (виручки) за яким передані банку в заставу;

5) банком визнано дефолт контрагента боржника за господарським договором, за активами щодо такого контрагента відповідно до вимог цього Положення (якщо такий контрагент є боржником банку);

6) щодо контрагента боржника за господарським договором подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство або порушено провадження у справі про банкрутство або визнано банкрутом.

112-4. Банк з урахуванням вимог підпункту 4 пункту 13 розділу II цього Положення на підставі судження визначає у внутрішньобанківському положенні події / ознаки додатково до тих, що встановлені в пункті 112-2 розділу X цього Положення, які можуть свідчити про неспроможність контрагента боржника забезпечити своєчасну та в повному обсязі оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги.

112-5. Банк не має права враховувати майнові права на отримання грошових коштів (виручки) за господарським договором, укладеним із таким контрагентом, під час визначення розміру кредитного ризику в разі:

1) внесення змін до господарського договору, майнові права на отримання грошових коштів (виручки) за яким передані банку в заставу, без попередньої письмової згоди банку;

2) визнання контрагента боржника неспроможним забезпечити своєчасну та в повному обсязі оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги.

112-6. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором з одночасним дотриманням таких вимог:

1) за умови відповідності вимогам пунктів 112-1–112-5 розділу X цього Положення;

2) в обсязі, що відповідає сумі грошових коштів (виручки), що має бути сплачена контрагентом на користь боржника за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором (без урахування податку на додану вартість), але не більше ніж вартість, визначена в договорі застави;

3) із застосуванням коефіцієнта ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.

112-7. Банк має право не застосовувати вимог абзацу четвертого підпункту 2, підпункту 6 пункту 112-1 розділу X цього Положення за господарськими договорами, контрагентами та платниками (одночасно) за якими є центральні органи виконавчої влади України / органи місцевого самоврядування України.

113. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті або в переробці за одночасного дотримання таких умов:

1) є заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за кредитом, загальний строк дії кредитного договору за яким, у тому числі з урахуванням унесених до нього змін, не перевищує 12 місяців;

2) договір про надання кредиту та/або договір застави/договір про встановлення довірчої власності визначають: докладний опис предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності; періодичність здійснення переоцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності з дотриманням термінів, передбачених у цьому розділі; право банку/аутсорсера на постійній основі здійснювати одноосібно контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною товарів на інші;

3) право власності заставодавця на товари підтверджене документально;

4) наявність товарів, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, підтверджується даними фінансової звітності заставодавця/довірчого засновника, що подається до банку;

5) товари, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, зберігаються в приміщеннях/на складах/у резервуарах, що забезпечують їх належну схоронність та якість, ураховують строки та умови збереження (підтримання оптимальних: вологості, температурного режиму, циркуляції повітря тощо);

6) банк/аутсорсер здійснює належний контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною товарів на інші. Такий контроль передбачає, що вибуття/заміна товарів на інші не можуть бути здійснені без згоди банку/аутсорсера; уключає відстеження запасів товарів, їх динаміки, суттєвих змін видів і характеристик товарів (кількісних та якісних, які впливають на їх ринкову вартість), що надходять замість тих, що вибувають.

Порядок організації та забезпечення належного контролю за заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті банк визначає у внутрішньобанківських положеннях.

114. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті або в переробці за умови їх відповідності вимогам пункту 113 розділу X цього Положення; в обсязі, що відповідає середньомісячному залишку за останні три календарних місяці поспіль, які передують звітній даті, але не більше, ніж вартість, визначена в договорі застави/договорі про встановлення довірчої власності з коефіцієнтом ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.

115. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів за одночасного дотримання таких умов:

1) договір про надання кредиту та/або договір застави/договір про встановлення довірчої власності визначають: докладний опис предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності; періодичність здійснення переоцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності з дотриманням термінів, передбачених у цьому розділі; право банку/аутсорсера на постійній основі здійснювати контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною біологічних активів на інші;

2) біологічні активи, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, зберігаються в умовах, що забезпечують їх належну схоронність та якість (спеціальні приміщення), ураховують строки та умови збереження (підтримання оптимальних вологості, температурного режиму, циркуляції повітря тощо);

3) банк/аутсорсер здійснює належний контроль за наявністю/ належною схоронністю/вибуттям/заміною біологічних активів на інші. Такий контроль передбачає, що вибуття/заміна біологічних активів на інші не можуть бути здійснені без згоди банку/аутсорсера; уключає відстеження запасів біологічних активів, їх динаміки, суттєвих змін видів і характеристик (кількісних та якісних, які впливають на їх ринкову вартість), що надходять замість тих, що вибувають.

Порядок організації та забезпечення належного контролю за заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів банк визначає у внутрішньобанківських положеннях.

116. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів за умови їх відповідності вимогам пункту 115 розділу X цього Положення; в обсязі, що відповідає середньомісячному залишку за останні три календарних місяці поспіль, які передують звітній даті, але не більше, ніж вартість, визначена в договорі застави/договорі про встановлення довірчої власності; за нижчою між балансовою та ринковою вартостями; з коефіцієнтом ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.

116-1. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення, визначеного в рядку 31 таблиці додатка 6 до цього Положення, у вигляді гарантій/договорів страхування ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (далі - ЕКА) за одночасного дотримання таких умов:

1) ЕКА дотримується нормативу достатності капіталу та платоспроможності, визначеного відповідно до розділу XII Положення про ліцензування Експортно-кредитного агентства, умови провадження ним діяльності та порядок здійснення державного нагляду за його діяльністю, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06 січня 2023 року № 1 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2024 року № 148) (зі змінами) (далі - Положення № 1);

2) ЕКА не має невиконаних більше 90 календарних днів поспіль зобов'язань за укладеними ЕКА угодами щодо страхування, перестрахування, гарантування, компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами за підстав інших, ніж визначені в частині другій статті 11 Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" (далі - Закон про стимулювання експорту).

Банк визначає дотримання умов, зазначених в підпунктах 1, 2 пункту 116-1розділу X цього Положення, на підставі інформації:

наданої ЕКА банку відповідно до умов наданих гарантій/договорів страхування;

оприлюдненої ЕКА відповідно до вимог статті 10 Закону про стимулювання експорту, вимог Положення № 1;

отриманої банком з інших відкритих офіційних джерел.

116-2. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості за одночасного дотримання таких умов:

1) на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості поширюються вимоги Закону про гарантування речових прав;

2) замовник будівництва/девелопер будівництва/управитель фонду фінансування будівництва об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості забезпечує дотримання вимог Закону про гарантування речових прав;

3) банк здійснює контроль за станом виконання графіка будівництва за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості. Така інформація актуалізується банком не рідше одного разу на чотири місяці;

4) графік будівництва за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості виконується в строк або із затримкою не більше ніж на 120 календарних днів;

5) загальна кількість днів урахування вартості об'єкта незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості під час розрахунку розміру кредитного ризику не перевищує 1095 календарних днів від зазначеного в Реєстрі будівельної діяльності дня початку виконання будівельних робіт за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості;

6) банк у внутрішньобанківських положеннях визначив порядок та процедури роботи банку із забезпеченням у вигляді об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, які забезпечують дотримання банком критеріїв та принципів прийнятності забезпечення, визначених цим Положенням;

7) банком з дотриманням внутрішньобанківських положень, зазначених у підпункті 6 пункту 116-2 розділу X цього Положення, сформовано судження щодо відповідності об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості вимогам цього Положення.

116-3. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення, визначеного в рядку 34 таблиці додатка 6 до цього Положення, за одночасного дотримання таких умов:

1) Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві протягом останніх 12 місяців поспіль дотримується обов’язкових нормативів, визначених Положенням про регулювання діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 серпня 2022 року № 184;

2) Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві не має невиконаних більше 90 календарних днів зобов’язань за наданими гарантіями;

3) договором між банком та Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві передбачено надання на регулярній основі банку інформації, необхідної для оцінки кредитного ризику, включаючи інформацію, зазначену в підпункті 2 пункту 116-3 розділу X цього Положення.

116-4.Банк визначає дотримання умов, зазначених у пункті 116-3 розділу X цього Положення, на підставі інформації:

1) наданої банку Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві відповідно до умов договору між банком та цим Фондом;

2) оприлюдненої Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві;

3) отриманої банком з інших відкритих офіційних джерел.

116-5. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику за активними операціями, включеними до портфеля активів, забезпеченням за якими є гарантійні інструменти на портфельній основі, приймає вартість такого забезпечення за умови їх відповідності вимогам цього Положення.

116-6. Банк, якщо гарантійні інструменти на портфельній основі мають два рівні покриття (індивідуальний рівень покриття та портфельний ліміт покриття), приймає вартість таких гарантійних інструментів на рівні індивідуального рівня покриття, за одночасного дотримання таких умов:

1) договір щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі не містить умови щодо обмеження кожної окремої активної операції на рівні портфельного ліміту покриття;

2) банк використав не більше 50% від суми ліміту за гарантійним інструментом на портфельній основі, що розрахована на рівні портфельного ліміту покриття відповідно до умов договору щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі.

Банк має право визначити граничний обсяг суми ліміту за гарантійним інструментом на портфельній основі, що є вищим ніж встановлений в абзаці першому підпункту 2 пункту 116-6 розділу X цього Положення, за умови, що банк на підставі судження довів відсутність ризику повного використання ліміту до кінця строку дії такого гарантійного інструменту;

3) банк регулярно здійснює (не рідше одного разу на 12 місяців) моніторинг стану використання портфельного ліміту покриття з урахуванням інформації про здійснені/очікувані виплати згідно з вимогою банку та прогнозні виплати за гарантійним інструментом на портфельній основі.

117. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість забезпечення/застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договорами наступної застави, якщо першочергове право вимоги за договором забезпечення/застави/забезпечення на підставі права довірчої власності як заставодержателю належить банку у частині, пропорційній розміру експозиції під ризиком (EAD) за кожною кредитною операцією.

118. Якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 30 календарних днів, то предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності може братися до розрахунку величини кредитного ризику за всіма кредитами за умови, що в договорах про надання кредитів, забезпеченням за якими є один предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, у разі невиконання боржником умов одного з договорів передбачено право банку на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або його дострокового погашення за рахунок реалізації предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності. Якщо такої умови в договорах про надання кредиту немає, то предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності використовується з метою зменшення ризику за одним із кредитів, погашення боргу за яким прострочено понад 30 календарних днів.

119. У разі погашення простроченого боргу за кредитом використання банком цього предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності за іншими кредитами в одному банку з метою зменшення ризику відновлюється.

120. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за дефолтним активом, заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за яким є майно/майнові права, визначені в рядках 13-28, 37-39 таблиці додатка 6 до цього Положення, бере до розрахунку їх вартість:

1) від 1 дня визнання активу дефолтним до 730 днів уключно - в обсязі не більше 100 відсотків;

2) від 731 до 1095 днів уключно - в обсязі не більше 70 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;

3) від 1096 до 1460 днів уключно - в обсязі не більше 50 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;

4) від 1461 днів - 0%.

Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за дефолтним активом, заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за яким є майно, визначене в рядках 32, 33 таблиці додатка 6 до цього Положення, бере до розрахунку його вартість:

від 1 дня визнання активу дефолтним до 180 днів уключно - в обсязі не більше 100 відсотків;