• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні

Національний банк України  | Постанова, Інструкція від 28.08.2001 № 368
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Інструкція
  • Дата: 28.08.2001
  • Номер: 368
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Інструкція
  • Дата: 28.08.2001
  • Номер: 368
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
валюта та банківські метали до отримання за купленими опціонними контрактами з метою хеджування;
нараховані доходи, строк сплати яких згідно з договором не минув, за активами, що віднесені до цієї групи активів;
( Абзац підпункту "а" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакціїПостанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )( Підпункт "а" пункту 1.3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ № 443 від 15.09.2004, в редакції Постанов Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 683 від 08.10.2015 )
б) II група активів із ступенем ризику 10 відсотків:
кредити, що надані органам державної влади;
( Абзац другий підпункту "б" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакціїПостанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
нараховані доходи, строк сплати яких згідно з договором не минув, за кредитами, що надані органам державної влади;
( Абзац третій підпункту "б" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакціїПостанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )( Підпункт "б" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 407 від 01.11.2005 )
в) III група активів зі ступенем ризику 20 відсотків:
боргові цінні папери органів місцевого самоврядування;
кошти до запитання, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;
депозити овернайт та інші короткострокові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;
кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;
боргові цінні папери, випущені банками, небанківськими фінансовими установами та нефінансовими підприємствами, що рефінансуються Національним банком;
валюта та банківські метали до отримання за операціями спот з банком -контрагентом, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;
нараховані доходи, строк сплати яких згідно з договором не минув, за активами, що віднесені до цієї групи активів;
( Підпункт "в" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
г) IV група активів зі ступенем ризику 35 відсотків:
іпотечні кредити, що надані фізичним особам та включаються до складу іпотечного покриття, яке відповідає вимогам законодавства України, за іпотечними облігаціями, емітованими фінансовою установою, більше ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належить державі та/або державним банкам, за умови наявності документального підтвердження спроможності позичальника погашати борг грошовими коштами, джерела походження яких не пов’язані із заставою, уключаючи нараховані доходи за такими кредитами, строк сплати яких згідно з договором не минув;
( Абзац другий підпункту "г" пункту 1.3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017 )( Пункт 1.3 глави 1 розділу IV доповнено новим підпунктом "г" згідно з Постановою Національного банку № 237 від 19.06.2013 )
ґ) V група активів зі ступенем ризику 50 відсотків:
кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;
депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;
кредити, що надані органам місцевого самоврядування;
гарантійні депозити в інших банках (покриті);
зобов'язання з кредитування, які надані банкам;
валюта та банківські метали до отримання за форвардними та ф'ючерсними контрактами;
активи до одержання;
валюта та банківські метали до отримання за операціями спот з банком-контрагентом, що не належить до інвестиційного класу;
кредити овернайт, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;
валюта та банківські метали до отримання за іншими опціонними контрактами;
витрати майбутніх періодів, які хеджовані;
іпотечні кредити, що надані фізичним особам у національній валюті та повністю забезпечені заставою нерухомого майна житлового призначення, яке належить позичальнику на праві власності та є вільним від будь-яких обмежень речових прав на нерухоме майно;
іпотечні облігації, емітовані фінансовою установою, більше ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належить державі та/або державним банкам;
нараховані доходи, строк сплати яких згідно з договором не минув, за активами, що віднесені до цієї групи активів;
( Підпункт "ґ" пункту 1.3 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
д) VI група активів із ступенем ризику 100 відсотків:
короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках, які не належать до інвестиційного класу;
довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;
гарантійні депозити в інших банках (непокриті);
кредити овердрафт, кошти за операціями репо та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;
довгострокові кредити, що надані іншим банкам;
фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам;
кредити, що надані суб'єктам господарювання;
дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків;
транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат;
кредити, які надані фізичним особам;
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком;
боргові цінні папери, випущені банками, небанківськими фінансовими установами та нефінансовими підприємствами;
запаси матеріальних цінностей;
основні засоби;
інші активи банку;
зобов'язання за всіма видами гарантій (акцептами, авалями);
непокриті акредитиви;
цінні папери до отримання за операціями андеррайтингу;
інші зобов'язання, що надані клієнтам;
нараховані доходи за активами, що віднесені до цієї групи активів, у тому числі строк сплати яких згідно з договором минув;
заборгованість за активами, у тому числі за нарахованими доходами за ними, що визначені у підпунктах "а" - "ґ" пункту 1.3 глави 1 розділу IV цієї Інструкції, строк сплати за якою згідно з договором минув."
( Підпункт пункту 1.3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 39 від 28.01.2002, № 279 від 01.07.2003, № 267 від 17.06.2004, № 443 від 15.09.2004, в редакції Постанов Національного банку № 407 від 01.11.2005, № 121 від 30.11.2017 )
1.4. Сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами розраховується на звітну дату в гривневому еквіваленті в такій послідовності:
визначається відкрита валютна позиція банку (довга або коротка) за кожною іноземною валютою та банківським металом. До розрахунку валютної позиції включається сума балансової вартості придбаних облігацій внутрішніх державних позик з індексованою вартістю, які оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, зменшена на розмір нарахованого купонного доходу, за кодом тієї валюти, відповідно до змін курсу якої здійснюється індексація їх номінальної вартості. До розрахунку валютної позиції не включаються активи, на які зменшується регулятивний капітал банку відповідно до глави 1 розділу II цієї Інструкції;
( Абзац другий пункту 1.4 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015; в редакції Постанови Національного банку № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
визначаються окремо сума довгих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах та сума коротких валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;
визначається сума відкритої валютної позиції в усіх банківських металах;
визначається більша сума довгих або коротких відкритих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;
до більшої суми (довгої або короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах додається сума відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах (без урахування знаку). Отримане значення є сукупною сумою відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.
( Главу 1 розділу IV доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 458 від 17.12.2007 )
1.5. Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не менше ніж 10 відсотків.
( Абзац перший пункту 1.5 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
Для банків, що розпочинають банківську діяльність, цей норматив має становити:
( Абзац другий пункту 1.5 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків;
протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків;
надалі - не менше 10 відсотків.
( Пункт глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 240 від 04.06.2003 )( Главу 2 розділу ІV виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014 )( Главу 3 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 228 від 06.08.2008 )( Главу 3 розділу ІV виключено на підставі Постанови Національного банку № 862 від 25.12.2014 )
Глава 2. Норматив достатності основного капіталу (Н3)
1. Норматив достатності основного капіталу (Н3) визначається як співвідношення основного капіталу до суми активів та позабалансових зобов'язань, зважених на відповідні коефіцієнти кредитного ризику (далі - загальний обсяг ризику).
2. Основний капітал визначається відповідно до пункту 1.3 з урахуванням підпункту "б" пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції.
( Абзац перший пункту 2 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
Загальний обсяг ризику визначається відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 глави 1 цього розділу.
3. Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 7 відсотків.
( Розділ IV доповнено новою главою 2 згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 - набирає чинності з 01 січня 2019 року )
Глава 3. Буфери капіталу
1. Банк формує буфери капіталу, а саме: буфер запасу (консервації) капіталу, контрциклічний буфер.
Банк формує буфери капіталу понад нормативне значення нормативу достатності основного капіталу (Н3).
2. Буфер запасу (консервації) капіталу розраховується від загального обсягу ризику.
Банк формує буфер запасу (консервації) капіталу починаючи з:
01 січня 2020 року - у розмірі 0,625 відсотка;
01 січня 2021 року - у розмірі 1,25 відсотка;
01 січня 2022 року - у розмірі 1,875 відсотка;
01 січня 2023 року - у розмірі 2,5 відсотка.
3. Контрциклічний буфер капіталу розраховується від загального обсягу ризику в розмірі 0 - 2,5 відсотка.
Розмір контрциклічного буфера капіталу встановлюється за рішенням Правління Національного банку в разі значної кредитної активності банків із урахуванням ризиків, пов'язаних із надмірним зростанням кредитування. Зазначена інформація завчасно розміщується на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку та має містити відомості, зокрема щодо розміру буфера, дати запровадження буфера в установленому розмірі.
( Розділ IV доповнено новою главою 3 згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 - набирає чинності з 01 січня 2020 року )
Розділ V. Нормативи ліквідності
Глава 1. Вимоги до ліквідності банків
1.1. Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).
( Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.
У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.
1.2. З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6) та коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR).
( Пункт 1.2 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 13 від 15.02.2018 )
1.3. Під час розрахунку нормативів поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6) необтяжені облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, та боргові цінні папери, емітовані Національним банком України, у тому числі придбані за операціями репо (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку нормативів ліквідності) з переходом права власності на такі цінні папери, уключаються до активів без урахування строку до погашення.
( Главу 1 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 250 від 20.06.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 486 від 22.11.2012, № 986 від 29.12.2015 )
У разі включення до розрахунку нормативів поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6) зазначених необтяжених цінних паперів, придбаних за операціями репо з переходом права власності на цінні папери, до розрахунку не включаються відповідні суми наданих кредитів за цими операціями.
( Пункт 1.3 глави 1 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012 )
1.4. Під час розрахунку нормативів поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6) банк має право зменшувати зобов'язання за наданими банком гарантіями, акредитивами, акцептами та авалями на суму коштів у розрахунках, які є грошовим забезпеченням (покриттям) за цими зобов'язаннями, за умови одночасного дотримання таких вимог:
( Абзац перший пункту 1.4 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016 )
безперечного контролю та доступу банку до грошового забезпечення;
право банку здійснити договірне списання коштів з рахунку, на якому обліковується грошове забезпечення, у разі невиконання контрагентом зобов'язань перед банком;
розміщення грошового забезпечення на строк не менший, ніж строк цих зобов'язань (без права дострокового вилучення).
( Главу 1 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015 )
Глава 2. Норматив миттєвої ліквідності (Н4)
2.1. Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань банку.
Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг високоліквідних активів для забезпечення виконання поточних зобов'язань протягом одного операційного дня.
Норматив миттєвої ліквідності розраховується з урахуванням сальдо за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків.
2.2. До високоліквідних активів під час розрахунку нормативу миттєвої ліквідності включаються:
готівкові кошти;
кошти на кореспондентському рахунку банку в Національному банку (без урахування коштів обов'язкових резервів банку в Національному банку);
( Абзац третій пункту 2.2 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010 )
сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, зменшених на суму сформованих під них резервів (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами, або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків;
( Абзац четвертий пункту 2.2 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
необтяжені депозитні сертифікати Національного банку;
( Пункт 2.2 глави 2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 862 від 25.12.2014 )
необтяжені облігації внутрішньої державної позики з кінцевим строком погашення до шести місяців.
( Пункт 2.2 глави 2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 87 від 31.07.2018 )
2.3. До поточних зобов'язань банку під час розрахунку нормативу миттєвої ліквідності включаються:
кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку;
сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках;
кошти Державного бюджету України та інших фондів України;
кошти на вимогу суб'єктів господарювання, фізичних осіб і небанківських фінансових установ;
строкові кошти суб'єктів господарювання, фізичних осіб і небанківських фінансових установ, кінцевий строк погашення яких минув;
( Абзац шостий пункту 2.3 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
( Абзац сьомий пункту 2.3 глави 2 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
транзитні рахунки за операціями з клієнтами банку та за іншими розрахунками.
2.4. Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.
2.5. У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу миттєвої ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.
( Глава 2 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 541 від 10.09.2009 )
Глава 3. Норматив поточної ліквідності (Н5)
3.1. Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) до зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).
Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов'язань протягом одного календарного місяця.
Норматив поточної ліквідності розраховується з урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів:
за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків;
за міжбанківськими кредитами/депозитами, що розміщені в інших банках та отримані від інших банків.
3.2. До активів банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) під час розрахунку нормативу поточної ліквідності включаються:
готівкові кошти;
банківські метали;
кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку (без урахування коштів обов'язкових резервів банку в Національному банку);
( Абзац четвертий пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010 )
строкові вклади (депозити), що розміщені в Національному банку;
сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами, або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків;
кредити, що надані суб'єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та фізичним особам (без урахування заборгованості, строк сплати якої згідно з договором минув);
( Абзац сьомий пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
боргові цінні папери, інвестиції в асоційовані і дочірні компанії, які утримуються з метою продажу, за умови, що зазначені цінні папери є необтяженими та/або строк сплати заборгованості за якими згідно з договором не минув та/або проти емітента таких цінних паперів не порушено справу про банкрутство.
( Абзац восьмий пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; в редакціїПостанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
Під час розрахунку нормативу поточної ліквідності активи банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) зменшуються на суму сформованих під них резервів, уцінки, очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів.
( Пункт 3.2 глави 3 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 121 від 30.11.2017, № 33 від 30.03.2018 )
3.3. До зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) під час розрахунку нормативу поточної ліквідності включаються:
кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку;
строкові вклади (депозити) Національного банку;
кредити, що отримані від Національного банку;
сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам;
кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій;
кошти клієнтів банку;
кошти Державного бюджету України та інших фондів України;
цінні папери власного боргу, емітовані банком;
заборгованість за кредитами, що отримані від Національного банку, строк сплати якої згідно з договором минув;
( Пункт 3.3 глави 3 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010, в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )( Абзац одинадцятийпункту 3.3 глави 3 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
( Абзац одинадцятийпункту 3.3 глави 3 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
( Абзац дванадцятийпункту 3.3 глави 3 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
кредиторська заборгованість з придбання активів;
субординований борг банку;
зобов'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;
зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.
3.4. Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.
3.5. У разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу поточної ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.
( Глава 3 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 541 від 10.09.2009 )
Глава 4. Норматив короткострокової ліквідності (Н6)
4.1. Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення активів до зобов'язань з кінцевим строком погашення до одного року.
( Абзац перший пункту 4.1 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов'язань протягом одного року.
Норматив короткострокової ліквідності розраховується з урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів:
за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків;
за міжбанківськими кредитами/депозитами, що розміщені в інших банках та отримані від інших банків.
4.2. До активів банку з кінцевим строком погашення до одного року під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:
( Абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011 )
готівкові кошти;
банківські метали;
кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку (без урахування коштів обов'язкових резервів банку в Національному банку);
( Абзац четвертий пункту 4.2 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010 )
строкові вклади (депозити), що розміщені в Національному банку;
сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам (за мінусом коштів, що розміщені в банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або в яких призначена тимчасова адміністрація, або які зареєстровані в офшорних зонах), над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів), інших банків та кредитів, що отримані від інших банків;
кредити, що надані суб'єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та фізичним особам (без урахування заборгованості, строк сплати якої згідно з договором минув);
( Абзац сьомий пункту 4.2 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
боргові цінні папери, інвестиції в асоційовані і дочірні компанії, які утримуються з метою продажу, за умови, що зазначені цінні папери є необтяженими та/або строк сплати заборгованості за якими згідно з договором не минув та/або проти емітента таких цінних паперів не порушено справу про банкрутство;
( Абзац восьмий пункту 4.2 глави 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011; в редакції Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
безвідкличні безумовні зобов'язання з кредитування, що отримані від банків, які мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "ВВВ-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній) Fitch IBCA та Moody's Investors Service, у сумі, що обліковується не менше трьох місяців поспіль до дати розрахунку нормативу.
( Пункт 4.2 глави 4 розділу V доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015 )
Під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності активи банку з кінцевим строком погашення до одного року зменшуються на суму сформованих під них резервів, уцінки, очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів.
( Пункт 4.2 глави 4 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 479 від 28.12.2011, із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 121 від 30.11.2017, № 33 від 30.03.2018 )
4.3. До зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до одного року під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:
кошти на кореспондентському рахунку Національного банку в банку;
строкові вклади (депозити) Національного банку;
кредити, що отримані від Національного банку;
сума перевищення коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків, на рахунках строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків, над сумою коштів, які обліковуються на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках, на рахунках строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, та кредитів, що надані іншим банкам;
кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій;
кошти клієнтів банку;
кошти Державного бюджету України та інших фондів України;
цінні папери власного боргу, емітовані банком;
заборгованість за кредитами, що отримані від Національного банку, строк сплати якої згідно з договором минув;
( Пункт 4.3 глави 4 розділу V доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010; в редакціїПостанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )( Абзац одинадцятий пункту 4.3 глави 4 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
заборгованість за строковими вкладами (депозитами) інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
( Абзац одинадцятий пункту 4.3 глави 4 розділу V в редакціїПостанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків, строк сплати якої згідно з договором минув;
( Абзац дванадцятий пункту 4.3 глави 4 розділу V в редакціїПостанови Національного банку № 121 від 30.11.2017 )
кредиторська заборгованість з придбання активів;
субординований борг банку;
зобов'язання за всіма видами гарантій, порук, авалів;
зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.
4.4. Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 60 відсотків.
( Глава 4 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 541 від 10.09.2009 )
5. Коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR)
1. Коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) - норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень ліквідності для покриття чистого очікуваного відпливу грошових коштів протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію (далі - чистий очікуваний відплив грошових коштів).
( Пункт 1 глави 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 114 від 30.10.2018 )
2. Банк розраховує коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) щодня як співвідношення високоякісних ліквідних активів до чистого очікуваного відпливу грошових коштів.
Банк відносить до високоякісних ліквідних активів активи, що відповідають характеристикам та вимогам, установленим Національним банком.
Банк розраховує чистий очікуваний відплив грошових коштів як різницю сукупних очікуваних відпливів і сукупних очікуваних надходжень грошових коштів. Сукупні очікувані надходження приймаються в розмірі не більше ніж 75 відсотків сукупних очікуваних відпливів.
Банк визначає очікувані відпливи та очікувані надходження грошових коштів із застосуванням коефіцієнтів очікуваних відпливів та очікуваних надходжень, установлених Національним банком на основі стрес-сценарію.
( Пункт 2 глави 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 114 від 30.10.2018 )
3. Банк здійснює розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) відповідно до Методики розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR), установленої Національним банком.
4. Нормативні значення коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) та в іноземній валюті (LCRIB) мають бути не менші ніж:
80 відсотків для коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCRBB) та 50 відсотків для коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) в іноземній валюті (LCRIB) - починаючи з 31 грудня 2018 року;
( Абзац другий пункту 4 глави 5 розділу V в редакціїПостанови Національного банку № 164 від 28.12.2018 )
90 відсотків - починаючи з 01 червня 2019 року;
100 відсотків - починаючи з 01 грудня 2019 року.
( Главу 5 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 114 від 30.10.2018 )( Розділ V доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 13 від 15.02.2018 )
Розділ VI. Нормативи кредитного ризику
Глава 1. Вимоги щодо обмеження кредитного ризику банків
1.1. До активних операцій, що пов'язані з кредитним ризиком, належать операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.
( Абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013 )( Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 454 від 14.11.2013 )
1.2. Банки зобов'язані мати ефективну політику та процедури своєчасного виявлення, розрахунку, оцінки, моніторингу, контролю та управління кредитним ризиком, у тому числі за операціями з пов'язаними з банком особами, а також великими ризиками щодо одного контрагента або групи пов'язаних контрагентів, пов'язаних з банком осіб. Ці політика та процедури мають охоплювати весь цикл кредитування, який включає видачу кредиту, оцінку кредиту, а також здійснення управління кредитним та інвестиційним портфелем.
( Пункт 1.2 глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )
1.3. Банк зобов'язаний забезпечити здійснення належного контролю за операціями з пов'язаними з банком особами.
Банк визначає пов'язаних з банком осіб згідно зі статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність.
( Пункт 1.3 глави 1 розділу VI в редакції Постанов Національного банку № 250 від 20.06.2012, № 312 від 12.05.2015 )
1.4. Рішення про надання банком кредиту, позики, гарантії чи поручительства пов'язаним з банком особам (крім банків) у сумі, що перевищує 1 відсоток від регулятивного капіталу банку (фізичній особі) або 3 відсотки від регулятивного капіталу банку (юридичній особі), має прийматися правлінням або радою банку шляхом таємного голосування більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів цього органу без участі зацікавленої особи.
( Пункт 1.4 глави 1 розділу VI в редакції Постанов Національного банку № 479 від 28.12.2011, № 312 від 12.05.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015 )
1.5. Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною з банком особою; придбання активів пов'язаної з банком особи, за винятком продукції, що виробляється цією особою; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною з банком особою.
Банку забороняється опосередковано здійснювати кредитні операції з пов'язаними з банком особами, у тому числі розміщувати кошти в іншому банку для кредитування цим банком пов'язаних з банком осіб.
( Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом 1.5 згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 )
1.6. Банкам забороняється для придбання власних цінних паперів прямо чи опосередковано надавати кредити будь-якій особі.
1.7. Банки можуть за попереднім дозволом Національного банку, який надається уповноваженою посадовою особою Національного банку, використовувати цінні папери власної емісії для забезпечення кредитів у розмірі до 20 відсотків загальної суми внеску акціонера (учасника) до статутного капіталу банку за умови дотримання банком усіх економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції протягом шести місяців поспіль. Дозвіл на використання банками ощадних сертифікатів власної емісії для забезпечення кредитів не потрібен.
( Пункт глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 273 від 09.06.2010, № 683 від 08.10.2015 )
1.8. Банк має право надавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції.
( Пункт глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 273 від 09.06.2010 )
1.9. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику два або більше контрагенти уважаються одним контрагентом (групою пов'язаних контрагентів) і такими, що несуть спільний економічний ризик, за наявності хоча б однієї з таких умов:
( Абзац перший пункту глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 454 від 14.11.2013 )
а) один контрагент є власником істотної участі іншого (інших);
б) два або більше контрагенти мають хоча б одного спільного власника істотної участі (незалежно від того, чи він є також клієнтом банку);
в) контрагенти використовують кредитні кошти для проведення спільної діяльності таким чином, що джерело повернення кредиту є для них спільним. Наприклад: мобілізація позичальниками коштів для придбання будь-якого активу (підприємства або іншого об’єкта власності) або для передавання коштів у кредит/користування іншій фізичній чи юридичній особі;
г) два або більше контрагенти використовують кредитні кошти, що отримані від банку, для передавання в кредит/користування іншій фізичній чи юридичній особі;
ґ) контрагенти використовують кредитні кошти, що отримані від банку, для передавання в кредит/користування іншим контрагентам, яким також надано банком кредити. У цьому разі одним контрагентом уважаються усі контрагенти, що отримали кредити від банку;
д) контрагенти, та/або учасники, та/або учасники учасників контрагентів є асоційованими компаніями/дочірніми компаніями/асоційованими особами стосовно один одного;
е) контрагенти є асоційованими особами фізичної особи, зазначеної в пунктах 1 - 3, 5, 6 частини першої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" .
( Підпункт "е" пункту 1.9 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 312 від 12.05.2015 )( Пункт глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011 )( Пункт 1.10глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )( Пункт 1.11глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )( Пункт 1.12глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )( Пункт 1.13глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )
1.10. Контрагенти, у яких держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів є власником істотної участі, не є такими, що разом володіють акціями (паями/частками) банку або іншої юридичної особи, якщо ці контрагенти не пов'язані між собою виробничими зв'язками та зміни у фінансово-господарській діяльності одного контрагента не можуть вплинути на фінансовий стан (господарську діяльність) іншого.
( Абзац перший пункту в редакції Постанови Національного банку № 279 від 01.07.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015 )
Контрагенти, у яких держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів є власником 25 і більше відсотків статутного капіталу та які є власниками істотної участі іншого контрагента, не вважатимуться одним контрагентом.
( Абзац другий пункту глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 479 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015 )( Пункт в редакції Постанови Національного банку № 39 від 28.01.2002 )( Пункт 1.11глави 1 розділу VI виключено на піставі Постанови Національного банку № 312 від 12.05.2015 )
1.11. З метою зменшення банківських ризиків Національний банк установлює нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку.
1.12. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику активні операції включаються за балансовою вартістю-4 без урахування сум дисконтів (крім очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів)/премій, а також нарахованих доходів, на які зменшується прибуток поточного року/основний капітал банку згідно з вимогами підпункту "б" пункту 1.4 глави 1 розділу ІІ цієї Інструкції.
__________
-4Балансова вартість визначається відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з бухгалтерського обліку.
( Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом 1.12 згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 121 від 30.11.2017, № 33 від 30.03.2018 )
1.13. Банк може виключати із загального обсягу кредитного ризику суму необтяжених облігацій внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком, та боргових цінних паперів, емітованих Національним банком, придбаних за операціями репо (але не більше ніж сума за окремою операцією, яка включається до розрахунку нормативів кредитного ризику) з переходом права власності на такі цінні папери.
( Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 486 від 22.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 986 від 29.12.2015 )
1.14. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику банк має право зменшувати зобов'язання за наданими банком гарантіями, акредитивами, акцептами та авалями на суму коштів у розрахунках, які є грошовим забезпеченням (покриттям) за цими зобов'язаннями, за умови одночасного дотримання вимог, визначених абзацами другим - четвертим пункту 1.4 глави 1 розділу V цієї Інструкції.
( Пункт 1.14 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 338 від 03.06.2016 )( Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 683 від 08.10.2015 )
1.15. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику банк має право зменшувати загальний обсяг кредитного ризику згідно з вимогами пункту 2.5 глави 2 та пункту 5 глави 4 розділу VI цієї Інструкції за умови подання банком у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку, програми капіталізації/плану реструктуризації, складених, у тому числі за результатами діагностичного обстеження, а також плану заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог законодавства щодо операцій з пов'язаними з банком особами та забезпечення виконання зазначених програм/планів у визначені в них строки.