• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію субєктів господарювання (Положення про концентрацію)

Антимонопольний комітет України  | Розпорядження, Положення від 19.02.2002 № 33-р
Реквізити
  • Видавник: Антимонопольний комітет України
  • Тип: Розпорядження, Положення
  • Дата: 19.02.2002
  • Номер: 33-р
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Антимонопольний комітет України
  • Тип: Розпорядження, Положення
  • Дата: 19.02.2002
  • Номер: 33-р
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
19.02.2002 № 33-р
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 березня 2002 р.
за № 284/6572
Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію)
1. Затвердити Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію), що додається.
2. Визнати Положення про контроль за економічною концентрацією, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 травня 1998 року № 134-р та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 червня 1998 року за № 409/2849 (зі змінами й доповненнями, унесеними розпорядженнями Антимонопольного комітету України від 29 січня 1999 року № 22-р, від 18 лютого 2000 року № 31-р, від 16 січня 2001 року № 3-р та від 6 квітня 2001 року № 48-р), таким, що втратило чинність.
Голова КомітетуО. Костусєв
ПОГОДЖЕНО:

Т.в.о. Голови Державного комітету з питань
регуляторної політики та підприємництва



В. Загородній
ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження
Антимонопольного комітету
України
19.02.2002 № 33-р
(у редакції розпорядження
Антимонопольного комітету
України
21.06.2016 № 14-рп
)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 березня 2002 р.
за № 284/6572
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб’єктів господарювання
I. Загальні положення
1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України", "Про оренду державного та комунального майна" з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції.
2. Це Положення встановлює порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України (далі – Комітет) про попереднє отримання дозволу Комітету чи Адміністративної колегії Комітету на концентрацію суб’єктів господарювання, а також їх розгляду та одержання висновків з питань концентрації суб’єктів господарювання.
3. Терміни вживаються в цьому Положенні у таких значеннях:
адміністративна колегія Комітету - постійно діюча адміністративна колегія Комітету, тимчасова адміністративна колегія Комітету;
вертикальні відносини (між учасниками концентрації) - відносини між учасниками концентрації, один з яких діє на ринках товарів, виробництво та/або реалізація яких потребує використання товарів, що обертаються на ринках, на яких діє інший учасник концентрації;
висновки - попередні висновки стосовно концентрації, у тому числі оренди, фінансового лізингу, концесії; висновки орендодавцеві про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим;
горизонтальні відносини (між учасниками концентрації) - відносини між учасниками концентрації, які конкурують чи мають можливість конкурувати між собою на одному й тому самому товарному ринку;
державний уповноважений - державний уповноважений Комітету;
дозвіл - дозвіл органів Комітету на концентрацію;
економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;
єдиний майновий комплекс - усі види майна, що сукупно забезпечують господарську діяльність суб'єкта господарювання, у тому числі будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки, у тому числі цілісний майновий комплекс;
( Пункт 3 розділу I доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з Розпорядженням Антимонопольного комітету № 25-рп від 12.12.2019 )
задіяний ринок товару (товарний ринок) - ринок товару (товарний ринок), на якому відбувається або на який впливає або може вплинути концентрація суб’єктів господарювання, з визначеними товарними й географічними межами відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2002 року за № 317/6605;
заява - заява про надання дозволу або висновків;
заявники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, орендар, одержувач фінансового лізингу, концесіонер, орендодавець, суб’єкти господарювання, фізичні та юридичні особи, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або здійснюють концентрацію;
інформація - відомості в будь-яких формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп’ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості;
кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або право голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права;
контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб’єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб’єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб’єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб’єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб’єкті господарювання. Пов’язаними особами вважаються юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб’єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;
концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб’єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об’єкта концесії (строкове платне володіння) за умови взяття суб’єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань зі створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об’єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику;
монополізація - досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;
монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання - вживається у значенні, наведеному у статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі – Закон);
недружнє придбання - придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання в осіб, які не здійснюють контролю над ним, у разі відмови цього суб’єкта господарювання надати заявнику (уповноваженій ним особі) інформацію, необхідну для надання дозволу органів Комітету;
об’єднання - об’єднання юридичних та (або) фізичних осіб, у тому числі об’єднання підприємств, а також громадські організації;
органи адміністративно-господарського управління та контролю - суб’єкти господарювання, об’єднання, інші особи в частині виконання ними функцій управління або контролю в межах делегованих їм повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування;
органи влади - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, ринку цінних паперів, державні органи приватизації, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, місцеві органи виконавчої влади;
органи Комітету - Комітет, адміністративна колегія Комітету, державний уповноважений, адміністративні колегії територіального відділення Комітету;
показники учасників концентрації - вартість (сукупна вартість) активів та обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів;
ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який (які) протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;
ринки товару, на яких відбувається концентрація, - це ринки, на яких має чи матиме місце оборот товарів, що виробляються та/або реалізуються: суб’єктами господарювання, які утворюються внаслідок злиття або приєднання учасників концентрації; суб’єктами господарювання, які спільно створюються учасниками концентрації; з використанням майна, над яким унаслідок концентрації набувається контроль; суб’єктами господарювання, частки (акції, паї) яких придбаваються;
ринки товару, на які впливає чи може впливати концентрація, - такими ринками вважаються: ринки товарів, виробництво та/або реалізація яких потребує використання товарів, що обертаються на ринках, на яких відбувається концентрація; ринки товарів, використання яких є потрібним для виробництва та/або реалізації товарів, що обертаються на ринках, на яких відбувається концентрація; ринки, на яких обертаються товари, що використовуються або споживаються разом із товарами, які обертаються на ринках, на яких відбувається концентрація;
суб’єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб’єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб’єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;
товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери);
фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу;
цілісний майновий комплекс - господарський об’єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.
II. Концентрація суб’єктів господарювання
1. З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції органи Комітету здійснюють державний контроль за концентрацією суб’єктів господарювання (далі - концентрація).
2. Концентрацією визнаються:
1) злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;
2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання, зокрема, шляхом:
безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в управління, оренду, фінансовий лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується;
( Абзац другий підпункту 2 пункту 2 розділу II із змінами, внесеними згідно зРозпорядженням Антимонопольного комітету № 25-рп від 12.12.2019 )
призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;
3) створення суб’єкта господарювання двома і більше суб’єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання;
4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.
3. Опосередковане (через інших осіб) придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді єдиного майнового комплексу суб’єкта господарювання чи його структурного підрозділу, це отримання однією юридичною чи фізичною особою можливості впливати на реалізацію прав, що випливають з володіння чи управління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи, завдяки:
( Абзац перший пункту 3 розділу II із змінами, внесеними згідно зРозпорядженням Антимонопольного комітету № 25-рп від 12.12.2019 )
1) наявності контролю над особами, які набувають у власність чи одержують в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно);
2) наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють чи управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), активами (майном);
3) поєднанню наведених умов.
4. Не вважаються концентрацією:
1) створення суб’єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання. Такі дії розглядаються як узгоджені дії відповідно до абзацу другого частини першої статті 5 Закону ;
2) придбання часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб’єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Комітету можуть прийняти рішення про продовження цього строку;
3) дії, які здійснюються між суб’єктами господарювання, пов’язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених частиною другою статті 22 Закону, крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Комітету, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;
4) набуття контролю над суб’єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади;
5) набуття у власність банком чи іншою фінансовою установою активів у вигляді єдиного майнового комплексу, часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання у разі, якщо таке набуття у власність передбачено планом реструктуризації, затвердженим відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію", шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження, за умови їх наступного відчуження суб'єктам господарювання, не пов'язаним відносинами контролю з цим банком чи з цією фінансовою установою, протягом двох років з дня такого набуття у власність.
( Пункт 4 розділу II доповнено новим підпунктом 5 згідно зРозпорядженням Антимонопольного комітету № 25-рп від 12.12.2019 )
III. Учасники концентрації суб’єктів господарювання
Учасниками концентрації відповідно до статті 23 Закону є:
суб’єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або має здійснитися злиття, приєднання;
суб’єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб’єктом господарювання, та суб’єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль;
суб’єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, фінансовий лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі;
суб’єкти господарювання, що є або мають намір стати засновниками (учасниками) новостворюваного суб’єкта господарювання. Якщо одним із засновників є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, то учасником концентрації вважається також суб’єкт господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) якого вносяться до статутного капіталу новостворюваного суб’єкта господарювання;
фізичні та юридичні особи, пов’язані з учасниками концентрації, зазначеними в підпунктах 1-4 цього пункту, відносинами контролю, що дає підстави визнати відповідну групу осіб згідно зі статтею 1 Закону єдиним суб’єктом господарювання.
IV. Визначення складу учасника концентрації - суб’єкта господарювання
1. Склад суб’єктів господарювання, що є групою суб’єктів господарювання, в якій один або декілька з них здійснюють контроль над іншими, встановлюється, виходячи з можливості, у тому числі підтвердженої практикою господарських операцій, вирішального впливу однієї особи на господарську діяльність іншої особи як можливості прийняття нею рішень стосовно визначення господарської діяльності іншої особи, зокрема рішень щодо:
1) встановлення загальних умов обороту товарів на ринку (ціни, асортименту товарів, обсягів попиту та пропозиції, обсягів реалізації товарів чи їх придбання, інших умов придбання або реалізації товарів);
2) визначення обсягів виробництва, ринків товарів, напрямів техніко-технологічного розвитку, інвестицій;
3) визначення джерел постачання, кола продавців, покупців або споживачів;
4) укладання угод, умов прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань;
5) можливості однієї особи не допускати прийняття іншою особою, що здійснює господарську діяльність, рішень, зазначених у підпунктах 1-4 цього пункту.
2. При встановленні наявності вирішального впливу однієї особи стосовно іншої особи підлягає з’ясуванню наявність:
1) прав володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною;
2) прав, повноважень, які забезпечують вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб’єкта господарювання;
3) прав, повноважень давати обов’язкові до виконання вказівки з питань визначення умов господарської діяльності або виконувати функції органу управління юридичної особи, зокрема внаслідок укладення договорів і контрактів або в інший спосіб;
4) прав, повноважень щодо суміщення посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу юридичної особи;
5) прав, повноважень щодо призначення більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів юридичної особи;
6) зобов’язань, у тому числі: грошових, торгових зобов’язань, зобов'язань з виконання умов фінансової підтримки;
7) інших засобів набуття вирішального впливу.
3. Вирішальний вплив одного суб’єкта господарювання на іншого суб’єкта господарювання виникає, зокрема, у випадках, коли:
1) один суб’єкт господарювання - стосовно іншого суб’єкта господарювання прямо або опосередковано:
володіє чи управляє (користується) часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі в розмірі більше ніж 50 відсотків;
має більше ніж 50 відсотків голосів у вищих органах управління;
має повноваження призначати керівника, заступника керівника або більше ніж 50 відсотків членів спостережної ради чи виконавчого, контрольного органу;
має право одержувати не менше 50 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні суб’єкта господарювання;
2) суб’єкти господарювання:
прямо або опосередковано підпорядковані суб’єкту господарювання з певних питань згідно з правами, зафіксованими в установчих документах або угодах (контрактах), зокрема про довірче управління, про спільну діяльність, про оренду, про фінансовий лізинг, про фінансову підтримку, про створення суб’єкта господарювання;
у своєму складі мають одних і тих самих фізичних осіб, що й інший суб’єкт господарювання, які посідають одну з перелічених посад, а саме: керівника, заступника керівника, або не менше половини одних і тих самих фізичних осіб - членів спостережної ради чи виконавчого, контролюючого органів;
3) суб’єкти господарювання прямо або опосередковано мають права і повноваження, передбачені у підпунктах 1, 2 цього пункту;
4) суб’єкти господарювання надають фінансову підтримку, що використовується для здійснення концентрації, якщо це призводить чи може призвести до виникнення вирішального впливу одного суб’єкта господарювання на іншого суб’єкта господарювання.
4. Вирішальний вплив одного суб’єкта господарювання на іншого суб’єкта господарювання може виникати, зокрема, у випадках, коли:
1) суб’єкт господарювання прямо або опосередковано:
володіє чи управляє (користується) часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі в розмірі більше ніж 25 відсотків;
має більше ніж 25 відсотків голосів у вищих органах управління;
має повноваження призначати керівника, заступника керівника, головного бухгалтера або більше ніж 25 відсотків членів спостережної ради виконавчого, контрольного органу;
має право одержувати не менше 25 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні суб’єкта господарювання;
2) суб’єкт господарювання прямо або опосередковано має стосовно іншого суб’єкта господарювання права і повноваження, зазначені у цьому пункті.
5. Вирішальний вплив кількох суб’єктів господарювання на господарську діяльність іншого суб’єкта господарювання виникає, зокрема, у випадках, коли:
1) два суб’єкти господарювання безпосередньо або через інших осіб мають по 50 відсотків голосів у вищому органі управління іншого суб’єкта господарювання;
2) декілька суб’єктів господарювання мають можливість, зокрема завдяки праву вето, не допускати прийняття іншими особами рішень, зазначених у пункті 1 цього розділу, стосовно визначення господарської діяльності іншого суб’єкта господарювання;
3) декілька суб’єктів господарювання внаслідок укладеного між ними договору, існування протягом тривалого періоду спільних інтересів чи інших чинників діють спільно (узгоджено) у здійсненні їхніх прав щодо іншого суб’єкта господарювання і завдяки цьому мають можливість приймати рішення, зазначені у пункті 1 цього розділу, зокрема не допускати прийняття іншими особами таких рішень стосовно визначення господарської діяльності іншого суб’єкта господарювання.
V. Одержання дозволів і висновків
1. Концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу, якщо:
1) сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного, або
2) сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб’єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб’єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.
2. Визначення показників учасників концентрації здійснюється відповідно до розділу VI цього Положення.
3. Концентрація щодо набуття контролю над банком, який потребує додаткової капіталізації та/або реструктуризації, реорганізації, банками-нерезидентами чи банківськими групами-нерезидентами, що беруть участь у збільшенні капіталу банків-резидентів України, власниками яких вони є чи є одними із власників, не потребує одержання дозволу органів Комітету з урахуванням абзацу другого пункту 1 статті 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" .
4. Дії, які не вважаються концентрацією, не потребують попереднього одержання дозволів.
5. Комітет чи адміністративна колегія Комітету надають попередні висновки щодо концентрації.
6. Висновки органів Комітету про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, надаються орендодавцеві відповідно до статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
VI. Механізм обчислення показників учасників концентрації
1. При розрахунку обсягів реалізації товарів учасників концентрації використовується сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням суми податку на додану вартість, акцизного податку, інших податків або зборів, базою для оподаткування в яких є оборот за останній фінансовий звітний рік, що передував року подання заяви. Кошти, отримані від реалізації товарів у межах однієї групи суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються.
2. Обсяг реалізації товарів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) відповідно до їх фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності відповідає даним графи 3 рядка 2000 форми "Чистий доход від реалізації продукції (товарів робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід, форма № 2). Даний показник включає сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю в Україні і за кордоном. Обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.
3. Для визначення обсягу реалізації товарів іноземних компаній та транснаціональних корпорацій використовуються дані, зазначені у графі 3 рядка "Чиста виручка від реалізації" форми національної звітності "Звіт про прибутки та збитки", складеної відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, або дані щодо обсягу реалізації товарів, які складені відповідно до вимог фінансової звітності, що діють в Україні. Даний показник включає сукупну вартість активів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік в Україні і за кордоном. Обсяг (сукупний обсяг) активів в Україні визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.
4. Вартість активів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) відповідно до їх фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності відповідає даним графи 4 рядка 1300 форми "Баланс" (Звіт про фінансовий стан, форма № 1).
5. Якщо учасниками концентрації виступають комерційні банки, для розрахунку вартості активів та обсягів реалізації використовується десята частина вартості активів комерційного банку.
6. Вартість активів банку відповідає даним рядка "Усього активів" Звіту про фінансовий стан (Баланс), передбаченого в додатку 1 до інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої в установленому порядку.
7. У випадках, коли учасниками концентрації є страховики, для розрахунку вартості активів страховика використовується сума нетто-активів, а для розрахунку обсягів реалізації товарів - сума доходів від страхової діяльності, визначених відповідно до законодавства України про страхову діяльність.
8. Вартість активів іноземних компаній та транснаціональних корпорацій відповідає даним рядка "Усього активів" форми національної фінансової звітності "Баланс", складеної відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, або даним щодо вартості активів, які складені відповідно до вимог фінансової звітності, що діють в Україні.
9. Щодо кожного суб’єкта господарювання (з урахуванням відносин контролю) вказати підсумкові дані за останній фінансовий рік і відповідно заповнити таблицю "Розрахунок сукупної вартості активів та сукупного обсягу реалізації товарів за ____ рік" за формою згідно з додатком 1 до цього Положення.
VII. Порядок подання заяви
1. При перевищенні показниками учасників концентрації значень, наведених у статті 24 Закону та пункті 1 розділу V цього Положення, учасники концентрації, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або які здійснюють концентрацію, повинні звернутися із заявою про надання дозволу.
2. За відсутності перевищення показниками учасників концентрації значень, наведених у статті 24 Закону та пункті 1 розділу V цього Положення, учасники концентрації, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або які здійснюють концентрацію, мають право звернутися із заявою про надання дозволу, яка може бути розглянута за спрощеною процедурою.
3. Подання заяви про надання висновків про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній чи комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, до відповідного органу Комітету здійснюється орендодавцем. Ця заява може подаватися одночасно із заявою орендаря про надання дозволу на концентрацію.
4. Подання заяви здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, орендарем, одержувачем фінансового лізингу, концесіонером, орендодавцем, суб’єктами господарювання, фізичними та юридичними особами, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або які здійснюють концентрацію.
5. У разі якщо концентрація проводиться із застосуванням конкурсних процедур (торги, аукціони, конкурси, тендери тощо), заява може подаватись як до початку конкурсної процедури, так і після, але не пізніше тридцяти днів з дати оголошення переможця, якщо інше не передбачено законом.
6. Заявники подають спільну заяву до Комітету.
7. Суб’єкти господарювання мають право звернутися до органів Комітету із заявою про надання попередніх висновків стосовно концентрації.
8. За подання заяв про надання дозволу та надання попередніх висновків справляється плата в розмірах, передбачених частиною другою статті 34 Закону.
9. Заявники можуть призначити та уповноважити будь-яку фізичну або юридичну особу бути їх представником(ами), подати заяву до Комітету, представляти інтереси заявників під час розгляду заяви. Повноваження представника(ів) підтверджуються довіреністю від заявників, оформленою відповідно до вимог, викладених у розділі X цього Положення.
VIII. Підвідомчість заяв з питань концентрації
1. Комітет приймає рішення про надання дозволу (заборону) за заявами про надання дозволу та надає висновки за заявами про надання попередніх висновків стосовно концентрації:
1) учасником якої є підприємство, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
2) учасником якої є суб’єкт господарювання, у складі якого хоча б одна юридична (фізична) особа має постійне місцезнаходження (місце проживання) за межами України;
3) учасником якої є суб’єкт господарювання, який за результатами концентрації досягає монопольного (домінуючого) становища, підтримує або посилює це становище;
4) яка призводить до створення суб’єкта господарювання, який за концентрацією досягає монопольного (домінуючого) становища, підтримує або посилює це становище, чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи у значній його частині;
5) на підставі рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України;
6) пов’язаної із забезпеченням національної безпеки, оборони, суспільних інтересів.
2. Комітет приймає рішення про надання дозволу (заборону) та надає висновки за заявами про надання орендодавцеві висновків про можливість оренди та умови договору оренди єдиного (цілісного) майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, коли такі підприємства діють на ринках, які охоплюють територію понад половину регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), у тому числі частини цих регіонів.
( Пункт 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно зРозпорядженням Антимонопольного комітету № 25-рп від 12.12.2019 )
3. Комітет має право прийняти до розгляду будь-яку заяву.
4. Голова Комітету має право за клопотанням заявника, органу Комітету або з власної ініціативи витребувати будь-яку заяву, справу, що є в провадженні органу, уповноваженого розглядати заяву, справу, і передати її на розгляд іншого органу Комітету.
5. Адміністративна колегія Комітету приймає рішення про надання дозволу та надає висновки за заявами про надання попередніх висновків стосовно концентрації та про надання дозволу на концентрацію, за винятком питань, підвідомчих Комітету.
6. Адміністративна колегія Комітету також надає висновки за заявами про надання висновків орендодавцеві про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, коли такі підприємства діють на регіональних ринках, які охоплюють територію декількох регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), у тому числі частин цих регіонів.
7. Адміністративна колегія територіального відділення Комітету надає висновки за заявами про надання орендодавцеві висновків про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, якщо учасники концентрації зареєстровані в одному регіоні України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) і діють на регіональному ринку, який охоплює територію одного регіону України.
IX. Порядок складання та подання заяви
1. Заява подається в письмовій формі і має містити:
1) найменування органу, до якого подається заява;
2) посилання на відповідний нормативно-правовий акт (пункт, частина, стаття), що передбачає звернення до органів Комітету;
3) найменування, реквізити (поштова та електронна адреси, телефон, факс) заявника(ів), учасника(ів) концентрації;
4) прізвища, імена, по батькові, контактні номери телефонів, поштові та електронні адреси посадових осіб (керівників), відповідальних за супроводження концентрації, представників заявника(ів);
5) опис змісту концентрації, щодо надання дозволу на яку звертається(ються) заявник(и);
6) перелік документів і відомостей, що додаються до заяви, із зазначенням документів або частин документів чи відомостей, які містять інформацію з обмеженим доступом.
2. До заяви додаються такі документи та відомості:
1) документ, що підтверджує сплату збору за її подання (платіжне доручення на перерахування збору з позначкою установи банку або квитанція);
2) схема відносин контролю учасників концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
3) схема зміни відносин контролю внаслідок концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
4) економічне обґрунтування концентрації та розрахунок сукупних часток на задіяних товарних ринках згідно з додатком 2 до цього Положення;
5) відомості про концентрацію згідно з додатком 3 до цього Положення;
6) розрахунок показників учасників концентрації згідно з розділом VI цього Положення;
7) копії документів, що підтверджують обставини щодо фінансових аспектів концентрації, з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
8) копії довіреностей щодо призначення та уповноваження представника(ів), інші письмові підтвердження повноважень представника(ів) учасників концентрації (заявників), оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
9) копії паспорта, довідки про присвоєння податкового номера, інші документи, що дозволяють ідентифікувати фізичну особу – заявника;
10) копії установчих документів (установчий договір, статут) об’єднань підприємств, до яких входять учасники концентрації, що здійснюють господарську діяльність на задіяних товарних ринках, оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
11) стосовно учасників концентрації, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 1 розділу ІІІ цього Положення, що є іноземними суб’єктами: виписки з торговельних (банківських) реєстрів господарювання; копії документів про реєстрацію, виписка з торговельного (банківського) реєстру країни та довіреність на здійснення представницьких функцій щодо представництва такого іноземного суб’єкта господарської діяльності; копії договорів, довіреностей, рішень чи інших документів, які надають право або зобов’язують повністю чи частково виконувати функції органу управління такого іноземного суб’єкта господарювання, оформлені з урахуванням вимог розділу IX цього Положення;
12) документи, оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення, залежно від виду концентрації:
проекти або копії установчих документів (установчий договір, статут) суб’єкта господарювання, що створюється в результаті концентрації, рішення про створення (протокол установчих зборів), злиття, приєднання, виділ тощо із зазначенням повноважень представників;
проект договору (купівлі-продажу, управління, користування часткою (акціями, паями) тощо) або копія зазначеного договору з відкладальною умовою та пояснення до нього;
проект договору про управління, оренду, фінансовий лізинг, концесію, набуття у власність активів іншим способом або копія зазначеного договору з відкладальною умовою та пояснення до нього;
проекти або копії рішень, угод, документів, реалізація яких у сукупності забезпечить набуття контролю;
проекти або копії рішень, угод, документів щодо призначення або обрання осіб на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання, інформація та перелік посад, які вже обіймають зазначені особи в інших суб’єктах господарювання;
копії установчих документів (установчий договір, статут) суб’єкта господарювання, єдиний (цілісний) майновий комплекс або структурний підрозділ якого передається в оренду, фінансовий лізинг, концесію, проект договору оренди, фінансового лізингу, концесії або копія зазначеного договору з відкладальною умовою та пояснення до нього;
( Абзац сьомий підпункту 12 пункту 2 розділу IX із змінами, внесеними згідно зРозпорядженням Антимонопольного комітету № 25-рп від 12.12.2019 )
копії плану приватизації об’єкта, плану розміщення акцій, акта оцінки вартості майна;
при недружньому придбанні копія листа (з повідомленням про його вручення) суб’єкту господарювання, частки (акції, паї) якого набуваються, про надання інформації, зазначеної у пункті 2 цього розділу, стосовно цього суб’єкта господарювання та суб’єктів господарювання, пов’язаних із ним відносинами контролю, на який заявником не було отримано відповіді або було отримано негативну відповідь;
інші документи, які вважають за потрібне надати заявники.
3. До заяви про надання висновків орендодавцеві щодо можливості оренди та умов договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, також додається копія дозволу органу Комітету на концентрацію у вигляді одержання в оренду єдиного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває в державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим.
( Пункт 3 розділу IX із змінами, внесеними згідно зРозпорядженням Антимонопольного комітету № 25-рп від 12.12.2019 )
4. Заява про надання висновків стосовно концентрації складається у довільній формі з наданням інформації та документів, які заявник вважає достатніми для надання висновків з урахуванням особливостей концентрації.
5. Заява, яка подається до розгляду за спрощеною процедурою у випадках, передбачених пунктом 2 розділу ХІІ цього Положення, складається відповідно до додатка 4 до цього Положення з додаванням таких документів і відомостей:
1) документ, що підтверджує сплату збору за її подання (платіжне доручення на перерахування збору з позначкою установи банку або квитанція);
2) схема відносин контролю учасників концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
3) схема зміни відносин контролю внаслідок концентрації, оформлена з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
4) копії документів, що підтверджують обставини щодо фінансових аспектів концентрації з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
5) копії довіреностей щодо призначення та уповноваження представника(ів), інші письмові підтвердження повноважень представника(ів) учасників концентрації (заявників), оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення;
6) документи, оформлені з урахуванням вимог розділу X цього Положення, залежно від виду концентрації відповідно до підпункту 12 пункту 2 цього розділу;
7) клопотання про розгляд заяви за спрощеною процедурою.
6. До заяви може бути додано звернення заявника про проведення попередніх консультацій відповідно до підпункту 3 пункту 2 розділу ХIІ цього Положення.
7. При розгляді заяви в разі необхідності в учасників концентрації можуть бути запитані інші відомості і документи, необхідні для розгляду заяви, справи.
8. При поданні заяви до розгляду за спрощеною процедурою обсяг інформації та документів може бути розширений заявником з урахуванням особливостей концентрації.
9. Якщо документи, зазначені в підпунктах 9–12 пункту 2 цього розділу, подавалися до органів Комітету не більше року тому і після цього до них не вносилися зміни, такі документи не подаються, а заява має містити письмове посилання на дату та номер супровідного листа, яким подавалися ці документи.
10. Якщо для прийняття рішення немає потреби в одержанні усіх документів і відомостей, зазначених у пункті 2 цього розділу, їхній перелік за погодженням з державним уповноваженим може бути скорочено.
11. Заява має містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників усіх суб’єктів господарювання – учасників концентрації.
X. Вимоги щодо порядку підготовки і подання заяви та документів, що до неї додаються
1. Комплект документів, що додаються до заяви, має бути складений у тому порядку згідно з пунктами 2 і 5 розділу ІХ цього Положення.
2. Цей комплект документів має бути підшитий у папці-швидкозшивачі.
3. Копії установчих документів, змін до установчих документів мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства.
4. Заява підписується керівником або уповноваженим представником заявника. Спільна заява підписується керівниками або уповноваженими представниками всіх заявників.
5. Відомості та інші документи, у тому числі копії документів, передбачених пунктами 2 і 5 розділу IХ цього Положення, що додаються до заяви, підписуються заявником або уповноваженим представником. Також зазначаються прізвище, посада, місце роботи, контактний телефон того, хто готував відповіді на питання відповідного розділу, дата, станом на яку надаються відомості.