Щодо вивчення шкільних дисциплін у 2009/10 навчальному році

Відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5 - 11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів ("Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України". - N 16-17. - 2008. - С. 40 - 46) поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці "Твір" не робиться. У 9 - 11 (12) класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці з датою наступного уроку (надпис "Твір" не робиться).

Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці - "Напам'ять"), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам'ять до виставлення найближчої тематичної.

Надпис Зошит, як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка: "Зошит" (а не "за зошит"; I семестр (а не "за I семестр")) і т. д.

Відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. N 371 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" ("Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України" N 13 - 15. - 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом "Тематична" виставляється н/а (не атестований (а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань (за календарно-тематичним плануванням кількість тематичних оцінювань не може бути менше 3 за семестр у кожному класі).

Отже, за 1 семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н/а) з поважної причини) семестровий бал має бути наближений до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань: тематична + тематична.

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці I семестр має стояти запис - не атестований(а) - (н/а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Підвищення семестрової оцінки учнями: 9 класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою; 10 - 11(12) класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою "За особливі успіхи у навчанні" та срібною "За успіхи у навчанні" медалями.

Згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 30.01.2009 р. N 1/9-73 "Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах в 2008/09 навчальному році" державна підсумкова атестація із зарубіжної літератури в 9 класі проводитиметься в усній формі за білетами, які складаються з двох завдань. Завдання білетів відображають розмаїття представлених у чинних програмах напрямів, методів, стилів, родів, жанрів, тем тощо. Формулювання запитань відображають усталені у шкільній практиці інтерпретації творів зарубіжної літератури, пропорційно поєднуючи різні аспекти вивчення національного та світового художнього письменства: від морально-етичного до суто естетичного.

Державна підсумкова атестація з курсу зарубіжної літератури в 11 класі проводиться в усній формі за білетами, розробленими і затвердженими Міністерством освіти і науки України. Питання білетів охоплюють більшу частину матеріалу, який опановувався учнями протягом двох навчальних років (10 - 11 класи), і враховують наявність варіативних програм з предметів.

Окремо пропонуються білети для проведення державної підсумкової атестації із зарубіжної літератури у класах філологічного профілю. Білети укладено на основі чинних профільних програм для вивчення предметів. Структура цих білетів інша - вони містять по три завдання, які спираються на чинні програми для профільних філологічних класів із зарубіжної літератури. Вимоги, які ставляться до навчальних досягнень учнів є дещо вищими, тож і самі формулювання питань є складнішими і глибше охоплюють літературний матеріал.

Під час вивчення зарубіжної літератури в усіх класах слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології (комп'ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи), які збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. Серед інтерактивних форм роботи на уроках зарубіжної літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовуються під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань тощо. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках зарубіжної літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання зарубіжної літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках зарубіжної літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайгах. Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель зарубіжної літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі: Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http://ae.lib.narod.ru Літературна інтернет-бібліотека школяра: http:/litbook.by.ru. Антична література: http: pergam.chat.ru. Електронна бібліотека "Джерело": http://ukriib.com. Бібліотека Українського центру: http://ukrcenter.com. Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http://chl.kiev.ua

Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та використання в навчальному процесі. Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих зарубіжних творів як в україномовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення зарубіжної літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.

Великий навчальний потенціал мають та ефективно можуть використовуватися й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про письменників, і тематичні сайти (наприклад, "Персько-таджицька поезія"), де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.

Ще одним напрямом роботи, пов'язаної з оновленням методичної бази навчання зарубіжної літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Основна мета навчання іноземної мови в школі полягає у формуванні комунікативної компетенції здатності і готовності здійснювати іншомовне міжособистісне спілкування з носіями мови та виходом на діалог культур через посилення культурознавчого аспекту в змісті навчання мовам та залучення учнів до культури країни, мову котрої вони вивчають.

Основними підходами до навчання іноземних мов є особистісно-орієнтований, діяльнісний та комунікативне-когнітивний у центрі уваги котрих є особистість дитини, врахування її особливостей, можливостей та здібностей. Вони реалізуються на основі диференціації та індивідуалізації навчання, використання нових інформаційних технологій, дотримання принципів продуктивності навчання, автономії учня, наступності, орієнтації на мовленнєвий розвиток, навчання у "співробітництві" та методом "проектів", а також через введення профілів.

Іноземна мова як предмет характеризується:

- міжпредметним характером (зміст мовлення іноземною мовою може містити інформацію з різних галузей знань, наприклад, літератури, мистецтва, історії, географії, математики та інших);

- багатофункціональністю (може виступати як ціль навчання і як засіб отримання інформації в різноманітних галузях знань).

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів.

Згідно листа МОН від 20.02.2009 р. N 1/9-120 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2009/10 навчальний рік" робочі навчальні плани на 2009/10 навчальний рік складаються:

- для початкової школи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 р. N 682;

- для 5 - 9 класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. N 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. N 66 (додатки 1 - 4);

- для 10 - 11 класів - за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. N 306;

- для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1 - 9 класи - за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 р. N 182; 10 - 11 класи - за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 16.07.2001 р. N 516 (додатки 1, 2);

- для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів: 5 - 9 класи - за Типовими навчальними планами 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. N 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. N 66 (додаток 22); 10 - 11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. N 342 (додаток 7);

5 - 9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та шкіл листом МОН України від 14.06.2005 р. N 1/9-321 (додаток 1). За цим варіантом можуть також складатись робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які передбачають вивчення двох мов національних меншин (замість другої іноземної мови планується мова національної меншини).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 р. N 128.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Інваріантна складова типового навчального плану основної школи (2 - 9 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

У 2009/10 навчальному році, як і в попередні роки, іноземна мова буде вивчатися за декількома навчальними програмами, а саме:

10 - 11 класи: "Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови 10 - 11 класи". Науково-методичний журнал "Іноземні мови в навчальних закладах". К.: Педагогічна преса, 2006;

"Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, Іноземні мови. 10 - 11 класи". Науково-методичний журнал "Іноземні мови в навчальних закладах". К.: Педагогічна преса, 2006;

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10 - 11 класи, К.: Навчальна книга, 2004;

2 - 9 класи: "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2 - 12 класи". К.: Перун, 2005;

"Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова 5 - 12 класи", К.: "Перун", 2005 р.;

"Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови 1 - 12 клас". Науково-методичний журнал "Іноземні мови в навчальних закладах". К.: Педагогічна преса, 2005.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом контролю та оцінювання.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

Початкова школа (1 - 4 класи)

Вивчення іноземної мови з 2 класу є соціальним замовленням та вимогою часу і базується на психологічних особливостях дітей 7 - 8 років (інтенсивне формування пізнавальних процесів, швидке запам'ятовування мовної інформації, особлива здатність до імітації відсутність мовного бар'єру тощо), що дозволяє їм оволодіти основами спілкування іноземною мовою з меншими затратами часу та зусиль у порівнянні з учнями інших вікових груп.

На початковому етапі навчання іноземних мов велике значення має створення психологічних та дидактичних умов для розвитку в учнів початкових класів бажання вивчати іноземну мову, стимулювання потреб в ознайомленні зі світом закордонних ровесників та використання іноземної мови для цих цілей; формування елементарних умінь міжособистісного спілкування іноземною мовою з опорою на рідну мову.

Вивчення іноземної мови в початковій школі спрямовано на:

- створення умов для ранньої комунікативно-психологічної адаптації до нового мовного світу, що відрізняється від світу рідної мови і культури, і для подолання у подальшому психологічного бар'єру у використанні іноземної мови як засобу комунікації;

- ознайомлення з іншомовним пісенним, віршованим та казковим фольклором, світом ігор та розваг;

- набуття дітьми соціального досвіду за рахунок розширення спектру комунікативних ролей у ситуаціях сімейного та шкільного спілкування, з друзями і дорослими іноземною мовою;

- формування уявлень про спільні риси та особливості спілкування рідною та іноземною мовою;

- формування елементарних комунікативних умінь у 4 видах мовленнєвої діяльності з урахуванням можливостей та потреб молодших школярів;

- формування деяких універсальних лінгвістичних понять, що спостерігаються в рідній та іноземній мовах.

Організовуючи навчальний процес в початковій школі важливо відмовитись від домінування фронтальних форм навчання. Заняття у початковій школі повинні розглядатись не як урок (в традиційному розумінні), а як організація спільної справи з дітьми, навчальна співпраця. Для цього необхідно активно використовувати групові форми роботи, в процесі яких мова органічно вливається в діяльність учня. Важливо створити умови, при яких дитина відчуває позитивні емоції.

Необхідно використовувати гру, як важливий методичний прийом, що дозволяє створити ситуацію, де дитина не може просидіти мовчки. Учень оволодіває новою Для нього мовою в процесі взаємодії (з дорослими і товаришами, героями казки або оповідання, вірша або пісні. При цьому потрібно звертатися не тільки до сюжетно-рольових ігор, але і до рухових, мімічних, настільних (доміно, кубики тощо)).

В практиці спілкування необхідно набагато ширше використовувати можливості музичної, танцювальної, мистецької діяльності. Це повинно бути не просто малювання на тему, а тренування дітей у засвоєнні лексичного матеріалу. Вивчаючи, продукуючи, інсценуючи вірші, пісні, казки іноземною мовою, учень залучається до культури країни, мову якої він вивчає. Уже на початковому етапі можна залучати учнів да виконання елементарних проектів. Наприклад, за темами: "Моя сім'я і я", " Улюблена домашня тваринка", "Моя кімната", "Улюблена пора року".

Велике значення у початковій школі надається здоров'я збережним технологіям за рахунок зміни видів діяльності: з навчально-мовленнєвої на навчально-ігрову, інтелектуальної на рухову, з метою запобігання втомленості учнів.

У початковій школі в учнів повинен бути сформований мінімальний рівень володіння мовою, достатній для елементарного спілкування в типових повсякденних ситуаціях, в тому числі і з носіями мови. Учні оволодівають комунікативними уміннями у чотирьох видах мовленнєвої діяльності:

говоріння, читання, аудіювання, письма.

10 лютого 2009 року, за ініціативи міністра освіти і науки України І.О.Вакарчука, відбулася Всеукраїнська нарада з питань вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів.

Учасники наради обговорили особливості раннього вивчення іноземних мов та визначили шляхи поліпшення навчання іноземних мов у дошкільних закладах та початковій школі.

Зокрема, йшлося про напрями інтеграції іноземної мови у дитячі види діяльності; забезпечення наступності у навчанні старших дошкільників та молодших школярів; створення сучасного навчально-методичного та кадрового забезпечення навчання іноземних мов дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. На основі пропозицій учасників наради було розроблено проект Плану дій щодо поліпшення якості вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів на 2009 - 2012 роки.

Метою Плану дій з поліпшення якості вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі є створення умов щодо нормативно-правового, навчально-методичного, матеріально-технічного, кадрового забезпечення розвитку іншомовної освіти.

Реалізація Плану передбачає досягнення таких цілей:

- забезпечення рівного доступу до якісної іншомовної освіти дітям дошкільного віку та молодшим школярам відповідно до їхніх нахилів та потреб;

- оновлення змісту дошкільної іншомовної освіти;

- упровадження сучасних технологій і методик навчання іноземних мов;

- створення якісного навчально-методичного забезпечення вивчення іноземних мов;

- поліпшення якості кадрового забезпечення дошкільних навчальних закладів та початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів.

Важливо підвести молодших школярів, не порушуючи в цілому специфіку раннього навчання, до більш систематичного комунікативно-когнітивного вивчення мов, з метою забезпечення більш плавного продовження його вивчення в 5 класі основної школи.

Організація навчально-виховного процесу та навчально-методичне забезпечення у 9 класі

На кінець 9 класу планується досягнення учнями загальноєвропейського рівня (А2+ - В1) підготовки з іноземних мов. Цей рівень дає можливість випускникам основної школи використовувати іноземну мову для продовження навчання у старшій школі, у спеціалізованих навчальних закладах і для подальшої самоосвіти.

допрофільна підготовка учнів 9 класів має забезпечити умови вибору учнями відповідного напрямку подальшого навчання і своєї професійної діяльності в цілому.

допрофільна підготовка у 9 класі реалізується через:

- ціленаправлену насиченість змісту навчальних матеріалів, що використовуються для вивчення іноземної мови в 9 класі, інформацією про різноманітні сфери професійної діяльності (відповідно до профілів старшої школи);

- курсів за вибором, що дозволяють розширити інформаційне поле школярів у співвіднесенні з комунікативною компетентністю. Вони можуть сприяти більш поглибленому формуванню в учнів уявлень про соціокультурний аспект країни, мова якої вивчається, про національний характер культури в різноманітних її проявах (література, мистецтво, народна творчість, архітектура, національні традиції) - в порівнянні з рідною культурою, та поглиблювати лінгвістичні знання учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України". Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov. на Для учнів 9 класу 12-річної школи підготовлені нові підручники та навчально-методичні комплекти.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов Наказом Міністерства освіти і науки України N 371 від 05.05.2008 р. затверджено критерії навчальних досягнень учнів з іноземних мов. У порівнянні з попередніми уточнені схеми і критерії оцінювання письма, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний характер і тєю чи іншою мірою охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об'єктів контролю.

Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів для аудіювання та читання; обсяг висловлювань монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Один раз наприкінці семестру проводиться оцінювання за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), яке враховується при виставленні семестрового балу.

Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити з першого року навчання (2 клас) мати 2 зошити, один з яких може бути на друкованій основі. Для виконання тематичних, підсумкових, контрольних робіт окремі зошити не заводяться.

При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (2 - 4 класи) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити, у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.

У 5 - 9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.

У 10 - 11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком щоб один раз на місяць перевірялись роботи всіх учнів.

Наявність словників перевіряється один раз на семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.

Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:

- писати акуратно та розбірливо;

- записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зошитах з іноземних мов записується так, як це прийнято у країні, мова котрої вивчається. Наприклад: Wednesday, the tenth of December; Donnerstag, den zehnten September; Jeudi, Ie dix septembre; Primero de septiembre, jueves. Після дати необхідно вказати, де виконується робота (класна чи домашня робота).

- вказати номер вправи, або вид роботи, що виконується.

- зошити з іноземної мови підписувати мовою, що вивчається, наприклад:

Звертаємо увагу, що наказом МОН від 03.06.2008 р. N 496 затверджено інструкцію з ведення класного журналу учнів 5 - 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу "Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета".

Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є самооцінювання. Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювания в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.

Основна суть портфоліо - "показати все, на що ти здібний (а)". Педагогічна філософія портфоліо передбачає зміщення акценту з того що учень (учениця) не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета;

інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.

Використовуючи Європейське мовне портфоліо у навчанні, учні знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, вчаться працювати з ними. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до загальноєвропейських рівневих стандартів.

Така форма оцінювання індивідуальних досягнень учнів та визначення рівня готовності до продовження навчання за певним профилем, як портфоліо, може бути використана і у 9 класах основної школи.

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший - це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання - це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект - це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи самооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо який проходить апробацію у п'яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видруковано методичний посібник "Європейське мовне портфоліо: Методичний посібник. - Тернопіль: Лібра Терра, 2008.". Більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах:

Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити одне одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати одне одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об'єктивності у вимірюванні тих самих знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентністного підходу у навчанні іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.

Більш детально ознайомитись із основними положеннями Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua: www.goethe.de/kiev

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов, що розроблена Міністерством освіти і науки України, передбачено оцінювання основних видів мовленнєвої діяльності з метою визначення рівня навчальних досягнень учасників зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до вимог чинних навчальних програм. Рівні сформованості мовленнєвої діяльності визначені як середній, достатній та високий. Вищезазначені рівні відповідають вимогам чинних навчальних програм та критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов. Більш детально з Програмою можна ознайомитись на сайті Міністерства www.mon.gov.ua. Для підготовки до незалежного оцінювання можна використовувати матеріали, розроблені українськими авторами: "Тестові завдання з французької мови" автор Клименко Ю.І. вид "Генеза"; "Тестові завдання з англійської мови" автори:

Несвіт А.М., Пуха З.Д. вид "Генеза"; "Тестовий контроль з німецької мови" автори: Микитюк С., Ляшенко С. та навчальне методичні комплекти видавництв: Оксфорд (Matrix; Oxford Exam Excellence), Експрес Паблішінг (- FCE Use of English; FCE Practice Tests 1; FCE Practice Tests2), Логмен Пірсон (Opportunities; Success; Activate!), Макміллан (Laser; Destination; Check your Vocabulary for FCE), навчально-методичні комплекси видавництва Hueber, навчально-методичні комплекси видавництва CLE International.