- технічні паспорти котлів з шнуровою книгою реєстрації їх в органах Держнаглядохоронпраці України;
- ремонтний журнал основного і допоміжного обладнання котельні;
- журнал перевірок манометрів;
- акти надбудови запобіжних клапанів;
- паспорти та інструкції по експлуатації трубопроводів 4-ї категорії в котельні;
- накази про призначення осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію котлів і газового господарства котельні;
- журнал роботи ГРП чи ГРУ;
- журнал реєстрації і копії нарядів-допусків на проведення газонебезпечних і небезпечних робіт;
- журнал перевірки стану газоходів і присмоктувань повітря по газовому тракту котлів.
7.3.5. На дільниці (районі) експлуатації котелень повинна вестись і зберігатися така експлуатаційна технічна документація:
- посадові інструкції для персоналу ділянки (району);
- комплект інструкцій з охорони праці на робочих місцях;
- журнал оперативного контролю;
- план-графік оперативного контролю;
- виписка з плану роботи з персоналом дільниці, яка містить: графік проведення медичних оглядів персоналу; графік проведення перевірок знань персоналу з безпечних прийомів і методів роботи; матеріали по проведенню технічного навчання з персоналом дільниці (програми занять, графік проведення, журнал обліку); матеріали по проведенню протиаварійних тренувань (тематики програми, журнал обліку);
- журнал обліку і руху захисних і протипожежних засобів, пристроїв, інструментів;
- журнал реєстрації результатів випробувань засобів індивідуального захисту;
- журнал обліку видачі нарядів-допусків і копій закритих нарядів-допусків;
- журнал обліку перевірки знань персоналу дільниці, що обслуговує об'єкти, підконтрольним органом Держнаглядохоронпраці та енергонагляду України;
- акти готовності котельних дільниць до роботи в опалювальному сезоні;
- графік ППР теплотехнічного обладнання дільниці;
- схеми теплових мереж дільниці із зазначенням меж обслуговування.
7.3.6. Відповідальним за ведення і зберігання документації на дільниці є начальник дільниці (району).
7.3.7. На дільницях теплової мережі, приєднаних до котельні, додатково слід мати:
- схеми теплових мереж, приєднаних до котельні;
- маршрутні листи обходу теплових мереж;
- паспорти теплових мереж;
- списки "умовно загазованих камер" і графік їх перевірки на загазованість;
- ремонтний журнал теплових мереж і графік обходів теплового господарства;
- паспорти трубопроводів 4-ї категорії на обслуговуваній дільниці та інструкції щодо їх обслуговування.
7.4. Аварійна зупинка котлоагрегату
7.4.1. Котел повинен бути негайно зупинений та відімкнений дією захистів чи персоналом у випадках, передбачених виробничою інструкцією і, зокрема, у таких випадках:
- виявлення несправності запобіжного клапана;
- якщо тиск у барабані котла піднявся вище від дозволеного на 10% і продовжує зростати;
- зниження рівня води нижче за допустимий;
- підвищення рівня води вище за допустимий;
- припинення дії усіх живильних насосів;
- припинення дії усіх водопокажчиків рівня води прямої дії;
- якщо в основних елементах котла виявлені тріщини, випини, пропуски у зварювальних швах, обривання анкерного болта або зв'язки;
- неприпустимого підвищення або зниження тиску і тракті прямоточного котла до вбудованих засувок;
- згасання факелів у топці під час камерного спалювання палива;
- зниження витрати води через водогрійний котел нижче за мінімально допустиме значення;
- зниження тиску води у тракті водогрійного котла нижче за допустимий;
- підвищення температури води на виході з водогрійного котла до значення на 20 град.C нижче за температуру насичення, яка відповідає робочому тиску води у вихідному колекторі котла;
- несправності автоматики безпеки чи аварійної сигналізації, включаючи зникнення напруги на цих пристроях;
- виникнення пожежі в котельні, яка загрожує обслуговуючому персоналу і котлу.
7.4.2. Порядок зупинки котлоагрегату повинен бути вказаний у виробничій інструкції. Причини аварійної зупинки котла повинні бути записані у змінному журналі.
7.4.3. Аварійна зупинка котлів можлива під час аварій на теплових мережах; у цьому разі котлоагрегат (котлоагрегати) можуть бути зупинені тільки за письмовим розпорядженням начальника котельні або особи, яка виконує його функції.
7.5. Планова зупинка котлоагрегату
7.5.1. Зупинка котла провадиться на підставі письмового розпорядження особи, відповідальної за безпечну експлуатацію котлів.
7.5.2. При зупинці котла, що працює на твердому паливі, треба: допалити при зменшених дутті й тязі рештки палива, що міститься у топці; припинити дуття і зменшити тягу; очистити топку і припинити тягу; підживити котел до верхнього рівня; відключити котел від споживача і спостерігати за котлом позмінно, доки тиск не впаде до нуля, а температура води у котлі досягне 50 град.C.
7.5.3. При зупинці котла на рідкому паливі треба:
- припинити подачу палива до форсунки (форсунок);
- припинити подачу пари до форсунки з паровим розпилюванням або повітря при повітряному розпилюванні, виключаючи форсунки послідовно;
- через 5 хвилин треба виключити дуття і вивести форсунки з топки (якщо це можливо).
7.5.4. При зупинці котла, що працює на газовому паливі, треба:
- спочатку поступово зменшити дуття і подачу газу до пальника (пальників), а потім закрити кран перед пальником (або засувку).
7.5.5. При інжекційних пальниках треба в першу чергу зменшити подачу повітря й газу на пальники, закрити регулювальні шайби і газові крани перед пальниками. За наявності декількох пальників їх треба виключати послідовно:
- закрити засувку на відводі газопроводу до котла, а в разі зупинки усіх котлів - послідовно усі крани і засувки і відкрити крани на продувальних лініях (свічках);
- після виключення пальників і закриття усіх кранів і засувок на газопроводі відключити дуття і тягу.
7.5.6. Перед зупинкою парового котла рівень води в ньому треба підтримувати вищим за середній робочий рівень.
7.5.7. Більш докладний порядок зупинки котла і послідовність відключення його від системи трубопроводів і тривалість його розхолоджування встановлюється у кожному конкретному випадку виробничою інструкцією, оскільки зупиняючи котлоагрегат, відповідно треба виключити систему автоматики.
7.6. Система протиаварійних заходів
7.6.1. Основними заходами щодо запобігання і усунення неполадок і аварій на обладнанні котелень є:
- утримання тепловироблюючого обладнання у справному роботоздатному стані;
- систематичне навчання обслуговуючого персоналу найбільш досконалим методом безаварійної роботи;
- впровадження найновіших систем автоматичного регулювання технологічних процесів і проведення технічного навчання персоналу.
7.6.2. Технічне навчання персоналу слід організовувати згідно з керівниками вказівками щодо організації роботи з персоналом котелень і теплових мереж.
Найважливішим елементом технічного навчання є протиаварійні тренувальні навчання.
7.6.3. Основними завданнями протиаварійних тренувань є підвищення здатності обслуговуючого персоналу котелень під час аварійних ситуацій чітко і правильно вирішувати свої дії, не порушуючи при цьому правил техніки безпеки та виробничі інструкції.
7.6.4. Протиаварійні тренування слід проводити:
- цехові не рідше ніж 1 раз на місяць;
- міжрайонні не рідше ніж 1 раз на рік;
як правило, у робочий час з персоналом, який працює на зміні, з наступним розбиранням заняття, що відбулося, та фіксацією проведеного заходу в "Журналі протиаварійних тренувань".
7.6.5. Аварії та відмови у роботі обладнання 1-ї та 2-ї категорії розслідує комісія, призначена наказом по підприємству.
7.6.6. Облік, аналіз та узагальнення даних про аварії та відмови в роботі обладнання, що відбулися, покладається на служби охорони праці підприємства (об'єднання).
7.6.7. Про всі відмови та аварії з обладнанням слід негайно повідомити органам Держнаглядохоронпраці України.
7.7. Консервація котлів
7.7.1. Зупинка котлоагрегату на тривалий період пов'язана із застосування різних способів консервації (сухого, мокрого та ін.) для запобігання корозії.
7.7.2. Сухий спосіб консервації полягає у тому, що після звільнення котла від води, очищення поверхні нагрівання і відключення від трубних комунікацій його піддають сушінню пропусканням гарячого повітря або розведенням у топці невеликого вогнища. При цьому відкривають запобіжний клапан для видалення водяних парів з барабана і труб котла, а за наявності пароперегрівачів - відкривають дренажний вентиль на камері перегрітої пари для видалення води, що залишилася. Після закінчення сушіння через відкриті лази в барабанах в середину котла вміщують на приготовлених стальних листах негашене вапно (з розрахунку 2,5 кг на 1 куб.м об'єму котла) або прожарений хлористий кальцій (0,5 кг на 1 куб.м об'єму котла) і щільно закривають лази барабанів. У подальшому не рідше ніж 1 раз на місяць треба перевіряти стан внутрішньої поверхні котла; реагента слід міняти через кожні три місяці; одночасно треба стежити за станом обмурку і при потребі провадити його сушіння.
7.7.3. Мокрий спосіб консервації котлів треба застосовувати за відсутності небезпеки замерзання води у котлі.
Суть цього способу у тому, що охолоджений і очищений від забруднень і від'єднаний від трубних комунікацій котел заповнюють до нижнього рівня захисним розчином такої концентрації: їдкого натру - 1000, фосфорного ангідриду - 100, сульфату натрію - 250 мг/кг. Потім котел розпалюють і створюють у ньому тиск до 0,2 - 0,3 МПа, який підтримують протягом 3 - 4 год. Після зниження тиску котел повністю заливають захисним розчином, включаючи сухопарник, економайзер і пароперігрівач, і підкачуванням розчину створюють у котлі тиск 0,15 - 0,3 МПа, який підтримують протягом усього періоду консервації. У подальшому періодично перевіряють концентрацію захисного розчину і при потребі - добавляють реагенти.
7.8. Вимоги до котлів, які знаходяться у холодному або гарячому резерві
7.8.1. Під час зупинки котлоагрегату на тривалий період йога треба охолоджувати поступово шляхом природного вистигання при закритих вічках і лазах.
7.8.2. При потребі ремонту котла вічка і лази можна відкрити за інструкцією заводу-виробника, але не раніше ніж через 3 - 4 години.
7.8.3. Після виведення котла у холодний резерв, для зниження корозії з внутрішніх сторін поверхонь нагрівання, через них забезпечують циркуляцію води з мережі при температурі 70 - 50 град.C, а при потребі зниження тиску в котлі - припиняють циркуляцію води через котел, закривши засувки на вході та виході з котла і відкривши повітряні клапани у верхніх точках котла.
7.8.4. Для котлоагрегатів, що працюють на газоподібному паливі, на відвідній лінії газу до пальників ставлять після засувки між фланцями заглушку з хвостиком та бирочкою, де вказують, хто, коли відглушив газ. Свічки безпеки повинні бути відкриті.
7.8.5. На фронті котла слід вивісити табличку з написом: "Котел виведено у холодний резерв" і датою зупинки.
Такий самий запас робиться в експлуатаційному журналі керівником котельні.
7.8.6. Під час виведення котлоагрегату в гарячий резерв оператор зобов'язаний одержати письмове розпорядження керівника котельні, після чого виключити автоматичний регулятор живлення котла (за його наявності) і, перейшовши на ручне керування, підживити котел до рівня, трохи вищого ніж середній робочий, припинити подачу в топку палива, а при роботі на твердому паливі дати можливість горіти паливу на природній тязі. Коли тиск у котлі стане нижчим ніж тиск у працюючих поряд котлах, відключити його від магістралі, і закрити шибери, люки і лази для зменшення втрат тепла.
7.8.7. Котел, який знаходиться у гарячому резерві, повинен перебувати під постійним наглядом обслуговуючого персоналу. Залежно від виробничої інструкції на ньому виконуються ті або інші операції (це залежить від типу котла, палива і вироблюваної теплової енергії).
7.9. Роботи підвищеної небезпеки в котельні
7.9.1. ДНАОП 0.00-8.02-93 визначений перелік робіт з підвищеною небезпекою. Нижче наведено перелік цих робіт для котелень з урахуванням процесу виробництва теплоенергії.
1. Електрозварювальні та газополум'яні роботи.
2. Контроль зварних з'єднань.
3. Роботи із застосуванням ручних електро- і пмевмомашин та інструментів.
4. Транспортування, зберігання та експлуатація балонів із зрідженим вуглеводневим газом, киснем, азотом та вуглекислотою.
5. Обслуговування котлів, що працюють на газовому та рідкому паливі.
6. Роботи з профілактики і технічного обслуговування газового господарства.
7. Газонебезпечні роботи (1).
_______________
(1) Дивись розділ 7.10.
8. Роботи, пов'язані з герметизацією в газовому господарстві.
9. Зливання, очищення, нейтралізація резервуарів рідкого палива.
10. Робота з монтажу і ремонту мазутонасосних.
11. Роботи, пов'язані із зливанням рідкого палива з залізничних цистерн і автотранспорту.
12. Застосування скловати, шлаковати, азбесту і мастик на бітумній основі для гідро- і теплоізоліції наземних і підземних трубопроводів.
13. Нанесення лакофарбованих покриттів на основі нітрофарб і полімерних композицій.
14. Чищення вентиляційних каналів, газоходів, лежаків та повітропроводів.
15. Випробування і обслуговування парових і водогрійних котлів, економайзерів, паропроводів, трубопроводів гарячої води, пароперегрівачів, теплообмінників, теплохімічного обладнання, посудин, що працюють під тиском.
16. Роботи у місткостях, деаераторах, трубопроводах, барабанах котлів і топочних камерах.
17. Обстеження димових труб, димоходів і вентиляційних каналів.
18. Роботи по ремонту, пофарбуванню, очищенню від снігу й пилу дахів будівель котелень і допоміжних приміщень (транспортерні, вуглерозмельні, приміщення шлако- золовидалення).
19. Такелажні та кровяні роботи (випробування коров і монтажних поясів).
20. Луження і кислотне промивання котлів.
7.9.2. Якщо роботи з підвищеною небезпекою, перелічені у розділі 7.9, виконуються не постійно, наприклад, пп. 9, 12, 14, 16, 17, 18, 20, то до початку робіт робітники повинні бути проінструктовані з продовженням цих робіт, їх повинні виконувати не менше як 2 особи, у бригаді призначається старший і виписується наряд-допуск на виконання цієї роботи із зазначенням строків виконання.
7.9.3. Усі роботи, перелічені в п. 7.9.2, як правило, повинні виконуватися вдень під безпосереднім керівництвом інженерно-технічних працівників, відповідальних за експлуатацію даної ділянки, на якій провадяться ці роботи.
7.10. Експлуатація систем газопостачання котелень
7.10.1. Введення в експлуатацію систем газопостачання котелень дозволяється за наявності акта прийняття об'єкта технологічних схем і об'єктів газопостачання, інструкцій і експлуатаційної документації з безпечного користування газом, плану локалізації і ліквідації можливих аварій, документів з навчання і перевірки знань керівників спеціалістів і робітників, які обслуговують газове господарство, а також наказу про призначення осіб, відповідальних за газове господарство.
Відпрацювання нових виробничих процесів, проведення випробувань зразків новорозробленого обладнання, випробування дослідних засобів механізації і автоматизації повинні виконуватись за спеціальної програмою, погодженою з органами Держнаглядохоронпраці.
7.10.2. За наявності на підприємстві газової служби, введення в експлуатацію (пуск газу) нового газового обладнання проводиться газовою службою підприємства.
Про дату проведення пуску газу підприємство повідомляє СПГГ не пізніше ніж за 5 днів.
7.10.3. Закінчення робіт з пуску газу фіксується в наряді на газонебезпечні роботи, який повинен бути доданий до виконавчо-технічної документації об'єкта і зберігатися разом з нею (підрозділ 7.11 цих Правил).
7.10.4. СПГГ і підприємства повинні скласти акт і схему розмежування ділянок обслуговування.
7.10.5. Розмежування ділянок обслуговування зовнішніх і внутрішніх газопроводів, а також газопроводів і установок в середині підприємства повинно бути оформлене наказом (розпорядженням) по підприємству з додатком схем пограничних ділянок з зазначенням меж.
7.10.6. Межа обслуговування газопроводів СПГГ і газоспоживальними організаціями встановлюється за домовленістю. Схеми розмежування зон обслуговування наведені у додатку 8.
7.10.7. Підприємство повинно скласти паспорт на газове господарство (цех, ділянку, котельню, газовикористовувальну установку).
У паспорті повинні зазначатися всі зміни, які вносяться в об'єкт, з доданням відповідних схем, а також повинні відображатися такі основні дані:
- повідомлення про відповідальних осіб;
- короткі повідомлення про газопроводи ГРП (ГРУ);
- повідомлення про газовикористовувальні установки;
- повідомлення про проведені ремонти і заміни обладнання;
- відмітки контролювальних органів.
7.10.8. На окремі об'єкти газового господарства - цех (котельню), а також в цілому на цех повинні вестися два журнали: агрегатний - з вказівками про виконані ремонти, ревізії, налагодження тощо і експлуатаційний - з вказівками виявлених несправностей в кожній зміні, в тому числі порушень ПБСГ, а також заходів щодо усунення порушень і строків їх фактичного виконання. Журнали повинні бути прошнуровані і знаходитись у чергового персоналу.
7.10.9. Контроль за правильним веденням журналів покладається на осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію газового господарства об'єкта.
7.10.10. Всі однотипні газовикористовувальні установки, а також вузли і деталі на кожному об'єкті повинні бути пронумеровані.
7.10.11. Біля кожного агрегату або в місці перебування обслуговуючого персоналу повинні бути вивішені чіткі схеми газових пристроїв із зазначенням номерів цих пристроїв.
7.10.12. Газопроводи і газовикористовувальні установки повинні проходити технічне обслуговування і поточний ремонт відповідно до затвердженого керівником підприємства графіка.
При складанні графіків повинні витримуватися строки, які вказані в паспортах або інструкціях заводів - виготовлювачів обладнання, приладів, арматури з урахуванням місцевих умов експлуатації. При цьому технічне обслуговування повинно провадитися не рідше 1 разу на місяць, а поточний ремонт - не рідше 1 разу на рік.
Перевірка і прочищення газоходів повинні провадитися водночас із поточним ремонтом печей, котлів і іншого обладнання, а також після кожного випадку порушення тяги, але не рідше 1 разу на рік. Результати оформлюються актом, у якому зазначається відсутність засмічення, відокремленість, герметичність, справність оголовків.
7.10.13. Перевірка герметичності приєднання імпульсних труб і гумотканних рукавів до штуцерів приладів або газопроводів повинна провадитися не рідше 1 разу на тиждень за допомогою приладів або мильної емульсії.
7.10.14. Контрольний огляд газового господарства підприємства повинен провадитись не рідше 2 разів на рік.
Огляд провадиться комісією, призначеною керівником підприємства.
Обсяг перевірок при контрольному огляді встановлюється наказом по підприємству при організації технічного обслуговування і поточного ремонту газового господарства підприємства.
7.10.15. Зовнішні поверхні газопроводів, обладнання, арматура фарбується не рідше 1 разу на 5 років фарбами або іншими покриттями відповідно до вимог ГОСТ 14202-69.
Потреба нанесення покриття в коротші строки визначається при контрольному огляді газового господарства.
7.10.16. Роботи із застосуванням зварювання і відкритого полум'я повинні виконуватися відповідно до ДНАОП 0.01-1.01-95 при проведенні зварювальних і інших вогневих робіт, встановлених чинним законодавством України.
7.10.17. Перед ремонтом і при тривалій зупинці (понад три доби) агрегату газопроводів до нього і газопроводів до запальника (при його живленні від колектора до відключення на агрегат) повинні відключатися від діючих газопроводів першим по ходу газу вимикальним пристроєм на агрегат із встановленням інвентарної заглушки.
Газопроводи безпеки при цьому повинні залишатися у відкритому стані.
7.10.18. Газоходи агрегатів, які виведені в ремонт або зупинку понад один місяць, повинні відключатися від діючих за допомогою глухих шиберів.
Газоходи агрегатів, що наново монтуються, повинні бути відключені від діючих за допомогою глухих перегородок.
7.10.19. Первинні перевірки і прочищення димовідвідних пристроїв і газоходів повинні виконуватися спеціалізованою організацією.
Наступні перевірки і прочищення допускається виконувати службами підприємства, персонал яких пройшов навчання і перевірку знань з безпечних методів і прийомів виконання робіт у газовому господарстві у відповідності з ДНАОП 0.00-4.12-94 і одержав дозвіл на виконання таких робіт від місцевого органу Держнаглядохоронпраці України.
7.10.20. Внутрішній огляд і ремонт топок агрегатів (котлів) з перебуванням у них людей дозволяється тільки після відключення агрегатів від діючих газопроводів з встановленням заглушок, відключення газоходів з встановленням глухих шиберів, вентиляції топок і перевірки її закінчення за допомогою приладів відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-58 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
При цьому вміст кисню в пробах повинен бути не менше 20%, а вміст окису вуглецю не повинен перевищувати 20 мг/куб.м. Кількість послідовно взятих проб повинна бути не менше двох.
При роботі в середині топок дверці і люки топок (агрегатів) повинні бути відчинені.
У разі потреби в топки повинно подаватися чисте повітря "примусово".
7.10.21. Приміщення, в яких прокладені газопроводи, встановлені газорегулювальні пристрої, газовикористовувальні агрегати і арматура, повинні бути доступні для обслуговуючого персоналу.
Пристосовувати ці приміщення під склади й майстерні забороняється.
7.10.22. Забороняється навантажувати газопроводи і використовувати їх як заземлення.
7.10.23. Робота газовикористовувальних установок без включення і при несправності приладів контролю і захисту забороняється.
7.10.24. Якщо при розпалюванні пальника або в процесі регулювання стався відрив, проскакування або загасання полум'я, подача газу на пальник і запальний пристрій повинна бути негайно припинена.
До повторного розпалювання дозволяється приступати після вентиляції топки і газоходів протягом часу, вказаного у виробничій інструкції, а також після усунення причин неполадок.
7.10.25. Не дозволяється залишити працюючу газовикористовувальну установку без постійного нагляду обслуговуючого персоналу.
7.10.26. Робота газовикористовувальних установок без постійного обслуговуючого персоналу допускається за умови:
- розміщення газовикористовувальних установок і допоміжного обладнання у відокремлених замикальних приміщеннях, обладнаних охоронною сигналізацією і аварійним вибухозахищеним освітленням, з ввімкненням його поза приміщенням;
- оснащення газовикористовувальних установок системами автоматизації, які забезпечили б їхню безаварійну роботу, протиаварійний захист, відключення подачі газу на установку при загазованості приміщення, пожежі в приміщенні і вимкнення електропостачання;
- виводу сигналів про загазованість приміщення і спрацювання захистів на диспетчерський пункт або в приміщення з постійністю чергового;
- наявності в оперативному підпорядкуванні у диспетчера чергового персоналу, здатного до виконання робіт з аварійної зупинки обладнання.
7.10.27. При вибуху і пожежі в цеху або котельні обслуговуючий персонал повинен негайно перекрити подачу газу вимикальним пристроєм, який встановлений на вводі газопроводу в приміщення газовикористовувальних установок.
7.10.28. Адміністрація підприємства перед включенням в роботу установок сезонної дії, в тому числі опалювальних котлів, повинна забезпечити:
- перевірку виробничого персоналу на знання виробничих інструкцій з охорони праці відповідно до вимог підрозділу 1.2 ПБСГ;
- прочистку газоходів, перевірку справності газоходів, а також систем вентиляції;
- виконання робіт згідно з п. 5.5.5 цих Правил.
Для вбудованих котелень необхідно перевірити газонепроникність приміщень.
Готовність до роботи газового обладнання сезонної дії підприємства повинна бути оформлена актом, згідно з формою, наведеною в Правилах технічної експлуатації.
Зняття заглушок і пуск газу дозволяється тільки за наявності документів, які підтверджують виконання вказаних робіт.
7.10.29. Коли на підприємстві газова служба відсутня, введення в експлуатацію проводиться спеціалізованою службою СПГГ за договорами, укладеними в установленому порядку.
Для пуску і налагодження складних газифікованих агрегатів можуть залучатись спеціалізовані організації.
7.10.30. Підприємства і організації, які експлуатують системи газопостачання, виконують аварійні роботи силами і засобами власної газової служби.
За аварійними викликами підприємств, що мають власну газову службу, АДС СПГГ беруть участь і подають їм практичну, методичну допомогу з локалізації аварій і їх наслідків.
7.10.31. Діяльність аварійних бригад з локалізації і ліквідації аварійних ситуацій повинна обумовлюватися планом локалізації і ліквідації аварій та планом взаємодії служб різних відомств (цивільної оборони, пожежної охорони, швидкої допомоги, міліції, організацій, які експлуатують інженерні комунікації тощо), розробленими кожним підприємством з урахуванням місцевих умов.
Відповідальність за складання планів, своєчасність внесення в них доповнень і змін, перегляд і перезатвердження їх (не рідше 1 разу на 3 роки) несе власник підприємства.
7.10.32. На кожному підприємстві з бригадами АДС повинні проводитися тренувальні заняття з наступною оцінкою дії персоналу:
- з планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій по кожній темі для кожної бригади - не рідше 1 разу на 3 місяці;
- з планів взаємодії служб різного призначення підприємств і населеного пункту - не рідше 1 разу на 6 місяців.
Тренувальні заняття повинні проводитися в умовах, максимально наближених до реальних.
Проведені тренувальні заняття повинні реєструватися в спеціальному журналі. Результати тренувальних занять повинні бути розглянуті і вжиті заходи по усуненню недоліків.
7.10.33. Роботи з ліквідації аварій або аварійних ситуацій АДС може передавати експлуатаційним службам після того, як будуть вжиті всі заходи щодо унеможливлення вибухів, пожеж, отруєнь.
7.11. Газонебезпечні роботи при експлуатації та ремонті обладнання газифікованих котелень
7.11.1. Газонебезпечними вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або за яких можливе витікання газу.
До газонебезпечних робіт належить:
- приєднання новозбудованих газопроводів до діючої системи газопостачання;
- пуск газу в системи газопостачання об'єктів при введенні в експлуатацію, після ремонту і їх реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт; введення в експлуатацію ГРП;
- технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів, споруд систем газопостачання, регуляторів тиску, газообладнання ГПР (ГРУ), газовикористовувальних установок, вибухозахищеного електрообладнання;
- робота на байпасі ГРП (ГРУ);
- усунення закупорок, установка і зняття заглушок на діючих газопроводах, а також від'єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окремих вузлів;
- відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газопроводів і обладнання сезонної дії;
- ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату з газопроводів і конденсатозбірників;
- розкопка грунту в місцях витоку газу до їх усунення;
- всі види робіт, які пов'язані з виконанням вогневих і зварювальних робіт на діючих газопроводах ГРП;
- технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовувальних приладів і апаратів.
7.11.2. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися під керівництвом найбільш кваліфікованого працівника.
7.11.3. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися бригадою в складі не менше двох працівників.
Ремонтні роботи в колодязях, тунелях, траншеях і котлованах глибиною понад 1 м, колекторах і резервуарах повинні виконуватися бригадою не менше як із трьох працівників.
7.11.4. На виконання газонебезпечних робіт видається наряд-допуск (додаток 9) з додатком інструкції їх заходів безпеки.
7.11.5. Особи, які мають право видавати наряди, визначаються наказом по підприємству, яке здійснює експлуатацію системи газопостачання власною газовою службою. Ці особи призначаються з керівних працівників і спеціалістів, які здали екзамен відповідно до вимог ПБСГ.
7.11.6. Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працюючих, можуть проводитись без оформлення наряду-допуску за затвердженими для кожного виду робіт виробничими інструкціями і інструкціями з безпечних методів роботи.
До таких належать роботи по ремонту і огляду колодязів, видалення води і конденсату з газопроводів і конденсатозбірників, а також технічне обслуговування газопроводів і газового обладнання без відключення газу, технічне обслуговування запірної арматури і компенсаторів, роботи на газовикористовувальних установках, котлах і агрегатах.
На кожному підприємстві повинен бути розроблений перелік газонебезпечних робіт, які виконуються без керівництва спеціаліста.
Первинне виконання вищезазначених робіт проводиться з оформленням наряду-допуску.
7.11.7. Особі, відповідальній за виконання газонебезпечних робіт, видається наряд-допуск відповідно до плану робіт.
Наряди-допуски на газонебезпечні роботи повинні видаватися завчасно для проведення необхідної підготовки до роботи.
7.11.8. В плані робіт вказуються: послідовність проведення робіт; розташування працівників; потреба в механізмах і пристроях; заходи, які б забезпечували безпеку проведення робіт; особи, відповідальні за проведення кожної газонебезпечної роботи, за загальне керівництво і координацію робіт.
7.11.9. До плану робіт і наряду-допуску додається виконавче креслення або викопіювання з нього із зазначенням місця і характеру виконуваної роботи. Перед початком проведення газонебезпечних робіт особа, відповідальна за їх проведення, повинна перевірити відповідність виконавчого креслення або викопіювання фактичному розміщенню об'єкта на місці.
7.11.10. Роботи з локалізації і ліквідації аварій провадяться без наряду-допуску до усунення прямої загрози життю людей і пошкодженню матеріальних цінностей.
Після усунення загрози роботи з приведенням газопроводів і газового обладнання у технічно справний стан повинні проводитися за нарядом-допуском.
У тому випадку, коли аварія від початку до кінця ліквідується аварійною службою, складання наряду-допуску не вимагається.
7.11.11. В наряді-допуску вказуються термін його дії, час початку і закінчення роботи. При неможливості закінчити роботу до встановленого строку наряд-допуск на газонебезпечні роботи підлягає продовженню особою, яка його видала.
Наряди-допуски реєструються в журналі за формою згідно з додатком 10.
Відповідальний, отримуючи наряд-допуск і повертаючи його після закінчення роботи, зобов'язаний поставити свій підпис у журналі.
7.11.12. Наряди-допуски повинні зберігатися не менше одного року. Наряди-допуски, які видаються на врізання в діючі газопроводи, на первинний пуск газу, виконання ремонтних робіт на підземних газопроводах із застосуванням зварювання, зберігаються постійно у виконавчо-технічній документації.
7.11.13. Якщо газонебезпечні роботи, виконувані згідно з нарядомдопуском, проводяться понад 1 день, відповідальний за їх виконання повинен щоденно доповідати про хід робіт особі, яка видала наряд-допуск на цю роботу.
7.11.14. Перед початком газонебезпечної роботи, яка проводиться за нарядом-допуском, відповідальний за проведення зобов'язаний проінструктувати всіх робітників на робочому місці про необхідні заходи безпеки.
Після цього кожен робітник, який одержав інструктаж, повинен підписатися в наряді-допуску.
7.11.15. В процесі проведення газонебезпечної роботи всі розпорядження повинні видаватися особою, відповідальною за роботу.
Інші посадові особи і керівники, які беруть участь у проведенні роботи, можуть давати вказівки працівникам тільки через відповідального за проведення даної роботи.
7.11.16. Газонебезпечні роботи виконуються, як правило, вдень. Роботи з локалізації аварій виконуються в будь-який час у присутності і під безпосереднім наглядом керівника або спеціаліста.
8. Реєстрація, технічне опосвідчення і дозвіл на експлуатацію трубопроводів теплових мереж
8.1. Реєстрація
8.1.1. Згідно з ДНАОП 0.00-1.11-98 трубопроводи теплових мереж відносяться до IV категорії та 1 групи (температура вище 115 град.C до 250 град.C, тиск більше 0,07 МПа до 1,6 МПа).
8.1.2. Трубопроводи IV категорії з умовним проходом більше 100 мм (що знаходиться в межах котелень), до пуску в роботу повинні бути зареєстровані в ЕТЦ. Інші трубопроводи, на які поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.11-98, підлягають реєстрації на підприємстві-власникові трубопроводу.
8.1.3. Реєстрація трубопроводів в ЕТЦ проводиться на підставі письмової заяви підприємства-власника при наявності позитивного результату первинного технічного опосвідчення, виконаного експертом ЕТЦ.
При реєстрації підприємством-власником трубопроводу подають такі документи:
- паспорт трубопроводу відповідно до додатка 11;
- виконавча схема трубопроводу з позначенням на ній;
- марка сталі, діаметр, товщина труб, довжини трубопроводу;
- розташування опор, компенсаторів, підвісок (пружин), арматури, вентилів спуску та дренажних пристроїв;
- зварних з'єднань з зазначенням відстаней між ними та від них до колодязів і абонентських вводів;
- для трубопроводів, що працюють при температурах, що викликають повзучість металу (пункти 8.8 та 9.43 ДНАОП 0.00-1.11-98), розташування покажчиків для контролю теплових переміщень з зазначенням проектних величин переміщень і пристроїв для вимірювання повзучості;
- свідоцтво про виготовлення елементів трубопроводу відповідно до додатка 12;
- свідоцтво про монтаж трубопроводу відповідно до додатка 13;
- акт згідно НД про прийняття трубопроводу власником від монтажної організації;
- паспорт та інша документація на посудини, що є невід'ємною частиною трубопроводу. Форма паспорта і документація, що повинна подаватися при реєстрації, приведені в ДНАОП 0.00-1.07-94.
Зазначені документи складаються українською та, за вимогою замовника, також і іншою мовою, підписуються керівником підприємства-власника трубопроводу та скріплюються печаткою.
8.1.4. Подана документація розглядається в ЕТЦ не пізніше п'яти днів з дня її отримання. При відповідності документації вимогам цих Правил трубопровід реєструється в установленому порядку, подані документи прошнуровуються, в паспорті ставиться штамп, реєстраційний номер і всі документи повертаються власникові трубопроводу. Відмова в реєстрації трубопроводу повідомляється власнику письмово з обгрунтуванням причин відмови та посиланням на відповідні пункти ДНАОП 0.00-1.11-98.
8.1.5. У разі зміни власника до пуску в роботу трубопровід підлягає перереєстрації.
8.1.6. Для зняття зареєстрованого трубопроводу з обліку власник представляє в ЕТЦ обгрунтовану заяву та паспорт трубопроводу.
8.1.7. При відсутності у власника паспорта трубопроводу підприємством-виготівником (або монтажною організацією) направляється його дублікат. У випадку неможливості цього спеціалізована організація або ЕТЦ складає в установленому порядку новий паспорт за формою, наведеною у додатку 11.
8.2. Технічне опосвідчення
8.2.1. Трубопроводи теплових мереж IV категорії перед пуском в роботу, процесі експлуатації, а в потрібних випадках - достроково, підлягають технічному опосвідченню: зовнішньому оглядові та гідравлічному випробуванню.
8.2.2. Технічне опосвідчення (зовнішній огляд та гідравлічне випробування) зареєстрованих в ЕТЦ трубопроводів проводиться експертом ЕТЦ у наступних випадках:
- перед пуском в роботу заново змонтованих трубопроводів;
- після відпрацювання нормативного строку експлуатації;
- після аварії трубопроводу або його елементів, якщо це вимагається обсягом відновлювальних робіт;
- після ремонту з застосуванням зварювання;
- перед пуском трубопроводу після перебування його на консервації більше двох років;
- на вимогу інспектора Держнаглядохоронпраці або особи, відповідальної за справний стан та безпечну експлуатацію трубопроводу;
- зовнішній огляд вказаних трубопроводів проводиться експертом не менше одного разу протягом трьох років.
8.2.3. Після відпрацювання розрахункового строку служби (розрахункового ресурсу) експлуатації перед технічним опосвідченням, а також в інших потрібних випадках, проводиться технічне діагностування трубопроводу спеціалізованою організацією або ЕТЦ, що мають отриманий в установленому порядку дозвіл Держнаглядохоронпраці, згідно з вимогами НД, погодженої з Держнаглядохоронпраці.
8.2.4. Трубопровід повинен бути виведений з експлуатації не пізніше терміну технічного опосвідчення, зазначеного в його паспорті.
Підприємство-власник трубопроводу не пізніше як за 5 днів до закінчення встановленого експертом терміну дії останнього опосвідчення повинне повідомити ЕТЦ про готовність трубопроводу для проведення опосвідчення.
8.2.5. Технічні опосвідчення трубопроводів, що не реєструються в ЕЦ, проводяться особою, відповідальною за їх справний стан та безпечну експлуатацію, в наступних випадках:
- зовнішньому оглядові - не рідше одного разу на рік в процесі роботи трубопроводів усіх категорій;
- зовнішньому оглядові та гідравлічному випробуванню - перед пуском трубопроводів в експлуатацію; після монтажу або ремонту трубопроводів з застосуванням зварювання, а також перед пуском після знаходження їх на консервації більше двох років.
8.2.6. Під час проведення технічних опосвідчень трубопроводів слід встановити:
- при первинних - що трубопровід змонтовано та обладнано згідно з вимогами цих Правил та пред'явлених для реєстрації документів, а також, що трубопровід та його елементи не мають пошкоджень;
- при періодичних і дострокових - технічний стан та справність трубопроводу з метою встановлення можливості його подальшої експлуатації.
8.2.7. Зовнішній огляд трубопроводів, прокладених відкритим способом або в прохідних і напівпрохідних каналах, дозволяється проводити без зняття ізоляції. Зовнішній огляд трубопроводів, прокладених в непрохідних каналах, а також у випадках безканального прокладання проводиться шляхом розкриття грунту окремих ділянок та зняття ізоляції згідно з НД Міненерго України.
У випадках виявлення небезпечного стану стінок або зварних швів трубопроводу, особа, яка проводить технічне опосвідчення, має право домогтися часткового або повного зняття ізоляції. Цю вимогу слід виконувати.
8.2.8. Заново змонтовані трубопроводи до накладання ізоляції підлягають зовнішньому оглядові та гідравлічному випробуванню.
При використанні преізольованих труб технічне опосвідчення проводиться згідно з НД, узгодженою з Держнаглядохоронпраці.
8.2.9. Гідравлічне випробування трубопроводів проводиться після закінчення всіх зварювальних робіт, термообробки, контролю зварних з'єднань, а також після встановлення і остаточного закріплення опор та підвісок. При цьому слід подати документи, що підтверджують якість виконаних робіт.
8.2.10. Гідравлічне випробування трубопроводів проводиться згідно з вимогами, викладеними в розділах 10 та 11 ДНАОП 0.00-1.11-98, а величина пробного тиску приймається згідно з вимогами пунктів 10.108 - 10.109, ДНАОП 0.00-1.11-98.
8.2.11. Для проведення гідравлічного випробування трубопроводів, змонтованих на висоті більше трьох метрів, влаштовуються помости або інші пристрої, що забезпечують можливість безпечного виконання робіт та огляду трубопроводів.
8.2.12. Під час контролю якості з'єднувального зварного стику трубопроводу з діючою магістраллю (при наявності між ними тільки однієї засувки для відключення, а також під час контролю не більше двох з'єднань, виконаних при ремонті) гідравлічне випробування може бути замінено перевіркою зварного з'єднання двома видами контролю - радіаційним і ультразвуковим.
8.2.13. Технічне опосвідчення зареєстрованих в ЕТЦ трубопроводів проводиться в присутності особи, відповідальної за їх справний стан та безпечну експлуатацію.
8.2.14. Результати технічного опосвідчення та висновок про можливість подальшої експлуатації трубопроводу з зазначенням параметрів роботи (тиск і температура) та строків проведення наступного опосвідчення записуються в паспорт трубопроводу особою, яка проводила опосвідчення.
Якщо під час опосвідчення трубопроводу буде встановлено, що він знаходиться в аварійному стані або має дефекти, що викликають сумніви в його надійності або міцності, то подальша експлуатація трубопроводу забороняється у встановленому порядку з відповідним мотивованим записом у паспорті.
8.3. Приймання та пуск в експлуатацію заново змонтованих трубопроводів
8.3.1. Прийняття в експлуатацію заново змонтованих трубопроводів здійснюється згідно з вимогами ДБНП А.3.1-3-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 і після реєстрації (перереєстрації) їх в ЕТЦ.
8.3.2. Пуск в експлуатацію трубопроводів, що підлягають реєстрації (перереєстрації) в ЕТЦ, проводиться за наказом підприємства-власника трубопроводу при позитивних результатах технічного опосвідчення, готовності трубопроводу до експлуатації, відповідності обслуговування, нагляду та монтажу вимогам проекту, ДНАОП 0.00-1.11-98 і НД, встановлених під час його обстеження експертом ЕТЦ.
8.3.3. Пуск в експлуатацію трубопроводів, що не підлягають реєстрації (перереєстрації) в ЕТЦ, проводиться за наказом підприємства-власника трубопроводу при позитивних результатах технічного опосвідчення, готовності трубопроводу до експлуатації, відповідності обслуговування, нагляду та монтажу вимогам проекту, ДНАОП 0.00-1.11-98 і НД, встановлених під час його обстеження особою, відповідальною за справний стан і безпечну експлуатацію трубопроводів.
8.3.4. Рішення щодо можливості експлуатації трубопроводів, що підлягають і не підлягають реєстрації, оформляється в паспорт особою, яка його прийняла.
8.3.5. Включення в роботу трубопроводів, що підлягають та не підлягають реєстрації в ЕТЦ, проводиться за розпорядженням особи, відповідальної за справний стан та безпечну експлуатацію трубопроводів, та оформляється записом у змінному журналі.
8.3.6. На введений в експлуатацію трубопровід прикріплюються металеві таблички (не менше 400 х 300 мм) з такими даними: реєстраційний номер, дозволений тиск, температура середовища, дата (місяць та рік) наступного технічного опосвідчення.
На кожному трубопроводі прикріплюються не менше трьох табличок, що встановлюються на кінцях та посередині трубопроводу. Якщо один і той самий трубопровід прокладено через декілька приміщень, таблички прикріплюються на трубопроводі в кожному приміщенні.
8.3.7. У випадку незгоди замовника з представленим йому експертно-технічним центром або спеціалізованою організацією висновком за результатами виконаних робіт, зазначених у договорі між ними, він може оскаржити його у місячний термін з дня отримання висновку Держнаглядохоронпраці.
8.3.8. Скарга повинна бути розглянута Держнаглядохоронпраці протягом місяця з дня її отримання.
8.4. Експлуатація теплових мереж
8.4.1. Експлуатація теплових мереж здійснюється згідно з ДНАОП 0.00-1.11-98, цими Правилами та іншими діючими інструкціями, положеннями, які видаються відповідальними міністерствами та відомствами України.
8.4.2. Основною базовою виробничою організацією щодо експлуатації теплових мереж є територіальне підприємство "Теплокомуненерго" (ПТКЕ) із своїми структурними підрозділами (тепловими районами, дільницями тощо), що передбачено постановою Ради Міністрів України від 12.09.83 р. N 381 та наказом Мінжитлокомунгоспу України від 12.10.83 р. N 276.
8.4.3. ПТКЕ експлуатує зовнішні мережі та обладнання, які є на його балансі, у межах обслуговування, встановлених між ПТКЕ та підприємствами теплових мереж (ПТМ) Міненерго, з одного боку, та відомчими споживачами, з другого боку, і здійснює контроль за експлуатацією теплових мереж і теплових пунктів, які є на його балансі.
8.4.4. Взаємовідносини ПТКЕ з ПТМ і відомчими споживачами теплоенергії щодо експлуатації єдиної системи теплопостачання регулюються Тимчасовим положенням.
8.4.5. На кожному підприємстві ПТКЕ повинні бути складені місцеві експлуатаційні інструкції стосовно до конкретних умов експлуатації (додаток 14).
Перелік місцевих інструкцій, які треба скласти, встановлюється головним інженером ПТКЕ.
8.4.6. ПТКЕ повинно мати технічну документацію на обладнання, що є на балансі, а також технічну документацію на контрольоване обладнання, включаючи мережу і системи теплоспоживання, які експлуатуються споживачами теплоти.
У складі взаємної документації повинні бути:
- паспорт трубопроводів (додаток 11);
- свідоцтво на виготовлення елементів трубопроводів (додаток 12);
- свідоцтво на монтаж трубопроводів (додаток 13); паспорти технічного стану теплових мереж (додаток 15);
- паспорти теплових мереж (додаток 16), котельних насосних станцій (додаток 17) з додаванням сертифікатів; документи на зварювання, акти проміжного й остаточного приймання в експлуатацію;
- експлуатаційні схеми мереж, камер, насосних станцій і котелень;
- проектна та виробнича документація на обслуговувані мережі;
- списки усіх споживачів теплоти із зазначенням теплових навантажень по кожному виду теплоспоживання (опалення, вентиляція, гаряче водопостачання, технологія), параметрів теплоносія у системах теплоспоживання, схеми приєднання підігрівачів гарячого водопостачання і встановлених авторегуляторів.
8.4.7. Паспорти теплових мереж, насосних станцій і котелень і також усі додатки до них повинні відбивати фактичний стан обладнання з урахуванням усіх поточних змін і доповнень, що вносяться під час експлуатації. Усі зміни слід вносити у паспорти негайно після реконструкції.
Щорічно працівники експлуатаційного району повинні складати і вивіряти усі паспорти за станом на 1 січня. Паспорти повинні зберігатися в експлуатаційному районі.
8.4.8. У містах, де експлуатація квартальних теплових мереж здійснюється підприємствами і організаціями, що перебувають у підпорядкуванні міністерств і відомств, технічна документація, перелічена в п. 8.1.6, і паспорти теплових пунктів повинні бути в цих підприємствах і організаціях.
8.4.9. Оперативне керування роботою теплових мереж, встановлення теплових і гідравлічних режимів системи теплопостачання, керівництво ліквідацією аварій у теплових мережах здійснює диспетчерська служба, яка повинна бути організована згідно з типовими структурами підприємства.
8.5. Приймання теплових мереж в експлуатацію
8.5.1. Видача дозволів, технічних умов і погодження проектів на приєднання споживачів до теплової мережі
8.5.1.1. Для приєднання нових споживачів до теплових мереж замовник зобов'язаний до складання завдання на проектування одержати від ПТКЕ дозвіл і технічні умови (ТУ) на приєднання (додаток 18).
8.5.1.2. Для одержання дозволу і ТУ замовник повинен подати до ПТКЕ:
- план ділянки будівництва на геодезичній підоснові з нанесенням усіх існуючих підземних комунікацій у масштабі 1:2000;
- копію рішення місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування про виділення ділянки під будівництво;
