Примітка. У таблиці Додатка Б абревіатури компетенцій та шифри умінь шифри і умінь наведені за структурами:
Шифр компетенції
--------------------
| | номер компетенції
| -------------------------------------
| абревіатура компетенції
----------------------------------------------------
б) шифр уміння
|КХХ-Х |ХХ |Х |ХХ номер уміння, наскрізний для даної
| | | | компетенції
| | | -----------------------------------------------
| | | рівень сформованості уміння
| | ---------------------------------------------------
| | вид уміння
| --------------------------------------------------------
| шифр компетенції
------------------------------------------------------------------
6. Виробничі функції, типові задачі діяльності та компетенції щодо вирішення типових задач професійної діяльності.
6.1 Відповідно до посад, що можуть займати випускники вищого навчального закладу, вони придатні до виконання виробничих функцій (здійснення певних типів діяльності) та типових для даної функції задач професійної діяльності. Кожній типовій задачі відповідає компетенція, яка формується системою умінь щодо вирішення цієї задачі діяльності.
6.2 Вищі навчальні заклади забезпечують опанування (досягнення) випускниками системи умінь та набуття відповідних компетенцій, які дозволять вирішувати типові задачі діяльності під час здійснення певних виробничих функцій, що визначені у таблиці Додатка В;
Примітка. У графі 3 і графі 5 таблиці Додатка Б шифри типових задач діяльності та умінь наведені за структурами:
а) шифр типової задачі діяльності
|ХХ |ХХ |Х |ХХ номер задачі, наскрізний для
| | | | даної виробничої функції
| | | -------------------------------------
| | | клас типової задачі діяльності
| | --------------------------------------------------------
| | вид типової задачі діяльності
| -------------------------------------------------------------
| Номер виробничої функції
------------------------------------------------------------------
б) шифр уміння
|ХХ.Х.ХХ |ХХ |Х |ХХ номер уміння задачі, наскрізний для
| | | | даної виробничої функції
| | | -----------------------------------------------
| | | рівень сформованості уміння
| | ---------------------------------------------------
| | вид уміння
| --------------------------------------------------------
| шифр типової задачі діяльності
------------------------------------------------------------------
7. Попередній освітній або (та) освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійного відбору абітурієнтів.
7.1 Попередній рівень освіти або(та) професійної підготовки:
__________________________________________________________________
(освітній або(та) освітньо-кваліфікаційний рівень)
7.2 Абітурієнти повинні мати державний документ про освіту або(та) професійну підготовку встановленого зразка.
7.3 _________________________________________________________
(особливі (галузеві) вимоги до професійного відбору
__________________________________________________________________
абітурієнтів із посиланням на відповідні нормативні документи)
8. Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
8.1 Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, проводиться на основі аналізу успішності навчання, оцінювання якості вирішення випускниками задач діяльності, що передбачені даною ОКХ, та рівня сформованості компетенцій вирішувати задачі діяльності, які можуть виникнути.
8.2 Нормативна форма державної атестації встановлюється в ГСВОУ____-0_ "Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки".
8.3 _________________________________________________________
(особливі (галузеві) вимоги до атестації випускників ВНЗ
__________________________________________________________________
із посиланням на відповідні нормативні документи)
9. Вимоги до системи освіти та професійної підготовки.
__________________________________________________________________
(відомості про особливі (галузеві) вимоги до системи освіти
__________________________________________________________________
та професійної підготовки, додержання яких впливає на якість
__________________________________________________________________
освіти та професійної підготовки випускників ВНЗ)
ГСВОУ_________-0_
(позначення стандарту)
Додаток А
Таблиця - Соціально-особистісні, інструментальні та загально-наукові та професійні компетенції
------------------------------------------------------------------
| Компетенція | Шифр |
| |компетенції |
|---------------------------------------------------+------------|
| 1 | 2 |
------------------------------------------------------------------
Додаток Б
Таблиця - Виробничі функції, типові задачі діяльності, уміння та компетенції, якими повинні володіти випускники вищого навчального закладу
------------------------------------------------------------------
| Зміст |Назва типової| Шифр | Зміст | Шифр | Шифр |
|виробничої| задачі | типової | уміння |уміння|компетенції|
| функції. | діяльності | задачі | | | |
| | |діяльності| | | |
|----------+-------------+----------+---------+------+-----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
------------------------------------------------------------------
Додаток В
Таблиця - Компетенції випускників вищого навчального закладу, що вимагаються, та система умінь, що їх відображає
------------------------------------------------------------------
| Компетенція, щодо вирішення | Шифр | Зміст |Шифр уміння|
| проблем та задач соціальної |компетенції| уміння | |
|діяльності, інструментальних,| | | |
| загально - наукових та | | | |
| професійних задач | | | |
|-----------------------------+-----------+----------+-----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
------------------------------------------------------------------
Методика розроблення
освітньо-кваліфікаційної характеристики випускників вищого навчального закладу
Нижче наведено методики розробки відповідних структурних елементів освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ВНЗ. У методичних порадах наведено приклади формування окремих складових структури ОКХ.
"Титульний лист"
На титульному листі ОКХ указується:
- позначення галузевого стандарту, яке складається з індексу ГСВОУ і реєстраційного номера, що визначається у порядку, встановленому у Міністерстві освіти і науки, і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження;
- назва освітньо-кваліфікаційного рівня;
- шифр та назва галузі знань;
- код і назва напряму підготовки за переліком напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
- код і назва спеціальності (для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, окрім бакалавра),
- код і назва кваліфікації (Дивись Розділ 1. Галузь використання).
"Передмова"
У розділі вказується назва базового ВНЗ, яким внесено проект стандарту до затвердження, дата та номер наказу, яким стандарт затверджено та надано чинності.
Указуються прізвища, імена, по батькові, наукові ступені та вчені звання розробників стандарту, посади і назви установ, де вони працюють.
У разі необхідності в передмові можуть бути наведені додаткові відомості. Наприклад, в разі перевидання, внесення змін та доповнень, тощо
"Зміст"
У розділі потрібно зазначити порядкові номери і назви розділів (підрозділів), додатків (із поданням їх позначення й заголовків) із зазначенням номера сторінки, на якій вони розміщені.
"Вступ"
Сторінки, на яких розміщені Передмова, Зміст, Вступ, нумерують римськими цифрами, починаючи з титульного аркуша. На титульному аркуші номер сторінки УІФ не ставлять. Нумерацію сторінок проставляють на правому нижньому ріжку на непарних і на лівому нижньому ріжку на парних сторінках.
Дата введення стандарту в дію визначається відповідним документом МОН України після узгодження та затвердження освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Дата введення стандарту в дію позначається арабськими цифрами, відокремленими дефісами за такою послідовністю елементів: рік, місяць, число.
"Назва стандарту"
Указується така ж назва стандарту, що наведена на титульному листі.
Приклад оформлення цього розділу:
ГСВОУ_________-0_
(позначення стандарту)
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Чинний від 200___
Розділ 1. Галузь використання
У розділі вказуються:
- Назва освітньо-кваліфікаційного рівня.
- Шифр та назва галузі знань.
- Код і назва напряму підготовки.
- Код і назва спеціальності
- Назва освітнього рівня, відповідного до освітньо-кваліфікаційного рівня.
- Код і назва кваліфікації.
- Назва узагальненого об'єкту діяльності фахівця вказується для спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста, магістра.
- Назва предметної галузі діяльності вказується для спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста у вигляді переліку основних предметів діяльності фахівця.
- Професійне призначення та умови використання фахівця:
- найменування й код видів економічної діяльності за ДК 009:2005
- код(и) і професійна(і) назва(и) робіт за ДК 003:2005, що відповідає(ють) кваліфікації(ям), яка(і) визначена(і) вище;
- назви первинних посад, які визначаються згідно з (10), галузевими нормативними документами, штатними розкладами підприємств певної галузі(ей) економічної діяльності з урахуванням принципів формування назв посад (професійних назв робіт).
Примітка. Коди і назви кваліфікацій визначаються через коди та професійні назви робіт, що надані у ДК 003:2005, а саме:
- молодший спеціаліст - розділ 4.3 "Фахівці";
- бакалавр - розділ 4.3 "Фахівці";
- спеціаліст - розділ 4.2 "Професіонали", а також розділ 4.3 "Фахівці" (за умов, що фахівець проходить післядипломну підготовку, стажування, інтернатуру, клінординатуру тощо, або працюватиме на роботах із керуванням складними технічними комплексами чи їх обслуговуванням);
- магістр - розділ 4.2 "Професіонали".
Професії розділу 1 "Законодавці, вищі державні службовці, керівники" містять широке коло різноманітних функцій управління та керівництва, що передбачає наявність вищої освіти відповідного професійного спрямування за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, стажу роботи за фахом, післядипломної освіти (перепідготовки) у сфері управління та керування. Тобто, за професіями з розділу 1 підготовка фахівців у ВНЗ на первинні посади здійснюватися не може.
Рекомендується при визначенні назви професії (кваліфікації) брати до уваги всю номенклатуру напрямів підготовки та спеціальностей, особливо напрям підготовки, до якого належить дана спеціальність. При цьому слід пам'ятати:
- коди і назви кваліфікацій застосовуються тільки в межах даного напряму підготовки і не використовуються для інших напрямів підготовки.;
- назви кваліфікацій застосовуються тільки в межах даного освітньо-кваліфікаційного рівня і не використовуються для інших освітньо-кваліфікаційних рівнів (тобто у ДК 003:2005 - існує "прив'язка" професії до того чи іншого виду економічної діяльності, яку можна визначити за допомогою перших трьох цифр - класу, а в окремих випадках чотирьох цифр - підкласу класифікації);
- у назвах кваліфікацій не застосовуються найменування похідних посад (окрім виключень, якщо вони встановлені в ДК 003:2005) ;
- у назвах кваліфікацій неприпустиме використання слів-назв освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр тощо).
Первинні посади для кожної кваліфікації визначають відповідні нормативно-правові документи сфери праці та соціального захисту та галузевими нормативними документами, (в тому числі випусками ДКХПП (9)). Використані нормативно-правові та нормативні документи повинні бути зазначені у другому розділі стандарту - "Нормативні посилання".
За відсутності у ДК 003:2005 потрібної назви професії (кваліфікації) вона визначається за допомогою галузевих документів, погоджується в галузевих міністерствах і відомствах та в Міністерстві праці та соціальної політики з одночасним поданням пропозицій щодо введення до класифікатора цієї кваліфікації згідно з вимогами ДСТУ 3739-98. У разі введення такої назви професії (кваліфікації) до ДК 003:2005 вона може бути використана при розробці ОКХ. Порядок введення професійної назви роботи до ДК 003:2005 наведений в розділі "Передмова" комплексу нормативних документів.
Розділ 1 стандарту і наступні розділи також, включаючи додатки, мають загальну наскрізну нумерацію сторінок. Нумерацію сторінок проставляють арабськими цифрами в правому нижньому ріжку на непарних і в лівому нижньому ріжку на парних сторінках стандарту.
Оформлення сторінок стандартів - відповідно до схеми:
Парні сторінки Непарні сторінки
----------------------- ------------------------
|гсвоу__- | | гсвоу__-2|
| | | |
| ТЕКСТ | | ТЕКСТ |
| | | |
|номер сторінки | | номер сторінки|
----------------------- ------------------------
Розділ 2. Нормативні посилання
Зміст розділу є обов'язковим для розробників. Розділ обов'язково доповнюється розробниками, якщо в ОКХ є посилання на будь-які інші нормативні-правові документи (наприклад, галузевого чи іншого характеру).
Розділ 3. Визначення
Цей розділ містить визначення, що необхідні для уточнення або встановлення термінів, які подано у стандарті. У разі необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОКХ на основі додаткових нормативно-правових документів.
Розділ 4. Позначення і скорочення
У розділі подано скорочення назв видів і класів задач діяльності, видів і рівнів сформованості умінь. У разі необхідності розділ може бути доповнений розробниками ОКХ.
Розділ 6. Виробничі функції, типові задачі діяльності та компетенції щодо вирішення типових задач професійної діяльності
На першому етапі здійснюється підготовча робота, за якою згідно з (9,10,11) необхідно визначити найменування галузі, назву і код виду економічної діяльності. Потім необхідно визначити назву галузевого(их) міністерства або відомства та назву підгалузі, де може бути використана праця випускника ВНЗ. Наприклад:
- галузь - Д "Обробна промисловість";
- вид економічної діяльності - Д ДА 15.10.0 "Виробництво м'яса та субпродуктів";
- галузеве міністерство - "Міністерство аграрної політики України";
- підгалузь - "М'ясна промисловість".
Примітка. Для більшості професій (напрямів та спеціальностей) визначається тільки одна галузь та один вид економічної діяльності, окрім професій професіоналів та фахівців, що є загальними для всіх видів економічної діяльності. Перелік таких професій наданий у випуску (10).
З урахуванням досвіду підготовки фахівців даного напряму та вимог (обов'язково) як із боку існуючих моделей діяльності та кваліфікаційних характеристик посад, що подані у відповідних випусках (9), так і з урахуванням прогнозу діяльності, вказується повний перелік об'єктів або предметів діяльності (праці), із якими пов'язана діяльність фахівця (системи, елементи систем тощо). Для цього потрібно визначити первинні посади, які може обіймати фахівець після закінчення ВНЗ, а також визначити його виробничі функції (посадові обов'язки) відповідно до нормативних документів (кваліфікаційні довідники посад керівників, фахівців та службовців, посадові інструкції галузевих міністерств та відомств тощо). При розгляді кожного з посадових обов'язків необхідно визначити логічну послідовність їх виконання, що у свою чергу визначає відповідну та конкретну структуру діяльності фахівця.
Потім, на основі аналізу виробничих функцій фахівця та з урахуванням переліку об'єктів (або предметів) його праці, встановлюється структура його професійної діяльності (праці), яка включає:
- суб'єкт діяльності;
- продукт праці (кінцевий результат, ціль праці);
- предмет, на який спрямована праця фахівця (матеріал, механізм, природний об'єкт, людина тощо);
- засоби праці (машини, механізми, інші знаряддя праці);
- процедури (способи) праці (технологія, процес діяльності, організація і таке інше);
- умови, в яких відбувається праця фахівця.
При встановленні структури праці слід також враховувати результати прогнозу професійних і соціально важливих задач діяльності, які в майбутньому буде виконувати випускник ВНЗ у своїй практичній діяльності на рівні компетенції, що вимагається.
Опис діяльності випускника ВНЗ на первинній посаді повинен віддзеркалювати середньостроковий прогноз змін цієї діяльності. Тільки в такому випадку ОКХ може стати повноцінним документом для проектування змісту навчання і дати точні орієнтири для формування структури й змісту освітньо-професійних програм.
Прогнозування діяльності фахівців здійснюється шляхом визначення структури проблем прогресу, які вони повинні вирішувати в майбутній діяльності. Зміст проблем визначають, виходячи з результатів наукових досліджень і практики виробництва. Особливу увагу треба приділити проблематиці діяльності наукових установ, тому що з'ясування й використання проблематики їх діяльності допоможе визначити зміст майбутніх професійних завдань як у науковій, так і у виробничій сферах діяльності. Також треба зауважити, що ті проблеми, які стоять сьогодні перед організаціями в цілому, перед їх керівництвом, із часом виходять на рівень виконавців у вигляді конкретних задач діяльності.
На основі аналізу процедур діяльності у структурі праці фахівця встановлюється перелік типів професійної діяльності, який узагальнюється у перелік виробничих функцій.
Типи професійної діяльності визначаються через конкретні види робіт. Наприклад:
- планування,
- аналіз,
- координація та узгодження,
- розрахунки тощо.
Тип діяльності фіксує технологію діяльності, але без урахування процесуальної послідовності. Виробнича функція узагальнює типи діяльності з точки зору зв'язку цієї діяльності з діяльністю виробничо-технологічної структури. Вона вміщує цілі та результати даної діяльності, що визначаються структурою виробництва.
Відповідні виробничі функції та їх номери заносяться до таблиці Додатка Б. Рекомендується використовувати такий перелік функцій та їх номерів:
1. Дослідницька - функція спрямована на збір, обробку, аналіз і систематизацію науково-технічної інформації з напрямку роботи.
2. Проектувальна (проектувально-конструкторська) - функція спрямована на здійснення цілеспрямованої послідовності дій щодо синтезу систем або окремих їх складових, розробка документації, яка необхідна для втілення та використання об'єктів та процесів (конструювання є окремим процесом проектування, який полягає в обґрунтуванні рішень щодо принципу дії та конструкції об'єктів, розробки документації на їх виготовлення).
3. Організаційна - функція спрямована на упорядкування структури й взаємодії складових елементів системи з метою підвищення ефективності використання ресурсів і часу (окремим процесом організації діяльності можна вважати планування - часове впорядкування виконання робіт, тобто обґрунтування їх послідовності, тривалості та строків виконання).
4. Управлінська - функція спрямована на досягнення поставленої мети, забезпечення сталого функціонування і розвитку систем завдяки інформаційному обмінові (до фахівця інформаційні потоки надходять через зворотні зв'язки, до об'єкта управління - у вигляді директивних рішень).
5. Технологічна - функція спрямована на втілення поставленої мети за відомими алгоритмами, тобто фахівець виступає як структурний елемент (ланка) певної технології.
6. Контрольна - функція спрямована на здійснення контролю в межах своєї професійної діяльності в обсязі посадових обов'язків.
7. Прогностична - - функція, яка дозволяє на основі аналізу здійснювати прогнозування в професійній діяльності.
8. Технічна - функція спрямована на виконання технічних робіт в професійній діяльності.
На основі аналізу структури професійної діяльності фахівця, переліку предметів його професійної праці й сукупності виробничих функцій, що виконує фахівець на основних, посадах або виконання яких прогнозується в майбутньому, необхідно встановити перелік типових задач, які йому потрібно вміти вирішувати, та вид задачі діяльності, до якого кожна з них віднесена. Перелік задач подається до таблиці Додатка Б.
Примітка. Необхідно, щоб у назві кожної типової задачі діяльності були обов'язково відображені узагальнені процедура та продукт діяльності фахівця. При формулюванні назв типових задач діяльності (а, згодом, і визначень змісту умінь та назв змістових модулів) потрібно використовувати професійну термінологію, яка притаманна певній професійній сфері і надана у відповідних стандартах професійної термінології. Використані стандарти професійної термінології повинні бути зазначені у другому розділі освітньо-кваліфікаційної характеристики - "Нормативні посилання". У подальшому, використані терміни мають входити до системи навчальних елементів, яка надається в ГСВОУ___-0_ "Галузевий стандарт вищої освіти України. Засоби діагностики якості вищої освіти".
Приклади назв типових задач діяльності:
- Організація дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження.
- Складання опису рослинності.
- Проведення генетичних дослідження біологічного об'єкта.
Кожній задачі надається шифр, у ньому вказуються її вид і клас, до яких вона належить. При визначенні класів задач обсяг масивів інформації, що використовує фахівець при вирішенні задачі певного класу, встановлюється за експертною оцінкою.
Задачі, що належать до класу стереотипних задач діяльності, характеризуються "жорсткими" структурами праці фахівця.
Діагностичні задачі діяльності передбачають вільний вибір фахівцем типових складових структури праці, що повинні відповідати визначеним їм особливостям виробничої або соціальної ситуації.
Задачам, що належать до класу евристичних задач діяльності, частково властиві ознаки задач, пов'язаних із науковою творчістю.
Для деяких напрямів підготовки на професійну та соціально-виробничу діяльність значний вплив має соціально-побутова діяльність фахівця. Тому вважаємо за необхідне для спеціальностей, що складають ці напрями підготовки, вказати перелік задач соціально-побутової діяльності.
Можливе існування виробничої функції, якій відповідає тільки одна типова задача діяльності.
Шифри типових задач діяльності формуються таким чином. Спочатку вказується номер виробничої функції (за переліком, що наданий вище). Потім через крапку літерами зазначається вид задачі: ПФ - професійна, СВ - соціально-виробнича, СП - соціально-побутова. Далі, через крапку, літерою вказується клас, до якого вона належить: С - стереотипна, Д - діагностична, Е - евристична. Потім через крапку вказується її наскрізний для даної виробничої функції порядковий номер. Наприклад, стереотипні та діагностичні соціально-виробничі задачі, що притаманні технологічній виробничій функції - 5.СВ.С.01, 5.СВ.С.02, 5.СВ.Д.03 тощо; евристичні професійні задачі, що притаманні проектувальній виробничій функції - 2.ПФ.Е.04, 2.ПФ.Е.05, 2.ПФ.Д.06 тощо.
При формуванні ОКХ бакалавра, спеціаліста або магістра необхідно, щоб переліки функцій та типових задач діяльності якомога повніше відображали усі етапи циклу існування узагальненого об'єкта діяльності фахівця. При цьому слід враховувати, що після етапу ліквідації об'єкта діяльності можливий, якщо виникає необхідність, етап створення нового об'єкта діяльності з такими ж або удосконаленими, або з цілком новими властивостями чи якостями.
Але не всі об'єкти діяльності мають зазначені етапи існування. Так, об'єктам діяльності матеріальної сфери виробництва (верстати, устаткування, машини, механізми тощо) притаманні всі зазначені вище етапи існування. В інших галузях (економіка, наука, культура) зазначені етапи існування можуть мати навіть інші назви, наприклад, "експлуатація" - виставка творів живопису, виконання музичних творів, демонстрація кінофільмів і таке інше; "відновлення" - реставрація творів живопису, удосконалення виконання музичних творів, відновлення кінофільмів і таке інше.
У деяких випадках цикл існування об'єкта діяльності може і не містити окремих етапів. Наприклад, "утилізація творів музичного мистецтва" немає сенсу.
Розділ 5. Компетенції щодо вирішення проблем й задач соціальної діяльності, інструментальних та загально-наукових задач
Вимоги до соціально значущих властивостей та якостей випускника вищого навчального закладу наводяться в таблиці Додатка В у вигляді переліку компетенцій щодо вирішення певні проблеми й задачі соціальної діяльності та системи умінь, яка є відображенням наявності цих здатностей. При цьому здатність розуміється як поєднання генетичної схильності особи (здібності) та набутої у процесі навчання і професійної підготовки спроможності (готовності) до певної продуктивної діяльності Соціальна діяльність розглядається у широкому значенні, але за винятком складової діяльності, що пов'язана із суто професійною сферою й опис якої поданий у таблиці Додатка Б. Тобто, якщо таблиця Додатка Б є формалізованим описом (моделлю) професійної діяльності фахівця, таблиця Додатка В є формалізованим описом (моделлю) особистості, готової до вирішення складних проблем та завдань сьогодення та прогнозованого майбутнього на певному рівні, якого вимагає вища освіта.
Примітка. Особливу увагу слід приділяти компетенціям, що забезпечують спроможність фахівця до рефлексії власних дій, аналізу та відбору інформації, синтезу знань і умінь для досягнення мети діяльності. Такі компетенції мають бути сформовані у випускника ВНЗ під час засвоєння, в основному, фундаментальної частини змісту навчання - знань щодо об'єктивних законів гармонійного розвитку природи й людства, методологій діяльності, засобів та стратегій досягнення мети діяльності тощо. Ці компетенції у межах морального та екологічного імперативів, із пріоритетом принципів сталого розвитку суспільства, повинні забезпечувати спроможність особи отримувати, обробляти та усвідомлювати інформацію, що необхідна для здійснення соціальної діяльності (у тому числі фахової), визначати технологію формування індивідуальної діяльності та забезпечувати її безпечність і ефективність.
Під час формування ОКХ магістра необхідно приділити увагу здатностям фахівця виконувати професійні завдання та обов'язки інноваційного характеру (здатностям здійснювати інноваційну діяльність).
Система компетенцій наводиться з максимальним урахуванням положень щодо системи компетенцій, поданих у розділі 5.
Примітка. Під час формування ОКХ молодшого спеціаліста або бакалавра у таблицю Додатка Б обов'язково включається змістова частина щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки життя і діяльності людини, яка надана у додатку до Інструктивного листа Міністерства освіти і науки України від 19.06.2002 р. N 1/9-307.
Розділ 6. Професійні компетенції. На основі аналізу змісту типових задач діяльності та змісту виробничих функцій формується система умінь та компетенцій (таблиця Додатка Б), що необхідні фахівцеві для вирішення типових задач, із визначенням рівня сформованості кожної з них. Цим формалізуються прийоми та засоби діяльності, за допомогою яких безпосередньо вирішується проблемна ситуація.
Примітка. Будь-яка діяльність здійснюється завдяки множині взаємопов'язаних дій - одиниць діяльності, що не розкладаються на більш прості, і внаслідок якої досягається конкретна усвідомлена мета діяльності (продукт діяльності). У кожній дії відокремлюють її орієнтовну, виконавчу та контрольну частину.
Суб'єкт діяльності повинен знати різні способи здійснення діяльності (процедури діяльності) і те, якому конкретному наборові орієнтирів є адекватним той чи інший засіб діяльності. Така інформація становить (за П.Я.Гальперіним) орієнтувальну основу дії - систему уявлень людини щодо мети, плану та засобів здійснення дії, яка виконується або передбачається для виконання.
Система умінь формується на основі аналізу змісту кожної з типових задач діяльності фахівця з урахуванням класу, до якого певна задача належить. У визначенні змісту кожного уміння та відповідно компетенції необхідно обов'язково віддзеркалювати усі компоненти структури діяльності фахівця. Визначаючи зміст компетенції, слід приділяти увагу ступеневі узагальнення структури діяльності: з одного боку, не допускати надто деталізованого опису діяльності (тобто поопераційного, на рівні опису кожної дії), з іншого - не втратити можливості, у подальшому, діагностувати рівень сформованості компетенції простими засобами, або перевіряти готовність особи до певної діяльності на основі визначення рівня сформованості орієнтовних основ дій.
Приклади визначень змісту умінь (у дужках подаються назви відповідних компонент структури діяльності фахівця):
"Інженер-конструктор (суб'єкт діяльності) повинен уміти, працюючи у складі групи фахівців або особисто (умови діяльності), використовуючи нормативно-технічну документацію (предмет діяльності), за допомогою обладнання автоматизованого робочого місця (засоби діяльності) проектувати (процедура діяльності) деталі та вузли будівельних механізмів та устаткування (продукт діяльності)".
Відмітимо, що у визначенні умінь не обов'язково вказувати суб'єкт діяльності ("фахівець повинен уміти..."). Допускається починати визначення з опису предмета діяльності ("використовуючи ... уміти розраховувати..." тощо).
Кожному конкретному умінню із системи умінь надається свій шифр, у якому вказується вид та рівень сформованості компетенції.
Примітка. Вид і клас задач діяльності та вид і рівень сформованості умінь у подальшому знайде своє відображення при розробці навчального плану (графіка навчального процесу, видів та форм навчальних занять та внутрішнього контролю), програм навчальних дисциплін, засобів діагностики: вимог до змісту кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів), фонду комплексних кваліфікаційних завдань та тестів (принцип забезпечення діагностичних властивостей ОКХ).
Під час визначення виду компетенції використовується загальна класифікація, згідно з якою вони поділяються за:
- характером предмета чи знаряддя праці (природні або штучні об'єкти, знаки та знакові системи, що заміщують ці об'єкти);
- способом виконання дії (практичне або розумове виконання операцій з об'єктом чи знаком, що його заміщує).
Розумові компетенції або навички використовуються головним чином під час вирішення задач, що орієнтовані на здатність мислити, вміння робити висновки та приймати своєчасні обґрунтовані важливі рішення.
Практичні компетенції або навички використовуються головним чином під час вирішення задач, що орієнтовані на психомоторну діяльність та регламентовані алгоритми діяльності.
Компетенції чи навички можуть бути зведені до умінь та навичок для виконання відповідних дій, а саме: предметно-практичних, предметно-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових.
Вид компетенції пов'язаний зі змістом задачі, виконання якої потребує цього компетенції.
Враховуючи, що компетенції формуються у навчальному процесі, види та зміст умінь обумовлюють зміст навчання (у вигляді змістових модулів освітньо-професійних програм підготовки фахівців), а також вибір тих чи інших форм, методів та засобів навчання. Усе це обумовлює розподіл навчального часу, обсяг навчальних дисциплін і форм державної атестації, що мають бути наведені у відповідних нормативних документах.
Зауважимо, що компетенції формуються за допомогою діяльності, в тому числі діяльності навчання. Останню необхідно організувати таким чином, щоб формування умінь спиралося на відповідні знання.
Допускається розміщувати таблиці вздовж довгого боку аркуша стандарту.
Примітка. Під час формування ОКХ молодшого спеціаліста або бакалавра у таблицю Додатка Б обов'язково включається змістова частина щодо питань безпеки життя і діяльності людини й охорони праці, яка надана у додатку до інструктивного листа Міністерства освіти і науки України від 19.06.2002 р. N 1/9-307.
6. Відповідно до замовлень конкретних споживачів праці випускників ВНЗ щодо підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра в ОКХ бакалавра дозволяється визначати групу додаткових типових задач діяльності та умінь їх вирішувати, що стосуються узагальненого об'єкта діяльності фахівця замовленої спеціальності.
Розділ 7. Попередній освітній або(та) освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійного відбору абітурієнтів
У розділі визначається попередній освітній або(та) освітньо-кваліфікаційний рівень абітурієнтів.
Для забезпечення ефективного функціонування системи вищої освіти, яка здатна у процесі реалізації освітньо-професійної програми задовольнити цілі освіти та професійної підготовки, що декларуються в освітньо-кваліфікаційній характеристиці, у цьому розділі обов'язково повинні бути викладені вимоги до відбору абітурієнтів із посиланням на відповідні нормативні документи (у разі їх, існування). Вимоги повинні включати:
- вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів у вигляді системи знань на основі яких буде здійснюватися засвоєння змісту навчання у ВНЗ;
- психологічні властивості та якості особи як такі, що є протипоказані для професійної діяльності, яка обирається.
У розділі, в разі потреби, також можуть бути вказані додаткові вимоги до спеціальних здібностей, вікових або інших обмежень, досвіду попередньої практичної діяльності тощо.
Використані нормативно-правові та нормативні документи повинні бути зазначені у другому розділі стандарту - "Нормативні посилання".
Розділ 8. Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
У розділі наводяться вимоги до державної атестації випускників ВНЗ щодо встановлення фактичної відповідності рівня освіти та професійної підготовки вимогам ОКХ.
Поряд із загальним текстом цього розділу розробники повинні відобразити особливі (галузеві) вимоги до атестації випускників ВНЗ (у п. 8.3) з посиланням на відповідні нормативні документи. Використані документи повинні бути зазначені у другому розділі стандарту - "Нормативні посилання".
Розділ 9. Вимоги до системи освіти та професійної підготовки
У цьому розділі на підставі чинних нормативних актів наводяться відомості про особливі (галузеві) вимоги до системи освіти та професійної підготовки, додержання яких впливає на якість освіти та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів Використані нормативні документи повинні бути зазначені у другому розділі стандарту - "Нормативні посилання".
НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ З РОЗРОБЛЕННЯ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ
Структура та зміст освітньо-професійної програми підготовки фахівця
Освітньо-професійна програма підготовки фахівця має вигляд макету галузевого стандарту, що наведений нижче. Побудова, виклад та оформлення макету стандарту відповідає вимогам ДСВО. Структура та послідовність розробки освітньо-професійної програми повинна бути узгоджена з формою ОКХ. Структура ОПП та її обов'язковий зміст, що подано у цьому розділі, не повинні змінюватися. Під час вибору тієї чи іншої форми побудови обов'язкових додатків до ОПП зміст відповідних розділів в основному документі повинен бути узгоджений.
Далі наведено одну з можливих форм побудови й оформлення освітньо-професійної програми.
ГСВОУ_________-0_
(позначення стандарту)
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Затверджено
Заступник міністра освіти
і науки України
"___"___________ 200_ р.
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ
__________________________________________________________________
(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ ____________________________________________________
(шифр та назва галузі знань)
НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ _______________________________________________
(код і назва напряму підготовки)
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ___________________________________________________
(код і назва спеціальності)
КВАЛІФІКАЦІЯ ____________________________________________________
(код і назва кваліфікації)
Видання офіційне
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київ 200_
ГСВОУ_________-0_
(позначення стандарту)
Передмова
1 РОЗРОБЛЕНО
робочою групою Міністерства освіти і науки України
ВНЕСЕНО
__________________________________________________________________
(назва базового вищого навчального закладу)
2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ
Наказом Міністерства освіти і науки України
від _______________ _____ р. N ________
3 ВВЕДЕНО
__________________________________________________________________
(вперше, другою редакцією, із змінами та доповненнями)
4 РОЗРОБНИКИ СТАНДАРТУ
__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, науковий ступінь та вчене
__________________________________________________________________
звання, посада, повна назва установи)
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований та розповсюджений без дозволу Міністерства освіти і науки України.
Зміст
1 Галузь використання
2 Нормативні посилання
3 Визначення
4 Позначення і скорочення
5 Розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки (додаток А)
6 Нормативна частина змісту освітньо-професійної програми
7 Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
8 Вимоги до системи освіти та професійної підготовки
Додаток Б Система змістових модулів
Додаток В Перелік навчальних дисциплін і практик та система блоків змістових модулів
Додаток Г Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки, навчальний час за циклами підготовки, навчальними дисциплінами й практиками та перелік сформованих компетенцій
Додаток Д Нормативні форми державної атестації, що використовуються для встановлення рівня опанування особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, відповідних змістових модулів
Вступ
Освітньо-професійна програма (ОПП) є галузевим нормативним документом, у якому визначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державної атестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу й рівня освіти та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певного напрямку.
Цей стандарт є складовою галузевого стандарту вищої освіти і використовується під час:
- розроблення складової галузевого стандарту вищої освіти (засоби діагностики якості вищої освіти);
- розроблення складових стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів (варіативні частини освітньо-професійної програми підготовки фахівців та засобів діагностики якості вищої освіти);
- розроблення навчального плану, програм навчальних дисципліні й практик;
ГСВОУ_________-0_
(позначення стандарту)
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ
__________________________________________________________________
(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ ____________________________________________________
(шифр та назва галузі знань)
НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ _______________________________________________
(код і назва напряму підготовки)
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ___________________________________________________
(код і назва спеціальності)
КВАЛІФІКАЦІЯ ____________________________________________________
(код і назва кваліфікації)
Чинний від ______________________
(рік - місяць - число)
1 Галузь використання
Цей стандарт поширюється на систему вищої освіти: органи, які
здійснюють управління у галузі вищої освіти; інші юридичні особи,
що надають освітні послуги у галузі вищої освіти; вищі навчальні
заклади всіх форм власності, де готують фахівців
освітньо-кваліфікаційного рівня ________________________________,
(назва освітньо-кваліфікаційного
рівня)
галузь знань ___________________________________________________,
(шифр та назва галузі знань)
напрям підготовки ______________________________________________,
(код і назва напряму підготовки)
спеціальність __________________________________________________,
(код і назва спеціальності)
освітній рівень ________________________________________________,
(назва освітнього рівня)
кваліфікація ___________________________________________________,
(код і назва кваліфікації)
з узагальненим об'єктом діяльності ______________________________
(для освітньо-кваліфікаційних
_________________________________________________________________,
рівнів: бакалавр, спеціаліст, магістр)
з предметної галузі діяльності __________________________________
(для освітньо-кваліфікаційних
_________________________________________________________________,
рівнів: молодший спеціаліст)
з нормативним терміном навчання (денна форма) __________________.
(років, місяців)
Цей стандарт установлює:
- нормативну частину змісту навчання у залікових одиницях, засвоєння яких забезпечує формування компетенцій відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;
- рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик;
- нормативний термін навчання за очною формою навчання;
- нормативні форми державної атестації.
Право на реалізацію ОПП мають вищі навчальні заклади при наявності відповідної ліцензії, виданої уповноваженим органом виконавчої влади.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використано посилання на такі нормативні документи: (наприклад):
Порядок розроблення стандартів вищої освіти, внесення змін до них та здійснення контролю за їх дотриманням, затверджений наказом МОН України від 10.11.2007 р. N 897 та інші діючі нормативні документи обов'язкового застосування.
