• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам

Національний банк України  | Постанова, Форма типового документа, Положення від 17.06.2004 № 270 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Форма типового документа, Положення
  • Дата: 17.06.2004
  • Номер: 270
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Форма типового документа, Положення
  • Дата: 17.06.2004
  • Номер: 270
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17.06.2004 № 270
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 липня 2004 р.
за № 885/9484
Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам
Відповідно до статей 7, 30, 44 Закону України "Про Національний банк України" та на виконання постанови Правління Національного банку України від 21.05.2003 № 209 "Про заходи щодо кодифікації нормативно-правових актів Національного банку України" Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам (додається).
2. Доповнити Перелік і тарифи послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003 № 333 і зареєстровані у Міністерстві юстиції України 10.09.2003 за № 787/8108 (зі змінами), пунктом 72 такого змісту:
"72. Надання резиденту індивідуальної ліцензії на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту - 3 400 грн".
3. Визнати такими, що втратили чинність:
Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 22.12.99 № 602 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2000 за № 15/4236 (зі змінами);
постанову Правління Національного банку України від 28.05.2001 № 203 "Про внесення зміни до Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.06.2001 за № 505/5696 (зі змінами);
постанову Правління Національного банку України від 17.06.2002 № 218 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28.05.2001 № 203", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 564/6852.
4. Департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків для керівництва і використання в роботі, а банкам - до відома їх клієнтів.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Генеральний департамент банківського нагляду (В.В. Пушкарьов), Департамент валютного регулювання (С.О.Яременко) та територіальні управління Національного банку України.
6. Постанова набирає чинності через 30 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
В.о.ГоловиА.П. Яценюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова
Правління Національного банку
України
17.06.2004 № 270
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 липня 2004 р.
за № 885/9484
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам
( У тексті Положення посилання на додатки 7-9 замінено посиланням відповідно на додатки 6-8 згідно з Постановою Національного банку № 246 від 15.06.2012 )( У Положенні та додатках до нього слово "плаваюча" в усіх відмінках замінено словом "змінювана" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 246 від 15.06.2012 )( У тексті Положення слова "Національний банк (територіальне управління)", "територіальне управління", "Департамент" у всіх відмінках замінено словами "Національний банк" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 465 від 20.07.2015 )( У тексті Положення посилання на додатки 3 - 9 замінено відповідно посиланнями на додатки 2 - 8 згідно з Постановою Національного банку № 375 від 23.08.2016 )
Це Положення розроблене відповідно до вимог статей 7, 30, 44 Закону України "Про Національний банк України" , статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" від 27.06.99 № 734/99 та нормативно-правових актів Національного банку України.
Національний банк України (далі - Національний банк) цим Положенням встановлює порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.
( Абзац другий преамбули із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 235 від 22.06.2007, № 246 від 15.06.2012 )
Розділ I. Порядок отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів і реєстрації договорів
Глава 1. Загальні положення
1.1. Резиденти (юридичні особи, у тому числі уповноважені банки, фізичні особи-підприємці, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті (далі в цьому розділі - кредити) від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому розділом І цього Положення.
Норми розділу І цього Положення не поширюються на комерційні кредити, а також кредитні договори/договори позики, умови яких передбачають використання національної валюти України як валюти кредиту/позики та/або як засобу платежу.
( Пункт 1.1 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 88 від 07.09.2017 )( Пункт 1.1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 246 від 15.06.2012; в редакції Постанов Національного банку № 368 від 11.08.2016, № 26 від 23.03.2017 )
1.2. Резидент-позичальник (крім уповноваженого банку України) залучає кредит від нерезидента через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором. Функції обслуговуючого банку за договором (далі - обслуговуючий банк), визначені цим розділом, може виконувати як уповноважений банк, так і від його імені відокремлений підрозділ банку (філія, відділення). Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (за винятком тих випадків, коли законодавство України дає змогу розміщувати валютні цінності та здійснювати інші операції через рахунок, відкритий за межами України резидентом, без відповідної індивідуальної ліцензії).
Обслуговування уповноваженим банком операцій за договором здійснюється за наявності та на підставі дійсної реєстрації договору Національним банком.
( Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
Уповноважений банк виконує функції обслуговуючого банку, визначені розділом І цього Положення, також за власними договорами, укладеними ним як позичальником з нерезидентами-кредиторами.
( Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 26 від 23.03.2017 )( Пункт 1.2 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 246 від 15.06.2012, № 465 від 20.07.2015, № 26 від 23.03.2017 )
1.3. Залучення уповноваженими банками України коштів на умовах субординованого боргу з метою врахування цих коштів до капіталу банку здійснюється на умовах, що передбачені нормативно-правовими актами Національного банку з цих питань. Договір, який передбачає залучення коштів у вигляді кредитів, позик в іноземній валюті на умовах субординованого боргу з метою врахування цих коштів до капіталу банку, підлягає реєстрації Національним банком відповідно до вимог, установлених розділом І цього Положення.
( Абзац перший пункту 1.3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
Залучення уповноваженими банками коштів за договорами здійснюється з урахуванням вимог щодо дотримання лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам у разі їх встановлення Національним банком.
( Пункт 1.3 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 217 від 28.07.2008 )( Пункт 1.3 в редакції Постанови Національного банку № 350 від 27.09.2007 )
1.4. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі.
( Пункт 1.4 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 494 від 29.12.2007, в редакції Постанови Національного банку № 217 від 28.07.2008 )
1.5. Якщо договором з нерезидентом передбачено надання резиденту-позичальнику кредиту із зарахуванням коштів на його рахунок, який відкритий за межами України та використовується з дотриманням вимог законодавства України, то перерахування нерезиденту коштів з рахунку резидента-позичальника, відкритого в уповноваженому банку, з метою погашення такого кредиту здійснюється за умови подання резидентом-позичальником засвідчених іноземним банком або іншою іноземною фінансовою установою оригіналів чи копій платіжних документів, які підтверджують сплату кредитних коштів іноземним кредитором резиденту-позичальнику і подальше використання цих коштів [підтвердним документом також може бути отримане безпосередньо обслуговуючим банком від іноземного банку (або іншої іноземної фінансової установи), у якому відкрито рахунок резидента-позичальника, повідомлення (SWIFT чи телексне), що містить відповідний ключ, із зазначенням дати і суми отримання кредитних коштів, а також дати, суми та мети їх використання]. Ці документи залишаються на зберіганні в обслуговуючому банку. Якщо вони складені іноземною мовою (крім документів, що складені російською мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та українською/російською мовами), то за вимогою обслуговуючого банку подається також їх переклад на українську мову, засвідчений підписом резидента-позичальника (для юридичних осіб - підписом керівника або заступника керівника).
( Абзац перший пункту 1.5 глави 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 331 від 24.05.2016, № 26 від 23.03.2017, № 102 від 10.10.2017 )
Для забезпечення розрахунків (у тому числі з використанням акредитивної форми розрахунку) між резидентом-імпортером та нерезидентом-експортером за зовнішньоекономічним договором (далі в цьому абзаці - контракт) резидент-імпортер або уповноважений банк, клієнтом якого є резидент-імпортер, має право одержувати кредит від нерезидента-кредитора на умовах, що передбачають переказ нерезидентом-кредитором кредитних коштів у рахунок оплати резидентом-імпортером товару за контрактом (у тому числі як платежу за акредитивом, відкритим уповноваженим банком-позичальником за дорученням резидента-імпортера відповідно до контракту) без зарахування кредитних коштів на рахунок резидента-позичальника / на рахунок грошового забезпечення за акредитивом. Уповноважені банки залучають такі кредити (у тому числі для забезпечення розрахунків за власними імпортними операціями) виключно у випадку, якщо кредит надається за участю іноземного експортно-кредитного агентства, країна реєстрації якого належить до країн, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor's, Moody's), або за участю міжнародної фінансової організації, членом якої є Україна / міжнародної фінансової організації, щодо якої Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам. Перерахування коштів з метою виконання боргових зобов'язань резидента-позичальника перед нерезидентом-кредитором за укладеним між ними договором здійснюється за умови отримання уповноваженим банком від іноземного банку-кредитора відповідного SWIFT чи телексного повідомлення або подання резидентом-позичальником обслуговуючому банку документів, які підтверджують сплату нерезидентом-кредитором кредитних коштів на користь нерезидента-експортера (засвідчені іноземним банком / іноземною фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів та/або інші належним чином оформлені документи). Зазначені підтвердні документи мають містити відомості про реквізити договору, дату та суму кредитних коштів, перерахованих нерезиденту-експортеру. Датою надання (отримання) кредитних коштів за договором у такому випадку слід уважати дату списання коштів з рахунку нерезидента-кредитора на користь нерезидента-експортера за контрактом (у тому числі й у випадку використання кредитних коштів для здійснення платежу за акредитивом).
( Пункт 1.5 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 246 від 15.06.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 996 від 30.12.2015; в редакції Постанови Національного банку № 368 від 11.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 404 від 22.11.2016, № 26 від 23.03.2017 )
Сплата резидентом-позичальником (у тому числі уповноваженим банком) на користь нерезидента-кредитора комісій, зборів, інших, установлених договором платежів (у тому числі відшкодування резидентом-позичальником витрат нерезидента-кредитора, понесених у зв'язку з оплатою послуг, безпосередньо пов'язаних з реалізацією кредитного проекту - юридичних послуг, послуг за договором страхування, послуг експортно-кредитного агентства тощо) за рахунок кредитних коштів без їх зарахування на рахунок резидента-позичальника дозволяється за умови, що цим нерезидентом-кредитором є іноземний банк, країна реєстрації якого належить до країн, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor's, Moody's), або міжнародна фінансова організація, членом якої є Україна / міжнародна фінансова організація, щодо якої Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам, та такий порядок сплати цих платежів за рахунок кредитних коштів передбачено договором. Така сплата має здійснюватися з дотриманням вимоги розділу I цього Положення щодо розміру виплат за користування кредитом (крім випадків, передбачених пунктом 1.9 глави 1 розділу I цього Положення) з урахуванням особливостей, установлених абзацом шостим пункту 1.11 глави 1 розділу I цього Положення. Сума та дата наданих (одержаних) кредитних коштів та відповідно сума та дата зазначених у цьому абзаці платежів резидента-позичальника на користь нерезидента-кредитора, що здійснюються за рахунок кредитних коштів без їх зарахування на рахунок резидента-позичальника, а також підстави утримання нерезидентом-кредитором відповідної суми платежів з резидента-позичальника мають бути підтверджені відповідними SWIFT чи телексними повідомленнями та/або іншими належним чином оформленими документами (засвідчені іноземним банком / іноземною фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів тощо), які обслуговуючий банк може отримувати безпосередньо від нерезидента-кредитора або резидента-позичальника.
( Абзац пункту 1.5 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 368 від 11.08.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 404 від 22.11.2016, № 26 від 23.03.2017, № 88 від 07.09.2017 )( Пункт 1.5 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 246 від 15.06.2012 )
1.6. Кредити, що одержують від нерезидентів резиденти - фізичні особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності (далі - фізичні особи), мають зараховуватися на їх рахунки, відкриті в уповноважених банках або в іноземних банках. Такі кредити фізичні особи можуть одержувати на строк не менше ніж 180 календарних днів. У разі надходження кредиту на рахунок фізичної особи, відкритий в уповноваженому банку, його погашення здійснюється з цього рахунку.
( Абзац перший пункту 1.6 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 996 від 30.12.2015 )( Абзац другий пункту 1.6 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )( Абзац третій пункту 1.6 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )( Абзац четвертий пункту 1.6 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
1.7. Уповноважені банки, що мають генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у частині залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, та резиденти, що не є банками, одержують кредити від нерезидентів та здійснюють інші операції за договором з обов'язковим дотриманням установлених цим Положенням вимог.
Договір підлягає реєстрації в Національному банку до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом, за винятком:
1) договору щодо здійснення операцій з одержання уповноваженим банком-позичальником кредиту овернайт. Такий договір не потребує реєстрації в Національному банку. Під час визначення умов такого договору та проведення на його підставі операцій мають бути дотримані максимальні процентні ставки, що встановлюються Національним банком відповідно до абзацу першого пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення;
2) договору щодо здійснення операцій з одержання уповноваженим банком-позичальником кредиту на строк, що не перевищує одного року (крім кредитів овернайт), для реєстрації якого уповноважений банк зобов'язаний звернутися до Національного банку не пізніше робочого дня, наступного за днем одержання коштів за таким кредитом.
У разі одержання резидентом іноземної валюти (суми кредиту чи позики) від нерезидента без реєстрації договору до резидента застосовуються фінансові санкції - штрафи відповідно до законодавства України з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначеного договору в Національному банку.
( Пункт 1.7 глави 1 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 246 від 15.06.2012, № 26 від 23.03.2017 )
1.8. Обслуговування операцій за відкритими в Україні резидентами-позичальниками рахунками в межах одного договору має проводитися лише через один обслуговуючий банк.
Перехід резидента-позичальника (у разі потреби) на обслуговування операцій за договором в інший уповноважений банк здійснюється після внесення Національним банком відповідних змін до реєстрації договору.
( Пункт 1.8 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 26 від 23.03.2017 )( Пункт 1.8 глави 1 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 246 від 15.06.2012, № 465 від 20.07.2015 )( Пункт 1.9 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
1.9. Вимоги розділу І цього Положення щодо реєстрації договорів (у тому числі вимоги пункту 1.16 глави 1 та глави 2 розділу І цього Положення), а також розміру виплат за користування кредитом з дотриманням максимальних процентних ставок, що встановлюються Національним банком відповідно до абзацу першого пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення, не застосовуються до договорів (операцій за договорами) у разі залучення:
1) кредиту державою або під державну гарантію;
2) кредиту резидентом-позичальником від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, та/або від міжнародних фінансових організацій, щодо яких Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам (далі в цьому пункті - МФО).
Уповноважені банки обслуговують операції за договорами про одержання кредитів, що зазначені у підпунктах 1 та 2 пункту 1.9 глави 1 розділу І цього Положення, відповідно до умов таких договорів.
Резидент (позичальник/боржник у зобов'язанні за договором та/або інша особа, що виконує зобов'язання за такого позичальника/боржника у зобов'язанні) має право купувати та/або переказувати іноземну валюту за межі України на користь МФО-кредитора в рахунок погашення основної суми кредиту, сплати процентів та інших платежів, установлених договором, без наявності реєстрації договору та без індивідуальної ліцензії Національного банку на вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.
( Пункт 1.9 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 26 від 23.03.2017; в редакції Постанови Національного банку № 88 від 07.09.2017 )
1.10. Національний банк установлює окремим рішенням Правління Національного банку максимальні процентні ставки за договорами в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор), та договорами в іноземній валюті 2-ї або 3-ї групи Класифікатора (далі - максимальні процентні ставки), дотримання яких резидентами-позичальниками під час визначення умов договорів та проведення на їх підставі операцій є обов'язковим.
Максимальна процентна ставка, що має бути дотримана за договором, визначається на дату реєстрації такого договору Національним банком (за договорами про одержання уповноваженим банком-позичальником кредиту овернайт, що не підлягає реєстрації, максимальна процентна ставка визначається на дату одержання такого кредиту). У разі перегляду строку кредиту, збільшення загальної суми кредиту (у тому числі за рахунок капіталізації прострочених процентів), перегляду розміру платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору), максимальна процентна ставка, що має бути дотримана за договором з урахуванням таких змін, підлягає перегляду та визначається на дату внесення відповідних змін до реєстрації такого договору.
( Пункт 1.10 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )( Пункт 1.12 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 246 від 15.06.2012 )( Пункт 1.13 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 246 від 15.06.2012 )
1.11. З урахуванням пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі змінюваної процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору, (далі - виплати за користування кредитом) не може перевищувати розмір виплат за цим кредитом, розрахований виходячи з установленої Національним банком максимальної процентної ставки (далі - виплати за максимальною процентною ставкою), яка застосовується до договору згідно з умовами його реєстрації Національним банком, про що має бути зазначено в договорі.
( Абзац пункту 1.11 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
Якщо під час реалізації кредитного проекту відбувається скорочення строку кредиту (внаслідок дострокового погашення кредиту або якщо одержання кредиту розпочалося із затримкою тощо), то контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється із застосуванням максимальної процентної ставки, установленої Національним банком для договорів із відповідним строком кредиту.
( Пункт Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 350 від 27.09.2007; в редакції Постанови Національного банку № 494 від 29.12.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 246 від 15.06.2012 )
У разі залучення кредитних коштів окремими частинами (траншами), зокрема в рамках генерального (рамочного) договору про відкриття кредитної лінії, контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється із застосуванням за кожним траншем максимальної процентної ставки в розмірі, установленому для договорів із строком, що відповідає строку траншу.
( Пункт глави 1 Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 217 від 28.07.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 996 від 30.12.2015 )
У разі залучення резидентом-позичальником кредиту в різних іноземних валютах контроль за розміром виплат за користування кредитом здійснюється за кожною часткою кредиту в різній валюті окремо із застосуванням максимальної процентної ставки, установленої для іноземної валюти відповідної групи Класифікатора.
( Пункт Розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 350 від 27.09.2007 )
До розрахунку розміру виплат за користування кредитом не враховуються комісійні винагороди обслуговуючого банку і банку-нерезидента за переказ коштів в іноземній валюті за договором, що сплачуються за рахунок резидента-позичальника, а також виплати, обумовлені настанням форс-мажорних обставин. Підтвердженням настання форс-мажорних обставин є відповідне підтвердження Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.
( Пункт глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 494 від 29.12.2007, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 217 від 28.07.2008 )
Для цілей контролю за неперевищенням розміру виплат за максимальними процентними ставками за договором до розрахунку розміру виплат за користування кредитом не враховуються передбачені договором платежі резидента-позичальника (у тому числі уповноваженого банку - позичальника) з відшкодування ним фактичних витрат нерезидента-кредитора, понесених у зв'язку з оплатою нерезидентом-кредитором послуг (винагороди, премії, комісії, збори) третьої особи з гарантування, страхування, поручительства, безпосередньо пов'язаних із реалізацією кредитного проекту, якщо такою третьою особою є:
експортно-кредитне агентство, що належить до офіційних експортно-кредитних агентств, перелік яких наведено на офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);
іноземна держава (у тому числі уповноважені нею особи), яка належить до країн, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standart&Poor's, Moody's), або іноземна особа, до складу учасників (акціонерів) якої входить така іноземна держава.
( Пункт глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 404 від 22.11.2016; в редакції Постанови Національного банку № 45 від 26.04.2018 )
1.12. Уповноважений банк/обслуговуючий банк здійснює контроль за розміром виплат за користування кредитом із застосуванням максимальної процентної ставки:
1) під час аналізу та перевірки документів, потрібних відповідно до вимог розділу І цього Положення для реєстрації договору (унесення змін до реєстрації договору), на відповідність установленим цим Положенням вимогам. Якщо договором передбачена змінювана процентна ставка, то такий контроль здійснюється із застосуванням фактичного розміру (числового значення) процентних ставок на дату його проведення (у такому випадку період з дати проведення контролю до дати надходження до Національного банку пакета документів не повинен перевищувати 10 календарних днів);
2) під час обслуговування операцій за договором із застосуванням до договору максимальної процентної ставки, яка визначається згідно з умовами реєстрації договору Національним банком.
( Пункт глави 1 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 246 від 15.06.2012, № 26 від 23.03.2017 )
1.13. Невиконання уповноваженим банком/обслуговуючим банком функцій контролю за розміром виплат за користування кредитом із застосуванням максимальної процентної ставки:
1) у результаті чого була неправомірно проведена реєстрація договору/унесено зміни до реєстрації договору, умови якого (з урахуванням змін у разі їх наявності) не відповідають установленим Національним банком максимальним процентним ставкам, є підставою для притягнення такого банку до відповідальності згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ;
2) у результаті чого під час обслуговування операцій клієнта за договором (з урахуванням змін у разі їх наявності) була проведена неправомірна валютна операція, яка призвела до порушення встановлених Національним банком максимальних процентних ставок, є підставою для притягнення такого банку до відповідальності згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю.
( Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом 1.13 згідно з Постановою Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
1.14. Національний банк у разі потреби реалізації резидентами-позичальниками стратегічно важливих для економіки України кредитних проектів, розмір виплат за користування кредитом за якими перевищує розмір виплат за максимальними процентними ставками, може приймати за кожним конкретним випадком окреме рішення Правління Національного банку України.
( Пункт глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 303 від 28.04.2016 )
1.15. Не допускається реєстрація укладених резидентами-позичальниками договорів, згідно з якими передбачена сплата резидентами-позичальниками процентів за користування кредитами (без урахування відповідних комісій), до фактичного надходження в Україну кредитних коштів від нерезидентів або до здійснення сплати нерезидентами-кредиторами зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами резидентів за межами України чи до зарахування кредитних коштів на рахунок резидента-позичальника, відкритий за межами України.
( Пункт глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 246 від 15.06.2012, № 26 від 23.03.2017 )
1.16. Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі, що підлягає реєстрації, умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.
( Абзац перший пункту 1.16 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 147 від 28.12.2017 )
Вимоги абзацу першого пункту 1.16 глави 1 розділу І цього Положення поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору), у тому числі в разі перегляду сторонами договору його умов у випадках, про які йдеться в пункті 1.19 глави 1 розділу І цього Положення.
( Абзац другий пункту 1.16 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
Вимоги пункту 1.16 глави 1 розділу I цього Положення не поширюються на випадок заміни сторони в зобов'язанні, яке виникло на підставі зареєстрованого договору (у межах суми зобов'язання й на умовах цього договору та його реєстрації, що існували на момент заміни сторони в зобов'язанні).
( Пункт 1.16 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 147 від 28.12.2017 )( Пункт глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 246 від 15.06.2012 )
1.17. Реєстрація Національним банком договору (унесення змін до реєстрації договору) проводиться за заявницьким принципом без жодних зобов'язань будь-якого характеру з боку Національного банку щодо зобов'язань за договором/вимог сторін договору (зокрема їх наявності, законності, дійсності, чинності, відповідності тощо, а також установлення/ідентифікації сторін у зобов'язанні).
( Пункт 1.17 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
1.18. Реєстрація договору дійсна на весь час користування кредитом за цим договором, якщо протягом 180 календарних днів починаючи з наступного робочого дня після дня реєстрації договору резидент-позичальник одержав кредит або його частку.
( Пункт глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 494 від 29.12.2007, № 246 від 15.06.2012, № 996 від 30.12.2015, № 331 від 24.05.2016, № 375 від 23.08.2016, № 26 від 23.03.2017; в редакції Постанови Національного банку № 88 від 07.09.2017 )
1.19. Якщо боргове зобов'язання резидента-позичальника виникло на підставі договору про одержання ним грошових коштів (суми кредиту) в іноземній валюті від іншого резидента та у цьому зобов'язанні відбувається заміна резидента-кредитора на нерезидента - нового кредитора (унаслідок купівлі-продажу/відступлення, передавання прав вимоги тощо), то платіжні операції резидента-позичальника з нерезидентом - новим кредитором за таким договором в іноземній валюті (з урахування змін, що передбачені іншими угодами/договорами, які стосуються його реалізації, у тому числі заміни кредитора на нерезидента) здійснюються лише після його реєстрації в Національному банку згідно з вимогами розділу І цього Положення.
Реєстрація такого договору (з урахування змін, що передбачені іншими угодами/договорами, які стосуються його реалізації, у тому числі заміни кредитора на нерезидента) дозволяється, якщо умови такого договору відповідають вимогам, установленим розділом І цього Положення (за винятком вимоги щодо обов'язкової реєстрації договору до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом у частині коштів, одержаних резидентом-позичальником від резидента-кредитора, а також вимоги абзацу першого пункту 1.16 глави 1 розділу І цього Положення).
Під час здійснення банком контролю за розміром виплат за користування кредитом за таким договором максимальна процентна ставка не застосовується до виплат за користування кредитом, які були сплачені або підлягали сплаті резидентом-позичальником у період, що передує моменту переходу прав резидента-кредитора до нерезидента - нового кредитора у зобов'язанні, у сумі фактично здійснених платежів на користь резидента-кредитора або відповідно у сумі прострочених платежів, права вимоги за якими перейшли до нерезидента-кредитора.
З метою забезпечення дотримання максимальної процентної ставки за договором, що є обов'язковою умовою для реєстрації договору, нерезидент - новий кредитор може в односторонньому порядку відмовитися від нарахування частки або повністю процентів, інших платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, за договором, письмово повідомивши про це позичальника. Таке письмове повідомлення нового кредитора про відмову від нарахування відповідних платежів до позичальника за договором має бути безвідкличним.
Вимоги пункту 1.19 глави 1 розділу І цього Положення (крім абзацу четвертого пункту 1.19 глави 1 розділу І цього Положення) не поширюються на випадок, що передбачений пунктом 1.21 глави 1 розділу І цього Положення.
( Главу 1 розділу I доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 265 від 30.04.2009; в редакції Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
1.20. Якщо договором з нерезидентом передбачено надання кредиту кільком резидентам-позичальникам, то реєстрація договору здійснюється окремо для кожного з позичальників у частині коштів (частки кредиту), які цей позичальник передбачає отримати в межах загальної суми кредиту.
( Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 246 від 15.06.2012; в редакції Постанови Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
1.21. Якщо в межах одного договору передбачено надання кредиту резиденту-позичальнику за участю нерезидента-кредитора та уповноваженого банку-кредитора, то реєстрація договору здійснюється в частині коштів (частки кредиту), яка передбачає здійснення резидентом-позичальником на підставі цього договору платіжних операцій з нерезидентом (кредитором/агентом кредиторів), з обов'язковим дотриманням вимог цього Положення щодо максимальної процентної ставки за договором. Якщо після реєстрації такого договору відбувається заміна уповноваженого банку-кредитора на нерезидента - нового кредитора, то такі зміни потребують унесення відповідних змін до реєстрації договору з урахуванням вимог, установлених розділом І цього Положення.
( Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 26 від 23.03.2017 )
1.22. Якщо борг за кількома зареєстрованими договорами замінюється за домовленістю договірних сторін новим позиковим зобов'язанням між тими самими сторонами, то новий договір позики (новації) підлягає реєстрації з одночасним анулюванням реєстрації раніше укладених договорів.
( Главу 1 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 26 від 23.03.2017 )( Пункт 1.23 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 88 від 07.09.2017 )
Глава 2. Порядок реєстрації договорів, укладених резидентами-позичальниками (у тому числі уповноваженими банками-позичальниками)
1. Реєстрація Національним банком договорів/унесення змін до реєстрації договорів (далі - реєстраційні дії) проводиться на підставі документів, поданих уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій, засобами спеціального програмного забезпечення Національного банку щодо реєстрації договорів (далі - засоби спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів).
Зміни відомостей щодо сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують обов'язкового внесення відповідних змін до реєстрації договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог абзацу другого пункту 1.10 глави 1 розділу І цього Положення.
2. Уповноваженим банком - ініціатором проведення реєстраційних дій може бути:
1) уповноважений банк, якщо він є позичальником за договором (боржником у зобов'язанні внаслідок правонаступництва/переведення боргу за договором), у разі потреби проведення реєстраційних дій за таким договором;
2) уповноважений банк, що надав згоду на обслуговування операцій за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у разі потреби реєстрації такого договору;
3) уповноважений банк, що надав згоду на подальше обслуговування операцій за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у разі потреби внесення змін до реєстрації такого договору стосовно зміни обслуговуючого банку (у зв'язку з переходом резидента-позичальника на обслуговування з іншого обслуговуючого банку в цей уповноважений банк);
4) уповноважений банк - обслуговуючий банк за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у разі потреби внесення змін до реєстрації такого договору (у тому числі у випадку, передбаченому підпунктом 4 пункту 3 глави 2 розділу І цього Положення).
3. Уповноважений банк за власною ініціативою має право ініціювати проведення реєстраційних дій з дотриманням порядку, установленого главою 2 розділу І цього Положення:
1) за договором з нерезидентом-кредитором, за яким уповноважений банк є позичальником (боржником у зобов'язанні за договором з нерезидентом - кредитором унаслідок правонаступництва/заміни резидента - первісного позичальника), у всіх випадках, що потребують проведення реєстраційних дій;
2) у разі відступлення/передавання цим уповноваженим банком нерезиденту права вимоги за договором про одержання резидентом-позичальником, що не є банком, кредиту в іноземній валюті від уповноваженого банку-кредитора у випадку реєстрації такого договору з урахуванням пункту 1.19 глави 1 розділу І цього Положення. Необхідними умовами для ініціювання реєстрації такого договору є наявність відкритого в цьому уповноваженому банку рахунку клієнта резидента-позичальника, за яким проводитимуться операції за договором; згода цього уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором; виконання уповноваженим банком вимог підпунктів 2, 3 пункту 5 глави 2 розділу І цього Положення (у частині, яка стосується нерезидента - нового кредитора); відповідність умов договору встановленим Національним банком максимальним процентним ставкам (з урахуванням абзацу четвертого пункту 1.19 глави 1 розділу І цього Положення) та вимогам розділу І цього Положення;
3) за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у межах якого кредит надається за участю кількох кредиторів (нерезидента-кредитора та уповноваженого банку-кредитора), виключно у випадку внесення змін до реєстрації такого договору стосовно заміни уповноваженого банку-кредитора на нерезидента - нового кредитора. Ініціювання внесення змін до реєстрації договору відповідно до підпункту 3 пункту 3 глави 2 розділу І цього Положення дозволяється за умов, що уповноваженим банком - обслуговуючим банком за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, є уповноважений банк-кредитор; уповноважений банком виконав вимоги підпунктів 2, 3 пункту 5 глави 2 розділу І цього Положення (у частині, яка стосується нерезидента - нового кредитора); договір відповідає вимогам розділу І цього Положення;
4) за договором, укладеним резидентом-позичальником, що не є банком, у разі зміни найменування уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором або переведення резидента-позичальника на обслуговування з уповноваженого банку, що приєднується до іншого уповноваженого банку, до уповноваженого банку - правонаступника банку, що приєднується.
4. Уповноважений банк (крім банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію) за заявою заявника(ів) (резидента-позичальника, що не є банком, або інших осіб, які зазначені в пункті 4 глави 2 розділу І цього Положення) має право ініціювати проведення реєстраційних дій з дотриманням порядку, установленого главою 2 розділу І цього Положення:
1) за заявою резидента-позичальника, що не є банком (у тому числі боржника у зобов'язанні за договором з нерезидентом-кредитором унаслідок правонаступництва/заміни резидента - первісного позичальника) у всіх випадках, що потребують проведення реєстраційних дій за договором;
2) за спільною заявою нерезидента - первісного кредитора та нерезидента - нового кредитора до уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором, укладеним резидентом-позичальником, виключно у випадку внесення змін до реєстрації такого договору стосовно заміни нерезидента-кредитора на іншого нерезидента. Така заява має обов'язково містити відомості про документ, яким боржник був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні (засвідчена заявниками копія зазначеного документа також додається до заяви);
3) за спільною заявою іншого уповноваженого банку - первісного кредитора та нерезидента - нового кредитора до уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором, укладеним резидентом-позичальником, виключно у випадку внесення змін до реєстрації такого договору стосовно заміни уповноваженого банку - первісного кредитора на нерезидента-кредитора. Така заява має обов'язково містити відомості про документ, яким боржник був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні (засвідчена заявниками копія зазначеного документа також додається до заяви).
5. Якщо заявниками є кредитори, то необхідними умовами для ініціювання уповноваженим банком проведення реєстраційних дій є:
1) перевірка уповноваженим банком наявності відповідних повноважень в особи(іб), яка(які) діє(ють) як представник(и) заявників, на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій;