Щодо вивчення шкільних дисциплін у 2009/10 навчальному році

В умовах поступового переходу старшої школи на профільне навчання актуально звучить проблема якісної теоретичної розробки та втілення в щоденну практику системи вивчення літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій.

Існують дві профільні програми із зарубіжної літератури для 10 - 12 класів: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література. 10 - 12 класи. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту/ Укладачі програми: Д.С.Наливайко - науковий редактор, Ю.І.Ковбасенко - керівник авторського колективу; авторський колектив: Г.М.Гребницький, Т.Б.Недайнова, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література. 10 - 12 класи. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний, спортивний напрями. Академічний рівень /Укладачі програми: Д.С.Наливайко - науковий редактор, Ю.І.Ковбасенко - керівник авторського колективу; авторський колектив: Г.М.Гребницький, Т.Б.Недайнова, К.Н.Баліна, Г.В.Бітківська, І.А.Тригуб, О.О.Покатілова.

Ці програми укладено відповідно до вимог чинної Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України (N 10/13 від 25.09.2003 р.). У них враховано вимоги МОН України до організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи (наказ МОН України від 05.02.2009 р. N 66) . Програми зорієнтовані на виконання Закону України "Про загальну середню освіту", Національної доктрини розвитку освіти, постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. N 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. N 620) , від 14.01.2004 р. N 24 "Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти".

Під час розробки профільних програм із зарубіжної літератури за основу були взяті чинні програми предмета "зарубіжна література" для 10 - 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів із українською мовою навчання, затверджені Міністерством освіти і науки України (лист N 1/11-6611 від 23.12.2004 р.). Це обумовлено низкою причин: по-перше, програми тієї самої навчальної дисципліни, яка викладається у класах із різними профілями навчання, за усієї своєї варіативності й специфіки, не можуть абсолютно не враховувати загальнообов'язкових вимог державного стандарту освіти і зовсім не мати певного "інваріантного ядра". По-друге, літературна освіченість, на відміну від освіти вузько спеціальної, є атрибутом культурних людей будь-якого фаху, їх "спільним культурним кодом". По-третє, досвід багатьох країн, де профілізація навчання має давню традицію, свідчить про те, що в процесі навчання старшокласники часто прагнуть змінити обраний спочатку профіль, та й у вітчизняній Концепції профільного навчання в старшій школі передбачена можливість зміни профілю.

У програмі виділено резервний час (по 4 години на рік - в програмі рівня стандарту; 8 годин на рік - в програмі академічного та профільного рівня), використання якого може сприяти виконанню декількох функцій. По-перше, на практиці майже не буває, щоб усі заплановані уроки протягом року були проведені стовідсоткове (початок семестрів зазвичай не збігається з початком тижня, відбувається скорочення навчального часу за рахунок святкових днів, карантину, курсової підготовки або хвороби вчителя, коли немає повноцінної заміни тощо). По-друге, на резервних уроках учитель має законну підставу доповнити або закріпити певну тему чи розділ, ввести до вивчення якийсь твір, що не увійшов до переліку обов'язкових для текстуального вивчення. Програми надають можливість майбутньої спеціалізації старшокласників. Так, резервний час може бути використано для організації поглибленої роботи з перекладними літературними творами (спеціалізація "перекладач"), підготовки до інтерв'ю (спеціальність "журналістика" тощо). Резервний час планується вчителем і заноситься ним до календарно-тематичного плану, як і решта уроків.

Запропонований у програмах розподіл навчального часу на вивчення конкретних розділів і тем є орієнтовним і може змінюватися словесником залежно від конкретних умов роботи.

Вивчення зарубіжної літератури як профільного предмета покликане розширити обрії філологічного та загальногуманітарного мислення школярів, передбачає здійснення ними аналізу художнього твору за складнішими схемами, вивчення літературних явищ у щонайширшому світоглядно-філософському та культурологічному контексті доби, в зіставленні з типологічне спорідненими явищами культури. Глибшим також в процесі профільного вивчення курсу зарубіжної літератури є й освоєння школярами теорії літератури, поетики та ін. Більша кількість годин на вивчення предмета має пропорційно спрямовуватися на різні складники й напрями літературної освіти (життєписи письменників, текстуальне вивчення твору, розвиток зв'язного мовлення, позакласне читання, виразне читання й ін.). За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються й ускладнюються її форми.

Допрофільне та профільне навчання із зарубіжної літератури забезпечується також курсами за вибором та факультативними курсами відповідної філологічної тематики. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити в собі представлені у відповідній професіограмі особистісні риси і якості та фахові навички.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Програми курсів за вибором та факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках: Зарубіжна література: Програми спецкурсів та факультативів /Упоряд.: Ю.Ковбасенко та ін. - К.: Шкільний світ, 2007. - 128 с. Зарубіжна література. Збірник програм факультативних курсів для 8 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд.: Ю.Ковбасенко, В.Федоренко, Н.Жданова // Зарубіжна література. - число 1 - 3 (545 - 547) січень 2008.

Оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. N 371 "Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" ("Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України" N 13 - 14 - 15 за 2008 р., стор. 20 - 45).

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт з української літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у I й II семестрах, перевірки зошитів із зарубіжної літератури.

1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт із зарубіжної літератури є: відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання; написання навчальних класних і домашніх творів; виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо); тестування; складання планів (простих і складних); складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи.

1.2. Основними видами класних і домашніх усних робіт із зарубіжної літератури є: виразне читання художніх текстів; відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання; складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу; читання напам'ять; переказ (докладний і стислий) тощо.

2.1. Кількість та зміст контрольних робіт із зарубіжної літератури визначається вчителем відповідно до програм із зарубіжної літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5 - 12 кл. шести на рік.

2.2. Основними видами контрольних робіт із зарубіжної літератури є: тест; розгорнуті відповіді на запитання; твір: у 5 - 8 класах - обов'язковим є один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п'ятого класу учні творів не пишуть); у 9 - 12 класах - два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній).

Аналіз контрольних письмових творів виконують у робочому зошиті.

4.1. Кількість робочих зошитів із зарубіжної літератури - по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1).

4.2. Для контрольних робіт із зарубіжної літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 2.2)

4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт із зарубіжної літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт із зарубіжної літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. N 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.93 р. за N 56.

5.2. Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії: наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов'язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об'єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5 - 9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

У 10 - 12 класах у робочих зошитах із зарубіжної літератури - інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується лише дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

6.5. Зразок підпису зошита:

7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2. Виявлені помилки позначають так: у 5 - 12 кл. - орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (| - орфографічна, v - пунктуаційна, г - граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки; у 10 - 12 кл.; особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні помилки (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки (логічні - втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні - неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л - лексична, с - стилістична, з - змістова помилки).

За наявності у творі більше п'яти поправок оцінка знижується на бал.

У кожному семестрі 9 класу обов'язковим є проведення 3 контрольних робіт; написання 2 творів (класного й домашнього); проведення одного уроку позакласного читання.

У 8 - 9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

Слід зазначити, що робота з розвитку мовлення не обмежується тільки уроками, на яких учні пишуть контрольний твір. Як елементи розвитку зв'язного мовлення на уроках різного типу можуть використовуватися зазначені вище види робіт.

Потребує окремого коментаря питання щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків. Учитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо:

- посібник має гриф "Схвалено до використання у навчально-виховному процесі";

- від дати надання грифу посібникові минуло не більше п'яти років;

- посібник має місце (відведені окремі рядки) для вписування додаткового матеріалу в зміст конспекту уроку (для реалізації творчого підходу словесника).

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію "спеціаліст", повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена до використання у навчально-виховному процесі: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

Останнім є "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України" - N 25 - 26 - 27, 2008, с. 75 - 82.

Пропонуємо календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури для 9 класу.