Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою

а) видів типових задач діяльності:

ПФ - професійна,

СВ - соціально-виробнича,

СП - соціально-побутова;

б) класів задач діяльності:

С - стереотипна,

Д - діагностична,

Е - евристична;

в) видів уміння:

ПП - предметно-практичне,

ПР - предметно-розумове,

ЗП - знаково-практичне,

ЗР - знаково-розумове;

г) рівнів сформованості даного уміння:

О - уміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї,

Р - уміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації,

Н - уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички;

д) здатностей:

З - здатність.

4.1 У відповідності до посад, що може займати випускник вищого навчального закладу, він придатний до виконання типових задач діяльності, що мають відміни за ознаками спеціалізацій від типових задач діяльності, наданих у "СВО _________________________ Освітньо-кваліфікаційна характеристика". Кожній задачі відповідає система умінь щодо вирішення цієї типової задачі діяльності.

4.2 Вищі навчальні заклади повинні забезпечити опанування випускниками системою умінь вирішувати певні типові задачі діяльності, що надані у "СВО _____ Освітньо-кваліфікаційна характеристика" і мають відміни за ознаками різниці засобів або(та) умов діяльності, при здійсненні певних виробничих функцій, визначених у таблиці додатку А.

Примітка. У таблиці Додатку А у графі 3 і графі 5 наведені шифри типових задач діяльності і умінь за структурами:

а) шифр типової задачі діяльності за "СВО ___________________ Освітньо-кваліфікаційна характеристика"

б) шифр уміння

4.3 Вищі навчальні заклади повинні забезпечити опанування випускниками системою умінь вирішувати типові задачі діяльності, що мають відміни від задач діяльності, наданих у "СВО _____________ Освітньо-кваліфікаційна характеристика", за ознакою різниці продуктів діяльності, при здійсненні певних виробничих функцій, визначених у таблиці додатку А.

Примітка. У таблиці Додатку А у графах 2, 3, 4, 5 наведені назви типових задач діяльності та їх шифри, зміст умінь вирішувати певні типові задачі діяльності та їх шифри за принципами, що визначені у п.4.2 "СВО _________ Освітньо-кваліфікаційна характеристика".

Таблиця - Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу

1.4. Методика розробки варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника вищого навчального закладу

Розробка варіативної частини ОКХ є обов'язковим у разі існування спеціалізації(цій) за спеціальністю(тями), що занесені до "СВО_______ Перелік спеціалізацій за спеціальностями вищої освіти".

Методика розробки змісту варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики співпадає з методикою розробки ОКХ, що наведена вище.

Кваліфікаційні вимоги, що розробляються вищим навчальним закладом і реалізуються через варіативну частину освітньо-професійної програми підготовки фахівця, віддзеркалюють досвід і здобутки наукових шкіл вищого навчального закладу, реалізацію регіональних потреб у фахівцях, замовлення споживачів випускників, підготовку фахівців за необхідними спеціалізаціями.

Структура кваліфікаційних вимог вищого навчального закладу може повністю чи частково відповідати структурі ОКХ.

Аналіз наслідків застосування розроблених на протязі 1994-95 рр. згідно з концепцією Закону Української РСР "Про освіту" і діючих на теперішній час освітньо-професійних програм підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст" і "бакалавр" вказує на те, що вони потребують суттєвого коригування відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про освіту". Крім того освітньо-професійні програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст" і "магістр" не існує взагалі, не кажучи про те, що деякі напрями підготовки фахівців не забезпечені зовсім нормативною та навчально-методичною документацією, окрім тимчасово діючих навчальних планів. Ці програми та розроблені окремо кожним навчальним закладом навчальні плани, за відсутністю типових програм навчальних дисциплін і завдяки порушенню основних принципів визначення цілей освітньої та професійної підготовки, структурно-логічної обробки змісту навчання тощо, не спроможні бути документами, що регламентують якісну підготовку фахівців з певної спеціальності, як того вимагає суспільний розподіл праці в країні.

2.1. Структура та зміст освітньо-професійної програми підготовки фахівця

Структура та зміст освітньо-професійної програми підготовки фахівця має вигляд галузевого стандарту, що наведений нижче. Побудова, виклад та оформлення стандарту відповідає вимогам стандарту України ДСТУ 1.5-93 "Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів".

Освітньо-професійна програма (ОПП) є державним нормативним документом, в якому визначається нормативний зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності.

Цей стандарт є складовою галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти і використовується при:

- розробці та коригуванні відповідних навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

- розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

- визначенні змісту навчання як бази для опановування новими спеціальностями, кваліфікаціями;

- визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Цей стандарт встановлює:

- нормативну частину змісту навчання у навчальних об'єктах, їх інформаційний обсяг та рівень засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;

- рекомендований перелік навчальних дисциплін підготовки фахівців;

- форми державної атестації;

- нормативний термін навчання.

Стандарт є обов'язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю.

Стандарт придатний для цілей сертифікації фахівців та атестації випускників вищих навчальних закладів.

В цьому стандарті є посилання на такі державні та галузеві стандарти України:

- ДК 003-95 Державний класифікатор професій;

- ДК 009-96 Державний класифікатор видів економічної діяльності;

- ДСВО 01-98 Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

- ДСВО 02-98 Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

- ДСВО 03-98 Освітній рівень базової вищої освіти;

- ДСВО 04-98 Освітній рівень повної вищої освіти;

- ДСВО 05-98 Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста;

- ДСВО 06-98 Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра;

- ДСВО 07.1-98 Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста;

- ДСВО 07.2-98 Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра;

- СВО ___ Терміни та визначення;

- СВО ___ Освітньо-кваліфікаційна характеристика.

У даному стандарті для формування шифрів застосовуються наступні скорочення назв циклів підготовки, до яких віднесено блоки змістовних модулів:

ГЕ - гуманітарної і соціально-економічної підготовки,

ПН - природничо-наукової підготовки,

ПП - професійної та практичної підготовки.

4.1 Освітньо-професійна програма передбачає такі цикли підготовки:

- гуманітарної, соціально-економічної та природничо-наукової підготовки, що забезпечує певний освітній рівень;

- професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки, що разом з попередніми циклами забезпечує певний освітньо-кваліфікаційний рівень.

4.2 Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки подано у таблиці Додатку А.

5.1 Система знань у вигляді системи змістовних модулів щодо складових узагальнених структур діяльності, поданих у "СВО ____ Освітньо-кваліфікаційна характеристика" в змісті умінь, та мінімальна кількість навчальних годин/кредитів вивчення кожного змістовного модуля, наведені у таблиці Додатку Б.

5.2 Система блоків змістовних модулів, у які групуються змістовні модулі, та мінімальна кількість навчальних годин/кредитів вивчення кожного блоку наведені у таблиці Додатку В.

Примітка. У таблиці Додатку Б у графі 4 та у таблиці Додатку В у графі 2 шифри змістовних модулів наведені за структурами:

а) шифр змістовного модуля, що відповідає умінню, зазначеному у кваліфікаційній характеристиці:

б) шифр змістовного модуля, що відповідає умінню, зазначеному у освітній характеристиці:

У таблиці Додатку В у графі 1 шифри блоків змістовних модулів наведені за структурою:

6.1 У таблиці Додатку Г зазначений рекомендований перелік навчальних дисциплін, визначені блоки змістовних модулів, що входять до кожної з них, встановлена мінімальна кількість навчальних годин/кредитів їх вивчення.

6.2 Навчальний заклад має право за узгодженням з Міністерством освіти України змінювати назви навчальних дисциплін та розподіл блоків змістовних модулів у них.

7.1 На державну атестацію студента виносяться блоки змістовних модулів, що зазначені у таблиці Додатку В.

7.2 У Додатку Д наведені нормативні форми державної атестації студента і поданий розподіл блоків змістовних модулів між ними.

Таблиця - Розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки

Таблиця - Система змістовних модулів

Таблиця - Система блоків змістовних модулів

Таблиця - Рекомендований перелік навчальних дисциплін

Нормативні форми державної атестації щодо встановлення рівня опанування студентом відповідних блоків змістовних модулів:

Тестовий державний іспит(и) -

Дипломний проект (або випускна робота) -

2.2. Методика розробки освітньо-професійної програми підготовки фахівця

Нижче наведені методики розробки відповідних структурних елементів освітньо-професійної програми підготовки фахівця.

Розділ. Титульний лист

На титульному листі ОПП вказується:

- позначення галузевого стандарту, яке складається з індексу (ГСВО), умовного позначення міністерства (МО) і реєстраційного номера, що надається у порядку, встановленому у міністерстві, і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження;

- назва освітньо-кваліфікаційного рівня;

- код і назва спеціальності (для усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, окрім бакалавра), код і назва напряму підготовки за Переліком напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 року N 507.

Розділ. Передмова

У розділі вказується назва базового вищого навчального закладу, яким внесено проект стандарту до затвердження, дата і номер наказу, якими стандарт затверджено та йому надано чинності.

Вказуються прізвища, ім'я, по батькові, наукові ступені та вчені звання, посади, назви установ, де працюють розробники стандарту.

Розділ. Вступ

Зміст цього розділу є обов'язковим для кожної освітньо-професійної програми. У разі необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОПП.

Сторінки, на яких розміщені Передмова, Вступ нумерують римськими цифрами, починаючи з титульного аркуша. На титульному аркуші номер сторінки "1" не ставлять. Нумерацію сторінок проставляють на правому нижньому ріжку на непарних і на лівому нижньому ріжку на парних сторінках.

Розділ 1. Галузь використання

У розділі вказуються:

- назви освітньо-кваліфікаційного рівня;

- код і назва спеціальності (для усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, окрім бакалавра), код і назва напряму підготовки за Переліком напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем;

- назва освітнього рівня, що відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню;

- код і назва кваліфікації за Державним класифікатором професій ДК 003-95, затвердженим наказом Держстандарту України від 27.07.95 року N 257 для освітньо-кваліфікаційних рівнів:

- молодший спеціаліст - розділ 1 "Законодавці, вищі державні службовці, керівники", розділ 3 "Фахівці", розділ 5 "Робітники сфери торгівлі та побутових послуг", розділ 7 "Кваліфіковані робітники з інструментом", розділ 8 "Оператори та складальники устаткування і машин";

- бакалавр - розділ 1 "Законодавці, вищі державні службовці, керівники", розділ 3 "Фахівці";

- спеціаліст і магістр - розділ 1 "Законодавці, вищі державні службовці, керівники", розділ 2 "Професіонали";

- узагальнений об'єкт діяльності фахівця - для спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст", "магістр";

- предметна область діяльності - для спеціальності освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст";

- нормативний термін для денної форми навчання (у роках) відповідно до норм, що наведені у "Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)".

Зміст цього розділу є обов'язковим для кожної освітньо-професійної програми. У разі необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОПП.

Дату введення стандарту в дію позначають арабськими цифрами, відокремленими дефісами з такою послідовністю елементів: рік, місяць, число.

Нумерацію сторінок проставляють арабськими цифрами на правому нижньому ріжку на непарних і на лівому нижньому ріжку на парних сторінках стандарту. Додатки мають загальну з рештою стандарту наскрізну нумерацію сторінок.

Розділ 2. Нормативні посилання

Зміст нього розділу є обов'язковим для кожної освітньо-професійної програми. У разі і необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОПП.

Розділ 3. Позначення і скорочення

У цьому розділі надаються скорочення назв циклів підготовки, які застосовуються при формуванні шифрів. Зміст цього розділу є обов'язковим для кожної освітньо-професійної програми. У разі необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОПП.

Розділ 4. Розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний, час за циклами підготовки

В таблиці Додатку А вказується розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки у годинах і кредитах.

Максимальний навчальний час та розподіл змісту освітньо-професійних програм за циклами підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів і магістрів наведено в таблицях 1*, 1**, 1*** відповідно.

Таблиця 1* - Максимальний навчальний час та розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами підготовки молодшого спеціаліста

Таблиця 1** - Максимальний навчальний час та розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами підготовки бакалавра

Таблиця 1*** - Максимальний навчальний час та розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами підготовки спеціаліста, магістра

В таблицях 1*, 1**, 1*** максимальний навчальний час загальної підготовки (час, що може бути відведений на засвоєння освітньо-професійної програми підготовки) відповідно для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня розраховано за формулою:

де S - максимальний навчальний час теоретичної і практичної підготовки (у академічних годинах);

52 - кількість тижнів у навчальному році;

8 - мінімальна тривалість канікул у навчальному році (у тижнях);

n - термін навчання (у роках);

4 - тривалість державної атестації (у тижнях);

54 - кількість академічних годин на тиждень (на 1 кредит).

Максимальний навчальний час кожного з циклів підготовки призначений для здійснення усіх передбачених навчальним планом форм організації навчання, у тому числі самостійної роботи студента та контрольних заходів (за виключенням державної атестації).

Максимальний навчальний час, що може бути відведений на гуманітарну і соціально-економічну підготовку, повинен становити 20 +,- 5 відсотків від максимального навчального часу, що відведений на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки фахівців. При цьому слід ураховувати, що в цей час включено і фізичне виховання із розрахунку 2 години на тиждень (54 години навчального часу студента), за винятком останнього семестру. Ще 2 години фізичного виховання на тиждень можна планувати за рахунок вільного часу студента.

Максимальний навчальний час циклів природничо-наукової, професійної і практичної підготовки визначається як різниця між максимальним навчальним часом засвоєння ОПП та максимальним навчальним часом засвоєння циклів гуманітарної та соціально-економічної підготовки.

Максимальний навчальний час загальної підготовки не враховує час, передбачений на державну атестацію студента, і складається з навчального часу, передбаченого на засвоєння нормативної частини змісту ОПП (змісту навчання) та вибіркової частини. Навчальний час, передбачений для засвоєння нормативної частини змісту ОПП, повинен становити 65 +,- 5% від максимального навчального часу.

Розробка змісту циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки здійснюється робочою групою, склад якої формується Міністерством освіти України (відділенням вищої освіти і відділенням гуманітарної освіти і виховання). Зміст цього циклу є загальним для ОПП відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів. В залежності від потреб фахової підготовки різного профілю (гуманітарної, економічної тощо) розробники ОПП мають право збільшувати обсяг цього циклу за умов узгодження змісту циклів природничо-наукової та професійної підготовки.

При формуванні змісту циклів природничо-наукової та професійної підготовки бакалаврів, навчальний час, передбачений для природничо-наукової підготовки, повинен бути не меншим, ніж в діючих в теперішній час ОПП.

Навчальний час, що передбачається для засвоєння вибіркової частини ОПП, визначається як різниця між максимальним навчальним часом підготовки та навчальним часом, передбаченим на засвоєння нормативного змісту ОПП, і становить 35 +,- 5% від максимального навчального часу. Вибіркова частина складається з частини самостійного вибору навчального закладу та частини вільного вибору студента (окрім ОПП підготовки молодшого спеціаліста).

Навчальний час, передбачений для засвоєння змісту навчання самостійного вибору навчального закладу, не повинен перевершувати 70% навчального часу засвоєння вибіркової частини змісту навчання. Для реалізації дійсно вільного вибору студента вищим закладом освіти повинно бути запропоновано такий перелік дисциплін, загальний навчальний час засвоєння яких перевищує максимальний навчальний час, що передбачений освітньо-професійною програмою для цієї частини підготовки.

Студент за власним бажанням (у межах частини дисциплін вільного вибору) може одержати також військову підготовку за відповідною програмою, що передбачає теоретичне навчання та військові таборні збори (останні за рахунок канікулярного часу) і відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів, на підставі яких може бути присвоєно звання офіцера запасу (675 академічних годин/12,5 кредитів).

Вибіркова частина ОПП підготовки молодшого спеціаліста складається тільки з частини самостійного вибору ВНЗ.

Для осіб з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст відповідно до "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)" отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр можливе за умов засвоєння відповідної ОПП підготовки магістра з терміном навчання не більше одного року.

Розробка ОПП підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів здійснюється з урахуванням існуючих, затверджених Міністерством освіти, відповідних програм, які підлягають певній переробці (уточненню) з урахуванням чинного законодавства, нормативних документів та досвіду роботи вищих навчальних закладів.

Уточнення в першу чергу стосуються:

- урахування того, що згідно з Законом України "Про освіту" бакалавр є не освітнім, а освітньо-кваліфікаційним рівнем, що вимагає поглиблення змісту його професійної підготовки з відповідного напряму;

- урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року N 65 щодо освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- впровадження єдиних вимог щодо забезпечення належного рівня природничо-наукової підготовки відповідно до Указу Президента України "Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні". Це вимагає перегляду змісту цієї підготовки таким чином, щоб у будь-якому випадку її обсяг не був зменшений проти встановлених типовими навчальними планами 1988-90 рр., що були затверджені до реформування вищої освіти в Україні;

- згідно вимог Державної програми навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці на 1996 - 2000 роки, а також наказу Міносвіти України від 14 травня 1998 року N 176 "Про удосконалення навчання з охорони праці і безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах":

- введення до циклу професійної та практичної підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів дисципліни Основи охорони праці терміном вивчення не менше 54 навчальних годин для студентів технічних, будівельних, транспортних, сільськогосподарських, економічних та педагогічних ВНЗ з формою підсумкового контролю знань - іспит;

- введення до циклу професійної та практичної підготовки в разі необхідності навчальної дисципліни Охорона праці в галузі по спеціальностям економічного та виробничного профілів для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, магістр (термін вивчання і форма підсумкового контролю визначаються ВНЗ з урахуванням специфіки напряму підготовки та спеціальності);

- введення до циклу гуманітарної або природничо-наукової підготовки для студентів усіх вищих навчальних закладів навчальної дисципліни Безпека життєдіяльності терміном вивчення 54 навчальні години і підсумковою формою контролю - залік;

- організації занять з дисципліни Фізичне виховання згідно з рішенням колегії Міністерства освіти України "Про концепцію фізичного виховання в системі освіти України", яким передбачено обсяг відповідних занять 4 години на тиждень протягом усього навчання, за винятком останнього семестру, і підсумковий контроль у формі заліку (не менше одного за кожен навчальний рік);

- зменшення, по можливості, кількості навчальних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки шляхом поєднання їх змісту, який має спільну предметну спрямованість.

Уточнення для ОПП молодших спеціалістів стосується:

- перегляду в деяких ОПП змісту фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін з точки зору їх відповідності певному напряму;

- організації занять з фізичного виховання (розподіл часу такий же, як у бакалаврів);

- зменшення, по можливості, числа спеціальних дисциплін шляхом об'єднання тих з них, що мають спільну предметну спрямованість.

Розділ 5. Нормативна частина змісту освітньо-професійної програми

У розділі на підставі аналізу системи умінь, яка наведена в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця, визначається система знань, що потрібні для формування означених умінь. Система визначається у вигляді частково упорядкованого набору (масиву) знань, згрупованого в змістовні модулі (таблиця Додатку Б). Групування здійснюється на підставі загальних ознак, що характерні для структури професійної праці та соціальної діяльності фахівця.

Змістовні модулі з системи знань ні в якому разі не повинні дублювати зміст навчання, який поданий в освітніх програмах загальної середньої освіти або в програмах попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів. Назва змістовного модуля формулюється так само, як назва теми навчальної дисципліни. Для кожного змістовного модуля визначається мінімальна кількість навчальних годин/кредитів його вивчення.

Шифр змістовного модуля формується таким чином. Спочатку надається шифр уміння, що забезпечується відповідними знаннями. Потім через крапку вказується номер змістовного модуля, наскрізний для даного уміння.

В таблиці Додатку В змістовні модулі групуються у блоки змістовних модулів. Для кожного блоку змістовних модулів визначається мінімальна кількість навчальних годин/кредитів його вивчення.

Назва блоку формулюється так само, як формулюється назва розділу програм навчальних дисциплін.

Шифри блоків формуються таким чином. Спочатку літерами визначається назва циклу, до якого даний блок змістовних модулів віднесено:

ГЕ - блок модулів гуманітарного і соціально-економічного циклу;

ПН - блок модулів природничо-наукового циклу;

ПП - блок модулів циклу професійної та практичної підготовки.

Потім через крапку вказується наскрізний порядковий номер блоку для кожного циклу, наприклад: ГЕ.001, ГЕ.002, ... ПН.001, ПН.002, ... тощо.

Розділ 6. Рекомендований перелік навчальних дисциплін

В таблиці Додатку Г подано перелік нормативних навчальних дисциплін, які можуть знаходитися у навчальному плані підготовки фахівців, та вказуються шифри блоків змістовних модулів, з яких формуються ці навчальні дисципліни.

Для кожної навчальної дисципліни вказується мінімальна кількість навчальних годин/кредитів її вивчення.

Як правило цикл гуманітарної і соціально-економічної підготовки включає такі соціально-економічні дисципліни:

1) для молодших спеціалістів: історія України, ділова українська мова, іноземна мова, суспільствознавство (філософія, політологія, соціологія);

2) для бакалаврів: філософія (філософія, етика, естетика, логіка), політологія, основи економічних теорій, правознавство (основи права та основи конституційного права України), історія України (історія України, українська культура та українознавство), ділова українська мова, релігієзнавство, психологія, іноземна мова.

Якщо деякі з дисциплін для гуманітарного і соціально-економічного циклу підготовки є професійно орієнтованими, вони вилучаються із зазначеного циклу і включаються до інших циклів.

Розділ 7. Державна атестація студента

На державну атестацію виноситься увесь нормативний зміст освітньо-професійної програми підготовки фахівця.

У розділі вказуються нормативні форми державної атестації, що необхідна для встановлення рівня опанування студентом відповідного блоку змістовних модулів.

Нормативні форми державної атестації студента встановлюються у залежності від напряму підготовки та спеціальності у вигляді:

- для молодших спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання тестового державного іспиту (іспитів) або комплексний кваліфікаційний іспит;

- для бакалаврів: поєднання захисту випускної роботи та складання тестового державного іспиту (іспитів);

- для спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання тестового державного іспиту (іспитів);

- для магістрів: поєднання складання тестового державного іспиту (іспитів) та захисту магістерської випускної роботи.

Необхідність докорінного вдосконалення підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог з урахуванням кон'юнктури ринку праці та світового досвіду, обумовлює необхідність переходу до ступеневої системи освіти, що базується на суб'єктно-діяльнісному підході щодо встановлення цілей та змісту освіти і професійної підготовки для кожного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня.

Основним цілеформуючим нормативним документом при проектуванні такої системи освіти є ОКХ (або інший замінюючий її нормативний документ), яка поряд з найменуванням спеціальності, призначенням фахівця, номенклатурою первинних посад, переліком засобів та результатів діяльності і т. ін., визначає спрямованість і морально-ділові якості фахівця, вимоги до його підготовки через перелік умінь певного виду і рівня сформованості.

Сукупність видів професійної діяльності фахівця, конкретизованих через професійні задачі діяльності, дозволяє сформулювати вимоги до змісту та форм кваліфікаційних випробувань, які мають на меті визначення рівня теоретичної та практичної підготовки випускника до наступної професійної діяльності, передбаченої ОКХ.

Враховуючи різноманітність видів діяльності фахівця, яка може бути визначена саме через ОКХ, логічно встановити, що найбільш адекватною формою кваліфікаційних випробувань, яка б об'єктивно і надійно визначала рівень освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів, стає кваліфікаційний іспит зі спеціальності, що передбачує виконання певних атестаційних кваліфікаційних завдань. Такими завданнями можуть бути насамперед професійні задачі, що моделюють реальні ситуації, з якими може зустрітися випускник у практичній діяльності.

З іншого боку, педагогічна система ступеневої підготовки фахівців, що розробляється, передбачає необхідність ефективного внутрівузівського педагогічного контролю. Окремі існуючі елементи такої системи являють собою еклектичне поєднання об'єктивного і суб'єктивного, ручної праці та комп'ютерних технологій і не відповідають сучасним вимогам. Саме тому, систему вищої освіти не вдалося зберегти від багатьох негативних явищ, як то - протекціонізм при прийомі до ВНЗ, суб'єктивізм в оцінюванні знань, тощо.

Усунення вказаного можливо тільки через наукову організацію процесу навчання, яка базується на наступному:

1. Оволодіння усіма учасниками процесу навчання сучасними технологіями педагогічного і кваліфікаційного контролю.

2. Усвідомлення того, що головною ланкою педагогічної системи є суб'єкт учіння, і саме учіння на всіх його етапах повинно супроводжуватися потужним методичним шлейфом у вигляді професійних задач і завдань.

Доцільно звернути увагу на зв'язок внутрівузівського педагогічного контролю з єдиною галузевою системою атестації та ліцензування фахівців. В цій системі внутрівузівський педагогічний контроль необхідно розглядати як головну ланку, що забезпечує неперервність процесу виховання, освіти та професійної підготовки. Зволікання із розробкою такої системи контролю може повернутися як проти навчальних закладів (тих хто навчає), де вона вже була втілена, так і проти галузевих контролюючих органів, оскільки як ті, так і інші можуть виявитися непідготовленими до стандартизованих кваліфікаційних іспитів, які вже давно використовуються у світовій практиці.

3.1. Педагогічний контроль у системі вищої освіти

Педагогічний контроль є невід'ємною частиною процесу освіти та професійної підготовки фахівців і повинен знаходитися в органічному зв'язку з іншими елементами педагогічної системи. Він не замінює собою дидактичних засобів навчання, а повинен допомогти виявити досягнення і недоліки цього процесу і є взаємопов'язаною і взаємообумовленою діяльністю навчаючого та суб'єкта учіння. Це можливо тільки за умови створення науково-обгрунтованої системи перевірки результатів якості освіти та професійної підготовки і означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь та навичок. По відношенню до професійної підготовки слід зауважити, що крім загальної підготовки ефективність професійної діяльності буде залежати і від професійної освіченості, професійної вихованості та професійної навченості.