Усвідомлюючи важливість для економіки і суспільства значення стабільності роздрібних цін на електроенергію, НКРЕ протягом 2005 року впроваджувала заходи щодо недопущення необґрунтованого завищення складових роздрібних тарифів на електроенергію, і, в першу чергу, оптової ринкової ціни та роздрібних тарифів у цілому.
Середні фактичні роздрібні тарифи на електричну енергію у 2005 році становили:
на 1 класі напруги - до 169,3 грн/МВт.год порівняно з 148,1 грн/МВт.год у 2004 році, зростання на 14,3%;
на 2 класі напруги - до 233,3 грн/МВт.год порівняно з 210,3 грн/МВт.год у 2004 році, зростання на 11,0%;
Слід зазначити, що зростання цін виробників товарної продукції в цілому по промисловості України в 2005 році склало всього 9,5% до рівня 2004 року.
Зростання середніх фактичних роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів у 2005 році в порівнянні з 2004 роком обумовлено, в основному, збільшенням оптової ринкової ціни.
Середні фактичні роздрібні тарифи на електричну енергію для непобутових споживачів за класами напруги по енергопостачальних компаніях за 2004-2005 роки наведені у додатку 3.3.2.
Складові роздрібних тарифів у 2005 році змінювалися таким чином:
середній рівень тарифів на передачу електроенергії у 2005 році становив: на 1 класі напруги - 10,13 грн./МВт.год проти 10,38 грн./МВт.год у 2004 році (зменшення на 2,5%); на 2 класі напруги - 44,09 грн./МВт.год проти 39,84 грн./МВт.год у 2004 році (збільшення на 10,7%). Середній тариф на передачу електроенергії у 2005 році становив 25,42 грн./МВт.год проти 24,26 грн./МВт.год у 2004 році і збільшився на 4,8%;
середній рівень тарифів на постачання електроенергії для споживачів 1 групи (усі споживачі, крім населення та населених пунктів) у 2005 році становив 2,31 грн./МВт.год порівняно з 2,30 грн./МВт.год у 2004 році, тобто зріс на 0,43%.
Динаміка середніх тарифів на передачу та постачання електроенергії за 2004-2005 роки наведена у додатку 3.3.3.
Завдяки впровадженим Комісією заходам загальний рівень рентабельності енергопостачальних компаній за 2005 рік має позитивну тенденцію до зростання прибутковості порівняно з минулим роком. Із 27 регіональних енергопостачальних компаній 17 працювали рентабельно (додаток 3.3.4).
Разом з тим, на фінансовий стан енергопостачальних компаній у 2005 році негативно впливали такі фактори:
високі понаднормативні витрати електричної енергії обумовлені, у першу чергу, позаобліковим споживанням електроенергії;
значна заборгованість підприємств житлово-комунального господарства і відсутність джерел оплати спожитої електричної енергії екологічно-небезпечними підприємствами та підприємствами, відключення яких від енергопостачання законодавчо заборонено;
несвоєчасне і недостатнє фінансування поточних видатків бюджетних підприємств, установ і організацій на оплату електричної енергії в межах затверджених кошторисів;
зменшення обсягів і зміна структури споживання електричної енергії через відчуження мереж компаній та перехід споживачів до постачальників за нерегульованим тарифом.
Зниження рентабельності ряду енергопостачальних компаній обумовлено впровадженням також відповідно до Закону України "Про міський електричний транспорт" фіксованого тарифу для міського електротранспорту на рівні тарифів для населення. При цьому джерела для відшкодування втрат енергопостачальних компаній від застосування знижених тарифів для міського електричного транспорту на кінець 2005 року законодавчо не були визначені. Збитки від постачання електроенергії міському електротранспорту за зниженими тарифами повністю віднесені на фінансові результати діяльності енергопостачальних компаній. НКРЕ неодноразово зверталася до Кабінету Міністрів України щодо врегулювання зазначеного питання шляхом передбачення відповідних коштів у бюджетах на 2005-2007 роки, або визначення інших джерел покриття додаткових витрат галузі.
На виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2004 N 761-р "Про заходи щодо поліпшення освітлення населених пунктів" постановою НКРЕ від 22.10.2004 N 1030 "Про порядок диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів" встановлено, що розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення населених пунктів, здійснюються за тарифом 5 коп. за 1 кВт.год (без ПДВ) у визначені зони доби. Тарифи на електроенергію на потреби вуличного освітлення застосовуються при розрахунках за відпущену електроенергію між місцевими органами влади, установами, підприємствами, організаціями, які володіють та (або) експлуатують мережі освітлення і споживають електричну енергію на потреби зовнішнього освітлення та фінансуються на ці цілі за рахунок місцевого бюджету, і постачальниками електроенергії за регульованим тарифом.
На сьогодні, відповідно до Порядку надання ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом компенсації втрат від здійснення постачання електричної енергії, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого постановою НКРЕ від 04.04.2005 N 239, у разі їх виникнення здійснюється ліцензіатам з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за рахунок оптової ринкової ціни. Обсяг дотацій енергопостачальним компаніям на відшкодування втрат від постачання електричної енергії, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, у 2005 році складав 5,28 млн. грн.
Негативним фактором у функціонуванні ринку електроенергії залишається також високий рівень перехресного субсидіювання промисловими споживачами вартості електричної енергії, що відпускається населенню. Тарифи на електроенергію для населення залишаються незмінними з квітня 1999 року (додаток 3.3.5). Тривале штучне стримування зміни тарифів на електроенергію для побутових споживачів через низький рівень соціального захисту малозабезпечених верств населення призвело до того, що в середньому за 2005 рік ними відшкодовувалося до 45% реальної вартості електроенергії. Обсяг дотацій енергопостачальним компаніям на відшкодування втрат від постачання електроенергії населенню у 2005 році збільшився до 3,38 млрд. грн. порівняно з 2,43 млрд. грн. у 2004 році, або на 944,05 млн. грн. (додаток 3.3.6). До того ж, питома вага дотаційних сертифікатів в оптовій ринковій ціні зросла з 14,52% у 2004 році до 15,94% у 2005 році.
Законодавча та нормативно-методологічна база тарифоутворення забезпечує споживачам електричної енергії можливість здійснювати розрахунки за електроенергію за тарифами, диференційованими за періодами доби.
При застосовуванні тарифів, диференційованих за періодами доби, споживачі мають можливість зменшувати витрати на оплату електроенергії, оскільки ціна купівлі електроенергії в нічні години становить 30% від рівня діючого роздрібного тарифу. Споживачам, які мають диференційований облік, у 2005 році вдалося зменшити вартість купованої ними електроенергії майже на 272 млн. грн. порівняно з 246 млн. грн. у 2004 році.
Для оптимізації витрат на електроенергію, споживачі також мають можливість використовувати інші форми покриття потреби в електричній енергії: будувати та експлуатувати власні генеруючі потужності (блок-станції), брати в оперативний лізинг чи оренду генеруючі потужності (блоки теплових електростанцій, ТЕЦ тощо) та здійснювати закупівлю електроенергії безпосередньо на Оптовому ринку на власні виробничі потреби, отримавши ліцензію на постачання електроенергії за нерегульованим тарифом.
3.3.2. Стан впровадження єдиних роздрібних тарифів на електроенергію
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 N 745 "Про перехід до єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам" НКРЕ рекомендовано з 1 вересня 2005 року застосовувати механізм переходу до єдиних тарифів на електричну енергію, для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення. При цьому, граничний рівень підвищення тарифів не може перевищувати 5 відсотків рівня тарифів станом на 1 липня 2005 року, з подальшим щомісячним підвищенням не більш як на 5 відсотків від рівня тарифів попереднього місяця.
З метою запровадження єдиних тарифів Комісія розробила та затвердила наступні нормативні документи, необхідні для введення єдиних тарифів на електроенергію:
постанова НКРЕ від 26.08.2005 N 708 "Про внесення змін до Порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом";
постанова НКРЕ від 26.08.2005 N 707 "Про затвердження Порядку розрахунку єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення на території України";
постанова НКРЕ від 25.08.2005 N 701 "Про внесення змін до Умов та Правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом";
постанова НКРЕ від 30.08.2005 N 743 "Про погодження рішення Ради Оптового ринку електричної енергії України від 26.08.2005 (підпункт 7.2 протоколу N 8)" (в частині змін до Правил Оптового ринку електроенергії України та Інструкції про порядок здійснення розрахунків на Оптовому ринку електроенергії України).
Протягом вересня-грудня 2005 року для різних регіонів встановлювалися різні граничні рівні підвищення тарифів на електроенергію.
Аналіз рівнів граничних роздрібних тарифів на електроенергію у вересні-грудні 2005 року показує поступове зменшення величини відхилення між тарифами на електроенергію різних областей та їх наближення до єдиних тарифів на електроенергію. Так, у грудні 2005 року на першому класі напруги 21 з 27 енергопостачальних компаній працювали за єдиним роздрібним тарифом.
Проте для другого класу процес наближення до рівня єдиного роздрібного тарифу на електроенергію є більш тривалим, що пов'язане в основному з більшими відхиленнями між роздрібними тарифами різних областей та зростанням оптової ринкової ціни на електроенергію, оскільки оптова ринкова ціна на електричну енергію займає до 80%. За рахунок зростання оптової ринкової ціни у вересні-грудні порівняно з липнем 2005 року відбулося адекватне зростання роздрібних тарифів у всіх областях України.
Введення єдиних роздрібних тарифів на електроенергію повинно забезпечити рівні умови для всіх споживачів електроенергії відповідного класу напруги незалежно від місця їх розташування та інших особливостей і створити додаткові стимули для розвитку менш розвинутих регіонів України, скоротити дефіцит коштів у місцевих бюджетах на величину скорочення вартості спожитої електроенергії для бюджетних установ та організацій.
Оскільки введення механізму про запровадження єдиних роздрібних тарифів на електроенергію передбачає поступове приведення до них також тарифів у регіонах, у яких роздрібний тариф менший від середньозваженого по Україні, у цих регіонах відбувається деяке підвищення тарифів.
3.3.3. Реалізація інвестиційних програм ліцензіатів та оптимізація витрат електричної енергії на її транспортування
Реалізація інвестиційних програм
Одним із основних пріоритетів у роботі Комісії у звітному році було створення умов щодо фінансового забезпечення технічного оновлення та модернізації обладнання електростанцій та електромереж шляхом визначення джерел фінансування інвестиційних програм та контроль за їх виконанням.
Робота Комісії у 2005 році була спрямована на визначення основних принципів формування і узгодження інвестиційних програм та пошук методологічних підходів до встановлення обсягів фінансування інвестиційних програм за рахунок складових тарифів.
Під час підготовки до затвердження цін і тарифів НКРЕ проводила детальний аналіз фінансово-економічних результатів діяльності енергопостачальних компаній і, перш за все, аналіз техніко-економічної обґрунтованості витрат. Зокрема, в тарифах на передачу та постачання електроенергії, враховуючи незадовільний стан технологічного обладнання енергопостачальних компаній, з метою зниження технологічних витрат електроенергії та підвищення надійності електропостачання, Комісія передбачала кошти для реалізації інвестиційних програм з реконструкції і модернізації обладнання електромереж та систем комерційного обліку електричної енергії.
НКРЕ у 2005 році схвалила 35 інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання за регульованим тарифом на загальну суму 1215,3 млн. грн., що на 206,3 млн. грн. менше за планові показники 2004 року. Фактичне виконання інвестиційних програм за 2005 рік склало 1007,7 млн. грн. (82,92%), у тому числі 600 млн. грн. було витрачено на технічний розвиток, модернізацію, переозброєння електричних мереж та обладнання. Зростання на 69,17 млн. грн. обсягів фактичного виконання інвестиційних програм у 2005 році в порівнянні з 2004 роком підтверджує ефективність підвищення вимог НКРЕ до проектів інвестиційних програм при їх розгляді та схвалені на засіданні Комісії.
У зв'язку із значним накопиченням боргових зобов'язань деяких енергопостачальних компаній Комісія у 2005 році відмовилася від започаткованої у 2003 році практики реструктуризації боргів за невиконання інвестиційних програм через її неефективність. Разом з тим, Комісія провела значну роботу щодо вдосконалення механізму заохочення енергопостачальних компаній до цільового і більш ефективного використання коштів, передбачених на реалізацію інвестиційних програм, недопущення порушення процедури закупівлі товарів, робіт та послуг. При цьому застосовувалися відповідні санкції за нецільове використання коштів та невиконання інвестиційних програм, у тому числі знижувалися тарифи на електричну енергію.
Динаміка фінансування інвестиційних програм за рахунок тарифів наведена у додатку 3.3.7.
Оптимізація витрат електричної енергії на її транспортування
У звітному році Комісія продовжувала роботу щодо удосконалення механізму стимулювання до зменшення понаднормативних витрат електричної енергії, передбаченого Порядком визначення відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії. У 2005 році значно збільшена абсолютна величина стимулюючого коефіцієнта у порівнянні зі старою методикою.
Заохочення енергопостачальних компаній до зменшення витрат електричної енергії здійснювалося шляхом:
включення частки понаднормативних витрат електроенергії для споживачів другого класу напруги до роздрібного тарифу під зобов'язання ліцензіатів знизити понаднормативні витрати на величину, що не менша половини включеної в тариф частки понаднормативних витрат;
передбачення в тарифі на передачу електричної енергії коштів для проведення закупівлі нових чи модернізації діючих засобів комерційного обліку та поліпшення збутової роботи;
застосування жорстких коригуючих коефіцієнтів до зменшення відрахування коштів при невиконанні енергопостачальною компанією своїх планів щодо зниження понаднормативних витрат електричної енергії.
Рівень технологічних витрат у мережах обласних енергопостачальних компаній у 2005 році становив 20 416,82 млн. кВт.год або 13,32% від загального надходження електричної енергії в мережі, що на 2 553 млн. кВт.год, або на 1,7% менше, ніж у 2004 році, при цьому понаднормативні витрати електроенергії знизились з 3,32% у 2004 році до 1,69% у 2005 році або 1,63 відсоткових пункту.
У ряді енергопостачальних компаній, зокрема ВАТ "Сумиобленерго", ВАТ "Кіровоградобленерго", ВАТ "Полтаваобленерго", ВАТ "Черкасиобленерго" та деяких інших, фактичні технологічні витрати менше нормативних. У 2005 році таких компаній було 14, в той час, як у 2004 році таких компаній було тільки 8. У деяких компаній рівень фактичних витрат електричної енергії наблизився до нормативних (ЗАТ "А.Е.С. "Київобленерго", ВАТ "ЕК "Херсонобленерго", АК "Харківобленерго" та інші). Разом з тим, ряд енергокомпаній допустили зростання технологічних витрат електричної енергії в електромережах (ВАТ ЕК "Чернівціобленерго", ВАТ "Крименерго", ЗАТ "Ей-І-ЕС Рівнеенерго" та інші).
У додатку 3.3.8 наведена динаміка технологічних витрат електричної енергії в електромережах України в 2004 та 2005 роках, у додатку 3.3.9 наведена динаміка змін технологічних витрат електричної енергії в електромережах України у 2001-2005 роках.
Враховуючи суттєвий рівень величини складової технологічних витрат у структурі роздрібних тарифів на електричну енергію, Комісія вважає за необхідне розширити можливості НКРЕ в контролі за визначенням нормативних показників технологічних витрат через впровадження відповідного апаратного та програмного забезпечення та бази даних для контрольної перевірки визначених величин нормативних технологічних витрат.
Внаслідок впровадження зазначених заходів протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до зниження понаднормативних витрат в електромережах ліцензіатів.
3.4. Основні напрямки вдосконалення цінової і тарифної політики в електроенергетиці
У 2006 році пріоритетним напрямком діяльності НКРЕ щодо вдосконалення тарифної політики в електроенергетиці буде робота, направлена на подальшу реалізацію положень Плану заходів щодо реалізації довгострокової тарифної політики на Оптовому ринку електроенергії України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 451-р, і, перш за все, на:
затвердження тарифів на електричну енергію з урахуванням наслідків їх впливу на економіку держави;
підготовку пропозицій щодо створення механізмів до зменшення рівня перехресного субсидіювання споживачів електричної енергії:
підготовку пропозицій щодо поступового, по мірі зростання доходів громадян, наближення тарифів на електроенергію для населення до рівня ринкових роздрібних тарифів;
підготовку пропозицій щодо скасування встановлених пільг з оплати електричної енергії для окремих категорій споживачів (крім населення) та недопущення в подальшому встановлення таких пільг за рахунок інших споживачів електричної енергії;
підготовку пропозицій щодо визначення порядку встановлення соціально орієнтованих тарифів для побутових споживачів з низьким рівнем споживання електричної енергії;
підготовку пропозицій щодо скасування механізму надання енергопостачальним компаніям компенсації втрат від постачання електричної енергії окремим категоріям споживачів;
удосконалення нормативно-методологічної бази регулювання тарифів на передачу електроенергії магістральними та міждержавними мережами;
удосконалення методологій формування тарифів на передачу та постачання електроенергії;
реалізацію через механізм ціноутворення дієвих стимулів підвищення економічної ефективності роботи енергопостачальних компаній та зниження витрат електричної енергії в електромережах тощо.
4. Регулювання підприємницької діяльності та цінова і тарифна політика в нафтогазовому комплексі
4.1. Нормативно-правове регулювання в нафтогазовому комплексі
Відповідно до Указу Президента України від 19 серпня 1997 року N 853/97 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" НКРЕ в 2005 році проводила послідовну роботу з поліпшення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у нафтогазовому комплексі, сприяння розвитку конкуренції з постачання газу, захисту прав споживачів природного газу, удосконалення чинного законодавства в нафтогазовому комплексі.
Функціонування ринку газу в Україні здійснюється згідно з Порядком забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1729, та Ліцензійними умовами провадження певних видів господарської діяльності, затвердженими НКРЕ.
У звітному періоді НКРЕ значну увагу приділяла приведенню нормативних актів, що регулюють діяльність суб'єктів господарської діяльності у нафтогазовому комплексі, затверджених НКРЕ в попередні роки, у відповідність до змін у законодавстві України та до вимог Директив Європейського Союзу.
На виконання положень Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Указу Президента України від 01.06.2005 N 901/2005 "Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики" Комісією було здійснено перегляд регуляторних актів, що регламентують діяльність суб'єктів господарської діяльності в нафтогазовому комплексі та споживачів їх послуг, а саме:
а) розроблено та затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з:
б) викладено у новій редакції та затверджено:
Основною метою перегляду зазначених нормативних актів стало виконання положень Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про природні монополії" та досягнення узгодженості між нормативно-правовими актами України, що регулюють діяльність суб'єктів господарювання природних монополій та на суміжних ринках, результатом запровадження яких стане підвищення ефективності роботи ліцензіатів та захист прав споживачів природного газу.
Основними напрямками діяльності НКРЕ в частині регулювання нафтогазового комплексу в 2006 році є продовження розпочатої роботи щодо створення та вдосконалення нормативно-правової бази для функціонування конкурентного ринку газу в Україні, контроль за ліцензованою діяльністю господарюючих суб'єктів у нафтогазовому комплексі, захист прав споживачів.
Нагальною проблемою, що потребує особливої уваги, є реформування ринку природного газу. Сьогодні газова галузь України характеризується високим ступенем монополізації, недостатньою прозорістю та недосконалою організаційною структурою управління. Існуюча нормативно-правова база не містить комплексного законодавчого підходу в сфері регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у нафтогазовому комплексі, а ряд важливих питань у галузі взагалі не врегульовано на законодавчому рівні. До таких питань, у першу чергу, належить відсутність закону про ринок газу. Підготовка цього Закону є пріоритетним напрямом роботи щодо адаптації енергетичного законодавства України до законодавства ЄС. Його прийняття дозволить закріпити та вдосконалити на законодавчому рівні систему регулювання діяльності в газовому секторі економіки, створити умови для ефективного функціонування газотранспортної системи України, гармонізувати законодавство України із законодавством ЄС щодо ринку газу.
4.2. Цінова і тарифна політика в нафтогазовому комплексі
Згідно з повноваженнями, наданими Указами Президента України від 14.03.95 N 213/95 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України", від 19.08.97 N 853/97 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій", відповідно до Закону України "Про природні монополії", постанов Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)" та від 27.12.2001 N 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом", Національна комісія регулювання електроенергетики здійснює державне регулювання цін на природний газ шляхом встановлення граничних рівнів цін на природний газ для всіх категорій споживачів (населення, бюджетні установи і організації, підприємства комунальної теплоенергетики, промислові споживачі) та регулювання тарифів на транспортування природного газу (магістральними та розподільними трубопроводами), тарифів на його зберігання і постачання та тарифів на транспортування нафти і аміаку магістральними трубопроводами.
Щодо цін на природний газ для споживачів України
Діючий механізм ціноутворення на природний газ з ресурсів НАК "Нафтогаз України" передбачає встановлення диференційованих цін на природний газ для окремих категорій споживачів: населення, бюджетних організацій, підприємств комунальної теплоенергетики, промислових та інших споживачів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" установлено, що потреба в природному газі населення та бюджетних установ і організацій задовольняється з ресурсів газу власного видобутку, а у разі його нестачі - з ресурсів газу, отриманого як рентна плата за транзитне транспортування російського природного газу через територію України. Потреби в природному газі підприємств комунальної теплоенергетики задовольняються, в основному, за рахунок природного газу, отриманого в оплату за транзит, а у разі його нестачі - з ресурсів природного газу, отриманого за зовнішньоекономічними контрактами. Потреби в природному газі промислових підприємств та інших суб'єктів господарської діяльності задовольняються з ресурсів газу НАК "Нафтогаз України", отриманого за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, газовидобувних підприємств, не підпорядкованих Компанії, інших постачальників газу. НАК "Нафтогаз України", відповідно до вищезазначеної постанови, здійснює розподіл ресурсів надходження природного газу за категоріями споживачів.
Граничні рівні оптових цін для всіх категорій споживачів визначаються відповідно до порядків формування граничних рівнів оптових цін на природний газ, затверджених відповідними постановами НКРЕ.
Граничні рівні цін на природний газ для населення, бюджетних установ і організацій та підприємств комунальної теплоенергетики включають до свого складу безпосередньо ціну природного газу як товару для відповідної категорії споживачів, вартість послуг з його транспортування та постачання, а також податок на додану вартість.
У 2005 році діяли наступні рівні цін на природний газ: для потреб населення - 185,0 грн. за 1000 куб.м з урахуванням ПДВ та тарифів на транспортування і постачання природного газу, для бюджетних організацій - 231,0 грн. за 1000 куб.м, для підприємств комунальної теплоенергетики - 210,75 грн. за 1000 куб.м. Роздрібні ціни на природний газ для побутових потреб населення та індивідуального опалення будинків становили: при споживанні за наявності лічильника - 17,5 коп. за 1 куб.м, при споживанні за відсутності лічильника - 19,0 коп. за 1 куб.м.
Слід відмітити, що ціни для зазначених категорій споживачів діяли з 1999 року і не змінювалися протягом шести років, у результаті чого не відшкодовувалися економічно обґрунтовані витрати на видобуток (закупівлю), транспортування і постачання природного газу.
НКРЕ постановою від 28.12.2005 N 1241 з 1 січня 2006 року затвердила граничний рівень оптової ціни для підприємств на природний газ, що використовується для потреб бюджетних організацій, у розмірі 288,00 грн. за 1000 куб.м з урахуванням податку на додану вартість та тарифів на транспортування і постачання природного газу.
Постановою від 30.12.2005 N 1272 Комісія за погодженням з Мінекономіки з 1 січня 2006 року затвердила граничні рівні оптових цін на природний газ для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб'єктів господарювання, у тому числі блочних (модульних) котелень (в обсягах, що використовуються на виробництво теплової енергії для населення та бюджетних установ, за умови ведення цими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води для зазначених споживачів) на природний газ власного видобутку у розмірі 304,50 грн. за 1000 куб.м з урахуванням податку на додану вартість та тарифів на транспортування і постачання природного газу; на імпортований природний газ для підприємств, які є платниками податку на додану вартість - 263,40 грн. за 1000 куб.м, не є платниками ПДВ - 304,50 грн. за 1000 куб.м.
Граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів визначається, виходячи з ціни природного газу, закупленого за зовнішньоекономічними контрактами, витрат, пов'язаних з реалізацією газу споживачам, та запланованого прибутку від реалізації газу споживачам.
З 1.01.2005 року ціна на природний газ для промислових споживачів становила 327,30 грн. за 1000 куб.м без урахування ПДВ та тарифів на транспортування та постачання природного газу (постанова НКРЕ від 25.08.2004 N 838).
З метою відшкодування витрат НАК "Нафтогаз України", пов'язаних з реалізацією промисловим споживачам природного газу, закупленого за зовнішньоекономічними контрактами, протягом 2005 року та забезпечення в повному обсязі розрахунків за газ, НКРЕ за погодженням з Мінекономіки поетапно підвищувала граничний рівень ціни на природний газ для зазначеної категорії споживачів:
постановою НКРЕ від 29.04.2005 N 310 з 01.05.2005 ціну затверджено на рівні 344,00 грн. за 1000 куб.м;
постановою НКРЕ від 14.09.2005 N 792 з 01.10.2005 - 361,20 грн. за 1000 куб.м;
постановою НКРЕ від 27.10.2005 N 977 з 01.11.2005 - 379,20 грн. за 1000 куб.м.
За 2005 рік ціна реалізації природного газу для промислових споживачів зросла на 16 відсотків.
Крім того, НКРЕ постановою від 21.12.2005 року N 1151 з 01.01.2006 року за погодженням з Мінекономіки підвищила граничний рівень ціни на природний газ для зазначеної категорії споживачів до 422,10 грн. за 1000 куб.м без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і ПДВ.
Щодо тарифів на транспортування, зберігання та постачання природного газу
Діючий сьогодні механізм встановлення тарифів на послуги з транспортування природного газу передбачає встановлення єдиного загального тарифу на транспортування природного газу для всіх споживачів України за виключенням споживачів, які отримують природний газ безпосередньо з магістральних трубопроводів, які сплачують за зазначену послугу за середнім тарифом на транспортування газу магістральними трубопроводами, встановленим для ДК "Укртрансгаз".
Розмір загального тарифу визначається як сума середнього розрахункового тарифу на транспортування газу розподільними мережами та середнього розрахункового тарифу на транспортування газу магістральними трубопроводами.
Тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для відкритих акціонерних товариств з газифікації та газопостачання Комісія встановлює, виходячи з рівня їх експлуатаційних витрат, пов'язаних з транспортуванням, та обсягів транспортованого газу.
Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами по регіонах визначені як різниця між розміром загального тарифу та тарифу, затвердженого для розподільних мереж у цьому регіоні.
У 2005 році діяли затверджені постановою НКРЕ від 30.04.2004 N 437 тарифи на транспортування природного газу:
загальний тариф - 47,50 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ);
розрахунковий середній тариф на транспортування газу розподільними мережами - 23,25 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ);
розрахунковий середній тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами - 24,25 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ);
Тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для ДАТ "Чорноморнафтогаз" становив 24,0 грн. за 1000 куб.м з урахуванням ПДВ (постанова НКРЕ від 10.03.2000 N 222). Тариф є незмінним з 2000 року.
Протягом 2005 року на відкритому засіданні розглянуто та затверджено тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь", тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для Новороздільського ДГХП "Сірка".
Тарифи на зберігання природного газу для ДК "Укртрансгаз" і ДАТ "Чорноморнафтогаз" станом на 01.01.2006 відповідно становлять:
12,0 грн. за 1000 куб.м з урахуванням ПДВ (постанова НКРЕ від 27.04.2000 N 447);
23,1 грн. за 1000 куб.м без урахування ПДВ (постанова НКРЕ від 11.06.2003 N 545).
До листопада 2005 року в Україні діяв розрахунковий середній тариф на постачання природного газу в розмірі 13,20 грн. за 1000 куб.м (без ПДВ). У зв'язку із затвердженням цільових надбавок до тарифу на постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ "Дніпропетровськгаз", ВАТ "Запоріжгаз", ВАТ "Макіївкагаз", ВАТ "Миколаївгаз", ВАТ "Тернопільміськгаз", ВАТ "Херсонгаз", ВАТ "Хмельницькгаз", ВАТ "Шепетівкагаз" для оснащення житлового фонду побутовими лічильниками природного газу постановою НКРЕ від 03.11.2005 N 1005 затверджено розрахунковий середній тариф на постачання природного газу в розмірі 14,50 грн. за 1000 куб.м без урахування ПДВ.
У 2005 році Комісією було проведено попередній розгляд обґрунтованих рівнів тарифів на послуги з транспортування природного газу та його постачання за регульованим тарифом для підприємств з газопостачання та газифікації. При перегляді величини загального тарифу на транспортування природного газу, НКРЕ планує переглянути рівні тарифів на зазначені послуги за результатами діяльності компаній у 2005 році.
Щодо тарифів на транспортування нафти магістральними трубопроводами
Транспортування нафти магістральними трубопроводами здійснює ВАТ "Укртранснафта".
Згідно з наданими Комісії повноваженнями, НКРЕ затверджує тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами на вітчизняні нафтопереробні заводи. Тарифи встановлені по маршрутах транспортування, виходячи з витрат нафтотранспортних підприємств та обсягів транспортування нафти. На транзитні маршрути ВАТ "Укртранснафта" встановлює тарифи самостійно згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Рівень тарифів на транспортування нафти магістральними трубопроводами на нафтопереробні заводи України не переглядався з 2003 року.
Питомий тариф за 2005 рік становив у цілому по ВАТ "Укртранснафта" 3,45 грн. за 100 ткм, що на 4 відсотки більше, ніж у 2004 році.
Щодо тарифів на транспортування рідкого аміаку магістральними трубопроводами
Транспортування рідкого аміаку магістральними трубопроводами здійснює УДП "Укрхімтрансаміак".
Сьогодні в Україні діє шкала тарифів на транспортування магістральним аміакопроводом рідкого аміаку українського походження, виготовленого з давальницької та власної сировини, залежно від рівня індикативних цін на аміак для УДП "Укрхімтрансаміак", затверджених постановою НКРЕ від 27.09.2002 N 1067 "Про тарифи на транспортування аміаку магістральними трубопроводами". Питомий тариф при нижній шкалі індикативних цін на аміак з моменту затвердження становив 4,00 грн. за 100 ткм (без ПДВ) для розрахунків з резидентами України і відповідно 0,90 дол. США (з ПДВ) для розрахунків з нерезидентами, по верхній шкалі відповідно 8,9 грн. за 100 ткм і 2 дол. США.
Оскільки рівень індикативної ціни на аміак протягом 2005 року знаходився в межах 160-280 дол. США за 1 тонну, питомий тариф становив у цілому по підприємству 10,0 грн. за 100 ткм (без ПДВ), у тому числі українського аміаку - 8,9 грн. за 100 ткм (без ПДВ) або 2 дол. США (з ПДВ).
Національна комісія регулювання електроенергетики проводить постійний аналіз цін на природний газ для споживачів, тарифів на послуги з транспортування газу природного, нафти, нафтопродуктів, рідкого аміаку, тарифів на зберігання та постачання природного газу з метою встановлення економічно обґрунтованих їх рівнів, які б дозволяли підприємствам нафтогазового комплексу нормально функціонувати і підтримувати газовидобувну галузь, газотранспортну і нафтотранспортну системи у належному фінансовому та технічному стані.
Основними завданнями удосконалення цінової і тарифної політики на 2006 рік є забезпечення ефективного регулювання цін і тарифів у нафтогазовому комплексі відповідно до наданих Комісії повноважень.
5. Ліцензійна діяльність в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі
5.1. Ліцензування господарської діяльності в електроенергетиці
5.1.1. Ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії
Здійснюючи ліцензування діяльності суб'єктів господарювання на ринках природних монополій та суміжних з ними ринках в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі, НКРЕ керується необхідністю пріоритетного забезпечення реалізації інтересів суспільства та споживачів, не допускаючи при цьому порушення встановлених діючим законодавством прав суб'єктів господарської діяльності. Саме тому Комісія приділяє особливу увагу створенню ефективної нормативно-правової бази ліцензування в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі, у чому вбачає запоруку успішного виконання головних завдань державного регулювання у цих сферах.
На підставі проведеного моніторингу системи регулювання відносин у сфері ліцензування діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів, що діють на суміжних ринках в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі, для удосконалення нормативно-правової бази ліцензування діяльності у цих сферах НКРЕ у 2005 року виступила головним розробником проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". Результатом цієї роботи стало прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 N 346 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою було внесено зміни до Положення про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 N 753, та Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 N 346 у постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 N 753 назву "Положення про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності" змінено на "Положення про порядок видачі Національною комісією регулювання електроенергетики України ліцензій на провадження діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії". Унесення цієї зміни дозволило зафіксувати положення, за яким визначено, що дія постанови від 29.04.1999 N 753 поширюється тільки на суб'єктів господарювання при провадженні діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, і, відповідно, не може поширюватися на суб'єктів господарювання при провадженні діяльності в нафтогазовому комплексі. До того ж, з метою удосконалення механізмів реагування регулюючого органу на випадки порушень Ліцензійних умов та з метою створення умов щодо запобігання порушенням Ліцензійних умов були змінені деякі норми щодо порядку анулювання та зупинення дії ліцензій. Також уточнено підстави для переоформлення ліцензій, включено норму щодо оформлення ліцензій на право провадження діяльності в електроенергетиці на бланках ліцензій єдиного зразка, внесено інші необхідні удосконалення.
Зміни, внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 N 753 "Про порядок видачі Національною комісією регулювання електроенергетики України ліцензій на провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії", викликали необхідність внесення відповідних змін до Інструкції про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженої постановою НКРЕ від 06.10.1999. Комісія підготувала необхідні зміни та в установленому порядку затвердила їх постановою НКРЕ від 02.09.2005 N 766.
Ліцензування діяльності в електроенергетиці було започатковано у 1996 році. За цей період Комісією було видано 1546 ліцензій (у тому числі у звітному році - 77 ліцензій) на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії, з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, з оптового постачання електричної енергії, з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом. При цьому, чинними на 01.01.2006 є лише 516 ліцензій, оскільки 1030 ліцензій були анульовані або втратили чинність через закінчення терміну дії.
У 2005 році ліцензійна діяльність Комісії включала також роботи, пов'язані з переоформленням ліцензій у зв'язку з настанням змін у документах ліцензіата, які подавалися ним при отриманні ліцензії (у 2005 році було переоформлено 15 ліцензій), продовженням дії ліцензій у разі наміру ліцензіатів щодо провадження ліцензованої діяльності після закінчення терміну дії ліцензії (у 2005 році було продовжено дію 31 ліцензії), видачу дублікатів ліцензій замість втрачених (у 2005 році було видано 5 дублікатів ліцензій).
У зв'язку з внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 N 753 стосовно необхідності оформлення ліцензій на право провадження діяльності в електроенергетиці на бланках єдиного зразка Комісія установила порядок розгляду заяв про заміну на бланки ліцензій єдиного зразка бланків раніше виданих ліцензій з виробництва, передачі та постачання електричної енергії. Відповідно до цього порядку у звітному році було замінено на бланки єдиного зразка 265 бланків раніше виданих ліцензій тим ліцензіатам, які звернулися до НКРЕ з відповідними заявами.
Інформація щодо видачі та анулювання ліцензій за видами діяльності в електроенергетиці за весь період ліцензування та в звітному році наведена в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
5.1.2. Підготовка нормативно-правової бази для ліцензування господарської діяльності у сфері теплопостачання
Відповідно до Закону України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" діяльність з комбінованого виробництва теплової і електричної енергії до повноважень Комісії віднесено ліцензування діяльності з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу.
Відповідно до Закону України "Про теплопостачання" до повноважень НКРЕ належить ліцензування певних видів господарської діяльності в сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.
Для започаткування процесу ліцензування господарської діяльності з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, а також діяльності з виробництва теплової енергії (у разі, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), з метою встановлення плати за ліцензії в сфері теплопостачання Комісія підготувала та винесла на розгляд Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 1995 року N 516 "Про плату за видачу та переоформлення Національною комісією регулювання електроенергетики ліцензій на здійснення певних видів підприємницької діяльності". Крім того, з метою встановлення порядку ліцензування діяльності у сфері теплопостачання Комісія розробила проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про порядок видачі Національною комісією регулювання електроенергетики ліцензій на провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії" (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 N 753, який погоджено Міністерством палива та енергетики, Міністерством фінансів, Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва, Антимонопольним комітетом України.
У 2005 році Комісія розробила і затвердила постановою НКРЕ від 02.11.2005 N 997 Умови та Правила (Ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з комбінованого виробництва теплової і електричної енергії. Підготовлено також проект Умов та Правил (Ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (у разі, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії).
5.2. Ліцензування господарської діяльності в нафтогазовому комплексі
У 2005 році Комісія, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 N 346 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", розробила доповнення до Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756 "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності". Склад документів, що в загальному випадку додаються до заяви про видачу ліцензії відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", є недостатнім для визначення відповідності заявника Ліцензійним умовам провадження діяльності в нафтогазовому комплексі, оскільки не передбачає надання інформації, що підтверджує економічні та технічні можливості заявника.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 N 346 Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 N 756, доповнено пунктами, у яких визначені види діяльності (транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; постачання природного газу за регульованим, нерегульованим тарифом; зберігання природного газу) та документи, які додаються до заяви про видачу ліцензії на право провадження кожного із зазначених видів господарської діяльності. Серед змін до Переліку можна назвати доповнення його такими документами, як: нотаріально засвідчені копії установчих документів; документи, що підтверджують наявність у суб'єкта господарської діяльності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності; перелік трубопроводів, що перебувають у користуванні заявника, їх технічна характеристика та річні обсяги транспортування; схема трубопроводів, нанесена на географічну карту місцевості; перелік та місця встановлення приладів обліку; перелік підземних сховищ газу; баланс підприємства за останній звітний період тощо. Внесення зазначених змін надає Комісії можливість при розгляді питання щодо видачі ліцензії на право провадження господарської діяльності на ринках природних монополій та на суміжних ринках у нафтогазовому комплексі визначати відповідність заявника Ліцензійним умовам згідно з наданою ним інформацією для провадження діяльності у заявленій сфері.
